АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ЦЕНТР КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПИТАНЬ АНТИМОНОПОЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 03035, МСП-680, Київ, вул. Урицького, 45, тел:251-60-20, факс.249-55-98АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИщодо стану розвитку конкуренції та конкурентної політики в Україні за 2010 рікматеріали щодо анкетного опитування суб’єктів господарювання, проведеного за участю територіальних відділень Антимонопольного комітету УкраїниВитяг з наукового звіту за темою “Тенденції розвитку конкурентних відносин в економіці України у 2009 році”^ АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИщодо стану розвитку конкуренції та конкурентної політики в Україні за 2010 рікВітчизняна економіка глобалізується все більшою мірою, свідченням чого є збільшення торгівельних зв’язків великих та середніх українських компаній із зарубіжними партнерами, активізація інвестиційної діяльності національних товаровиробників і зростання надходжень іноземних інвестицій в Україну. Участь у цих процесах природно впливає й на розвиток внутрішнього ринку, стимулюючи впровадження нових технологій та випуск нових товарів і послуг. У процесі проведення у 2010 році наукових досліджень і розробок з аналізу та узагальнення мікроринків за відповідними видами економічної та промислової діяльності та за ступенем конкурентності і критерієм географічної близькості за анкетними даними було обстежено 1165 підприємств. При цьому було розглянуто конкурентне середовище української економіки, що включає ринки товарів і послуг, на яких українські підприємства конкурують між собою (внутрішня конкуренція), а також з підприємствами близького та далекого зарубіжжя (зовнішня конкуренція). Це дало змогу визначити тенденції розподілу конкурентних ринків, а також рівні конкуренції та монополізації в основних секторах та галузях економіки України. Запропоновані методологічні підходи у вигляді комплексної системи індикаторів дозволили провести моніторинг та аналіз факторів, посилюючих конкуренцію на ринках України, і виявити проблемні моменти у веденні бізнесу на мікрорівні та вплив конкуренції на основні показники роботи підприємств. Реалізація державної конкурентної політики в економіці Україні обумовлена, серед іншого, й відносно короткими термінами формування конкурентного середовища в країні, складністю багатьох економічних процесів і недостатнім розвитком систем моніторингу конкуренції. За таких умов ціна можливого прорахунку при визначенні пріоритетів державної конкурентної політики може стати занадто високою для вітчизняної економіки. Тому в процесі розробки заходів державної економічної політики суттєво важливим стає вивчення реальних умов формування національного конкурентного середовища. Рис.1. Україна 2010: розподіл підприємств за чисельністю працюючих.У цьому зв’язку проаналізуємо у першу чергу демографію підприємств. Як видно на рис.1, за даними дослідження, які в цілому характеризують розподіл опитаних підприємств за чисельністю працюючих робітників, видно, що серед учасників анкетування питома вага малих підприємств (кількість працюючих до 50) становить 28,8%; середніх підприємств з чисельністю 51-200 робітників – 31,3%, середніх підприємства з чисельністю 201-500 робітників – 18,5%, середніх підприємства з чисельністю 501-1000 працюючих – 10,3%; питома вага великих підприємств з чисельністю 1001-5000 робітників становила 9,6%, а чисельністю понад 5000 робітників – лише 1,6% (18 підприємств). Для порівняння у 2008 році1 відповідні показники становили: кількість працюючих до 50 – 19,6%; середніх підприємств з чисельністю 51-200 робітників – 25,7%, середніх підприємства з чисельністю 201-500 робітників – 22,5%, середніх підприємства з чисельністю 501-1000 працюючих – 12,6%; питома вага великих підприємств з чисельністю 1001-5000 робітників становила 15,8%, а чисельністю понад 5000 робітників – 3,8% (38 підприємств). Як видно збільшилась частка малих та середніх підприємств 89% ( у2008 році – 80%), і навпаки, у крупних підприємств відбулося скорочення чисельності працівників до 12% ( у 2008 році – 20%).Серед питань, запропонованих під час анкетування та досліджених в процесі моніторингу стану конкуренції в Україні, виділимо оцінку підприємствами: - рівня конкуренції на ринках збуту свого підприємства; - співвідношення конкуренції на усіх ринках збуту свого підприємства; - конкурентоспроможності власної продукції порівняно з аналогічною продукцією вітчизняних виробників; - конкурентоспроможності власної продукції порівняно з аналогічною продукцією виробників з СНД; - оцінка підприємствами конкурентоспроможності власної продукції порівняно з аналогічною продукцією виробників з далекого зарубіжжя; - оцінка підприємствами факторів, що посилюють конкуренцію на їхніх ринках збуту; - оцінка підприємствами заходів, які здійснюються для підвищення конкурентоспроможності власної продукції; - оцінка підприємствами впливу різних факторів, що посилюють їх власні конкурентні позиції; - різних факторів, здатних послабити їх власні конкурентні позиції;- змін обсягу реалізації їх основної продукції, якщо її ціна збільшиться на 10%; - та значення підприємствами наявності проявів щодо них недобросовісної конкуренції. ^ 1. Рівень конкуренції на ринках збуту свого підприємства Оцінюючи рівень конкуренції з боку українських підприємств на ринках збуту свого підприємства, 52,61% опитаних вважають цей рівень як високий, 24,46% – як помірний, 7,73% – як слабкий і 8,84% взагалі не відчувають конкуренцію з боку українських товаровиробників. Отже, переважна більшість – 84,8% – вітчизняних підприємств відчувають конкуренцію поміж собою (у 2008 році цей показник складав – 87,5%). Слід зазначити, що високу конкуренцію боку українських підприємств відчувають 45,7% сільськогосподарських підприємств, 65,0% підприємств харчової промисловості, 35,7% – легкої промисловості, 53,8% підприємств з виробництва деревини та виробів з деревини, 48,0% підприємств у целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості, видавничій справі, 37,5% - у виробництві коксу і продуктів нафтоперероблення, 41,7% підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 76,9% підприємств металургії та оброблення металу, 38,9% машинобудівних підприємств, 61,2% підприємств будівництва, 65,9% підприємств торгівлі, 38,5% готелів та ресторанів, 15,4% підприємств залізниці, 54,9% підприємств міського та автодорожнього транспорту, 49,1% підприємств пошти і зв’язку, 69,0% підприємств з фінансової діяльності, 42,9% підприємств з операцій з нерухомістю, 53,3% закладів освіти та 40,5% – закладів охорони здоров’я. Останнє свідчить, як далеко зайшла комерціалізація у сфері освіти та охорони здоров’я і соціальної допомоги, що покликані нарощувати самий важливий у сучасному світі фактор конкурентоспроможності – людський капітал. З наведеного випливає, що в такому монополізованому секторі, як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води зазнають високої конкуренції між собою лише 5,3% підприємств, помірної конкуренції – 14,9%, слабкої – 21,3% і ніякої – 47,9%. Відповідні показники за 2008 рік становлять: висока конкуренція – 12,6%, помірна – 28,1%, слабка – 13,6% і ніякої – 37,9%. Слід відзначити, що рівень конкуренції в цьому секторі помітно знизився. Оцінюючи рівень конкуренції з боку підприємств СНД, на ринках збуту свого підприємства, лише 13,99% опитаних вважають цей рівень як високий, 20,85% – як помірний, 14,33% – як слабкий і 23,69% взагалі не відчувають конкуренцію з боку товаровиробників з країн СНД. Отже, можна сказати, що майже половина опитаних підприємств, 49,2%, відчувають конкурентний тиск з боку підприємств СНД. Оцінюючи рівень конкуренції з боку підприємств далекого зарубіжжя на ринках збуту свого підприємства, знов-таки, лише 12,6% опитаних вважають цей рівень як високий, 11,8% – як помірний, 9,2% – як слабкий, 32,2% відчувають конкуренцію з боку товаровиробників з країн далекого зарубіжжя, а третині опитаних цей рівень було важко оцінити. Як “високий” рівень конкуренції з боку підприємств далекого зарубіжжя визнали 15,2% сільськогосподарських підприємств, 7,2% підприємств харчової промисловості, 42,9% – легкої промисловості, 7,7% підприємств з виробництва деревини та виробів з деревини, 8,0% підприємств у целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості, видавничій справі, 12,5% – у виробництві коксу і продуктів нафтоперероблення, 41,7% підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 15,4% підприємств металургії та оброблення металу, 50,0% машинобудівних підприємств, 2,0% підприємств будівництва, 19,8% підприємств торгівлі, 34,6% готелів та ресторанів, 5,9% підприємств міського та автодорожнього транспорту, 1,8% підприємств пошти і зв’язку, 17,2% підприємств з фінансової діяльності, 3,3% закладів освіти та 5,4% – закладів охорони здоров’я. Підприємства залізниці та підприємств з операцій з нерухомістю не відчувають високого рівня конкуренції.^ 2. Співвідношення конкуренції на всіх ринках збуту свого підприємства Дані опитування показують, що в 2010 році 66,0% опитаних оцінюють для себе внутрішньо українську конкуренцію на усіх ринках як найвищий вид конкуренції, 20,0% – як однаковий і 14,0% вважають зарубіжну конкуренцію вищою за конкуренцію українських підприємств між собою (рис. 2). Для порівняння: аналогічні показники за 2009 рік відповідно становлять: 65,5%, 19,3% та 15,2%. Рис. 2. Україна 2010: розподіл конкурентного середовища Отримані у 2010 році дані суттєво не відрізняються від відповідних даних за 2009 рік, які майже повторюють розподіл конкурентного середовища України. На внутрішню конкуренцію українських підприємств між собою припадало 65,9% конкурентного середовища України в цілому, на сегменти конкуренції з країнами близького зарубіжжя 20,2%, а далекого зарубіжжя – 13,9 %. Результат 2010 року склався насамперед тому, що значення внутрішньої української конкуренції найвище оцінили для себе: 73,9% сільськогосподарських підприємств (2008 рік – 77,8%), 80,6% підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів (2008 рік – 79,4%), 70,2% підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (2008 рік – 64,0%), 66,7% підприємств торгівлі та послуг з ремонту (2008 рік – 73,6%), 65,4% підприємств міського та автодорожнього транспорту (2008 рік – 78,9%), 67,3% підприємств пошти і зв’язку (2008 рік – 74,1%), 73,3% закладів освіти (2008 рік – 75,0%), 62,2% закладів охорони здоров’я (2008 рік – 80,0%). Аналізуючи структуру конкурентного середовища України в динаміці за 2004-2010 роки2, слід звернути увагу на зміни, що відбулися за останні роки. Як видно рис. 3 на стан конкурентного середовища в країні особливо суттєво вплинуло розгорнення світової фінансово-економічної кризи, яка розпочалася у вересні 2008 року, поглибилася у 2009 році і поступово вщухала у 2010 році. Під тиском кризи у Україні у період 2008-2010 років відбулися не просто зміни, а структурні зрушення, а саме: сформувалося нове структурне співвідношення між внутрішньою конкуренцією та конкуренцією з країнами близького та далекого зарубіжжя.^ Рис. 3. Україна 2004-2010: зрушення в конкурентному середовищі. Так, в 2005 році, як видно з рис. 3, розмір сегменту внутрішньої конкуренції в Україні скоротився порівняно з 2004 роком на 5.5 в.п., в той час як сегменти конкуренції українських підприємств з підприємствами країн близького та далекого зарубіжжя збільшились відповідно на 1.9 та 3.6 в.п. Така сама ситуація мала місце в 2007 році: розмір сегменту внутрішньої конкуренції скоротився порівняно з 2006 роком приблизно на 4 в.п., в той час як сегменти конкуренції українських підприємств з підприємствами країн близького та далекого зарубіжжя збільшились відповідно на 1.7 та 2.3 в.п. За результатами 2008 року сегмент внутрішньої конкуренції збільшився на 30,4 в.п., відповідно різко знизились сегменти конкуренції з країнами близького зарубіжжя – на 14,6 в.п. та далекого зарубіжжя – на 15,9. Ситуація в 2010 році майже не змінилася: сегмент внутрішньої конкуренції збільшився лише на 0,4 в.п., сегмент конкуренції з країнами близького зарубіжжя – на 0,9 в.п. та сегмент конкуренції українських підприємств з далекого зарубіжжя зменшився на 1,3 в.п. Говорячи про тенденції щодо розподілу ринкового середовища в Україні, слід відмітити різке зниження в 2008 році (майже в 2 рази) конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя (рис. 4). В 2010 році спостерігаємо подальше падіння. Рис. 4. Сегмент конкуренції з країнами далекого зарубіжжя.3. Аналіз стану конкуренції в українській економіці Аналіз стану конкуренції в українській економіці базується на дослідженнях трьох типів конкурентних ринків: конкурентні ринки, де конкуренція взагалі може бути визначена; конкурентні ринки, де конкуренція дійсно існує; конкурентні ринки без конкуренції (монопольні ринки). Зведені для всіх видів економічної діяльності дані щодо аналізу розподілу конкурентних ринків в конкурентному середовищі України в 2010 році представлені в табл. 13.Таблиця 1^ Україна 2010: розподіл конкурентних ринків Внутрішня (між українськими підприємствами) конкуренція Конкуренція з країнами близького зарубіжжя Конкуренція з країнами далекого зарубіжжя Ринки товарів та послуг в цілому 100,0 100,0 100,0 Ринки, де конкуренція може бути визначена 93,6 72,9 65,8 Конкурентні ринки 84,8 49,2 33,6 Монополізовані ринки 8,8 23,7 32,2 Як видно з табл. 1, в 2010 році рівень конкурентних ринків для всіх напрямів конкуренції: внутрішня між українськими підприємствами (93,6%), конкуренція на ринках близького зарубіжжя (72,9%) та конкуренція на ринках далекого зарубіжжя (65,8%) є меншим за 100%, що свідчить про наявність ринків, вільних від будь-якої конкуренції взагалі (див.табл. 2).Таблиця 2^ Україна 2010: питома вага ринків, вільних від конкуренції Ринки товарів та послуг, вільні від конкуренції 6,4 27,1 34,2 Як видно з табл. 2, найбільша питома вага ринків (34,2%), де конкуренція взагалі не може бути визначена (вільних від конкуренції), спостерігається в сегменті конкурентного середовища України, який пов’язаний з конкуренцією українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя. В 2010 році слід зазначити, що частки ринків, вільних від конкуренції, дещо збільшились порівняно з 2008 роком. Рис. 5. Україна 2010: рівні конкурентних ринків/На рис. 5 наведені дані, що характеризують рівні конкурентних ринків (питома вага ринків, де дійсно спостерігається конкуренція). За період проведених нами обстежень (2004-2010 роки) рівні конкурентних ринків в Україні майже не змінювалися і залишалися стабільними. В табл.3 наведені дані, що дозволяють порівняти рівні монополізації в Україні в 2010 році з відповідними даними за 2008 рік та 2007 рік. Таблиця 3 Україна 2007-2010: рівні монополізації Рівень монополізації Внутрішня (між українськими підприємствами) конкуренція Конкуренція з країнами близького зарубіжжя Конкуренція з країнами далекого зарубіжжя 2007 рік 8,5% 32,7% 39,7% 2008 рік 7,8% 24,2% 29,0% 2010 рік 8,8% 23,7% 32,2% Як видно з наведених в табл. 3 даних, рівень монополізації за 2010 рік зменшився порівняно з відповідними даними за 2008 рік на 0,5 відсоткових процента (далі – в.п.) у сегменті конкуренції з країнами близького зарубіжжя. Збільшення ж рівня монополізації – на 3,2 в.п. спостерігалося в сегменті конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя та на 1,0 в.п. - у сегменті внутрішньої конкуренції. Аналізуючи окремо рівні монополізації в конкурентному середовищі України за 2010 рік, зауважимо, що в сегменті внутрішньої конкуренції цей рівень є невеликим (8,8 %), в той час як в сегментах конкуренції українських підприємств з підприємствами близького (23,7 %) та далекого (32,2 %) рівні монополізації значно більші (рис. 6). Рис. 6. Україна 2010: рівні монополізованих ринків.Дані, представлені у табл. 3 та на рис. 7 свідчать, що, попри значні й послідовні зусилля з формування та реалізації антимонопольної політики в Україні, рівні монополізації не завжди зменшуються, через що, проблема захисту та розвитку конкуренції в національній економіці залишається актуальною. Порівняльний аналіз стану конкурентних ринків у 2010 році порівняно з 2008 роком за окремими видами економічної діяльності наведений в табл. 4.Таблиця 4 ^ Україна 2008-2010: конкурентні ринки товарів і послуг ^ Види економічної діяльності Питома вага, % Внутрішня Близьке зарубіжжя ^ Далеке зарубіжжя 2008 2010 2008 2010 2008 2010 В цілому за видами економічної діяльності 87,5 84,8 51,0 49,2 38,0 33,6 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 100,0 95,7 48,1 45,7 50,0 26,1 Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів 92,8 91,1 54,4 51,7 32,0 32,8 Легка промисловість 78,6 92,9 76,9 85,7 78,6 85,7 Металургія, металообробка 100,0 92,3 75,0 38,5 62,5 38,5 Машинобудування 89,3 83,3 78,6 77,8 75,0 77,8 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 54,4 41,5 12,8 14,9 10,8 11,7 Будівництво 93,6 93,9 61,4 53,1 25,0 26,5 Транспорт та зв'язок 97,1 83,3 47,0 35,5 32,1 22,5 Фінансова діяльність 87,8 91,4 84,3 82,8 75,0 62,1 Перш за все, звертають увагу незначні зміни в 2010 році порівняно з 2008 роком як у цілому за видами економічної діяльності, так і рівня конкурентних ринків по всіх трьох сегментах конкурентного середовища в Україні. Як видно з табл. 4, найбільше скорочення (на 4,4 в.п.) рівня конкуренції в 2010 році порівняно з 2008 роком мало місце в сегменті конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя.Аналізуючи дані табл. 4 для окремих видів економічної діяльності, можна зробити такі висновки. В 2010 році порівняно з 2008 роком спостерігається зниження рівня внутрішньої конкуренції за всіма видами економічної діяльності, окрім конкуренції в легкій промисловості, будівництві та у фінансовій діяльності. Імпорт з країн близького та далекого зарубіжжя безумовно, впливає на конкурентне середовище в Україні. Разом з тим, попри поширеної думки, цей вплив є дуже диференційованим. Так, в цілому за видами економічної діяльності, рівень конкуренції між українськими підприємствами (84,8%) значно перевищував рівень конкуренції з близьким зарубіжжям (49,2% ринків), а конкуренція з підприємствами далекого зарубіжжя спостерігалась лише на 33,6% ринків. Інакше кажучи, внутрішня конкуренція між українськими підприємствами на всіх ринках збуту була вищою за конкуренцію з імпортом, хоча для деяких галузей ця залежність, особливо імпортна, носить критичний характер. Однак у 2010 році спостерігається невелике зниження рівня конкуренції за всіма сегментами ринків.Слід зазначити, що найбільше зниження відбулося в металургійному виробництві у сегменті конкуренції українських підприємств з підприємствами близького зарубіжжя (на 36,5 в.п.) і з підприємствами далекого зарубіжжя (на 24 в.п.), та в сільському господарстві у сегменті конкуренції українських підприємств з підприємствами далекого зарубіжжя (на 23,9 в.п.).Особливої уваги заслуговує конкурентне середовище в легкій промисловості, яка, як відомо, найбільше постраждала від імпорту, зазнала значного скорочення виробництва і мала суттєві проблеми розвитку протягом 1992–1999 років. Якщо розглядати всі ринки збуту, то в легкій промисловості, на відміну від багатьох інших видів економічної діяльності, оцінки конкуренції для українських виробників з боку виробників з близького (85,7%) та далекого зарубіжжя (85,7%) практично відповідають показникам внутрішньої конкуренції (92,9%).В 2010 році в легкій промисловості за всіма сегментами конкуренції українських підприємств відбулося підвищення рівня: на 14,3 в.п. у внутрішній конкуренції, 8,8 в.п. з підприємствами близького зарубіжжя та 7,1 в.п. з підприємствами далекого зарубіжжя. Аналіз стану конкурентного середовища в харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарської продукції свідчить про сприятливе становище для галузі з точки зору конкурентної боротьби із закордонними виробниками та значне скорочення (порівняно з внутрішньою конкуренцією) рівня конкуренції для українських виробників з боку виробників з близького (45,7%) та далекого (26,1%) зарубіжжя. Причому, рівень конкуренції з виробниками з близького зарубіжжя зменшився в харчовій промисловості на 2,7 в.п. і сільському господарстві на 2,4 в.п.; рівень конкуренції з виробниками з далекого зарубіжжя в сільському господарстві знизився на 23,9 в.п.Дослідження конкурентних ринків свідчить про те, що в цілому по українській економіці рівень монополізації не є значним. Досить високими рівнями монополізації характеризуються ринки товарів і послуг в основному, природних монополій, регулювання діяльності яких є вкрай складним. Слід також зауважити, що рівні монополізації на товарних ринках, де українські підприємства конкурують між собою (внутрішня конкуренція) є значно меншими порівняно з відповідними рівнями для ринків з зовнішньою конкуренцією. Дані щодо окремих монопольних ринків товарів та послуг наведені в табл. 5. Динаміка рівнів монополізації за період 2004-2010 роки в цілому по всім видам економічної діяльності в Україні наведена на рис. 7. Аналіз динаміки рівнів монополізації свідчить, що для всіх сегментів конкурентного середовища рівні монополізації на товарних ринках України за період 2004-2010 роки: збільшились на ринках внутрішньої конкуренції на 3 в.п. – з 4,8% в 2004 р. до 8,8 % в 2010 р.; зменшились на ринках конкуренції з країнами близького зарубіжжя на 1.6 в.п. – з 24,1% в 2004 р. до 23,7% в 2010 р.; на ринках конкуренції з країнами далекого зарубіжжя на 3,6 в.п. – з 30,3% в 2004 р. до 32,2% в 2010 р. Таблиця 5^ Україна 2008-2010: рівні монополізації на ринках товарів та послуг, % Види економічної діяльності Монопольні ринки Внутрішні Близьке зарубіжжя Далеке зарубіжжя 2008 2010 2008 2010 2008 2010 В цілому за видами економічної діяльності 7,8 8,8 22,5 23,7 26,7 32,2 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 37,9 47,9 62,8 56,4 62,4 57,4 Транспорт і зв’язок 1,4 0,1 20,0 29,0 23,2 30,4 Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 21,1 0,1 29,7 45,7 42,4 65,7 Рис. 7. Україна 2004-2010: рівні монополізації. Для оцінки рівня монополізації конкурентного середовища України в цілому були проведені модельні розрахунки, результати яких в динаміці за 2004-2010 роки наведені на рис. 8 4. Рис. 8. Рівні монополізації конкурентного середовища України.Модельні розрахунки показують, що загальний рівень монополізації конкурентного середовища в Україні в 2010 році збільшився порівняно з 2008 роком на 13%, а порівняно з 2004 роком – на 9%, що свідчить про зміни в структурах товарних ринків, а саме, укрупнення підприємств.^ Рівні конкуренції на ринках товарів і послугЗгідно з методологією анкетування, по кожному виду економічної діяльності та кожному сегменту конкурентного середовища ринки товарів та послуг в Україні були оцінені за шкалою: висока, помірна, слабка та ніякої конкуренції. На рис. 9 представлені дані за 2010 рік, що характеризують в цілому по всім видам економічної діяльності рівні внутрішньої конкуренції порівняно з рівнями конкуренції з близьким та далеким зарубіжжям. Рис. 9. Україна 2010: порівняльні оцінки конкуренції, %.Наведені на рис. 9 дані показують, що в 2010 році 52,6% опитаних оцінюють рівень конкуренції українських підприємств між собою як високий. Ця оцінка значно вища за відповідну оцінку конкуренції вітчизняних підприємств з підприємствами близького (14,0%) та далекого (12,6%) зарубіжжя. Порівнюючи дані щодо оцінок рівня конкуренції в 2010 році з відповідними даними за 2008 рік, по всім сегментам конкурентного середовища можна зазначити підвищення питомої ваги підприємств, які вважають рівень конкуренції високим. В сегменті внутрішньої конкуренції ця питома вага збільшилась з 49,9% в 2008 році до 52,6% в 2010 році; в сегменті конкуренції з підприємствами близького зарубіжжя – з 13,0% у 2008 році до 14,0% в 2010 році, але має місце незначне ; та в сегменті конкуренції з підприємствами далекого зарубіжжя має місце незначне зменшення – з 12,8% у 2008 році до 12,6% в 2010 році. ^ 4. Фактори, що посилюють конкуренціюна ринках збуту підприємств-респондентівДля аналізу посилюючих конкуренцію факторів моніторинговою групою було сформульоване спеціальне запитання: “Які фактори посилюють конкуренцію на ринках збуту Вашого підприємства?”, на яке передбачалося 12 варіантів відповідей-факторів: 1) скорочення внутрішнього платоспроможного попиту; 2) зростання обсягу імпорту; 3) краща якість імпортних товарів; 4) низькі ціни імпортних товарів; 5) можливість підприємств вільно рекламувати свою продукцію; 6) стримування цін українськими конкурентами; 7) проникнення на Ваші ринки збуту інших вітчизняних виробників; 8) законодавча діяльність Верховної Ради України; 9) діяльність Кабінету Міністрів України; 10) діяльність Антимонопольного комітету України; 11) діяльність торговельно-посередницьких організацій; 12) інше. Відсоткова структура відповідей на ці запитання представлена у табл. 6.Таблиця 6^ Питома вага факторів посилення конкуренції у 2010 році, % ^ Види економічної діяльності Скорочення внутрішнього платоспроможного попиту Зростання обсягу імпорту Краща якість імпортних товарів Низькі ціни імпортних товарів Можливість підприємств вільно рекламувати свою продукцію Стримування цін українськими конкурентами Проникнення на Ваші ринки збуту інших вітчизняних виробників Законодавча діяльність Верховної Ради України Діяльність Кабінету Міністрів України Діяльність Антимонопольного комітету України Діяльність торговельно- посередницьких організацій Інші фактори ВСЬОГО: 15,0 7,4 6,3 7,5 9,2 7,8 12,4 8,1 7,4 5,0 7,0 7,0 Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 11,0 7,3 4,3 9,1 4,3 7,9 13,4 11,6 7,9 4,9 11,6 6,7 Рибне господарство 18,5 14,8 7,4 7,4 7,4 5,6 9,3 9,3 3,7 3,7 5,6 7,4 Добувна промисловість 34,8 0,0 4,3 0,0 4,3 17,4 8,7 4,3 8,7 0,0 4,3 13,0 харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів 13,9 7,4 6,2 6,5 7,4 8,1 16,2 8,4 8,7 4,4 7,9 4,8 легка промисловість 15,6 11,1 15,6 20,0 11,1 6,7 11,1 0,0 0,0 2,2 2,2 4,4 виробництво деревини та виробів з деревини 11,1 5,6 5,6 5,6 13,9 16,7 5,6 5,6 8,3 8,3 11,1 2,8 целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа 10,9 15,6 4,7 9,4 14,1 7,8 17,2 6,3 0,0 4,7 4,7 4,7 виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 6,7 10,0 13,3 10,0 10,0 10,0 13,3 10,0 3,3 3,3 6,7 3,3 хімічна та нафтохімічна промисловість 7,0 11,3 12,7 16,9 7,0 11,3 15,5 4,2 4,2 0,0 2,8 7,0 виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) 23,7 7,9 10,5 7,9 5,3 10,5 15,8 5,3 0,0 0,0 10,5 2,6 металургія та оброблення металу 18,4 13,2 7,9 10,5 10,5 10,5 13,2 5,3 2,6 0,0 2,6 5,3 Машинобудування 19,7 13,6 7,6 10,6 6,1 9,1 7,6 7,6 4,5 1,5 12,1 0,0 інше виробництво не віднесене до інших угрупувань 16,4 8,9 4,8 11,6 11,6 6,8 10,3 4,8 3,4 2,1 9,6 9,6 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 11,4 2,4 1,8 4,2 2,4 5,4 8,4 17,4 16,8 9,6 5,4 15,0 Будівництво 24,6 4,1 3,3 6,6 10,7 9,0 17,2 8,2 4,1 2,5 3,3 6,6 Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту 15,7 8,3 7,6 9,6 9,9 8,6 11,2 4,3 6,4 4,6 8,8 5,1 Готелі та ресторани 20,8 1,9 9,4 1,9 15,1 7,5 7,5 13,2 1,9 1,9 3,8 15,1 Залізничний транспорт 15,0 10,0 10,0 0,0 5,0 10,0 10,0 10,0 5,0 5,0 0,0 20,0 Міський та автодорожній транспорт 8,5 2,1 2,1 1,1 7,4 9,6 16,0 11,7 7,4 17,0 3,2 13,8 Водний транспорт 18,2 6,1 9,1 0,0 3,0 3,0 9,1 12,1 21,2 12,1 6,1 0,0 Авіаційний транспорт 14,3 0,0 14,3 7,1 14,3 0,0 7,1 21,4 14,3 0,0 0,0 7,1 Пошта і зв’язок 14,9 7,5 6,8 6,2 14,3 8,1 15,5 7,5 4,3 3,7 2,5 8,7 Фінансова діяльність 16,4 6,8 4,8 7,5 11,6 3,4 10,3 12,3 8,2 6,8 4,1 7,5 Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 13,1 2,8 0,9 2,8 11,2 6,5 9,3 16,8 15,9 8,4 7,5 4,7 Освіта 13,4 3,7 1,2 0,0 12,2 4,9 11,0 14,6 11,0 7,3 1,2 19,5 Охорона здоров’я та соціальна допомога 14,9 7,9 7,9 3,0 11,9 2,0 6,9 9,9 9,9 6,9 5,9 12,9 Колективні, громадські та особисті послуги 33,3 0,0 0,0 0,0 0,0 16,7 16,7 16,7 16,7 0,0 0,0 0,0 Як видно з наведених даних, серед факторів, обумовлюючих найбільший вплив на посилення конкуренції в цілому по усіх видах економічної діяльності, перше місце посідає фактор “Скорочення внутрішнього платоспроможного попиту – 15,0% від загального впливу. Друге місце посів фактор “Проникнення на Ваші ринки збуту інших вітчизняних виробників” – 12,4%“. Перший та другий фактори мають рацію, оскільки, за попередніми підсумками 2010 року, ВВП України зріс на 4,1 %, при тому, що 2009 році він впав, за уточненими даними держаної статистики на 14,8%, отже, вітчизняна економіка ще не вийшла з кризової ями, і як наслідок, все ще має місце скорочення платоспроможного попиту та намагання конкурентів проникнути на чужі ринки. На третьому місці з показником 9,2% знаходиться фактор “Можливість підприємств вільно рекламувати свою продукцію”. На четвертому – фактор “Законодавча діяльність Верховної Ради України”, який трохи поступається (8,1%) попередньому факторові. Приблизно однаковий вплив на посилення конкуренції на ринках збуту здійснюють такі чинники, як “Стримування цін українськими конкурентами” (7,8%), “Низькі ціни імпортних товарів” (7,5%), “Зростання обсягу імпорту” (7,4%), “Діяльність Кабінету Міністрів України” (7,4%), “Діяльність торговельно-посередницьких організацій” (7,0%), “Інші фактори” (7,0%), “Краща якість імпортних товарів” (6,3%) та “Діяльність Антимонопольного комітету України” (5,0%). Як і в попередні роки, привертає увагу значна розбіжність думок у підприємств різних видів економічної діяльності на важливість тих чи інших чинників. Ця розбіжність спостерігається як за видами економічної (промислової) діяльності в межах одного фактору, так і по значущості факторів в межах одного виду діяльності. Не менший інтерес представляють дані про те, як оцінювали респонденти фактори, що посилюють конкуренцію на ринках збуту товарів і послуг, за період 2004-2010 роки (див. табл. 7) Наведені тут дані свідчать про певну несуттєву відмінність в часі оцінок щодо ролі окремих факторів, посилюючих конкуренцію. Таблиця 7^ Оцінка факторів, що посилюють конкуренцію за 2004– 2010 роки, у % Рік Скорочення внутрішнього платоспроможного попиту Зростання обсягу імпорту Краща якість імпортних товарів Низькі ціни імпортних товарів Можливість підприємств вільно рекламувати свою продукцію Стримування цін українськими конкурентами Проникнення на Ваші ринки збуту інших вітчизняних виробників Законодавча діяльність Верховної Ради України Діяльність Кабінету Міністрів України Діяльність Антимонопольного комітету України Діяльність торговельно-посередницьких організацій Інші фактори 2004 13 7 5 5 8 8 18 10 9 4 7 6 2005 12 6 4 5 8 8 17 10 9 5 9 7 2006 9 6 5 5 9 7 17 10 9 5 9 10 2007 9 6 5 5 8 6 17 10 9 5 9 10 2008 11 7 5 6 8 7 16 10 10 5 7 7 2010 15 7 6 8 9 8 12 8 7 5 7 7 5. Оцінка заходів з підвищення рівняконкурентоспроможності на макрорівніВизначення чинників, що сприяють підвищенню рівня конкурентоспроможності українських підприємств, побудоване на аналізі відповідей підприємств і організацій різних видів економічної діяльності на запитання “Які заходи здійснюються на Вашому підприємстві для підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається?”. Це запитання мало 9 наступних варіантів відповідей (факторів): вивчення запитів споживачів; зниження витрат; рекламна кампанія; вивчення конкурентів; підвищення якості продукції, що випускається; створення і випуск нової продукції; модернізація обладнання; закупівля нового обладнання; підвищення кваліфікації.В табл. 8 наведені дані за 2010 рік про питому вагу заходів, які на мікрорівні впливають на підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг по най