Реферат по предмету "Разное"


Інструкція з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового

ІНСТРУКЦІЯЗ ПРИЙМАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ВІДПУСКУ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ОБЛІКУ СПИРТУ ЕТИЛОВОГО I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Ця Інструкція поширюється на всі види, сорти та марки спирту етилового, водно-спиртові розчини та продукти брагоректифікації (далі - спирт). 2. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту суб'єктами господарювання (далі - підприємство), які здійснюють таку діяльність та які використовують спирт у технологічному процесі. 3. Облік спирту здійснюють в декалітрах безводного спирту (далі - дал б. с.) за температури 20° C з точністю до однієї сотої дал б. с. Тисячні частки, менші ніж 0,005, відкидають, а 0,005 і більше приймають за одну соту дал б. с. 4. Для розрахунку кількості безводного спирту необхідно виміряти такі параметри: загальний об'єм спирту в декалітрах (далі - дал) або масу спирту в кілограмах; середню температуру виміряного об'єму спирту у разі вимірювання об'ємним методом (мірниками) чи фактичну температуру в резервуарі шляхом вимірювання спирту рулеткою з лотом згідно з ГОСТ 7502 "Рулетки измерительные металлические. Технические условия" або метрштоком (наміткою) в ° C ; об'ємну частку спирту етилового за температури 20° C , у відсотках (%), у виміряному об'ємі (масі). 5. Проводити вимірювання можна засобами вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та мають чинні свідоцтва про повірку, видані спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (далі - ЦОВМ). 6. Об'єм спирту виміряють металевими технічними мірниками I класу місткістю від 0,5 дал до 5000 дал згідно з ГОСТ 13844 "Мерники металлические технические. Методы и средства поверки" (далі - ГОСТ 13844), які пройшли в установлені строки державну повірку, мають пломби чи клейма державного повірника і свідоцтва про їх повірку, та лабораторним скляним мірним посудом згідно з ГОСТ 1770 "Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 1770). Мірники місткістю більше ніж 50 дал повинні бути стаціонарними. Державну повірку всіх мірників, які експлуатує підприємство (включаючи спиртобазу), виконують одночасно одними і тими самими мірниками представники ЦОВМ згідно з чинним законодавством та згідно з ГОСТ 13844. Повірку обов'язково виконують у присутності начальника виробничої (технологічної) лабораторії та матеріально відповідальної особи, яка працює з цими мірниками. Кришки мірників після перевірки пломбує представник ЦОВМ, який виконував їх повірку в присутності вищеназваних посадових осіб. 7. Масу спирту вимірюють вагами для статичного зважування згідно з ГОСТ 29329 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования". Похибка зважування ваг під час експлуатації на підприємстві повинна бути не більша, ніж: ± 1 поділка шкали під час зважування маси до 2000 повірочних цін поділок; ± 2 поділки шкали під час зважування маси понад 2000 повірочних цін поділок. Масу спирту визначають як різницю маси брутто і маси тари. Маса брутто і маса тари, які зважують, повинні відповідати діапазону вимірювання ваг. Зважування вантажів, маса яких не відповідає діапазону вимірювання, встановленому для ваг, не допустиме. Вибір діапазону вимірювання ваг здійснюють виходячи з умови забезпечення зважування максимальної та мінімальної маси, з якими планують працювати на даному підприємстві. Для зменшення впливу навколишнього середовища на похибку вимірювань вагові пристрої захищають від вітру та опадів. Величину результату зважування закругляють до розряду величини абсолютної похибки. 8. Під час вимірювання об'єму або маси спирту відбирають середню пробу від даної партії спирту згідно з ДСТУ 5043 "Спирт етиловий та спиртовмісні рідини. Методи відбирання проб" (далі - ДСТУ 5043) та ДСТУ 4181 "Спирт етиловий ректифікований і спирт етиловий-сирець. Правила приймання і методи випробовування" (далі - ДСТУ 4181). 9. Об'ємну частку етилового спирту (міцність) у цій пробі виміряють згідно з ГОСТ 3639 "Растворы водно-спиртовые. Методы определения концентрации этилового спирта", ДСТУ 4181 скляними ареометрами для спирту типу АСП-1 або АСП-2 згідно з ГОСТ 18481 "Ареометры и цилиндры стеклянные. Технические условия" з ціною поділки не більше 0,1 % об. або автоматичними аналізаторами густини згідно з чинною нормативною документацією. Температуру середньої проби спирту виміряють рідинним скляним термометром згідно з ГОСТ 28498 "Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний" з ціною поділки 0,1° C і діапазоном вимірювання від 0 до 50° C або іншими термометрами згідно з чинною нормативною документацією. Дозволяється застосовувати інші засоби вимірювальної техніки з подібними технічними характеристиками. Виміряну величину об'ємної частки етилового спирту приводять до температури 20° C. Обчислення здійснюють з використанням таблиць 1.1 - 1.3 довідникового посібника "Таблицы спиртометрические. Справочное пособие" /В. К. Янчевский, С. Т. Олийничук, З. Д. Кравчук, В. П. Ковальчук, В. Н. Михайло. - УкрНИИспиртбиопрод, 2002/ (далі - Таблиці). 10. Кількість безводного спирту за температури 20° C, V20, дал б. с., який міститься у виміряному об'ємі спирту, розраховують за формулою: V20= Vt· n20,  (1)  де: Vt - об'єм виміряного спирту за середньої температури в мірниках з урахуванням поправки на об'ємне розширення мірників від температури, обчислений згідно з Таблицею поправок на об'ємне розширення металевих технічних мірників I класу під час вимірювання об'єму спирту (додаток 1) /далі - Таблиця поправок/; n20 - множник для розрахунку об'єму безводного спирту, який міститься в об'ємі спирту за температури 20° C, визначений за спиртометричними таблицями 2.1 - 2.3 Таблиць залежно від об'ємної частки спирту етилового за температури 20° C у середній пробі і середньої температури виміряного об'єму спирту. 11. Кількість безводного спирту за температури 20° C, V20, дал б. с., який міститься у визначеній масі спирту, розраховують за формулою: V20= M · n20/ (20- 0,0012) · 10,  (2)  де: M - маса зваженого спирту, кг; n20 - множник для розрахунку об'єму безводного спирту, який міститься в об'ємі спирту за температури 20° C, визначений за спиртометричними таблицями 2.1 - 2.3 Таблиць залежно від об'ємної частки спирту етилового за температури 20° C у середній пробі і середньої температури виміряного об'єму спирту; 20 - густина спирту за температури 20° C в середній пробі, визначена за спиртометричною таблицею 3.1 Таблиць за об'ємною часткою етилового спирту за температури 20° C в середній пробі, кг/дм3; 0,0012 - густина повітря за нормальних умов, кг/дм3; 10 - коефіцієнт перерахунку дм3 в дал. 12. Кількість безводного спирту за температури 20° C, V20, дал б. с., можна визначати пропуском спирту через засіб електронного обліку з автоматичним отриманням результату вимірювання на дисплеї приладу. На дисплеї приладу повинні бути зазначені такі параметри результатів вимірювання партії спирту: загальний об'єм, дал, або маса, кг; середня температура, ° C; середнє значення об'ємної частки спирту етилового за температури 20° C у відсотках у виміряному об'ємі.; об'єм безводного спирту, дал б. с. Засоби електронного обліку повинні бути сертифіковані в Україні згідно з чинним законодавством та мати відносну похибку вимірювання спирту безводного, не більшу ніж ± 0,2 %. Ці засоби електронного обліку можуть бути об'єднані у вимірювальні комплекси автоматизації технологічних процесів, які здійснюють автоматичне відмірювання заданої кількості спирту безводного з відповідним автоматичним ввімкненням та вимкненням насосів, виконанням відповідних операцій із запірною та регулювальною апаратурою. Такі вимірювальні комплекси повинні гарантувати зберігання інформації про результати вимірювання та її захист від виправлень та внесення змін. 13. Засоби електронного обліку, які застосовуються в технології вимірювання кількості спирту, повинні мати чинні свідоцтва про повірку, видані органами ЦОВМ, мати пломби згідно зі схемою пломбування, що виключає можливість несанкціонованого втручання в роботу приладу обліку. 14. Спирт обліковується підприємством у кількості, яка фактично встановлена Актом про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 (додаток 2) /далі - форма П-18/ або вказаній в товарно-транспортній накладній на переміщення спирту етилового за формою N 1-ТН /спирт/, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2005 N 154 "Про затвердження Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.2005 за N 817/11097 (далі - форма N 1-ТН /спирт/). 15. Форма П-18 призначена для обліку щодобового виробництва спирту етилового-сирцю і продуктів брагоректифікації за лічильниками контрольних спиртовимірювальних апаратів і за зливом під час передачі їх у спиртосховище. Акт складається завідувачем виробництва в двох примірниках: оригінал здається в бухгалтерію, а копія лишається в цеху. У разі вимірювання кількості спирту об'ємним методом в розділі II форми П-18 пункти 2 і 10 не заповнюють. У разі вимірювання кількості спирту ваговим методом в розділі II форми П-18 не заповнюють пункти 1 - 4 та 6. У разі вимірювання кількості спирту засобами електронного обліку в розділі II форми П-18 заповнюють пункти 1, 9 та 12. Зворотний бік акта заповнюють у разі вимірювання кількості спирту об'ємним методом. 16. Контроль за обсягами виробленого спирту здійснюють спиртовимірювальними апаратами або засобами електронного обліку (далі - автоматичний облік). Результати автоматичного обліку фіксують у журналі обліку виробництва спирту за показниками лічильників контрольних спиртовимірювальних апаратів за формою П-21 (додаток 3) /далі - форма П-21/. Аркуші журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника і головного бухгалтера підприємства-виробника. 17. Списання втрат спирту під час зберігання та транспортування в межах норм природних втрат виконується за письмовим розпорядженням керівника підприємства. Граничнодопустимі природні втрати спирту розраховують згідно з Нормами природних втрат спирту при зберіганні, переміщенні, транспортуванні залізничним, водним і автомобільним транспортом, затвердженими наказом Держспецмонополії України від 10.02.2000 N 14, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.02.2000 за N 111/4332 (далі - Норми природних втрат). Норми природних втрат застосовують тільки у разі виявлення фактичних втрат спирту під час зберігання, переміщення та транспортування. ^ II. ПОРЯДОК ВІДПУСКУ СПИРТУ 1. Загальні вимоги до відпуску спирту 1. Відпуск спирту здійснюють партіями. Партією вважаться кількість спирту одного найменування, однієї дати відвантаження, яка оформлена одним документом про якість та одним супровідним документом (форма N 1-ТН/спирт/) чи залізничною накладною. 2. Спирт відпускає матеріально відповідальна за його збереження особа за обов'язковою участю представника виробничої лабораторії підприємства, який разом з матеріально відповідальною особою забезпечує правильність відбору проб, визначення об'ємної частки спирту за 20° C та середньої температури в мірниках. 3. Відпуск спирту здійснюють шляхом вимірювання кількості спирту в партії одним із методів, наведених у пунктах 6 - 12 розділу I Інструкції (пропуском через мірники чи електронні засоби обліку або зважуванням на вагах). Результатами вимірювання є об'єм або маса спирту, його середня температура і міцність. Результатами подальших розрахунків є об'ємна частка спирту етилового за температури 20° C та кількість безводного спирту в партії за температури 20° C. Кінцевий результат і проміжні результати розрахунків записують в журнал обліку відмірів спирту за формою П-23 (додаток 4) /далі - форма П-23/. Журнал за формою П-23 заповнює матеріально відповідальна особа спиртосховища (складу) під час кожного приймання і відпуску (відвантаження) спирту, що здійснюють на підставі відповідних документів. У разі вимірювання спирту об'ємним методом (пропуском через мірники) в журналі записують кожний відмір спирту негайно після відбору відповідної частини середньої проби, визначення температури в мірнику та відкривання арматури на злив спирту з мірника. Після закінчення останнього відміру підраховують загальну кількість спирту в декалітрах; виводять середню температуру спирту в мірниках; за середньою температурою спирту згідно з Таблицею поправок (додаток 1) вводять поправку на об'ємне розширення мірників та визначають множник і розраховують кількість безводного спирту (дал б. с.). У разі вимірювання кількості спирту об'ємним методом пункти 2 і 10 форми П-23 не заповнюють. У разі вимірювання кількості спирту ваговим методом не заповнюють пункти 1, 3 - 5 та 8 форми П-23. У разі вимірювання кількості спирту засобами електронного обліку заповнюють пункти 1, 9 та 12 форми П-23. Кількість спирту, яку відібрано під час зачищення залізничної цистерни, записують в журнал окремим рядком з відміткою "зачищення". Кожну операцію під час відміру спирту скріплюють відповідними підписами. У разі проведення інвентаризації спирту об'ємним методом (пропуском через мірники) у журнал (на окремій сторінці) записують зроблені відміри спирту, а також всі інші показники, що фіксує комісія, необхідні для визначення кількості декалітрів безводного спирту. Ці дані підтверджують підписами усі члени інвентаризаційної комісії. 4. У разі вимірювання кількості спирту в партії мірниками часткові зливи та доливи мірника допустимі лише для двох останніх вимірювань партії спирту вертикальними циліндричними мірниками. Середню пробу спирту від даної партії формують, відбираючи спирт з кожного мірника пропорційно його місткості через три спеціально встановлені в мірнику крани. Середню пробу відбирають згідно з ДСТУ 5043, об'єм якої повинен бути не менше 1 дм3. Під час вимірювання фіксують об'єм спирту в кожному мірнику та температуру спирту в мірнику, ° C, яку вимірюють термометрами, встановленими посередині лобової частини мірника, та об'ємну частку спирту етилового за температури 20° C у відсотках у виміряному об'ємі. Загальний об'єм спирту визначають як суму об'ємів, відміряних мірниками. Якщо при вимірюванні температура спирту у мірнику відрізняється від 20° C, застосовується поправка на об'ємне розширення мірника незалежно від розмірів відхилення від нормальної температури згідно з Таблицею поправок (додаток 1). Поправка вноситься окремим рядком у всі документи на відпуск спирту. Середню температуру партії спирту визначають як середньоарифметичне (мірники однієї місткості) або середньодинамічне (мірники різної місткості) значення температур, виміряних в мірниках. Кількість безводного спирту визначають за формулою (1), наведеною в пункті 10 розділу I Інструкції. Приклади розрахунків при вимірюванні безводного спирту в партіях наведено в додатку 5. 5. У разі вимірювання кількості спирту в партії ваговим методом всю кількість спирту у партії перекачують в стаціонарну або пересувну тару, яку зважують на відповідних вагах. Від маси спирту з тарою (брутто) віднімають масу тари та отримують масу партії спирту (нетто). Зважування можна здійснювати за один або декілька разів. Об'ємну частку спирту етилового за температури 20° C визначають у середній пробі, відібраній з того резервуару, з якого відвантажують партію спирту, або з тари споживача, або з тари, в якій зважують партію спирту. Середню пробу відбирають згідно з ДСТУ 5043. Кількість безводного спирту визначають за формулою (2), наведеною в пункті 11 розділу I Інструкції. 6. У разі вимірювання спирту електронними засобами обліку необхідно пропустити через названий засіб всю кількість спирту у партії. Результати вимірювання отримують автоматично на дисплеї електронного засобу обліку. У разі виникнення сумнівів щодо правильності роботи приладів обліку об'ємну частку етилового спирту за температури 20° C додатково контролюють в середній пробі, відібраній з резервуара, з якого відвантажують, або з тари, в яку зливають партію спирту, згідно з ДСТУ 5043. 7. Відпуск спирту в забруднену і несправну тару заборонено. ^ 2. Порядок відпуску спирту з виробництва у спиртосховище 1. Відпуск (передачу) спирту з виробництва у спиртосховище проводять щоденно. Після вихідних та святкових днів відпуск спирту з виробництва в спиртосховище можна здійснювати один раз за дві - три доби за наявності в спиртоприймальному відділенні резервуарів достатнього об'єму. 2. До початку відпуску спирту з виробництва в спиртосховище працівник лабораторії здійснює відбір середньої проби від всього об'єму спирту, що підлягає передачі. Пробу відбирають згідно з ДСТУ 5043. За результатами випробування на відповідність проби спирту вимогам ДСТУ 4221 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови" (далі - ДСТУ 4221) визначають сорт виробленої партії спирту. У разі використання мірників, спільних для спиртоприймального відділення та спиртосховища, та відповідних технічних можливостей допускається здійснення відпуску спирту споживачу безпосередньо зі спиртоприймального відділення, за наявності наряду та письмового розпорядження керівника підприємства на відпуск. Облік відпуску спирту здійснюють з відповідним відображенням у журналах обліку спирту в спиртосховищі за формою П-20 (додаток 6) /далі - форма П-20/, обліку спирту в резервуарах за формою П-22 (додаток 7) /далі - форма П-22/ та у формі П-23. 3. До початку відпуску спирту апаратник брагоректифікаційної установки тимчасово закриває відбір спирту з установки та після припинення надходження спирту в контрольний спиртовимірювальний апарат або електронний засіб обліку виробництва спирту записує показники лічильника приладу у журнал за формою П-21. Ці показники приладу та показники, які були отримані перед попередньою передачею спирту зі спиртоприймального відділення до спиртосховища, фіксують також в акті за формою П-18. Результати вимірювання об'єму спирту й об'єму безводного спирту лічильниками контрольних спиртовимірювальних апаратів або електронних засобів обліку фіксують в акті окремо для кожного лічильника. Фіксація показників контрольних спиртовимірювальних апаратів або електронних засобів обліку здійснюється на початок першої зміни доби, крім випадків виробничої необхідності додаткової термінової перевірки роботи вказаних засобів. Після запису показників лічильника апаратник перекриває кран на комунікації подачі спирту після спиртовимірювального апарата в заповнюваний збірник спирту та відкриває кран подачі спирту на вільний від спирту збірник спиртоприймального відділення, поновлює відбір спирту з установки. Заборонено проводити фіксування показників приладів обліку під час відбору спирту. Весь спирт, вироблений на момент фіксування показників лічильника спиртовимірювального апарата, повинен бути заміряний і переданий з виробництва в спиртосховище в той самий день. Передачу спирту здійснює завідувач виробництва (особа, уповноважена керівником підприємства) матеріально відповідальній особі спиртосховища за обов'язкової участі працівника лабораторії, який нарівні з завідувачем виробництва і матеріально відповідальною особою спиртосховища несе відповідальність за правильність відбору проб, визначення об'ємної частки етилового спирту за температури 20° C та середньої температури спирту. 4. Вимірювання кількості спирту під час передачі з виробництва у спиртосховище виконують пропуском через мірники або засоби електронного обліку чи зважуванням на вагах. Можна використовувати результати автоматичного контрольного вимірювання, отримані на засобах електронного обліку, про кількість виробленого безводного спирту, дал б. с., та середню об'ємну частку спирту етилового за температури 20° C у виробленій партії спирту, % об., для безпосереднього внесення в акт за формою П-18 як результати вимірювання, якщо відносна похибка засобу електронного обліку не перевищує ± 0,2 % за безводним спиртом. Кінцевим результатом вимірювання є об'ємна частка етилового спирту за температури 20° C, % об., та кількість безводного спирту в партії за температури 20° C, дал б. с. Кінцевий результат і проміжні результати розрахунків записують в акт за формою П-18. За результатами передачі спирту складають акт за формою П-18. Акт складається завідувачем виробництва у двох екземплярах. Оригінал акта передають в бухгалтерію підприємства в день його складання, а копія лишається в цеху у завідувача виробництва. 5. Якщо у перебігу двох підряд відпусків спирту з виробництва у спиртосховище розходження між результатами вимірювання кількості спирту за показниками контрольного автоматичного спиртовимірювального апарата та вимірювання кількості спирту одним із методів, викладених у пунктах 6 - 12 розділу I Інструкції, перевищує величину відносної похибки ± 0,5 % кількості безводного спирту, відпуск спирту до усунення причин, які викликають перевищення розходження, здійснює спеціальна комісія, призначена керівником підприємства. 6. Спирт, що знаходиться у трубопроводах після вимірювальних приладів, якими здійснюють його подачу з виробництва у спиртосховище, числиться за спиртосховищем. Його враховують під час проведення інвентаризації шляхом повного зливу з трубопроводів і насосів та вимірювання. 7. Після закінчення відпуску спирту з виробництва у спиртосховище на арматуру (кран), яка встановлена після вимірювальних приладів, перед насосом і після насоса подачі спирту в спиртосховище накладається пломба матеріально відповідальною особою спиртосховища. ^ 3. Порядок відпуску спирту для транспортування споживачам автомобільним транспортом 1. Відпуск спирту споживачам здійснюють за нарядами, форми яких затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 31.03.2003 N 145 "Про затвердження Порядку оформлення нарядів на відпуск спирту, фракції головної етилового спирту та повернення спиртовмісних рідин", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.2003 за N 478/7799 (із змінами). Спирт відпускають тільки споживачу, вказаному в наряді. Форма наряду на відпуск, а також порядок його оформлення затверджуються згідно з чинним законодавством. Наряд на відпуск спирту є документами суворої звітності, внесення змін до якого забороняється. Відпуск спирту без наряду забороняється, крім випадків, передбачених законодавством. Відпуск побічних продуктів брагоректифікації, крім фракції головної етилового спирту, здійснюють без нарядів. 2. Для одержання спирту покупець разом із нарядом надає постачальнику: довідку ДПА за місцем реєстрації, в якій зазначено обсяг і мету використання спирту; довіреність покупця за встановленою формою у разі отримання спирту представником покупця у постачальника. Відпуск спирту без зазначених документів забороняється. 3. Оформлення документів на відвантаження спирту здійснюють посадові особи, уповноважені на це наказом керівника підприємства-постачальника. 4. Відпуск спирту зі спиртосховища або спиртобази здійснює матеріально відповідальна особа з письмового розпорядження керівника підприємства-постачальника (виробника). Відпуск спирту понад кількість, яку вказано у наряді, заборонено. 5. Перед відпуском спирту тару для його транспортування обов'язково перевіряє представник лабораторії постачальника і довірений представник покупця (у разі його присутності) щодо справності і чистоти. 6. Відпуск спирту оформляють заповненням відповідних розділів журналу за формою П-23 та акта про відвантаження і приймання спирту за формою П-24 (додаток 8) /далі - форма П-24/, названий акт не заповнюють на відвантаження партії спирту об'ємом, меншим ніж 60 дал. Акт за формою П-24 складають на кожне відвантаження (відпуск) спирту і продуктів брагоректифікації залізницею, автотранспортом або водним транспортом. На кожен сорт спирту і продукти брагоректифікації складають окремий акт. Організація-постачальник заповнює ліву частину лицьового боку акта і на зворотному його боці свою частину Довідки про операції під час відвантаження і приймання спирту та про норми граничнодопустимих природних втрат спирту. Праву частину лицьового боку акта і решту розділів на зворотному боці заповнює одержувач. Усі передбачені формою акта реквізити підлягають обов'язковому заповненню. Підчистки, помарки і виправлення в акті не допускаються. Розділи акта за формою П-24 "Визначення кількості спирту під час відвантаження" і "Визначення кількості спирту під час приймання" заповнюють відправник і одержувач відповідно до записів у журналі обліку відмірів спирту за формою П-23. У разі вимірювання кількості спирту об'ємним методом у розділах форми П-24 про визначення кількості спирту пункти 2 і 10 не заповнюють. У разі вимірювання кількості спирту ваговим методом у розділах форми П-24 про визначення кількості спирту не заповнюють пункти 1, 3, 4 та 6. У разі вимірювання кількості спирту електронними засобами обліку у розділах форми П-24 про визначення кількості спирту заповнюють пункти 1, 9 та 12. Акт за формою П-24, заповнений і підписаний особами, що брали участь у відвантаженні спирту, передають в бухгалтерію, після ретельної перевірки акт підписують керівник і головний (старший) бухгалтер організації, підписи скріпляють печаткою. Головний (старший) бухгалтер, крім того, підписує Довідку про норми операції під час відвантаження і приймання спирту та про норми граничнодопустимих природних втрат спирту. Примірник акта за формою П-24, що залишають в бухгалтерії, є підставою для відображення втрат спирту в облікових документах. Одержувач після заповнення правої частини лицьового боку акта за формою П-24 і його зворотного боку один примірник акта повертає заводу-постачальнику. Примірник акта за формою П-24, який повертають за відсутності наднормативних природних втрат спирту в дорозі, залучають до бухгалтерської проводки на списання відпущеного спирту. Примірники акта за формою П-24, які повертають одержувачі, із зафіксованими в них наднормативними втратами спирту після встановлення винної сторони і відшкодування одержувачу належної частини (або всієї) вартості спирту, якого не вистачає, додають до бухгалтерських проводок, що відображають наднормативні природні втрати спирту при транспортуванні. Оформлений у встановленому порядку акт за формою П-24 підписують керівник та головний бухгалтер і скріплюють печаткою підприємства-постачальника спирту. Відпуск спирту оформляють також спеціальною товарно-транспортною накладною за формою N 1-ТН /спирт/. Відібрані при відпуску спирту проби після визначення об'ємної частки спирту етилового зливаються в тару покупця, об'єм яких врахований в кількості відпущеного спирту. 7. Акт за формою П-24 складають на кожну партію спирту у трьох екземплярах, один з яких залишає собі постачальник, а два інших передають покупцю. Покупець один екземпляр цього акта повертає постачальнику із заповненими даними про фактичну кількість прийнятого спирту не пізніше ніж через два дні після приймання спирту. 8. Кожна партія спирту, яку відпускає виробник покупцю, повинна супроводжуватися документом про якість, який видає виробнича лабораторія підприємства-виробника спирту. ^ 4. Відпуск спирту для транспортування покупцям залізницею 1. Спирт у разі транспортування покупцю залізницею відпускають на підставі наряду та письмового розпорядження керівника підприємства-постачальника. Розпорядження може бути у вигляді розпорядчого надпису на наряді на відпуск спирту або окремим письмовим розпорядженням з обов'язковим зазначенням у ньому дати і номера наряду. 2. Наповнення залізничної цистерни здійснюють безпосередньо зі спиртовимірювального відділення на складі виробника (постачальника). Якщо до підприємства не підведені залізничні колії, то для доставки на станцію відправлення партію спирту зі спиртовимірювального відділення частинами наливають в автоцистерну (бочки). Транспортування спирту автотранспортом від складу виробника до залізничної станції для подальшого завантаження в залізничну цистерну оформляють за формою N 1-ТН /спирт/. За наявності на підприємстві на станції пристанційної спиртобази зі своєю матеріально відповідальною особою та самостійним кількісним обліком спирту, відпуск спирту з території підприємства-виробника на пристанційну базу оформляють спеціальною товарно-транспортною накладною за формою N 1-ТН /спирт/ та актом за формою П-24. Зберігання спирту на пристанційній базі здійснюють згідно з порядком, встановленим Інструкцією. Перед наливом спирту в залізничну цистерну постачальником ретельно перевіряється придатність залізничної цистерни щодо її справності та чистоти котла. При відвантаженні спирту обов'язкова присутність працівника лабораторії постачальника, який бере участь в перевірці чистоти цистерни, відборі проб спирту, визначенні концентрації, температури та висоти недоливу спирту та підтверджує ці дані своїм підписом в акті за формою П-24. 3. Після закінчення наливання спирту в залізничну цистерну постачальник складає акт за формою П-24 та заповнює залізничну накладну. Акт складають у трьох примірниках, один з яких залишає собі постачальник, два направляють покупцю разом із залізничною накладною. Покупець один примірник акта повертає постачальнику із заповненими даними про фактичну кількість прийнятого спирту не пізніше ніж через два дні після приймання спирту. 4. Заповнену спиртом залізничну цистерну опломбовують і навішують запірно-запобіжні пристрої (далі - ЗЗП) згідно з Правилами перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879 (із змінами) /далі - Правила перевезення наливних вантажів/. До залізничної накладної на кожну цистерну додають акт за формою П-24 та документ про якість, який видає виробнича лабораторія підприємства-виробника спирту. 5. Після відбору проби постачальник визначає висоту недоливу спирту в цистерні від верхнього краю наливного люка до рівня налитого спирту спеціальною стандартною металевою лінійкою, яка має державне повірочне тавро і на якій нанесені поділки з інтервалом 1 мм. Перевезення спирту залізницею проводиться відповідно до Правил перевезення наливних вантажів. ^ 5. Порядок відпуску спирту для виробничо-експлуатаційних, лабораторних та інших цілей 1. Відпуск спирту для виробничо-експлуатаційних потреб власного виробництва, лабораторних та інших цілей оформляють вимогою на відпуск спирту на виробництво за формою П-29 (додаток 9) /далі - форма П-29/. Відпуск спирту виробничим підрозділам здійснює матеріально відповідальна особа спиртосховища за вимогою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства. Відпуск спирту зі спиртосховища для технологічних потреб власного виробництва, експлуатаційних, лабораторних та інших цілей виробництва здійснюють згідно з чинними нормами за виробничою програмою підприємства і номенклатурою продукції та виробів, для виробництва яких передбачено використання спирту. 2. Виробничі підрозділи підприємства ведуть щоденний облік надходження і витрати спирту в окремому журналі довільної форми, в якому вказують назву та кількість проведених операцій, найменування та кількість витраченого спирту на кожну операцію і в цілому за день. 3. Об'єм витрат спирту для технологічних потреб власного виробництва, експлуатаційних, лабораторних та інших цілей оформляють актом, який складається щомісячно, в якому вказують: кількість виготовлених виробів (виконаних робіт), для яких передбачено використання спирту; норму витрати; фактичну витрату спирту; втрати і залишки спирту. Акт підписують робітники, які беруть участь у прийманні і використанні спирту, і затверджує керівник підприємства. 4. Помилки в первинних документах, звітах, актах і журналах з обліку спирту виправляють шляхом закреслення неправильного запису однією лінією і надпису над нею правильного. Виправлення повинні бути засвідчені підписами осіб, відповідальних за складання документа. ^ III. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ СПИРТУ 1. Порядок зберігання спирту 1. Спирт зберігають в стальних резервуарах (збірниках) за умови забезпечення можливості вимірювання в них наявного об'єму спирту. Залежно від величини резервуарів їх місткість визначають об'ємним або обмірним (геометричним) способом. 1.1. Об'ємний спосіб застосовують для градуювання резервуарів невеликої місткості (до 300 м3). Під час градуювання об'ємним способом воду порціями заливають з мірника в резервуар, який градуюють, після чого вимірюють рівень рідини в резервуарі металевою рулеткою. Вимірювання місткості резервуарів об'ємним способом можна здійснювати і зливом рідини з резервуара в мірник. Для цього резервуар наповнюють водою, витримують за температури навколишнього середовища не менше ніж 30 год., після чого воду з резервуара зливають через мірник. Рівень води в резервуарі вимірюють рулеткою або наміткою до і після зливу кожного мірника. Під час вимірювання висоти рівня рідини в резервуарі рулетка повинна мати на кінці вантаж (лот). Вантаж прикріплюють до стрічки так, щоб нижня поверхня його, дотична з дном резервуара, збігалась з нульовим діленням стрічки. Поділки стрічки, які закриваються вантажем, наносять на бічну поверхню вантажу. Різниця значень попереднього і подальшого вимірювань на мірній стрічці позначає висоту наливу (у мм) і відповідає місткості мірника. Градуювальну таблицю складають у вигляді двох колонок: у першу колонку вносять висоту наливу від контрольної плити, а в другу - відповідний їй об'єм в порядку зростання. Вимірювання місткості резервуарів проводять мірниками: до 10 м3 - 1 дал; від 10 м3 до 100 м3 - 10 дал; від 100 м3 до 200 м3 - 75 дал; від 200 м3 і вище - 250 дал. Для обчислення місткості резервуара, V, дм3, що вимірюють об'ємним способом до 300 м3, застосовують такі формули: а) для резервуарів циліндричної форми:    (1)  б) резервуарів чотирикутної форми:   (2)  де:  - відношення довжини кола до діаметра, 3,1429; h - висота резервуара, см; r - радіус внутрішнього кола резервуара, см; a - довжина резервуара, см; b - ширина резервуара, см; 1000 - коефіцієнт перерахунку см3 в дм3. Приклади застосування формул для обчислення місткості резервуарів наведені у додатку 10. 1.2. Обмірний спосіб застосовують для градуювання резервуарів великої місткості (понад 300 м3). Вимірювання місткості резервуарів цим способом виконують, як правило, спеціалізовані організації. Резервуари, що не були в експлуатації, перед обміром заповнюють водою і витримують за температури навколишнього середовища не менше ніж 15 діб. Під час підготовки резервуарів до градуювання необхідно дотримуватися усіх вимог з техніки безпеки. Обмір резервуарів виконувати тільки за плюсових температур повітря (до +25° C ). Вихідними даними для визначення повної місткості резервуара і його градуювання є: довжина кола першого нижнього поясу (царги); загальна висота резервуара і висота кожного поясу; конусність резервуара в цілому і кожного поясу; то


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.