Вища кваліфікаційна комісія суддів України01032, вул. Жилянська, 120 А, м. Київ Заявник: Кириченко Сергій Олександрович Адреса фактичного проживання або місцезнаходження: 73001, вул.Ломоносова, 116, м.Херсон, Херсонська обл. Адреса реєстрації: 73001, вул.Ломоносова, 116, м.Херсон, Херсонська обл. Контактний номер телефону: 050-650-09-51 або 067-552-72-84 Скарга /заява/ щодо неправомірної поведінки судді Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові) Зубов Олександр Сергійович, - (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя) Суворовський районний суд м.Херсона, - номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: справа №1-988/10, постанова про призначення кримінальної справи до судового розгляду від 17.01.2011 р. – підсудний по справі; - номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: справа №1-988/10, постанова про відмову у задоволенні заяви про відвід судді від 31.01.2011 р. – підсудний по справі; - номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: №2-1727/08, рішення від 29.02.2008 р. – представник інтересів Херсонської міської територіальної громади – депутат Херсонської міської ради V-го скликання; - номер судової справи, дата постановлення у ній рішення: №2-1727/08, рішення від 25.06.2010 р. – представник інтересів Херсонської міської територіальної громади – депутат Херсонської міської ради V-го скликання. 2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності: істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема: порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу); систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;Обґрунтування в чому саме, полягає вищезазначена підстава:^ ПЕРША ОБСТАВИНА: Статтею 237 КПК України визначено питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи. Згідно неї, по справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо обвинуваченого такі питання: 5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Відповідно до вимог статті 232 КПК України, яка регулює порядок направлення прокурором справи до суду, прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення. Одночасно з цим прокурор або його заступник повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлена справа. Мене, як і при винесенні постанови про порушення кримінальної справи по факту 17.08.2009 року, знов не було повідомлено про направлення кримінальної справи до суду, що позбавляє мене можливості для нормального і своєчасного захисту своїх прав. Відповідно до статті 240 КПК України, яка визначає порядок попереднього розгляду справи про день попереднього розгляду справи, окрім прокурора, повідомляються також інші учасники процесу. Однак, в порушення цієї вимоги також і судом, а саме суддею Суворовського районного суду м.Херсона Зубовим О.С. мені не було направлено повідомлення про день та час попереднього розгляду кримінальної справи, незаконно порушеної проти мене. Це порушило моє право на належний захист своїх прав. Ця ж стаття 240 КПК дає мені право, як учаснику судового розгляду, висловлювати свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, заявляти клопотання. Статтями 244 та 246 КПК України врегульовано повноваження судді за результатами попереднього розгляду справи та зазначають підстави для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Саме такі порушення були допущені прокурором м.Херсона Маренчуком Г.Л. та старшим слідчим цієї ж прокуратури Лосенковим О.В. Зокрема ними порушені такі мої основоположні конституційні права на: 1) відповідно до част.3 статті 8 Конституції України гарантоване мені право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, так як від мене протягом періоду часу з 17.08.2009 року по 08.09.2010 року, коли фактично за змістом проти мене особисто, але за фактом і по формі було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.161 КК України. При цьому взагалі без усякої моєї участі було здійснено прокуратурою м. Херсона досудове слідство у повному об’ємі, так як в порушення вимог статті 98-2 КПК України, після порушення 17.08.2009 року фактично проти мене кримінальної справи прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Петренко Л.В., ні прокурор, ні слідчий не виконали встановленого ст.98-2 КПК обов'язку негайно вручити мені копію відповідної постанови, як особі, щодо якої порушено справу. Доказами цього є відсутність в матеріалах кримінальної справи відповідного документу з моїм підписом, а також доказом є і наявність в матеріалах кримінальної справи численних постанов слідчих та листів прокурора м. Херсона, в яких при виконанні багатьох слідчих дій досудового слідства постійно конкретно зазначалося саме моє прізвище, ініціали та інші дані про мене. Цим порушенням, а саме проведенням досудового слідства без мене, як підозрюваного та обвинуваченого, в період ведення досудового слідства не проти мене особисто, а по факту з 17.08.2009 р. по 08.09.2010 р., було порушено мої численні права, закріплені в статті 142 КПК України, а саме під час провадження досудового слідства: 1) знати, в чому мене обвинувачують; 2) давати показання щодо пред'явленого мені обвинуваченню і відповідати на запитання; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; 5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві; 6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; 7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; 8) мати захисника; 9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора. За таких умов ніяким чином не можна вважати, що досудове слідство було здійснено у повному об’ємі, об’єктивно та неупереджено. Такими незаконними діями прокуратури мене позбавлено можливості скористатися конституційною гарантією, згідно статті 55 Конституції України, а саме «правом на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб». Так як досудове слідство було здійснено без мене незаконно, то органи прокуратури, слідчий позбавили мене конституційного права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб, експертів, спеціалістів тощо, причетних до досудового слідства по кримінальній справі, порушеній проти мене. Прокурор і слідчий своїми незаконними діями та проведенням досудового слідства у повному об’ємі без моєї участі, також позбавили мене і такого конституційного права, яке встановлене ст..55 Конституції України: «Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.» Мене позбавили і цього права. Стаття 59 Конституції України встановила, що «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура». При цьому, з 17.08.09 р. по 22.11.10 р. я був залишений безпорадним, так як мене позбавили права і можливості на захист, бо створили умови для неможливості участі адвоката у досудовому слідстві. При цьому було порушено і конституційний принцип рівності усіх перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України. Але органи прокуратури та слідчі не захотіли діяти чесно і за однаковими правилами для всіх. Я був підданий дискримінації. Органами і посадовими особами, які незаконно таємним для мене чином здійснили досудове слідство, порушено також і статтю 63 Конституції України, згідно якої «Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. А мене позбавили цього права. Тим більше, що стаття 64 Конституції України визначила: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України». В силу цих положень статей Конституції України суд зобов’язаний прийняти рішення згідно вимог - ч.1 ст.246 КПК. До цього суд зобов’язує і стаття 129 Конституції України, згідно якої: «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, а основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; Мені не було забезпечено рівності та позбавлено права на змагальність сторін. В такій ситуації суд зобов’язаний забезпечити мені право на захист, яке порушила прокуратура та слідчий тим, що оголосили мене обвинуваченим вже після таємного і невідомого для мене досудового слідства.Прокурор по справі не виконав вимог статей 228 та 229 КПК України, що також є підставою для застосування статті 249-1 КПК України («Повернення справи прокурору»): «Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 цього Кодексу, для усунення виявлених порушень».На підставі наведеного вище, керуючись статтями 237, 244, 246 КПК України, я, через подане мною клопотання 17.01.2011 р., просив суд в особі судді Суворовського районного суду м.Херсона Зубова О.С. винести постанову про повернення справи на додаткове розслідування, так як під час порушення справи, провадження дізнання та досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Але суддя Зубов О.С., в порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, грубо порушив присягу судді і правила суддівської етики, та своєю Постановою про призначення кримінальної справи до судового розгляду від 17.01.2011 р. призначив до судового розгляду кримінальну справу за обвинуваченням мене у скоєнні злочину за наявності обставин, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.^ ДРУГА ОБСТАВИНА: Стаття 56 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує суддю заявити самовідвід при наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений підсудним. Не дивлячись на те, що для необмежено великого кола осіб наявними є обставини вважати суддю Зубова О.С. таким, що він особисто або його родичі заінтересовані в результатах кримінальної справи №1-988/10, а також наявність інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді Зубова О.С. (ст.54 пп.3) та 4) КПК України), суддя Суворовського районного суду м.Херсона Зубов О.С. не заявив самовідвід. У такому випадку, я, як підсудний по кримінальній справі №1-988/10, подав 31.01.2011 р. до Суворовського районного суду м.Херсона заяву про відвід судді Зубова О.С. В ній, зокрема, я зазначив наступне. У зв’язку з тим, що суддею Зубовим О.С., в порушення вимог статті 56 КПК України, не заявлено самовідводу за наявності обставин, передбачених статтею 54 КПК України, мною подано цю заяву про відвід судді Зубова О.С. Підставами для цього є зазначені в статті 54 КПК такі обставини, за яких суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи: 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу. На розгляді суду знаходиться незаконно порушена проти мене політично замовна кримінальна справа №500100-09 по обвинуваченню мене за ч.1 ст.161 КК України. 1) Я все своє життя, починаючи з 1961 року, прожив в м.Херсоні. Мені довелося навчатися в одній школі м.Херсона із суддею Зубовим О.С., де між нами можливо були неприязливі стосунки. 2) На виборах 2006 року я подавав до суду заяви та скарги, як суб’єкт місцевих виборів, на яких мене було обрано депутатом Херсонської міської ради, але при цьому мали місце численні порушення на виборах Херсонського міського голови. На одному із засідань суддя Зубов О.С. вчинив службовий підлог, надавши мені аудіозапис судового засідання замість реального часу засідання біля 40 хвилин всього тривалістю 3 хвилини. Це при тому, що в процесі слухання і запису не було ніяких технічних проблем! Такий вчинок позбавив мене можливості належного захисту своїх законних прав. 3) Впродовж терміну моїх повноважень депутата Херсонської міської ради з 2006 року по 2010 рік до мене постійно зверталися багато виборців та організацій зі скаргами на незаконні дії судді Суворовського районного суду Зубова О.С. Я вимушений був реагувати на них, направляючи відповідні звернення до правоохоронних органів та органів судової влади. В результаті цих звернень, які додаються мною до цієї заяви, порушувалася, припинялася, а потім знов відновлювалася провадженням кримінальна справа проти судді Суворовського районного суду Зубова О.С. При цьому зі мною виходили на зустріч представники інтересів судді Зубова О.С., які бажали домовитися зі мною про умови припинення мною подальших моїх депутатських звернень в органи прокуратури та органи судової влади щодо притягнення судді Зубова О.С до кримінальної відповідальності за порушеною проти нього кримінальною справою за ч.1 ст.375 КК України за фактом винесення завідомо неправосудного рішення суддею Зубовим О.С. у цивільній справі за позовом Тишкевич Л.І. Як видно по лише частині документів в кількості 27-ми аркушів, які мною направлялися в різні інстанції, починаючи з серпня 2008 року по листопад 2010 року, правоохоронні органи кваліфікували дії судді Зубова О.С, як протиправні. Наприклад, в Додатку до цієї заяви за №18, є лист-відповідь на звернення депутата Херсонської міської ради Сергія Кириченка до Прокуратури Херсонської області від 10.06.2010 №06/2-3073-08 на лист від 25.05.2010 №1/152 за підписом заступника прокурора області С.Попова, в якому мене заступник прокурора області С.Попов повідомляє, «що прокуратурою Херсонської області порушено кримінальну справу за за ч.1 ст.375 КК України за фактом винесення завідомо неправосудного рішення Суворовським районним судом м. Херсона у цивільній справі за позовом Тишкевич Л.І. до ВАТ «Херсонське обласне комунальне підприємство по племінній справі у тваринництві» щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення». При цьому сам суддя Зубов О.С. застосовував усі можливі і неможливі засоби для припинення притягнення його до відповідальності за незаконно постановлене ним судове рішення. Таким чином я діяв цілком законно, захищаючи інтереси територіальної громади м.Херсона при виконанні мною повноважень депутата Херсонської міської ради. Певно, за таких обставин суддя Зубов О.С. не може залишатися об’єктивним та неупередженим щодо мене, бо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах розгляду суддею Зубовим О.С. незаконно порушеної кримінальної справи проти мене таким чином, щоб унеможливити подальшу мою участь у найближчих виборах, винісши мені вирок та створивши обставину мого засудження і отримання судимості. Інакше для судді Зубова О.С. буде знов реальною небезпека моїх депутатських звернень на ті порушення, які допускає суддя у своїй діяльності. Наявними є, як видно із вищенаведеного мною, і інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді Зубова О.С. Так, під час судового засідання 17.01.2011 року при попередньому розгляді справи суддя Зубов О.С. безпідставно відмовив захиснику Овчаренко А.В. та мені в задоволенні клопотань про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, що унеможливлює об’єктивний і неупереджений розгляд справи внаслідок наступного. Статтею 237 КПК України визначено питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи. Згідно неї, по справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо обвинуваченого такі питання: 5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Статтями 244 та 246 КПК України врегульовано повноваження судді за результатами попереднього розгляду справи та зазначають підстави для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Саме такі порушення були допущені прокурором м.Херсона Маренчуком Г.Л. та старшим слідчим цієї ж прокуратури Лосенковим О.В. Зокрема ними порушені такі основоположні конституційні права на: 1) відповідно до част.3 статті 8 Конституції України гарантоване мені право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, так як від мене протягом періоду часу з 17.08.2009 року по 08.09.2010 року, коли фактично за змістом проти мене особисто, але за фактом і по формі було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.161 КК України. При цьому взагалі без усякої моєї участі було здійснено прокуратурою м.Херсона досудове слідство у повному об’ємі, так як в порушення вимог статті 98-2 КПК України, після порушення 17.08.2009 року фактично проти мене кримінальної справи прокурором відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Петренко Л.В., ні прокурор, ні слідчий не виконали встановленого ст.98-2 КПК обов'язку негайно вручити мені копію відповідної постанови, як особі, щодо якої порушено справу. Доказами цього є відсутність відповідного документу з моїм підписом, а також доказом є і наявність в матеріалах кримінальної справи численних постанов слідчих та листів прокурора м.Херсона, в яких при виконанні багатьох слідчих дій досудового слідства постійно конкретно зазначалося саме моє прізвищення, ініціали та інші дані про мене. Цим порушенням, а саме проведенням досудового слідства без мене, як підозрюваного та обвинуваченого, було порушено мої численні права, закріплені в статті 142 КПК України, а саме під час провадження досудового слідства: 1) знати, в чому мене обвинувачують; 2) давати показання щодо пред'явленого мені обвинуваченню і відповідати на запитання; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; 5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві; 6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; 7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; 8) мати захисника; 9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора. За таких умов ніяким чином не можна вважати, що досудове слідство було здійснено у повному об’ємі, об’єктивно та неупереджено. Також при досудовому слідстві було порушено такі мої права: - ст.55 Конституції України щодо мого права на захист; - було порушено конституційний принцип рівності усіх перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України, я був дискримінований в правах; - стаття 59 Конституції України, яка встановила, що «Кожен має право на правову допомогу», а я не міг скористатися такою допомогою, бо мені прокурор і слідчий не повідомили про провадження проти мене досудового слідства; - стаття 63 Конституції України, згідно якої «Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. А мене позбавили цього права; - стаття 64 Конституції України, яка визначила: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України». Своєю незаконною поведінкою в судовому засіданні 17.01.2011 року суддя Зубов О.С. не забезпечив встановлений статтею 261 КПК України принцип «Рівності прав сторін у судовому розгляді» та принцип рівності усіх перед законом згідно статті 24 Конституції України, надавши переваги прокурору, слідчому та їх незаконним діям під час досудового слідства.На підставі вищезазначеного та прав, наданих мені, як підсудному, зважаючи, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, так як своєю поведінкою суддя Зубов О.С. виявив обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та його неупередженості, керуючись статтями 6, 8, 55 Конституції України, пунктами 3), 4) ст.54, ст.ст.56, 57 КПК України, я просив вирішити питання про відвід судді Зубова О.С. при розгляді справи, призначеному на 14.00 год. 31.01.2011 року. Але суддя Зубов О.С. своєю постановою від 31.01.2011 року незаконно відмовив у задоволенні заявленого мною відводу судді Зубова О.С. І це при тому, що до заяви про відвід було додано 27 документів, з яких видно, що я, як депутат Херсонської міської ради V-го скликання,, впродовж тривалого періоду часу направляв на адресу численних державних органів звернення з приводу вчинення суддею Зубовим О.С. дій, які свідчать про прийняття ним завідомо неправосудних судових рішень. На підставі моїх звернень порушено кримінальну справу за ст.375 част.1 КК України за фактом винесення завідомо неправосудного рішення Суворовським районним судом м.Херсона у цивільній справі за позовом Тишкевич Л.І. до ВАТ «Херсонське обласне комунальне підприємство по племінній справі у тваринництві» щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення. Про все це, а саме про усі мої дії щодо забезпечення законності і захисту інтересів територіальної громади м.Херсона, суддя Зубов О.С. не тільки знав, але й застосовував численні заходи впливу на мене, щоб я припинив направляти відносно нього звернення до різних інстанцій. Зокрема, це були і пропозиції різних посередників, які виступали від імені судді Зубова О.С..Нижче мною наведено обставини справи, за яких суддя Зубов О.С. вчинив багаторазові дії по прийняттю завідомо неправосудних рішень, в результаті чого по цих фактах порушено кримінальну справу.^ ІНШІ ОБСТАВИНИ: За хронологією моїх звернень до різних інстанцій та посадових осіб (наведені в додатку), як депутата Херсонської міської ради V-го скликання (2006-2010 рр.), щодо незаконних дій судді Суворовського районного суду м.Херсона Зубова Олександра Сергійовича, я зазначаю нижчевикладене у поступальному порядку. Не дивлячись на те, що розвиток подій виходить за межі річного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (част.4 статті 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів») є необхідність почати викладення подій з неправосудних рішень судді Зубова О.С., які він затверджував у 2008 році, так як наступні відміни і розгляди (судова тяганина) рішень з прийнятих питань тривають до сьогоднішнього дня, саме в межах притягнення до дисциплінарної відповідальності. 29 липня і 20 серпня 2008 року я двічі звертався до прокурора Херсонської області із заявою про те, що суддя Суворовського райсуду міста Херсона Зубов Олександр Сергійович прийняв завідомо неправосудне судове рішення (ст.375 КК України), але ніяких заходів по моєму зверненню прийнято не було. У 2008 році, депутат обласної ради минулого V-го скликання (обраний від БЮТ) Тишкевич О.В., викупив на своє ім’я та ім’я своєї дружини Тишкевич Л.І. акції ВАТ «Облплемоб’єднання» і став його фактичним власником. 31 січня 2008 Тишкевич О.В., який має разом зі своєю дружиною Тишкевич Л.І. 70% акцій ВАТ «Облплемоб'єднання» (далі – ВАТ), користуючись своїм становищем власника, схилив директора ВАТ Головко Ю.С. незаконно продати своїй дружині (Тишкевич Л.І.) від імені ВАТ нежитлове приміщення пл. 694,1 кв. м. вартістю (на день продажу) близько 10 млн. грн. по вул. Фрунзе, 2 в місті Херсоні. Дане приміщення не належало ВАТ (воно є власністю Херсонської міської територіальної громади і 2-ох приватних осіб), у ньому ВАТ орендувало з 1999 року 64 кв. м. У зв'язку з тим, що незаконністю угоди зайнявся УБОЗ УМВС України в Херсонській області, а прокурором Суворовського району відносно Головка Ю.С. було порушено кримінальну справу, Тишкевич О.В., з метою збереження за собою права власності, щоб надати усім цим правочинам видимість законних, схилив суддю Суворовського районного суду м.Херсона Зубова О.С. винести завідомо неправосудне судове рішення. Суддя Зубов О.С., в порушення усіх процесуальних норм, сам собі розподілив до виконання заяву від ВАТ «Облплемоб'єднання» (хоча це повинен був зробити голова Суворовського районного суду м.Херсона), без реєстрації його, без дотримання підсудності - порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, не залучаючи до справи міську раду та інших власників приміщення, як зацікавлених осіб, не маючи ніяких відомостей про спірне приміщення та його власників, не витребував відомості про нього з Херсонського міжміського Бюро технічної інвентаризації (БТІ), грунтуючись лише на заяві дружини Тишкевича О.В. - Тишкевич Л.І. і на нікчемному договорі від 31 січня 2008 року, прийняв заднім числом заочне рішення (29 лютого 2008 року), яким визнав право власності за дружиною Тишкевича О.В. – Тишкевич Л.І.. При цьому в судовому засіданні під головуванням судді Зубова О.С., видаючи себе за дружину Тишкевича О.В. була присутня його (Тишкевича О.В.) секретар Гриза Вікторія Вячеславівна, у той час, як Тишкевич Л.І. знаходиться постійно в Англії, і за запитом УБОЗ УМВС України в Херсонській області кордон України в цей період не перетинала. То ж суддя Зубов О.С. не міг не встановити такого простого факту, що перед ним не Тишкевич Л.І., а стороння особа Гриза В.В.Та ж Гриза В.В. до цього в нотаріуса, також видаючи себе за Тишкевич Л.І. підписала за неї договір купівлі-продажу від 31 січня 2008 року з ВАТ «Облплемоб'єднання» (Головко Ю.С.). У своєму заочному рішенні від 29.02.2008 р. Зубов О.С. послався на неіснуючі факти: на довідку БТІ про те, що приміщення нікому не належать, хоча такої довідки не було (прикладом може служити виписка з реєстру від 19 травня 2006 року про приналежність частини приміщення приватній особі), на те, що всі приміщення знаходяться в користуванні ВАТ, хоча останнє орендує тільки 64 кв.м., інші приміщення орендують кілька організацій (це видно з позовів ВАТ про їх виселення), і посилання на те, що нібито ВАТ у сімдесятих роках брало пайову участь у будівництві будинку та ін. Після того, як цим питанням зайнялись співробітники УБОЗ УМВС України в Херсонській області, Лариса Тишкевич (точніше Гриза В.В. замість неї) 20 березня 2008 року «подарувала» по відповідно фальшивому договору приміщення знову ж таки ВАТ. На директора ВАТ Головка Ю.С. прокуратура Херсонської області відкрила кримінальну справу, а тодішній депутат облради Тишкевич О.В., вважаючи себе (своє ВАТ) невразливим, як «добросовісний покупець» від імені ВАТ намагається продати це приміщення третім особам, подавши позови іншим орендаторам приміщення (управління МНС, районне управління юстиції та ін..) про виселення. Від такої махінації громаді міста Херсона нанесено збитки у сумі 10 млн.грн. Своє ж рішення від 29.02.2008 року суддя Зубов О.С. в подальшому відмінив (начебто, як заочне), але воно допомогло О.Тишкевичу ввести в оману правоохоронні органи. В даний час по даному факту проти О.С.Зубова порушено кримінальну справу за ч.1 ст.375 КК України, але вона відкрита для того, щоб заспокоїти громадськість (вона не розслідується, і два роки перебуває без руху). Зубов О.С., дізнавшись, що справа набула суспільного резонансу, 4 серпня 2008 року, перебуваючи у відпустці (з відпустки його не відкликали), скасував своє рішення від 29.02.2008 року (начебто, як заочне). Але його колишнє рішення допомогло Тишкевичу О.В. ввести в оману правоохоронні органи та укласти іншу угоду - подарувати від імені дружини – Тишкевич Л.І., (знову з підставною Гриза В.В.) приміщення того ж ВАТ (договір від 20 березня 2008 року). Зроблено це було для того, щоб уникнути відповідальності, і щоб мати на нього права, як добросовісного набувача та щоб без перешкод продати його від імені ВАТ «Облплемоб'єднання». У своїй постанові від 4 серпня 2008 суддя Зубов О.С. знову послався на неіснуючий факт - наявність заяви міськради про скасування заочного рішення, хоча такого не існувало. Після скасування 04.08.2008 р. заочного рішення від 29.02.2008 р. справа НА СЬОГОДНІ перебуває у судді Зубова О.С., її розгляд невиправдано затягнений і до теперішнього часу справа Зубовим О.С. не розглянута, що може свідчити про корумповані наміри останнього (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом). При цьому Зубов О.С. у вересні 2008 року в Херсонському БТІ витребував технічну документацію на будинок і необгрунтовано тримає її у себе, перешкоджаючи міській раді і всім іншим власникам здійснювати свої права власників (систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя). В межах РІЧНОГО СТРОКУ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, користуючись безкарністю, продовжуючи діяти в інтересах Тишкевича О.В., суддя Суворовського районного суду міста Херсона Зубов О.С. 25 червня 2010 року прийняв заочне рішення, яким, для створення видимості законності, задоволено позов Херсонської міськради і визнано недійсним договір дарування майнового комплексу нежилих приміщень пл. 694,1 кв.м у будинку №2, по вул. Фрунзе в місті Херсоні (порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи), укладеного 20 березня 2008 року між Тишкевич Ларисою Іллівною та АТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві». Тим же рішенням суддя Зубов О.С. установив фактичні обставини, які не відповідають істині і суперечать фактичним обставинам справи і нормам права, зокрема що Херсонська міськрада не є власником приміщення по вул.Фрунзе,2. Відносно предмета спору, раніше, 29 лютого 2009 року, суддею Зубовим О.С. було задоволено позов Тишкевич Л.І. до АТ «Херсонське облплемпідприємство» про визнання договору купівлі-продажу зазначеного приміщення, укладеного між цими особами, дійсним, але після того, як стосовно судді Зубова О.С. була порушена кримінальна справа за винесення свідомо неправосудного рішення, та стосовно директора АТ «Херсонське облплемпідприємство» Головка Ю.С. було порушено кримінальну справу за фактом незаконного продажу приміщення, Зубов О.С. скасував це рішення і залишив позов Тишкевич Л.І. без розгляду. Позов міської ради суддя Зубов О.С. необґрунтовано розглядав протягом 2 років (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом). Усі перераховані маніпуляції були спрямовані на заволодіння Тишкевичем Олексієм Володимировичем, який є спільно із своєю дружиною - Тишкевич Ларисою Іллівною власником 70% акцій АТ «Херсонське облплемпідприємство» житлового приміщення по вул. Фрунзе», 2, ринковою вартістю близько 2 000 000 доларів, яке належить Херсонській громаді. Не зважаючи на те, що рішення суду від 25 червня 2010 року було винесено на користь міської ради, воно є незаконним. Суддя Зубов О.С. у винесеному рішенні встановив такі фактичні обставини, які не відповідають істині і суперечать нормам права (систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя). Зокрема, суд, ґрунтуючись тільки на твердженнях представника Тишкевич Л.І. і на власних судженнях, встановив, що спірне житлове приміщення фактично належить АТ «Херсонське облплемпідприємство» на праві власності, тому що АТ «Херсонське облплемпідприємство» брало часткову (пайову) участь у будівництві будинку, при цьому суддя Зубов О.С. безпідставно вважає, що міськрада не є власником приміщення. Дані висновки суду нічим об'єктивним у справі не підтверджуються, так як з архівних документів – з розпорядження облвиконкому №398-р від 29 червня 1976 року (додаток №5) видно, що Херсонське облплемоб’єднання (так називалося підприємство) мало незначну частку участі в будівництві усього на 60 кв. м і невідомо яку площу воно одержало при введенні будинку в експлуатацію (з 1976 року від підприємства претензій не було). Не було надано в суді ніяких доказів, що АТ «Херсоноблплемоб’єднання» є правонаступником підприємства. В іншому архівному документі - завдання на проектування, визначено, що перший поверх житлового будинку споконвічно призначався для контори ЖЕК і піонерської кімнати. У своєму рішенні суддя Зубов О.С. також вказав так само, як на встановлену обставину, на те, що приміщення не належить міськраді і по документах БТІ взагалі нікому не належить. Це теж суперечить істині, тому що за рішенням міського виконкому №21/1 від 30 грудня 1976 року весь будинок з вбудованими приміщеннями було передано на баланс ЖЕКу №3 міськжитлоуправління, а за рішенням Херсонської обласної ради від 20 березня 1992 року №32 «Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю і власністю міст обласного підпорядкування та районів області» - весь житловий будинок був переданий у комунальну власність. АТ «Херсоноблплемоб’єднання» займає в нежилому приміщенні 65 кв. м. за договором оренди, за якої, до речі, кілька років не платить орендодавцю. Суперечать істині висновки суду суддя Зубов О.С.) про те, що за даними Херсонського БТІ інших власників приміщення немає, тому що частина приміщень пл. 60 кв. м. з 2003 року належить 2 іншим особам (у БТІ існує відповідна реєстрація). Ці особи судом навіть не залучалися до розгляду справи, хоча їхні інтереси прямо зачіпалися. Суперечать істині висновки суду про те, що міськрада не має ніякого відношення до приміщення, тому що даний будинок відповідно до рішення Херсонської обласної ради «Про розмежування комуна