www. mydisser.com ® Авторское выполнение кандидатских работ: диссертации, статьи, авторефераты профессионально, недорого. МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»ШМИГЕЛЬ Ольга ЄвстахіївнаУДК 338.43:658ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ХІМІЗАЦІЇ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХСпеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами(за видами економічної діяльності)АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЖитомир – 2008 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України. ^ Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Стельмащук Антон Михайлович, Хмельницький економічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту ^ Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітникКалінчик Микола Володимирович, Національний науковий центр «Інститут землеробства УААН», зав. відділом економікикандидат економічних наук, старший науковий співробітник^ Толкач Микола Іванович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, провідний науковий співробітник Захист відбудеться 20 березня 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 Державного вищого навчального закладу «Державний агроекологічний університет» за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 55. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Державний агроекологічний університет» Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.Автореферат розісланий «____» лютого 2008 р.^ Вчений секретарспеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук,доцент В.П. Якобчук^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми дослідження. Хімізація сільського господарства є одним із важливих напрямів науково-технічного прогресу, інтенсифікації сільського господарства, гарантованого та ефективного виробництва продукції, формування продовольчої безпеки країни. За допомогою засобів хімізації в рослинництві, кормовиробництві, використання хімічних кормових добавок у годівлі сільськогосподарських тварин вирішується проблема підвищення родючості ґрунту, досягається максимальне використання продуктивного потенціалу галузей рослинництва, тваринництва, птахівництва. В Україні в останні роки використання хімічних засобів у сільському господарстві не відповідає вимогам агрономічної і зоотехнічної науки: не удобрюється за науковими рекомендаціями площа під сільськогосподарськими культурами, не забезпечується збалансованість раціонів годівлі тварин за необхідними поживними речовинами, що не дає змоги повністю використовувати потенціальні виробничі можливості сільськогосподарських підприємств і забезпечувати необхідну конкурентоспроможність їх продукції. Стратегія розвитку галузей сільського господарства в ринкових умовах передбачає використання нових підходів до вибору технологічних заходів щодо застосування раціональної системи удобрення землі, годівлі худоби, оцінки різних препаратів захисту рослин і тварин від хвороб та шкідників, вирішення проблеми регулювання міжгалузевих відносин, удосконалення внутрішнього ринку хімічних засобів з охопленням промислового їх виробництва, транспортування і торгівлі, визначення перспективних напрямів їх використання для досягнення максимальної продуктивності та прибутковості сільськогосподарського виробництва. Вагомий внесок у вирішення проблеми економічної ефективності застосування засобів хімізації в сільському господарстві внесли Н.І. Баранов, Ю.М. Гусарова, Е.К. Ейсерт, М.В. Калінчик, О.А. Корчинська, С.Г. Криштаб, В.Ф. Ладонін, А.С. Мерзлікін, П.О. Мосіюк, В.П. Прошляков, А.В. Постніков, В.С. Полоус, А.М. Стельмащук, М.І. Толкач, І.А. Хомчак, І.І. Червен та ін. Однак ряд питань, пов’язаних з використанням засобів хімізації вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами в умовах ринкових відносин, ще залишається невирішеними і потребують подальших наукових досліджень. Необхідність вирішення організаційно-економічних проблем розвитку хімізації, поліпшення асортименту, якості і методів застосування хімічних засобів у сільськогосподарських підприємствах, їх вплив на підвищення рівня економічної ефективності виробництва, а також недостатньо опрацьовані питання ринкової адаптації агрохімічного обслуговування зумовили необхідність проведення цього дисертаційного дослідження.^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету за темою: „Розробка організаційно-технологічних та фінансово-економічних засад раціонального розвитку та ефективного функціонування підприємницьких структур АПК в умовах становлення ринкових відносин” (державний реєстраційний номер 0101U002360). Автором самостійно розроблено підрозділ „Економічна ефективність використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах”. ^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних положень, наукових та практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах. Мета дисертації обумовила необхідність постановки й вирішення таких завдань:визначити напрями ефективного застосування засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах з врахуванням особливостей взаємозв’язку між процесами їх виробництва і використання;розробити організаційно-економічні засади формування і механізм функціонування інтегрованої структури, що поєднує діяльність сільськогосподарських товаровиробників, підприємств системи “Сільгоспхімії” та „Зооветпостач”, відповідних комерційних структур, для здійснення обслуговуючої, торговельної, інформаційної та консультативної функцій;удосконалити методику оцінки економічної ефективності застосування засобів хімізації сільськогосподарських підприємств; удосконалити методику прогнозування потреби сільськогосподарських підприємств в засобах хімізації на близьку і віддалену перспективу;поглибити сутність поняття „ефективність хімізації в сільськогосподарських підприємствах”;обгрунтувати пропозиції щодо регулювання ринку хімічних засобів.^ Об’єктом дослідження є процес забезпечення наукового обґрунтованого та ефективного використання засобів хімізації в сільськогосподарських підприємствах.^ Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти системи хімізації та ефективність її функціонування в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області. ^ Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем хімізації сільськогосподарських підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти України. У процесі дослідження використовувалось широкий набір спеціальних методів економічних досліджень, серед яких: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методичних засад хімізації сільськогосподарських підприємств, визначення суті її ефективності); монографічний (при дослідженні ретроспективи розвитку агрохімічного сервісу, його спеціалізації, досягнень науки, передового досвіду); статистико-економічний (при дослідженні показників розвитку сільськогосподарських підприємств, визначенні кількісних параметрів рівня застосування ними засобів хімізації); нормативний метод – при визначенні порівняльної ефективності використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах; розрахунково-конструктивний метод – при прогнозуванні використання засобів хімізації в сільському господарстві на перспективу. Інформаційною базою дослідження слугували офіційні дані Державного комітету статистики України, публікації науково-дослідних установ про результати агротехнічних і зоотехнічних експериментів, матеріали Міністерства аграрної політики України і Міністерства промислової політики України, річні звіти районних і обласних об’єднань з агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств Тернопільської та інших областей. При написанні дисертації використано Постанови Кабінету Міністрів України з питань постачання засобів хімізації сільському господарству і нормативні документи щодо діяльності підприємств сфери агрохімічного обслуговування, рекомендації з питань визначення економічної ефективності застосування хімічних засобів у рослинництві, кормовиробництві, тваринництві і птахівництві, інші довідкові та інформаційні видання, літературні джерела.^ Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції, викладені у роботі і яким притаманна наукова новизна, полягають у наступному:вперше:для умов ринкової економіки обґрунтовано комплексний підхід до забезпечення ефективного застосування засобів хімізації в сільгосппідприємствах на основі врахування взаємозв’язку між процесами виробництва та використання хімічних засобів, формування посередницьких агрозоохімічних структур з встановленням для них відповідальності за кінцеві результати сільськогосподарського виробництва, надання агрохімічних послуг з визначенням хімічного складу грунтів і кормів, розробкою науково обгрунтованої системи застосування хімічних засобів, здійсненням агрохімічного моніторингу;удосконалено: методичний підхід до оцінки економічної ефективності хімізації, особливістю якого є порівняння з кращими варіантами використання засобів хімізації за показниками рівня окупності капітальних і поточних витрат через відношення кінцевого ефекту до використаних виробничих ресурсів, критерієм якого є максимізація прибутку; організаційно-економічні засади управління процесом хімізації сільського господарства, які на відміну від існуючого порядку передбачають створення інтегрованого регіонального агрозоохімічного об’єднання, учасниками якого є сільськогосподарські підприємства, спеціалізовані підприємства з агрохімічного обслуговування, постачальницькі структури, що дозволить комплексно вирішувати завдання з надання послуг, матеріально-технічного постачання, інформаційно-консультативного та фінансового забезпечення;одержали подальший розвиток:інтерпретація сутності поняття „ефективність хімізації в сільськогосподарських підприємствах”, що базується на результативності застосування хімічних засобів у рослинництві, кормовиробництві та тваринництві і враховує підвищення рівня урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, запобігання втрат господарської вигоди, співставлення вартісних показників отриманого результату (ефекту) і витрат, зумовлених використанням хімічних препаратів;пропозиції щодо регулювання ринку хімічних засобів у напрямі формування конкурентного середовища за рахунок збільшення кількості спеціалізованих обслуговуючих кооперативів та посилення їх прямих зв’язків з виробниками препаратів, що зменшить кількість та вплив спекулятивних посередницьких структур.^ Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовано на вирішення економічних проблем підвищення ефективності використання хімічних і біологічних засобів на основі здешевлення їх виробництва, забезпечення екологічно безпечного використання в рослинницьких, тваринницьких галузях та птахівництві і поліпшення постачання ефективних препаратів різним агроформуванням. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження та їх впровадження щодо використання хімічних засобів у сільськогосподарських формуваннях району, зокрема шляхом збагачення комбікормів препаратами, хімічної обробки кормів перед згодовуванням, консервування швидкопсувних їх видів та удобрення кормових культур підтверджується довідкою управління агропромислового розвитку Чортківської районної державної адміністрації (довідка № 66/1 від 08 лютого 2007 р.). Результати наукових досліджень щодо поліпшення використання продуктивного потенціалу птиці за допомогою застосування хімічних засобів у кормовиробництві та годівлі птиці використано у практичній діяльності ВАТ „Птахофабрика Тернопільська” (довідка № 74 від 10 лютого 2007 р.). Пропозиції щодо маркетингової концепції розвитку ринку засобів хімізації використовуються в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації (довідка №10-4/25-150 від 29 травня 2007 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни “Економіка підприємств” Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету (довідка № 137 від 02 квітня 2007 р.).^ Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримано автором особисто. Проведено комплексне дослідження проблеми ефективного використання засобів хімізації в сільському господарстві і обґрунтовано напрями підвищення ефективності їх промислового виробництва та удосконалення системи організації постачання препаратів агроформуванням. Розроблено принципові схеми модельних розрахунків щодо застосування основних хімічних препаратів, запропоновано методичні підходи для оцінки їх економічної ефективності, обґрунтовано прогноз необхідного забезпечення засобами хімізації перспективного розвитку провідних тваринницьких галузей і птахівництва та визначено обсяги попереджуваних цими засобами втрат.^ Апробація результатів дослідження. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасний стан та перспективи розвитку обліку, контролю та аналізу в Україні” (Чортків, 2001 р.), науково-практичній конференції „Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання” (Чортків, 2002 р.), науково-практичній конференції „Соціально-економічний розвиток України в історичному аспекті” (Чортків, 2003 р.); науково-практичній конференції „Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку економіки України: досягнення та перспективи” (Чортків, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (Тернопіль, 2004 р.), науково-практичній конференції „Підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах різних форм господарювання” (Тернопіль, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України» (Чортків, 2006 р.).Публікації. З проблем, що досліджуються в дисертаційній роботі, опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 7,08 д. а., у тому числі 5 одноосібних статей у фахових наукових виданнях обсягом 3,37 д. а.^ Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (186 найменувань), містить 26 таблиць, 9 рисунків і 20 додатків. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках комп’ютерного тексту.^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИУ першому розділі “Теоретичні основи ефективності використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах” хімізація розглядається як один із пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства на основі інтенсифікації виробництва. Розкрита сутність і методологічні аспекти дослідження економічної ефективності хімізації як засобу дій, що забезпечує в результаті здійснюваних зусиль і витрат ресурсів одержання максимального результату. Ретроспективний аналіз розвитку хімізації галузей сільського господарства в історичному плані показує, що наукові основи цього процесу визначалися під впливом наукових досягнень і зумовлені необхідністю переведення виробництва на шлях інтенсифікації з метою повнішого задоволення зростаючих потреб країни у сировині та продуктах харчування, гарантування її продовольчої безпеки. Виявлено, що застосування засобів хімізації в сільському господарстві було започатковано у ХІХ ст. Для цього періоду характерним є обмежений їх асортимент. Нині хімізація в сільськогосподарських підприємствах розвивається в напрямі створення нових і вдосконалення існуючих видів мінеральних добрив, засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників (інсектицидів і фунгіцидів), рослин від бур’янів (гербіцидів), стимуляторів росту і розвитку рослин і тварин, а також раціональних доз їх внесення під сільськогосподарські культури і створення агротехнічних способів їх застосування (рис. 1). Проблема хімізації набуває особливої гостроти у зв’язку з вступом України до СОТ, в якій сільськогосподарська продукція кожної країни оцінюватиметься з врахуванням вимог міжнародних стандартів якості і безпеки харчування. Якщо продукція галузей не відповідатиме цим стандартам, вона буде неконкурентоспроможною. Єдиним виходом з цього становища є застосування екологічно безпечних і економічно ефективних засобів хімізації з дотриманням наукових рекомендацій. Наука орієнтує практичну діяльність технологів на розробку раціональних систем внесення мінеральних добрив, складання повноцінних раціонів для годівлі тварин з використанням повноцінних кормових добавок, оскільки лише при такому підході можна забезпечити інтенсивне виробництво сільськогосподарської продукції, високу її якість і збалансоване харчування населення. Світова практика свідчить, що зростання виробництва рослинницької продукції забезпечується інтенсифікацією землеробства, яка ґрунтується на комплексному застосуванні засобів хімізації – агрохімікатів і пестицидів. Частка добрив у формуванні врожаю становить: у країнах Європи – 45-50%, у США – 40-45, в Україні – 30-40%.^ Рис. 1. Схема комплексної взаємодії об’єктивних факторіврозширення напрямів застосування засобів хімізації сільськогосподарськими підприємствамиПідтверджено, що родючість сільськогосподарських угідь і стабілізація сільського господарства значною мірою залежать від засобів хімізації. Основна частка продукції землеробства у країнах Західної Європи формується завдяки штучно створеній родючості. За даними вітчизняних і зарубіжних учених в середньому 1 т мінеральних добрив, у перерахунку на діючу речовину, забезпечує такі прирости урожаю з 1 га: зерна – 4,5 ц, цукрових буряків – 35-40, картоплі – 25-30, насіння соняшнику – 1,5-2 ц. Теоретичне узагальнення і систематизація цих літературних джерел з проблеми хімізації сільського господарства засвідчує виключну важливість розвитку підприємств сервісного забезпечення та обслуговування й для нашої країни. Система агрохімічного сервісу в Україні включає спецiалiзованi підприємства, установи i організації всіх форм власності i господарювання, якi з метою координації своєї діяльності, захисту спільних інтересів утворюють відповідні об’єднання. Його основні завдання полягають у наданні сільськогосподарським товаровиробникам виробничих послуг у сфері хімізації сільськогосподарського виробництва, зокрема, вивчення стану грунтів, агрохімічного моніторингу, паспортизації земель, визначенні хімічного складу кормів і ефективності застосування засобів хімізації (хімічних меліорантів, добрив, пестицидів і біологічно активних речовин), розробці системи і планів застосування добрив, рекомендацій з використання засобів хімізації, створенні матеріально-технічної бази хімізації. Існуючі методичні підходи щодо економічної оцінки застосування різних препаратів для хімізації галузей сільськогосподарських підприємств не відзначаються системністю та ґрунтовністю. Найбільшим їх недоліком є неповне врахування додаткових витрат, зумовлених використанням препаратів, що викривляє їх дійсний вартісний ефект та ряд відносних показників, розрахованих на його основі. ^ У другому розділі “Сучасний стан розвитку і рівень ефективності хімізації у сільськогосподарських підприємствах” проведено аналіз стану виробництва засобів хімізації в Україні і рівень забезпечення ними сільськогосподарських підприємств, розглянуто організаційно-економічні особливості формування і функціонування ринку засобів хімізації, визначено економічну ефективність використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах за ринкових умов. Динаміка взаємовідносин між підприємствами хімічної промисловості й аграрного виробництва України свідчить, що у 1995-2006 рр. виробництво мінеральних добрив зменшилося з 5,1 до 2,5 млн. т поживних речовин, тобто скоротилося у 2 рази. Обсяги внесення поживних речовин мінеральних добрив під сільськогосподарські культури зменшилися у 1990-2006 рр. в 4,9 рази, а в розрахунку на 1 га посівної площі – з 141 до 29 кг та на 1 га удобреної – з 155 до 66 кг. По Тернопільській області існуючий показник внесення мінеральних добрив до рівня 1990 р. складає тільки 44,8%. Якщо 16 років тому вносили на гектар 212 кг діючої речовини, то зараз всього 95 або в 2,2 раза менше (табл. 1). Найбільше зниження зафіксоване у Козівському, Кременецькому, Шумському районах. Тут вносять мінеральних добрив до рівня 1990 р. тільки 8,5-9,3% або по 17-23 кг/га, у 10,7-11,7 раза менше рівня 1990 р. Одночасно у Чортківському та Ланівецькому районах показники внесення мінеральних добрив складають 50 -83 кг/га. Особливо критичний стан відмічено з хімічною меліорацією ґрунтів. Аналіз показує, що у сільському господарстві Тернопільської області у 1986-1990 рр. вапнувалось в середньому щорічно по 106 тис.га, а у 2003-2006 рр. – лише 1,7 тис.га. У Борщівському, Заліщицькому, Ланівецькому, Монастириському районах за три останні роки не провапновано жодного гектара земель. Зрозуміло, що таке ставлення до родючості не могло не позначитись на якості угідь. У Тернопільській області, яка здавна асоціюється з родючими ґрунтами, 59 % земель низької якості, 38 – середньої і тільки 3 % – підвищеної. Таблиця 1Внесення в ґрунт мінеральних добрив у сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області (на 1 га посівної площі) Вид добрива Рік 2006 р. у % до 1990 р. 1990 2000 2003 2004 2005 2006 Мінеральні добрива, кг 212 20 40 59 66 95 44,8 у т. ч.: азотні 89 14 27 37 41 57 64,0 фосфорні 70 3 7 11 13 20 28,6 калійні 54 3 6 11 12 18 33,3 ^ Внесено під посів, кг зернових культур 144 15 30 50 52 66 45,8 кукурудзи на зерно 375 40 68 75 88 116 30,9 технічних культур 507 63 120 131 163 197 38,8 овочів і баштанних культур 153 24 105 228 66 236 154,2 картоплі 275 65 348 367 300 312 113,5 кормових культур 174 9 13 17 20 32 18,4 Дослідженнями встановлено, що деформація процесу хімізації в галузях рослинництва негативно позначилася на стані кормозабезпечення і відповідно до показників розвитку тваринництва, знизивши рівень його інтенсивності. Аналіз даних показує, що обсяг витрат усіх видів кормів на годівлю тварин зменшився у 2006 р. проти рівня 1990 р. у 2,8 раза, в т. ч. концентрованих – 2,9 раза. Таке зниження витрат кормів пов’язане здебільшого із скороченням загального поголів’я тварин. Однак відмічено також деяке зменшення витрат кормів у розрахунку на одну умовну голову великої рогатої худоби. Водночас знизилася якість кормів. Значно скоротилися обсяги продажу засобів хімізації, призначених для консервування, збагачення і балансування кормів У 1990-2003 рр. виробництво сечовини (карбаміду) скоротилося в 2,5 раза, сульфату амонію – в 6,4, амінокислот – у 7,5, білка кормового – в 64,4, преміксів – у 52,1 раза. Випуск монокальційфосфату, знефторених фосфатів, діамонійфосфату, преципітату та деяких інших препаратів в Україні припинено зовсім. Істотно зменшено випуск вітамінів, консервантів кормів, ферментних препаратів та ветеринарних антибіотиків. Недостатній розвиток хімізації сільського господарства, зокрема галузей тваринництва негативно позначився на продуктивності тварин, виходу приплоду та збереження поголів’я у сільськогосподарських підприємствах України і Тернопільської області зокрема. Зменшення обсягів використання засобів хімізації в аграрному секторі та, як наслідок, – виробництва продукції, значною мірою зумовлено викривленням в ціноутворенні та відсутністю досконалої державної цінової політики. Безсумнівно, однією з провідних ланок зростання ефективності аграрного виробництва є стан економічних відносин між хімічною промисловістю та сільським господарством. З цих міркувань особливо ретельного аналізу заслуговує рівень відповідності цінових зрушень на продукцію хімічної промисловості та сільського господарства. З розвитком ринкових відносин у ціноутворенні на хімічну і сільськогосподарську продукцію відбулися негативні трансформації (табл. 2). Тим часом зарубіжний досвід свідчить, що оптимум цінового співвідношення забезпечується лише при збалансованому русі цін реалізації та придбання. Таблиця 2Динаміка розрахункової еквівалентності обміну між окремими видами продукції хімічної промисловості і скотарства Рік Кількість продукції скотарства, рівноцінної одиниці продукції хімічної промисловості, т поживні речовини мінеральних добрив (NРК) сечовина (карбамід) в фізичній масі вуглеамонійні солі (ВАС) в фізичній масі Молоко: 1990 р. 0,480 0,235 0,106 1995 р. 2,653 1,514 1,362 2000 р. 2,525 1,028 0,530 2004 р. 2,430 0,979 0,546 2005 р. 2,275 1,197 0,504 2006 р. 2,205 1,185 0,516 2006 р. до 1990 р., рази 4,59 5,04 4,86 ^ Жива маса великої рогатої худоби: 1990 р. 0,073 0,036 0,016 1995 р. 0,652 0,372 0,335 2000 р. 0,634 0,258 0,133 2004 р. 0,633 0,255 0,142 2005 р. 0,436 0,229 0,097 2006 р. 0,459 0,232 0,098 2006 р. до 1990 р.,рази 6,28 6,44 6,12 Аналіз процесу створення конкурентного середовища в сфері хімізації сільського господарства показує, що на цьому етапі пріоритет у сфері агрохімічного обслуговування належить службі хімізації, оскільки вона має потужну матеріально-технічну базу (склади, механізовані загони, транспортні засоби та інші допоміжні підрозділи) і діє посезонно. У процесі розвитку різних форм сервісного обслуговування важливу роль відіграють дилери-посередники між постачальниками засобів хімізації та їх споживачами, спеціалізуючись на забезпеченні хімічними і ветеринарними препаратами власників селянських господарств, фермерів, орендарів та на виконанні інших робіт. Таку ж діяльність можуть активізувати сільські обслуговуючі кооперативи, які, будучи неприбутковими організаціями і надаючи послуги за собівартістю, сприятимуть значному здешевленню і вартості хімічних засобів, і робіт з їх застосування. ^ У третьому розділі “Організаційно-економічний механізм підвищення економічної ефективності застосування засобів хімізації у сільському господарстві” обґрунтовано питання оптимізації використання засобів хімізації у сільськогосподарських підприємствах, розвитку кооперативних відносин в системі агрохімічного обслуговування, визначена маркетингова концепція розвитку ринку засобів хімізації для сільськогосподарських підприємств. Одним з перспективних заходів із здешевлення засобів хімізації є активізація діяльності сільських постачальницько-збутових та обслуговуючих кооперативів. Ефективність такого підходу підтверджується і початковим досвідом України, де завдяки діяльності спеціалізованих кооперативів вартість агрохімсервісних послуг знижується на 40%. Удосконалення економічних та виробничих відносин в сфері агро-зоохімічного обслуговування необхідно починати зі зміни форм постачання та обслуговування споживачів. Встановлено, що на агрохімічному ринку в цілому велика кількість комерційних структур, представництв іноземних компаній-виробників, що експлуатують складське та прирельсове господарство підприємств системи “Сільгоспхімія”. Насамперед, слід усунути зайвих посередників – структури, що паразитують на матеріальній базі агрохімічної служби і мають зиск з високих цін на засоби хімізації та послуги з їх доставки, зберігання та внесення. Успішний розвиток ринку засобів хімізації пов’язаний насамперед з налагодженням чітко організованої системи їх реалізації. Концепція його формування полягає у створенні належних умов для комплексного агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання. Високоефективне сільськогосподарське виробництво можливе лише за умови якомога повнішого врахування специфічних особливостей його ведення, щонайменше на регіональному рівні. Виходячи з цього, система агрозоохімічного обслуговування певного регіону мусить бути “регіональною”, тобто функціонально зорієнтованою на її особливості щодо агрозоохімічного обслуговування. З метою подальшого реформування системи спеціалізованого агро-зоохімічного сервісу нами запропоновано створити мережу регіональних агрозоохімічних центрів з підвищення родючості ґрунту та продуктивності тварин, яка охоплювала б усю адміністративну область. Об’єктивною передумовою її створення є дотримання екологічно безпечного застосування засобів хімізації, запобігання розповсюдженню підробок, фальсифікованих препаратів, а також забезпечення комплексного використання земельних ресурсів на основі науково-технічного та інноваційного підходів. Саме регіональні агрозоохімічні центри повинні стати основною виробничою одиницею, яка забезпечить весь обсяг робіт, пов’язаний з агрозоохімічним обслуговуванням сільськогосподарських товаровиробників. Регіональні агрохімічні центри слід створювати на базі районних агрохімічних формувань. Їх основною перевагою стане двояка роль сільськогосподарських товаровиробників, які одночасно будуть і учасниками товариства, і споживачами його послуг ( рис. 2).^ Рис. 2. Ст