LP33МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІВ роботі розглянуто основні історичні етапи розвитку системи національних рахунків, проаналізована система національних рахунків 2008 року, виявлені проблеми та запропоновані шляхи розвитку даної системи в Україні.Ключові слова: система національних рахунків, національне рахівництво, національний дохід, інтеграція, статистичний облік, дисципліна «Система національних рахунків».In this investigation we can look through the fundamental historical epochs of the system of national accounts’ development. Also this research includes the analysis of the system of national accounts which were adopted in 2008, display of problems and offer of the ways of development of this system in Ukraine.Keywords: System of National Accounts, national accounting, national income, statistic accounting, subject «System of National Accounts»ВСТУП Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 році наша держава зустрілась з рядом проблем, однією з них був перехід до ринкової економіки, засвоєння передового досвіду держав, історія розвитку яких налічувала сотні років. Оскільки процес переходу до нової форми розвитку економіки має еволюційний характер і зробити швидко це практично не можливо, Україна почала з впроваджування найкращих здобутків розвинутих країн, одним з яких була налагоджена система обліку та статистики. Звичайно, враховувався і позитивний національний досвід. Безумовно центральне місце з-поміж міжнародних стандартів обліку та статистики належить Системі національних рахунків (СНР). СНР — це найважливіший сучасний міжнародний стандарт ООН в галузі національного рахівництва. Саме на систему національних рахунків був замінений не достатньо досконалий радянський баланс народного господарства. З того часу органи статистики України працюють лише з національними рахунками, що є необхідним у умовах посиленої глобалізації, оскільки для ефективного розвитку України, для порівняльності наших результатів господарювання з іншими країнами ми повинні відповідати визнаним практично в усьому світі і доведеним своєю якістю та необхідністю, стандартам. Одна з найважливіших функцій СНР полягає у відображенні траєкторій руху різноманітних економічних потоків (товарів, послуг, доходів, фінансових ресурсів) від початкових етапів економічного відтворення до завершальних. У системі національного рахівництва забезпечено логічну послідовність всіх етапів економічного процесу: виробництво, споживання, зберігання, розподіл отриманих прибутків, інвестування, використання та накопичення, формування національного багатства та зовнішньоекономічні зв’язки. Саме тому в сучасному світі дуже важливим є перебіг процесу формування загальних статистичних показників економічного розвитку держав. Як наслідок, дослідження системи національних рахунків є однією з найактуальніших проблем. Широке та ефективне впровадження СНР у сфери статистики та бухгалтерського обліку гальмується тим, що це доволі складне економічне явище як з теоретичної так і практичної точки зору, лише обмежена кількість фахівців орієнтується у цьому предметі, тому дослідження системи національних рахунків є одним з ключових завдань для сучасного високоосвіченого спеціаліста, що в майбутньому принесе користь національній економіці. Важливість системи національних рахунків полягає ще й в тому, що система національних рахунків є універсальною міжнародною економіко-статистичною мовою спілкування економістів, статистиків, політиків, фінансистів, дипломатів, менеджерів різних країн та наукових шкіл. Система національних рахунків дає змогу тримати руку на економічному пульсі країни. Для успішного її застосування на практиці та для аналізу динаміки (ex ante та ex post) економічного розвитку країни необхідна ще й можливість отримання порівнянних з агрегатами СНР макроекономічних показників розвитку економіки в соціалістичний період. Тобто процес історичного становлення системи національних рахунків та його особливостей у кожній конкретній країні (у нашому випадку в Україні) вимагає детального вивчення та аналізу. Одним з найважливіших завдань на сучасному етапі є розвиток інформаційної бази СНР, продовження адаптації сформованої системи інформації до реальних потреб органів влади та управління. Метою даного дослідження є розгляд процесу історичного розвитку та становлення системи національних рахунків, проблеми та особливості адаптації СНР 2008 року до національних умов. При написанні роботи використовувалися наступні загальнонаукові методи: метод синтезу, аналізу, порівняння.^ ОСНОВНА ЧАСТИНА Система національних рахунків (надалі – СНР) в більшості країнах світу є формою офіційного статистичного обліку, що регламентована на законодавчому рівні. Одна з найважливіших ії функцій полягає у відображенні траєкторій руху різноманітних економічних потоків (товарів, послуг, доходів, фінансових ресурсів) від початкових етапів економічного відтворення до завершальних. У системі національного рахівництва забезпечено логічну послідовність всіх етапів економічного процесу: виробництво, споживання, зберігання, розподіл отриманих прибутків, інвестування, використання та накопичення, формування національного багатства та зовнішньоекономічні зв’язки. Розглянемо визначення, що надається в Концепції розвитку системи національних рахунків, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 413-р як “…комплексна, послідовна, узгоджена система оцінки економічних операцій і показників, які застосовуються для опису та аналізу макроекономічних процесів ” [3]. На сьогодні СНР впроваджено у багатьох країнах світу. Детальний погляд на історичний розвиток даного процесу представлено у роботах О.И.Образцової, О.В.Копейкіної, А.Ф.Мельника, Моторина Р.М., Моториної Т.М., Кремльова Н.Д.та інших. Розглядаючи процес еволюції ідей національного рахівництва, слід зазначити, що створення системи національних рахунків розпочалося ще у сімнадцятому столітті. Протягом кількох століть вчені-економісти різних країн створювали базу для розвитку СНР. Авторами розглядається історія розвитку СНР, подана КремльовимН.Д., який пропонує розбити даний процес на чотири етапи: перший етап, підготовчий, триває він у XVIII столітті і основною подією на даному етапі вважається введення в користування поняття національного доходу. другий етап (функціональний) триває з XIX до початку XX століття і саме тоді було пояснено механізм функціонування економіки та введено методики вимірювання національного доходу; організаційним етапом є третій етап, що тривав на початку ХХ століття до 1947 року і ознаменований був створенням міжнародних організацій та ООН; четвертий етап триває з 1947 і до нині, автор називає його оптимізаційним, під час цього етапу було створено СНР і надалі триває його оптимізація [4,c.36]. Відповідно до даної градації еволюційного розвитку СНР, авторами було розглянуто більш детально кожен етап окремо. Представниками першого етапу були: Вільям Петті (англійський вчений, фундатор «політичної арифметики», вперше провів розрахунок показників національного багатства Англії) та Грегорі Кінг (англійський вчений, провів виокремлення типових соціальних груп населення (26 груп) з урахуванням обсягу доходів, понесених витрат, сплачених податків громадянами; узагальнення національного доходу шляхом підсумовування всіх індивідуальних доходів громадян за джерелами їх отримання); Франсуа Кене (французький вчений, розробив макроекономічну модель з використанням статистичних даних розвитку економіки Франції, що стала прототипом сучасної СНР ); Адам Сміт (шотландський вчений; автор концепції матеріального виробництва, що стала основою побудови СНР). Щодо другого етапу розвитку СНР, то представниками були: Ж.Б.Сей (автор теорії факторів виробництва), Карл Маркс (німецький вчений, автор концепції відтворення капіталу), Альфред Маршалл (англійський економіст, заклав основні принципи формування національного доходу; формула розрахунку національного доходу запропонована ним використовується і на даному етапі розвитку економіки: чистий річний доходів країни – це сума вироблених товарів за вирахування товарів, що використані у виробництві, і амортизації основних фондів, плюс чистий дохід від закордонних інвестицій). Щодо третього, організаційного етапу розвитку СНР, то авторами було розглянуто тези наступних представників. Саймон Кузнець (нобелівський лауреат з економіки 1971 року, вводить у практику метод кінцевого використання національного продукту; робота «Національний дохід та капітальні вклади США в 1919-1933 рр.» містила розрахунок національного доходу США за вказані роки за допомогою балансового методу). Колін Кларк (англієць, вводить чітку різницю між економічними категоріями як «національний дохід» та «національний продукт»). У 1920 році У.Мітчелом у США було створено приватну неприбуткову організацію «Національне бюро економічних досліджень». У 30-тих роках дана організація була очолювана С.Кузнецем, з 1931 року в ній працював відомий у світі науковець Василь Леонтьев (автор першої таблиці міжгалузевого балансу). Досліджуючи економіку США група цих науковців бюро закладала фундамент сучасної міжнародної системи національного рахівництва. Первухін А. (радянський вчений – економіст, автор ідеї дослідження доходу в русі від виробництва до споживання ). Ключовим моментом в історії створення СНР є проведення міжнародної конференції з економічної статистики, ініційоване Лігою Націй в 1928 році, головною метою якої було впровадження єдиної методології розрахунку та форми представлення даних щодо функціонування економік світу. В розвиток методології системи національного рахівництва безцінний вклад зробив Джон Мейнард Кейнс (його праці: «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей», «Як оплатити війну?»). Щодо систем національного рахівництва, то слід згадати основоположників, що заклали ці основи: в Англії (Дж.Сміт та Р.Стоун), у Франції (Р.Фроман і Венсен). Слід згадати, що усі дослідження, що велися спільно вченими були перервані подіями, пов’язаними із вагомим історичними моментами: Другою світовою війною, економічною кризою 1929-1933 років. З 1950-х років ХХ століття і донині триває процес вдосконалення та розробки нової методології СНР, яким керують провідні групи вчених і практиків. Даний процес відбувається шляхом розв’язування задач, які було поставлено Лігою Націй, ООН, ЄС. Впродовж цих років відповідальними комісіями було розроблено чотири стандарти ведення системи національних рахунків (СНР 1953, 1968, 1993 та 2008 років) . Аналізуючи перший стандарт, насамперед слід зазначити, що він був розроблений під керівництвом Річарда Стоуна. Базою даної системи рахівництва стали статистичні дані 1938-1948 років. Структура цієї системи: шість типових рахунків – три зведені та три секторальні, які використовувалися для трьох основних секторів економіки: підприємництва, домогосподарського та приватного некомерційного сектору, сектору державного управління. Відповідні статистичні дані відображалися у відповідних дванадцяти таблицях. Застосування цієї системи відбувалося відповідно до класифікаторів та визначень, які використовувалися у міжнародних організаціях, таких як МВФ. Згадуючи другий стандарт СНР, зазначимо, що його було прийнято в 1968 році, структуру якого складали рахунки, розбиті на 3 категорії: консолідовані рахунки для всієї економіки; рахунки виробництва, споживчих витрат та накопичення; рахунки доходів, витрат та фінансування капітальних витрат. В стандарті СНР-1968 було введено європейську систему інтегрованих економічних рахунків (ЕСР), що включала ряд додаткових інформаційних відомостей стосовно виробництва, фінансування, розподілу доходів тощо [7, c. 311]. Третю версію СНР було запропоновано ООН у 1993 році. Основними відмінностями даного стандарту від його попередників стали: наведення обліку екологічних втрат, пропозиція введення нової матричної форми подачі статистичних даних. За основу цієї версії лягла концепція англійського економіста Дж.Хікса, що стала основою для створення стандартів визначень та класифікацій СНР. Поступово до роботи над вдосконаленням стандартів СНР залучались нобелівські лауреати Ян Тінберген, Роберт Фріш. Сумісними зусиллями в 1995 році було прийнято Європейським союзом третій оптимізований стандарт системи рахівництва [14]. За останні роки можна спостерігати позитивну тенденцію поширення та введення СНР у більшості країн членів ООН, і це вважається однією з найвагоміших подій в практиці офіційної міжнародної статистики. Але в будь-якому разі, розробка четвертого стандарту СНР 2008 року та його офіційне розповсюдження, що розпочалося у вересні 2009 року дійсно стала вагомою подією. Події вересня 2009 року пов’язані із розповсюдженням відповідного англомовного електронного документу в мережі Інтернет [10]. Згідно Записки Генерального секретаря міжсекретаріатської робочої групи по національним рахункам статистичний відділ Департаменту по економічним та соціальним питанням Секретаріату ООН має здійснити переклад основних положень СНР-2008 та відповідних нормативних документів з англійської мови на п’ять офіційних мов організації – арабську, китайську, французьку, іспанську та російську. З приводу перекладу на португальську, японську та корейську мови вставлено деякі домовленості. Тобто, логічним є висновок, що чим більше країн отримують перекази саме на національних мовах, тим доступніше стане розуміння для вчених-економістів цих країн [2]. Авторами відмічені наступні переваги прийнятої нової концепції системи рахівництва СНР-2008: конкретизація тих економіко-теоретичних категорій та концепцій, що були використані у стандартах 1993 року, підвищення прозорості та доступності всіх компонентів СНР для зацікавлених користувачів відповідної статистичної інформації; логічність структури системи національних рахунків з позиції економічної теорії; зрозумілість (порівняно з попередніми) системи секторальних рахунків. Розглядаючи програму переходу на «СНР-2008», можна відмітити, що авторами цього документу біло чітко визначено 3 основні етапи, які мали б забезпечити перехід до нових стандартів: Етап 1. Огляд стратегічних меж та уточнення національних та регіональних програм переходу. Етап 2. Адаптація систем класифікації реєстрів та меж комерційної діяльності, обмежень, адміністративних джерел даних та інфраструктури інформаційних технологій. Етап 3. Використання адаптованих систем та джерел даних, ретроспективний аналіз та перехід на СНР-2008 року. Статистичною комісією ООН орієнтовно було визначено термін переходу на нові стандарти, який складатиме, на думку експертів ще 4 роки, тобто до 2014 року перехід має бути завершеним, у відповідності з припущенням, що кожен з етапів триватиме 2-3 роки. Одну з провідних ролей у поширенні стандартів СНР-2008 Статистична комісія ООН відводить регіональним комісіям. Першочергове завдання таких комісій полягає в ознайомленні країн ввірених їм регіонів з стратегією переходу на нову СНР, що буде прийнята Статистичною комісією ООН у 2009 році. Але, фактично на сайті Міждержавного статистичного комітету СНД звичайний користувач не знайде жодної інформації про впровадження СНР-2008, тобто не ведеться жодна інформаційно-пропагандистська робота, що передбачена в загальній стратегії переходу на нову систему для розповсюдження інформації про «Систему національних рахунків 2008 року» [9]. Пропонуємо розглянути ситуацію, що склалася на вітчизняних теренах. З одного боку, існує ряд позитивних моментів, що склалися в Україні для встановлення та адаптації СНР-2008. Наприклад, якщо порівняти темпи введення СНР - 1993 та системи національного рахівництва стандарту 2008 для нашої країни, то СНР-2008 однозначно випереджає свого попередника. Відповідні умови склалися на законодавчому рівні ще в червні 2002 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалили «Концепцію розвитку СНР» [3], а у квітні 2003 було затверджено анонсовану у Концепції «Програму розвитку СНР на період до 2010 року» [12]. В контексті сучасних інтеграційних процесів Україна, як потенційний член європейської спільноти та різних європейських організацій, має приєднатися до процесів введення у статистичній звітності та обліку, зумовлені стандартом СНР-2008, при чому якнайшвидше. В цьому контексті авторами було виокремлено ряд проблем, пов’язаних із процесом адаптації СНР-2008 в Україні та водночас запропоновано шляхи їхнього вирішення: 1) Відсутність доступу до інформації на офіційному сайті Держкомстату України щодо СНР-2008, що суперечить загальним вимогам Записки Генерального секретаря міжсекретаріатської робочої групи з національних рахунків. Тобто, необхідно розробити процес доведення інформації таким чином, щоб це було зручно та доступно для кожного користувача [8]. 2) Офіційне розповсюдження тексту СНР-2008 року розпочалося ще 4 вересня 2009 року. Але, ні сам текст, ні супроводжуюча інформація не були перекладені на державну мову — українську. Хоча, статистичний відділ ООН готовий надати допомогу з перекладу на мови країн-членів. Тому, пропонуємо оголосити конкурс на отримання гранту на переклад тексту СНР-2008 та «Змін в порівнянні із системою національних рахунків 1993 року» 3) У записці Генерального секретаря міжсекретаріальної робочої групи по національним рахункам наголошується на тому, що сучасні статистичні системи мають бути обов’язково забезпечені відповідними IT-технологіями, але проблема забезпечення української статистичної системи інформаційними технологіями постає гостро, як ніколи через відсутність достатнього фінансування. Встановлення цих система сприяло би точнішому дослідженню економічних циклів та попереджувало про час настання критичних точок на циклічній кривій [2]. 4) Сьогоднішнім студентам, а завтра – експертам в галузі економіки необхідно володіти на якісному високому рівні знаннями про СНР-2008. Дана дисципліна є вибірковою, але не нормативною в освітньо-професійній програмі студентів економічних спеціальностей. Тому, пропонуємо внести корективи до ОПП студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, які навчаються за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво“ та змінити статус дисципліни з варіативної на нормативну [1]. 5) Закономірно з’являється запитання на основі попереднього пункту: Хто ж викладатиме дану дисципліну? Отже, сучасний науковець, викладач університету, державний службовець органів статистики потребує підвищення свого рівня кваліфікації, тобто відвідування семінарів, тренінгів, технічних консультацій з практиками, експертами, в тому числі й міжнародними фахівцями. ВИСНОВКИ Покращення думки міжнародної спільноти про економічні, соціальні та політичні процеси, які відбуваються на теренах нашої країни — одна з можливостей, яку надає нам встановлення чітко сформованою та регульованої системи статистичної звітності, що має відповідати нормам міжнародного статистичного обігу. Даний процес сприятиме збільшенню обсягів залучення фінансових інвестицій та впровадженню передового досвіду в економіку країни і, відповідно до думки меркантилістів, збільшувати своє національне багатство шляхом збільшення експорту виробленої продукції. І, як результат впровадження чіткої статистичної системи, матимемо стабілізацію економічних процесів, стрімке економічне зростання добробуту як окремого громадянина, так і країни в цілому. Усьому вищезазначеному сприятиме введення нових стандартів національного рахівництва, які наразі запропоновані статистичною комісією ООН. Зараз стоїть лише питання швидкості реагування керівництва країн всього світу і нашої зокрема на їхнє впровадження та вибору оптимальних заходів якісної адаптації до національних особливостей системи рахівництва. Саме тому перед сучасною економічною та кібернетичною наукою постає наразі серйозне завдання, яке полягає в розробці методів переходу на нові стандарти СНР-2008, шляхом забезпечення її новими програмами та адаптацією вже існуючих інформаційних ресурсів, що були створені за кордоном. Метою створення даної інформаційної бази є збір, обробка, узагальнення , систематизація, перевірка та аналіз необхідних для системи рахівництва даних. Для фахівців, що працюють в системі підвищення кваліфікації працівників державного управління та державної статистики, працівників вищої школи, що забезпечують підготовку фахівців з економіки,державних службовців актуальною і важливою є мобільність в частині уточнення теоретичного матеріалу та практичної підготовки стосовно системи національного рахівництва стандарту 2008 року.^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Макростатистический инструментарий распределенных вычислительных систем : учебное пособие / Л.Г. Воеводкина.– Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 80 с. 2.Записка Генерального секретаря міжсекретаріатської робочої групи по національним рахункам від 14.12.2009 р. – Комітет статистики ООН. 3.Концепція розвитку системи національних рахунків. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 413-р.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uazakon.com/document. 4. Кремлёв Н.Д. Система национальных счетов: Учебное пособие. Изд.2-е исправленное и дополненное. Курган: Издательство Курганстат., 2009.– 303 с. 5. Макроекономіка та макроекономічна політика: навчальний посібник. /А.Ф.Мельник, Т.Л.Желюк, О.В.Длугопольський, О.В.Патухник; Наук.ред. А.Ф.Мельник.– К.:Знання, 2008.– 649 с. – (Вища освіта ХХІ століття). 6. Моторина Р.М., Моторина Т.М. Система національних рахунків. – К.: КНЕУ, 2001. – 36 с. 7. Образцова, О. И. Система национальных счетов [Текст] : учеб. / О. И. Об' разцова, О. В. Копейкина ; Гос. ун'т — Высшая школа экономики. — М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. — 460 с. 8. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/