3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського 3.1. Загальна характеристика міста. 3.1.1. Географічне положення Новоград-Волинський – місто обласного підпорядкування, районний центр Житомирської області, знаходиться за 217 кілометрів на захід від Києва та 312 кілометрів на схід від Львова. На півночі Житомирщина межує з Республікою Білорусь, на заході – з Рівненською областю, на сході – з Київською, на півдні – з Вінницькою та Хмельницькою областями.Завдяки вигідному географічному розташуванню, розвиненій мережі автомобільних шляхів та залізниць область має зручне транспортне сполучення не лише з містами України і країнами Європи. Через місто пролягає Критський транспортний коридор №3 Краковець-Львів-Рівне-Новоград-Волинський-Житомир-Київ, дорога загальнонаціонального користування Київ-Чоп. (Див. рисунок 2: Україна. Міжнародні транспорті коридори). Кожного дня місто Новоград-Волинський оминає до 30 тис. одиниць автотранспорту, з них (за експертною оцінкою) вантажівок біля 18000, пасажирських автобусів близько 300, легкових автомобілів близько 11700, міжнародний автотранспорт складає 10-15% цього потоку (Детально дивись Діаграму 1). Міжнародні тенденції розвитку сфери перевезень дають підстави прогнозувати зростання цього потоку у найближчі роки у декілька разів. Відстані від деяких столиць європейських держав до міста Новограда-Волинського приведено на Рисунку 3 . Таблиці 1 та 2 відображають відстані та тривалість подорожі автомобільним транспортом до міста Новограда-Волинського від деяких столиць європейських країн та обласних центрів України та підтверджують важливість розташування міста. Діаграма 1^ Структура транспортного потоку міста Новограда-Волинського Проте слід враховувати, що кількість машин, що проходять трасою, певним чином коливається і, відповідно, змінюються співвідношення. Україна. Міжнародні транспорті коридориРисунок 2Новоград-Волиньский Рисунок 3МНовоград-Волиньский998 км225 км, 1139 км 1098 км, 1057 км 880 км 569 км 525 км871 км істо в контексті Європи Відстані від столиць європейських країн до міста Новоград-Волинський та час у подорожі автотранспортом Таблиця 1 ^ Назва столиці Відстань (км) Час у подорожі автотранспортом (години) Київ 225 03:00 Мінськ 525 07:40 Варшава 564 09:20 Москва 998 16:10 Берлін 1139 18:05 Прага 1098 17:20 Бухарест 871 14:15 Вена 1057 18:00 Будапешт 880 15:45 Кишенев 569 10:30 Таблиця 2^ Відстані від обласних центрів України до міста Новоград-Волинський та час у подорожі автотранспортом ^ Назва столиці Відстань (км) Час у подорожі автотранспортом (години) м.Житомир 81 1:15 м.Сімферополь 972 17:05 м.Вінниця 197 03:30 м. Луцьк 169 02:40 м.Дніпропетровськ 671 12:10 м.Донецьк 1059 20:30 м.Ужгород 554 10:15 м. Запоріжжя 730 12:20 м.Івано-Франківськ 329 06:00 м.Кіровоград 514 9:30 м.Луганськ 984 18:22 м.Львів 301 05:20 м.Миколаїв 336 06:47 м.Одеса 628 10:41 м.Полтава 539 09:40 м. Рівне 95 01:20 м.Суми 564 10:05 м.Тернопіль 206 03:30 м.Харків 679 12:00 м.Херсон 705 13:40 м.Хмельницький 165 3:05 м.Черкаси 282 04:15 м.Чернівці 343 06:15 м.Чернігів 367 06:40 м. Севастополь 1050 18:50 Створення транспортних коридорів поряд з поліпшенням транспортного обслуговування також відіграє значну роль і у соціально-економічному розвитку прилеглих територій. Безпосередньому впливу підлягають смуги територій завширшки 150 – 200 кілометрів.1 Місто Новоград-Волинський підпадає під стимулюючий вплив транспортних коридорів, що може: пожвавити темпи розвитку економіки; сприяти мобільності населення, його зайнятості та рівню доходів; спростити доступ міського бізнесу до транспортної мережі;збільшити транспортну доступність населених пунктів та соціальних об’єктів;2 сприяти притоку інвестицій; сприяти притоку коштів за рахунок оплати наданих послуг з перевезення та користування інфраструктурою і об’єктами дорожнього сервісу. 3Однак, не слід забувати, що окрім позитивних впливів, розвиток автомобільних транспортних коридорів, має і негативні наслідки, а саме: Забруднення навколишнього середовища: На долю автомобільного транспорту припадає 85% шкідливих викидів в атмосферу з загальної кількості забруднення повітря усіма транспортними засобами. Для порівняння на долю залізничного транспорту на дизельній тязі приходиться лише 5%, локомотиви на електричній тязі на забруднюють повітря взагалі. Також відходи горюче-замазувальних матеріалів та речовин, потрапляючи в зону автозаправні станції, забруднюють прилеглі землі та водні ресурси. Шум: Рівень шуму на автодорогах знаходиться у межах від 72 до 92 дБ. У випадку транспортних засобів великої грузовмісткості цей рівень може досягати 103 дБ, а верхній припустимий рівень шуму для особи, що працює 8 годин, складає максимум 90 дБ. Для порівняння рівень шуму, що утворюється при русі потягу швидкістю 150 км/год., становить лише 65-75 дБ. Використання землі: Для забезпечення того ж самого обсягу перевезень автомобільні шляхи повинні займати в 2,7 рази більше місця, ніж залізничні дороги. Відповідно до нормативів, прийнятих в Німеччині, електрифікована двоколійна залізна дорога з шириною платформи в 13,7 м за своєю пропускною спроможністю відповідає шестиколійній автомобільній дорозі шириною 37,5 м. Інфраструктурні витрати: Вартість побудови (та подальшого обслуговування) автомагістралі приблизно в три рази вище вартості двоколійної електрифікованої й обладнаної відповідними засобами сигналізації залізної дороги, що має аналогічну пропускну здатність. Споживання енергії: Споживання енергії на залізних дорогах з розрахунку на одиницю виконаної роботи складає від 1/4-1/7 від рівня енергоспоживання на автомобільному транспорті. Безпека: Під забезпеченням безпеки на транспорті мається на увазі створення умов, що дозволяють запобігати аваріям, оскільки левова частка як матеріальних забутків так і фізичних травм відбувається саме під час автомобільних аварій.4Разом з тим, існують певні зовнішні чинники, які можуть негативно впливати на розвиток транспортної галузі України й стати непрямими загрозами для економічного розвитку Новограда-Волинського в напрямку використання транспортного потоку. Зовнішні загрози можна умовно класифікувати як загрози техніко-економічного характеру, а також загрози політичного та правового характеру.^ До перших з них (техніко-економічних) належать:відставання у темпах розбудови української частини системи міжнародних транспортних коридорів; довготривала невизначеність та невжиття заходів з відродження шляхів судноплавства між Дунаєм та Чорним морем в українській частині дельти цієї річки; низька якість транспортної мережі, перш за все, автомобільних доріг та обмежена швидкість транзитних перевезень, а також технічна недосконалість більшості елементів рухомого складу; нерозвиненість інфраструктури державного кордону та висока вартість послуг, що надаються контрольними службами при його перетинанні; складна та тривала процедура проходження державного кордону, в наслідок чого простої на кордоні нерідко дорівнюють загальному часу транспортування вантажу; відсутність комплексного, у тому числі, інформаційного обслуговування перевізників та електронного документообігу; численні перешкоди при оформленні міжнародних транзитних перевезень; недостатня ефективність заходів щодо збереження вантажів, криміногенна обстановка на дорогах, інші. До другої категорії загроз (політичних та правових) належать:певна невизначеність і недостатня послідовність політики України щодо участі в міжнародних та регіональних економічних формуваннях; недостатня активність у приєднанні і виконанні міжнародних конвенцій та інших нормативно-правових актів щодо транзитних перевезень; невикористання світового досвіду щодо формування міжнародних консорціумів зі спорудження, експлуатації та розвитку енерготранзитної системи країни; недостатня наполегливість у відстоюванні інтересів України в питаннях відновлення судноплавства на Дунаї та відродження позицій держави як провідної транзитної країни в цьому регіоні; недостатньо гнучка тарифна політика щодо транспортування територією України російських експортних енергоносіїв; недосконалість і низька ефективність існуючих заходів з державної підтримки вітчизняних перевізників, особливо на морському та авіаційному транспорті, інші. 5 Втім більшість з наведених загроз не залежить від дій місцевої влади, а певні чинники (безпека вантажів, комплексне обслуговування) можна, навпаки, використовувати для розвитку бізнесу, пов’язаного з обслуговуванням транспортного потоку. За будь-яких обставин, розвиток системи обслуговування транзитного автотранспорту, що проходить навколо міста, є невикористаним могутнім потенційним ресурсом економічного розвитку міста. Рисунок 5 ^ Карта міста Новограда-ВолинськогоРисунок 6Фото міста Новограда-Волинського із спутнику D3.1.2. Площа території, щільність населення Порівняння шільності населення та площі з областю та Україною наведене у таблиці:^ Таблиця 3Площа та щільність населення міста Новограда-Волинського Площа(км. кв.) Площа у % до загальної площі країни Населення тис. осіб Співвідношення населення у % до загального населення країни Щільністьнаселення,осіб на 1 кв.км. Місто 26,67 0,0044 56,0 0,118 2099,7 Область 29900 5,0 1373,0 2,9 45,9 Україна 603700 100,0 47319,0 100,0 78,4 Щільність населення міста Новограда-Волинського типова для більшості міст України відповідного розміру та статусу. Рисунок 7^ Зони впливу міста на прилеглі території^ 3.2. Історія та культурна спадщина міста 3.2.1. Місто – свідок історичних подій У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, яке через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького. Недавні археологічні розкопки городища на правому березі Случі дозволили чітко визначити місце розташування, розміри й особливості побуту древнього міста. На цьому місці стояв древній Звягель…Нове поселення виникло через багато років, але вже на лівому березі Случі. У першій половині ХV ст. воно згадується як село Звягель, і в 1340-1569 входить у склад Великого князівства Литовського. Ядром нового поселення став замок, побудований наказом князя Костянтина Острозького. У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол. В 1570 р. містечко нараховувало 161 будинок. У 1569 році, після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі. Під час визвольної війни українськими козаками в 1648-1651 р. була зруйнована частина стін і веж замку, спалений костьол. Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії. Наказом Катерини ІІ від 5 липня 1795 року Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії. Однак в 1804 році, після смерті Катерини ІІ новий російський цар Павло вирішив перенести губернський центр в місто Житомир, яке нічим особливим на той час не відрізнялось. Новоград-Волинський отримав статус лише повітового міста. У 1871 році (25 лютого) в місті Новограді-Волинському народилась одна з найвидатніших постатей в історії та культурі України – Лариса Петрівна Косач (Леся Україна). Вона проживала у місті до 1879 року. На початку 1930-х рр. був узятий курс на різку мілітаризацію міста, що розташовувався в той час у безпосередній близькості від радянсько-польського кордону. Сюди прибула XIV кавалерійська дивізія ім.Пархоменка. Силами військовослужбовців наприкінці 1930-х рр. була споруджена залізниця Новоград-Волинськиий — Житомир. За короткий період у районі Ново-Звягеля і біля залізничного вокзалу були створені «військові містечка». Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна"). У 1950-х рр. будувалися багатоповерхові будинки для робітників промислових підприємств, а також для військовослужбовців. Одночасно прискореними темпами здійснювалося будівництво приватних житлових будинків у різних частинах міста, де виникли нові вулиці і провулки. До складу міста ввійшло колишнє села Лубчиця, Смолка, Ржадківка і хутір Лідівка. Населення Новограда-Волинського у 1959 р. складало 27,6 тис. чоловік. У 1987 році (серпень) було започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела". У 1989 році було розпочато розкопки древнього городища. В одному із зруйнованих помешкань археологам вдалося відшукати скарб, один з найзначніших, що були знайдені на території України за останні 50 років до цього – це срібні та позолочені коштовності, прикраси боярині, або навіть княгині, рідкісне, з позолотою намисто, колти, кілька десятків різноманітних обручок. Невідомо яким чином потрапив до скарбу унікальний і дуже цікавий шестигранний князівський перстень-печатка з позолоченим щитком, на якому зображений хижий птах - падаючий сокіл, що нагадує тризуб. Брак коштів по цей час не дозволяє провести якісну реставрацію унікального срібного скарбу 12-13 столітть, знайденого археологами ще у 1993 році. Чекають свого часу антропологічні, палеоботанічні та палеозоологічні аналізи. Археологами досліджена лише 1/200 частина древнього городища. У 1995 році місто увійшло до Ліги історичних міст України. ^ 3.2.2. Сучасна символіка міста – герб, прапор та гімн міста У 1994 році (12 жовтня) - прийнято рішення про затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста. Малий герб міста Щит французький, поділений чотиридільно, з главою і щитком посередині. У срібному полі глави напис кирилицею: "Новоград-Волинський", горішня права доля і середній щиток - фрагмент герба міста, що діяв з 1796р. На золотому полі правої долі зображено частину чорного двоголового орла з короною, а на малому золотому щитку - прямий пурпуровий хрест з увігнутими сторонами. На пурпуровому тлі горішньої лівої долі, що має форму фортечної стіни, зображені схрещені меч і козацька шабля. Емблема символізує події національно-визвольної боротьби XVІІст. в місті. На зеленому тлі долішньої правої долі зображено дві пір'їни у вигляді літери "У". Емблема є свідченням того, що місто є батьківщиною Лесі Українки. На лазуровому тлі долішньої лівої долі - золотий дзвін, в який вписано лазуровий же знак у вигляді літери "Z". Емблема відтворює легенду про роль дзвону над рікою Случ, а також першоназву міста - Звягель. Герб прикрашає срібна міська корона з трьома вежками. ^ Прапор міста Прапор міста являє собою прямокутник із співвідношенням сторін 2:3. На сріблястому фоні прапора зображений герб міста Новограда-Волинського. ^ Гімн містаСлався, рідне місто!Гімн міста Новограда-Волинського, затверджений 9 жовтня 1996 року.Слова Юрія Ковальського, музика Івана МамайчукаДе висока круча, скеля стрімка,Голосистим дзвоном небо торка;Слава сивих віків,Гордих батьківПлине, наче Случ ріка.^ ***Ми твої, Возвяглю, дочки й сини.Рідна Леся з нами сонцем весни;Слово правди звучитьІ пломенить,Наші душі боронить. *** Молодої волі стелиться шлях,Ключ від щастя-долі в наших руках;Піднімайся, рости,Садом цвіти,Слався, місто, у віках! ^ 3.2.3. Історико-культурний каркас міста Нижче наведена експертна оцінка соціально-історико-культурного каркасу, на якому можливо будувати стратегію культурного та туристичного відродження міста Новограда-Волинського: Параметр + Масштаб (рівень) впливу - Світовий Національний Регіональний Місце-вий Історичні факти У 1257 р вперше Звягель згадується в Іпатіївському літопису як місто Галицько-Волинського князівства, спалене дружиною князя Данила Галицького через непокору його жителів. + + + 1340-1569 входження у склад Великого князівства Литовського. Побудова замку, за наказом князя Костянтина Острозького. (У безпосередній близькості від замку розташовувалася базарна площа, кілька вулиць, князівський палац, костьол). + + + + У 1569 рік - після Люблінської Унії місто з усією Волинню було приєднано до Польщі. + + + + 1775 році в Звягілі почав діяти один с перших на Україні чавуноливарних заводів. + + + 1793 р. у складі східної Волині Звягель відійшов до Росії + + + + 5 липня 1795 рік - Наказом Катерини ІІ Звягель перейменовано у Новоград-Волинський і призначено губернським центром новоствореної Волинської губернії. + + 1804 рік – російський цар Павло переносить губернський центр в місто Житомир. Новоград-Волинський отримує статус повітового міста. + + 1806 рік – у місті Новоград-Волинський розташовується штаб-квартира фельдмаршала М.І.Кутузова. + + + + 1815 рік – засноване с. Анета – одне за найдавніших поселень німців на Волині. + + + + 1816 рік почала працювати найбільша на Волині суконна мануфактура графа Еллінського. + + 1871 рік у місті Новоград-Волинський народилась Леся Україна. Вона проживала у місті до 1879 року. + + + 1916 рік - відкрито пасажирський рух на залізничній дільниці Шепетівка – Новоград-Волинський – Коростень. + + + 1937 рік – відкрито залізничний рух Новоград-Волинський – Житомир – Фастів. + + + 1936-37 рр. Уздовж правого берега ріки виник комплекс фортифікаційних споруджень (Лінія "Сталіна"). + + + + 1987 рік - започатковано проведення міжнародного літературно-мистецького свята "Лесині джерела". + + + 1989 рік - розпочато розкопки древнього городища. + + 1994 рік - затвердження Герба та Гербового знамена (корогви) міста. + 1995 рік – місто увійшло до Ліги історичних міст України. + Документи План міста 1837 року + + + Особистості Князь великого Князівства Литовського Костянтин Острозький + + + + Фельдмаршал М.І.Кутузов + + + + Граф Іллінський + + + + Леся Українка + + + + Артефакти Кінно-поштова станція + + + Пароплав “Звягель” + + + “Лінія Сталіна” + + + + Гербова печатка з символом падаючого сокола (падаючий сокіл - символ «Духа святого») + + + + ^ 3.3. Демографія та трудові ресурси міста 3.3.1. Демографія На фоні демографічної кризи в Україні в цілому (скорочення чисельності населення країни, зниження тривалості життя і стрімкого падіння народжуваності) місто Новоград-Волинський переносить важкі часи соціальних трансформацій з відносно низькими втратами. За останні роки кількість населення змінювалось незначно (в межах 100 осіб на рік) і не мало стійкої динаміки до зниження або скорочення і станом на 01.01.2006 року становило 56,0 тис. чол. Динаміку зміни наявного населення міста наведено на Діаграмі 2:^ Наявне населення міста Новограда-Волинського у 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 р.За віковим складом населення місто Новоград-Волинський також позитивно відрізняється від багатьох інших міст України. Працездатне населення міста становить 30,6 тис. чол. (біля 50%). Структура населення за віком наведено на Діаграмі 3: Діаграма 3^ Структура населення міста за віком (на кінець 2005 р.) За даними на початок 2006 року кількість молодих людей та людей середнього віку у місті перевищувала аналогічний середній показник по Україні майже на 10 відсотків, кількість же пенсіонерів, навпаки, була на 8% менша середнього значення по країні. (Дивись діаграму 4) За останні роки у місті ще спостерігається незначна (в межах декількох відсотків) тенденція збільшення кількості осіб похилого віку та, відповідно, зменшення молоді. (Дивись діаграму 5).Діаграма 4^ Структура населення за віком у порівнянні (на початок 2006 р.)Діаграма 5Зміна структури населення за віком у місті за 2004-2005 рр. За експертною оцінкою, кількість трудових емігрантів з міста Новограда-Волиньского становить від 5 до 8 тис осіб, або 10-14% відсотків загальної кількості населення міста, що співпадає з цифрами по Україні. (Об’єктивних статистичних даних щодо кількості трудових емігрантів з України немає, проте експертні оцінки наводять цифру 6 млн. осіб станом на 2004 рік6 станом на кінець 2006 року, що становить приблизно 14% загального населення країни). ^ 3.3.2. Зайнятість та освіта населення Зайнятість населення У місті Новограді-Волинському рівень безробіття, визначений за методологією МОП, у відсотках до економічно активного населення відповідної вікової групи становив у 2006 році 4,8%, у той час як загальний показник по Україні дорівнював 8,5%. Однак, за останні роки спостерігається незначна (на рівні декількох відсотків на рік), але стала тенденція до зменшення кількості зайнятих у економіці міста. За прогнозом, у зв’язку з введенням в експлуатацію нових виробничих потужностей у місті та відповідно, створенням нових робочих місць, у 2007 році кількість зайнятих досягне рівня 2003 року і у подальшому буде поступово зростати. Динаміку зайнятості населення у міста Новограда-Волинського наведено у Діаграмі 6:Діаграма 6 Динаміка зайнятості населення (чисельність зайнятих, осіб).^ Рівень освіти населення Загальний рівень освіти населення міста Новограда-Волинського у сфері вищої освіти перебільшує середнє значення по Україні в цілому (на 5%) та на 2% опереджає область. Щодо середньої загальної освіти спостерігається певне відставання від України (на 7%) та від області на 5%. (Дивись Діаграми 7, 8 ) Науковий потенціал у місті відсутній – кількість осіб, що має науковий ступінь обмежується декількома особами на все місто, оскільки місто Новоград-Волинський історично не було науковим центром. (Дивись Діаграму 9): Діаграма 7^ Динаміка зміни рівня освіти населення в місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік.Діаграма № 8^ Рівень освіти населення міста Новограда-Волинського у порівнянні з областю та Україною (у % до загальної кількості населення).Діаграма 9^ Кількість осіб, що мають науковий ступінь у місті в порівнянні з Україною (кількість докторів наук та доцентів на 50 тис. населення)Діаграма 10^ Динаміка зміни кількості населення, що має початкову освіту та кількості неписьменних в місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік.Діаграма 11Кількість населення, що має початкову освіту та кількість неписьменних у порівнянні з областю та Україною. (% до загальної кількості населення) 3.3.3. Рівень заробітної плати та доходи населення Середня заробітна плата у місті Новограді-Волинському динамічно зростала протягом останніх років. Щорічний приріст складав приблизно 20%. (Динаміка зміни заробітної плати у місті наведена на Діаграмі 12 ). Однак заробітна плата залишалась нижча за середню заробітну платню в області на 3-6% та нижча за заробітну платню в Україні на 15-20%. (Дивись Діаграму 13) Аналогічна тенденція спостерігалась і за середньою заробітною платою по видам економічної діяльності. Єдиним винятком стала сфера охорони здоров’я, де заробітна платня йшла в рівень, а іноді, на декілька відсотків перевищувала загальний показник по Україні. У 2006 році найвища заробітна плата була в сфері промисловості, найнижча – в сфері побутового обслуговування. Детально динаміку зміни середньої заробітної плати в місті Новограді-Волинському по видам економічної діяльності та порівняння з Україною представлено на Діаграмах 14-18: Діаграма № 12^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у містіДіаграма № 13Динаміка зміни середньорічної заробітної платні ^ Заробітна плата у деяких сферах економічної діяльності.Діаграма 14Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у промисловостіДіаграма 15^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у будівництвіДіаграма № 16Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері транспортних послуг (2003-2005 рр.)Діаграма № 17^ Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері торгівліДіаграма № 18Динаміка зміни середньорічної заробітної платні у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги (2003-2005 рр.)Для покращення демографічної ситуації та розвитку сфери зайнятості необхідно вирішення наступних проблем:Перевищення смертності над народжуваністю;Зміна вікової структури населення у бік збільшення осіб похилого віку;Відтік репродуктивного, високоосвіченого населення в інші регіони та за кордон (від 11 до 14 відсотків за останні роки);Низький рівень заробітної плати;Зниження трудового потенціалу;Проблема зайнятості молоді;Типовими рекомендаціями фахівців для подолання наведених проблем є:Сприяння підвищенню тривалості життя мешканців міста, поступовому підвищенню народжуваності;Підвищення якості соціальної інфраструктури;Охорона навколишнього середовища, здоровий спосіб життя;Розробка і втілення Програми рееміграції;Утримання освіченої молоді в місті;Створення механізму стимулювання роботодавців щодо збільшення робочих місць та професійної підготовки та перепідготовки персоналу;Створення кредитних ліній для отримання вищої освіти.^ 3.4. Інвестиційна діяльність у місті Станом на 01 липня 2005 р. обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли в м. Новоград-Волинський, становить 1029 тис. дол. США, що у 3,6 рази більше, ніж на відповідну дату минулого року. Інвестиції надійшли з 7 країн світу. Найбільші вкладення в економіку міста здійснили нерезиденти з Румунії, Німеччини та Бельгії. Їм належить 85,3% загального обсягу інвестицій. Детально країни-інвестори міста представлені на Діаграмі 19:Діаграма № 19^ Основні країни-інвестори (станом на кінець 2005 року)Більша частина іноземного капіталу спрямована в обробну промисловість – 731,7 тис. дол. або 71,1%. В сферу торгівлі вкладено 235,7 тис. дол. або 22.9% іноземних інвестицій. В сферу операцій з нерухомістю – 61,8 тис. дол. або 6,0%. Особливо слід відзначити завершення будівництва на кошти німецьких інвесторів фабрики ТОВ “Новотекс” з термічної обробки одягу. Загальний обсяг інвестицій становить 3 млн. євро. Кількість створених нових робочих місць – 250. Фабрика будувалась 12 місяців. Завдяки активізації роботи щодо залучення інвестицій в економіку міста вдалось залучити потужного інвестора – польську фірму “CERSANIT”, яка має намір інвестувати у будівництво нової фабрики на околиці міста Новограда-Волинського біля 120 млн. євро, створивши при цьому 1400 нових робочих місць. За 3 роки місто зробило потужний стрибок (майже в 10 разів) у кількості прямих іноземних інвестицій на 1 мешканця (Дивись діаграму 20). Хоча у порівнянні з Україною, цей показник все ще набагато менший. Більш детально динаміка обсягів іноземних інвестицій в економіку міста та порівняння цього показника з середнім значенням по Україні представлено на Діаграмі 21Діаграма № 20 ^ Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця у доларах СШАДіаграма № 21Прямі іноземні інвестиції на 1 мешканця у доларах США у порівнянні з середнім значенням по Україні^ Однак, не треба забувати, що іноземні інвестиції, разом з безумовними їхніми перевагами, такими як:Стимулювання темпів росту національної економіки (на перших етапах);Надходження сучасних технологій, техніки, устаткування; Створення додаткових робочіх місць; Підсилення здорової конкуренція усередині країни. має і певні недоліки: Прибуток інвестора – частина ВВП – надходить у країну-резидент, знижуючи темпи економічного росту країни-реципієнта;Надходження нових технічних засобів, а не технологій; Поява загрози демпінгу; Стримання інноваційного процесу; Низька оплата праці; Знищення національних товаровиробників через їх недостатню конкурентоспроможність;Разом з тим, в частині залучення внутрішніх інвестицій у 2005 році у місті теж активізувалась діяльність. Так, більшість промислових підприємств міста реалізують власні інвестиційні проекти. ВКФ “Леся” – проведена масштабна модернізація виробництва з пошиття одягу, на що інвестовано біля 5 млн. грн. ТОВ “ВО Техна” – інвестовано майже 2 млн. грн. Розпочато реалізацію інвестиційного проекту щодо виготовлення птахофабрик. ВАТ “Хлібозавод” – інвестовано у модернізацію виробництва більше 1 млн. грн. ПП “Меблева фабрика “Мирт” – інвестовано 1,5 млн. грн. на придбання нового деревообробного обладнання, ремонт фасаду фабрики під “євро”. МП ТВП “Райдуга” освоєно біля 500 тис. грн. на будівництві сучасного готелю. ТОВ “Новофарм-Біосинтез” – освоєно біля 500 тис. грн. на переобладнання виробничих потужностей, що необхідно для переходу підприємства на роботу за стандартами GMP. ВАТ “Пивзавод” – вкладено 250 тис. грн. на технічне переоснащення процесу виробництва пива. ВАТ “Біоветфарм” – вкладено біля 100 тис. грн. на виконання заходів з енергозбереження. Загалом, кількість інвестицій в економіку міста зросла майже на 30% у порівнянні з 2004 роком. (Діаграма 22). Діаграма № 22Інвестиції за джерелами фінансування за 2003-2006 р. та прогноз на 2007 р. Діаграма № 23 ^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.) Однак, навіть приріст інвестицій на 30% за рік поки що не дав можливість місту наздогнати область, а, тим паче, Україну. Детально динаміку обсягів інвестицій у місті Новоград-Волинський із розрахунку на 1 мешканця, та порівняння цього показника з областю та Україною представлено на Діаграмах 22-24Діаграма 24^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.) у порівнянні з областюДіаграма 25 ^ Обсяг капітальних інвестицій на 1 мешканця по роках (грн.) у порівнянні з областю та країноюКількість інвестицій в економіку міста за останні роки зростала високими темпами (на 40% за останні 2 роки), що зумовлено як ефективною політикою міської влади щодо залучення інвестицій, так і певними об’єктивними конкурентними перевагами у порівнянні з іншими містами України:Місто розташовано на перетині міжнародного транспортного коридору та залізничних шляхів;Розроблено Стратегічний план розвитку міста та Правила забудови;У місті прийнята Інвестиційна програма міста Новограда-Волинського на 2005-2008 роки, Розробляється та оновлюється Інвестиційний паспорт;На околиці міста є вільні земельні ділянки типу Ґрінфілд, забезпечені комунікаціями;Термін видачі дозволу на забудову/реконструкцію у місті Новограді-Волинському порівняно незначний і становить 2-3 місяці.Середня заробітна плата працівників ще низька у порівнянні з Україною.Однак, не зважаючи на досягнуті результати, місто суттєво відстає за кількістю інвестицій на душу населення від середнього значення по Україні (в 2,5 рази) і незначно від області (на 3 %). Для подальшого покращення інвестиційного клімату в місті та сприянню залучення інвестицій можливо використовувати наступні типові рекомендації:Розробка концепції інвестиційної політики міста Новоград-Волинський та формування управлінської політики відповідно до цієї концепції. Визначення меж міста, розробка генерального плану розвитку;Покращення процесу інформування у сфері інвестиційних можливостей міста:Підтримка постійно-діючого інформаційного порталу міста;Створення багатомовної бази даних про інвестиційні можливості міста;Постійне ведення та оновлення інвестиційного паспорту міста;Створення системи супроводу інвестора;Активна промоція інвестиційних можливостей міста на всеукраїнському та міжнародному ринку.^ 3.5. Промисловість міста Економіку міста Новограда-Волинського формують: - 12 промислових підприємств; - 370 юридичних осіб; - 3700 приватних підприємців – фізичних осіб.Галузева структура виробництва (за обсягом виробленої промислової продукції на 2006 р.) представлена на діаграмі: Діаграма 26^ Галузева структура виробництва за обсягом виробленої промислової продукції на 2006 р.Найбільший обсяг промислового виробництва, а саме 39,6%, зосереджений у харчовій промисловості. Менші частки мають машинобудування – 27,0%, хімічна та нафотохімічна промисловість – 12,6%, легка промисловість – 9,8%, деревообробна – 5,5%,.Перелік та опис найбільших підприємств міста Новограда-Волинського наведено у таблиці:^ Найбільші підприємства міста Новограда-Волинського Таблиця 4 Назва промислового підприємства К-ть працюючих Обсяг виробництва за 2007 р.млн. грн. ПП “Меблева фабрика “Мирт” – виготовляє найкращі у Європі ексклюзивні елітні меблі на замовлення. На підприємстві задіяне високопродуктивне сучасне обладнання. Завдяки вишуканому дизайну і високій якості продукції компанія «Мирт» займає перші місця на національних та міжнародних галузевих конкурсах-виставках. 230 9,3 ВАТ “М’ясокомбінат” – виготовляє 150 видів м'ясних та ковбасних ви