22 (418), квітень 2005

№ 22 (418), квітень 2005Майстерність учителяПРОФІЛЬНА ОСВІТА: ПОТРІБНА РЕАЛЬНА ДОПОМОГА!Розмова четвертаО.КНЯЗЄВА, учитель-методист, учитель вищої категорії, автор Робочих зошитів серії НООСФЕРА, м. КиївВам поталанило? Ви викладаєте біологію у класах гуманітарного профілю? Тоді ця розмова для Вас. Автор статті виступає за збільшення кількості і якості біології у загальноосвітній школі, але категорично проти того шляху біологізації профільної освіти, яку пропонує нова програма для профільної школи. На думку автора, профільна школа — зважений крок у розвитку вітчизняної освіти. Утім, готуючи програми, варто, щонайменше, зважати на вибір учнів старших класів і, урешті-решт, забезпечити предметними програмами інтеграцію знань та реальне формування компетентної з питань предмета сучасної людини. чи диплом, ми мали з державою домовленість вчити і виховувати дітей. Ми не домовлялися щодо наказів в обов'язковому порядку, що підлягає контролю з боку ба­гатьох установ, вивчити за одну годину обсяг біології, який потре­бує утричі більше часу! Постають одвічні запитання: «Що робити?» і «Хто винен?». Одразу постараємося розв'язати...Ще і ще раз учитуюся у про­граму з біології для профільних класів, зокрема — для гуманітар­ного профілю. Адже саме цей профіль обрала в минулі і попе­редні роки більшість учнів з тих, хто взагалі обирав профільну освіту. Кого має підготувати гуманітарний профіль? Особистість, готову вийти зі школи і бути готовою до роботи або навчання у системі «людина — людина». Як забагато і яка саме біологія потрібна «гуманітаризо-ваній» особистості? Обмежень немає і бути не може. У чому ж проблема? У тому, що визначений міністерством обсяг шкільних знань з біології підлягає контролю за переліком учнівських досяг­нень. Саме про корекцію контро­лю знань з біології у класах з гу­манітарним профілем варто пове­сти мову детальніше. Гадаю, у цій розмові незаперечним є той факт, що засвоєння пропонованої про­грами для 11-го класу гуманітар­ного профілю передбачає на­явність неабиякої попередньої (бажано вузівької) освіти з біо­логії. А кількість годин (одна го­дина на тиждень) передбачає на­явність неабияких творчих, ак­торських, зовнішніх тощо якостей учителя, щоб учні тиждень (!) па­м'ятали саме про біологію! Перелічимо науки, основи яких так чи інакше слід донести до учнів 11-го класу: генетика, селекція, біотехнологія, гістологія, ембріоло­гія, екологія, біоценологія, охоро­на природи, теорія еволюції, антропологія, систематика. Зрозу­міло, що перелік приблизний, по­верхневий. Отож маємо 34 год на рік, з яких 2 — резервного часу. Хоча б дві години на три екскурсії, п'ять годин — на шість лаборатор­них і практичних робіт, дві годи­ни (щонайменше!) резерву — на реальне життя (свята, карантин тощо). Залишається 23 год. Достат­ньо! Приблизно по дві години на основи однієї науки! І все було б чудово, якби у цей час, необхід­ний для ознайомлення з основа­ми наук, не входили елементи фор­мування компетентної сучасної людини, виховні моменти, семі­нарські заняття тощо. Тобто якби у програмі не було колонки «На­вчальні досягнення»... Отримую- проблему пошуку винних. Шука­ти варто кожному у собі. Програ­ми не приймаються без обгово­рення з учителями, професійна преса не відмовляла авторам у друку критичних та аналізованих статей, на методоб'єднаннях ми всі мали можливість викласти свої пропозиції. Саме тому у статті не буде критики програми. Зосередь­мося на запитанні «Що робити?». З огляду на те, що реальною про­блемою є саме контроль роботи вчителя, варто домовитися про зміни у підходах до контролю уч­нівських досягнень. У цій розмові я пропоную один з варіантів — контроль знань проводити за кількома визначеними запитання­ми, а не за деталізованим пере- ^ 4Хімія. Біологія № 22 (418), квітень 2005 ліком колонки «Навчальні досяг­нення». Для цього потрібно зро­бити, на мій погляд, такі кроки.Перший крок. Профілізація програм з біології для старших класів.Другий крок. Формулювання кількох запитань, які виносять на контроль.Третій крок. Деталізація знань, необхідних для ефектив­ності учнівських досягнень. Отже, слід здійснити реальну профілізацію програм з біології. (Про програму для фізматпрофі-лю — мова окрема, як і про реш­ту. Наразі поведемо мову про най­болючіше — програму для гума­нітарного профілю.) Для цього по­трібно визначитися всього-навсьо-го з кількома (!) учнівськими до­сягненнями, які б відповідали профілю і перевірялися конт­рольними інстанціями. Варто роз­глянути детальніше словосполу­чення «відповідали профілю». Слід розуміти під цим знання з біології, які допомагають старшокласнику стати компетентною сучасною лю­диною, що володіє достатньою інформацією з предмета, щоб розіб­ратися у відповідних проблемах життя, та дають можливість йому глибше зрозуміти і пояснити питан­ня обраного профілю. Приміром, на уроках вивчення творчості Дос-тоєвського гуманітарії детально розглядають питання «Чи має пра­во людина на вбивство?». Стар­шокласники, які володіють до­казовими знаннями з біології про єдиний людський вид, про ре­акційність антилюдських теорій, матимуть на цьому уроці літера­тури вигіднішу позицію, розуміти­муть загальнолюдські проблеми глибше. Отже, для них не зайвими були уроки з біології. Це важливо зрозуміти! Профільна школа поз­бавить старшокласників зайвого! Що може бути зайвим для гумані­тарія? Біологія? У жодному разі — ні! Зайвою для гуманітаріїв біоло­гію зробили наші програми! На­віщо намагатися порушити те, що для мене непосильне?! Стан успі­ху недосяжний за визначенням. У відповідь — недбале ставлення до предмета як до зайвого. Про стан учителя і його емоції годі й говорити... Повернімося до форму­лювання кількох контрольних за­питань. Як приклад, пропоную розглянути шість тем за курсом 11-го класу, за кожною з яких по­трібно сформулювати запитання. Пропоновані теми не порушують принципу сучасної програми ви­вчення рівнів життя. У дужках надано приблизну деталізацію знань, якої, на мій погляд, достатньо учням для ро­зуміння теми і можливості вико­ристати свої знання. Крім того, перелік максимально наближено до чинної програми. Лабораторні і практичні роботи у чинній про­грамі підібрані оптимально і не­має жодної потреби їх змінюва­ти. Завжди є можливість творчого підходу до їх проведення.1. Генетичні основи спадко­-вості (Ген — одиниця спадковості. Хромосома — носій значної кількості генів. Каріотип — хромо­сомний набір. Статеві клітини — результат мейозу. Запліднення — відновлення диплоїдності. Онто­генез як розгортання генетичної програми. Задачі на успадкування груп крові як ілюстрація законів Менделя і доказ взаємодії генів.)2. Роль середовища у форму­ванні фенотипу (Модифікаційна мінливість. Норма реакції. Мутаційна мінливість. Мутагени. В основі поведінки — генетичні ознаки, які мають найбільшу норму реакції. Культурні традиції як вплив на формування поведінки.)3. Різноманітність і пристосо-­ваність організмів — результатеволюції (Різноманітність рослин, тва­рин, грибів і дроб'янок. Особли­вості організмів — адаптації до умов середовища. Екологія — на­ука про взаємодію організмів і се­редовища та формування надорга-нізмних систем. Вид — найменша систематична категорія. Популя­ція — одиниця виду і еволюції. Рушійні сили еволюції. Біологіч­ний прогрес і біологічний регрес.)4. Погляди на виникнення і роз­виток життя на Землі (Погляди у додарвінівський пе­ріод. Дарвінізм — одна із загально­визнаних теорій еволюції. Різно­манітність сучасних поглядів. Еко­логічні основи розвитку живого на Землі. Формування екосистем і біо-геоценозів. Місцеві біогеоценози.)^ 5. Етичні проблеми сучасної біо­логії (Сучасні методи біотехнології, їх особливості порівняно з кла­сичними методами, досягнення генної та клітинної інженерії. Клонування.)6. Розумна діяльність людини як умова розвитку біосфери (Екосистема, біогеоценоз, біосфера, ноосфера.) Важливо, щоб учні пропону­вали, так би мовити, гуманітари-зоване звучання біологічних за­питань, які Ви запропонуєте. Наводжу приклади таких запи­тань (нумерація відповідає номе­рам тем, що вже визначені) та їх учнівського дублювання (УД): 1. Що лежить в основі спад-­ковості і мінливості?УД: Як недалеко від яблуні па­дає яблуко?2. Як впливають умови середо­вища на формування фенотипу?УД: Хто був «нічим», той ста­не «всім»? 3. Доведіть, що ознакиорганізмів є пристосуваннями доумов середовища та результатомдії природного добору.УД: Світ урятує краса? 4. Наведіть основні положен-­ня сучасної теорії еволюції.УД: Я знаю, що знаю мало. 5. Назвіть досягнення сучас-­ної біотехнології.УД: Ми відповідальні за тих, кого приручили? 6. Назвіть особливості біосфери на сучасному етапі розвитку.^ УД: Людина — це звучить гордо ? Для повнішої інтеграції кож­ному вчителеві варто визначити­ся з методами та формою здій­снення інтеграції. У старших кла­сах на практиці вельми ефектив­ними були уроки-семінари та уроки-конференції. Наприклад, у курсі біології 11-го класу пропо­нуємо семінари:«Життя і наукова діяльність М.Вавилова» (інтеграція з істо­рією);«Етичні проблеми сучасної біо­логії» (інтеграції із суспільствоз­навством, етикою, соціологією, літературою, юриспруденцією);«Погляди на виникнення і роз­виток життя на Землі» (інтег­рації із суспільствознавством, історією);«Розумова діяльність люди­ни як умова розвитку біосфери» (інтеграції з літературою, су­спільствознавством, історією). Програму з біології для 11-го класу ніби створено для гуманіта­ризації освіти. Перечитайте назви семінарських занять: вони тісно Хімія. Біологія 5№ ^ 22 (418), квітень 2005 пов’язані з програмами історії, су­спільствознавства і літератури (в 11-му класі з літератури вивча­ють реалізм). Уже на першому се­мінарі учні зрозуміють, що їх вибір (профіль) Ви схвалюєте і готові повною мірою посприяти розкрит­тю їх творчих можливостей. На­приклад, на першому семінарі та­кими пропонованими темами є: /. ^ Микола Вавилов — учений зі світовим ім 'ям.Генетична наука у часи ста­лінізму.Історичні передумови розкві­ту лисенківщини у повоєнні і після­воєнні часи. Серед пропонованої літерату­ри є культові свого часу і акту­альні наразі твори Данила Грані-на «Зубр» і Павла Дудінцева «Білі одежі». Чи є у когось з предмет-ників більші можливості у пошу­ку альтернативи, ніж у нас?! За­вдяки профілізованим семінарам упродовж усього навчального року Ви не почуєте: «Я — гумані­тарій, мені біологія не потрібна!». І нехай Вас не засмучує те, що Ви не встигли перечитати ці книжки, — Ви маєте за щастя працювати у профільному гуманітарному класі! Взаємозбагачуйтеся! Спілкуйтеся на рівних як фахівці у різних галузях! Зрозуміло, що краще було б все ж таки перечи- тати книжки. І у цьому разі не­безпечно відійти від теми цієї роз­мови, тому що фахова підготовка вчителя для профільної школи водночас і terra incognita, i tabula rasa.^ Що можуть зробити автори навчальних посібників для того, щоб учитель міг реалізувати профіль-ність, тобто займатися творчим спілкуванням зі старшокласниками?По-перше, позбавити суєти з вивченням нового матеріалу. На­приклад, у зошитах для профільної школи ми вперше подаємо готові невеличкі тексти теоретичного мінімуму, стислі і чіткі тези голов­них знань, які слід запам'ятати.По-друге, допомогти з інформа­цією щодо питань, які є у програмі, а в підручниках ще не розглянуті. Наприклад, серед додаткових текстів зошиту 11-го класу є «Ге­нетика і поведінка», «Геномодифі-ковані продукти», «Застосування досягнень біології у медицині, сільському господарстві, промисло­вості та психології» тощо.По-третє, підготовитися та провести зріз знань. Ми, приміром, винесли готові тематичні та семес­трові контролі окремо від Робочого зошита. Згадаймо: «Маріє Іванівно, коли Ви нарешті віддасте зошити? Мені ж треба таблицю вивчити!» А у Марії Іванівни на цьому тижнібракувало часу для перевірки зо­шитів 11-го класу! Мало того, у II та III рівнях контролю одним із завдань є «Питання за планом учи­теля», а у IV рівні, крім готового запитання, є вказівка на альтерна­тивне питання за планом учителя (до речі, перелік пропонованих аль­тернативних завдань IV рівня для різних профілів додається). Завдяки таким нововведенням варіативність контролю практично необмежена. Це можуть бути індивідуальні карт­ки для сильних учнів, варіанти за­вдань, запитання на дошці тощо.^ Що можуть зробити працівни­ки міністерства, щоб учитель міг реалізувати профільність?Слід принципово змінити підхід до контролю роботи вчителя щодо навчальних досягнень учнів. Важли­во, щоб учителі і автори програм не були принижені в ситуації, коли одні вдають, що у програмі немає частини вимог, а решта не знає про «окозамилювання». Хто крайній у цій ситуації? Звичайно, учні. І у такий спосіб ми готуємо їх до життя... Далі в рубриці «Зворотній зв'я­зок» ітиметься про валеологізацію освіти і про те, якими засобами можна її здійснити. Увага! Акція «Літо»!Отримай одну із книжок на свій вибір, передплативши газету«Хімія. Біологія» на три літні місяці До 15 червня 2005 року надішліть ксерокопію квитанції про передплату газети на зазначений термін. Не забудьте вказати в листі назву книжки, яку хотіли б отримати, та точну поштову адресу, куди потрібно буде доставити подарунок! Ви отримаєте книжку впродовж жовтня 2005 року Адреса редакції:Видавництво «Шкільний світ»,вул. Тимірязєвська, м.Київ, 01014 (з приміткою «Літо»)Перелік книжок: Робота методкабінету. Робота психолога з педколективом. Школа молодого вчителя. Українська література за новою програмою. 5 кл. Робота з понятійним апаратом на уроках історії та правознавства (Розвивальне навчання.) Профільне навчання з хімії. В.Габрусєв. Вивчаємо комп'ютерні мережі. Перші кроки в англійській: уроки, тести, вірші, ігри. 2—4 кл. 9. Свята і традиції французького народу (описи і сценарії) 5—12 кл. 10. Дидактичні розробки з домашнього читання на уроці німецької.9-11 кл. В.Бутрім. Сценарії веселих свят для вчителів, батьків, малят. Збірник ігор для дошкільнят. Географічний брейн-ринг. Розв'язуємо задачі з фізики. 11 кл. Я готуюся до уроку алгебри. 8 кл.6 Хімія. Біологія