Київський університет права НАН УкраїниКафедра гуманітарних наукЗалікова робота Дисципліна: ІнформатикаТема: «Основні протоколи передавання інформації. Адресація в Internet, структура URL-адреси.»Виконав студент II го курсу група МП-22 Левада ЄгорПеревірив: Київ 2011Основні протоколи передавання інформації. Адресація в Internet, структура URL-адреси.План:Основні протоколи передавання інформації. ..……………………….3Ключові принципи Інтернету………………………………………..…..3Протоколи Інтернету……………………………………………………..5Адресація в мережі Інтернет, структура URL-адреси …………….....7Доменна організація мережі Інтернет………………………………….....7Домени верхнього рівня………………………………………………….10Структура URL-адреси…………………………………………………...15Висновки………………………………………………………………………...17Додаток…………………………………………………………………………...18Список використаних джерел………………………………………………...19Основні протоколи передавання інформації^ Ключові принципи Інтернету Інтернет складається з багатьох тисяч корпоративних, наукових, урядових та домашніх мереж. Об'єднання різнорідних по архітектурі мереж стало можливо завдяки протоколу IP (англ. Internet Protocol) і принципу маршрутизації пакетів даних. Протокол ІР був спеціально створений агностичним по відношенню до фізичних каналів зв'язку. Тобто будь-яка мережа передачі цифрових даних може передавати інтернет-трафік. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори займаються сортуванням та перенаправленням пакетів даних, базуючись на ІР-адресах одержувачів цих пакетів. Протокол ІР утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремо взятій мережі може існувати свій власний адресний підпростір. Така організація ІР-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного, навіть найменшого, пакету даних. В результаті між різними мережами Інтернету не виникає конфліктів і дані точно і без перешкод передаються від мережі до мережі по всій планеті. Сам протокол ІР був народжений в дискусіях всередині організації IETF (англ. Internet Engineering Task Force, Task force — група спеціалістів, покликана вирішити певну задачу), назву котрої можна перекласти як «Група для вирішення задач проектування Інтернету». IETF і її робочі групи досі займаються розвитком протоколів Всесвітньої мережі. Вона відкрита для публічної участі та обговорень. Комітети цієї організації публікують т.зв. документи RFC (англ. Request for Comments — запит коментарів). В цих документах даються технічні специфікації і точні пояснення багатьох питань. Деякі документи RFC організація IAB (англ. Internet Architecture Board — Рада по архітектурі Інтернету) оголошує Стандартами Інтернету. З 1992 року IETF, IAB та ряд інших організацій утворюють Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC) — організаційну основу для різноманітних дослідницьких та консультативних груп, що займаються розвитком Інтернету. На думку багатьох науковців Інтернет це початок нової ери і продуктивно займаються розвитком і удосконаленням міжнародної системи Інтернет.1.2 ^ Протоколи Інтернету В даному випадку протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи. Сукупність цих протоколів називаютьстеком протоколів TCP/IP.Нижче у алфавітному порядку перелічено найпоширеніші мережеві протоколи відповідно до моделі OSI:1. На прикладному рівні: DNS FTP HTTP HTTPS IMAP LDAP POP3 SMTP SSH Telnet XMPP (Jabber)2. На сеансовому рівні: SSL TLS3. На транспортному рівні TCP UDP4. На мережевому рівні BGP ICMP IGMP IP OSPF RIP EIGRP IS-IS5. На канальному рівні Ethernet Frame relay HDLC PPP SLIPОкрім того існує цілий ряд ще нестандартизованих, але вже доволі популярних протоколів. Як правило, це протоколи децентралізованого обміну файлами та текстовими повідомленнями; на деяких з них побудовані цілі файлообмінні мережі. Це такі протоколи, як: OSCAR CDDB eDonkey BitTorrent Gnutella Skype^ 2. Адресація в мережі ІнтернетДоменна організація мережі Інтернет.Числові адреси прийнятні для зв’язку комп’ютерів та є незручними для запам’ятовування чи використання у повсякденному житті. Через це, всім комп’ютерам у мережі Інтернет біли присвоєні власні імена і всі додатки Інтернет дозволяють користуватись імена замість числових адрес. Для кращого розуміння, можна знову провести аналогію із поштовою службою. Мережеві адреси цілком аналогічні поштовій індексації. Машини, що сортують кореспонденцію на поштових вузлах, орієнтуються саме за індексами, і тільки якщо з індексами виходить яка-небудь проблематична ситуація, передають пошту на розгляд людям, які за адресою можуть визначити правильний індекс поштового відділення місця призначення. Людям приємніше і зручніше мати справу з географічними назвами - це аналоги доменних імен. Звичайно, таке іменування має свої проблеми. Перш за все, слід переконатися, що ніякі два комп'ютери, включені в мережу, не мають однакових імен. Також, має бути забезпечено перетворення імен в числові адреси, для того, щоб машини (і програми) могли розуміти користувачів, які користуються іменами. На початку Internet NIC, організація, відповідальна за імена у Мережі, створила так звану реєстратуру. Можна було відправити запит і у відповідь отримати список імен і адрес. Цей файл, мав назву «host file» (файл робочих ЕОМ) і регулярно поширювався по всій мережі, розсилаючись всім машинам. Імена були простими та єдиними у своєму роді. Якщо користувач використовував ім'я, комп'ютер переглядав цей файл і підставляв замість імені реальну числову адресу. Так само, як працює телефонний апарат з вбудованим списком абонентів. Все було легко, просто і чудово. Усім вистачало простих імен. Але по мірі розвитку і розширення Internet зростала кількість користувачів, а тому збільшувався і згаданий файл. Виникали значні затримки при реєстрації та отриманні імені новим комп'ютером, стало важко вишукувати імена, які ще ніхто не використовував, занадто багато мережевого часу витрачалося на розсилку цього величезного файлу всіх машин, в ньому згаданим. Стало очевидно, - щоб впоратися з такими темпами змін і зростання мережі, потрібна розподілена оперативна система, що спирається на новий принцип. Така система була створена і отримала назву «доменної системи імен – DNS (Domain Name System), а спосіб адресації - способом адресації за доменним принципом. DNS іноді ще називають регіональною системою найменувань. Доменне імя представляє собою назву окремого сайту у мережі Інтернет. У більш повному розумінні, воно представляє собою назву веб серверу, на якому розташований сайт. При наборі імені у адресному полі браузера, система DNS порівнює його із своїми записами та переводить у відповідну йому числову адресу, яка використовується комп’ютерами, за якою і можливо виконання переходу на сайт. Наприклад при бажанні скористатись популярною пошуковою системою Google, користувач мережі відкриє улюблений браузер, в адресне поле якого введе відповідне доменне ім’я www.google.com. Система доменних імен, керуючись власним алгоритмом і правилами зіставить доменне ім’я і відповідну йому числову адресу, завдяки чому користувач потрапить на головну сторінку Google. Насправді ж така пошукова система як Гугл, через свою масштабність, має цілий діапазон числових адрес і система DNS буде керуватись за одним із них. Кожне доменне ім’я відповідає одній або декільком IP- адресам (числовим адресам), і одній IP- адресі можуть відповідати декілька доменних імен. Якщо на одне доменне ім’я приходиться більше однієї IP- адреси(числової адреси), це означає, що за даною адресою знаходяться декілька серверів, які ділять між собою потік повідомлень(запитів від користувачів та відповідей на них); якщо ж декілька доменних імен присвоєні одній IP- адресі, то це може означати, що власник сервера зареєстрував для себе декілька доменних імен або що декілька клієнтів спільно використовують один сервер. Загалом, доменне ім'я — це унікальне алфавітно-цифрове ім'я, що ідентифікує конкретний вузол в мережі Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною (визначає країну, область, регіон і т. п.). Для прикладу можна розібрати доменне ім’я support.microsoft.com – адреса служби підтримки компанії Microsoft. В правій частині, складова імені .com говорить про приналежність домену до комерційних організацій. .microsoft – представляє собою у даному випадку під домен домена .com і представляє собою разом з тим назву компанії та її відношення до комерційних організацій. Права крайня частина support – більш детальна та означає конкретний підрозділ, в даному випадку - сервер служби підтримки компанії.^ Домени верхнього рівня.Умовно, домени верхнього рівня можна поділити на загальні та національні.Загальні домени верхнього рівня створені для всього співтовариства Інтернет. Спочатку було створено сім доменів: COM, NET, ORG, INT, EDU, GOV, MIL. Тоді, в 1984 році, в документах, прийнятих при затвердженні цих доменів, було зазначено, що такої їх кількості "буде достатньо, і появи нових доменних зон не очікується ". Однак зростання мережі Інтернет перевершив всі прогнози, і у світової спільноти користувачів Мережі збільшилася потреба в числі і типах доменів верхнього рівня. У 2001 році було прийнято рішення про введення ще семи нових доменних зон: INFO, BIZ, NAME, COOP, MUSEUM, AERO і PRO. В даний час всі сім нових доменів загального користування працездатні в повному обсязі.^ Національні домени верхнього рівня – домени, виділені для конкретної країни. Наприклад .ua для України, .ru для Росії, або .it для Італії.Домени СOM, NET, ORG Домени СOM, NET, ORG - перші загальні домени верхнього рівня, що з'явилися в 1984 р. згідно з рішенням міжнародної організації ICANN, створеної світовим співтовариством для розподілу адресного простору мережі Інтернет. На даний момент це найпоширеніші домени в світі. Спочатку домен СOM призначався для комерційних організацій, домен ORG - для некомерційних організацій, і домен NET - для всіх, хто пов'язаний з розвитком мереж і телекомунікаційних технологій. Проте з часом реєстрація доменів в цих зонах стала абсолютно вільною, і зареєструвати домен в них може кожен бажаючий. Домени загального користування COM і NET адмініструє компанія VeriSign, а доменом ORG з початку 2003 року управляє некомерційна організація PIR.^ Домени INT, EDU, GOV, MIL Домени INT, EDU, GOV, MIL також з'явилися в 1984 р. і відразу стали "спеціальними" або, як їх називають фахівці, "обмеженого використання". Домен INT створений виключно для реєстрації доменних імен міжнародними організаціями. Рішення про реєстрацію доменів у цій зоні приймається міжнародною організацією IANA за умови дотримання реєстрантом цілого ряду вимог. Цей домен єдиний з перших спеціальних, в якому можуть зареєструвати доменне ім'я іноземні (по відношенню до США), в тому числі російські і українські організації. Домен EDU містить близько 5000 імен, і також як домени GOV і MIL знаходиться під контролем американського уряду. Перш право зареєструвати ім'я в домені EDU мали тільки університети і коледжі з чотирирічним курсом навчання, але тепер до них приєднаються і більш дрібні освітні установи США. Реєстрація проводиться на безкоштовній основі. Домен GOV створений виключно для федеральних державних установ США, і реєстрацією доменних імен в цьому домені займається Урядовий мережевий інформаційний центр Government-Wide Registration Service. Домен MIL знаходиться під контролем американського уряду, зокрема Департаменту Держбезпеки США. Фахівці саме цього Департаменту ведуть базу доменних імен домену MIL, призначеного лише для військових організацій та установ, що відповідають за безпеку країни. Нові домени верхнього рівня^ Домен INFO Домен INFO - один з нових загальних доменів верхнього рівня, які додані за рішенням ICANN до існуючих доменів. Домен INFO розрахований на всіх, хто бажає розмістити інформацію про себе, своє підприємство, товар чи послугу в мережі Інтернет. Згідно з даними, опублікованими компанією Afilias LLC, якій доручено підтримувати базу всіх адрес в зоні INFO, через три місяці після початку реєстрації доменів в цій зоні було зареєстровано близько 60.000 адрес, з них 60% - європейцями (лідери за кількістю імен) або іншими не американцями . Таку популярність INFO на європейському ринку представники Afilias пояснюють тим, що слово INFO інтуїтивно зрозуміло людям, що розмовляє практично на будь-якій мові.^ Домен BIZ Домен BIZ (від англійського слова business - бізнес, справа, комерційна діяльність) - один з нових загальних доменів верхнього рівня, призначений для комерційних організацій, підприємств і корпорацій, яким-небудь чином представляють себе в Інтернеті. До цих пір в тому значенні, в якому повинен виступити домен BIZ, використовувався і продовжує використовуватися домен COM, відкритий для реєстрації в 1984 р., включає в себе 28 мільйонів доменних імен. Широкий інтерес, проявлений під час попередньої реєстрації доменів другого рівня в зоні BIZ, показав, що корпоративні користувачі дійсно зацікавлені в сайтах цієї зони, вбачаючи в них додаткову можливість для поширення інформації про свою діяльність серед клієнтів і партнерів по бізнесу. Аналітики відзначають перевершив очікування попит на цю послугу. Поява нової доменної зони є важливим кроком до вирішення проблеми дефіциту доменів, що виникла в результаті перенасиченості традиційних зон (COM, NET, ORG). Підтримку домену здійснює компанія NeuLevel^ Домен MUSEUM 17 жовтня 2001 ICANN підписала договір з Асоціацією управління доменом MUSEUM про управління загальним доменом верхнього рівня MUSEUM. Із семи прийнятих ICANN в листопаді 2000 р. доменів верхнього рівня три є спеціальними: MUSEUM, AERO і PRO. Домен MUSEUM першим з них заробив у міжнародній системі доменних імен. Цей спеціальний домен призначений для музеїв, а також організацій різних форм власності, що мають відношення до музейної справи. Крім того, зареєструвати домен можуть приватні особи, професійно пов'язані з цією сферою діяльності. Порядок реєстрації в домені MUSEUM дещо відрізняється від порядку реєстрації в інших доменах верхнього рівня. Асоціація управління доменом MUSEUM заявила про досить жорсткій політиці, підтримуваної щодо цього домену. Адміністратор домену MUSEUM Асоціація MuseDoma не буде формально реєструвати домени другого рівня, право кожного претендента зареєструвати домен в зоні MUSEUM буде розглянуто індивідуально.^ Домен NAME Домен NAME призначений для всіх, хто хотів би зареєструвати в Інтернет своє ім'я та прізвище в якості доменного імені. Адміністратором доменної зони є акредитована ICANN англійська компанія Global Name Registry Limited. Домен NAME призначений виключно для приватних осіб, а не для компаній.^ Домен COOP Асоціація NCBA, що є філією DotCooperation LLC (DCLLC), назвала дату початку реєстрації в домені COOP. 30 січня 2002 усі кооперативи в усьому світі зможуть зареєструвати домени в зоні COOP. Ця дата була оголошена відразу після підписання угоди з ICANN про управління доменом COOP 21 листопада 2001^ Домен AERO AERO - один із семи нових доменів верхнього рівня, затверджених ICANN 16 листопада 2000 Адміністрування цієї доменної зони, призначеної для використання в основному в індустрії авіаперевезень і подорожей, доручено міжнародної телекомунікаційної групи Societe Internationale de Telecommunications Aeronautiques SITA, що об'єднує авіаперевізників ось вже більше 50 років. Зареєструвати домен в зоні AERO можуть організації і фізичні особи, так чи інакше пов'язані із авіасферою. ^ Домен PRO З утвердженням в 2001 р. семи нових доменів верхнього рівня ICANN вибрала для кожного з них компанію-реєстратуру. Реєстратурою домену PRO, який почне функціонувати останнім, стала компанія RegistryPro. У домені PRO будуть створені домени другого рівня. Med.pro, law.pro і т.д., реєструвати доменні імена в яких зможуть ліцензовані та акредитовані фахівці відповідної сфери. RegistryPro створить список професій, для яких буде створено власний піддомен. Також у новому доменному просторі з'являться піддомени, пов'язані з географічним місцем розташування. Дослідження показали, що для професіоналів краще мати сайти з доменами у професійній зоні PRO. Більше 35 мільйонів ліцензованих фахівців: адвокатів, лікарів, бухгалтерів в країнах з високим рівнем розвитку Інтернет забезпечать швидке наповнення доменної зони PRO. Домен PRO призначений для створення в мережі Інтернет областей для професіоналів у різних галузях діяльності. Наприклад, кваліфікований лікар може зареєструвати домен JamesRClarke.med.pro, що дозволить користувачам у всьому світі зрозуміти, що він акредитований в галузі медицини. У той же самий час, адвокат може зареєструвати для себе доменне ім'я JamesRClarke.law.pro. Крім того, нова доменна зона доступна професійним компаніям і асоціаціям, які можуть зареєструвати в домені PRO доменні імена, співзвучні з назвами компаній або їх товарними знаками.^ 2.3 Структура URL-адресиУніфікований локатор ресурсів (англ. Uniform Resource Locator, URL) — стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в інтернеті (чи деінде). Придуманий Т. Бернерс-Лі для використання у WWW, сучасні форми описуються в RFC 3986. Включає в себе назву протоколу доступу (HTTP, FTP, telnet, gopher та ін.) і, власне, шлях до ресурсу, формат якого залежить від схеми доступу: [[://[:][/][/[#]] Для популярних, добре відомих, протоколів, номер порту може не приводитись, тоді використовується стандартний порт (наприклад, порт номер 80 для HTTP).^ Структура URL Изначально локатор URL был разработан как система для максимально естественного указания на местонахождения ресурсов в сети. Локатор должен был быть легко расширяемым и использовать лишь ограниченный набор ASCII‐символов (к примеру, никогда не применяется в URL). В связи с этим, возникла следующая традиционная форма записи URL: ://:@:/?# В этой записи:схема схема обращения к ресурсу; в большинстве случаев имеется в виду сетевой протоколлогин имя пользователя, используемое для доступа к ресурсупароль пароль указанного пользователяхост полностью прописанное доменное имя хоста в системе DNS или IP-адрес хоста в форме четырёх десятичных чисел, разделённых точками; числа — целые в интервале от 0 до 255.порт порт хоста для подключенияURL-путь уточняющая информация о месте нахождения ресурса; зависит от протокола.параметры строка запроса с передаваемыми на сервер (методом GET) параметрами. Разделитель параметров — знак &. Пример: ?параметр_1=значение_1&параметр_2=значение_2&параметр3=значение_3якоря идентификатор «якоря», ссылающегося на некоторую часть (раздел) открываемого документа. На сегодняшний день ^ Тим Бернес-Ли признаёт, что символ двойной косой черты в структуре URL является избыточным.Висновки:Інтернет – це всесвітня система об’єднаних комп’ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP та маршрутизації пакетів данних. Інтернет як система об’єднаних комп’ютерних мереж утворює глобальний інформаційний простір та є підґрунтям для Всесвітньої павутини Тож, як висновок, можна сказати, що інтернет сьогодні є окремою, платформою та загалом сферою життєдіяльності людини, яка не має аналогів у світі. У майбутньому, глобальну мережу чекає ряд змін. З ростом чисельності користувачів будуть з’являтися нові сервіси служби та технології. Найвідоміші аналітики також зазначають і про домінування соціальних мереж над пошуковими системами у майбутньому. Персональний пошук соціальних мереж на протязі десяти найближчих років може зрівнятись та навіть перевершити популярність основних пошукових систем. Додаток^ Електронний паспорт: Тип носія Flash Card ^ Кількість файлів 1 Перелік файлів Основні протоколи передавання інформації. Адресація в Internet, структура URL-адреси. ^ Типи файлів Документ Microsoft Office Word 97-2003 Розмір файлів 60,0 Кб ^ Дата створення 29 травня 2011 Атрибути файлу Архівний ^ Назва файлу Основні протоколи передавання інформації. Адресація в Internet, структура URL-адреси. Тема файлу Основні протоколи передавання інформації. Адресація в Internet, структура URL-адреси. Автор Левада Єгор Категорія Залікова робота ^ Ключові слова Інтренет, інформаційні технології, інформація, запобігання, збереження, протокол, URL-адреса Коментарі - Список використаної літератури:http://www.w3.org/People/Berners-Lee/http://books.br.com.ua/23708http://info.ho.ua/tema52_34g.htmhttp://tools.ietf.org/html/rfc1738 Свободная энциклопедия http://ru.wikipedia.org