Красноармійське педагогічне училище
Психологічні основи складання
шкільної характеристики на учня
Практична робота
Красноармійськ, 2007
ВСТУП
У кожної людини три характери: той, який йому приписують;
той, який вона сама собі приписує;
і, нарешті, той який є у дійсності.
В. Гюго
Щоб правильно виховувати учнів, треба добре їх знати. Видатний педагог Ушинський К.Д. писав: “Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна насамперед пізнати її так само в усіх відношеннях”1.
Успіх виховної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки.
Праця класного керівника – це подвижницька праця. Сьогодення потребує вміння добре знати своїх учнів, їхні інтереси, стосунки в сім’ї, стан здоров’я. Умови, що склалися в державі, спонукають до активних дій, відходу від стандартних, консервативних позицій, до обов’язкової заміни “авторитарної” педагогіки гуманістичною, яка діє на основі врахування індивідуальних ритмів розвитку кожної дитини, залишає право на самобутність, унікальність. Кожна особистість – це закрита книга, яка має свій зміст, свій стиль вираження, свою цінність.
В періодичній пресі, а саме в журналі “Початкова школа” (1999 р. -№4), я звернула увагу на статтю кандидата психологічних наук Раїси Охримчук “Характеристика учня: формальність чи продовження супроводжуючої діяльності вчителя”. Справа в тому, що педагогічна практика “Позакласна виховна робота” передбачала складання психолого-педагогічної характеристики на вихованця-підлітка.
Даний вид практики є складовою частиною навчально-виховного процесу в системі підготовки майбутніх вчителів обслуговуючої праці. Вона забезпечує поєднання теоретичного навчання студентів з їх практичною діяльністю, в тому числі передбачає виконання обов’язків класного керівника.
Мета творчої роботи: поглиблення теоретичних знань стосовно написання психолого-педагогічної характеристики на учня, набуття практичних умінь з прогнозування психічного розвитку особистості.
Об'єкт дослідження: індивідуально-психологічні властивості особистості.
Предмет дослідження: визначення структурних компонентів та рис характеру вихованця.
На реалізацію поставленої мети спрямовані наступні завдання:
вивчити методичну й психолого-педагогічну літературу з теми;
з'ясувати важливість для педагога вивчення стрижневих рис характеру вихованця;
підібрати й провести нескладну психологічну діагностику з обраної теми;
скласти психолого-педагогічну характеристику на вихованця;
врахувати результати психодіагностики в педагогічній діяльності.
РОЗДІЛ 1
ШКІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА В КОНТЕКСТІ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО ВИХОВАННЯ
1.1 Гуманістичні засади психолого-педагогічної характеристики
Людина на людину не схожа: одна сильна – інша слабка; одна волелюбна – іншій властиво пригнічувати слабшого; одна наполеглива, витривала, легко досягає мети, інша – відзначається слабкодухістю; одна горда й самолюбива, інша проста й скромна. І скільки б не було суперечностей у характері людини, позитивних чи негативних, вона дуже обережно ставиться до тих якостей, які притаманні тільки їй і визначають її власне “Я”.
Визнання особистості дитини із самого початку її свідомого життя дуже важливе, однак на це часто-густо звертають надзвичайно мало уваги у вихованні. Для повноцінного особистісного розвитку дитині необхідно надати можливість розгортати свою самостійність. Особистісно зорієнтоване виховання передбачає, що педагог визнаватиме поведінку й працю дитини, віритиме в благородство її мотивів і вчинків.
Як показують психологічні дослідження, людина може глибоко знати й розуміти лише двох-трьох осіб. А ось стосовно інших вступають у дію еталонні стереотипи. Тому педагогу слід розвивати соціальний інтелект, здатність розуміти стан інших людей і передбачати розвиток різних соціальних ситуацій. Важко говорити про професіоналізм вихователя, якщо у нього відсутнє вміння розуміти потреби та індивідуальні особливості вихованців.
Особистісно зорієнтований виховний процес будується не просто на врахуванні індивідуальних особливостей вихованців, а, перш за все, на послідовному ставленні до них як до відповідальних і свідомих суб'єктів діяльності. Не побачивши в учневі чогось цінного й цікавого, властивого тільки йому, вчитель, по суті, не може виховувати школяра, оскільки в цьому разі в педагога немає точки для людського контакту зі своїм учнем.
Дитина виявляє свої якості у діяльності, вчинках, у поведінці. Одна робить все швидко, інша повільно й ґрунтовно, ретельно обмірковуючи задачу, третя одразу ж накидається на задачу, і вже після того, як вона за неї взялася, оглядається й координує свої дії з урахуванням обставин. Одна стримана в спілкуванні, інша – відкрита, одна зайнята своїми думками, а інша – думками оточуючих. Ці відмінності, перш за все, проявляються як певні особливості поведінки.
Особистість – це не пластилін, із якого можна ліпити все, що завгодно. Особистість – це активна істота з власними життєвими настановами, світоглядом, досвідом, індивідуально-психологічними особливостями, конкретними життєвими орієнтирами та планами.
Гуманістична педагогіка, педагогіка співробітництва й особистісно орієнтоване виховання передбачають активну й творчу участь кожної особистості у власному формуванні, становленні та розвитку, дають їй можливість вибирати свій життєвий шлях згідно з внутрішніми намаганнями та настановами, ґрунтуються на шанобливому ставленні до її цінностей і внутрішньої свободи. Формування внутрішньо розкріпачених, збагачених загальнолюдськими цінностями, патріотів – громадян України, які мають багатий творчий потенціал, стає пріоритетною справою виховного процесу.
1.2 Вивчення учнів – умова успішної роботи кожного вчителя
Характер людини багатогранний. У ньому виступають різноманітні риси особистості, які виявляються в її поведінці та вчинках.
Риси характеру людини існують у певній їх єдності, системі та взаємозв’язку. Ступінь поєднаності їх в єдине ціле є ознакою психічного складу особистості і свідчить про цілісність її характеру.
Визначити характер людини – це означає виявити ті її істотні риси, які зумовлюють її поведінку і за якими можна з певною імовірністю передбачати особливості цієї поведінки при тих чи інших умовах.
Головним і найпоширенішим методом вивчення особистості учня є педагогічне спостереження за ним. Спілкуючись увесь час з дітьми, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Цей метод вимагає високої культури вчителя, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту. Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не робити поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним.
Як складний механізм неможливо вивчити без відповідної інструкції, так і проникнути у внутрішній потаємний світ дитини неможливо без спеціального інструментарію, яким озброюють вихователя науки психологія та педагогіка. В сучасній психологічній літературі пропонується цілий арсенал методів психолого-педагогічного вивчення особистості. Це і анкетування, аналіз продуктів діяльності дітей, соціометрія, тести, бесіда, педагогічний експеримент та інші. Вивчити, чим живе школяр, які в нього інтереси і нахили, особливості волі й риси характеру, це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. Клас – це не безлика маса однакових, схожих один на одного дітей. Кожен з них неповторний і своєрідний, розвивається як окремий індивід.
Педагогічна діагностика важлива тому, що забезпечує зворотний зв’язок у педагогічній системі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу.
РОЗДІЛ 2 СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ НА УЧНЯ – СКЛАДОВА РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
2.1 Використання діагностики в педагогічній діяльності практиканта
Є три види характеристики кожного з людей.
Перша створюється очима тих, хто нас оточує, друга — на основі того, якою людина бачить себе, а третя — якою б вона хотіла себе бачити.
Педагогічна практика студентів є серйозною спробою застосувати знання з педагогіки та психології в професійній діяльності. Починаючи вивчати учнів, слід чітко уявити, що досліджувати, на що звернути головну увагу. Щоб вивчення було цілеспрямованим і мало конкретний характер, необхідно накреслити орієнтовну програму вивчення не лише окремих учнів, а класного колективу у цілому. Отже, переді мною стояла задача вивчити особистість певного школяра. Здійснити цей намір можна було при проведенні позакласної роботи в 8-А класі за рахунок годин спілкування. Виховні години проводились кожного вівторка з вересня по грудень. До початку занять була проведена певна підготовча робота: підібраний матеріал про резерви людських можливостей та напрямки самовдосконалення; визначені методики дослідження і психогімнастичні вправи.
Була складена орієнтовна програма вивчення особистості учня і класу в цілому, яку погодила з класним керівником і методистом.
Заняття передбачали систему психологічного тренінгу для підлітків. Метою їх організації було формування самооцінки, самовизначення, саморозвитку особистості.
Наведу приклади окремих занять:
Психологічні вправи
Вправа 1. «Психологічний портрет».
Описати людину, яка заслуговує на повагу інших.
Використати по 5-7 ознак для характеристики:
а) ставлення до інших;
б) ставлення до діяльності;
в) до самого себе.
Вправа 2. «Самооцінка».
З матеріалів попередньої вправи вибрати:
а) якості, які підлітку притаманні вже зараз;
б) якості, які знаходяться в межах можливостей;--PAGE_BREAK--
в) недосяжні, на думку підлітка, взагалі або найближчим часом.
Вправа 3. «Я не такий, як усі».
Учням пропонується записати не менше, ніж 5 рис, які відрізняють їх від інших.
Особливу увагу я звертала на те, що індивідуальність — одна з найцінніших ознак особистості.
Застосовувались також ігри-тренінги.
Гра-розминка «Скажи комплімент товаришу».
По черзі всі підлітки, намагаючись не повторюватись, висловлюють комплімент «по колу» — завершується коло тим, що кожен висловлює комплімент собі.
Для ознайомлення школярів з ознаками особистості, я запропонувала Т-гру. Перелік особистісних рис дає змогу підібрати необхідні ознаки для характеристики особистості.
Т — гра. Риси, що стосуються ставлення до людей.
(приклад набору якостей)
любить товариство
самітник, мав би бути більш товариський
любить людей
не любить людей
колективіст
бракує почуття колективізму
легко заводить знайомства
важко заводить знайомства
його всі люблять
міг би подбати, щоб його більше любили
цікавиться людьми
мало цікавиться людьми
мовчазний
балакучий
приємний у поводженні з…
треба намагатися бути приємним
уміє добре тримати себе
можна було б подбати про кращі манери
чемний
міг би бути чемнішим
делікатний
міг би бути делікатнішим
приємний
неприємний
люб'язний
грубий
дотепний
нудний
цікавий
нецікавий
веселий
сумний, невеселий
має почуття гумору
не вистачає почуття гумору
тактовний
міг би бути тактовніший
не любить суперечок
має схильність до суперечок
безкомпромісний
шукає компромісів
поступливий
упертий
відвертий
замкнений
щирий
нещирий
уважний
неуважний
необразливий
легко ображається
стриманий
невитриманий
спокійно реагує на критику
не любить критики
дбає про свою зовнішність
міг би більше дбати про зовнішність
добросердий
бракує добросердості
завжди об'єктивний
несправедливий
схильний до підлеглості
любить командувати
рішучий
нерішучий
широка натура
дріб'язковий
альтруїст
егоїст
оптиміст
песиміст
недооцінює себе
переоцінює себе
скромний
міг би бути скромнішим
ніколи не хвалиться
хвастовитий
вірить у свої сили
Гра «Розкажи мені про себе» продолжение
--PAGE_BREAK--
Кожен учасник отримує пакет із 40 картками, на кожній із котрих зазначена позитивна чи негативна якість.
Наприклад:
відкритий
товариський
нетовариський
критично налаштований
кмітливий
емоційно стійкий
емоційно нестійкий
спокійний
самовпевнений
схильний до лідерства
м'який
слухняний
поступливий
безтурботний
веселий, життєрадісний
мовчазний
серйозний
совісний
практичний
сміливий
завзятий
сором'язливий
несміливий
вразливий, із художнім мисленням
реалістичний
покладається на себе
схильний до підозрілості
довірливий
із розвиненою уявою,
мрійливий
прямий
відвертий
невпевнений у собі
образливий
спокійний, упевнений в собі
самостійний
консерватив-ний, поважає традиції
уміє підкорятись правилам
неорганізова- ний
здатний співчувати
співчуває чужому горю
У кожному пакеті — чотири комплекти карток (по 40 в кожному). Один комплект заповнено червоним чорнилом.
Учасники гри сідають навколо столу. Спочатку кожен із них, вивчивши вміст пакета, вибирає та кладе біля себе заповнені червоним чорнилом картки, на котрих вказано якості, притаманні йому самому.
Кажучи інакше, відбувається самооцінка. Потім кожен вибирає картки із числа заповнених синім чорнилом, на котрих зазначені якості, що характеризують партнерів по грі, і кладе навпроти них написом униз. Після того, як всі картки розкладено, кожен отримує можливість дізнатись, як оцінюють його товариші.
Окрім тестів, психологічних ігор та спостереження було застосовано анкетне опитування учнів. Приклад опитувального листа.
Моє навчання
Шановні друзі! Підкресліть у тексті або допишіть
1. Навчатися в школі мені:
а) цікаво;
б) не цікаво;
в) не знаю.
2. Найулюбленіші мої предмети ...
3. Виконуючи самостійну роботу, я:
а) одразу ж берусь до справи, працюю завжди швидко;
б) спочатку намагаюсь зрозуміти завдання, ретельно все обмірковую, але потім дію без вагань, швидко;
в) дуже довго думаю, не можу почати виконання завдання, почуваю себе невпевнено;
г) завжди хвилююсь, почуваю себе неспокійно, тому що _________;
д) почуваю себе завжди спокійно, тому що ____________________.
4. Найчастіше я:
а) не розумію мети роботи;
б) не розумію завдання;
в) не знаю, як його виконати,
г) не вмію контролювати хід своєї роботи;
д) не знаю, як перевірити результати; є) не вмію правильно розподілити час.
5. Я дуже ціную допомогу вчителя, товаришів (так, ні).
6. Якщо б я був учителем, то таким учням, як я, допоміг б у такому: ___________________________________.
Недописана теза
Дітям пропонується закінчити ту або іншу тезу. Вони можуть це зробити письмово чи усно. За бажанням можна тезу розвинути, навести доводи своєї думки.
Бути людиною— означає… .
Найголовніше в житті… .
Аби мати друзів, треба… .
У хорошій школі завжди… .
Не можна дозволяти ображати себе, адже… .
Найвища цінність для людини — це… .
Альтернативна теза
Дітям пропонується вибрати одну тезу з двох.
Дисципліна — це свобода.
Дисципліна — це неволя.
Навчає життю не книга, а досвід.
Навчає життю не досвід, а книга.
Треба жити, кожного дня усвідомлюючи, що і як зроблено.
Треба жити легко, як птах, не обчислюючи завтрашній день.
Закінчи речення
Дітям пропонується дуже швидко, протягом 15 секунд закінчити одне із речень, що містять такі висловлювання:
1. Якщо я знаю, що вчинив (ла) неправильно, то… .
2. Коли мені важко прийняти рішення, то… .
3. Вибираючи між цікавим, але не обов'язковим і не необхідним заняттям і обов'язковим, проте нудним заняттям, я зазвичай… .
4. Коли за моєї присутності ображають людину, я… .
5. Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я… .
6. Якщо би я був на місці вчителя, то… .
7. Гадаю, що мій батько рідко… .
8. Якщо всі товариші по команді проти мене, то ...
9. Коли у мене успіх, мої товариші… .
10. Якщо є вільний час, я… .
11. Мало хто знає, що я боюсь… .
12. Не люблю людей, котрі… .
13. Моєю великою помилкою було… .
14. Іноді в моїй душі прокидається… .
Ця вправа дозволяє проаналізувати своє внутрішнє ставлення до близьких, до самого себе, до особистих цінностей тощо, а також виявити свій емоційний стан, причини, що породжують агресивність, роздратування і т. д.
2.2 Психолого-педагогічна характеристика вихованця продолжение
--PAGE_BREAK--
Результатом проведення різних методик щодо вивчення особистості учня стала психолого-діагностична карта-характеристика Паламарчука Дмитра.
Психолого-діагностична карта-характеристика учня 8-А класу ЗОШ №12 Паламарчука Дмитра
Сильний учень
Навчається зацікавлено
Багато читає
Є навчальні інтереси, що пов'язані з орієнтацією на майбутню професію
Упертий
Дисциплінований
1. Навчання
Слабкий учень
Навчанням не цікавиться
Читає мало
Навчальних інтересів не має
Лагідний
Погана дисципліна
2. Поведінка
Спокійний, впевнений у собі
Переоцінює, завищує свої можливості
Честолюбний
Викликає симпатію
Атмосфера в сім'ї доброзичлива, тепла
Стосунки близькі
Добре взаєморозуміння з батьками
Суворий, жорстокий контроль за поведінкою дитини
Обмеження самостійності дитини
Тривожний, невпевнений
Занижує, недооцінює сили
Скромний, непомітний
Не викликає симпатії
Атмосфера конфліктна, недоброзичлива
Стосунки відчужені
Погане взаєморозуміння
Слабкий контроль
Велика самостійність
продолжение
--PAGE_BREAK--
6. Спілкування у сім’ї
Психологічна характеристика учня 8-А класу Паламарчука Дмитра
Характерологічні особливості учня.
Відзначається бадьорим, життєрадісним настроєм, має сангвінічний тип темпераменту. Ініціативний, активний. Схильний до контактів, спілкування. Чуйний. Наявні серйозні цілі діяльності, тяжіє до творчості у своїх діях. Помітне прагнення до лідерства.
Статус у системі зв'язків класу.
Дмитро – яскрава особистість, схильний до активної діяльності. Високий рівень шкільної адаптації. Соціометричний лідер у класі — незаперечний лідер. Має друзів. Користується популярністю, має авторитет. Стосунки з учителем (класним керівником) будуються на взаємній повазі та довірі.
Пізнавальна активність та інтереси.
Наполегливий у виконанні навчальних завдань, особливо під час самостійних робіт. Рівень пізнавальної активності відповідає середнім межам нормативу. Має добрі мотивації навчання, математичні здібності. Рівень розвитку характеристик навчальної діяльності та пізнавальної активності достатньо високий на всіх уроках. Інтереси: математика, художня література, участь в інтелектуальних вікторинах, у шкільному театрі.
Здатність до подолання стресу.
Емоційно врівноважений. Здатний зберігати організовану поведінку, ситуативну цілеспрямованість у звичайних і стресових ситуаціях
Рекомендації.
Створити умови для виявлення ініціативи учня. Уникати підвищеної оцінки. Рекомендується чіткий, розмірений стиль спілкування, доброзичлива неавторитарна позиція вчителя. Вплив на учня здійснювати через формування колективної думки, вміло поєднувати довіру до учня з контролем виконання доручень. У повсякденній діяльності формувати позитивне ставлення до роботи, яка потребує планування, систематизації. Створювати умови для реалізації ролі лідера на уроці. Навчати вмінню враховувати думку інших людей. Залучати до колективних творчих справ, які відповідають інтересам класного колективу (групи). Сприяти розвитку математичних здібностей.
Практикант Дегтяренко А.А.
Відомо, що у багатьох випадках характеристики на учнів мають однобічне спрямування і носять описовий характер. Бракує спроб охарактеризувати внутрішній світ дитини, мотиви поведінки, спрямованість особистості, особливості психічних процесів та перспективи їх розвитку.
Складаючи характеристику, слід дотримуватись таких вимог:
Матеріалом для характеристики є факти, зібрані в процесі спостереження за учнем.
Характеристикою охоплюються всі сторони особистості учня, які створюють цілісне й повне уявлення про нього.
Виділяються основні риси учня, характерні для нього, і які треба враховувати під час навчально-виховної діяльності.
У змісті характеристики розкриваються особливості, які ще не є провідними, але за певних умов може розвинутись.
У характеристиці школяра відзначаються позитивні і негативні риси його характеру.
Відокремлюються ті риси (позитивні чи негативні), які потребують індивідуального підходу.
Розкривається динаміка розвитку особистості школяра: не тільки рівень досягнутого, а й перспективні можливості.
Вказуються види діяльності, які сприяють найбільшому розкриттю особистості учня.
Рекомендується уникати однобокості й переліку зовнішніх проявів поведінки.
Розкривається внутрішній світ дитини, мотиви її поведінки, спрямованість особистості, моральні якості.
Важливо уникати неправомірних узагальнень, що принижують гідність дитини і призводять до “навішування ярликів”.
ВИСНОВОК
Знання особистості школяра не самоціль, а необхідна умова правильного виховання і навчання.
Як майбутній педагог, я розумію, що мені необхідно в своїй професійній діяльності вивчати психологічні властивості і риси характеру вихованців. Досвідчені класні керівники, як правило “проектують” позитивне в своїх вихованців, підтримують і розвивають ці якості.
Своєрідні особливості психологічного складу людини, які становлять її характер, завжди виявляються в її вчинках та діяльності.
Знати характер дитини дуже важливо. Це дає можливість передбачити, як школяр поводитиме себе в тих чи інших умовах, чого від нього слід чекати, над чим слід працювати.
Щоб успішно навчати і виховувати дітей, треба знати їх характерні особливості. Для цього вихователю, класному керівнику і нам, майбутнім педагогам, слід вивчати дітей і складати характеристики.
ЛІТЕРАТУРА
1. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. — К., 1991.
2. Бех I.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К.: ІЗМН, 1998.
Болдирєв М.І. Класний керівник. — К.: Рад. школа, 1982.
Виноградова Т.В. Книга класного керівника – Х.: Вид. група “Основа”, 2006.
Гребенькова Л.О. Довідник класного керівника. — Х.: Вид. “Ранок” Веста, 2006.
6. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. — К.: Вища школа, 1997.
Кон И.С. Психология старшеклассника. — М., 1980.
Красін С. Розвиток комунікативних здібностей дітей //Психолог. – 2006. — №37.
Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія. К., 2005.
Мерзлякова О. Учителі й учні: мистецтво діалогу // Психолог. – 2006. — №43.
11. Сорока Г.І., Чорновол-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. — X.: Світ дитинства, 1999.
12. Тригубенко В. Формування гуманістичних цінностей особистості — сутність педагогічного процесу //Освіта і управління. — 1999. — №3.
13. Яблонська Т.М. Тренінг педагогічної рефлексії для студентів та вчителів //Освіта і управління. — 1999. — №3.