Зміст
Вступ
Розділ І. Проблема віковихособливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічній літературі
1.1Загальна характеристика пам’яті
1.2 Особливості пам’яті у дітеймолодшого шкільного віку
Розділ ІІ. Експериментальнедослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів
2.1 Організація експериментальногодослідження
2.2 Аналіз результатів експериментальногодослідження пам’яті молодших школярів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальністьпроблеми.Багато відомих психологів займалися дослідженням вікових особливостей дітей вивчаючипам‘ять учнів молодшого шкільного віку. Проблемами пам‘яті займалисянейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: «Що такепам‘ять?», «Як вона діє?», «Як її покращити?» –людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічнасистема. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам‘яті. А.О.Смирнова, З.М.Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїхпрацях говорили, що запам‘ятовування не є відбитком предмета [3;42].В.І.Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що єпевні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам‘ятовування [2;114].За даними С. Г. Бархатової міцність запам‘ятовування зростає в період від 2годо 5 го класу. За А. Біне, А.А. Смірновим, Є.Мейманом, О.П. Нечаєвимзмістова пам‘ять має великі переваги порівняно з механічною. Нас зацікавилитакі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна пам‘ятьучнів молодшого шкільного віку.
Об‘єктдослідження— процесрозвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці.
Предметомдослідження вибрано особливостікороткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів молодших класів.
Метадослідженняполягає у виявленні особливостей короткочасної таопосередкованої пам’яті у різних вікових групах молодших школярів (2 -4 класи).
Гіпотезадослідженняполягає у припущенні, що в учнів 2,3 і 4 класів середній розвиток короткочасноїта опосередкованої пам’яті.
Відповідно домети дослідження визначаємо такі завдання дослідження:
1. Проаналізуватипроблему розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці у психолого – педагогічнійлітературі.
2. Визначитирівень впливу пам’яті на учнів 2-4 класів у навчальній діяльності.
Теоретичназначущість дослідження полягає в узагальненні наукової літератури з проблемирозвитку.
Практичнезначеннядослідження :
матеріалидослідження можуть бути використаними вчителями для молодших класів.
Структурароботи:курсоваробота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Розділ І.Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психолого–педагогічнійлітературі
1.1Загальна характеристика пам’яті
Запам’ятовування,збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам’яттю. Пам’ять –це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коливони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Жодна дія не можлива позапроцесом пам’яті, без неї людина „залишилася б, за словами Сєченова, завжди устані новонародженого ”. Єдність і цілісність особистості забезпечуєтьсяпам’яттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв’язокз попереднім і наступним.
Сучасні дослідженняв галузі фізіології пам’яті показали, що механізми її дуже складні. Запам'ятання,а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини –пластичністю, що зв’язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук.Роль асоціацій у діяльності пам’яті показав ще старогрецький філософ Аристотель,хоч під цим він розумів зв’язки, що їх суб’єктивно встановлює сама людина. Тобтотакі, які вона вносить в навколишній світ, а не ті, що відображають суб’єктивнівідношення між явищами. Характеризуючи пам’ять вчені виділяють види, типи, форми,процеси пам’яті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвидипам’яті – це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту,який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну пам’яті. Також залежновід особливостей зв’язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняютьтак звану механічну, логічну пам’ять. Залежно від аналізатора, за допомогою якогосприймається зорова, слухова і рухова пам’яті.
Охарактеризуємопам’ять за її видами. Два найголовніших види пам’яті – образна (сенсорна, перцептивна)та словесно логічна пам’ять. Третій вид – емоціональна пам’ять, та четвертий –рухова. Образна пам’ять – це пам’ять на образи. Вона характерна для художників,архітекторів, письменників.
Словесно логічна пам’ять– це пам’ять на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважаєу науковців і вчених. Під емоціональною пам’яттю розуміють пам’ять на почуття, переживання,та різні емоції. Вперше її ввів у психологію П. Станіславський [3;68].
Рухова ж пам’ять– це відповідно пам’ять рухи, яка генетично виникає найпершою. Вона переважає улюдей, які займаються спортом, танцями. Залежно від протікання процесу пам’яті вона є мимовільна та довільна. За тривалістю закріплення і зберіганнявиділяють короткочасну, довготривалута оперативну.
Зі слів психологаП.П. Блонського процеси пам’яті подібні містку, перекинутому від порівняно простихпсихічних процесів (зір, слух...) до складних функцій мовлення, мислення, волі [3;26].
Робота пам’яті людинизалежить від характеру людини і від складених звичок, і від засвоєних нею способівроботи над собою.
У психології виділяютьтакі процеси пам’яті: запам’ятання, збереження, відтворення та забування.Запам’ятання – це процес самого “народження”, відбивання згадувань. Або, як кажутьфізіологи, “виникнення слідів пам’яті” в мозку людини. Процес збереження не доситьвивчений, не досягнутий на сьогодні – процес збереження сліду. Наш сон – одна ізформ цього процесу пам’яті. Якщо ми щось пригадуємо, згадуємо, впізнаємо, то цепрацює на процес пам’яті – відтворення. Усі ці процеси відносяться до будь-якоговиду пам’яті, до будь-якої форми. Запам’ятання проходить ціле направлено, але можейти і саме по собі. Збереження проходить під час сну уночі, а під час неспання небере ніякої участі у нашому особистому я. Цей процес має такі форми: пізнавальна,згадування, пригадування, спогади. Молодший шкільний вік характеризується значнимиякісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. Під впливом навчанняв неї формується логічна пам’ять. Дослівність запам’ятання, що спостерігається вдітей цього віку зумовлюється не віковими особливостями, а рядом факторів їх життєвогодосвіду Позитивне в дослідженні запам’ятання – важливий засіб нагромадженнясловникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної пам’яті. Умолодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучування і відтворювання.Зростає продуктивність запам’ятання. У цьому віці продуктивність запам’ятовуванняпідвищується – конкретного матеріалу на 28%, абстрактного – на 68%, емоційного –на 55% [8;54]. Ефективність запам’ятовування матеріалу зростає за рахуноковолодіння учнями досконалішими немічними прийомами. Порівняно менше зростаєпродуктивність запам’ятання конкретного матеріалу, його зображення.Інтенсивність розвиває точність запам’ятовування тексту.
Розвиток пам’ятімолодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільногозапам’ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно –логічної пам’яті. При вмілому керуванні учні можуть виділяти у зрозумілому дляних матеріалі опорні пункти, головні думки, пов’язувати їх між собою і завдяки цьомууспішно їх запам’ятовувати. У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивнийрозвиток довільної пам’яті, довільне запам’ятовування, відтворення. Розвитокдовільної пам’яті не означає послаблення мимовільних видів запам’ятовування. Вонивідіграють важливу роль у збагаченні досвіду молодших школярів. У дітей довільнезапам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам’ятовуваний матеріал стає змістомїх активної діяльності, хоч ця діяльність і не має спеціального немічного спрямування.
Дослідження С.Г.Бархатової, П.П. Пальцевої, В.І. Самохванової показують, що є певні але дуже варіативнівідношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам’ятовування та їх зміною нарізних вікових ступенях розвитку дітей [8;63]. Спеціальні вивчення міцності і швидкостізапам’ятання показують, що в цілому за цими показниками пам’ять школярів поліпшуєтьсяз віком. Проте за даними Є. Меймана, здатність до заучування з віком зростає, аміцність запам’ятання спадає. За даними С.Г. Бархатової міцність запам’ятання зростаєв період від 2 до 5 класу [8;67].
У молодшому шкільномувіці істотні якісні зміни відбуваються в тому що і як зберігає пам’ять.Переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвиватисяв них уміння запам’ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. Переважаннязапам’ятання наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початковогонавчання. Найбільш різко зростає можливість запам’ятання словесного матеріалувнаслідок застосування спеціальних немічних прийомів. Найменш різко зростає продуктивністьпам’яті при запам’ятанні конкретних предметів і їх зображення. Змістова пам’ятьмає великі переваги порівняно з механічною і виявляється в особливостях відтвореннязасвоєного матеріалу (А. Біне, Е. Меймана, А.А. Смирнов, О.П. Нечаєв та інші)[2;102]. Ці особливості зводяться до таких:
1) діти змінюють малознайоміважкі слова або поняття більш звичними (будова – будинок, огорожа – тин);
2) пропускають деякідеталі, подробиці, передають основне;
3) можуть змінитипорядок викладу, послідовність окремих епізодів, не порушуючи логіки;
4) доповнюють сприйнятийтекст від себе рядом подробиць і деталями, які прикрашають відтворюване;
5) можуть узагальненовикладати факти, подробиці, характеристики, доповнюючи власним міркуванням,оцінками.
Змістове запам’ятанняпідвищує процес пам’яті. Час збереження матеріалу подовжується, тобто міцність пам’ятіпідвищується. Змістова обробка сприйнятого матеріалу істотно змінює й хід процесузабування. Якщо матеріал заучується але не осмислюється, він швидкозабувається, і до кінця латентного періоду учень зберігає в пам’яті лише безладніклапті сприйнятого тексту. Перехід до змістової пам’яті здійснюється в процесі загальногорозумового розвитку школяра. Зберігається в пам’яті такий конкретний матеріал,який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність, яка є необхідною для розуміннятого що запам’ятовується. Абстрактний матеріал дає краще запам’ятовувати загальнийряд факторів (наприклад взаємозв’язки між окремими географічними явищами). Конкретно– образний характер пам’яті молодших школярів виявляється в тому, що діти вирішуютьз такими складними завданнями як співвідношення, ділення тексту на частини, якщопри цьому є опора на наочність. Щодо довільного та мимовільного запам’ятання вучнів молодшого шкільного віку, то мимовільне запам’ятання, яке здійснюється вактивній розумовій діяльності дітей, продуктивніше, ніж довільне запам’ятання, щовідбувається в звичайних умовах і не має немічної спрямованості. Деякі психологивважають, що у дітей молодшого шкільного віку на першому місці стоїть механічнезапам’ятання. С. Меймана вважає, що логічна пам’ять починає переважати тільки в13 – 14 років. В. Штерн думав, що розуміння слів для дітей не має великого значення[1;96].
Відтворення представляєтруднощі у зв’язку з тим, що воно потребує уміння ставити – ціль, активізувати мислення,яким молодші школярі починають користуватися при заучуванні. З віком діти при відтвореніпідсилюють мислительну обробку в плані систематизації та узагальнення. В результатівони відтворюють навчальний матеріал більш вільно та зв’язано. Процес забуваннязалежить від того як діти запам’ятовують, які прийоми використовують.1.2 Особливості пам’яті у дітей молодшого шкільного віку
пам'ятьмолодший школяр дослідження
Пам’ять як одиніз рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, якісприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити якпсихофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження івідтворення матеріалу. Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається удвох напрямках — довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовуютьучбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а такожпов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. Навідміну від дошкільнят, першокласники здатні цілеспрямовано, довільнозапам’ятовувати нецікавий для них матеріал. В подальшому навчання все в більшіймірі базується на довільній пам’яті. Молодші школярі, як і дошкільнята,володіють добре розвинутою механічною пам’яттю. Велика кількість молодшихшколярів протягом всього навчання в початковій школі механічно заучують учбовітексти, що приводить до значних труднощів в середніх класах, коли учбовийматеріал стає складнішим і більшим за об’ємом. Такі діти схильні дослівновідтворювати те, що запам’ятовують. Удосконалення змістової пам’яті в цьомувіці дає можливість освоїти велику кількість раціональних способівзапам’ятовування. Коли дитина усвідомлює учбовий матеріал, розуміє його, тоодночасно вона і запам’ятовує. Необхідно відмітити, що молодший школяр можезапам’ятати і відтворити також незрозумілий для нього текст. Саме тому доросліповинні контролювати не тільки результат (точність відповіді, правильністьпереказу), але і сам процес — як, яким чином учень запам’ятав матеріал. Одна ізнайважливіших задач вчителя в початкових класах — навчити дітей використовуватипевні немічні прийоми. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (доцих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження заосновними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів,повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадуванняпрочитаної частини і відтворення в слух і про себе всього матеріалу, а такожраціональні прийоми заучування напам’ять. В результаті учбовий матеріал стаєзрозумілим, пов’язується зі старим і включається в загальну систему знаньдитини. Такий усвідомлений матеріал легко запам’ятовується, зберігається івідтворюється дитиною при потребі. В молодшому шкільному віці пам’ять, як і всіінші психічні процеси, перебуває суттєві зміни. Суть цих змін полягає в тому,що пам’ять дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованоюі опосередкованою. Перетворення мімічної функції зумовлені значним підвищеннямвимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різнихмімічних задач, що виникають в ході учбової діяльності. Тепер дитина повиннабагато запам’ятовувати: заучувати матеріал дослівно, вміти переказувати йогоблизько до тексту або своїми словами, крім того пам’ятати завчене і вмітивідтворити його через тривалий час. Невміння дитини запам’ятовувативідбивається на її учбовій діяльності і впливає в кінцевому результаті навідношення дитини до навчання і школи. У першокласників (як у дошкільнят) добрерозвинута мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційно насичені для дитинивідомості і події її життя. Але багато з того, що приходиться запам’ятовуватипершокласнику в школі, є для нього цікавим і привабливим. Тому мимовільноїпам’яті тут недостатньо. Немає сумніву в тому, що зацікавленість дитини вшкільних заняттях, її активна позиція, висока пізнавальна мотивація являютьсянеобхідними умовами розвитку пам’яті. Доречним являється твердження, що длярозвитку пам’яті корисні не стільки спеціальні вправи на запам’ятовування, якформування зацікавленості до занять, до окремих учбових предметів, розвитокпозитивного відношення до них. Практика показує, що одного інтересу до навчаннянедостатньо для розвитку довільної пам’яті як вищої психічної функції. Удосконаленняпам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під часучбової діяльності різних методів і стратегій запам’ятовування, пов’язаних зорганізацією і обробкою матеріалу, який запам’ятовується. Але без роботи,направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідковиявляються Удосконалення пам’яті в молодшому шкільному віці зумовлене перш завсе набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегійзапам’ятовування, пов’язаних з організацією і обробкою матеріалу, якийзапам’ятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування такихметодів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними.Здатність дітей молодшого шкільного віку до довільного запам’ятовуваннянеоднакова протягом навчання в початковій школі і суттєво відрізняється у учнівІ-ІІ і ІІІ – ІV класів. Так, для дітей 7-8 років “характерні ситуації, колизапам’ятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніжзапам’ятати, усвідомлюючи і організовуючи матеріал… Діти на запитання: “Якзапам’ятав? Про що думав в процесі запам’ятовування? І т.д. ” – найчастішевідповідають: “Просто запам’ятав, і все”. Це відображається на результативномубоці пам’яті. Для молодших школярів простіше виконати настанову “запам’ятати”,ніж настанову “запам’ятати з допомогою чогось ” При удосконаленні учбовихзавдань настанова «просто запам’ятати» перестає себе оправдовувати іце спонукає дитину шукати прийоми організації пам’яті. Найчастіше такимприйомом виявляється багаторазове повторення — універсальний спосіб, щозабезпечує механічне запам’ятовування. В молодших класах, де від учніввимагається тільки просте відтворення, невеликого за об’ємом матеріалу, такий спосібзапам’ятовування дозволяє справлятись з учбовим навантаженням. Але дуже частовін залишається у школярів єдиним на весь період навчання в школі. Це пов’язаноперш за все з тим, що в молодшому шкільному віці дитина не засвоїла прийомизмістового запам’ятовування, її логічна пам’ять залишилась недостатньосформованою.Основою логічної пам’яті є використання розумових процесів, якопори, засобу запам’ятовування. Така пам’ять базується на розумінні. В якостірозумових прийомів запам’ятовування можна використати: змістове співвідношення,класифікацію, виділення змістових опор, складання плану та ін. Спеціальнідослідження, які вивчали можливості формування цих прийомів у молодшихшколярів, показують, що вивчення немічного прийому, в основі якого закладена розумовадія, повинне включати два етапи: а) формування самої розумової дії; б)використання її як немічного прийому, тобто засобу запам’ятовування. Такимчином, перш ніж використовувати, наприклад, прийом класифікації длязапам’ятовування матеріалу, необхідно оволодіти класифікацією, як самостійноюрозумовою дією. Процес розвитку логічної пам’яті у молодших школярів вимагаєспеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього вікусамостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістовоїобробки матеріалу, а з метою запам’ятовування використовують повторення. Аленавіть успішно засвоївши в процесі навчання спосіб змістового аналізу ізапам’ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування в учбовійдіяльності, для цього необхідне спеціальне спонукання з боку дорослих. Урозвитку довільної пам’яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект,пов’язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш завсе письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді,коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому длязасвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати. Умолодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості — складання найбільшадекватний вид творчості — складання казок. Молодший шкільний вік сенситивнийдля формування вищих форм довільного запам’ятовування, тому цілеспрямованаробота по розвитку і оволодінню немічною діяльністю є в цей період найбільшефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування індивідуальниххарактеристик пам’яті дитини: її об’єму, модальності (зорова, слухова,моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правилоефективності запам’ятовування: щоб запам’ятати матеріал правильно і надійно,необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином.
Доцільноознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовуванняі допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожноїдитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, сліддотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.1. Обробка інформації,запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів іконцентрації на них уваги.2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакційгарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легшейого відтворення.3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала.Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла ужечерез кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріпленапошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язанийзі складними розумовими операціями.4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням,спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені воснові вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівеньрозвитку пам'яті. Пам'ять — це складний психічний процес, дослідженню якогоприсвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводитиефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способипереробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі,шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспектфункціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.
Розділ ІІ.Експериментальне дослідження рівняпам‘яті учнів початкових класів
2.1Організація експериментального дослідження
Ми вирішилиорганізувати експериментальне дослідження короткочасного та опосередкованогозапам‘ятовування учнів 2-4 класів вибравши такі методики:«Піктограма», «Асоціації», «Запам‘ятання слів»,«Запам‘ятання геометричних фігур» та «Запам‘ятання чисел».Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики,української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чиіншого учня, яківиди чи типипам‘яті пошкодження чи малорозвинені. Дані методики використовують для розвиткупам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті длярозвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного.
Методика №1. „Піктограма"
Мета: Дослідження особливостей опосередкованогозапам’ятання і його продуктивності,а також характеру мислительної діяльності.
Необхіднийматеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.
Хід проведення: Учням роздаються чистіаркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слованамалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.
Для запам’ятання булодано такі слова:
велике свято;
тяжка робота;
смачна вечеря;
хвороба;
печаль;
щастя;
розлука;
дружба;
ворожість;
подвиг;
перемога.
Через 40 хвилинучні відтворили матеріал, підписуючи малюнки. Проводилася методика на уроці читання (2-В клас)та української мови (4-В клас).
Методика №2. «Асоціації»
Мета: Досліджують опосередковане запам’ятаннята особливості мислення.
Необхіднийматеріал: Набориз 30карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чистіаркуші паперу.
Хідпроведення:Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набіркарточок із 15 слів. На столі потрібнорозкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашупам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати”. Таким чином, досліджувані підбираютьдо кожного слова якусь карточку.
Через 40 хвилин учнізапишуть слова до яких вибирали карточки.
На карточках булозображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник,гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічнакарта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.
Слова давались такі:вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері,простирадло, учень, гілка.
Дослідженняпроводилось у 3-А класі на уроці української мови.
Методика №3. «Запам‘ятаннягеометричних фігур»
Мета: Визначення об’єму короткочасноїзорової пам’яті.
Необхіднийматеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.
Хідпроведення:Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам будупоказувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомогабільше і точніше”.
Після проведеннядослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасноїпам‘яті (А) за такими формулами
/>
Дослідженняпроводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.
Методика №4. «Запам‘ятання”
Мета: Визначення об’єму короткочасноїзорової пам’яті.
Необхіднийматеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.
Хідпроведення:Кожному учню даються чисті аркуші паперу і такаінструкція: “Зараз я вам буду показуватислова і ви за ці 20 секундповинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше ”.
Дослідженняпроводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.
Методика №5. „Запам’ятаннячисел”
Мета: Дослідження короткочасної зоровоїпам’яті.
Необхіднийматеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифровихчисел.
Хідпроведення:Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю зчислами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати ”.
Дослідженняпроводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики.
2.2 Аналіз результатів експериментальногодослідження пам’яті молодших школярів
За методикою»Піктограма" проводилося експериментальне дослідження опосередкованоїпам’яті учнів – 2-Б (25 учнів) та 4-Б (26 учнів) класів. Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учнів основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважаєконкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчитьте, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттямиі зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнкахчасто зображуються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. Взагальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованоїпам’яті.
Результати поданов таблиці 1:
Таблиця 1№ п/п Кількість відтворених слів № п/п Кількість відтворених слів № п/п Кількість відтворених слів 1. 3 11. 6 21. - 2. - 12. 2 22. 8 3. 2 13. 3 23. - 4. - 14. 3 24. 7 5. - 15. - 25. 8 6. 6 16. - 7. - 17. 3 8. 1 18. 5 9. 6 19. 3 10. 10 20. 6
В учнів 4 – го класутакож високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетніта конкретні. Але в основному дітималювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.
Кількість відтворенихслів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.
Таблиця 2№ п/п Кількість відтворених слів № п/п Кількість відтворених слів 1. 11 13. 10 2. 9 14. 11 3. 4 15. 7 4. 9 16. 11 5. 11 17. 10 6. 11 18. 10 7. 11 19. 9 8. 5 20. 10 9. - 21. 10 10. 10 22. 7 11. 11 23. 11 12. 11 24. 10
Методика “Асоціація”була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).
В таблиці 3 дано кількістьпідібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.
Таблиця 3№ п/п Кількість підібраних карточок Кількість відтворених слів № п/п Кількість підібраних карточок Кількість відтворених слів 1. 12 7 9. 10 9 2. 14 9 10. 11 6 3. 11 11 11. 8 7 4. 15 9 12. 12 7 5. 10 10 13. 15 7 6. 10 8 14. 14 7 7. 12 6 15. 7 7 8. 14 9 16. 6 6
З даної таблиці 3видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всівідтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти. Отже,опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середнійрівень. Слід визначити, що за данимиметодиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і доситьлегко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів високакомунікабельність.
При дослідженні короткочасноїпам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур ”, а також методику“Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 –“В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі(24 учні).
З проведеної методикиу 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол (Додаток№1).
Потім було визначенопродуктивність пам’яті (В) та об’єм короткочасної
пам’яті (А) затакими формулами:
/> (Додаток №2).
Аналогічно булоскладено протокол по методиці «Запам‘ятання геометричних
фігур»(Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’ятіта об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами(Додаток №5).
Інтерпретуючирезультат даного дослідження можна сказати, що в обох класах
учні маютьсередній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладаєтьсяменша половина учнів з обох класів. З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні.
З цих двох класівні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур– 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9.
Порівнюючи ці двакласи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасноїпам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому,а в 3 – “Б” класі – 55,5 %.
Провівши методику«Запам‘ятання слів» можна також зробити висновок, що в обох класахучні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного видупам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цієюж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Бкласу. При відтворенні слів в часвклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).
Досліджуючи короткочаснупам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).
Щоб обговорити данедослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.
Таблиця №4№ п/п Правильно відтворені Неправильно відтворені 1. 6 2. 4 4 3. 2 4. 5 2 5. 5 3 6. 6 2 7. 6 8. 5 3 9. 4 2 10 5 11. 4 2 12. 5 13. 3 2 14. 5 1 15. 5 4 16. 7 1 17. 5 2 18. 3 1 19. 4 20. 5 2 21. 5 1 22. 2 4 23. 5 4 24. 3 3
Максимальна кількістьінформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, — 10 одиниць матеріалу.Середній рівень 6 – 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчийвід середнього рівень. Найбільшакількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні зкласу відтворили числа правильно, алеїх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.
Висновки
У курсовій роботібуло проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці.Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті.Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання і за допомогою методик вивченоопосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані.Гіпотеза поставлена нами підтвердилася – результати дослідження мають середнійрівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів.
У дітей молодшогошкільного віку краще запам’ятовується при наочності. Продуктивність запам’ятовування прицьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважаємеханічне запам’ятання. Легше зберігаєтьсяв пам’яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільноговіку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується.У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну,словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказановище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті.
На нашу думку слідбільше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.
Проінтерпретувавшиусі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводиласьу 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класувищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати,що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженнікороткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“,“Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочаснапам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.
Дані методикидоцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідженняопосередкованого запам‘ятання можна застосовувати на уроках читання іукраїнської мови. вони добре розвивають види пам‘яті та логічне і абстрактнемислення. А методики дослідження короткочасної пам‘яті можна використовувати на уроках: по-першематематики, по-друге української мови або читання. Вони також мають неабиякий вплив на психічні процесиучнів молодшого шкільного віку.
Списоквикористаної літератури
1. Возрастная и педагогическая психология:Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. № 2121 “Педагогикаи методика начального обучения.”/ М.В.Матюхин, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Пронина и др.Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение 1984 г.-256 с.
2. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
3. Жариков Е.С., Крушельницкий Е.Л. “Длятебя и отебе”: Книга для учащихся.- М.: Просвещение 1991 г.- 223 с.
4. Немов Р.С. Психология: Учебник длястудентов высших учебных заведений: В 3 кн. Кн.3: ПД (полное) Введение в научноепсихологическое исследование с элементами математической статистики. 3е изд.-М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС. 1998 г.- 632 с.
5. О.О. Барташніков, І.А.Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль“Богдан”, 1998 р.- 72 с.
6. Практические задания по психологии.Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професораА.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1972 г.- 167 с.
7. Практическая психология в тестах,или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с.:ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
8. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія.За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. Видавництво Радянська школа.Київ 1976 р. – 268 с.
9. Иппалитов Ф.В. Память школьника. — М.: “Знание” 1978 г. – 48 с.
Додатки
Додаток №1.
«Запам‘ятаннягеометричних фігур”№ п/п Час відтворення в секундах Поправка на час Якість відтворення 1. 10 5 2. 4 +1 4 3. 7 6 4. 4 +1 6 5. 13 6 6. 9 5 7. 14 6 8. 19 6 9. 20 6 10. 30 -1 6 11. 22 6 12. 31 -1 7 13. 25 5 14. 28 -1 6 15. 16 4 16. 36 -2 6 17. 41 -2 6 18. 19 6 19. 40 -2 7 20. 12 7 21. 31 -1 4 22. 27 -1 4
Додаток №2
»Запам‘ятаннягеометричних фігур ”№ п/п В А 1. 55,5 65,5 2. 44,4 48,4 3. 66,6 73,6 4. 66,6 70,6 5. 66,6 79,6 6. 55,5 64,5 7. 66,6 80,6 8. 66,6 85,6 9. 66,6 86,6 10. 66,6 96,6 11. 66,6 88,6 12. 77,7 108,7 13. 55,5 80,5 14. 66,6 94,6 15. 44,4 60,4 16. 66,6 102,6 17. 66,6 107,6 18. 66,6 85,6 19. 77,7 117,7 20. 77,7 89,7 21. 44,4 75,4 22. 44,4 71,4
Додаток №3
«Запам‘ятанняслів»№ п/п Час відтворення в секундах Поправка на час Якість відтворення 1. 22 -2 7 2. 29 -2 5 3. 19 -2 6 4. 26 -2 7 5. 20 -2 5 6. 10 6 7. 14 -1 7 8. 19 -2 7 9. 33 -2 6 10. 38 -2 9 11. 16 -1 6 12. 21 -2 6 13. 35 -2 6 14. 29 -2 8 15. 40 -2 7 16. 22 -2 8 17. 29 -2 7 18. 24 -2 6 19. 36 -2 7 20. 16 -1 6 21. 33 -2 8 22. 39 -2 8
Додаток №4
«Запам‘ятаннягеометричних фігур ”№ п/п Час відтворення в секундах Поправка на час Якість відтворення 1. 20 5 2. 33 -1 5 3. 15 4 4. 26 -1 5 5. 12 4 6. 9 5 7. 11 4 8. 22 4 9. 30 -1 5 10. 10 6 11. 29 -2 5 12. 35 -1 5 13. 40 -2 6 14. 30 -1 6 15. 20 5 16. 35 -1 5 17. 30 -1 6 18. 19 6 19. 14 3 20. 5 +1 2 21. 22 -1 3 22. 36 -2 5 23. 11 4 24. 13 5
Додаток №5
»Запам‘ятаннягеометричних фігур ”№ п/п В А 1. 55,5 75,5 2. 55,5 88,5 3. 44,4 59,4 4. 55,5 81,5 5. 44,4 56,4 6. 55,5 64,5 7. 44,4 55,4 8. 44,4 66,4 9. 55,5 80,4 10. 66,6 70,6 11. 55,5 84,5 12. 55,5 90,5 13. 66,6 106,6 14. 66,6 96,6 15. 55,5 75,5 16. 55,5 90,5 17. 66,6 96,6 18. 66,6 85,6 19. 33,3 47,3 20. 22,2 27,2 21. 33,3 55,3 22. 55,5 91,5 23. 44,4 55,4 24. 55,5 68,5
Додаток №6
«Запам‘ятанняслів»№ п/п Час відтворення в секундах Поправка на час Якість відтворення 1. 25 -2 6 2. 45 -2 9 3. 30 -2 7 4. 20 -2 7 5. 16 -1 5 6. 34 -2 7 7. 12 4 8. 10 4 9. 30 -2 6 10. 15 -1 6 11. 19 -2 5 12. 10 6 13. 36 -2 7 14. 14 -1 6 15. 10 5 16. 22 -2 6 17. 15 -1 5 18. 10 6 19. 38 -2 5 20. 20 -2 4 21. 12 4 22. 30 -2 7 23. 10 4 24. 6 3
Размещено на www.