Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Факультет міжнародних економічних відносин та туристичногобізнесу
Кафедра туристичного бізнесу
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ФРАНЦІЇ
(курсова робота)
Виконав:
студентка 1-гокурсу
група УТ — 11 Е.В. Козлова
Науковийкерівник:
до. геогр.н.,доцент Ю.І. Прасул
2010 рік
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості.
1.1. Загальнахарактеристика території
1.2. Офіційнісимволи
1.3. Геодемографічеськаяхарактеристика країни
1.4. Соціально- економічні умови розвитку рекреації
Розділ 2. Природні іприродно-антропогенні рекреаційні ресурси.
2.1. Ландшафтніресурси
2.2. Біоклиматичніресурси
2.3. Гідромінеральніресурси
2.4. Природно — антропогенні рекреаційні ресурси
2.4.1. Національніприродні парки
2.4.2. Природнізаповідники
2.4.3. Інші видиприродно — антропогенних ресурсів
2.5. Забезпеченістьприродними і природно — антропогенними рекреаційними ресурсами
Розділ 3. Суспільно — історичнірекреаційні ресурси
3.1. Пам'яткиісторії і культури
3.1.1. Архітектурно- історичні ресурси
3.1.2. Музей імузейні комплекси
3.1.3. Культовіспоруди
3.1.4. Етнографічніресурси
3.2. Біосоціальніресурси
3.3. Подієвіресурси
3.4. Забезпеченістьсуспільно історичними — рекреаційними ресурсами
Висновки
Літературніджерела
Вступ
франція рекреаційний природний історичний
Франція – це країна, яка подарувала світу багато чудових творіннь, модута шампанське, коньяк і парфюм. Її культура та мова дуже витонченні.На її терріторіїзнаходиться дуже багато пам'яток архітектури, таких як Єйфелева башта,Тріумфальна арка. Крім пам'яток архітектури у Франціі велика кількість пам'ятокісторії. Франція – це Батьківщина таких особистостей, як Наполеон та Едіт Піаф.А кулінарія Франції постійно дивує нас. Я обрала саме цю країну, тому що меневсе це дуже приваблює. Я хочу знати про Францію ще більше!
Тому метою моєї курсової роботи є саме вивчення усіх ресурсів Франції,починаючи с географічного положення і завершуючи відомими людьми, а відповіднозадачами – є пошук та обробка усіх данних країни.
Основною базою пошуку інформації є бібліотечний та інтернетний ресурс,періодичні видання.
Робота складається з 3-х розділів та висновків. Вона містить 32 сторінкитексту та 8 іллюстрацій. Список викоростаних джерел включає 4 найменуваннядрукованних публікацій та 6 найменуваннь електронних публікацій.
РОЗДІЛ 1
1.1 Загальна характеристика територій
Франція, або офіційно Французька Республіка, — найбільша країнаЗарубіжної Европи. За площею (551 тис. кв. км.) вона більш ніж удвічіперевершує як Великобританію, так і Німеччину. Територія країни — майжеправильний шестикутник. Ще стародавні історики і географи відзначали незвичайнозручне географічне положення Франції. Страбон писав, що «само провидінняспорудило гори, наблизило моря, проклало русла річок, щоб створити тут самеквітуче місце на землі». До Франції відносяться декілька дрібних островів вСередземному морі і затоці Біськайськом. Населення країни складає 53млн.людина. Франція має «заморські департаменти і території»: Гвіана (Французька),острови Гваделупа, Мартіника, Реюньон, Нова Каледонія, Французька Полінезія.Франція займає крайню західну частину Європейського материка. Її можна назватикраїною атлантичною і середземноморською, прірейнськой і піренейською. Морськімежі країни мають велику протяжність, чим сухопутні. На півночі Франціювідокремлюють від Англії неширокі протоки Ла-манш і Па-де-кале. На заході вонаомивається водами Біськайського затоки Атлантичного океану. А на півдні — Середземним морем. Багато ділянок побережжя, особливо в Бретані і Провансі,сильно порізано, мають багато бухт, зручних для стоянки судів. Зручностіморських і сухопутних зв'язків, положення на перехресті между- народних шляхіввідвіку підсилювали економічні позиції Франції, сприяли розвитку їїгосподарства, зростанню культурних і торгових стосунків з іншими країнами.Впродовж багатьох сторіч Франція грала важливу роль в світовій економіці, і вміжнародних відносинах. Проте таке географічне положення було і одній з причинтого, що Франція виявлялася багато разів в центрі імперіалістичнихсуперечностей. Впродовж ХIX — XX вв. територія країни не раз перетворювалася на арену бойових дій. У останнєсторіччя особливо тяжкі наслідки для Франції мало сусідство з мілітаристськоюНімеччиною. Франція відома як країна талановитого і працелюбного народу, щовписав багато славних сторінок в історію боротьби людства за свободу ідемократію, що вніс великий внесок до скарбниці світової науки, культури імистецтва. Сучасна Франція одна з найбільш розвинених індустріальнихкапіталістичних країн. За розміром валового національного продукту і за об'ємомпромислового виробництва вона займає одне з провідних місць.
Адміністративно-державний пристрій Франції.
У Франції існує історико-економічне ділення на 22 регіони: Аквітанія,Бретань, Бургундія, Іль-де-франс, корсіка, Лангедок-Руссильон, Лімузен,Лотарінгия, Луара, Міді-Піренєї, Нормандія Верхня і Ніжняя, Нор-па-де-Кале,Овернь, Пікардія, Пуату-Шаранта, Прованс -Альпы-лазурный берег, Рона-альпи,Франш-конте, Центральна Франція, Шампань -арденни, Ельзас. Материкова частинаФранції в адміністративному відношенні розділена на 94 департаменти, до якихдодаються 2 департаменти на острові корсіка, 6 заморських департаментів (Гваделупа,Мартіника і Гвіана в Америці, а також Реюньон у південно-східного побережжяАфрики, Сен-пьер і Мікелон біля південно-східного побережжя Ньюфаундленду) і 5заморських територій (Нова Каледонія; Французька Полінезія, до складу якоївходять острови Суспільства, Маркизськие острова, архіпелаг Туамоту, Французькіпівденні і антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані наекваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; Майотта- один з островів гряди Коморськой у східного побережжя Африки). Завдяки цьомуФранція займає третє місце в світі після США і Великобританії по розмірахзаморських володінь.
1.2 Офіційні символи Франції
Єдиним наочним символом, офіційно закріпленим в Конституції є трибарвнийпрапор (Мал.1.1). Його кольори: синій (символ Святого Мартіна (Небеснийпокровитель Франції)) і червоний (символ свободи (фрігийський ковпак був червоного кольору)). Щовперше з'явився в 1789 році, відноситься до революційної, а потімімператорській Франції, він був рішуче знедолений і замінений на білий в 1814 — 1830 роках. Революція 1830 роки звана липневою, остаточно повернула тріколор і знов зробила його офіційним.Сьогодні трибарвний прапор одностайно визнається символом Франції.
Гаульський півень — символ країни (Мал.1.2). По легенді, галли успішно розводиликури і півнів. Певну роль зіграло і те, що на латині слово півень (gallus) і само назва галлів (Gallus) омоніми. Цей символ втілюєгордість, сміливість і красу Франції.
Символом Французької республіки є — Маріана (Мал.1.3). Чому самеце ім'я? За однією з версій, Баррас (отець-засновник Директорії), шукав красивеім'я для жіночого символу Республіки. Як те він вечеряв у свого друга ЖанаРебела. Це був сімейний удін, на якому була присутняМадам Ребел, що володіє красою і шармом, її ім'я було Марі-Ганна. Баррасвирішив що кращого імені для республіки немає.
Державний герб Французької Республіки зображений у вигляді еліпса, в центріякого знаходяться дикторський пучок-символ влади і республіки (Мал.1.4). Настрічці поміщені слова: «Свобода, рівність, братерство». Все це оточенодубовими і оливковими гілками-символами влади і слави. Ланцюг, що оточує фігурина гербі, — символ шани і благородства. Внизу овалу розташований орденПочесного Легіону.
/>/> /> />
Мал.1.1 Мал. 1.2 Мал. 1.3 Мал. 1.4
Французькийгерб Гаульський півень Маріана Герб Франції
1.3 Геодемографічеськая характеристика країни
Половозрастна структура:
· 0 — 14років: 18,6% (чоловік. 6 129 729чел.,дружин. 5 838 925чел.)
· 15 — 64років: 65% (чоловік. 20 963 124чел.,дружин. 20 929 280чел.)
· 65 істарше: 16,4% (муж.4 403 248 чіл., жен.6 155 767 чіл.)
· Середнійвік:
Þ Всенаселення – 39,4 року
Þ Чоловіки– 38 років
Þ Жінки –40,9 років
· Співвідношеннячисла чоловіків і жінок: Все населення — 0,956
Динаміка населення:
о Народжуваність — 12,73 рожденій/1000 людина
о Смертність — 8,48 смертей/1000 людина
о Природний приріст — 0,574%
Міське і сільське населення:
§ Сільське населення: 23%
§ Міське населення 77%
(За місто вважається населений пункт, де проживає не менше 1000чел.)
Чисельність населення найбільших міст:
¤ Париж — 2,2 млн. чіл.
¤ Марсель — 1,6 млн. чіл.
¤ Ліон — 1,4 млн. чіл.
¤ Лілль — 1,3 млн. чіл.
¤ Тулуза — 1,1 млн. чіл.
Щільність сільського населення:
Високий рівень щільності сільського населення (більше 97 чоловік на 1 квадр. Метр.) характерний для родючихрайонів Північної Франції, морського побережжя Бретані, рівнин Ельзаса і долинрічок Рона і Сонна.
Економічно активне населення (ЕАН):
ü Загальначисельність економічно активного населення (ЕАН) — 27,76 млн. чіл.
ü СпіввідношенняЕАН і неробочих віків — 0, 77
ü Половозрастнаструктура ЕАН:
Þ чоловіків- 14 824 тис. (53,5 %);
Þ жінок — 12 814 тис. (46,5 %)
ü Структураекономічно активного населення за віком: у найбільш працездатних віках (20-60років) знаходяться лише 45,8 % економічно активного населення, до того ж 40,6 %даної групи — особи від 40 років і старше.
ü Структураекономічно активного населення по галузях господарства: сільське господарство — 4,1 %, промисловість: 24,4 %, сфера послуг — 71,5 %
Французи, країни, що проживають за межами:
За даними Міністерства закордонних справ Франції, кількість французів,записаних в Світовий регістр французів, що живуть за межами Франції
1 326 087 чіл. УСША проживає 111 875 французів.
Релігійний склад Франції:
§ Католики — 83 — 88%
§ Протестанти — 2%
§ Іудеї — 1%
§ Мусульмани — 5 — 10%
§ Що не сповідають ніякої релігії — 4%.
1.4 Соціально — економічні умови розвитку рекреації
Сучасна французька економіка — одна з найбільш могутніх в світі. Нарубежі XX і XXI вв. Франція займає серед провідних країн Заходу 5-е місце всвіті по ВВП на душу населення, 5-і — по питомій вазі в світовому промисловомувиробництві, 4-і — по частці в світовому експорті, проте по рівню економічногорозвитку поступається ФРН і цілій низці малих країн (Норвегії, Данії,Швейцарії, Люксембургу). Процеси, що мали місце в економіці протягом «тридцятисумних років» (так у французькій економічній пресі часто іменують період зпочатку 70-х до кінця 90-х років), мали неоднозначний характер.
Економіка Франції об'єднує сучасні капіталістичні методи управління зобширним урядовим втручанням. Уряд зберігає значний вплив по ключових доляхкожного сектора, воно має контрольні пакети акцій залізниці, електростанцій,повітряного сполучення і телекомунікаційних компаній. Правда, починаючи з1990-х років, уряд поступово послаблює контроль над цими секторами. Уряд поволірозпродає частину своїх акцій в FranceTelecom, в Air France, встрахуванні, в банківській справі, і в різних галузях промисловості. Тим часом,завдяки великим площам родючої землі плюс застосуванню сучасним технологіям,Франція стала провідним сільськогосподарським виробником в Західній Европе. Алев теж час в країні спостерігається постійно високий рівень безробіття. Процесиконцентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франціївідбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу,які приводять до створення величезних по потужності ТНК. Так, «Іметаль» об'єднує62 суспільства, що діють в 25 країнах. У автомобілебудівної компанії «Рено» — майже 45% виробничих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордоннихпідприємствах і так далі Централізація капіталу на національному і міжнародномурівні привела до зміцнення цілого ряду французьких компаній в світовомувиробництві. Хімічна компанія «Пешине» перетворилася на світового лідерапакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ашет» — в провідного видавцяжурналів в світі, фірма «Кабль де Ліон» вийшла на перше місце в світі повиробництву електричних кабелів. Банки активно беруть участь в діяльностіпромислових компаній через систему участі у володіннях акціонерним капіталом.Процес переплетення капіталу привів до того, що вся економіка охопленадекількома фінансовими групами, що мають широкі міжнародні зв'язки.
Вимушена діяти вумовах жорсткої конкуренції, Франція зробила ставку на розвиток досліджень,модернізацію виробництва, розробку нових виробів і устаткування. Адаптаціяпромислових потужностей до нового ритму виробництва супроводилася підвищеннямпродуктивності. Паралельно проходили комп'ютеризація галузей і розвитокматематичного забезпечення, що дозволило упроваджувати у виробництво сучаснісистеми автоматичного проектування і управління технологічними процесами.
РОЗДІЛ 2
2.1 Ландшафтні ресурси
Рельєф. У Франції представлені три разних типу рельєфу — гори, плато ірівнини. Особливості будови поверхні країни такі, що наявність декількохпіднесених територій не є перешкодою для зв'язків між рівнинами. Піренєї, Альпиі Юріївна — гори альпійської системи. Центральний масив, Арморіканський масив,Вогези і Арденни — зруйновані залишки стародавніх герцинських гір. Паризькийбасейн (Північно-французька низовина), Гаронськая низовина (Аквітанськийбасейн) і грабен Рони і Сонні — рівнини з малими амплітудами висот.
Гори.Уздовж межі з Іспанією тягнеться гірський ланцюг Піренєєв. Там немає крупнихльодовиків і озер, живописних долин і зубчатих гребенів, характерних для Альп.Альпи частково утворюють межу Франції з Італією і Швейцарією, а частковотягнуться в межі південно-східної Франції аж до р. Рони. Величні вершини, як,наприклад, вища точка Західної Европи гора Монблан (4807 м), живописновиділяються на тлі льодовикових долин. На відміну від Піренєєв, в Альпах є рядщодо досяжних перевалів. Гори Юріївна, уздовж яких проходить межа з Швейцарією,розташовані між Женевою і Базелем. Вони мають складчасту будову, складенівапняками, нижчі і менш розчленовані в порівнянні з Альпами, проте сформувалисяв ту ж епоху і мають тісний геологічний зв'язок з Альпами. У Франції в горахальпійської системи немає значних рудних родовищ. Проте завдяки великим висотамі великій кількості опадів ці гори є важливими джерелами води і енергії, щошироко використовувалося при споруді гідроелектростанцій. Грунти гірськихрайонів, за винятком днищ долин, малопотужні і не придатні для землеробства.Схили долин сильно заліснені, і лісове господарство грає велику роль векономіці цих районів. Гірські луги, розташовані вище межі лісу, служать основоюдля розвитку молочного тваринництва.
Низовини. Верхнерейнськаянизовина — в Германії і Франції, між горами Юріївна і Рейнськими Сланцевимигорами. Довжина близько 300 км.; по Верхнерейнськой низовини протікає р. Рейн.Обробіток пшениці, цукрового буряка; сади, виноградники. Крупні міста:Страсбург, Франкфурт-на-майне, Мангейм. Гаронськая низовина — у Франції,протягується уподовж
р. Гаронна в її середній і нижній течії (складова частина Гаронськойнизовини — Ланди). Широколистяні і саженіє соснові ліси. Сади, виноградники, посіви зернових, обробіток тютюну.Ронськая низовина — на південному сході Франції, по середньому і нижньомуперебігу р. Рона. Довжина близько 300 км.
Піднесеності. Арморіканськая піднесеність — на північному заході Франції, в Нормандіїі на п-ове Бретань. Висота до 384 м.
Плато.Центральний масив, розташований між басейнами річок Луари, Гаронни і Рони, єнайбільшим масивом, що виник в результаті руйнування стародавніх герцинських гір. Подібно до інших стародавніхгірських областей Франції, він піднявся в альпійську епоху, при цьому м'якшіпороди в Альпах були зім'яті в складки, а щільні породи ЦентральногоФранцузького масиву розбиті тріщинами і розломами. По таких порушених зонахпіднімалися глибинні розплавлені породи, що супроводилося вулканічнимививерженнями. У сучасну епоху ці вулкани втратили свою активність. Проте, наповерхні масиву збереглися багато вимерлих вулканів і інших вулканічних формрельєфу.
Рівнини.Паризький басейн знаходиться на півночі центральної Франції в оточенніАрморіканського масиву, Центрального Французького масиву, Вогезов і Арденн.Навколо Парижа розташована система концентричних уступів гряд, розділенихвузькими смугами рівнин. Гаронськая низовина, розташована на південному заходіФранції у підніжжя Піренєєв, — рівнинний район з родючими грунтами. Ланди,трикутна клиновидна ділянка, на північний захід від нижньої течії Гароннивідрізняються менш родючими грунтами і засаджені хвойними лісами. Грабен Рони іСонні в південно-східній Франції утворює вузький прохід між Альпами на сході іЦентральним Французьким масивом на заході. Він складається з ряду невеликихзападин, розділених сильно розчленованими піднятими ділянками. Водні ресурси.У Франції чотири великі річки — Сіно, Луара, Гаронна і Рона, серед них найбільшоюдовжиною (1000 км.) відрізняється Луара. Найбільші морські порти Гавр, Нант,Бордо і Марсель розташовані в гирлах цих річок.
Сіно дренує Паризький басейн і впадає в Атлантичний океан у Гавра. Вонавідрізняється рівномірним розподілом стоку протягом року, що сприяєсудноплавству, і сполучена каналами з іншими річками.
Луара бере початок в Центральному Французькому масиві, перетинає південнучастину Паризького басейну і впадає в Атлантичний океан у Нанта. Рівень води вцій річці сильно коливається, тому часто бувають повені. Це характерно і дляГаронни.
Система каналів сполучає між собою основні річки країни, включаючи річкуРейн, по якій частково проходить східна межа країни і яка є одним знайважливіших внутрішніх шляхів сполучення в Европе. Річки і канали маютьвелике значення для економіки Франції.
Флористчні ресурси. У горах поблизу снігової лінії поширені голі скельнісубстрати з незначним розвитком мохів і лишайників. Далі вниз по схилах, алевсе таки вище за верхню межу лісу альпійські луги використовуються для випасуовець і великої рогатої худоби. Нижче за верхню межу лісу вищий пояспредставлений хвойними лісами з сосни, модрини, ялиці і ялини, у самої межі їхзростання гальмується і переважає кріволесье, але з пониженням висоти деревастають вищими і стрункішими. Хвойні ліси змінялися широколистяними з дуба, букуі каштана. У Франції збереглися лише незначні залишки величних лісів, якіколись покривали рівнини і низькі гори. Велика частина рівнин розорана, аділянки лісу приурочені до бідніших грунтів. Проте рівнинні райони Франціїзовсім не позбавлені дерев: уподовж дорогий і каналів зазвичай тягнутьсялісопосадки. Вони особливо типові для ландшафтів бокажей (bocage) Нормандії і Бретані.Найбільш своєрідна рослинність среді- земноморського побережжя, де можутьіснувати тільки рослини, що переносять тривалу літню засуху. Замість лісів тутростуть ізольовані невисокі дерева і чагарники, між якими Місцями збереглисязайці, а з копитних в окремих крупних лісових масивах зустрічаються благороднийолень, косуля, кабан і бобер. Рибні ресурси Франції сильно виснажені. Великучастину улову в річках і озерах складає форель, яку розводять штучно. У затоціБіськайськом ведеться промисел сардин, камбали і оселедця, а також омарів,креветок і молюсків.
2.2 Біоклиматичні ресурси
Над територією Франції відбувається безперервна боротьба між масамиокеанічного повітря із заходу, континентального — зі сходу ісередземноморського — з півдня. Клімат будь-якої частини країни залежить відпереважання тієї або іншої тенденції, позначається також вплив висоти імісцевих умов. Океанічний вплив виявляється у встановленні теплої вологоїпогоди. Західні повітряні маси, проходячи над теплими водами течіїСеверо-атлантічеського, насищаються вологою. При проходженні над океаном цеповітря влітку охолоджується, а взимку прогрівається. В результаті прирозповсюдженні західних повітряних мас рідко спостерігаються екстремальнітемператури. Н., у Бресті середня температура січня 7° З, липня — 17° С. Здесь волого, за рік налічується185 днів з осіданнями, а загальна сума опадів досягає 840 мм. Велика частинаопадів випадає у вигляді безперервного дощу, що мжичить. Небо зазвичайзатягнуте хмарами, але снігопади і морози бувають рідко.
Континентальний вплив супроводиться сухою погодою з різкішимитемпературними контрастами. Повітряні маси, що поступають зі сходу з обширнихвнутрішніх частин Євразії, приносять мало вологи. При цьому взимкувстановлюється холодна погода, а влітку — жарка. Н., у Страсбурзі середнятемпература січня — 1° З, і взимку період зтемпературами нижче 0° Іззазвичай складає 80 днів, включаючи не менше 20 днів з снігом. Проте літо вСтрасбурзі печеня і часто задушливе, характерні рясні дощі. Средізем-номорськоєвплив розповсюджується на приморську зону шириною 160 км. на півдні Франції.Зими тут м'які і сирі, хоча велика частина опадів випадає у вигляді нетривалихзлив, а в проміжках між ними коштує ясна погода. Літо жарке і сухе. Н., уМарселе середня температура січня 7° С, а липня — 22° С, хоча вдень температураіноді підвищується до 38° С. Средняя річна сума опадів складає 580 мм, в роціналічується 95 днів з осіданнями. Містраль, холодний вітер, що іноді дме зпівночі, особливо взимку, приносить незвично холодну погоду насередземноморське побережжя Франції. Місцями клімат істотно змінюється звисотою — в таких гірських районах, як Вогези, Юра, Центральний масив, Піренєїі Альпи. В цілому з висотою температура знижується, а кількість опадівзбільшується. У горах навіть в розпал літа вдень бувають низькі температури ісильні снігопади. Велика частина снігу навесні і літом тане, але на великихвисотах сніг зберігається, там розвинені льодовики. Монблан покритий снігомкруглий рік.
2.3 Гидромінеральниє ресурси
У Франції дуже велика кількість водних ресурсів: озер, річок, проток,заток і інших. На побережжі країни розташовано багато курортів, баз відпочинку,лікувальних комплексів. Тут знаходяться такі знамениті курорти, як Vichy (центральний район Франції, наберезі озера і річки Алье); Deauville(на північний захід від м. Гавр, на березі протоки Ла-манш); Quiberon (південь однойменногопівострова західного побережжя Франції), La Baule (у 450 км. від Парижа, маєпляж протяжністю 9 км.); Cannes (на захід від Ніцци, берегзатоки Ла-напуль); Roscoff (Північ Бретані); Ciboure (невеликий курорт з величезнихкількістю видів водного спорту).
Лікування на мінеральних курортах здійснюється під спостереженнямлікаря з використанням мінеральної води, лікувальних грязей і клімату влікувальній меті. У Франції налічується 150 термальних станцій-курортів.Відмітною особливістю французьких мінеральних курортів є відсутність готеліввисоких категорії, в основному представлені готелі категорії 2**-3***.
Свідчення для лікування на мінеральних курортах Франції: більшість захворювань виліковуютьсямінеральною водою і лікувальними грязями.
Мінеральні курорти чудово підходять для страждаючих різними видами захворюваньшлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, порушеннями обміну речовин,лікування суглобів, надмірною вагою. Пиття мінеральної води з джерела займаєцентральне місце в курортному розкладі. Питний курс (щоденна доза і часспоживання мінеральної води) призначається лікарем. Новим напрямом в роботімінеральних курортів є оздоровчі програми, які проводяться на базі мінеральноїабо прісної води.
На курортах застосовують загальні і місцеві мінеральні ванни призахворюваннях серця і судин, опорно-рухового апарату (суглобів, зв'язок,м'язів), нервової системи, при гінекологічних захворюваннях і ін. Полоскання іінгаляції мінеральною водою призначають при захворюваннях носоглотки і верхніхдихальних шляхів, зрошування — при гінекологічних захворюваннях, промивання іклізми — при захворюваннях кишечника. Мінеральна вода, вжита, безпосередньовпливає на рецептори слизистої оболонки порожнини рота, шлунку і частководванадцятипалої кишки, рефлекторно нормалізуючи шлункову секрецію і сприяючивидаленню зайвого слизу. Пиття мінеральних вод стимулює також освіту івиділення жовчі, впливає на обмін речовин. Протипоказання: разниє длярізних курортів. Протипоказаннями для лікування на курортах в більшостівипадків є гострі інфекційні захворювання, запальні захворювання шкіри івнутрішніх органів, деякі захворювання серцево-судинної системи, онкологія, атакож будь-які хронічні недуги в стадії загострення. Кращий час для відпочинкуна мінеральних курортах — осінь і весна, період загострення хронічнихзахворювань. Не побоюйтеся осінньої прохолоди — середньоєвропейські курортипорадують Вас сонячною і сухою погодою, розкішними фарбами літа, що йде, і свіжістюповітря, подібного до букета дорого провина. Весна в Европе — це час ніжноїспаржі, квітучих гіацинтів і запашних молодою зеленню парків.
2.4 Природно — антропогенні рекреаційні ресурси
2.4.1 Національні природні парки
Національні парки Франції займають майже 9% її площ (близько 48 720 кв.км.), причому це тільки крупні території, що охороняються. Характерною межеюорганізації французької природоохоронної системи є доповнююча крупнізаповідники мережа з майже півсотні регіональних парків і сотні невеликихтериторій, що охороняються, які займають в цілому ще 7% територій країни, щоутворює одну з найбільших екологічних зон в Західній Европе. При цьомуфранцузькі заповідники в більшості своїй не є чисто природними зонами взвичайному розумінні — на їх території активно розвивається активний туризм,розташована безліч історичних пам'ятників і об'єктів культурної спадщини,сільськогосподарських зон і леснічеств. Тому недивно, що заповідних зонприпадає на частку до 10% зарубіжних гостей. До речі, самі французи набагатоактивніше в цьому плані — до 23% внутрішнього туризму в тому або іншому ступенідоводиться на заповідники.
Старий парк Тюїльрі (Tuileries) в Парижі. Старий парк миру, найбільший парк Франції, один з красивихпарків планети, чиє планування до цих пір служить прикладом для всіх парковихдизайнерів.
Меркантур (ParcNationalduMercantour). Національний парк Меркантур займає однойменний гірський масивплощею близько 685 кв. км. в північній частині департаменту Приморські Альпи,на межі з Італією. Заснований в 1979 році навколо вищої точки регіону — гориЖела він за короткий строк перетворився на один з найбільших заповідниківЕвропи, привертаючий увагу туристів цілим набором природних і історичнихоб'єктів.
Пор-кро (ParcnationaldePort-cros). Національний парк Пор-кро займає частина території Йерськихостровів на на південний схід від Тулона. Разом з ботанічним заповідникомострова Поркероль парк займає близько 10 кв. км. суші і близько 80 км.акваторії. Це перший морський заповідник Европи (заснований в 1963 р.), щоспеціалізується на охороні унікальних екосистем сухих середземноморськихостровів і прилеглих до них вод.
Вануаз (ParcnationaldelaVanoise). Національний парк Вануаз був заснований 6 липня 1963 року,з'явившись найпершим заповідником такого рівня у Франції. Він охоплює близько1250 кв. км. однойменного гірського масиву, розташованого в південно-східнійчастині департаменту Савойя, між річкою Ізер на півночі, італійською межею насході, перевалом Мон-сени на південному сході і довжиноюрічки Арк на південному заході.
Екрен (ParcnationaldesEcrins). Національний парк Екрен лежить намежі департаментів Ізер і Верхні Альпи, в межах Дофінських Альп, масивуДюпельву і спис Екрен (4102 м). Цей гірський заповідник площею 918 кв. км. заснованийв 1973 році для охорони обширного району соснових і дубових лісів, альпійськихлугів і пусток. Але головною прикрасою парку є достаток льодовикових формрельєфу .
Пірене (ParcnationaldesPyrenees). Національний парк Пірене, заснованийв 1967 р. протягнувся майже на 100 км. уздовж іспанської межі. Він охоплюємайже
460 кв. км. департаментів Верхні Піренєї і Піренєї Атлантичні, а разом зприлеглим французьким заповідником Пірене-оксиденталь і іспанськиминаціональними парками Ордеса і Монте-пердідо (входять в Список Усесвітньоїприродної спадщини ЮНЕСЬКО) утворює величезну заповідну зону, половинуЦентральних Піренєєв, що займає майже.
Севен (ParcnationaldesCevennes). Національний парк Севен лежить вгористих районах півдня країни. Гірська система Севенни є частиною Центральногомасиву і одній з якнайдавніших в Европе. Тому ці стародавні ландшафти здивовижною мережею сильно вивітрених гір володіють одним з самих незвичайнихприродних комплексів континенту, що славиться безліччю реліктових форм життя.
2.4.2 Природні заповідники
Каланки. Каланки лежить в 5 км. на південний захід від Порто. Термін «каланка» в західній частиніСередземномор'я відноситься до геологічних формувань у формі глибокої долини зкрутими берегами, частково заповненою морем, тобто це типовий фьорд. Численні оранжеві і рожеві скелі ібашточки, цілий «ліс» яких тягнеться по берегу морить, підносятьсянад водою на висоту до 300 метрів, утворюючи дивовижний ландшафт, внесений досписку природних пам'ятників ЮНЕСКО.
Камарг (Camargue). Заповідник Камарг займає всю західнучастину обширної дельти річки Рона (площа близько 81 780 га). Ці стародавнікраї солончаків, очеретяних боліт, морських лагун, сотень проток і піщанихостровів вважаються за останню ділянку на території Европи, де можна побачитиреліктові напівстепові природні комплекси, повністю зниклі в інших областях.
Пельву (Pelvoux). Пельву- заповідник площею 8,7 тис. га в гірському масиві Пельву (висота до4102 м) Західних Альп на території Франції. Є частиною Національного паркуЕкрен (Ecrinis). Включає субальпійські іальпійські луги.
2.4.3 Інші види природно — антропогенних ресурсів
Регіональні парки (Parcnaturelregional, PNR)
Окрім національних парків, у Франції діє ціла мережа (близько 50)регіональних природних парків, чий статус визначається окремими угодами міжмісцевими властями і французьким урядом. Регіональні парки були створенівідповідно до декрету від 1 березня 1967 року, і їх статус підлягаєобов'язковому дослідженню кожні 10 років, що дозволяє активно розширювати ірозвивати їх інфраструктуру. В результаті багато з них з моменту свогостворення виросли в крупні природоохоронні комплекси, здатні по ряду параметрівлегко скласти конкуренцію крупним національним паркам країни.
Кейра (ParcnaturelregionalduQueyras). Регіональний природний парк Кейра,заснований в 1977 р. не належить до найкрупніших заповідників країни, але посвоїх природно-кліматичних умовах і багатству природи вважається за один зкращих гірських заповідників Европи. Розташований у відрогах Коттських Альп,між Бріансоном (Briancon) і італійською межею.
О-лангедок. Региональный природний парк О-лангедоклежить в південній частиніЦентрального масиву, між Тулузой і Монпелье. Парк був створений 22 жовтня 1973року і до справжнього моменту займає площу 2605 кв. км., причому через своюобширність він роздільний на сім областей, кожна з яких володіє своїмхарактерним природним комплексом.
Вердон (Verdon). Регіональний природний парк Вердонлежить на південному сході Франції, в департаменті Альпи Верхнього Провансу.Тут охороняється найкрасивіший в Европе і другий за величиною в світі каньйонрічки Вердон, що протягнувся на 25 км. в довжину при глибині близько 700метрів.
Бренн. Розташованийпрактично в самому центрі Франції регіональний природний парк Бренн вважаєтьсяза найважливіший «озерний заповідник» країни. Заснований 22 грудня1982 року на землях між Пуатье (Poitiers) і Шатору (Chateauroux),населених людьми більше двох тисяч років, він являє собою зразок дбайливоговідношення до природи в умовах сильного впливу сучасної цивілізації.
2.6 Забезпеченість природними і природно — антропогенними рекреаційнимиресурсами
Природні ресурси добре забезпечують країну, що сприяє розвиткурекреації(мінеральні, горно-лижні і інші курорти). Відмінно розвиненіприродно-антропогенні ресурси, які показиваються наявністю величезної кількостіпарків самих різних статусів(регіональні, міські, національні). Також маються ізоологічні парки, наприклад, зоопарк уВенесенськом лісу. У Венесенксом лісу окрім зоопарку ще є Парк квітів, в цьомупарку — міні-гольф, гори, електричні машини і маленький поїзд. Працює дитячийтеатр. Атрактивність цього парку дозволяє привертати увагу туристів різнихвіків.
РОЗДІЛ 3
3.1 Пам'ятки історії і культури
3.1.1 Архітектурно — історичні ресурси
Вандомськая площа в Парижі (placeVendome). Прямокутна площа Вандомськая напівніч від вулиці Сент-оноре оточена одноманітними імпозантними будівлямиміністерств, особняків, банків і готелів. За останнє століття тут перебували чине всі європейські знаменитості, від Чарлі Чапліна до Коко Шанель, що прожилав готелі «Рітце» останні 37 років життя. У XVII столітті площа,спланована Ардуен-мансаром, носила ім'я Людовика Великого і його статую. ПриНаполеонові в центрі встановили Вандомськую колону, чиє кам'яне тіло обвивалибронзові листи, відлиті з 1 250 трофейних гармат. Нині ж площа швидшеасоціюється з ювелірними магазинами Boucheron (№ 26) і Van Cleef & Arpels (№ 22).
Елісейськие поля Парижа (Champs-elysees). ПоляЕлісейськие — одна з головних магістралей Парижа. Поля Елісейськие — синонімхристиянського раю, тій частині загробного світу, де перебувають герої, чистідуші, праведники, тоді як в Аїде терплять вічні муки злочинці, лиходії і такдалі
Тріумфальна арка (ArcdeTriomphe). Споруджена в 1806-1836 по розпорядженню Наполеонаархітектором Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-мя скульптурними групами: з боку полів Елісейських — «Марсельєза»скульптора Рюда (справа) і «Тріумф скульптора 1810 м.» Корто; з боку авеню де ла Гранд-арме — «Опір» (справа)і «Мир» скульптора Етекса. На стінах арки вигравійовані назви 128 битв,виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 558французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «стаднів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.
Версаль (ChateaudeVersailles). Палацово-парковий ансамбль Версаля-це найбільший пам'ятник архітектури XVII ст., що зробило величезний вплив намістобудівну думку подальших сторіч. У художньому відношенні Версаль взагалістав як би «ідеальним містом», про яке мріяли і писали автори епохи Відродженняі який волею Людовика XIV і мистецтвом його архітекторів і садівників виявивсявтілений наяву, причому в безпосередній близькості від французької столиці.
Монмартр (Montmartre). Монмартр — назва 130-метрового горбана півночі Парижа і давньоримського поселення. Горб Монмартр — висока точкаПарижа. На вершині горба знаходиться базіліка Сакре-кер, одна з найпопулярніших визначних пам'ятокфранцузької столиці. Зійти на Монмартр можна по знаменитих сходах або задопомогою фунікулера.
3.1.2 Музеї і музейні комплекси
Франція — це культурна країна, з великою кількістю найрізноманітнішихмузеїв. Деякі з них представлені нижчим.
Музей д'0рсе, Museed'orsay. Займає будівлю колишнього ж/двокзалу. Найбільший в світі музей європейського мистецтва XIX століття. Кращіколекції імпресіоністів і постімпрессіоністів: Мане, Моне, Ренуара, Дега,Сезанна, Ван Гога.
Музей Лувр, MuseeduLouvre. Енциклопедичний музей, складається з 7 відділів, що представляютьколекції з античних часів до середини XIX ст.
По кількості експонатів, їх цінності і різноманітності, а також завиставковою площею займає перше місце в світі.
Музей Армії, Museedel'armee. Колекції зброї, зброї, обмундирування і реліквій. У ДомськомСоборі розташований саркофаг Наполеона Першого.
Музей мистецтва країн Африки і Океанії,musee desArtsd'afriqueetd'oceanie.
Колекція африканського мистецтва і мистецтва країн Океанії. Прекраснийтропічний акваріум.
Будинок-музей Оноре де Бальзака,maison d'honoredeBalzac. Малюнки, портрети, листи.
Музей Бурделя, MuseeBourdelle. Бронзові, гіпсові, мармуровіскульптури, малюнки і живопис в майстернях, в яких скульптор жив і працював всежиття.
Музей Клюні. Великі збори середньовічного мистецтва.
Музей Пікассо, MuseePicasso. Назва говорить за себе. Розташованийв особняку XVII століття, яке стоїть в аристократичному кварталі Маре.
Музей Оранжері, MuseedeI'orangerie. Величезний музей імпресіонізму, сучасне мистецтво. “Латаття”Клода Моне, картини Анрі Руссо, Модільяні, Пікассо, Матісса. Колекція ВальтераГийома. Тимчасові експозиції.
Музей Огюста Родена, MuseeAugusteRodin. Бронзові і мармурові скульптуриОгюста Родена (1840-1917), твори Каміль Клодель, Ван Гога, Моне, Ренуара.Старовинні фотографії. Скульптури виставлені також в парку особняка. У цьомубудинку великий Огюст жив і творив. А потім заповідав особняк державі приумові, що його роботи після смерті будуть виставлені в цьому будинку.
Музеї національних античних колекцій, MuseedesAntiquitesNationalesPlace.
Колекції археологічних знахідок зі всієї території Франції: історіялюдини з моменту виникнення до епохи короля Шарлемань.
Музей Версальський Палац і Тріанон, MuseedesChateauxdeVersaillesetduTrianon. Резиденція французьких королів з 1678року (Людовик XIV) по 1789 рік (Людовик XVI).
Музей музики, MuseedelaMusique. Дуже багата колекція музичних інструментів зі всього світу, восновному, східних від XVI століття до наших днів.
Центр Ла Віллетт, LaVillette. Медіатека, планетарій, дитячий центр. У Центрі представленівеликі науково-технічні досягнення нашого часу.
Музей Геберта, MuseeHebert. Живопис, малюнок, і акварелі ЕрнстаГеберта (1817-1908).
Будинок-музей Віктора Гюго, MaisondeVictoHugo. Віктор Гюго жив в цьому особняку наПлощі Вогезов в 1832-1848 роках.
Музей Гюстава Моро, MuseeGustaveMoreau. Майстерня Гюстава Моро (1826-1898): 1200 полотен і акварелей,5000 малюнків.
Музей декоративного мистецтва, Museedesartsdecoratifs. Музей історії французького житла відепохи середньовіччя до наших днів.
Музей Ежена Делакруа, MuseeEugeneDelacroix. Майстерня і останнє місце проживанняДелакруа (1798 — 1863). Твори і документи художника і його найближчогооточення.
Музей мистецтв і ремесел, MuseedesArtsetMetiers. У старовинному Монастире Сен-мартін де Шамп (XII століття) розташованаунікальна колекція свідчить про розвиток науки і техніки з XVI але XX століття.
Музей народного мистецтва і традиції, MuseedesArtsetTraditionsPopulaires.
Етнографія Франції.
Музей Ніссим Камондо, MuseeNissimdeCamondo. Відтворена атмосфера XVIII століття:унікальні збори меблів, картин, гобеленів.
Музеї кіно, Museeducinema. Перший Музей кіно в світі. 5.000 рідкісних експонатів (афіші,сценарії, костюми, макети, кінокамери) свідчать про чарівну історію кіно.
Музей Коньяк-же, MuseeCognacq-jay. Колекції живопису XVIII століття(Фрагонар, Шарден. Буше...), передані Парижу Ернестом Коньяк і його дружиноюЛуїзою Ж. засновниками магазинів Samaritaine.
Музей Моди і текстиля, Unioncentraledesartsdecoratifs. Костюми, фурнітура і текстиль від XVII століття до нашихднів.
Музей Монет, MuseedelaMonnaie. Історія Франції через історію монет і медалей з античнихчасів до наших днів.
Центр Мистецтва і Культури ім. Же. Помпіду, CentreGeorgesPompidouPlaceBeaubourg. Музей сучасного мистецтва,бібліотека, медіатека, тимчасові виставки.
Музей романтичного життя, Museedelavieromantique. Цей музей присвячений художньому ілітературному життю XIX століття. Численні експонати, присвячені життя ЖоржСанд, твори художника Арі Шеффера.
Музей сучасного мистецтва Парижа, avenueduPresidentWilson. Сьогоднішня експозиція представляєнайцікавіші напрями мистецтва XX століття: кубістів, фовістов.
Музей «Токійський палац». Справжній центру сучасного мистецтва,відкритий і вдень, і вночі. Розташований напроти Музею сучасного мистецтвафранцузької столиці Токійський Палац не схожий на справжній музей, оскільки внім немає постійної експозиції. Це швидше центр сучасної творчості, щосьподібне до лабораторії творчої культури і культурної агітації.
Музей окулярів і лорнетів. Зібрав унікальну колекцію оптичних приладів іпристосувань. Серед експонатів — моноклі, біноклі, лорнети, окуляри, ескімоськіпристосування з оленячих рогів для захисту очей від сонця.
Музей Олімпійських ігор. Музейна експозиція розгорнена в кварталі Батіньоль, напівночі французької столиці.
Національний морський музей Франції в Парижі (MuseenationaldelaMarine).
Колекції Морського музею Парижа, створеного за наказом Карла X в 1827 р.,включають моделі судів і предмети морського побуту.
3.1.3 Культові споруди
NOTREDAME(Собор паризької Богоматері). Собор Паризької Богоматеріпобудований в західній частині острова Ситі, на місці, де в I столітті нашоїери знаходився давньоримський вівтар, присвячений Юпітеру.
У Соборі Паризької Богоматері зберігається одна з великих реліквійхристиянства — Терновий вінець Ісуса Хріста.
St.de laMADLEINE. Паризька церква Мадлен- це церкваСвятої Марії Магдалини; знаходиться в 8-му окрузі французької столиці, наоднойменній площі; яскравий зразок неокласицизму в архітектурі.
PANTHEON. На горбі Св. Женевьеви, щопідноситься на 60 м над рівнем Сени, коштує Пантеон — один з орієнтирів Парижа,видний з різних кінців міста.
St.SULPICE. Ця церква, мабуть, має якусьмагічну ауру. Неспроста в багатьох белетристичних творах XX ст. саме в нійвідбуваються таємничі події, виявляються таємні і загадкові послання.Дослідники окультних суспільств вважають, що Сен-сюльпіс пов'язана з могутніммасонським суспільством, що приховано впливає на європейське життя в течію, якмінімум, 10 століть.
St.DENIS. Собор був побудований намісці галло-римского кладовища, де бувпохоронений перший єпископ Парижа, що прийняв мученицьку смерть близько 250 р.Колись тут був знаменитий монастир. Історія собору тісно пов'язана з монархією.Тут знаходяться усипальні французьких королів, тут коронувалися багато королев.На кожній гробниці викладений барельєф того, хто в ній похований. Це один знайзагадковіших і дивовижніших Соборів Парижа.
St.CHAPELLE. Царствено-величава, створенав стилі зрілої готики, за наказом Людовика Святого, каплиця Сент-шапельзводилася, як королівська церква і повинна була стати символом священної владифранцузьких монархів. Тут зберігаються частинки Хреста Ісуса Хріста.
St.EUSTACHE. Церква Сент-есташ по своїхрозмірах сопоставіма з собором Паризької Богоматері, а висота її зведеннянавіть на декілька метрів перевищує висоту Норт-дам. У архітектурному планівона дивовижна тим, що поєднує середньовічну готику із зразками італійськогоВідродження. А додавши сучасної скульптури, ми, взагалі, отримуємо надзвичайнийкоктейль.
3.1.4 Етнографічні ресурси
Особливістю французької кухні є приготування і вживання Бургундськихравликів, каштанів і жаб. Салат «Олівье» теж родом з Франції. Звинних виробів славитися Бургундське вино. Історія відомого напою шампанськебере свій початок у французькій провінції Шампань. Також Франція славитися дужебагатою сувенірною продукцією. Найчастішими таким, що набуває туристамисувеніром є маленька Ейфелева башта, що характеризують саме цю країну.Французькі духи визнані найстійкішими і чарівливими ароматами у всьому світі (Coco Chanel).
3.2 Біосоціальні ресурси
Франція відома не тільки Ейфелевою баштою або модою, також тут дужебагато знаменитих на весь світ осіб. Таких як: Наполеон I Бонапарт (Napoleon I Bonaparte, Buonaparte) (15 серпня 1769,Аяччо — 5 травня 1821, острів Святої Олени) — французький державний діяч,полководець, імператор в 1804-1814 і в березні — червні 1815. (Мал.3.1). СираноДе Бержерак, Савіньен (Cirano de Bergerac, Savinien) (6 березня 1619-1655) — французькийпоет, драматург, воїн. (Мал.3.2). Шарль де Голль (Gaulle) (22 листопада 1890, Лілль 9листопада 1970, Коломбе-ле-дез-егліз) — французький політичний і державний діяч,засновник і перший президент П'ятої республіки. (Мал.3.3). Вінсент ван Гог(30 березня 1853, Грот-зюндерт, Нідерланди — 29 липня 1890, Овер-сюр-Уаз,Францію) — відомий художник-постімпрессіоніст. (Мал.3.4).
/> /> /> />
Мал.3.1 Мал.3.2 Мал.3.3 Мал.3.4
Наполеон IБонапарт; Сирано де Бержерак; Шарль де Голль; Вінсент Ван Гог.
3.3 Подієві ресурси
День Перемоги і День Перемир'я. З цивільних свят День Перемоги вдругій світовій війні (8 травня) і День Перемир'я в першій світовій війні (11листопада) наголошуються урочистими офіційними церемоніями.
Паризьке Аерошоу. Почавши свою історію з 1909 року, Аерошоу в Ле Бурже поблизуПарижа перетворилося на престижний захід міжнародного масштабу.
Свято музики. 21 червня — щонайдовший світловий день і Свято музики по всійФранції.
День узяття Бастілії. 14 липня на вулицях Парижа завжди весело, багатолюдно ішумно, країна відзначає своє велике національне свято. Не дивлячись на декількаскромну офіційну програму торжеств, по всьому місту — в дискотеках, барах,нічних клубах, в будинках і просто на вулицях — проходять безперервні вечірки.
Театральний фестиваль в Авіньоне в липні. У французькому Авіньоне щорічно, вжебільш за півстоліття проходить театральний фестиваль — один з двох найвідомішихв світі. Містечко, відмічене в європейській історії епізодом під назвою«Авіньонськоє полонення тат», без малого весь липень зачаровуєтьсятеатром в різноманітних його проявах.
3.4 Забезпеченість суспільно — історичними рекреаційними ресурсами
Країна добре забеспеченна суспільно-історичними рекреаційними ресурсами.На сто квадратних кілометрів доводитися приблизно один суспільно-історичнийресурс.
Висновок
Франція – найбільшакраїна Зарубіжної Європи. Велику частину населення складають жителі віком від15 до 64 років (65 %). Народжуваність набагато перевищує смертність, що даєможливість розвиватися країні. Що стосується релігійного світогляду, топрактично все населення дотримується католицького світогляду (83-88 %). Сучаснаекономіка Франції – одна з найбільш потужних в світі (ВВП — 5-е місце, питомавага — 5-е місце, експорт — 4-е місце). Працездатне населення в основномупрацює у сфері послуг (69 %), що характерний для багатьох країн сучасності.
Якщо братиландшафтні ресурси, то у Франції є всі їх підвиди, отже і всі види туризму тутрозвинені.
Беручи до увагифлору і фауну ми можемо сказати, що і це присутнє у Франції. Але потрібнопідкреслити, що за останні роки тваринний світ збіднів, із-за господарськоїдіяльності людини.
Клімат у Франціїдуже мінливий, оскільки йде постійна боротьба мас океанічного, континентальногоі середземноморського повітря.
У Франції дужебагаті гидромінеральні ресурси, на їх базі побудована велика кількістькурортів.
Достатокприродно-антропогенних ресурсів теж велик. У Франції дуже багато заповідників,парків, самих різних статусів (національні, регіональні, і так далі), і багаточого іншого. Тому збираючись у подорож до Франції неодмінно увімкніть до свогорозкладу відвідування заповідних та паркових зон країни.
Навіть невивчаючи Францію серйозно кожна людина може назвати достатню кількістьпам'ятників історії і культури, наприклад таких як: Єлісейскі поля, Тріумфальнаарка, Версаль, Ейфелева башта та інші.
У Франції дужебагато самих найрізноманітніших музеїв. Кожному туристу, навіть самому вимогливому,знайдеться музей за інтересом.
Вирушаючи в такукраїну, як Франція, кожен має прогулятися відомими вулицями Парижу.Дівчини,котрі полюбляють моду мріють відвідати Дома моди відомих кутюр'є та придбативишуканий наряд за неймовірною знижкою. А тім кто залишається байдужим довсього цього, можемо порекомендувати відвідати сувенірні лавки, в котрих винеодмінно знайдете приємний подарунок для ваших близьких.
Що стосуєтьсябіосоціальних ресурсів, то такі відомі люди, як Наполеон I Бонапарт, Сирано деБержерак, та багато інших відомих особистостей родом саме з цієї чудовоїкраїни.
Літературніджерела
1. Генш К. Курорты мира — М.: Аст, 2007
2. Кусый И. А., Стамбулян Е. Р.Вокруг Света. Франция — М.:Издательство «Вокруг света», 2005
3. Квартальнов В. А. Иностранный туризм — М.: «Финансы и кредит», 1999.
4. Романов А. А, Саакянц Р. Г. Географиятуризма — М.: Издательство «Советский спорт»,2004
5. ВСЕ СТРАНЫ МИРА доступ з www.stranymira.com/2007/02/15/page,2,francija.html[25.12.2009]
6. FranceTour.ru доступ з www.francetour.ru [26.12.2009]
7. Ртуристо.ру доступ з www.rturisto.ru/city/france/paris/dost/mont
[13.02.2010]
8. Otpusk доступ з www.otpusk.com/ref/fr/parizh/ctyinfo [13.02.2010]
9. EUROPA европейский портал доступ з www.evropa.org.ua/country/france/5_1.htm
[15.02.2010]
10. Все страны мира –туры и путешествия доступ з www.c.weare1.info/europe-france.html
[15.02.2010]