Зміст
Вступ
Розділ1. Загальне поняття про молодіжні субкультури та їх вплив на формуванняособистісного «Я» в період ранньої юності
1.1Характеристика найпоширеніших груп молодіжних субкультур
1.2Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного «Я» в період ранньоїюності
1.3Вплив молодіжних субкультур на міжособистісні стосунки
Розділ2. Аналіз досліджень впливу молодіжних субкультур на формування особистості
2.1 Результатидослідження впливу молодіжних субкультур на становлення та розвиток особистості
2.2Дослідження впливу молодіжної субкультури на формування
індивідуальностів період ранньої юності на базі НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка м. Сарни
Висновки
Списоквикористаної літератури
Додатки
Вступ
Кожне покоління має право в нагороду за свою працю ікорисну діяльність шити собі штани на свій смак і сидіти на стільцях, які йомуподобаються. І вішати на стіни те, що йому хочеться, а не те, що викликаєвідразу.
Н. Акімов
Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкимитемпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходитьінша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось приавторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що«вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконуватиїхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишиловідбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями,схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отриматибільше свободи, що об’єктивно притаманне молоді завжди і суб’єктивно характернодля інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є самаунікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періодуранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються відпріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі,поле для реалізації.
Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися,об’єднуватися та створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формуваннянеформальних молодіжних об’єднань та молодіжної субкультури в цілому.
Кожному, напевно, доводилося йти по вулиці, їхати втранспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які в чомусь не схожіна інших. У когось на голові ірокез, хтось весь у металі, а хтось у чорнійшкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представникисучасних молодіжних субкультур.
Перші паростки молодіжної субкультури зароджуються вперіод ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але незнаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним табезпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, вонопотребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі,спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте,враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовкамає ненав’язливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскількиневірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини.Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-такизалежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.
Саме тому молодь об’єднується за спільними проблемами йінтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхідзаборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. Нацьому етапі створюються неформальні молодіжні об’єднання, в яких домінуючимпитанням є «Хто я?» та проблема самоактуалізації. Тобто, поява різноманітнихоб’єднань, молодіжних субкультур, викликана, по-перше, ідентифікацією себе зреферентними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге – намаганнямдосягти унікальності.
За останні десятиріччя як в нашій країні так і закордоном проблема молодіжних субкультур, цінностей і ціннісних орієнтаціймолоді набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідженнябагатьох наук зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхнюскладність та багатоплановість.
Сама молодь є об’єктом вивчення багатьох наук: віковоїпсихології, демографії, соціології, соціальної антропології, та чільне місцепосідає в педагогіці. Врахування в педагогічному процесі психологічнихособливостей, соціокультурних умов – складові досягнення успіху та вихованняюнацтва. Молодіжна субкультура є предметом дослідження Г. Абрамової, Т.Алексєєнко, Є. Бреєвої, Е. Еріксона, М. Ейзенштадта, С. Іконнікова, І. Кона, В.Ларміна, С. Левікова, В. Лісовського, Л. Мардахаєва, К. Манхейма, М. Міда, В.Ольшанського, Д. Петрова, О. Семашко, З. Сікевича, Е. Суїменка, О. Толстих, Т.Щепанської, О. Якуби. Проте соціально-педагогічний аспект цієї проблеми досізалишається не розкритим.
Представники різних субкультур намагаються показатисвою індивідуальність, сказати сірій масі: «Я – особистість!», кинути викликсвіту з його нескінченними буднями та вистроюванням всіх в один рядок. Всебільше молодих людей кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншусубкультуру. Все більше з’являється представників чи носіїв молодіжноїсубкультури серед старшокласників. Все частіше і якісніше їм вдається задопомогою свого епатажного вигляду шокувати вчителів, батьків, дорослих, якідеколи не знають, як правильно реагувати на такі випадки прояву індивідуальності.Саме тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовимзустрітися з його представниками у сучасному житті.
В умовах нестабільного суспільства об’єктивні процесирозвитку молодіжної субкультури можуть набувати негативного спрямування. Абизменшити стихійні процеси в молодіжній субкультурі та створити сприятливі умовисоціального розвитку молоді, необхідно керувати цим процесом на науковообґрунтованому рівні, аби не зашкодити ані молодій людині, ані суспільству.Саме це є метою психолого-педагогічної науки і практики стосовно новоїгенерації.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обралинаступну тему курсового дослідження: «Вплив молодіжних субкультур наформування особистісного «Я» в період ранньої юності».
Об’єкт дослідження – процес розвитку молодіжноїкультури та її особливості.
Предмет дослідження – зміст молодіжноїсубкультури, її вплив на психологію юнацтва, формування ціннісних орієнтацій,міжособистісних відносин та особистісного та соціального «Я» в період ранньоїюності.
Мета дослідження полягає у тому,щоб теоретично та практично дослідити сутність, зміст та характерні особливостінайпоширеніших молодіжних субкультур; виявити умови, причини та особливості їхвпливу на формування особистісного «Я», вибір ціннісних орієнтацій у житті та впливна міжособистісні стосунки; передбачити наслідки впливу молодіжної субкультурина особистість у період ранньої юності.
Для реалізації мети, згідно з предметом дослідженнябуло визначено такі завдання:
· з’ясувати сутність, зміст, показники,особливості молодіжної культури та рівень її сформованості у підлітків;
· визначити сутність та ознаки молодіжної субкультури різнихнапрямків, її функції в становленні особистості старшокласників, вивчившидослідження психологів, соціологів, педагогів;
· провести експериментальне дослідження серед старшокласниківта виявити вплив молодіжних субкультур на формування особистості,індивідуальності в період ранньої юності, на стосунки із однолітками тадорослими, на вибір життєвих цінностей;
· виявити та обґрунтувати сукупність умов, які забезпечуютьпозитивний та негативний вплив молодіжної субкультури на рівень духовногорозвитку старшокласників, формування їх особистості.
Комплексний підхід та специфіка об’єктадослідження зумовили необхідність використання сукупності таких методів:
–теоретичних (вивчення та аналіз наукової літератури з проблемидослідження, результати якої були використані для обґрунтування сутності,змісту, структури, показників впливу молодіжної субкультури на молодь);
– емпіричних (бесіда,анкетування, педагогічне спостереження, вивчення шкільної документації); проведенняяких дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в практиці сучасноїшколи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальнаробота проводилася на базі середніх та старших класів НВК «Школа-колегіум» ім.Т.Г.Шевченка. Дослідженням за повною програмою були охоплені учні 9-11 класів,працівники закладу, серед них — класні керівники, психолог та соціальніпедагоги. Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів,висновків, списку використаної літератури, додатків. Список використаних джерелвключає 21 найменування.
Розділ 1. Загальне поняття промолодіжні субкультури та їх вплив на формування особистісного «Я» в періодранньої юності
1.1 Характеристика найпоширенішихгруп молодіжних субкультур
Молодіжна культура – це неоднорідне явище, що маєдекілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «субкультури»(підкультури) як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. Заданими новітнього філософського словника «субкультура» – це система норм тацінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства (див. Додаток 1).
Сучасне суспільство представляє собою систему багатоподібних субкультур. Молодіжнасубкультура є одним з багатьох видівсубкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представниксубкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – зазразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, якісвідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргоннумову – своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієїсубкультури пояснюються, з одного боку – надлишком життєвої енергії, а з іншого– відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальноїсамостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця умолодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе всуспільстві. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливістьспілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливістьдемонструвати свою позицію у соціумі.
За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжнісубкультури можна поділити на такі групи:
- музичні;
- епатажно-протестові;
- розправно-самосудні;
- романтико-ескапітські;
- гедоністично-розважальні;
- релігійно-містичні.
Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжноїсубкультури не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю таперетинаються, взаємопроникають один в одний, проте кожна субкультура має своївідмінності та характеристики.
Музичні молодіжні субкультури виникли навколо різнихмузичних стилів.
Металісти– молодіжна субкультура в стилі метал(екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямкомрок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довгеволосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинсиабо шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті,короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.
Репери– прихильники музичного напряму «rap»,який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україніпоширився в 90-х. Обов’язкові вміння всіх реперів – вміти читати реп, танцювати«брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманнакорпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільшецінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткікуртки, всі речі на декілька розмірів більші.
Рейвери — прихильники музичного напряму «rave», якийвиник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступомдиск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Українупотрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю,яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні довживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходитьфестиваль рейверів – «Республіка КаZантип».
Брейкери– об’єднані на основі спільногоінтересу до танців типу брейк. Мета – пропаганда брейк-танцю і виконання йоговеликими групами. Зовнішній атрибут – вузькі темні окуляри. Брейкери займаютьсяспортом, не палять.
Епатажно-протестовим субкультурам початок поклалипанки (пропагандисти ідеї «шок-протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета– самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих нормповедінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь.Захоплюються рок-ансаблями.
Байкери – віддають перевагу романтизації подорожей тавираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом –байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд – шкіряна куртка«косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки,татуювання, довга борода.
Панки – виникли в 70-ті роки. На даний час кількістьпанків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низькимзагальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінностіпанків – епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей,десоціалізація. Основний зміст стилю – виклик, провокація, «шок-ефекти». Це інезвичні зачіски – ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка.Захоплюються панк-роком.
Розправно-самосудні субкультури.Переважновихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різнимивідхиленнями від певних ідеалів.
Скінхеди (скіни)- сучасна субкультура, яка з’явилася1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували протиліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, якібули дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україніз’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхедиподіляються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова,татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дутакуртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темногокольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.
Гопники(слово походить з рос. мови – ГОП – городскоеобщество презрения) – територіальні корпоративні самодіяльні угрупування«пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають»міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальноїсубкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властиваінтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінніречі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» таспортивні штани.
Романтико-ескапітські субкультури – (англ. – втекти,уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельногосвіту, витворення власного «міфу».
Хіпі – з’явилися на зламі 60-70 років ХХ століття вАмериці, а 1972 року – в Україні. Приводом до появи цього угруповання ставбританський гурт «Beatles». Хіпі – це своєрідний протест проти індустріальногосуспільства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгимволоссям, саморобними прикрасами – «фєнічками», розірваним одягом, романтикоюавтостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування – «Відмовсявід всього соціального – помри молодим». Тому вони не жили в будинках, недотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини,їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішнюатрибутику, ніж на ідеологію – втечу від соціуму.
Готи – представники готичної субкультури, натхненніестетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себедо готики-сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характернийзовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнурованічеревики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник,срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців.Місце зборів – цвинтар вночі.
Емо – (від «емоції») – субкультура, основним змістомякої є прояв емоцій. Емо-кіди ніколи не приховують свого емоційного стану,завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадтожорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, якийзакриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також.Кольорова гама одягу – поєднання чорного з рожевим.
Гедоністично-розважальні субкультури – це субкультури,члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються.
Хакери – комп’ютерні злочинці, здатні зламуватибудь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в системувіруси. В Україні з’явилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет-видання,культові сайти.
Ґеймери – прихильники комп’ютерних ігор, які вбачаютьв іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування злюдьми. В основному, це – залежні люди, які проводять за комп’ютером додванадцяти годин на день.
Фуррі – субкультура поєднує людей, які захоплюютьсяантропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві,анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються,спілкуються між собою через мережу Інтернет.
Релігійно-містичні субкультури – постають унаслідоксинтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальнихпроблем людини, держави й усього світу загалом.
Растамани (растафаріани) – рух зародився середчорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів –африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа(Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зеленіберети, курять ґанджу (маріхуану).
Сатаніти – цю субкультуру ще називають «блекстерами» — від назви найжорстокішого напряму в рок-металі – «блека», виконавці якого неспівають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва,агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні грудиприкрашає перевернутий хрест або пентаграма.
Отож, вплив молодіжних субкультур має як негативні,так і позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодоїлюдини буде залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере тащо визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно дотипів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності,можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо.Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних субкультур найбільше вдеструктивних течій, або ж – розправно-самосудних. Найбільшим факторомнегативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосібжиття.
1.2 Вплив молодіжної субкультури наформування особистісного «Я» в період ранньої юності
За статистичними даними, саме молодь в період ранньоїюності складає найбільший кількісний показник серед учасників молодіжноїсубкультури, адже в цей період відбувається вибір життєвих ціннісних орієнтаційта формування на їх основі особистісного «Я». Належність до молодіжної субкультури– це своєрідний спосіб продемонструвати світові свої власні погляди на життя, аджемолоді характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежності та самостійності.Саме тому тінейджери об’єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що уних є власні життєві позиції.
Для цього періоду життя властиве прагнення досамоствердження, самореалізації. Відносячи себе до молодіжної субкультури, молодалюдина знаходить потрібні йому засоби самовираження, – чи то у цінностях, ідеяхугрупування, чи у зовнішньому вигляді, манері одягатися, спілкуватися, чи умузиці. Не менш важливим для молодої людини юнацького віку є оцінка іншихлюдей, передусім, однолітків, що також сприяє активному самовираженню.
Майже у всіх молодіжних субкультурах важливу рольвідіграє зовнішній вигляд. В цьому також проявляється і реалізуєтьсянадзвичайно важливе для особистості, що формується, почуття приналежності: щоббути повністю «своїм», потрібно виглядати «як всі», і розділяти загальнізахоплення. Крім того, зовнішній вигляд, мода це – засіб самовираження:молодіжний стиль претендує на унікальність і експериментальність, всілякопідкреслюючи свою відмінність від «інших»; як тільки суспільство прийме його,як цей стиль відразу ж втрачає свій динамізм.
Мода також є засобом комунікації та ідентифікації:сприйняті зором (одяг, зачіска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодійлюдині засобом показати, хто віна така, і розпізнати «своїх». Нарешті, це засібпридбання статусу в своєму середовищі, оскільки норми і цінності молодіжноїсубкультури являються груповими, набуття їх (наприклад, вміння розбиратися врок-музиці) стає обов’язковим і служить засобом самоствердження.
Бажання виділитися, зробити так, щоб оточуючі тебепомітили, звернути на себе увагу властиве майже всім людям будь-якого віку.Доросла, самостверджена людина робить це непомітно, використовуючи своєсуспільне становище, досягнення в роботі, освіченість, культурний багаж, досвідспілкування і багато іншого. У період ранньої юності, коли людина тількипочинає жити, соціальний багаж, як і уміння його використовувати, значнобідніший. Разом з тим, зустрічаючись з новими людьми, молоді люди значночастіше за дорослих опиняються в ситуації «оглядин». Звідси – особлива цінністьяскравих зовнішніх аксесуарів, розрахованих на привертання уваги. Адже середбагатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, аварто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на зап’ястя – залізний браслет, чорнуфутболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкіряну куртку і «хлопчик без імені»перетвориться на «металіста». В такому вигляді кожен його помітить.
Отже, такий своєрідний маскарад допомагає молодійлюдині вирішити багато особистих проблем, в тому числі, і найважливішу:оточуюче людство безвідмовно признає факт його існування на землі. Багато молодихлюдей використовує такий прийом, відносячи себе до тої чи іншої субкультури,імітуючи тільки зовнішній вигляд, деколи навіть не цікавлячись історією чиідеями угрупування. Таких «неформалів» називають «позерами», навідміну від «try»- «справжніх», які сповідують всі «закони» та ідеї молодіжного угрупування.
Не менш важливою для членів кожної субкультури ємузика, яку вони слухають. Психологічні функції цієї музики такі ж різнобічні,як і вона сама та її прихильники. Одному вона дає розрядку емоційногонапруження. Другому – відчуття внутрішнього духовного звільнення, відключеннявід прози буднів. Третьому – відчуття комунікативної легкості, злиття з гуртом.Причому одна і та ж сама музика може по-різному впливати на різних людей.
В залежності від того, яку молодіжну субкультуруобирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєвіцінності. Завдяки належності до тої чи іншої молодіжної субкультури, упідлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тимсамим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай, учленів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагунад оточуючими.
Будучи учасниками певного молодіжного об’єднання,молоді люди забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні,головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішньогосвіту, який може не співпадати із зовнішньою поведінкою.
Також молодіжна субкультура впливає на розвитоктворчості, адже тут молодь тісно пов’язана з музикою, дехто починає грати намузичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто – писати тексти пісень,малювати тощо. Ще одним з позитивних факторів впливу молодіжної субкультури єте, що у підлітків зменшується рівень тривоги, загостреної потреби в розумінні.Молоді люди створюють власну систему цінностей, прагнуть підвищувати свійкультурний рівень, створюють глобальні плани, спрямовані на майбутнє.Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов’язані з належністю підлітка допевної субкультури, але головною серед них є те, що особистість знаходить свійшлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це вподальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку якособистості.
Проте, звісно, є і негативні сторони окремихмолодіжних субкультур. У розважально-музичних – це інфантильність (дорослідіти), у ескапістських – десоціалізація (невміння співжити в суспільстві,досягати в ньому успіху, безнадійна втеча), у деструктивних – кримінальнавідповідальність. Майже у всіх – нездоровий спосіб життя.
Отож, якщо діяльність молодіжної субкультури невиходить за межі здорового глузду і не веде до «розлучення» зі світом, то такізахоплення є навіть корисними, сприятливими для здорового способу життя йрозвитку вольових та фізичних якостей. Водночас треба стежити за всебічнимрозвитком особистості, не замикатися в наявних межах.
1.3 Вплив молодіжної субкультури наміжособистісні стосунки
Процес формування та розвитку особистостіхарактеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, цепочуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неїставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякісфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. Провіднимфактором самоутвердження людини в період ранньої юності є усвідомлення своєїролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками тадорослими. У кожній з цих систем молодь проявляє себе по-різному.
Взаємини з дорослими характеризуються складнимпротиріччям внутрішньої позиції молодої людини – прагнення до самостійностіпоєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, якіпоставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відвертовизнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищісубкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, іяк наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденнихзвичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належностімолодої людини до субкультури, його шкільного життя та особистих принципів,норм.
Емансипація від влади дорослих проявляється узаміненні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливуоточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу,до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об’єднання юнацтва усубкультури і сумісної діяльності у них. Спрямованість таких об’єднань лякає івчителів, і батьків, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буваєдуже важко.
У період ранньої юності людина більш відчуваєнеобхідність мати друга, що також є однією з причин належності підлітка допевної субкультури. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як долюдини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з одноліткамимолодь вибирає друзів з схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницюміж товаришем і другом, якому можна довіритись.
Одним з негативних наслідків належності юнацтва досубкультури може бути завищена самооцінка, що також впливає на відносини зоточуючими. У молодих людей із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна такавада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню всвоє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється утаких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність,тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри,схильність до суїциду, тощо. До того ж, у деяких субкультурах такий спосібжиття є нормою.
Бажання належати до якоїсь субкультури можна пояснитипрагненням до довіри у взаємодії з оточуючими. Довіра до товариша реалізуєтьсяу сфері інтимно-особистісного спілкування, головна мета якого – розуміння йсаморозкриття. Адже юнацькому віці потреба в спілкуванні з дорослими не завждизнаходить своє задоволення, що негативно позначається на розвитку особистості. Юнакита дівчата значно частіше, ніж люди старшого віку, відчувають себе самотніми.Але відчуття самотності виникає не від зовнішньої ізоляції, не від поганогооточення, а від неможливості висловити в спілкуванні всю повноту відчуттів.Належність до субкультури дає таку можливість.
Між членами субкультури часто виникають дружністосунки. Однією з головних неусвідомлюваних функцій такої дружби є підтримкасамоповаги. Юнацька дружба іноді виступає як своєрідна форма «психотерапії»,дозволяючи молодим людям висловити почуття й знайти підтвердження їх у того,хто поділяє їх сумніви, тривоги, надії. Юнацька потреба в саморозкритті частопереважає інтерес до розкриття внутрішнього світу іншого, спонукаючи не тількиобирати друга, скільки вигадувати його.
У субкультурі кожен прагне знайти своє, особливе місцев колективі, для молодих людей важливо не «злитися» з групою, а зробити так,щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники субкультури – підліткиможуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом.
Зовнішній вигляд, одяг чи зачіска молодіжноїсубкультури часто викликає нарікання і роздратування дорослих. Справа не тількив різниці смаків батьків та дітей, а в тому, що діти хочуть відрізнятися відстарших, і найлегше це зробити саме за допомогою зовнішніх аксесуарів. Одяг тазовнішній вигляд людини є не що інше, як засіб комунікації, за допомогою якогоособистість інформує оточуючих людей про свій статус, смаки, тощо.
Відношення до молодіжної субкультури найвиразнішепроявляється у суперечках про музику. Тут представлені два полюси. Одніпредставники старшого покоління категорично заперечують сучасну рок- та іншумузику, вважаючи її антихудожньою, аморальною, шкідливою для здоров’я,соціально небезпечною і прямо-таки демонічною. Інші відносяться до неї ліберально-поблажливо,пояснюючи музичні захоплення молоді виключно віковими особливостями, мовляв,музика ця, звичайно ж, несерйозна, але забороняти її немає сенсу, з вікоммолодь це зрозуміє. Але і осуд, і поблажливість дуже рідко поєднуються з дійснимзнанням і розумінням предмету. А між тим, ця музика достатньо складна. Тому длявихователів молоді, будь то батьки чи вчителі, не обов’язково розділяти всізахоплення, в тому числі і музичні, молоді, але обов’язково знати, які вони, івраховувати це в своїй роботі.
Не потрібно ідеалізувати молодіжну субкультуру, аджена рівні з потенціалом оновлення вона має свою небезпеку. Звична для всіхстратегія – осуду і заборони – вже доказала свою неефективність. Нетерпимістьсуспільної думки тільки сприяє розвитку підліткового нігілізму і манірності.Друга стратегія – всеобіймаюче прийняття будь-яких молодіжних течій тежнереальна: не всі течії молодіжної субкультури нас влаштовують, до того ж, вонисамі на таку асиміляцію не підуть. Залишається лише діалог. Потрібно вмітиспівпрацювати і ламати однобічні уявлення про власне суспільство. Зрозумітийого внутрішню структуру, не відрізуючи елементів, що здаються зайвими.Працюючи з неформальною молоддю, ми самі повинні навчитися жити в неформальномусуспільстві.
Розділ 2. Аналіз досліджень впливумолодіжної субкультури на формування особистості
2.1 Результати досліджень впливумолодіжної субкультури на становлення та розвиток особистості в період ранньоїюності
Дослідження музичних уподобань та належності домолодіжних субкультур учнів 10 класів Київської середньої школи №70.Дослідження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнів,з яких було 16 хлопців та 12 дівчат віком 14-15 років. В анкеті було поставлено7 запитань:
– Скільки тобі років?
– Стать (чоловіча/жіноча)
– Чи подобається тобі слухати музику?
– Який стиль музики тобі подобається більше всього?
– Який твій улюблений гурт чи виконавець?
– Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?
– Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?
На питання «Чи подобається тобі слухати музику?» – зі100% опитуваних 89,28% відповіли «так», а 10,71% – «дивлячись яку». Це булодуже передбачуване питання, оскільки, часто підлітки не уявляють без музикисвого життя і це – одне з найпоширеніших їхніх захоплень.
На питання «Чи вмієш ти грати на якомусь музичномуінструменті?» – 75% відповіли «ні» (з них 35,71% хлопців та 39,28% дівчат), 25%відповіли «так» (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментівпереважало фортепіано, гітара; зустрічались також – скрипка, акордеон, ударні. Самена таких музичних інструментах учні найчастіше вчаться грати в музичній школі,або ж – самостійно. Для останнього варіанту найчастіше використовують гітару.
На запитання «Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжнихсубкультур?» – 71,42% відповіли «ні» (з них 50% дівчат та 24,42% хлопців),17,85% відповіли «так» (з них 14,28% хлопців та 3,57% дівчат), 10,7% відповіли«ні, але хотів (-ла) би» (з них 7,14% хлопців та 3,5% дівчат). Серед найбільшпопулярних молодіжних субкультур – емо, рокери, репери, рейвери, металісти,панки. З відповідей видно, що серед підлітків мало прихильників молодіжноїсубкультури, тому що найбільш впливовими її учасниками є юнацтво.
Запитання: «Який стиль музики тобі подобається більшевсього?» та «Який твій улюблений гурт чи виконавець?» передбачали довільнувідповідь. Опитувані вказали іноді по декілька стилів та назв гуртів. На основіїх відповідей складені наступні таблиці (див. Додаток 2). Кількість названихгуртів та виконавців дорівнює тридцяти трьом та демонструє різноманітністьмузичних шляхів підлітків. Названі ними молодіжні субкультури також вказують нарізні напрями самоствердження та вибору життєвих цінностей, відповідно до ідейцих субкультур.
Дослідження вибору ціннісних орієнтацій у житті,проведене студентами кафедри загальної та соціальної педагогіки Прикарпатськогоуніверситету ім. Василя Стефаника.
Дослідження було проведене навесні 2001 р. для ньогобуло взято три групи школярів західного регіону України: А – 438 респондентів10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів обласних центрів І-ІІІступеня, В – 576 учнів такого ж типу навчальних закладів, але районних ісільських, іС – 488 учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальнихзакладів І-ІІ ступеня (переважно сільських шкіл). У ході дослідження булозвернено увагу на проблеми, що найбільше цікавлять шкільну молодь. Важливо булоз’ясувати інформаційний простір старшокласників, коло їхніх інтересів. Крімтого, вивчався стан самовиховання старшокласників, їхню участь у громадськійроботі.
Особливий інтерес викликало питання з приводу того, чичитають старшокласники твори сучасних українських письменників. Проте отриманірезультати виявилися невтішними. Практично кожний другий респондент групи С заостанній рік не прочитав жодної книжки. Аналогічну картину (різниця у 5% укращий бік) отримали й у школярах групи А і В. Свою позицію в даному питаннівони пояснили так: «немає часу», «нецікаво», «немає цікавих книжок» тощо.
Аналіз телепрограм, які дивляться старшокласники,показав, що основна маса учнів групи А (65%) і групи В (49%) надають перевагурозважальним програмам. На одному рівні в усіх групах залишається інтерес доперегляду телевізійних новин, які регулярно дивиться тільки кожний п’ятийстаршокласник, а це свідчить про політичну байдужість певної частини шкільноїмолоді.
У відповідь на питання «Які головні цінності людськогожиття ви можете назвати?» великий відсоток опитаних надав перевагуматеріальним. Менше половини не могли назвати інших цінностей, «заради якихварто народитися і жити у цьому світі» [3;3] .
На запитання «Чи займаєтесь ви самовихованням?»ствердну відповідь дали 84% опитаних. Це є свідченням того, що практично всіучні старших класів основної і старшої ланок середньої загальноосвітньої школирозуміють значення самовиховання у формуванні особистості. За твердженнямиучнів, займатися самовихованням потрібно, щоб «у майбутньому правильно прийматирішення, самостійно і добре виконувати свою роботу» (28%), «бути вихованоюлюдиною» (19%), «краще спілкуватися з людьми» (10%) тощо.
Проте, слід зауважити, що у ході проведеногодослідження були отримані й протилежні результати, які свідчать, що частинамолодих людей старшого шкільного віку (16%) не вважають за обхідне постійнозайматися самовихованням. Свою точку зору вони обґрунтували такими твердженнями«… не займаюсь самовихованням, тому що за мною доглядають батьки» (33%), «…тому, що ми ще неповнолітні» (10%) тощо. Результати даних досліджень вказали нате, що більшість учнів старших класів обмежені у спілкуванні зі світом, уздобутті знань, у формуванні планетарної свідомості.
Отже, дані дослідження визначають, що головнимиучасниками молодіжних субкультур є саме юнацтво, а не підлітки. Впливмолодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юностівизначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків.Належність до певної субкультури також впливає на самооцінку особистості, яка,зазвичай, підвищується. Мають місце також інші зміни, пов’язані зміжособистісними стосунками молоді між собою та з дорослими. Якщо ж молодалюдина є учасником певної течії, то молодіжна субкультура має пріоритетнезначення в її житті.
2.2 Дослідження впливу молодіжноїсубкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі НВК«Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка м. Сарни
Дослідження поводилось серед учнів 9-11 класів НВК«Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка за допомогою таких методів: бесіда,анкетування, збір незалежних характеристик, метод експертних оцінок та вивченняшкільної документації.
Серед учнів 10-их класів була проведена бесіда натему: «Молодіжні субкультури та їх вплив на суспільство». Метою бесіди булаактуалізація та впорядкування учнівських знань про субкультури, їх назви,ознаки, класифікацію, історію виникнення потенціальну небезпечність окремихсубкультур (деструктивних) та вивчення впливу молодіжної субкультури наособистість старшокласника.
У ході бесіди з’ясувалося, що учні володіютьдостатньою інформацією про особливості, ознаки найбільш поширених сучаснихсубкультур, але мало хто знає факти з історії виникнення тої чи іншоїмолодіжної субкультури. Учні розрізняють учасників молодіжних субкультур,здебільшого, за їх зовнішнім виглядом. Не всі учні мають достатній рівень знаньпро ідеї, погляди чи принципи існування субкультур. Здебільшого такоюінформацією володіють безпосередньо самі учасники молодіжних субкультур, або жучні, які цим цікавляться.
Учні розуміють соціальну небезпеку таких субкультур,як, наприклад, скінхеди, гопники, проте, на жаль, деякі учні навіть розділяютьїхні погляди. Це говорить про те, що сучасні діти та молодь схильні до насилля,жорстокості, тому що схвалюють її, і, можливо, самі живуть за такимипринципами. Крім того, такий високий рівень агресії, як вербальної, так і фізичної,може спровокувати їх подальшому навіть на кримінальні вчинки (бійки тощо).
З метою дослідження впливу молодіжних субкультур, середучнів 11-А та 11-Г класу було проведене анкетування, яке дало змогу визначитизнання старшокласників про субкультури, та їхнє розуміння ідей, цілей,необхідності окремих молодіжних течій. Кількість опитаних старшокласників – 41учень. В анкеті було поставлено 10 наступних запитань:
1) Що такемолодіжна субкультура?
2) Якімолодіжні субкультури є в твоєму місті?
3) Які молодіжнісубкультури тобі подобаються? Чим саме?
4) Чивідносиш ти себе до якоїсь молодіжної субкультури?
5) Як тистав членом молодіжної субкультури?
6) Якийвплив молодіжна субкультура має на тебе?
7) Якийвплив молодіжна субкультура має на суспільні відносини?
8) Якімолодіжні субкультури ти заборонив би?
9) Якумолодіжну субкультуру ти створив би?
10) Якихвідомих людей ти знаєш, що відносять себе до певної молодіжної субкультури?
У відповідь на перше питання, учні дали такі визначеннямолодіжної субкультури: «це група людей зі своїми переконаннями, стилем життя»– 19,5%; «молодіжне захоплення» – 17%; «напрям молодіжної культури» – 12%;«виховання молоді» — 9,7%; «молодіжний рух» – 7,3%; «спосіб вираження себе» –7,3%; «молодіжна філософія» – 4,8%; «напрям сучасної творчості» – 4,8%; «стандуші» – 2,4%; «те, що найбільше допомагає в житті» — 2,4%; «спосіб життя» –2,4%. Не дали жодної відповіді 9,7% опитаних. Із відповідей учнів видно, якуроль субкультура грає в їхньому житті та як вони до неї ставляться. Вони вказуютьна те, що в учнів, які є членами певної субкультури, формування світогляду,особистісного «Я», відбувається через призму ідей, цінностей, способу життяцієї субкультури.
Відповіді на друге питання анкети: «Які молодіжнісубкультури є у вашому місті?» були наступними. Найпоширенішими (за кількістючленів, прихильників) є емо – 100% опитаних, панки – 97,5%, металісти – 43,9%,репери – 41,4%. Менш поширеними у місті є такі субкультури як готи – 75,6%,скінхеди – 29,2%,, гопники — 4,8%, та сатаністи – 9,7%.
На третє питання анкети «Які молодіжні субкультуритобі подобаються?» опитувані відповіли так: панки – 31,7%, ніякі не подобаються– 29,2%, репери – 12,1%, емо – 12,1%, готи – 12,1%; металісти – 9,7%, скінхеди– 2,4%. Подобаються молодіжні субкультури через їхню музику, погляди на життя,стиль одягу, поведінку; були і такі відповіді, як «тому, що вони всііндивідуальності» та «через те, що там панує культ сильної особистості» (усубкультурі металістів). Більшість учнів вважають субкультури беззмістовнимзахопленням, на яке не варто гаяти часу, а дехто вважає, що люди, які єучасниками субкультур не знайшли собі в житті кращого заняття, не знають, кудидіти свій вільний час, або ж, живучи у світі субкультури, відмовляються відоточуючого світу, суспільства.
На четверте питання «Чи відносиш ти себе до якоїсьмолодіжної субкультури?» 82,9% (34 учні) відповіли негативно. Деякі з нихуточнили свої відповіді чи пояснили, чому вони не належать до жодної ізсубкультур, такими фразами: «я нормальна людина», «мені не вистачає часу надурниці», «я не займаюсь дурницями», «я взагалі цього не поважаю» тощо. Багатохто написав, що захоплюється лише музикою чи стилем, але до субкультури невходить. Лише 7 учнів є учасниками молодіжних субкультур: 9,7% (4 учні) – панки;4,8% (2 учні) – металісти; 2,4% (1 учень) – емо. Це також вказує на своєріднийрейтинг субкультур та їхнє поширення серед молоді.
На питання «Чому ви стали членом молодіжноїсубкультури?», відповідно, 7 учнів дали такі відповіді: «подобається музика цієїсубкультури» — 2 учні, «через надію знайти друзів», «тому, що це круто»,«бажання віднайти самого себе», «друзі порадили», «розумію і підтримую ідеїсубкультури». Як видно з відповідей учнів, мотиви до вступу в молодіжнісубкультури в кожного різні. Найпоширеніший – це захоплення музикою, з якоїпочинається зацікавлення стилем субкультури, її ідеями і так далі. Є такі, щопрагнуть краще пізнати себе, або ж, просто розуміють та підтримують ідеї чипогляди субкультури.
Шосте питання «Який вплив має молодіжна субкультура натебе?» визначило наступні відповіді учнів. Більшість учнів стверджує, щосубкультура не має на них ніякого впливу — 68,2%. На деяких учнів, молодіжнасубкультура впливає негативно — 7,3%, чи майже не впливає — 4,8%, дехторозцінює такий вплив як великий — 4,8%, чи помірний – 2,4%. Є також учні, якіне можуть визначити силу чи ступінь впливу молодіжних субкультур – 4,8%, адеякі старшокласники визначають, у чому саме проявляється цей вплив, наприклад:вплив друзів – 2,4%, молодіжна субкультура чомусь навчає — 2,4%, або ж навіть визначаєжиттєву позицію – 2,4%.
Вплив молодіжних субкультур на суспільні відносиниучні визначили в наступних відповідях: 39% учнів вважають, що молодіжнісубкультури негативно впливають на суспільні відносини; 12,1% не можутьвизначити, як впливає субкультура на відносини в соціумі, тому не дали жодноївідповіді. Окремі учні розцінюють цей вплив як великий — 12,1%, складний — 2,4%, позитивний — 2,4%, агресивний — 2,4%; вважають, що субкультури не маютьніякого впливу — 7,3%, або ж мають вплив лише деякі субкультури — 4,8%; «провокуютьсутички між субкультурами» — 9,7%, «нав’язують свої ідеї» — 2,4%, «погіршуютьвідносини батьків та дітей» — 2,4%, «неповага до оточуючих» — 2,4%. Звідповідей старшокласників видно, що не всі вони можуть об’єктивно судити провплив молодіжної субкультури, визначаючи лише його найсильніші сторони.
З відповідей на питання «Яку молодіжну субкультуру тизаборонив би?» видно, що більшість учнів негативно ставляться до субкультуриемо – 41,4%. Це пояснюється тим, що підліткам та молоді не імпонують хлопці тадівчата, які відкрито виражають свої емоції, можуть плакати, а ще, як вважаютьопитувані, вони схильні до самогубства. Заборонили б субкультуру скінхедів –21,9%. Це говорить про те, що сучасна молодь більш сприйнятлива до насилля, ніждо відкритого вияву емоцій. 31,7% учнів заборонили б всі субкультури, оскількивони не розуміють їхнього значення, або вважають їх зайвими в суспільстві. 9,7%не заборонили б нічого, мотивуючи це словами «вони мені не заважають» тощо.Окремі учні не хочуть бачити в числі діючих субкультур сатанистів – 7,3%,пояснюючи це їхніми протиправними діями, наприклад жертвоприношення; а такожсубкультури готів — 7,3%, реперів – 7,3% та гопників – 2,4%. З цих відповідейвидно, як ставляться підлітки до своїх однолітків-неформалів, та як їхнєставлення впливає на формування особистості останніх.
Серед тих субкультур, які учні створили б, є такі:«Glamour», «Fashion» – відповіли декілька опитуваних-дівчат, орієнтуючись нате, що їм цікаво. Дехто зі старшокласників проекспериментував з об’єднаннямирізних, подекуди несумісних субкультур в одне ціле, наприклад: емо-готи,емо-скінхеди, фолк-металісти, метал націоналісти – беручи від кожноїсубкультури тільки найкращі її сторони. Деякі учні створили б субкультури спортсменів,патріотів, оптимістів, тобто, корисні та цікаві суспільству. 24% опитаних даливідповідь: «не створював би ніякої субкультури», мотивуючи тим, що це нецікавезаняття, або ж власними, вже існуючими вподобаннями, інтересами, ціллю життя. 9,7%старшокласників не дали жодної відповіді. 7,3% відповіли: «те, що мені потрібно– вже створено», що говорить про вагоме значення субкультури в їхньому житті; 4,8%- «всі можливі субкультури вже створені ». Однак, майже всі учасники опитуванняхотіли б бачити новостворені субкультури цікавими, позитивними, без насилля,жорстокості та корисними для суспільства.
Серед відомих людей, які відносять себе до певноїмолодіжної субкультури, старшокласники назвали музичні гурти: «Tokio Hotel»(емо) – 14,6%; «Арія» — 12,1%, «Король и Шут» — 7,3%, «Rammstein», «Amatory»,«30 секунд до Марсу» — 4,8%, «Slayer», «Korn», «Slipknot», «Металіка», «ДДТ»,«Blog 27» — 2,4% та співаків: Мерлін Менсон, Юра Хой – 17%, Віктор Цой,В.Кіпєлов – 14,6%, Авріл Лавін, Шевчук, А.Князєв – 12,1%, ГоршОк – 9,7%,А.Беркут, Павло Яцин – 7,3%, Курт Кобейн, Наташа Щеглова, Аня Рудньова – 2,4%.Не дали жодної відповіді – 24,3% опитаних. Досить багато учнів не можутьназвати жодного з відомих людей-неформалів, та й інші назвали лише музикантів –співаків чи музичні гурти, які є популярними в середовищі окремих субкультур.Це говорить про недостатню обізнаність учнів у цьому питанні і пояснюється тим,що учасники певних субкультур мають своїх кумирів, фанатів серед тих, хтодоносить до них їхню улюблену музику і просто не цікавляться іншими, як і їхнізвичайні однолітки, — їм це просто не цікаво.
Отже, результати цього анкетування говорять про те, щобільшість старшокласників вважають субкультури захопленням, яке погано впливаєна людину, проте серед них є такі, що захоплюються музикою чи стилем одягудеяких субкультур. Частина учнів відноситься до учасників подібних угрупуваньнейтрально, або ж мають друзів-неформалів. І лише малий відсоток учнів єчленами молодіжних субкультур. Для них субкультура – це «те, що найбільшедопомагає в житті», «спосіб життя», «круто», вони живуть за ідеями своєї групита відносяться до свого захоплення цілком серйозно. Тож на формуванняособистісного «Я» цих молодих людей субкультура впливає по різному. Для учасниківсубкультур є дві сторони впливу, одна – у середовищі самої субкультури, друга –в колі однокласників, суспільства. Що ж до молоді, яка не відносить себе дожодного з неформальних об’єднань, то на них субкультура впливає за допомогоютаких засобів, як спілкування з однолітками-неформалами, музикою певнихсубкультур, та і просто наявністю різноманітних молодіжних субкультур всуспільстві.
Ще одне анкетування на тему «Ціннісні орієнтації ужитті старшокласника» було проведене серед учнів 11-Б класу. В анкетуванніприймали участь 22 учні. Метою дослідження було визначення факторів, якінайбільше впливають на формування особистісного «Я» та індивідуальності уданому віці. Анкета складалась із 16 тверджень, що потребували доповнення:
1. Життя — ...
2. Головниму житті є...
3. У життіможна сподіватися на...
4. У життімене лякає...
5. Мета могожиття – це...
6. Сенсжиття людини в ...
7. У житті ябоюся...
8. Укритичних ситуаціях мені допомагає...
9. Зараз ябоюся...
10. Я почуваюсявільним, коли...
11. Незалежналюдина – це та, що...
12. Найкращимспособом відпочинку є...
13. Бутищасливим мені заважає...
14. Щопотрібно людині, щоб досягти щастя?
15. Моямайбутня професія...
16. Моїмжиттєвим правилом є...
На перше питання «Життя – це...» учні відповіли так:«існування людини від народження до смерті» – 50%, «дане для добра, допомогиоточуючим» – 9%, «для самореалізації, сім’ї» – 9%, «зміна поколінь» – 9%, недали жодної відповіді – 9%, «те, що розвивається» – 4,5%, «життєдіяльністьлюдини» – 4,5%, «нескінчений вир захоплюючих подій» – 4,5%, «музика» – 4,5%. Зцих відповідей видно, як учні відносяться до життя, чи цінують його, що вонодля них значить та як вони використовують те ж саме життя.
Що є головним у житті, старшокласники визначилинаступним чином: здоров’я, духовні та моральні цінності – 40,9%, сім’я – 27,2%,друзі, кар’єра – 18,1%, щастя – 13,6%, спілкування, радість, життя, добробут –9%, кохання, музика, розваги – 4,5%. Отже, головною цінністю, безумовно, єздоров’я, і дуже добре те, що учні це розуміють. Також одними з головнихцінностей для них є духовні та моральні цінності. Проте всі вони, звичайно,орієнтувались на ці цінності, які є головними для них сьогодні, зараз, втеперішній період їхнього життя.
За відповідями на третє твердження можна дізнатися, нащо в житті сподіваються учні, тобто, яким чином вони планують своє життя вмайбутньому. Отож, 27,2% учнів відповіли, що в житті можна сподіватися на все,тобто, іншими словами, життя для них непередбачуване. Ще 27,2% відповіли, щосподіватися можна тільки на себе. 13,6% учнів сподіваються в житті на диво, аще 13,6% – на удачу Лише 9% учнів розраховує на батьків, родичів, близьких, відяких, напевно, чекають вирішення своїх проблем чи допомоги. Всього 4,5%опитаних розраховує на друзів. Отже, учні розуміють важливу роль друзів дляспілкування, спільного проведення вільного часу, але разом з тим, знають, щорозраховувати повністю вони на них не можуть. Ще 4,5% учнів в життісподівається на пригоди. Отже, ці відповіді вказують на те, яким чином учнібудуть вирішувати свої проблеми та до кого звернуться чи не звернуться задопомогою, в чому шукатимуть розраду.
Досить непередбачуваними були відповіді учнів напитання, яке визначало, що їх лякає в житті. 36,3% відповіли, що це –відповідальність за свої вчинки чи за інших людей. 22,7% старшокласників лякаєвідсутність грошей; 13,6% – самотність; 9% – самостійність, що вказує на те, щовони ще не готові до дорослого самостійного життя. Ще 9% учнів лякає криза вкраїні, інших 9% – подальше навчання, пошук роботи. Також 9% учнів відповіли,що їх нічого не лякає. Були також і такі відповіді, як «лякає те, що не зможудосягти мети» – 4,5%; «нові люди» – 4,5%; «відсутність підтримки» – 4,5%; «ставленняоточуючих» – 4,5% опитаних. Отож, старшокласники не зовсім готові відповідатиза свої вчинки, а тим більше, нести відповідальність за інших людей.
У відповідь на п’яте питання, учні визначили метусвого життя наступним чином. Для 50% опитаних мета життя полягає в тому, щобосвоїти добру професію та знайти гарну роботу. 18,1% метою життя вважаютьдобробут, гроші. 13,6% старшокласників за мету життя мають створення сім’ї;знайти своє призначення – це мета 4,5% опитаних; здобути незалежність – 4,5%;принести користь суспільству – 4,5; грати на гітарі – мета життя 4,5% учнів, таще 4,5% мета – досягнути всесвітньої слави, стати героєм. Ці відповіді прямовказують на ціннісні орієнтації учнів, на основі яких формується їхнєособистісне «Я». Переважно, це – матеріальні цінності.
На питання «В чому полягає сенс життя людини?»старшокласники відповіли так: «залишити по собі слід та хороші спогади» –27,2%; «досягнути цілі та прожити життя не марно» – 22,7%; «продовжити рід,створити сім’ю» – 13,6%; не змогли визначити, а тому і не дали жодної відповіді– також 13,6%; «насолоджуватись кожною хвилиною життя» – 9%, «у кожного сенсжиття різний» – 4,5%; «допомагати іншим» – 4,5% опитаних. Дане питання булоспрямоване на те, щоб визначити, чи розуміють старшокласники сенс життя людинита визначити на які цінності вони орієнтують своє життя.
Наступне питання визначало, чого бояться старшокласники.Відповіді були дуже різноманітними. Наприклад, 22,7% учнів бояться в життівтратити батьків, близьких; 13,6% бояться самотності; 9% – не досягнути успіхув житті, ще 9% не дали відповіді на питання; 9% — смерті; 9% — тварин; інші 9%дали відповідь – «боюсь багато чого»; 4,5% бояться зради; 4,5% — кризи; 4,5 –смертельних хвороб; 4,5 – покарань від Бога.
У відповідь на питання «Що тобі допомагає в скрутніхвилини?» учні визначили по декілька факторів. Так, 68,1% відповіли, що це –друзі. Цим пояснюється велике значення дружби в такому віці. Проте, у відповідьна третє питання, на друзів може сподівається в житті лише 4,5% опитаних. Цеговорить про те, що учні розуміють, що з віком значення дружби зменшується.36,3% старшокласників в скрутні хвилини розраховують на батьків. Ще 36,3%опитаних допомагає музика. 18,1% старшокласникам в скрутні хвилини допомагаєкохана людина. 9% в критичних ситуаціях розраховують лише на себе. 4,5%допомагає телевізор, 4,5% — школа, 4,5% — впевненість, 4,5% — комп’ютерні ігри,4,5% — Інтернет, 4,5% — оптимізм.
На наступне питання «Чого ти боїшся зараз?»одинадцятикласники відповіли так: «втратити рідних, друзів» – 45,4%; «не здатиЗНО, не вступити до вузу» – 40,9%; «втратити здоров’я» – 9%; «бути непотрібнимсуспільству» – 4,5%; «армії» – 4,5%; «злих людей» — 4,5%; «нічого не боюсь» –4,5%. Виходячи з цих відповідей, можна сказати, що найбільшим страхомстаршокласників є самотність, втрата людей, які завжди допоможуть тапідтримають. Страх не вступити до вузу – передбачуваний, тому що щороку чекаєна одинадцятикласників. Страх бути непотрібним суспільству спрямовує напозитивну діяльність на користь суспільства, хоча, може бути і зовсім навпаки.В такому випадку, людина просто буде себе жаліти, а це вже негативний факторіндивідуальності.
У відповідь на десяте питання учні писали, за якихумов вони почуваються вільними. Проаналізувавши ці відповіді, можна побачити,що незалежними старшокласники почуваються у колі друзів, коли вони безбатьківської опіки. Саме так відповіли 40,9% опитаних учнів. Почуваютьсявільними учні і тоді, коли займаються улюбленою справою – 22,7% учнів. Середулюблених справ назвали такі, як гра на гітарі, заняття паркуром, програмуваннявеб-дизайну, мотоцикол, скейт. Завжди почуваються вільними 13,6% учнів. 9%вільні, коли проводять час з коханою людиною. 4,5% – під час сну; ще 4,5% – колина самоті; інші 4,5% – коли слухають музику; та 4,5% – коли ні у кого з близькихнемає проблем. Ці відповіді вказують також на те, що майже всі старшокласники відчуваютьгостру залежність від батьків, а коло друзів чи субкультура дає їм право бутитам вільними. Саме через це у юнацькому віці так високо цінується дружба, аджев цьому середовищі вони знаходять те, що їм найбільше потрібно – незалежність.
На наступне питання учні мали визначити, яка це –незалежна людина. Отож, отримали наступні відповіді. 22,7% опитаних вважаєнезалежною таку людину, яка не має ні перед ким обов’язків. Для 18,1% учнів –це така людина, яка живе сама. Ще 18,1% вважає незалежною людину, яка маєздоров’я, гроші та роботу. 13,6% за незалежну мають людину, яка самостійноприймає рішення, на все має особисту думку. 9% не можуть сказати, яку людинуварто вважати незалежною, а ще 9% опитаних справедливо зазначають, щонезалежних людей взагалі немає. 4,5% учнів вважає, що незалежна – це людина,яка почуває себе вільною, а ще 4,5% відповідають, що це така людина, яка самапланує своє життя.
У дванадцятому питанні учні визначали, що для них єнайкращим видом відпочинку. Отож, 50% відповіли, що це – відпочинок на природічи у колі друзів. Для 18,1% найкращим видом відпочинку є дискотека; для 13,6% –сон; для 9% – спорт, а для ще 9% – комп’ютер чи Інтернет. Ці відповіді прямовказують на те, як проводять старшокласники свій вільний час та як люблятьвідпочивати.
Відповідь на тринадцяте питання передбачала визначеннятого, що саме опитуваним заважає бути щасливими. На це питання 36,3% відповіли,що вони повністю щасливі, і це дуже добре, оскільки вони розуміють цінністьжиття. 18,1% опитаних бути щасливими заважають проблеми; а 13,6% учнів самізаважають своєму щастю. Для 9% це – батьки, а ще 9% заважає суспільство. 4,5%учням бути щасливими заважає страх. У відповідях лише подекуди відчувається юнацькиймаксималізм, в цілому ж вони справедливі та об’єктивні.
Наступне питання передбачало визначення понять, якінеобхідні людині для досягнення щастя. Отже, 36,3% опитаних визначили, що це –наполегливість, і це визначення є досить справедливим. Однак, 18,1% учнівнеобхідною умовою досягнення щастя вважають оптимізм, адже, коли людинапосміхається, вона вже щаслива; а ще 18,1% стверджують, що це – сім’я. 13,6%вважають, що без грошей людина не може бути щасливою, а інші 13,6%старшокласників думають, що для досягнення щастя потрібно працювати над собою.Позитивним у цих відповідях є те, що учні розуміють складові щастя та прагнутьїх дотримувались в теперішньому та майбутньому житті.
П’ятнадцяте питання – про майбутню професіюодинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтириюнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальнуадаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія тадобре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назватичерез невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами,ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказатипро свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер,економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист,музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.
У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначитисвої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважаютьтакі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків,досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності єпозитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті,але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньомуособистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від іншихлюдей.
Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне«Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм танаполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення,оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзямистаршокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекаютьоцінки, яка, зазвичай, значно вища зв власну самооцінку. Іноді дружбу заміняєсередовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всідрузі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися,який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.
З метою дослідження впливу молодіжної субкультури наформування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведенепедагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало втому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать допевної молодіжної субкультури з учнями, які не є учасниками молодіжних течій.Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога тасоціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила втаких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів,виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних формроботи, відмінність учнів-«неформалів» від звичайних старшокласників можнапроаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певнихмолодіжних течій, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими засвоїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнівпроявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводитьдо девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючинавчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжноїсубкультури вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони нечасто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюєтьсятим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чирізкої критики, проявляти свої здібності – середовище субкультури. Також вучнів, які є учасниками молодіжних течій – невисокий рівень тривожності,порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, вдеякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовищасубкультури.
Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньоїюності молодіжна субкультура впливає в деякій мірі позитивно, тому що вирішуєдля молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечує підтримку друзів,підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінюєсебе та свої здібності. Також молодіжна субкультура розвиває творчі здібностіта нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистостів суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто,вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», соціального «Я» вперіод ранньої юності залежить від того, яку течію субкультури обере молодалюдина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищімолодіжної субкультури.
молодіжна субкультурапідліток юність
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблемсучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжноїсубкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ходідослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасної молодіжноїкультури, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжної субкультурина молодь. Також було проведене експериментальне дослідження середстаршокласників, яке виявляло характер впливу молодіжної субкультури наформування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального«Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальностіюнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження тадослідження впливу молодіжної культури на старшокласників дало змогу зробититакі висновки та узагальнення:
1. Молодіжнасубкультура, яка являється частиною загальної культури суспільства і є системоюнорм, цінностей, поглядів, переконань, принципів молоді, має два прояви своговпливу на юнацтво. Перший тип прояву – це прямий вплив молодіжної субкультурина формування особистісного «Я» у період ранньої юності. Він має місце у томувипадку, якщо особистість безпосередньо сама є представником чи носієммолодіжної субкультури. Другий тип прояву – це непрямий вплив субкультури, якийпроявляється у відношення молоді, яка не належить до течій молодіжноїсубкультури до своїх однолітків-неформалів чи самої молодіжної субкультури.Змістом цього впливу є судження чи ставлення цієї ж молоді до самих течіймолодіжних субкультур та до їх представників, сприйняття чи неприйняття їхньоїдіяльності.
2. Про впливмолодіжної субкультури на формування особистісного «Я» та індивідуальністьособистості у період ранньої юності, а також на вибір нею ціннісних орієнтаційу житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосуєтьсярізних аспектів життєдіяльності юнацтва. Проте, узагальнено можна визначитихарактер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши тапроаналізувавши напрями впливу молодіжної субкультури на формуванняособистісного «Я», можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:
· самоствердженнята самореалізація молодої людини в середовищі молодіжної субкультури;
· формуванняоб’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;
· розвитоктворчих здібностей;
· формуванняпочуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття тасамопізнання;
· формуваннята розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма«психотерапії»;
· виробленнясвого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;
· активнасоціалізація та адаптація до життя в суспільстві.
Проте вплив молодіжної субкультури характеризуєтьсятакож і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивнимифакторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямкудіяльності та змісту молодіжної субкультури, представником чи носієм якої ємолода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжної культури наформування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:
· нівелюванняавторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;
· емансипаціявід влади дорослих;
· завищенасамооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;
· фізичната вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;
· в деякихтечіях молодіжних субкультур негативною рисою є інфантильність;
· десоціалізація,невміння жити та працювати в суспільстві;
· протиставленнясебе суспільству;
· нездоровийспосіб життя;
· удеструктивних течіях молодіжної субкультури негативним наслідком діяльності єкримінальна відповідальність.
Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховуютьмолоде покоління – батьки та вчителі з феноменом молодіжної субкультури та їїпредставниками. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своєнегативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту протидорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжноїсубкультури не варто. По-перше, не всі течії молодіжної субкультури єсуспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. Апо-друге, самі представники молодіжної субкультури не схвалять та не сприймутьтакого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити тапрацювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти їївиховувати.
Сучасний педагог, навіть якщо він є справжнімпрофесіоналом, ні в якому разі не може чинити опір проявам молодіжноїсубкультури, так само, як і повністю схвалювати її діяльність. Йому потрібнодобре знати, вміти розбиратись в діяльності тих чи інших течій молодіжноїсубкультури, щоб зрозуміти молодь, зменшити негативний вплив деяких проявівсубкультури та направити культурний розвиток юнацтва у потрібне русло. Аджеосновне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовнихлюдей.
Список використаної літератури
1. ВолковаН.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001.
2. Заїка Н.Бути собою – головний принцип неформалів. // Прес-центр. — №7 (137) від13.02.08р.
3. ЗавгородняТ. Штрихи до портрету сучасного старшокласника. // Завуч. – 2001. — №3. – С.3-5.
4. Історіякультури // За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
5. Карп’якВадим. Молодіжні субкультури // Спілка української молоді. –http://www.cym.org/ua/content/subcult1.asp.
6. Молодь ісубкультури. Виховна бесіда. //Завуч. — № 1 (331). – С. 23-25.
7. ПідласийІ. Ідеали українського виховання. // Рідна шк. – 1999. — №3; 2000. – №2, 4.
8. Піча В.М.Культурологія. – Львів: Магнолія, 2003.
9. РибалкаО.Я. Формування моральних цінностей у між статевих стосунках підлітків // Постметодика. – №5-6.- 2001. – С. 146-149.
10. СінькевичН. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків //Рідна школа. – №12. – 2000. – С.22-23.
11. ЯременкоО.О. Молодіжний рух в Україні. – К.,1996..
12. БазаровМ. Современная молодежь – кто есть who? // Газета «Ринок» № 37 (511) від29.09.2007р
13. Верная А.О субкультурах // Субкультуры www.subcult.ru
14. Д’яконоваБ., Оплат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. — №7-8. – 1999. –С.44-46.
15. ЕрасовБ.С. Социальная культурология. Пособие для студентов высших учебных заведений.– М., 1996. – 591 с.
16. ЖитомирскийД. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Исскуство и массы в современномбуржуазном обществе. Науково-популярне видання. М., 1989, С. 69-107.
17. ИонинЛ.Г. Социология культуры. Учебное пособие. – М., 1996. – 280 с.
18. Козерог О.В.Книга и/или компьютер // Наук. Записки Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавства. – Харків, 2001.
19. Кон И.С.Психология ранней юности // Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – С.149-184.
20. Новейшийфилософский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.
21. ПоляковаА. Откуда берутся «неформалы»?// Завуч. – 2008. – №15 (345). – С. 9-10.
Додатки
Додаток 1
Складові та ознаки субкультури
/>
Субкультура
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Картина світу (у вузькому сенсі) Цінності Стиль та способи життя Соціальні інститути як системи норм Процедурне знання: навички, уміння, способи здійснення, методи Потреби та схильності Соціальні ролі та статуси
Додаток 2
Таблиця 1.Позиція Стилі Перевага, у % 1. Рок-музика 46,42 2. Rap 28,57 Хіп-хоп 28,57 3. Поп-музика 21,42 4. Електро-, техно- напрям 7,14 5. Дискотечна музика 3,57
Таблиця 2.Позиція Гурти чи виконавці Перевага, у % 1. Авріл Лавін 57,14 2. Tokio Hotel 50 3. Арія 46,42 4. Amatory 14,28 5. Slipknot 10,71 6. Бумбокс 7,14 7. Океан Ельзи 6,25 8. Інші (26 назв) 3,57