Зміст
Вступ
1. Опис моделі
2. Характеристика тканини і фурнітури
3. Вихідні дані
4. Конструювання основи виробу
5. Моделювання деталей виробу відповідно дофасону
6. Розробка лекала
7. Технологічна послідовність виготовленнявиробу
8. Виріб обладнання для виготовлення виробу
9. Поузлова обробка виробу
Використана література
Вступ
Перед легкоюпромисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення напромислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості ірозширення асортименту міжсезонного одягу з приміненням легких утеплюючихпрокладок, модних і практичних виробів і комплектів. А одним із найпоширенихзавдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів являється: розвитокі зміцнення співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжнихгалузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення,прикладні матеріали.
При виповненні поставленої мети значна роль належитьправильній організації художнього проектування виробів, предназначених дляпромислового виробництва. Художнє проектування визначає подальше життя виробів.
Результатомправильно організованого процесу художнього проектування (дизайну) являєтьсяйого продукт – вибір, оптимально рішено з точки зору технології, економіки іестетики.
Найбільшої силиестетичне виховання досягає лиш тоді, коли увесь предметний світ, окружаючийлюдину, буде пронизаний красотою, гармонією, коли культура в поведінці і одягустане нормою. Постійне поповнення асортименту і підвищення естетичного рівняшвейних виробів – це єдина мета, яка згуртовує колективи будинків моделей одягуі суміжних підприємств.
В результатінової проведеної правлінням структурної перебудови народного господарства вкраїні складається принципово нові економічні відносини.
Програматехнічного процесу переоснащення галузі заторкнула взагалі великі об’єднання іпідприємства і це стало причиною відставання технічної інформаційної базибудинків моделей, адже розвиток моди і асортименту конкурентна здібністьпродукції, яку не можна уявити без нових тканин і матеріалів,висококваліфікованих спеціалістів. Зараз, безпосередньо на підприємствах легкоїпромисловості повинні вирішуватися всі питання зв’язані з виробництвом товарів,матеріально-технічним забезпеченням, збутом, експортом. Тому, діяльністьправління і галузевих органів правління водночас направляється на покращенняматеріального положення підприємств, з метою підвищення ефективностівиробництва і реалізації товарів, як на внутрішньому так і на зовнішньомуринках.
Ріст об’ємушвейних виробів і покращення якості виготовленого одягу знаходяться в прямійзалежності від подальшої вдосконаленості технологічних процесів, обладнанняпідприємств новою високоефективною технікою вдосконаленості структури іуправління виробництвом, організація праці, раціонального використанняматеріальних і енергетичних ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки,покращення якості роботи в усіх ланках виробництва.
При виконанніпоставлених завдань значне місце належить правильній організації художньогопроектування виробів призначених для промислового виробництва. Художнє проектуванняв більшості випадків визначає майбутнє “життя виробів” .
В поняття“якості виробів” входить і модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівеньпромислового виготовлення.
В останні рокишвейна промисловість стала все більше перетворювалися в високоефективну галузь.
1. Опис моделі
Мода – явищедовільно вадке, воно залежить від цілого ряду факторів життя людей ірозповсюджується на багато областей діяльності людини. Під модою слід розумітинедовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і культури. Вонахарактеризує обов’язкову зміну стиля, пов’язане з системою регулюваннязагальної поведінки людей.
Системазагальної поведінки відрізняється коротким строком своїх змін, і зв’язана зцілою серією другим серед яких можна назвати етикет, мораль, право і т. д.
Мода – дужечутливий “інструмент» всіх соціальних перемін, і разом із тим, це явищепсихологічного клану. Мода не може бути віднесена до однієї категоріївизначення (соціальної, економічної, психічної): щоб правильно оцінити явищемоди і дати йому визначення потрібно роздивитися його на різних етапах і ізвсіх точок зору. Моду слідує розглядати на відмінно великому, відносноісторичному відрізку часу, тоді її зміна здається регулярною; на протязі жкороткого часу зміна моди здається анархічною.
У відносновеликих відрізках часу можна виділити два періоди: один чисто для ньогохарактерна можлива пам’ять про моду.
Моду завждизв’язували з костюмом, як найбільш яскравим її проявом, а причини, народжуючиїї, — з соціальними явищами життя, класовістю.
Різні модипо-своєму по різному регулюють моду. В деяких групах є підвищена чутливість домоди, вони швидше всіх отримують найбільш гострі новинки. Є ж люди, які дужеобережно відносяться до нової моди й проходить деякий час, поки вони сприймаютьі підкоряться її законам, так як мода пропонує і навіть диктує норму соціальноїповедінки.
Центром модидовгий час був і залишається Париж. Одною із причин пріоритету французької модиє та обставина, що вона завжди грає важливу роль у французькій економіці.
Наряд завторитетними, затвердившими себе на міжнародній арені моди фірмами такими, як“Шанель”, “Ніна Річчі”, “Ів Сен Лоран”, “П’єр Карден”, “Андре Купперс”, “МадленВьоне”, з’явився цілий ряд нових фірм, які придбали популярність в останніроки. Це фірми “Жан Поль Галатьє”, “Каралін Мілбані”, “Лагерфельд”, “Клод”,“Мастана”, “Ямалота”.
Старішоюфранцузькою фірмою є “Шанель» засновник фірми Габріель Шанель зуміла зрозуміти,щоб передати в своїх моделях образ і стиль ділової жінки ХХ ст. Вона розробиламоделі демісезонних полу пальто, костюмів, спідниць та блузок, плаття –костюмів. Не дивлячись на часті зміни моди, її вироби відрізнялися стабільноюдовжиною – нижче колін. Кольори для тканин вона знаходила в колориті живоїприроди – кольору пшеничного поля, ржаного хліба, смородини, рози, бузку, і вдоповнення до них чорне й біле. Фактури тканин – рихлі, з малюнками в полоскучи клітинку, частіше всього моделі доповнювалися блузками з бантами іфурнітурою із блискучого металу (пряжка, цепи, кліпси), Шанель належить івинахід маленького чорного плаття для вечора.
Одним ізвидатних сучасних модельєрів являється П’єр Карден. По освіті він архітектор ісвоє уміння будувати, бачити ціле із простих, гармонійно складених об’ємів,переніс в одяг. Він заявляє, що “будувати” одяг так легко як будинок чи меблі.П’єр Карден один із небагатьох модельєрів миру котрі займаються конструюваннямі моделюванням не тільки одягу, але і меблів, дитячих іграшок, обладнанняінтер’єрів, проектуванням посуду і інше. Він зробив свій стиль, який добревідображає сучасність.
Основнимпринципом в моделюванні він рахує надходження співвідношення плечей і стегон, івідображає його в нових пропорціях. В його моделях дуже часто можна бачитиспіввідношення темних і білих тонів, скромний грим, асиметричне рішеннякостюму, знімні деталі.
Мода має певнізакономірності в своєму розвитку. Існують періоди повтореності деякихелементів, на котрі можна спиратися при прогнозуванні розвитку костюму.
Ідея моди по –різному сприймається різними категоріями населення, самі гострі пропорціїпідхоплює і розвиває молодь. Молоде покоління вступає в пору свого життяпочинає активну діяльність в загальній, професійній і культурній сферах життя.Тому в цей час для молоді характерна цілеспрямованість, рішучість переборотитруднощі в досягненні поставленої мети, бажання бути на рівні ідеалів свогочасу, утвердити себе в колективі, в співвідношенні з цілями і задачами цьогоколективу.
Алесамоутвердження починається з пристальної уваги до себе, до свого зовнішньоговигляду. Тому, щоб бути виділеним, потрібно бути рідким, але щоб статипредметом загальної уваги, потрібно бути доступним.
Проектуванняодягу для молоді придається особлива увага в швейній промисловості. Не рідкомолодь в прагненні за підкресленою виразністю в одязі і виражає почуття міри.На основі досліджень тенденцій моди в костюмі для молоді було встановлено, щовона віддає перевагу спортивному стилю. Цей стиль в останній час значнозбагатився розвитком ліній, ритмічним строєм, кольоровою гамою.
Визначну роль вформуванні сучасного одягу молоді зіграли хіпі. Вони узаконили “незаконну” доцих пір одяг – джинси, полатаний одяг, розфарбовані куртки, спідниці.
Зручність вексплуатації, простота конструкцій, новизна форми, яскравий колорит – такіосновні риси сучасної моди. Але можна сказати, що 2001 – 2002 роки відповідаютьформі трапеції по графіку формоутворення професора Карлової Т. В. Закономірно,що очікується спад розвитку трапецієподібної структури, до новогоперспективного овального силуету. При цьому потрібно пам’ятати, що в цей же часіснує і прямий силует, який знаходиться на прогресивному проміжку свогорозвитку з відповідальними теоретичними прогнозами в моді 2002 – 2003 роцібудуть співіснувати всі силуетні форми, отже, в 2002 році силуети “трапеція”стали другорядними, а в 2003 році і зовсім вийдуть з моди.
Літня мода тяжієдо простоти і класичності. Довжина – це відмінна особливість нової моди. Іншимстає силует, виникають нові пропорції. Фігура “закрита” акцент переноситься зніг на інші частини фігури, зокрема на підчеркнуту талію. Талія на звичайномумісці, лінія стегон підкреслюється довжиною блузи чи доповнюючи ми деталями.
В моді плаття –халати з великою кількістю ґудзиків, виріз горловини – лотка або прямокутний.Яскраві цвітасті брюки – спідниці чи плаття з великою кількістю розрізів віднизу до лінії колін і вище. До короткого одягу проектують довгі чобітки чикольорові колготки масивної фурнітурної в’язки. Широко розповсюджені плащі.Найдена в формі плаща необхідна воля рухів, зручний об’єм, можливість носити влюбу погоду і по – різному (із поясом чи без нього, закривати комір наглухо ірозкривати) ці вироби відрізняються спрощеною спортивною стрункістю, чіткістюкомпозиційного строю, активністю кольорового рішення і виразністю фурнітури. Основусучасного повсякденного одягу складають вироби масового виробництва. Це восновному швейні, трикотажні вироби не важкі по своїй конструкції, фактуріматеріалу, спокійних кольорів, прямі чи розширені спідниці, строгі брюки,невеликі жилети. У своїй роботі я пропоную модель представлену на малюнку 1.
Фантастична стильна сукня з с високим боковим розрізом стане вашимприданим союзником в боротьбі за чоловічі погляди на любій вечірці. Його магічний секрет криється нетільки в підкреслено вузьким силуетом, притягуючими поглядами до жіночихприлягань вашої фігури, але і в красивій кокетці яка, і не залишає погляду ніякогозайвого, але зате подарить багато хвилюючих фантазій!
/>
Мал. 1.Сукня-коктель
Сукня жіноча,молодіжна, святкова, із креп – сатинової тканини, із знімними рукавами, безкоміра.
Перед та спинкасукні з асиметричною горловиною.
Перед інагрудною та плечовою виточкою, яка переходить у талеву виточку.
У лівомубоковому шві знаходиться застібка тасьмою – “блискавка”.
Спинкаскладається з двох частин, із швом посередині та розрізом, з двома талевимивиточками та однією плечовою з правої сторони.
Рукава окремовід сукні, з ліктьовою виточкою, верх рукавів оброблений швом відгин з закритимзрізом та вставленою в шов резинкою.
Низ рукава безманжетів.
2.Характеристика тканини і фурнітури
Тканина – цеодна з великих людських потреб. Як би не намагалася її потіснити швидко іпросто виготовлені нові неткані матеріали, вона приречена на довге життя.
Тканина володієвластивостями, за які її завжди будуть цінити люди – вона пластична, прилягаючадо любої фігури, драпірується, здійснює відчуття цілісності силуету із багатимритмічним життям, грою різних відтінків та кольорів.
Кожна епохапропонує свої тканини, свої манери її використання в костюмі та сукні. Мовоюпластики, самої драпіровки, складок одяг виражає дуже багато. В тому, якнакинута на фігуру тканина читається образ часу, характер людей.
На початкуносили одяг, складки якої розташовувалися вільно.
Потім навчилисяними керувати, підкоряти відповідній системі, створювати пластичний образ.
Тканинапоступово видавала людям свої таємниці, властивості, її пластична сутністьрозкривалася поступово, і ставала предметом мистецтва.
Звернув увагу насукню, можемо побачити її відношення об’ємів і ліній.
В пошиттівиробів приймають участь різноманітні тканини так і ювелірні прикраси, шкіра,хутро, трикотаж, але тканина остається першоосновою.
Атлас — в минулому шовкова тканина. Тепер —тканина з різної сировини так званого атласного переплетення, права сторонагладка, із сильним полиском, ліва — матова. Вживається на підшивку та якдекоративна тканина. Різновидом атласу є сатин.
Кожен із природнихматеріалів володіє своїми властивостями, які характерні по своїй структурі.Вовна – м’якістю, шовк – блиском, шкіра – пластичністю.
В даній роботіописано сукню із синтетичного шовку. Ця тканина має блиск, на дотик тканинажорстка, в результаті чого виріб із них не зминається, добре зберігає надануформу.
Після пранняінколи не вимагає прасування.
Ці тканинипереважно із капронових ниток. Характеризується незначною масою і щільністю.Виробляється переважно креповим переплетенням. По фарбуванню така тканинагладко фарбована.
Тканина володієзносостійкістю, не зсідається після замочування і прання, не псується відсирості і поту.
Виробляютьтканини простими дрібно візерунчастими переплетеннями, двохшаровими.
Синтетичнітканини складні в швейній обробці. Вони стягуються у швах при прокладанністрочки і утворюють безпосадкового шва. При великій швидкості утворення строчкитканини можуть оплавлятися голкою. Це призводить до зменшення швидкостіутворення строчки.
Голкирекомендують застосовувати хромірувані або застосовувати спеціальніпристосування для охолодження голки.
Обсипаннятканини призводить до необхідності застосовувати шви із подвійним підшивом.Зрізи деталей після розкроювання обметують або обпалюють.
Ковзання тканинта великий опір різанню ускладнює процес розкроювання. Для шиття виробіврекомендують застосовувати такі голки № 85, 90, 100., бавовняні нитки № 50, 60,80., капронові і шовкові нитки.
Особливої увагиці тканини вимагають при волого — тепловій обробці.
Артикул тканини62003.
3. Вихідні дані
Розрахунокта побудова плаття невідрізного по лінії талії Ширина (см) Прибавка (%) Прибавка (см) Ширина (розрахункова) Спинка 17,5 20 % 0,5 18,0 Пройма 10,6 73 % 1,8 12,4 Перед 18,3 7 % 0,2 18,5 Всього 46,4 100 % 2,5 48,9
Прибавки на вільнеоблягання
Пг = 3 см
Пт = 4 см
Пст = 2 см
Побудовабазисної сітки
АТ = Дтс + 0,5 =40 + 0,5 = 45 см
АГ = 1/3 Сг ІІІ+ 5 = 1/3 х 44 + 5 = 19,7 см
ГГ1 == 18,0 см (ширина розрахункова спинки)
Г1Г2= 12,4 см (ширина розрахункова пройми)
Г2Г3= 18,5 см (ширина розрахункова переду)
Г1Г4= ½ Г1Г2 = 6,2 см
Г3в =½ СгІІІ + 1= 23 см
ТС = ½Дтс = 20 см
АН = Д виробу =130 см
Ш спинки полінії стегон = СС1 = (Сст + Пст /2) – 1 = (48 + 2 /2) – 1 = 24 см
Побудова спинкиплаття
åв(розхил виточки) = (СгІІ + Пг) – (Ст. + Пт) = (46,4 + 3) – (35 + 4) = 10,4 см
боковий зріз =0,5 х 10,4 = 5,2 см
виточка спинки =0,35 х 10,4 = 3,64 см
виточка переду =0,15 х 10,4 = 1,56 см
АА1 =1/3 Сш + 0,8 = 1/3 х 18.5 + 0.8 = 6,9 см
А1А2= ½ АА1 = 2,3 см
А1А3 = ½А1А2 = 1,5 см
аП = 2 см
А2П1= Шпл + 2 = 15 см
А2В =1/3 А2П1 = 5 см
ВВ1 =0,5 см
В1В2= 7 см
В1В3= 2 см
Г1П2= 1/3 Г1а = 7 см
Г1Г5= ½ Г1Г4 = ½ Г1Г4 =6,2 / 2 = 3,1 см
Т1Т2= 5,2 / 2 = 2,6 см
ТТ3 =½ ТТ2
Т3Т4= Т3Т5 = 3,64 / 2 = 1,82 см
Г6О =4 См
С2О1= 2 см
Т2О2= ½ Т2С1
О2О3= 1 см
Побудова передуплаття
Будуємо базиснусітку переду плаття
С3С4= (Сст + Пст) – СС1 = (48 + 2) – 24 = 26 см
вА4 =АА1 = 6,9 см
вА5 =6,9 + 1 = 7,9 см
О2О3= 2 см
А4А6= А2В = 5 см
Г3Г7= Цг + 0,1 = 10 + 0,1 = 10,1 см
А4Г8= Вг = 26,5 см
А6А7= 1 см
А7В4= 1/8 СгІІІ + 1,5 = 7 см
В4П3= Шпл – 5 = 13 –5 = 8 см
Г2П4= Г1П2
Г2Г9= 1/8 Г1Г2 = 1/8 х 12,4 = 1,55 см
О4О5= 1 см
Т1Т7= ½ х 5,2 = 2,6 см
Т8Т9= Т8Т10 = 1,56 х 2 = 0,78 см
Г8О6= 1см
С5 О7= 5 см
Т7О8= ½ Т7С4
О8О9= 1 см
4. Конструюванняоснови виробу№ п\п Назва операції Технологічні умови на виконання Графічне зображення
1
2
3
4
Викроювання обшивки
Обробка горловини
Пришивання обшивки до горловини
Заключна ВТО
Викроїти деталь обшивки по формі горловини плаття з двох або більше деталей
1. Зшити деталі обшивки
2. Обметати зрізи обшивки
3. Перевірити відповідність внутрішнього зрізу обшивки довжині горловини
1. Скласти обшивки лицевою частиною до лицевої частини виробу, сумістити шви зшивання обшивки з відповідними точками на горловині
2. Пришити обшивку шириною шва 0,5 – 0,7 см з боку горловини виробу.
3. Підрізати припуски на шви, зробити надсічки
4. відігнути обшивку на виворітну сторону
5. Припрасувати, повертаючи припуски на шви в бік обшивки, випускаючи кант з виворотнього боку на 0,1-0,2 см
6. Закріпити припуск на шов до обшивки оздоблюючою строчкою.
7. Закріпити відлітний край обшивки ручними стібками до припусків на шов основної деталі.
Припрасувати обшивку до горловини.
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Обробкагорловини
Вдеяких випадках застосовують застібку у шві у сукні.
Такзастібка може оброблятися у плечовому чи рельєфному швах, а при обробціспідниці цю застібку можна застосувати в бічному, рельєфному чи середньому шві.
Усукні застосовується застібка у лівому бічному шві.
Застібкатасьмою – блискавкою дуже широко застосовується при обробці спідниці та брюк,іноді використовується у платті щоб підкреслити форму фігури.
Розглянемообробку застібки в лівому бічному шві сукні.№ п\п Назва операції Технологічні умови на виконання 1 Обробка застібки Намітити місце розташування застібки 1. на вивороті сукні.
Обметати бічні зрізи сукні
Зметати перед та спинку плаття по бічним зрізам – скласти перед та спинку лицевим частинами всередину, урівняти зрізи відповідні та зметати прямими змету вальними стібками.
Зшити перед та спинку по бічних зрізах – шириною шва 1,5 – 3 см так, щоб строчка закінчувалась на рівні вметування застібки в бічний шов.
Видалити нитки зметування бокових зрізів.
Розпрасувати припуски бічного шва – із зволоженням, одночасно запрасовуючи припуски на ділянці застібки.
Наметати тасьму – блискавку – підкласти тасьму з вивороту деталей на ділянці застібки так, щоб запрасовані краї деталі розташовувалися у стик над серединою тасьми, і наметати прямими змету вальними стібками, щоб перші ланки тасьми не доходили до зрізів деталей 1- 1,5 см.
Настрочити тасьму – з обох боків від запрасованих країв на відстані від них на 0,4 – 0,7 см, прокладаючи строчку до бічного шва
Видалити нитки наметування
Припрасувати застібку в готовому вигляді – із зволоженням з обох боків.
5. Моделюваннядеталей виробу відповідно до фасону
Моделюванняодягу полягає в створенні всіляких зразків виробів і в розробці по ним кресленьконструкцій. Процес моделювання розрізняють на творчий і технічний.
Творчемоделювання — це створення нових моделей, що відображають напрям моди зврахуванням пред'явлених вимог до одягу (ескізи і зразки одягу створюютьсяхудожниками-модельєрами). Технічне моделювання — це розробка конструкції поготовому зразку або ескізу з журналу мод.
Уданій главі описується конструктивна розробка різних моделей платтів. Аби умітивикористовувати основне креслення виробу для конструювання складніших моделей,треба добре засвоїти порядок зміни ліній креслення.
Уодязі розрізняють лінії: силуетні, конструктивні і декоративні. Силуетні лініївизначають пропорції, виражають напрям моди, але вони не повністю розкриваютьформу виробу. Конструктивні лінії створюють форму одягу, це лінії з'єднаннядеталей одягу (плечові, бічні шви, шви ушивання рукавів і ін.). Деякіконструктивні лінії є одночасно декоративними (бічний шов із складкою, обробноюстрочкою та інші). Декоративні лінії використовуються при розробці фасону. Вонибувають вертикальні, горизонтальні і похилі і сприяють композиційній розробцівиробів. Наприклад: вертикальні лінії підкреслюють стрункість, строгість;овальні — м'якість, плавність; похилі — динаміку, рух; горизонтальні лініїстатичні, оглядово збільшують ширину виробу, Їх добре використовувати для фігурз вузькими плечима і грудною кліткою і широкими стегнами.
Приіндивідуальній розробці фасону слід звернути увагу на пропорцію фігури. Фігуруслід як би розділити на дві частини: від темряви голови до талії і від талії достоп. Від того, як розташована лінія талії, різко міняються пропорції фігури і,отже, зовнішній вигляд людини в одязі. Природне розташування лінії таліївідповідає співвідношенню верхньої і нижньої частин фігури як 1:2. Штучнознижуючи і підвищуючи лінію талії, можна регулювати пропорції в одязі, доводячифігуру в ній до бажаних природних форм. Досягається це шляхом розчленовуванняодягу конструктивними і декоративними лініями.
Розробкамоделі складається з декількох послідовних операцій:
1)вивчення ескіза моделі або зразка;
2)побудова креслення основи з врахуванням надбавок на вільне облягання і силует;
3)нанесення конструктивних ліній фасону;
4)підготовка викрійки до розкрою.
Першніж приступити до розробки нової моделі, треба уважно розібрати фасон плаття,блузи або іншого виробу, виявляючи силует моделі, крій, вигляд застібки,розташування рельєфів і інших конструктивних ліній фасону. Розробку викрійкивиробу виконують послідовно. Спочатку конструктивні лінії фасону наносять накреслення основи, виконане в масштабі (зіставляючи масштаб малюнка з масштабомкреслення), а вже після цього на креслення, виконане у натуральну величину. Прирозробці складних фасонів рекомендується перевірити конструктивні лінії фасонуна фігурі людини або зшити виріб з тонкої недорогої тканини. Інколи, наприкладпри індивідуальній розробці фасону плаття, сполучають в одній моделі деталірізних моделей. При цьому треба пам'ятати, що в платті необхідно зберігатигармонію ліній, деталі повинні поєднуватися формою (закруглені куточки коміраможуть повторюватися на манжетах, клапанах, кишенях і т. п.). Готові викрійкиможна переробити відповідно до особливостей фігури і на суміжні розміри. Дляцього знімають мірки з фігури і порівнюють їх з вимірами на кресленні викрійки.Визначивши різницю в розмірах, розширюють або зменшують викрійку.
Дляперенесення ліній фасону плаття або іншого виробу на креслення основи необхідноспочатку на кресленні виробу нанести горизонтальні лінії шиї, грудей, талії,стегон, низу, провести вертикальну лінію через середину переду і спинки накресленні, які умовно називають сіткою і потім визначити силует моделі, крій,розташування виточок, кокеток, рельєфів, оформлення лінії горловини, коміра,лацканів, розташування кишень і інших конструктивних ліній. Нанесення намалюнок горизонтальних і вертикальних ліній дає можливість визначити формувиробу, пропорції, положення лінії талії в моделі по відношенню до пропорційфігури. За допомогою сітки відтворюється і уточнюється положення деталейфасону. Наприклад, глибину вирізу горловини плаття або іншого виробу визначаютьшляхом ділення на частини відстані між лініями підстави шиї і грудей, а такожбезпосереднім виміром на фігурі. Ширину вирізу визначають відстанню міжпідставою шиї і кінцем плеча шляхом ділення його на частини. Визначаютьположення ліній фасону відносно основних ліній. Якщо лінії фасону проходять міжосновними лініями, то відстані між ними ділять ще на частини як на саміймоделі, так і на кресленні викрійки, зіставляючи масштаб моделі з масштабомкреслення.
Основноюконструктивною особливістю переду ліфа є верхні вытачки,необхідні для оформлення опуклості на груди. Класичною є вытачка,направлена від плечового зрізу. Цю вытачкуможна переводити в різні напрями, причому кінець її з будь-якого положення маєбути направлений до центру грудної залози.
6. Розробкалекала
Питанняградації лекал стоїть дуже гостро на більшості швацьких підприємств. Процес цейдосить трудомісткий і тривалий, а результат не завжди відповідає вимогам, щопред'являються, основним з яких є збереження якості посадки виробу на фігурі увсіх розмірах. У літературі розглядається питання про відмову від градації, іпропонується проводити моделювання на кожен розмір окремо. Такі крайні заходи,мабуть, передчасні, тим паче, що спочатку, градація була створена дляполегшення і прискорення процесу розробки лекал інших розмірів і ростов.З іншого боку, недоліки очевидні, і потрібно з'ясувати їх причини і способиусунення.
Спочаткунагадаємо основні терміни і визначення: градацією лекал називають процеспобудови лекал, подібних початковим; єство процесу градації полягає взбільшенні або зменшенні лінійних розмірів вихідних лекал по певних правилах;градація здійснюється з використанням схем градації; схеми градації — це записвеличин міжрозмірних (міжростових) переходів від контурів вихідної деталі доконтурів деталей суміжних розмірів; міжрозмірні і міжростові прирости в схемахградації встановлені відповідно до розмірної типології фігур; схеми, призначенідля градації одягу типового крою, називають типовими.
Розробкатипових схем градації зазвичай відбувається на основі методик конструювання.Такі схеми приведені в багатьох підручниках і довідниках по конструюванню,проте незрідка вони не владнують конструкторів, оскільки містять неточності.Аби уникнути помилок, на багатьох підприємствах розроблені і використовуютьсясвої схеми градації. Проте, конструктори часто не задоволені результатом. Такожвідомо, що не рекомендується робити градацію більше, ніж на три розміри в кожнусторону від базового. Але і в цьому випадку, в крайніх розмірах виникаютьвеликі погрішності.
Причинможе бути декілька: дефекти є у вихідному розмірі, а в процесі градації, вонипосилюються; використовувана схема градації, дійсно, складена невірно.
Зокрема,в приведеній схемі (мал. 2), міжрозмірні переходи від вихідних лекал деталейвстановлені відповідно до мінливості антропометричних розмірних ознак фігури.Надбавка в розрахунках відсутня, оскільки у всіх розмірах і ростах надбавки ітехнологічні припуски приймаються постійними.
/>
Мал.2.Схема градації по розмірам спинки і полочки сукні
Наприклад,надбавка до напівобхвату грудей в 44 і в 54 розмірах буде однакова. В процесіградації рукава ми прагнемо до збереження норми посадки, а не надбавки доширини рукава, а в деталях спинки і полички просто нехтуємо такими величинами.
Яквідомо, довжина окатарукава розраховується по формулі:
Док=Дпр+ Ппос, де Ппос = Дпр*Н.
Такимчином, Док=Дпр*(1+Н).
Якщозастосувати дану формулу до розрахунку ширини виробу (Ши), узявши за вихідніпараметри напівобхват грудей 3 (Сг3) і норму посадки (Н), то для 44 розміруотримуємо:
Ши= Сг3*(1+Н)=44*1.1 = 48.4, Псг3 = 4.4 див.
Адля 54 розміру отримуємо:
Ши= Сг3*(1+Н)=54*1.1=59.4, Псг3 = 5.4 див.
Зрозрахунків бачимо, що надбавка збільшилася на 1 см за 5 міжрозмірнихінтервалів, тобто в кожному інтервалі не хапає 2мм. Таким чином, якщовикористовувати для градації запропоновану схему, то до певного розміру вирібперестане відповідати фігурі, а, простіше кажучи, буде мало. Додавши бракуючувеличину, отримуємо схему (мал. 3).
/>
Мал…3. Змінена схема
КупуючиСАПР або збираючись його купити, дуже багато хто думає, що вирішать питанняградації раз і назавжди. Але сам по собі САПР не може нічого вирішити, оскількипрограмне забезпечення не містить готових схем, воно лише є інструментом дляшвидшої і точнішої роботи. Інша справа, якщо за допомогою програми можнаскласти схеми градації. Для цього необхідно мати можливість розрахувати вавтоматичному режимі правила градації по двох лекалах різних розмірів. Одногоразу отримавши типову схему, що відповідає всім вимогам, що пред'являються,можна використовувати її для подальшої роботи.
Розробкасхем градації нетипових конструкцій отримують на основі типових схем методомугрупування: 1) перетворення вихідних лекал нетипової конструкції до типовоговигляду; 2) виконання контурів деталей крайнього розміру з використаннямтипових схем: 3) пропорційний розрахунок величин переміщень конструктивнихточок нетипових ліній розчленовування; 4) повернення деталей вихідного ікрайнього розмірів до первинного вигляду; 5) перегрупування деталей нетиповоїконструкції з метою раціонального положення осей градації.
Іншимисловами, для побудови градації нетипової конструкції, потрібно виконати процес,зворотний моделюванню. Переводили виточку- переведіть назад, будували відрізний бочок — об'єднаєте, об'єднували рукав — розрізайте. Потім, побудуйте крайній розмір, і проведіть для нього весь процесмоделювання, як для вихідного розміру. Так ви отримаєте схему градації нетиповоїконструкції.
Тутвиникає питання: було б добре, якби можна було зробити градацію на базовуконструкцію вихідного розміру, а потім, моделювання проводити відразу у всіхрозмірах.
7. Технологічнапослідовність виготовлення виробу
Рельєфні шви на деталях з загальної та підкладної тканинисколоти та зметати, натягуючи тканину під лапкою. Глибину виточок запрасуватипо лінії середин.
Перед та спинку (із основної і підкладкової тканини )зложити лицьовими сторонами, зметати бокові шви. Припуски на шви обметати ірозпрасувати. Обметати середні шви спинки, вшити потайну застібку -блискавку.Середній шов спинки нижче блискавки ( на деталях основної і підкладковоїтканини)зшити і розутюжити. Застібку-блискавку припасувати з лицьової стороничерез пропрасовував.
Нижній зріз плаття обметати. Припуски на підкладці вздовжсередньої лінії спинки запрасувати на виворотню сторону. Нижні кути бічногозрізу обробити «конвертом». Припуски на підгін низу і вздовж розрізу повернутина виворітню сторону, зметати і зшити потайним швом на відстані 1 см. Від зрізу. на мітку видалити, нижній край плаття при прасувати.
Аналогічно обробити низ і бічний розріз на платті ізпідкладки, зробивши його на 2 см коротше сукні із основної тканини. Замістьпотайного шва припуски відстрочують на машинці. Припуски на кружив ній кокетціспинки вздовж середньої лінії запрасувати на зворотню сторону і настрочитивузькою зигзаго-подібною строчкою на відстані 0,75 см від згину. Залишкиприпуски зрізів з виворотної сторони близько до строчки.
Деталі кокетки зложити лицьовими сторонами з сукні основноїтканини, зрівнюючи зрізи.
Сукня із підкладочної тканини накласти поверх кокетки,лицьовими сторонами вниз. Деталі зшити, починавши і закінчивши по середньомушву спинки. Припуски обметати, сукню з підкладки відвернути вверх і настрочитина припуски, близько до шва пристрочування кокетки.
Сукня із підкладки завернути в середину сукню з основноїтканини, кокетки відвернути верх. Шов пристрочовування від відпрасувати.Підкладку пришити потайним швом і тасьмі застібки — блискавки. Мереживнікокетки зложити виворотними сторонами і прокласти строчку по плечовимшвам, відступити в сторону припуск на 0,5 см. Припуски швів зрізати до ширини0,4 см і розпрасувати.
Сукню вивернути на виворіть, кокетки зложити лицьовимисторонами і зшити бічні шви по мітці. Сховані всередині попередні шви припускизапрасовують в сторону спинки. Косу бейку зложити вздовж пополам. Зрізатиприпуски вздовж зрізів пройм і горловини викласти зрізи між сторонамибейки, пересуваючи зріз до згину бейки. Приколоти і відстрочити з лицьовоїсторони по краю бейки. На лівій частині кокетки спинки зробити воздушню петлю, направу частину пришити маленького ґудзика.
8. Вибіробладнання для виготовлення виробу
Длявиготовлення даного виробу застосовують обладнання JANOME VS 52 (EL-532)
Характеристики:
— Регулювання довжини стібка: від 0 до 4 мм
— Регулювання ширини стібка: від 0 до 5 мм
— Вертикальний човник
— Додатковий підйом лапки
Вільнийрукав полегшує роботу на важких місцях, таких як рукави і брючини.Від'єднуваний відсік для зберігання аксесуарів, він також служить швацькимстоликом і збільшує робочу поверхню для шиття.
— Швидка зміна лапки
— Вбудована ручка для перенесення машини
— Механізм зупинки шпульки при повному намотуванні
— Два що висуваються металеві котушкових стержня
— Кнопка реверсу для швидкого закріплення строчки
— Обрезатель нитки
— Освітлення — однією штырьковой лампочкою
Приладдя:
— Прозорі шпульки: 3 шт.
— Велика викрутка
— Масельничка з маслом
— Направник тканини
— Розпорювач/щітка для пилу
— Набор голок
— Рамка для петлі
— Лапка оверложуюча
— М'який чохол
9.Поузлова обробка виробу
Викройка сукні.
Молнія довжиною45 см.; одна маленька.
Деталі зосновного і підкладочної тканини:
1. перед – 1деталь із сагибом;
3. спинка – 2деталі;
Деталі змереживного полотна:
2. кокеткапереду – 1 деталь із сагибом;
4. кокетка спини– 2 деталі.
/>
Нам знадобиться:
Креп сатин іпідкладочна тканина шириною 140 см і довжиною 80 см для всіх розмірів;
Мереживогополотна шириною 140 см і довжиною 25 см. Для всіх розмірів;
Потайноїзастібки замок довжиною 45 см.; один маленький ґудзик для воздушної застібки;
Коса байки дляокантовки зрізів і пройми і горловини.
/>
Використана література
1. Бузов А.Д. “Матеріалознавство швейного виробництва”М. Легпромбутіздат, 1986 р.
2. Гущина К.Г., Бєляєва С.А. “Асортимент, свойстваи технические требования к материалам для одежды” М. Легкаяиндустрия, 1978 г.
3. Зак І.С., Горохов І.К. “Довідник по швейномуобладнанню” Легка індустрія, 1981 р.
4. Мальцева Є.П. “Матеріалознавствошвейного виробництва” М. “легка і харчова промисловість” 1983 р.
5. Міщенко Г.І. Базюк Г.П. “Технологіяремонту швейних виробів” К.: Техніка 1991 р.
6. МихайловськаЛ.М. “Текстильные товары, товароведение”М. Изд.Экономика, 1990 г.
7. Козлова, Т.В., Ритвінська Л.П., З.Н.Тимашова “Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу”, М.Легкопромбитіздат, 1990 р.
8. ’’Оборудованиешвейного производства‘‘ М.: Лёгкаяиндустрия,1997 г.
9. Першина Л.Ф., Петрова С.В. “технологіяшвейного виробництва” Легпромбутіздат, М. 1991 р.
10. Порецька Є.Я. “Технологія виготовленнялегкого жіночого та дитячого одягу”, К. “Вища школа” 1992 р.
11. Пожидаєв Н.Н. і др… “Матеріали дляодягу” М. Легка індустрія, 1975 р.
12. Рейбарг Л.Б. “Обладнання швейноговиробництва” М. “легка промисловість і побутове обслуговування” 1988р.
13. Ромашкина І.І і др… “Я шию сама”
14. Рукоделие (сост. )
15. Савостицький А.В., Маликов Є.Х. “Технологія швейнихвиробів” М. Легка промисловість, 1982 р.
16. Сулла М.Б. Охрана труда: учебноепособие для студентов пед… институтов. М.: Просвещение, 1989 г.
17. Труханова А.Т. “Технологія жіночого і дитячоголегкого одягу”, М. “легка і харчова промисловість” 1983р.
18. Тру ханова А.Т. “Иллюстрированноепособиепо технологиилёгкойодеждой”М.: Лёгкаяпромышленность,1984 г.
19. Шершнева А.П. “Основи конструюванняжіночого і дитячого одягу” М. “легка промисловість і побудова обслуговування”
20. Шийте самі – Сімферополь: МП “Век”1994 р.
21. Юдіна Є.Н. і ін. Шейтесами(ЮдинаЕ.Н., ЕвтушенкоМ.А., ЧерусалимскаяО.А.) 1992 г.