--PAGE_BREAK--
Таблиця № 1.2.1.1 Зведена відомість устаткування
Модель верстата
Кіл.верстатів
Габаритні розміри
Потужність електродвигунів, кВт
Ціна верстата, тис. грн.
Загальні витрати на верстат з монтажем грн..
Загальні витрати на всі верстати, грн..
Одного верстата
Всіх верстатів
1
2
3
4
5
6
7
8
Токарський зі ЧПУ 16К20Т1
18
2470 ´2760
10.0
180
550000
632500
11385000
Координатно-свердлильний 2Д450АМФ2
7
2760 Х 2360
2
14
623000
716450
5015150
Універсально- заточувальної 3Б642
1
2330 Х 1660
1.5
1.5
300000
345000
345000
2.2 Визначення кількості виробничих робітників
Все працююче на підприємстві діляться на дві категорії:
— промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;
— персонал непромислові організації, в основному працівники житлово-комунального господарства, дитячих і санітарних установі, що належать підприємству.
До робітників відносять працівників підприємства, безпосередньо зайнятих створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих і транспортних послуг.
Робітники підрозділяються на основні й допоміжні.
ППП — це працівники підприємства безпосередньо пов'язані із процесом виробництва (виконанням робіт, наданням послуг), тобто зайняті продуктивною діяльністю. Незалежно від сфери додатка праці весь ППП підрозділяється на дві категорії: робітники та службовці. Робітники безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції: управляють машинами, механізмами, установками, спостерігають за роботою автоматичного й встаткування, здійснюють ремонт, регулювання, налагодження машин, виконують розвантажувальні роботи.
Для розрахунку чисельності робітників використовують три методи:
— по нормі часу:
Чрнt=Нt*N/Fеф.*? (чол.);
— по нормі виробітку:
Чр.вир.=N*Нви.р./Fеф.*? (чол.);
— по нормі чисельності:
Чяв.=Але*А*З, Чсп.=Чяв.*Ксс. (чол.).
Для розрахунку чисельності працівників підприємства або ділянки, а також фонду заробітної плати необхідно розрахувати ефективний фонд робочого часу в планованому періоді.
Даний показник визначається при розрахунку балансу робочого часу одного робітника, і виробляється з метою більше ефективного використання трудових ресурсів підприємства й підвищення кількості ефективного фонду часу.
Обліковий состав — відбиває рух чисельності всіх працюючих. Середньообліковий состав служить для визначення чисельності працівників за певний період. Під явочним составом розуміють число працюючих, які фактично з'явилися на роботу для виконання виробничого завдання.
Розрахунок чисельності основних робітників розгляну на прикладі розрахунку чисельності основних робітників на токарських верстатах. Якщо норма чисельності верстата всього 1 чоловік, Кс.с.= 1.1, кількість змін З=2, норма чисельності Нч.=1/1.
Визначаю явочну чисельність Чяв.
Чяв.=Нч.*З*А;
Де: А-Кількість агрегатів.
Чяв.= 1/1*2*18=36 чіл.;
Визначаю обліковий состав на токарські верстати.
Ксп.=Чяв.*Кс.с.;
Ксп.=36*1.1=39.6чіл.
Приймаємо 40 чоловік.
Інші розрахунки наведені в таблиці 1.2.2.1.1
Розрахунок чисельності допоміжних робітників
У складі робітників виділяють дві групи: основних і допоміжних. Допоміжні- це робітники які обслуговують виробничі процеси (наладчики, електрики, слюсарі, контролери, крановики).
Таблиця 1.2.3.1 Розрахунок чисельності допоміжних робітників.
№ п/п
Спеціальність
Кіл-В оборуд.
(шт.)
Норма обслуговування
Кіл-У змін
Чяв.
(чіл.)
Кс.с.
Чсп.
(чіл.)
1
2
3
4
5
Слюсар
Електрик
Крановик
Контролер
Наладчики
Разом
26
26
1
1
25
2/26
2/26
1/1
1/1
1/7
3
3
2
2
2
6
6
2
2
7.14
1.1
1.1
1.1
1.1
1.1
6.6(7)
6.6(7)
2.2(3)
2.2(3)
8
28
Приклад розрахунку чисельності допоміжних робітників привожу на розрахунку кількості слюсарів. Кількість устаткування дорівнює 26, норма обслуговування 2/26, кількість змін 3.
Визначаю явочну чисельність:
Чяв.=Нобс.*А*З;
де: Нобс.- норма обслуговування; А-А- кількість устаткування; З-С- кількість змін.
Чяв.=(2/26)*26*3=6 чіл.
Визначаю облікову чисельність:
Чсп.=Чяв.*Кс.с.; Чсп.=6*1.1=6.6 чіл.
Інші розрахунки наведені в таблиці 1.2.3.1
Розрахунок чисельності службовців і МОП
У групі службовців виділяються наступні категорії працюючих:
— керівники — займають посади керівників підприємства, а також їхні заступники ;
— фахівці — складаються із працівників зайнятих виконанням інженерно- технічних, економічних, бухгалтерських і інших функцій ;
— службовці здійснюють підготовку й оформлення документів, облік контроль, зайняті господарським обслуговуванням і діловодством (секретарі й касири).
Молодший обслуговуючий персонал — це особи посади, що займають, по догляду за службовими приміщеннями, а також по обслуговуванню працюючих і службовців.
Таблиця 5.2.3.1 Розрахунок чисельності службовців.
№ п/п
Посада
Кількість (чіл.)
1
2
3
4
5
6
Начальник цеху
Ст. майстер
Див. майстер
Технолог
Економіст
Нормувальник
Разом
1
1
4
1
1
1
9
МОП
1
Прибиральник
2
Співвідношення різні категорії працівників у їхній загальній чисельності характеризує структуру персоналу підприємства, цеху, ділянки.
2.4 Організація ремонту встаткування
Поступове зношування металорізальних верстатів у процесі експлуатації проявляється в зниженні точності верстата, появі підвищеного шуму, виникненні неполадок і відмов. Підтримати верстати в працездатному стані й відновити втрачені в процесі експлуатації технічні показники можна тільки шляхом періодичного огляду й ремонту.
На підприємстві діє система планово — попереджувального ремонту, сутність якого полягає в тім, що через певне число відпрацьованих годин кожного агрегату роблять його профілактичні огляди й різні види планового ремонту. Основним завданням системи є подовження міжремонтного терміну служби встаткування, зниження витрат на ремонт і підвищення його якості.
Існує три види планово — попереджувальних ремонтів:
- після оглядові
- періодичні;
- примусові.
Найпоширенішими є періодичні ремонти, коли для кожного верстата становлять план із вказівкою строків і обсягу ремонтних робіт.
Періодичні огляди проводять слюсарі — ремонтники відповідно до плану ремонту. При цьому перевіряють роботу всіх механізмів, роблять їхнє регулювання, виявляють стан і ступінь зношування вузлів. Верстати підвищеної точності перевіряють на точність. При огляді виявляють всі дефекти й несправності встаткування, але усувають тільки такі, наявність яких не дозволяє нормально експлуатувати встаткування до найближчого планового ремонту. Огляди роблять, як правило, у неробочий час.
Періодичний ремонт може бути поточним, середнім, капітальним. Поточний ремонт — ремонт, при якому заміняють або відновлюють невелике число зношених деталей, термін служби яких дорівнює міжремонтному періоду або менше його, і регулюють механізми.
Середній ремонт — це ремонт, що включає в себе операції поточного ремонту й додаткові заходи щодо відновлення передбачених Дст або технічними умовами точності, потужності й продуктивності встаткування на строк до чергового середнього або капітального ремонту. При середньому ремонті заміняють зношені деталі, термін служби яких дорівнює або менше міжремонтного періоду. При цьому обов'язково роблять перевірку на точність.
Капітальний ремонт — ремонт, при якому роблять повне розбирання верстата, ремонт базових деталей, заміну й відновлення всіх зношених деталей і вузлів з метою повернення агрегату первісної точності, потужності й продуктивності. Крім періодичних планових ремонтів може бути неплановий ремонт, що не передбачений графіком і викликаний аварією встаткування.
Період між двома капітальними ремонтами називають ремонтним циклом, а період часу між черговими плановими ремонтами — ремонтним періодом.
При визначенні трудомісткості ремонтних робіт доцільно користуватися нормативами часу в годинниках на одну ремонтну одиницю.
- промивання в 0,35 години;
- перевірка на точність в 0,4 години;
- плановий огляд в 0,85 години;
- огляд перед капітальним ремонтом в 1,1 години;
- малий ремонт в 6,1 години;
- середній ремонт 23,5 години;
- капітальний ремонт 35 годин.
Структура міжремонтних циклів, кількість ремонтів, оглядів устаткування і їхнє чергування залежить від характеристики встаткування й року його випуску.
Тривалість міжремонтного циклу металообробних верстатів у відпрацьованих станко-годинниках знаходжу по формулі (3) гл.3.5, стор. 141.
Тр.ц. = bп´bм´bв´bт´А, де
bп=1,3 — коефіцієнт враховуючий тип виробництва;
bм=0,7 — коефіцієнт, що враховує рід оброблюваного матеріалу;
bв=1,1 — коефіцієнт, що враховує умови експлуатації встаткування; bт=1 — коефіцієнт враховуючу масову категорію верстата; А — тривалість номінального циклу (24 000 ч.).
Таким чином, при зазначених умовах тривалість міжремонтних циклів у годинниках дорівнює:
Тр.ц. = 1,3(0,7(1,1(1(24000 = 24024 ч.
Тому що, устаткування на планованій ділянці завантажене на 91%, те тривалість міжремонтного циклу в літах визначаємо з урахуванням коефіцієнта змінності й коефіцієнта завантаження встаткування.
Тр.ц.г. = Тр.ц. /( Рд(Кс(Кз ), де
Рд = 3777.2 ч.- номінальний фонд часу; Кс = 1,2 — коефіцієнт змінності роботи встаткування; Кз = 0,91- коефіцієнт завантаження встаткування.
Для токарських верстатів:
Тр.ц.г. = 24024/(3777.2(1,2(0,91)= 6 років.
продолжение
--PAGE_BREAK--