--PAGE_BREAK--Побудова графіку погодинного водоспоживання води за добу для населеного пункту
Графік погодинного водоспоживання води за добу для населеного пункту будуємо, відкладаючи по осі ординат години доби, а по осі абсцис погодинні витрати води в населеному пункті (табл.2, стовпець 26). Побудований графік наведений на мал.2.
Споживаня (подача) води
Години доби
Мал.1. Графіки водоспоживання населеного пункту й подачі води насосними станціями: 1 – графік добового водоспоживання; 2 — графік подачі води насосною станцією першого підйому; 3 — графік подачі води насосною станцією другого підйому.
Визначення режиму роботи насосних станцій
Для насосної станції першого підйому (НС I) режим роботи протягом доби призначаємо рівномірним.
Qнс1год.= Qнпдоб.макс./ 24 = 2349,1/24 = 97,88 м3/год, (8)
де Qнпдоб.макс – максимальна добова витрата населеного пункту.
Для насосної станції другого підйому (НС II) графік подачі води, по можливості, повинен збігатися із графіком водоспоживання населеного пункту. Аналізуючи графік водоспоживання приймемо три розрахункових режими роботи НС II (може бути і менше і більше). Перший режим — мінімальна подача води в період з 0 до 6 годин. Другий режим — середня подача води в періоди з 6 до 7, з 12 до 18 і з 23 до 24 годин. Третій режим — максимальна подача води в періоди з 7 до 12 і з 18 до 23 години. Співвідношення між подачами приймемо:
Q нсII год.макс / Q нсII год.хв = 3
Q нсII год.порівн / Q нсII год.хв = 2
Ці співвідношення можуть бути й іншими, але, при використанні однакових насосів, обов'язково кратними 1; 1,5; 2; 2,5; 3; 3,5 і т.д. Наприклад, якщо при мінімальній подачі буде працювати два насоси, а при максимальній — п'ять, то співвідношення між подачами складе 2,5.
Подачу одного насоса визначимо по формулі:
Qгод.нас = Q нп год.макс / е (n i ґ ti), (9)
де n i – кількість працюючих насосів; t i – час роботи даної кількості насосів у годинах доби.
У першому наближенні будемо вважати, що мінімальну подачу здійснює один насос, тоді при середній подачі необхідно два насоси, а при максимальної — три.
Qгод.нас = 2349,1/ (1ґ6+2ґ8+3ґ10) = 45,2 м3/год.
Прийняті графіки подачі насосних станцій наведені на мал.1.
Визначення об’єму резервуарів чистої води і об’єму бака водонапірної башти
Визначення об’єму резервуарів чистої води
Об’єм резервуарів чистої води (РЧВ) знайдемо, як суму трьох обсягів води: регулюючого обсягу, запасного обсягу на власні потреби очисних споруд і недоторканного запасу води на протипожежні потреби.
Регулюючий обсяг визначаємо як подачу води в РЧВ (подача НС I) і відбір води із РЧВ (подача НС II). Розрахунок проводимо табличним способом (табл.4). Заносимо в графу 3 в інтегральному (сумарному) виді подачу НС I, а в графу 4 — НС II. Різниця між ними дає нам поточне значення обсягу води акумульованого в резервуарах чистої води. Шуканий регулюючий обсяг одержимо, як суму максимального позитивного і максимального негативного (по абсолютній величині) значень поточного обсягу води в резервуарах. Негативних значень може й не бути.
Wрчврег.= 323,56+ 8,67= 332,32 м3.
Запасний обсяг води на власні потреби очисних споруд орієнтовно приймемо рівним 7% від добового споживання води:
Wрчво.с.= 0,07 ґ 2349,1 = 164,4 м3.
Недоторканий запас води на протипожежні потреби знайдемо по формулі:
Wрчвпож.= SW + 3(3,6 ґ nпож ґqпож – Qнс1ч), (10)
де SW – максимальна сума споживання води за третю годину підряд (за графіком водоспоживання це період з 7 до 10 годин); nпож – розрахункова кількість одночасних пожеж; qпож – розра хункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння в л/с; Qнс1год – подача насосної станції першого підйому в м3/год.
Wрчвпож.= (166,78+149,22 +141,08) + 3(3,6 ґ 2 ґ 15 – 97,88) = 487,44 м3.
Wрчв = Wрчврег. + Wрчво.с. + Wрчвпож. =164,4+ 487,44 + 332,32 = 984,16 м3.
Таблиця 4. Визначення регулюючих обсягів резервуарів чистої води й бака водонапірної башти
Години
доби
Обсяг споживання
Обсяг подачі НС I
Обсяг подачі
НС II
Зміна обсягу води в РЧВ
Зміна обсягу води у ВБ
Година
м3
м3
м3
м3
м3
1
2
3
4
5
6
0-1
51,42
97,88
45,2
52,68
-6,22
1-2
86,8
195,76
90,4
105,36
3,6
2-3
120,41
293,64
135,6
158,04
15,19
3-4
154,47
391,52
180,8
210,72
26,33
4-5
195,95
489,5
226
263,5
30,05
5-6
254,13
587,28
271,2
316,08
17,07
6-7
341,91
685,16
361,6
323,56
19,69
7-8
508,69
783,04
497,2
285,4
-11,49
8-9
657,91
880,92
632,8
248,12
-25,11
9-10
798,99
979,8
768,4
210,4
-30,59
10-11
920,75
1076,68
904
172,68
-16,75
11-12
1036,4
1174,56
1039,6
134,96
3,2
12-13
1144,05
1272,44
1130
142,44
-14,05
13-14
1235,28
1370,32
1220,1
150,22
-15,18
14-15
1318,17
1468,2
1310,8
157,4
-7,37
15-16
1419,16
1566,08
1401,2
164,88
-17,96
16-17
1524,34
1663,96
1491,6
172,36
-32,74
17-18
1630,17
1761,84
1582
179,84
-48,17
18-19
1755,45
1859,72
1717,6
142,12
-37,85
19-20
1880,79
1957,6
1853,2
104,4
-27,59
20-21
2003,94
2055,48
1988,4
67,08
-15,54
21-22
2162,91
2153,36
2124,2
29,16
-38,71
22-23
2281,43
2251,24
2262
-8,76
-21,43
23-24
2349,1
2349,1
2349,1
Регулюючий обсяг
332,32
78,22
Визначення числа й розмірів резервуарів чистої води
Число резервуарів має бути, по можливості, найменшим, але не менш двох. По додатку 10 підбираємо кількість і розміри підходящих за обсягом типових резервуарів для води. Вибираємо два круглих резервуара зі збірного залізобетону місткістю в 500 м3 (Діаметр одного резервуара 12 м, висота 4,8м). Резервуари роблять напівзаглибленими із захисним насипом зверху. Відповідно до розрахункової схеми резервуару (рис.2) визначимо максимально можливу глибину води в ньому й проведемо висотну прив'язку.
Рис.2. Розрахункова схема резервуара чистої води.
Тому що ми маємо два однакових резервуара, по об’єму, розглянемо їх водночас (кожен на 500 м3 ):
Максимальна глибина води в резервуарі:
h = 4Wрчв / npD2 = 4 ґ 984,16/2 ґ 3,14 ґ 122 = 4,35 м.
Оцінка поверхні землі в місці розташування резервуарів, відповідно до плану населеного пункту (мал.1), становить 42м. Оцінка дна резервуара буде дорівнювати:
Сдна РЧВ = Спов. землі – H/2 = 42 –4,8/2 = 39,6 м.
Оцінка максимального рівня води:
Своди макс = Сдна РЧВ + h = 39,6 + 4,35 = 43,95 м.
Визначення об’єму бака водонапірної башти
Об’єм баку водонапірної башти (ВБ) визначаємо, як суму регулюючого обсягу й запасного об’єму води на пожежогасіння.
Регулюючий обсяг визначимо, зіставляючи приплив води у ВБ (подача НС II) і відбір води із ВБ (споживання води населеним пунктом).
Розрахунок проводимо табличним способом (табл.4). Заносимо в графу 2 в інтегральному виді споживання води населеним пунктом (переписуємо стовпець 27, табл.2). Подача НС II у нас уже є в графі 4. Різниця між ними дає нам поточне значення обсягу води, що повинен бути в баку водонапірної башти. Шуканий регулюючий обсяг одержимо, як суму максимального позитивного і максимального негативного (по абсолютній величині) значень поточного обсягу води в баку.
Wвбрег. = 30,05+ 48,17= 78,22м3.
Обсяг води на пожежогасіння, що запасається в баку водонапірної башти, повинен забезпечувати десятихвилинне гасіння однієї зовнішньої й однієї внутрішньої пожежі при одночасній найбільшій витраті води на інші потреби населеного пункту:
Wвбпож.= 0,6 ( qпож + qвнпож + qнп ), (11)
де — qпож. – розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння, прийнята відповідно до додатку 11 (у нашім випадку qпож. = 15 л/с); qвнпож. — розрахункова витрата води на внутрішнє пожежогасіння (відповідно до додатка 12, приймаємо qвнпож. = 2,5 л/с);
qнп – максимальна витрата населеного пункту, дорівнює 46,32/с (див.табл.3).
Wвбпож.= 0,6 ( 15 + 2,5 + 46,32) = 38,3м3.
Wвб = Wвбрег. + Wвбпож. = 78,22+ 38,3 = 116,52 м3.
продолжение
--PAGE_BREAK-- Визначення розмірів бака водонапірної башти
Резервуар або бак водонапірної башти звичайно роблять циліндричним. Максимальну висоту води в баку визначають по залежності:
h = 4Wрчв / pD2.
Відношення найбільшої висоти води в баку до діаметра бака лежить у межах від 0,8 до 1,2. У першому наближенні приймемо це співвідношення рівним 1. Тоді h =D і формула прийме вид:
D = 4Wвб / pD2;
D3 = 4Wвб / p = 4 ґ 116,52/3,14 = 148,43 м3;
D = 5,29 м.
Округлимо діаметр до півметра в найближчу сторону. D = 5,5 м.
h = 4Wрчв / pD2 = 4 ґ 116,52/3,14 ґ 5,5 2 = 4,90 м;
h / D = 4,90 /5,5 = 0 ,89.
Мал.4. Розрахункова схема бака водонапірної башти.
Трасування магістральної водогінної мережі. Визначення місця розташування водопровідних споруд
Магістральну водогінну мережу проектуємо кільцевою так, щоб вона рівномірно охоплювала райони житлової забудови населеного пункту.
Магістральну мережу прокладаємо по найкоротшому шляху поблизу автодоріг і проїздів, прямолінійно, паралельно лініям забудови. Перетинання проїздів виконуємо під прямим кутом.
Місце розташування водозабірних споруд (артезіанська свердловина) у нас задана. Насосну станцію першого підйому поєднуємо із свердловиною. Очисні споруди, резервуари чистої води і насосну станцію другого підйому розташовуємо в безпосередній близькості до насосної станції першого підйому. Водонапірну башту встановлюємо на початку магістральної водогінної мережі, бажано на високій місцевості.
На план населеного пункту наносимо трасу магістральної мережі й позначаємо місце розташування водопровідних споруд.
Вузлові зосереджені відбори води з магістральної мережі на потреби суспільних будинків і промислового підприємства намічаємо на перехрестях вулиць у безпосередній близькості до них.
Магістральне кільце розбиваємо на розрахункові ділянки, вузлові крапки яких установлюємо в місцях зосередженого відбору води з мережі і на перехрестях вулиць, але не більш ніж через 400...600 метрів. Вузлові крапки нумеруємо за годинниковою стрілкою, починаючи з водонапірної башти.
Намічаємо напрямок руху води в магістральній мережі й призначаємо точку зустрічі потоків (диктуючу точку). Як правило, це буде вузлова точка найбільш віддалена від початку мережі. У нашім випадку такою точкою буде вузол 7.
Розрахунок водогонів
Споруди для подачі води від джерела до об'єкту водопостачання називають водогонами (водопроводами).
Кількість ліній водогонів слід приймати з урахуванням категорії системи водопостачання і черговості будівництва (додаток 17). Приймаємо для другої категорії надійності дві лінії водогонів.
Водогони, як правило, розраховують на середню годинну витрату води на добу максимального водоспоживання. У нашому випадку цей об’єм водоспоживання дорівнює:
Qгод.ср. = Qнпдоб.макс./ 24 = 2349,1/24 = 97,88 м3/год,
qср. = 97,88 /3,6 = 27,2 л/с
Тому що водогонів два, то розрахункова витрата кожного водогону складе 13,6 л/с. Водогони виконаємо із чавунних труб. По додатку 12 виберемо середнє значення економічного фактора Э в залежності від географічного положення населеного пункту. Харківська область (див. завдання) перебуває на сході України, отже, Э =1. Відповідно до додатка 13 (чавунні труби) умовний діаметр водогонів приймаємо рівним 150 та 200 мм.
Визначимо втрати напору у водогонах при різних режимах водоспоживання.
При максимальному водоспоживанні населеного пункту від насосної станції другого підйому у водогони надходить 135,6 м3/год (див. мал.2), що відповідає 37,6л/с або 18,8 л/с на кожний водогін.
Втрати напору визначаємо по формулі 12.
h = K ґ A ґ q2 ґ L, (12)
де: K — поправочний коефіцієнт, що залежить від швидкості руху води в трубопроводі і матеріалу трубопроводу; A -питомий опір трубопроводу; q — витрата води в трубопроводі; L — довжина трубопроводу.
Величину швидкості знайдемо з виразу n= q ґ m, де m = 4/pd2.
Значення A і m приймаємо по додатку 15. Для чавунних труб діаметром 150 мм: m = 0,0548; A = 37,11 ґ 10-6.
v = 18,8 ґ 0,0548= 1,03 м/с
Значення коефіцієнта К знайдемо з додатку 16, удавшись при необхідності до інтерполяції. К = 1,015.
h1 = 1,015 ґ 37,11 ґ 10-6 ґ 18,82 ґ 200 = 2,7 м
При пожежогасінні витрату води у водогонах необхідно збільшити на величину протипожежної витрати, прийнятого по додатку 11 (у нашім випадку можливо дві одночасних пожежі з витратою води на кожну пожежу qпож. = 15 л/с). Витрата води в одному водогоні при гасінні пожеж складе 18,8 + 15 = 33,8 л/с.
v = 33,8 ґ 0,0548 = 1,85 м/с
К = 1,015
h2 = 1,015 ґ 37,11 ґ 10-6ґ 33,8 2 ґ 200 =8,6 м
При прокладенні водогонів у дві або більше лінії із загальних водозабірних споруд, між водогонами влаштовують перемички, при цьому у випадку аварії на одному з водогонів подачу води на господарсько-питні потреби знижуємо на 30 % розрахункової витрати, а на виробничі потреби — за графіком (див. завдання).
qав. = 0,7 qх.п.
qав. = 0,7 ґ37,7= 26,39 л/с
Кількість перемичок між водогонами визначимо виходячи з умови рівності втрат напору у водогонах при нормальній експлуатації і при аварії на одному з водогонів. Для двох паралельних водогонів число ділянок перемикань при однаковому їхньому діаметрі й довжині можна визначити з рівняння:
n = 3 qав.2 /( q2 — qав2 ), (13)
де: n – число ділянок перемикань; qав. — витрата води при аварії; q — витрата води при нормальній експлуатації.
n = 3 ґ 26,39 2/ (37,7 2 — 26,39 2 ) = 1,92
Приймаємо дві ділянки перемикань.
Гідравлічний розрахунок магістральної водогінної мережі
Гідравлічний розрахунок магістральної водогінної мережі у випадку розташування водонапірної башти на початку мережі проведемо для двох основних режимів роботи системи водопостачання:
Максимальна годинна витрата води на всі потреби населеного пункту на добу максимального водоспоживання; Те ж, але при гасінні пожеж.
Підготовка до гідравлічного розрахунку
Споживання води житловим сектором у міських водопроводах звичайно приймають за спрощеною схемою, що умовно допускає, що відбір води в житлові будинки відбувається рівномірно по довжині мережі. Тоді кількість води, що відбирається на кожній розрахунковій ділянці, буде пропорційно його довжині й наявності житлової забудови. Обидва ці фактори враховує так звана «умовна довжина» ділянки. При відсутності житлової забудови умовну довжину ділянки приймають рівної нулю. Якщо житлова забудова є тільки з однієї сторони ділянки, то умовну довжину ділянки приймають рівній геометричній довжині цієї ділянки. Якщо житлова забудова є із двох сторін від ділянки водогону, то умовну довжину ділянки рівна подвоєній геометричній довжині цієї ділянки.
Виходячи з вищевикладених допущень, можна обчислити питому шляхову витрату води, тобто витрату води, що відбирається з одиниці умовної довжини магістральної мережі:
Qпит.шл. = qжил.с. / SL умов., (14)
де qжил.с. – розрахункова витрата води житлового сектора населеного пункту, таблиця 3 в л/с; SL умов. — сума умовних довжин всіх ділянок магістральної водогінної мережі. qжил.с. =26,25л/с,
SL умов. =3280(Дані з таблиці 5, стовпець 5 ),
Qпит.шл. =26,25/3280=0,008л/(сґм).
Витрата води, що забирається на потреби житлового сектора на кожній конкретній ділянці, зветься шляховою витратою води. Шляхові витрати води визначаємо по формулі:
qm-nшл. = qпит.шл.Lm-nумов., (15)
де Lm-nумов. – умовна довжина ділянок мережі.
q1-2шл. =0,008ґ400=3,2 л/(сґм). q2-3шл. =0,008ґ150=1,2 л/(сґм).
q3-4шл. =0,008ґ100=0,8 л/(сґм). q4-5шл. =0,008ґ280=2,24 л/(сґм).
q5-6шл. =0,008ґ120=0,96 л/(сґм). q6-7шл. =0,008ґ800=6,4 л/(сґм).
q7-8шл. =0,008ґ240=1,72 л/(сґм). q8-9шл. =0,008ґ140=1,12 л/(сґм).
q9-10шл.=0,008ґ100=0,8 л/(сґм). q10-11шл.=0,008ґ150=1,2 л/(сґм).
q11-12шл.=0,008ґ400=3,2 л/(сґм). q12-1шл.=0,008ґ400=3,2 л/(сґм).
Відбір води з магістральної мережі в суспільні будинки й промислові підприємства здійснюють із конкретних вузлів мережі. Такі відбори називають зосередженими відборами, а витрати води — зосередженими витратами води. Перенесемо у вигляді схеми трасу магістральної водогінної мережі з основними спорудами. На цій схемі для двох розрахункових режимів роботи системи вкажемо всі розрахункові відбори води з мережі (табл.3), крім житлового сектора. Відбір води на гасіння пожеж намітимо в самій несприятливій точці. Такою точкою буде найбільш віддалений вузол мережі — вузол 7.
Для зручності ведення розрахунків шляхові витрати води також заміняють зосередженими, тобто умовно вважають, що половину шляхової витрати забирають на початку ділянки, а половину наприкінці. Ці фіктивні зосереджені витрати води називають умовними вузловими витратами води.
Результати обчислень заносимо в табл.5 і представляємо у вигляді розрахункової схеми на мал.7.
Після обчислення вузлових водовідборів робимо попереднє (у першому наближенні) потокорозподілення по ділянках магістральної мережі. Напрямок потоків у кільці задаємо відповідно до схеми. Точку зустрічі потоків намічаємо у вузлі 5, як найбільш віддалену від початку мережі. Надалі цей вузол будемо іменувати вузлом, що диктує.
При визначенні розрахункових витрат води по ділянках мережі варто керуватися наступним положенням:
— для всіх вузлів мережі повинна виконуватися умова (перший закон Кірхгофа):
SQ i = 0 (18)
Кількість води, що приходить у вузол, повинна дорівнювати кількості води, що виходить із цього вузла.
Розрахункові витрати води по ділянках мережі будемо визначати, рухаючись від вузла, що диктує, до початку мережі. Попередньо випишемо на розрахункову схему значення розрахункових вузлових витрат води. У вузлі, що диктує, значення розрахункових вузлових витрат у розглянутому прикладі складає 2,4535 л/с для першого розрахункового випадку і 32,4535 л/с для випадку пожежогасіння. Відповідно до першого закону Кірхгофа витрата води, що забирається з вузла, дорівнює сумі витрат води, що надходять у вузол. У першому наближенні будемо вважати, що половина розрахункової вузлової витрати, що забирається в точці, що диктує, приходить по ділянці 4-5 і половина по ділянці 5-6. Тоді розрахункова витрата води на ділянках, що примикають до вузла, що диктує, складе 1,2 л/с для першого розрахункового випадку й 16,2л/с для випадку пожежогасіння. Рухаючись від вузла, що диктує, до початку мережі, розрахункові витрати води на кожній ділянці одержуємо як суму транзитної витрати, що йде в наступну ділянку, і розрахункової вузлової витрати в кінцевому вузлі даної ділянки. Отримані в першому наближенні значення розрахункових витрат по ділянках мережі записуємо на розрахункову схему (мал.8)
Таблиця 5. Визначення розрахункових вузлових витрат для режимів максимального годинного водоразбору і максимального годинного водоразбору з пожежогасінням на добу максимального водоспоживання
Номера
вузлів
Номера
ділянок
Довжина ділянок, м
Роздача
Умовна довжина
ділянок, м
Шляхова витрата, л/с
I розрахунковий випадок
II розрахунковий випадок
q умов.вузл
л/с
q зосер
л/с
q р.вузл
л/с
q умов.вузл
л/с
q зосер
л/с
q р.вузл
л/с
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
3,2
3,2
3,2
3,2
1-2
200
2
400
3,2
2
2,2
0,32
2,52
2,2
0,32
2,52
2-3
150
1
150
1,2
3
1
1
1
1
3-4
100
1
100
0,8
4
1,52
1,52
1,52
1,52
4-5
140
2
280
2,24
5
1,6
1,37
2,97
1,6
1,37
2,97
5-6
120
1
120
0,96
6
3,78
6,35
3,78
2,57
6,35
6-7
400
2
800
6,6
7
4,16
0,64
4,8
4,16
0,64+30,0
34,8
7-8
120
2
240
1,72
8
1,42
1,42
1,42
1,42
8-9
140
1
140
1,12
9
0,96
13,48
14,44
0,96
13,48
14,44
9-10
100
1
100
0,8
10
1
1,68
2,68
1
1,68
2,68
10-11
150
1
150
1,2
11
2,2
0,016
2,216
2,2
0,016
2,216
11-12
200
2
400
3,2
12
3,2
3,2
3,2
3,2
12-1
400
1
400
3,2
Разом:
3280
26,25
26,25
20,076
46,326
26,25
50,076
76,326
продолжение
--PAGE_BREAK--Гідравлічний розрахунок
Гідравлічний розрахунок водогінної мережі зводиться до вибору економічно найвигідніших діаметрів труб і визначенню втрат напору на її ділянках. Обчислені втрати напору використовуються потім для розрахунку висоти водонапірної башти й потрібного напору насосів, що постачає водогінну мережу.
Почнемо з визначення діаметрів труб. Магістральну водогінну мережу будемо виготовляти з азбестоцементних водопровідних труб (діаметри труб не більше 500 мм). Заповнимо послідовно в табл.6 і 7 стовпці 1;2 і 4. При заповненні таблиці виділимо ділянки з рухом води за годинниковою стрілкою й проти годинникової стрілки. Для першого розрахункового випадку по додатку 14 (азбестоцементні труби) залежно від економічного фактора Э (у прикладі Э = 1) і розрахункових витрат води по ділянках мережі призначимо умовні діаметри труб. Не забуваємо, що діаметр труб магістральної мережі згідно [1] повинен бути не менш 100 мм. Обрані діаметри заносимо в стовпець 3. У другому розрахунковому випадку (гасіння пожеж) розрахункові витрати по ділянках мережі більше, отже, більше будуть і втрати напору. Щоб уникнути надмірного (понад 60 м) вільного напору у мережі, необхідно на окремих ділянках мережі діаметр труб збільшити. Рекомендуємо порівняти розрахункові витрати води по ділянках мережі для розглянутих режимів роботи системи водопостачання. Якщо при гасінні пожеж розрахункова витрата зростає більш ніж в 2,5 рази, то діаметр труб можна збільшити на один розмір за сортаментом. У розглянутому прикладі діаметри труб збільшені на ділянках 3-4; 4-5; 5-6; 6-7.
Втрати напору на окремих ділянках мережі визначаємо по формулі 12 (див. розділ 6). Величину швидкості знаходимо з вираження n= q ґ m, де m = 4/pd2. Значення А, m і К беремо з додатків 15 і 16.
Обчислюємо й заносимо в стовпець 8 добуток КАqрl, які будуть потрібні надалі для визначення виправних витрат води.
Перевіримо нашу мережу на відповідність другому закону Кірхгофа:
Sh i = 0 (19)
Сума втрат напору на ділянках з рухом води за годинниковою стрілкою повинна дорівнювати сумі втрат напору на ділянках з рухом води проти годинникової стрілки.
У практичних розрахунках вважається припустима неув'язка втрат напору (h не більше 0,3 м для першого розрахункового випадку і не більше 0,5 м для випадку пожежогасіння.
У розглянутому прикладі:
Dh 1 = 4,365189– 3,745835= 0,619354 м > Dh прип = 0,3 м;
Dh 2 = 20,29532– 13,70309= 6,592225 м > Dh прип = 0,5 м.
І в тому і в іншому випадку неув'язка втрат напору перевищує припустиму неув'язку, отже, задане в першому наближенні потокорозподілення не відповідає реальності. Необхідно зробити корекцію витрат по ділянках мережі або, як говорять, ув'язування мережі.
Ув'язування кільцевої водогінної мережі зводиться до визначення значення поправочної витрати (Dq, при внесенні якого буде знайдений реальний розподіл витрат води по ділянках мережі. Найбільше поширення одержав метод ув'язування кільцевих мереж запропонований проф. В.Г.Лобачевим. Відповідно до цього методу поправочну витрату води обчислюють по формулі:
Dq = Dh / 2S КАqрl (20)
Отримана поправочна витрата води вносять зі знаком «+» в усі ділянки того півкільця магістральної водогінної мережі, у якому сума втрат напору була менше, і, навпаки, зі знаком «-» в усі ділянки півкільця, у якому сума втрат напору була більше (перший закон Кірхгофа буде дотриманий).
Визначимо поправочні витрати для нашого прикладу.
Dq 1 = 0,619354 /2(0,221683+ 0,340166) = 0,173992 л/с;
Dq 2 = 6,59/2(0,833707+ 0,448908) = 2,5 л/с.
Відповідно до вище наведеного внесемо поправки в усі ділянки водогінної мережі. Одержимо нові розрахункові витрати води й проведемо повторний гідравлічний розрахунок водогінної мережі. Діаметри труб при цьому не міняємо (значення А залишаться попередніми). По закінченні розрахунків виконуємо перевірку на дотримання другого закону Кірхгофа:
Dh 1 = 4,326048– 3,831523= 0,204525м
Dh 2 = 16,35– 15,85 = 0,5 м
Результати розрахунку задовольняють всім умовам. Гідравлічний розрахунок завершений. Якщо розрахунок буде незадовільним, ув'язування мережі необхідно повторити ще раз.
Побудова ліній п’єзометричних висот
Розбір води більшістю споживачів відбувається на деякій висоті над поверхнею землі, у зв'язку, із чим у водогінній мережі повинен підтримуватися певний тиск. П’єзометрична висота, що забезпечує нормальні умови експлуатації водопроводу, носить назву вільного напору. Інакше кажучи, вільний напір — це відстань від поверхні землі до п’єзометричної лінії. Мінімальний вільний напір для населених пунктів при максимальному господарсько-питному водоспоживанні приймають [1, п.2.26]: при одноповерховій забудові не менш 10 м над поверхнею землі, при більшій поверховості на кожний поверх варто додавати 4 м. У період гасіння пожеж вільний напір у мережі повинен бути не менш 10 м, незалежно від поверховості будинків [1, п.2.30]. Максимальний напір господарсько-питного водопроводу не повинен перевищувати 60 м [1, п.2.28], у противному випадку необхідна установка регуляторів тиску або зонування системи водопостачання.
Перед побудовою п’єзометричних ліній необхідно нанести на креслення поздовжній профіль поверхні землі по трасі водогінної мережі. Трасу водогінної мережі позначаємо від насосної станції другого підйому по водогонах і далі по півкільцю магістральної мережі до точки, що диктує (вибираємо те півкільце, де сума втрат напору більше).
Побудова п’єзометричних ліній починаємо від кінця мережі (від точки, що диктує). Приймаємо вільний напір у точці, що диктує, рівним мінімальному. Для режиму максимального господарсько-питного водоспоживання
Нвіл.мін = 10 + 4(n – 1),
де n — кількість поверхів.
У нашому прикладі поверховість будинків (див. завдання) дорівнює 4 поверхам.
Нвіл.мін = 10 + 4(4 – 1) = 22 м.
Для режиму пожежогасіння Нвіл.мін = 10 м.
Додавши до відмітки поверхні землі в точці, що диктує, значення мінімальних вільних напорів, одержимо початкові відмітки ліній п’єзометричних висот. Рухаючись послідовно по ділянках мережі до водонапірної башти і додаючи до отриманої раніше відмітки п’єзометричних ліній втрати напору на кожній з ділянок (табл.6 і 7), будуємо дві лінії п’єзометричних висот. Вільний напір у вузлах магістральної мережі визначаємо як різницю між відмітками п’єзометричних ліній і поверхні землі. Вільний напір у точці розташування водонапірної башти (у режимі максимального господарсько-питного водоспоживання) визначає висоту вежі від поверхні землі до дна баку. Аналітично висоту водонапірної башти можна визначити з вираження:
НВБ = Нвіл.мін + Sh — ( С1 — Сд),
де: Нвіл.мін – мінімальний вільний напір у точці, що диктує, для випадку максимального господарсько-питного водоспоживання; (h — сума втрат напору від точки, що диктує, до початку кільцевої мережі (див. табл.6); С1 і Сд – відмітки поверхні землі на початку мережі й у точці, що диктує.
Для розглянутого прикладу НВБ = 22 + 3,94 – 3,8 = 22,14 м
У режимі максимального водоспоживання п’єзометрична лінія в створі водонапірної башти робить стрибок вверх на висоту, рівну найбільшій глибині води в баку водонапірної башти (див. п.4.3.). При пожежогасінні водонапірна башта не працює, тому п’єзометрична лінія в цьому випадку розривів не має і є безперервною. Додавши до оцінок п’єзометричних ліній у створі водонапірної башти відповідні втрати напору у водогонах (див. п.6), одержимо відмітки п’єзометричних ліній у створі насосної станції другого підйому. Різниця між цими відмітками і відміткою дна резервуарів чистої води (див. п.4.2.) визначає розрахунковий напір насосів насосної станції другого підйому. Для першого розрахункового випадку:
Нр1 = 72,31– 39,6 = 32,71 м;
Для другого розрахункового випадку:
Нр2 = 77,75 – 39,6 = 38,15 м.
На мал.9 побудовані лінії п’єзометричних висот для розглянутого конкретного прикладу і позначені розрахункові значення напорів насосної станції другого підйому і висоти водонапірної башти.
Таблиця 6. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водозабору на добу максимального водоспоживання
Номера
ділянок
Довжина ділянок, м
Діаметр труб, мм
Попередній розподіл витрат
Перше виправлення
Друге виправлення
qр, л/с
n, м/с
К
А, 10-6
КАqрl
h, м
qр±Dq, л/с
n, м/с
К
h, м
qр±Dq, л/с
n, м/с
К
h, м
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
1-2
200
200
16,76
0,51956
1,15
8,092
0,31193
0,522795
16,93399
0,524954
1,15
0,533706
17,05566
0,528725
1,13
0,531978
2-3
150
150
14,24
0,780352
1,06
37,11
0,084023
1,196487
14,41399
0,789887
1,06
1,225904
14,53566
0,796554
1,06
1,246687
3-4
100
150
13,24
0,725552
1,085
37,11
0,05331
0,705824
13,41399
0,735087
1,07
0,714481
13,53566
0,741754
1,07
0,727501
4-5
140
150
11,72
0,642256
1,1
37,11
0,066979
0,784995
11,89399
0,651791
1,1
0,808476
12,01566
0,658458
1,1
0,8251
5-6
120
150
8,75
0,4795
1,15
37,11
0,04481
0,39209
8,923992
0,489035
1,15
0,407839
9,045657
0,495702
1,15
0,419035
6-7
400
150
2,4
0,13152
1,68
37,11
0,059851
0,143642
2,573992
0,141055
1,68
0,165225
2,695657
0,147722
1,68
0,181213
Разом:
0,340166
3,745835
Разом:
3,855631
Разом:
3,831523
7-8
120
150
2,4
0,13152
1,68
37,11
0,017955
0,043093
2,226008
0,121985
1,68
0,037071
2,104343
0,115318
1,68
0,033129
8-9
140
150
3,82
0,209336
1,41
37,11
0,027983
0,106897
3,646008
0,199801
1,41
0,097381
3,524343
0,193134
1,41
0,09099
9-10
100
200
18,26
0,56606
1,13
8,092
0,016697
0,304885
18,08601
0,560666
1,13
0,299102
17,96434
0,556895
1,13
0,295092
10-11
150
200
20,94
0,64914
1,1
8,092
0,027959
0,585455
20,76601
0,643746
1,1
0,575766
20,64434
0,639975
1,1
0,569039
11-12
200
200
23,156
0,717836
1,085
8,092
0,040661
0,941548
22,98201
0,712442
1,085
0,927452
22,86034
0,708671
1,085
0,917658
12-1
400
200
26,356
0,817036
1,06
8,092
0,090428
2,383311
26,18201
0,811642
1,06
2,351948
26,06034
0,807871
1,06
2,33014
Разом:
0,221683
4,365189
Разом:
4,28872
Разом:
4,236048
Таблиця 7. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водоразбору і пожежогасіння на добу максимального водоспоживання
Номера
ділянок
Довжина ділянок, м
Діаметр труб, мм
Попередній розподіл витрат
Перше виправлення
qр, л/с
n, м/с
К
А, 10-6
КАqрl
h, м
qр±Dq, л/с
n, м/с
К
h, м
1-2
200
200
31,76
0,98456
1,03
8,092
0,052942
1,68145
29,21
0,90551
1,04
1,44
2-3
150
150
29,24
1,602352
1
37,11
0,162764
4,759233
26,69
1,42612
1
3,96
3-4
100
150
28,24
1,547552
1
37,11
0,104799
2,959514
25,69
1,4078
1
2,45
4-5
140
150
26,72
1,464256
1
37,11
0,138821
3,709299
24,17
1,3245
1
3,03
5-6
120
150
23,75
1,3015
1
37,11
0,105764
2,511883
21,2
1,1617
1
2,0
6-7
400
150
17,4
0,95352
1,04
37,11
0,268617
4,673936
14,85
0,81378
1,06
3,47
Разом:
0,833707
20,29532
Разом:
16,35
7-8
120
150
17,4
0,95352
1,04
37,11
0,080585
1,402181
19,95
1,09326
1,03
1,8
8-9
140
150
18,82
1,031336
1,03
37,11
0,100711
1,895376
21,37
1,1710
1
2,4
9-10
100
200
33,26
1,03106
1,03
8,092
0,027721
0,922014
35,81
1,11011
1,015
1,05
10-11
150
200
35,94
1,11414
1,015
8,092
0,044278
1,591363
38,49
1,19319
1
1,8
11-12
200
200
38,156
1,182836
1
8,092
0,061752
2,356197
40,706
1,2618
1
2,6
12-1
400
200
41,356
1,282036
1
8,092
0,133861
5,53596
43,906
1,3610
1
6,2
Разом:
0,448908
13,70309
Разом:
15,85
Додаток 1
Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах [1]
Ступінь благоустрою районів житлової забудови
Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах на 1 жителя середньодобове (за рік) у л/доб
1. Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією без ванн
125-160
2. Те ж, з ваннами й місцевими водонагрівачами
160-230
3. Те ж, із централізованим гарячим водопостачанням
230-350
продолжение
--PAGE_BREAK--
Примітки:
Для районів забудови будинками з водокористуванням з водорозбірних колонок норму середньодобового за рік водоспоживання на одного жителя варто приймати 30-50 л/доб.
Нормами водоспоживання враховані витрати води на господарсько-питні й побутові потреби в житлових і суспільних будинках (за винятком будинків відпочинку, санаторіїв і піонерських таборів).
Вибір норм водоспоживання в межах, зазначених у таблиці, роблять залежно від природно-кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеню благоустрою будинків, поверховості забудови, укладу життя населення й інших місцевих умов.
При централізованій системі гарячого водопостачання до 40% загальної витрати води подають із мереж теплопостачання.
Додаток 2
Норми витрати холодної води в суспільних будинках [2]
Найменування водоспоживача
Одиниця
вимірювання
Максимальна добова витрата в л/доб
1. Гуртожиток:
— із загальними душовими
— з душами у всіх житлових кімнатах
— із загальними кухнями і блоками душових
на поверхах в житлових кімнатах у кожній
секції будинку
2. Готель:
— із загальними ваннами й душами
— з душами у всіх окремих номерах
— з ваннами в окремих номерах, % від
від загального числа номерів:
до 25
до 75
до 100
3. Лікарні:
— із загальними ваннами й душовими
— із санітарними вузлами, наближеними
до палат
4. Дитячі ясла-сади
— з денним перебуванням дітей
5. Школи-Інтернати
— зі спальними приміщеннями
6. Клуби
7. Підприємства громадського харчування
1 житель
1 житель
1 житель
1 житель
1 житель
1 житель
1 житель
1 житель
1 ліжко
1 ліжко
1 дитина
1 місце
1 місце
1 страва
40
50
70
50
90
100
100
120
40
110
70
40
7
13,3
Додаток 3
Питоме водоспоживання холодної води на господарсько-питні потреби на промислових підприємствах [2]
Види цехів
Норми витрати води на 1 чоловіка у зміну в л.
Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання
У цехах з тепловиділенням більше 84 кДж на 1 м/год
(гарячі цеха)
В інших цехах
21
14
2,5
3
Норми витрати води на технологічні потреби промислових підприємств визначають залежно від виду й технології виробництва.
Додаток 4
Нормативні дані для розрахунку витрати води на душ на промислових підприємствах [2,3]
Годинна витрата холодної води на одну душову сітку на промислових підприємствах варто приймати рівним 230 л; тривалість користування душем — 45 хвилин після закінчення зміни.
Кількість чоловік, що обслуговуються однією душовою сіткою приймають залежно від групи виробничого процесу і його санітарних характеристик відповідно до таблиці:
Групи виробничих процесів
Санітарні характеристики виробничих процесів
Кількість чоловік на 1 душову сітку
I
а) Не визивають забруднення одягу й рук
б) Визивають забруднення одягу й рук
15
7
II
в) Із використанням води
г) З виділенням великих кількостей пилу, або особливо забруднюючих речовин
5
3
Додаток 5
Коефіцієнти нерівномірності водоспоживання [1]
Коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, що враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будинків, зміни водоспоживання по сезонах року і дням тижня, слід приймати рівним:
К доб.макс = 1,1…1,3; К доб.хв = 0,7...0…0,9
Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання варто визначати з формул:
К год.макс = a макс b макс;
К год.мін = a хв b хв,
де a — коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств і інші місцеві умови, визначається:
a макс = 1,2…1,4; aмін = 0,4…0,6
b -коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті, і визначається по таблиці:
Число жителів
у тис.чіл.
від 4 до 6
10
20
50
100
300
1000 і більше
b макс
b мін
1,4
0,25
1,3
0,4
1,2
0,5
1,15
0,6
1,1
0,7
1,05
0,85
1
1
Додаток 6
Режим господарсько-питного водоспоживання населення
Години
доби
Розрахункові витрати води в % від максимального добового споживання при К год.макс
1,35
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
2,0
0-1
1-2
2-3
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
8-9
9-10
10-11
11-12
12-13
13-14
14-15
15-16
16-17
17-18
18-19
19-20
20-21
21-22
22-23
23-24
3,13
2,12
2,10
2,10
2,55
3,36
4,83
4,93
5,50
5,41
5,03
4,71
4,07
3,91
3,74
4,21
4,48
4,34
4,60
5,14
5,32
5,63
5,23
3,56
2,98
1,92
1,91
1,91
2,36
3,23
4,90
5,02
5,68
5,58
5,14
4,76
4,03
3,85
3,66
4,19
4,50
4,35
4,63
5,26
5,48
5,83
5,37
3,46
2,70
1,58
1,57
1,58
2,01
2,99
5,02
5,18
6,05
5,92
5,34
4,86
3,93
3,72
3,49
4,14
4,51
4,32
4,69
5,49
5,78
6,25
5,63
3,25
2,44
1,36
1,26
1,36
1,61
2,75
4,13
5,33
6,42
6,24
5,52
4,92
3,82
3,58
3,32
4,06
4,51
4,29
5,72
5,70
6,07
6,67
5,88
3,04
2,19
1,14
1,02
1,14
1,35
2,52
5,21
5,45
6,77
6,56
5,68
4,98
3,70
3,42
3,14
3,97
4,49
4,23
4,74
5,91
6,34
7,08
6,13
2,84
1,96
0,96
0,83
0,96
1,12
2,31
4,28
5,55
7,12
6,86
5,82
5,01
4,56
3,27
2,96
3,87
4,45
4,17
4,75
6,09
6,61
7,50
6,35
2,64
1,56
0,69
0,53
0,69
0,74
1,91
5,36
5,75
7,81
7,46
6,07
5,03
3,30
2,95
2,60
3,64
4,34
3,99
4,69
6,72
7,11
8,03
6,77
2,26
Додаток 7
Режими господарсько-питного водоспоживання на промислових підприємствах
Восьмигодинна зміна
Семигодинна зміна
Години зміни
Витрати води в % від
споживання за зміну
Години зміни
Витрати води в % від споживання за зміну
К год=2,5
(гарячі цехи)
Кгод=3
(інші цехи)
К год=2,5
(гарячі цехи)
К год=3
(інші цехи)
1-2
2-3
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
8-9
12,05
12,05
12,05
12,05
12,05
12,05
12,05
15,65
6,25
12,50
12,50
18,75
6,25
12,50
12,50
18,75
1-2
2-3
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
10
13
18
10
13
18
18
5,8
12,0
21,4
5,9
12,0
21,4
21,5
Додаток 8
Режими добового водоспоживання в суспільних будинках
Години доби
Витрати води в % від добового споживання
Гуртожитки,
інтернати
Лікарні,
готелі
Їдальні
Дитячі садки
Дитячі
ясла
Клуби
0-1
1-2
2-3
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
8-9
9-10
10-11
11-12
12-13
13-14
14-15
15-16
16-17
17-18
18-19
19-20
20-21
21-22
22-23
23-24
0,15
0,15
0,15
0,15
0,15
0,25
0,30
30,00
6,80
4,60
3,60
2,00
3,00
3,00
3,00
3,00
4,00
3,60
3,30
5,00
2,60
18,60
1,60
1,00
0,2
0,2
0,2
0,2
0,5
0,5
3,0
5,0
8,0
10,0
6,0
10,0
10,0
6,0
5,0
8,5
5,5
5,0
5,0
5,0
2,0
0,7
3,0
0,5
-
-
-
-
-
-
12,0
3,0
1,0
18,0
16,0
2,0
1,0
1,0
4,0
4,0
4,0
6,0
3,0
6,0
7,0
10,0
-
-
-
-
-
-
-
-
5,0
3,0
15,0
5,5
3,4
7,4
21,0
2,8
2,4
4,5
4,0
16,0
3,0
2,0
2,0
3,0
-
-
-
-
-
-
-
-
10
5
7
5
7
3
20
6
6
6
2
12
6
1
1
3
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
7
8
-
-
-
-
-
-
8
15
9
14
10
8
9
12
Додаток 9
Час заповнення баків-акумуляторів [2]
Запас води в баках-акумуляторах, що влаштовуються в побутових будинках і приміщеннях промислових підприємств, варто визначати залежно від часу їхнього заповнення протягом зміни, прийнятого по таблиці:
Число душових сіток
10 — 20
21 — 30
31 і більше
Час заповнення баків-акумуляторів у годинах
2
3
4
продолжение
--PAGE_BREAK--