Дипломна робота
«Форми і методиздійснення екологічної
освіти молодшихшколярів на уроках курсу „Я і Україна“
Зміст
Вступ
1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиціпочаткової школи
1.1 Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі
1.2 Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я іУкраїна» у практиці початкової школи
2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярівна уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)
2.2 Вибір та оптимальнепоєднання форм і методів екологічної
освіти на уроках курсу «Яі Україна» у 2 класі
2.3. Результати експериментальної роботи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Одними із найважливіших проблем сучасності,які турбують людство, є екологічні. Це зумовлено тим, що вумовах сьогодення, коли невпинно погіршується екологічна ситуація в світі,підготовка людей освічених, здатних оптимізувати природне середовище стала безперебільшення велінням часу. Людство почало усвідомлювати, що від розв’язання екологічних проблем залежитьподальше його існування.
Унайважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвяченихпроблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, великаувага приділяється екологічний культурі й свідомості, інформованості людей проекологічну ситуацію в світі, регіоні, у місці проживання, їх обізнаності зможливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальнимипідходами до збереження біосфери та цивілізації.
Вихованняекологічної культури – тривалий шлях формування правильних способів взаємодії зприродою. Учень має усвідомлювати загальні закономірності природи ісуспільства, вважати природу своїм рідним домом, який потрібно берегти і проякий треба піклуватися.
Майбутнійстан природного середовища значною мірою залежить від успішного формуваннянового, свідомого, відповідального ставлення до природи, розвитку екологічноїетики, заснованої на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого.
Шляхдо високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. Узв’язку з цим важливого значення надається сьогодні вдосконаленню змісту, формі методів екологічної освіти в школі, які спрямовані на формування у школярівсистеми екологічних знань, переконань, навичок, поглядів, моральних почуттів,що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності.
Сформованеу підростаючого покоління бережливе ставлення до всього живого, на думкувчених, вбереже природу від непоправної деградації, що її невпинно наближаєгосподарська діяльність людей. Обов’язок берегти природу, її багатства євимогою Конституції нашої держави. Щоб це стало нормою поведінки кожної людини,треба з дитинства виховувати почуття відповідальності за стан довкілля.
Усистемі навчання екологічної компетентності молодого покоління важливе місцезаймає початкова школа, у якій створюються надзвичайно сприятливі умови дляекологічної освіти і виховання учнів завдяки природній допитливості дітей тащирому інтересу до пізнання навколишнього світу.
У працях О.Біди, Н. Ващенка, А. Захлєбного, Г. Ковальчук,Н. Пустовіт та інших показано, що шляхами реалізації екологічної освіти впочатковій школі є екологізація змісту навчальних предметів, організаціяпозакласної та позаурочної роботи екологічного спрямування.
Великі можливості щодо здійснення екологічного освітиі виховання закладені у змісті навчального курсу «Я і Україна». Його метаполягає у формуванні у молодшого школяра: потреби до пізнання світу і людини вньому, спілкування з природою; уявлень і понять про цілісність світу, проприроду та взаємозв’язки у ній, про людину як частину природи; ціннісногоставлення до природи, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і природи,навичок екологічно доцільної поведінки.
Від того, як вчитель початкової школи здійснюєекологічну освіту молодших школярів на уроках з курсу «Я і Україна» залежитьформування інтересу в учнів до пізнання природи, розвиток у них почуттявідповідальності за стан довкілля, потреби з охорони і покращення навколишньогосередовища.
Актуальність даної проблеми зумовила вибір темидослідження – «Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярівна уроках курсу» Я і Україна».
Об’єктом дослідження є екологічна освіта у початковій школі.
Предмет дослідження – форми і методи екологічної освіти молодшихшколярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.
Метадослідженняполягає у виборі та оптимальному поєднанні форм і методів екологічної освітимолодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.
У процесі дослідження ми виходилиз такої гіпотези: якщо вдало поєднати різні форми, методи тазасоби навчання на уроках курсу «Я і Україна», то це сприятиме підвищеннюякості екологічних знань молодших школярів.
Завдання дослідження:
1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми залітературними джерелами та в практиці роботи початкової школи;
2) схарактеризувати основні форми і методиекологічної освіти;
3) здійснити аналіз програми курсу «Я і Україна» дляучнів 2 класу;
4) здійснити відбір форм, методів та засобівекологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна» та перевірити їхефективність у педагогічному експерименті.
З метою реалізації поставлених завданьзастосовувались такі методи дослідження:
1) теоретичний аналіз нормативних документів з питаньекологічної освіти та виховання, методичної літератури, навчальних програм,підручників;
2) педагогічне спостереження за навчально-виховнимпроцесом початкової школи, бесіди з учителями, учнями;
3) моделювання в процесі відбору змісту, форм, методів, засобівекологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна»;
4) педагогічний експеримент (констатувальний іформувальний);
5) математичний у процесі обробки експериментальнихданих.
Дослідження виконувалось протягом 2007–2008 н.р.Його можна розділити на три етапи. На першому, констатуючому етапі дослідження,проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна літератураз питань екологічної освіти і виховання школярів, проводилось спостереження занавчально-виховним процесом, формувалась робоча гіпотеза, розроблявся зміст,визначалися і добиралися форми і методи екологічної освіти до уроків з курсу «Яі Україна».
На другому етапі проводився педагогічнийексперимент. Здійснювався аналіз та узагальнення експериментальних даних.
На третьому етапі оброблялися й узагальнювалисярезультати формуючого експерименту, здійснювалось оформлення роботи.
Практичне значення дослідженняполягаєу відборі та поєднанні форм, методів та засобів екологічної освіти молодшихшколярів та апробації їх в умовах початкової школи на уроках курсу «Я іУкраїна».
Експериментальна база дослідження.Дослідження проводилось на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка тас. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Участь в експерименті взяли36 учнів других класів даних комплексів.
1.Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиціпочаткової школи
1.1Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі
Аналізпедагогічної літератури [5; 8; 14; 17; 27 та ін.] показав, що проблемаекологічної освіти в початковій школі є актуальною. Про це свідчить значнакількість публікацій, що стосуються:
–розробки системи безперервної екологічної освіти;
–оновлення змісту шкільних навчальних предметів початкової школи шляхомрозкриття системи екологічних знань на міжпредметній основі;
–створення системи практичної діяльності учнів в галузі покращення навколишньогосередовища;
–коректування взаємодії шкільної та позашкільної систем.
УКонцепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як ціліснекультурологічне явище, яке включає процеси навчання, виховання і розвиткуособистості, спрямовується на формування екологічної культури, цілісного екологічногознання й мислення [29, 4].
Метаекологічної освіти полягає у формуванні системи наукових знань, поглядів іпереконань, спрямованих на виховання моральної відповідальності особистості застан навколишнього середовища, усвідомлення необхідності постійного піклуванняу всіх видах діяльності [51, 602].
Упедагогічній літературі термін «екологічна освіта» трактується як елементзагальної освіти, що пов’язаний з оволодінням учнями науковими основамивзаємодії суспільства та природи.
Методисти О.Біда, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядаютьтрактування поняття «екологічне освіта» у зв’язку із «екологічним вихованням»,відмічаючи, що екологічна освіта і виховання – це педагогічний процес,спрямований на формування екологічної культури особистості
Зокрема,О. Біда зазначає, що поняттям «екологічне виховання і освіта» визначаєтьсяєдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, якінеобхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. [6, 304].
К. Гончарова,Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологічне навчання івиховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування улюдини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань іпрактичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузіохорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів[37, 38].
Г. Бачинськийпід екологічним вихованням розуміє «передачу від покоління до покоління певноїсукупності норм і правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природив процесі життя і виробничої діяльності і цим самим охороняють природу відруйнування» [38, 50].
У педагогічнихджерелах [21; 22; 23; 29; 30 та ін.] визначено завдання екологічної освіти, щостоять перед початковою школою:
– сформуватиелементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовпливлюдини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;
– забезпечитирозуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональноїгосподарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;
– розвиватиціннісне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних,комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; – формуванняекологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;
–розвивати потребу у спілкуванні з природою;
–виховання у школярів відповідального ставлення до навколишнього середовища іздоров’я, формування готовності до його активної охорони
– формуватиздоровий спосіб життя та навички екологічно доцільної поведінки.
Такимчином, під екологічною освітою розуміють неперервний процес навчання, вихованняі розвитку особистості, спрямований на формування системи екологічних знань,ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальнеставлення людини до навколишнього середовища.
Як зазначенов Концепції екологічної совіти України, в основу екологічної освіти покладенопринципи: гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності[29].Екологічнаосвіта передбачає формування в учнів розуміння необхідності побудови взаємовідносинлюдини з природою на базі принципів добра і краси, розуму й свідомості,патріотизму та універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.
Упедагогічних дослідженнях А. Захлєбного [21], В. Кучменко [31], І. Суравегіної[55], Л. Салєєвої [53] та інших визначено такі основні принципи екологічноїосвіти:
– міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культуришколярів. Він опирається на конкретний зміст кожної навчальної дисципліни.
– систематичність і безперервність вивчення навчального екологічногоматеріалу. Він забезпечує організаційні умови формування екологічної культуриособистості між окремими ланками освіти: дошкільної, шкільної, позашкільної,професійно-технічної, вищої та післядипломної.
– єдність інтелектуального і емоційно-вольового начал у діяльностіучнів з вивчення і покращення навколишнього середовища. Цей принцип орієнтує напоєднання раціонального пізнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднєспілкування з природою. Взаємозв’язок раціонального й емоційного у практичнійдіяльності динамічний й різноманітний, залежить від віку учнів. У дітеймолодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприйняття середовища.
– взаємозв’язок глобального, національного і краєзнавчого розкриттяекологічних проблем у навчальному процесі. Цей принцип передбачає розглядлокальних, регіональних екологічних проблем у взаємозв’язку з глобальними.
УКонцепції екологічної освіти України відзначено, що взаємозв’язок краєзнавства,національного і глобального мислення сприяє поглибленому розумінню екологічнихпроблем на різних рівнях [29, 8].
Принципиекологічної освіти реалізуються в практиці школи через засвоєння основнихпонять і наукових фактів про природу. На основі цих принципів визначається
– вплив людини на природу відповідно до її законів;
– розуміння багатогранної цінності природи як джерела матеріальних ідуховних сил суспільства і кожної людини;
– оволодіння прикладними і практичними вміннями вивчення і оцінкистану навколишнього середовища;
– розвиток потреби спілкуватися з природою, свідомого дотриманнянорм поведінки в природі;
– активізація діяльності з покращення навколишнього природногосередовища.
Надумку А. Захлєбного, І. Суравегіної та інших педагогів екологічна освіташколярів – не лише одне з найважливіших завдань сучасного суспільства, але йумова його подальшого виживання. «Тому важливе значення має зміст екологічноїосвіти, той науковий багаж, фундамент знань, який повинен ввійти в світогляднового покоління, стати основою його діяльності» [22, 25].
Змістекологічної освіти включає такі компоненти:
1)систему знань про взаємодію суспільства та природи;
2)систему норм і правил ставлення до природи;
3)вміння і навички з вивчення природи та її охорони;
4)емоційно-ціннісні екологічні орієнтири [51, 605].
Реалізуєтьсязміст екологічної освіти через міжпредметні зв’язки і ґрунтується на системінаукових ідей, що закладені у відповідних навчальних предметах: розвиток іцілісність природи; взаємозв’язок історії суспільства і природи; зміни природиу процесі антропогенної діяльності; вплив середовища на здоров’я людини; природаяк фактор морально-етичного розвитку особистості; оптимізація взаємодії всистемі «природа – суспільство – людина».
Оскількихарактер екологічної освіти є міжпредметним, то необхідними умовами їїреалізації є:
1)врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостейучнів;
2)організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишньогосередовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисноїпраці;
3)відбір оптимальних форм, методів та прийомів екологічного виховання;
4)виховання учнів особистим прикладом бережливого, чуйного, господарськогоставлення до навколишнього середовища;
5)єдність дій всього педагогічного колективу школи в екологічному вихованні.
Основноюметою шкільної екологічної освіти є формування екологічної культуриособистості. В основі екологічної культури лежить відповідальне ставленняособистості до навколишнього середовища, усвідомлення закономірностей розвиткуприроди та суспільства, розуміння того, людина – частина природи. «Екологічнакультура особистості передбачає наявність у людини певних знань, переконань,моральних установок, готовності до діяльності, які узгоджуються з вимогами бережливогоставлення до природи [51, 607]. У такому розумінні екологічна культура єпоказником свідомого, відповідального ставлення особистості до природи, якахарактеризується:
–готовністю особистості до грамотної екологічної поведінки і діяльності унавколишньому середовищі, у відповідності з мораллю і нормами права всуспільстві;
–здатністю особистості здійснювати науково обґрунтовані екологічні дії і займатиактивну життєву позицію, виявляти нетерпимість до безвідповідального ставленнядо природи.
Важливимзавданням екологічної освіти є формування екологічної свідомості школярів, якаполягає в глибокому розумінні необхідності бережного ставлення до природи; вусвідомленні таких пріоритетних цінностей як чисті повітря, вода, продуктихарчування, незруйновані природні ландшафти; у економному ставленні доприродних ресурсів [29, с. 51].
Такимчином, мета екологічної освіти полягає у формуванні у школярів екологічноїкультури, тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносинсуспільства і людини. Основні завдання екологічної освіти – це формуванняекологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;виховання в учнів відповідального ставлення до навколишнього середовища таздоров’я.
Упочатковій школі у процесі навчання учнів здійснюється екологічне виховання унапрямках: виховання любові до природи; виховання вміння поводитися вприродному середовищі; встановлення екологічних взаємозв’язків у природі; вихованняактивної життєвої позиції стосовно навколишнього середовища [6, 304].
Вивченняпедагогічних джерел [3; 6; 11; 17; 32 та ін.], аналіз змісту навчальнихпредметів початкової школи показав, що у змісті є інформація про життя природи,про взаємодію людини і суспільства з природою, про її ціннісні властивості, проставлення людини до природи. Окрім того, що екологічні знання включаються узміст різних навчальних дисциплін, пропонується вивчення окремого курсу «Основиекології» учнями початкової школи [5].
Навчальнийкурсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшимишколярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увагаприділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу. Спілкуючисьз природою, вивчаючи її об’єкти і явища, учні поступово пізнають світ, в якомуживуть: відкривають дивовижну різноманітність рослинного і тваринного світу,усвідомлюють значення природи в житті людини, цінність її пізнання, в нихвиникають морально-естетичні почуття і переживання, які спонукають їхтурбуватися про збереження і при множення природних багатств. У програмі курсурозглядається також питання охорони і зміцнення здоров’я людини, необхідноюумовою досягнення яких є збереження і покращення природного середовища. У процесівивчення природи молодші школярі засвоюють знання про взаємозв’язок івзаємовплив живої і неживої природи, природи і виробничої діяльності людини.
Якстверджують педагоги, на основі змісту всіх навчальних предметів початковоїшколи формуються основні ідеї і поняття екологічної освіти. Так, на основінагромадження фактичних знань з різних предметів, учні підводяться до ідеї, щоприрода – середовище і необхідна умова життя людини: в природі людинавідпочиває, насолоджується красою природних об’єктів і явищ, займається спортомі працює; від природи людина отримує повітря, воду, сировину для виготовленняпродуктів харчування, одягу, побудови житла [53].
Другоюідеєю, що розкривається перед школярами, є: праця людини – умова використання іохорони природних багатств рідного краю. Виховання працелюбності учнів,відповідального ставлення до примноження природних багатств може проявитися внаступних справах школярів початкової школи: дотримання правил поведінки вприроді, вивчення і оцінка стану природного середовища, участь в озелененнішколи, догляд за рослинами і тваринами.
Важливаідея, яка закладена в змісті екологічної освіти початкової школи, – ідеяцілісності природи. Знання про взаємозв’язки в природі важливі як дляформування правильного світорозуміння, так і для виховання відповідальногоставлення до збереження об’єктів природи, між якими існують взаємозв’язки.Розкриття харчових зв’язків у природі, пристосованості живих організмів досередовища існування, до сезонних змін у природі, впливу людини на життя рослині тварин пронизує зміст усіх розділів природознавства і є спонукальним засобом дотого, щоб молодші школярі усвідомили необхідність врахування і збереженняприродних взаємозв’язків під час організації любої діяльності в природі.
Дужеважлива для реалізації патріотичного аспекту екологічного виховання ідея:оберігати природу – означає оберігати Батьківщину. Для кожної людини почуттяБатьківщини пов’язано з рідною природою. Тому почуття відповідальності за своюкраїну ототожнюються з почуттям відповідальності за її природу.
Важливимипоняттями, які розкриваються в курсі «Я і Україна» є природа, жива природа,нежива природа. Розглядається поняття людини як невід’ємної складової природи,яка своєю діяльністю впливає на природу і вплив її може бути як позитивним, такі негативним. Школярі підводяться до думки, що для нормального існування людининеобхідні сприятливі природні умови, які потрібно зберігати і примножувати.Педагоги стверджують, що в повній мірі учні не усвідомлюють цю ідею. Протедеякі елементи знань про взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем вониотримують.
Великепізнавальне і виховне значення у формуванні бережливого ставлення молодшихшколярів до природного середовища має розкриття терміна «охорона природи» якдіяльності, спрямованої на збереження і примноження природних багатств.
Змістморальних норм і правил поведінки людини в природному середовищі розкриваєтьсяперед дітьми поступово. На доступних, наочних прикладах школярі вчатьсярозуміти, що можна, а що не можна робити в природі, щоб не викликати негативнихнаслідків. Учні повинні засвоїти, що в природі не можна голосно розмовляти,рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники,забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.
Необхіднимелементом формування бережливого ставлення до природи є ціннісний аспект, якийрозкриває багатогранну роль природи в житті людини і є важливим мотивом охорониприроди.
Такимчином, на підставі аналізу літератури визначено мету, завдання, принципиекологічної освіти і виховання в початковій школі, з’ясовано, що в умовах початковоїшколи реалізація екологічної освіти відбувається екологізацією навчальнихдисциплін шляхом включення в їхній зміст відповідних знань.
1.2Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиціпочаткової школи
Дляз’ясування стану реалізації екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» ушкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивченнядосвіду вчителів з здійснення екологічної освіти молодших школярів.
Констатуючимекспериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховних комплексів с.Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Основними методамидослідження були бесіди з учителями, спостереження за навчально-виховнимпроцесом.
Упроцесі бесіди з педагогами ми намагались отримати відповіді на такі запитання:
1. Учому полягає значущість курсу «Я і Україна» в здійсненні екологічної освіти?
2.Які форми екологічної освіти реалізують у процесі вивчення курсу «Я і Україна»?
3.Які методи і засоби навчання використовують на уроках курсу «Я і Україна» зметою формування екологічних знань?
4.Які умови ефективного здійснення екологічної освіти у процесі вивчення курсу «Яі Україна»?
Аналізвідповідей учителів показав, що педагоги розуміють значущість курсу «Я іУкраїна» в здійснення екологічної освіти. Учителі зазначили, що на уроках курсув учнів формуються елементарні екологічні знання, позитивне ставлення доприроди, розуміння того, що людина є частиною природи і природу треба оберігати
Надумку вчителів, екологічну освіту слід здійснювати не лише на уроках, а й впозаурочній і позакласній діяльності учнів. Проте вони не проводять ні масової,ні групової позакласної роботи екологічного змісту з курсу «Я і Україна». Такуситуацію вони пояснили тим, що учні втомлюються під час уроків, і після уроківорганізовувати з ними позакласні заняття дуже важко. Класоводи зазначили, щовідчувають труднощі в організації і проведенні різноманітних позакласнихзаходів з екологічного виховання. Ці труднощі пов’язані з добором необхідноїметодичної літератури, відсутністю вільного часу.
Щодоіндивідуальної позакласної роботи екологічного змісту, педагоги відмітили, щорекомендують дітям, які цікавляться природою, відповідну літературу, дають їмзавдання для індивідуальних спостережень. Усі учителі зазначили, що інодіорганізовують роботу з учнями в кутку живої природи. Проте спеціально її непланують. Усі вчителі вказали, що організовують цільові прогулянки з молодшимишколярами.
Середметодів навчання, які вчителі використовують з метою формування екологічнихзнань і умінь в учнів педагоги назвали бесіди екологічного змісту, різноманітніпізнавальні завдання, дидактичні ігри екологічного змісту. Аналіз відвіданих 6уроків показав, що на уроках вчителі використовують також загадки, прислів’я,народні прикмети з метою формування в учнів екологічних знань.
Надумку вчителів, ефективними умовами здійснення екологічної освіти є оптимальнийдобір змісту, методів і засобів навчання, спрямованих на формування екологічноїкультури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної іпозашкільної роботи.
2. Дослідно-експериментальна роботаздійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я іУкраїна» у 2 класі
2.1Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)
Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змістінавчального курсу «Я і Україна», ми приступили до аналізу програми курсу для 2класу.
Мета курсу «Я і Україна» – сприяти формуванню в учнів потреби допізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєннюдуховних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази дляінтелектуального розвитку молодших школярів [44].
Даний курс реалізує зміст галузі Державного стандарту початковоїзагальної освіти «Людина і світ» і включає дві складові: суспільствознавчу іприродознавчу. Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 2 класі інтегрованоу такі теми» Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природанавколо нас»,» Твій рідний край»,» Твоя країна – Україна».
Природознавчаскладова програми 2 класу ознайомлює учнів з різноманітністю природи,господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідногокраю, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе;спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною та збереженнямприродних багатств.
Аналізпрограми показав, що екологічні знання включені до кожної теми розділу. У змістнавчального матеріалу включені питання: «Охорона тварин», «Охорона рослин»,«Рослини з Червоної книги України», «Тварини з Червоної книги України»,«Ланцюги живлення», «Сезонні зміни в неживій природі, їх причини», «Сезоннізміни в житті рослин, тварин, господарській діяльності людини. Чим вонизумовлені»,» Охорона природи – неодмінна умова її збереження».
У програмізазначається, що учні повинні:
– матиуявлення про значення Сонця для природи, взаємозв’язки в живій і неживійприроді, зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідністьохорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення дооб’єктів природи;
– наводитиприклади 3–4 назв рослин і тварин із Червоної книги України;
– обгрунтовувативласну відповідальність за збереження природи;
– встановлюватизалежність життя і розвитку рослин, тварин, людини від факторів неживоїприроди, найпростіші зв’язки в природі (між неживою і живою природою, самоюживою природою);
– прагнутибрати участь у природоохоронній діяльності [44, 258–259].
Екологічнізнання у 2 класі засвоюються школярами у формі конкретних фактів, уявлень.
Основноюформою організації процесу навчання курсу «Я і Україна» є уроки, які тіснопов’язані з позаурочними і позакласними заняттями. Серед уроків виділяютьсятакі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія(вступна, поточна, узагальнююча).
Упроцесі вивчення курсу «Я і Україна» з метою формування екологічної культуримолодших школярів використовуються практичні методи навчання (дослід,спостереження, практична робота), словесні (бесіда, розповідь, пояснення) йнаочні (використання натуральних, образотворчих та ін. засобів), якіпоєднуються.
Учбовадіяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організованарізними методами з використанням різних засобів наочності може бути:фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальноюнавчально-пізнавальною діяльністю.
Аналізпрограми дав змогу визначити цілі уроків з теми «Природа навколо нас» курсу «Яі Україна» (таблиця 2.1.).
Таблиця 2. 1. Результати аналізу програми курсу «Я і Україна» (2клас).№ н/п Назва теми уроку Цілі уроку 1. Природа навколо нас. Узагальнити, розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати уявлення «жива» і «нежива» природа; розкрити взаємозв’язки між ними. Виховати бережливе ставлення до природи. 2. Сонце. Збагатити знання про Сонце як небесну зірку. Ознайомити із значенням сонячного тепла і світла. Пробуджувати інтерес до навколишнього світу. Виховувати почуття любові і бережливого ставлення до живого, доброту і людяність, екологічну культуру школярів. 3. У царстві рослин. Ознайомити учнів із розмаїттям рослин. Формувати уявлення «дерева», «кущі», «трав’янисті рослини». Виховувати спостережливість, любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу, формувати навички екологічно грамотної поведінки в царстві рослин. 4. У царстві тварин. Ознайомити учнів із розмаїтим світом тварин. Формувати уявлення «комахи», «птахи», «звірі». Розвивати логічне мислення через завдання на порівняння, доведення, вилучення зайвого, встановлення взаємозв’язків між рослинами і тваринами. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин, формувати екологічну культуру. 5. Осінь. Рослини восени. Охорона здоров’я восени. Розширити знання учнів про характерні ознаки осені у живій і неживій природі. Вчити спостерігати. Виховувати навички екологічної культури школярів, дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров’я. 6. Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими. Встановити причинно-наслідкові зв’язки між змінами в неживій природі, життя рослин, тварин і трудовій діяльності людей. Формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів. Виховувати дбайливе ставлення до тварин. Розробити проекти «Кожну крихту збережемо». Формувати екологічне мислення. 7. Зима. Рослини взимку. Охорона здоров’я зимової пори Вивчити зміни, що сталися в природі. Розкрити значення загартування організму для охорони здоров’я. виховувати дбайливе і уважне ставлення до природи. 8. Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку. Вчити встановлювати взаємозв’язки між змінами в неживій природі, життя рослин та життя тварин. Продовжувати формувати вміння порівнювати тварин. Виховувати бажання допомогти птахам узимку. 9. Весна. Рослини навесні. Охорона здоров’я навесні. Колективно виявити зміни, що сталися навесні в неживій природі, у процесі людей. З’ясувати причини цих змін. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Розкрити значення перебування на свіжому повітрі. 10. Тварини навесні. Зустріч птахів. Розширити знання дітей про життя тварин навесні, допомогти усвідомити користь птахів. З’ясувати правила поведінки в природі. Сприяти розвиткові спостережливості. Виховувати бажання берегти птахів, тварин. 11. Літо. Спостереження за природою влітку. Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою. Розвивати спостережливість. Виховувати екологічну культуру і формувати екологічне мислення. 12. Ми і природа. Розширити знання учнів про значення природи для життя людини. Обговорити правила поведінки в природі. Виховувати в учнів любов до природи, бажання захищати її, примножувати.
Вивченнязмісту підручника з курсу «Я і Україна» [4] показало, що кожний розділнавчального предмета сприяє формуванню і розвитку відповідального ставлення доприроди.
Такимчином, на основі аналізу програми курсу «Я і Україна» нами визначено екологічнізнання, які формуються в даному курсі.
2.2Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу«Я і Україна» у 2 класі
Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалисявідібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щобпісля закінчення нашого експерименту досягти хороших результатів.
Умолодших школярів ставлення до навколишньої діяльності формується у сферіпочуттів. У процесі суттєвого сприймання об’єктів природи відбувається «переживання»знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати,пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве.Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності танеповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчууяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття доприродних об’єктів, сприяють формування гуманного ставлення до світу природи,до самого себе та інших людей.
Як свідчить аналіз педагогічної літератури, вибір методів іоптимальне їх поєднання у структурі уроку є одним із найважливіших завдань уроботі вчителя початкових класів [3, 218].
Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чиінших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимальногопоєднання переваг кожного з них [52, 240].
Укожній темі навчального матеріалу курсу «Я і Україна» чітко визначається змістуявлення про предмет або явище, яке формується у дітей. За змістом уявленнявизначається освітня ціль і результат навчання на уроці.
Мивиходили з того, що при підготовці до уроку необхідно визначити, який ізметодів, відповідно до мети уроку, є основним, грає домінуючу роль, а який допоміжну.
Як зазначають методисти О. Біда, Т. Байбара, Н. Кисельов,Н. Нарочна та ін. тільки після глибокого аналізу змісту навчальногоматеріалу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацьовувати іззастосуванням методів проблемного навчання, а який – поясненням учителя; якізнання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, аякі – за підручником, у процесі самостійного вправляння учнів.
Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися і прозабезпечення уроку належними наочними посібниками, особливо якщо матеріалтакий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами
Вибірі оптимальне поєднання методів і засобів навчання залежить від ряду умов, якстверджує О. Біда:
- змісту і мети навчання;
- рівня знань, умінь і навичок учнів;
- матеріально-технічної бази вивчення курсу «Я і Україна»
- вікових особливостей школярів [6].
Упедагогічній літературі [21; 22; 30 та ін.] виділяють такі етапи формуванняекологічних знань у молодших школярів.
Напершому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення іінтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природноїістоти. На другому етапі формуються уявлення про природу, взаємозв’язки вприроді. На третьому етапі досягається усвідомлення школярами необхідностіохорони природи. Четвертий етап – практичний – є важливим у формуваннівідповідального ставлення до природи. На цьому етапі забезпечується реальнийвклад школяра в справу охорони природи, оволодіння нормами і правилами поведінкив природному середовищі.
Формуючиекологічну культуру молодших школярів, виховуючи у них гуманне ставлення доприроди, ми дотримувались таких умов:
Ø створення в учнів позитивно-емоційної спрямованості на об’єктприроди за допомогою виразного демонстрування педагогом відповідного особистогоставлення до нього;
Ø активізація сенсорної сфери учнів, тобто включення якомога більшоїкількості аналізаторів у процес сприймання природного явища (уважнороздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);
Ø вправляння учнів у доборі словесних позначень якостей тавластивостей об’єкта природи, які підкреслюють його сутність та естетичнузначущість (епітети, метафори, порівняння тощо);
Ø створення умов для активізації в пам’яті учнів образу об’єктаприроди, який сприймався раніше (унаочнення, оповідання, бесіда тощо);
Ø моделювання ситуацій ототожнення себе з об’єктом живої природи(ігрові вправи, ігри драматизації);
Ø вправляння у гуманних діях та вчинках щодо об’єктів природи.
Особливуувагу у формуванні екологічних знань і умінь молодших школярів ми приділяливихованню гуманного ставлення до природи.
Мивважали, що приклад учителя у ставленні до природи є важливим у розв’язанніданого питання. Інтерес педагога, його щире емоційне захоплення красою природи,дбайливе ставлення до її об’єктів неодмінно передаються вихованцям.
Враховуючите, що значна частина молодших школярів не усвідомлює негуманну сутність протиприроднихдій, не оцінює їх як недобрі, неестетичні, бездушні, важливим аспектом змістувиховання дбайливого ставлення до природи, на нашу думку, є цілеспрямованеоцінювання вчителем фактів безглуздого руйнування об’єктів природи, порушенняїх краси, гармонії. Це оцінювання має спиратися на емоційно-образніхарактеристики негативних явищ, а також співвідноситися з естетичнимипоняттями, потворного, жахливого, навіть драматичного, трагічного для людини.
Розглядаючиживі істоти на уроці (рослини, тварини), ми підкреслювати, що їх не можназнищувати, наносити їм шкоди. У позаурочний час, на прогулянці, у куточку живоїприроди, ми демонстрували нашу турботу до живих організмів. Такий підхід дававнам змогу через оцінювання драматичності фактів знищення чи понівечення живоїприроди, через особисте позитивно-емоційне ставлення, а також через прикладдієвої турботи про збереження цілісності природи розвивати гуманні почуття удітей.
Враховуючивищезазначене, на уроках курсу у процесі формування екологічних знань і уміньучнів ми використовували і поєднували різні форми, методи, засоби навчання,враховуючи такі критерії: відповідність змісту навчального матеріалу,врахування етапів формування екологічних знань, їх спрямованість на розв’язаннятаких завдань:
Ø формування спостережливості та здатності до концентрації уваги підчас сприймання об’єктів і явищ природи;
Ø сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодосуттєвих та естетичних властивостей природних об’єктів;
Ø виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об’єктівживої природи;
Ø сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.
На уроках курсу «Я і Україна» ми проводили бесіди екологічногозмісту. Основним структурним елементом будь-якої бесіди є запитаннявчителя. У процесі бесіди, спираючись на знання та практичний досвідучнів, за допомогою запитань ми підводили їх до розуміння нового або уточнення,поглиблення, розширення відомого. Бесіду проводили на різних етапах уроку зметою актуалізації опорних знань, формування уявлення, закріплення знань. Доситьчасто бесіду поєднували із розповіддю.
Урок: Природа навколо нас
Підсумок фенологічних спостережень
Бесіда
—Діти, яка зараз порароку?
—Чому ви думаєте, щоосінь?
—За якими ознаками видізналися, що саме така пора року?
—Скажіть, який стан неба.
—На вулиці тепло чихолодно?
—Чи були опади?
—Чи є вітер?
—А тепер проведемопідсумок спостережень за тиждень. (Запис у зошиті).
Вивчення нового матеріалу.
Розповідь з елементамибесіди
– Де б ми не були, чим би не займалися, над нами завжди світитьсонце, ми дихаємо повітрям, п'ємо воду, нас оточують люди, рослини, тварини. А всеце можна назвати одним словом – природа. Природою не можна називати те, щостворено руками людини.
– Діти, подумайте, що зроблено руками людини у нашому класі?
– Чи належать ці предмети до природи?
Природу поділяють на живу і неживу. Нежива природа Сонце, Місяць,зорі, каміння, повітря, вода.
– А кого ми віднесемо до живої природи?
Правильно. До живої ми відносимо людей, тварин і рослин.
– Як ви думаєте, чому вони належать до живої природи? Усеживе народжується, живиться, дихає, росте і вмирає. Предмети неживої природицих ознак не мають. Жива і нежива природа взаємопов'язані між собою.
Давайте уявимо на мить, що сонечка не стало, воно згасло. Щонастане тоді? Чи зможуть жити рослини, тварини і люди без світла і тепла?
Отже, без світла, тепла, води і повітря не може існувати живаприрода. Жива природа впливає на неживу. Рослини очищають повітря, збагачуютьГрунт. А ми – люди – повинні любити й оберігати природу.
—А як ви оберігаєтеприроду?
Урок:У царстві тварин
Вивченнянового матеріалу
Розповідьз елементами бесіди.
Тварин потрібно берегти.Уприроді всі тваринипотрібні. Кожна займає своє місцеі маєпевне значення. Щобзберігся світ, у якому ми живемо потрібнозберегтивсюрізноманітність тварин і рослин.
Люди вважають тварин частиною свого життя, своєї долі. Тварини, які люди, живуть, страждають, люблять. Багатьох тварин люди вважають своїмиоберегами.
– Які тварини є символами України?
Лелека
Гніздо лелеки – окраса української оселі. У народі кажуть: «Лелекаселиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звів гніздо лелека, то в родині маєбути лад». Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечинавірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народженнядитини: «Лелека дитину приніс». Якщо хтось зруйнує гніздо – накличе лиха:«Зруйнуєш гніздо лелеки – згорить хата»
Зозуля
Зозуля– символ жіночий, материнський. Вбити зозулю вважається великим злочином.Зозуля – добрий вісник. Якщо кує зранку – роздає щасливу долю, а коли співає намогилі, то втішає…».
Прошу вас тільки не забувати:
кожна тварина варта любові,
кожного дня і кожну хвилинку
оберігайте всяку звіринку,
тільки добра їм потрібно бажати
і намагатись не ображати.
– Яклюдина впливає на природу?
Послухайтерозповідь.
Удідуся Максима був гарний сад. Сюди прилітали різні птахи. Але найчастішимгостем був дятел. Одного разу на околицю села приїхали ескаватори. Почалибудувати аеродром. Незабаром шум літаків було чути на кілька кілометрівдовкола. Якось дідусь оглядав сад. Він побачив страшну картину: почали сохнути дерева…
– Чомугинули дерева? (Птахи злякалися шуму і розлетілися, а у саду завелисякомахи-шкідники).
Учніроблять висновок: цьому лиху посприяла людина.
– Проаналізуйте,що було б з лісом, якби не стало: дубів, ялинок, білок, дятла.
– Чидоцільно ділити тварини на корисні і шкідливі для людини.
Ні.Бо у природі все взаємопов'язане і якщо загине один вид тварин – гине ізалежний від нього. Якщо не буде шкідливих комах, то птахи і риби залишатьсябез корму. Вчені підрахували, що з кожних ста комах – шкоду людині приноситьтільки одна.
Урок:Людина – частина живої природи
Вивченнянового матеріалу
Розповідьз елементами бесіди
Людина упорядковує свій світ і владно втручається у життя природи.Вона навчилася вирощувати рослини, розводити тварин, щоб мати продуктихарчування і сировину для виготовлення одягу, взуття; видобувати кориснікопалини і переробляти їх, створювати машини. На нашій планеті не можутьіснувати окремо ні рослини, ні тварини, ні люди. Те, що ми дихаємо, харчуємося,використовуємо воду, відпочиваємо біля річки, моря або лісу, свідчить про нашзв'язок з оточуючим світом.
Людина впливає на навколишній світ і навколишній світ впливає палюдину. Тому природа має бути збереженою. Від неї залежить не лише нашездоров'я, а й наше життя.
- Що дають людині тварини?
- Що дають людині рослини?
- Чи може людина прожити без води?
- Чи може людина прожити без повітря?
- Як слід ставитися до людей, які забруднюють воду і повітря?
Слухання слів пісні «Прохання» (музика О. Пахмутової, слова Р. Рождественського).
Зранена пташка в руки не давалась.
Зранена пташка гордою лишалась.
Сон мені той давній сниться і донині:
Помирає пташка на траві в долині.
Приспів:
Птахи, риби і звірі нам серця відкрили.
Їх не вбивайте, люди, вас заклинаю я.
Бо небо без птиць – не небо!
А море без риб – не море!
І без звірів земля – не земля!
Люди – непоборні велетні-титани,
Є у вас рушниці, сіті і капкани,
Є у вас відвага і правічна сила,
Мусить бути серце, щоб любов зігріла.
Приспів:
Люди – життєлюби, всі земні народи,
ми тепер навіки боржники природи.
Треба нам природі борг оцей сплатити,
щоб могла пташина в небеса злетіти.
- Про що розповідається у пісні?
- Чому людина не може жити без природи?
Висновок: Природу треба пізнавати, берегти, адже вона нам такбагато всього дає.
Урок: Рослини навесні
Вивчення нового матеріалу
Бесіда
Діти, ми одержали телеграму від первоцвітів:
Дорогі друзі! Ми – найгарніші перші квіти весни, дуже хотілимилувати очі багатьох людей, та на жаль… нас безжально виривають з корінням,топчуть, не дають розквітати. Допоможіть!
Проліски, підсніжники, конвалія, сон-трава, фіалка.
- Яку відповідь надішлемо до лісу?
- Яку допомогу ти зможеш надати?
- Чи треба купувати маленькі лісові букетики? Адже цим ти допомагаєшлихим людям.
- Чи бачив ти як навесні плачуть берези?
- Що треба робити, щоб припинити знищення березових лісів?
- Який малюнок ти намалював би (плакат-звернення), щоб захиститидерева?
На уроках використовували різноманітні загадки наекологічну тематику.
Н. Коваль стверджує, що у загадках для школярів є доситьцінний пізнавальний матеріал про природу, взаємозв'язки в ній, походженнярізних предметів і явищ, про найважливіші властивості, і цим самим вонизаохочують дитячу допитливість [26].
1. Загадки, у яких прямо вказано на те, яку користь людиніприносять тварини, рослини, птахи.
Урок: У царстві рослин
Навесні я тебе радую,
Влітку прохолоджую,
Восени годую,
А взимку грію. (Дерево)
Товстий Гнат –
При землі не впізнать,
А як вирвеш, борщик звариш,
Тоді й похвалиш. (Буряк)
Урок: У царстві тварин
Вірно людям я служу,
їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел).
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мурашок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує (Ластівка).
2. Загадки, в яких мова йде про залежність рослин відзовнішніх умов, пір року.
Урок: Рослини навесні
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок).
Урок: Рослини восени
Літом одягається,
А на зиму цурається (Рослина).
3. Загадки про взаємозв’язок між живою і неживою природою.
Урок: Природа навколо нас
Що таке: живе і ллється, Часом на камінь дереться.
Як немає – все всихає,
Змір ч птах помирає (Вода).
Використовували також різні прислів'я і приказки зрізною метою.
1. Показати, що природа є найважливішою цінністю ужитті людини.
Урок: Природа навколо нас
«Земля наша мати – всіх годує».
«Хліб – батько, вода – мати».
«Будь здорова – як риба, гожа – як рожа, весела – як весна, робоча– як бджола, а багата – як земля».
2. Схарактеризувати ставлення людини до природи:
«Не кожному природа матір'ю, іншому й мачухою».
3. Сформувати уявлення про необхідність дбайливого ставленнядо природи:
«Горнися до природи – не матимеш пригоди»,
«До землі з ласкою – будеш з паскою»,
«Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує»,
«Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй».
4. Заборонити негативні дії відносно природи.Заборони зафіксовані у зверненнях до дітей: «не псуй», «не руйнуй», «не брудни»,«не рубай».
«Не брудни криниці, бо схочеш водиці».
«Не бий бобра, бо не буде добра».
«Не псуй джерела – онуки проклянуть».
5. Сформувати уявлення про необхідність раціональногоприродокористування:
Урок: У царстві рослин
«Зрубав одне дерево – посади троє».
«Посієш вчасно – збереш рясно».
«Посадив дерево – себе прославив, посадив сад – рід прославив».
У процесі формування екологічних знань школярів за допомогою народнихприкмет переконували школярів в цілісності природи.Наприклад, показуючи учням 2класу нерозривний зв'язок, взаємозалежністьнеживої природи і представників флори і фауни у процесі вивчення теми «Уцарстві тварин», ми використовували прикмети:
«Ластівки літають низько – перед дощем».
«Риби вискакують із води і ловлять комах – на дощ».
Разом з учнями з'ясовували, що перед дощем значно підвищуєтьсявологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і вони опускаютьсянижче до землі.
Комахами живляться птахи і риби, тому перед дощем птахи літаютьнизько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.
На уроці «У царстві рослин» пропонували приклади ізжиття рослин. Дуже поширеною є прикмета: перед дощем квіти сильніше пахнуть. Чиправда це? Це справді так. За цих умов рослини погано випаровують воду, яканакопичується у нектарнику; випаровуються лише пахучі речовини.
Учням пропонували різноманітні завдання на встановленнявзаємозв'язків між об’єктами природи.
Урок: Природа навколо нас
Вивчення нового матеріалу
Самостійна робота з підручником і бесіда.
Прочитайте статті «У природі все пов'язане», «Ланцюжки живлення».Дайте відповіді на запитання.
—Які зв'язки бувають міжживою і неживою природою?
—Які зв'язки зображено папершому малюнку на с. 22? На другому малюнку?
—Наведіть приклад ланцюжкаживлення.
—Поясніть твердження: «Уприроді все пов'язане».
Закріпленнявивченого матеріалу
Бесіда:
1. Чи може жива природа існувати без неживої? Чому?
2. Чи можуть тварини існувати без рослин? Чому?
3. На лузі зацвіли ромашки. Прилетіла бджолина сім’я на квіти.Солодкий нектар, який подарували бджолам квіти принесли у вулик і переробили намед. У Маринки боліло горло. Дідусь пішов на пасіку і приніс онучці меду. МедомМаринка вилікувала горло. Наведіть ланцюжок, який є між квітами, бджолами ілюдиною.
Науроках ми намагались обговорювати ситуації, які учні бачатьщодня, вчили оцінювати поведінку свою і людей в природі.
Урок:Ми і природа
Бесідаз елементами розповіді
- Чи доцільно взяти собаку або кішку, якщо немає умов для їхутримання, адже це не іграшка?
- Чи є у вас вдома друзі-звірі, птахи? Як ви їх доглядаєте?
- Що означає «дружити» із тваринами (жаліти).
- Чи можна піймати їжака і принести його додому? Піймати білочкку іпосадити у клітку?
Це недружба, адже у неволі поганою Як би гарно ви не піклувалися – тварини у неволіможуть померти і ви будете у цьому винуватцями.
Неможна говорити «Я люблю ліс» і ламати гілки; «Я люблю тварин» – і стріляти зрогатки у птахів.
Чизадумувався ти над тим, що людина, зриваючи гарну квітку – робить біднішою своюВітчизну? Наша держава багата, але багатства її треба берегти для нащадків.Доля держави і доля природи нероздільні.
– Щотебе особливо хвилює, коли ти бачиш, як твій товариш завдає шкоди природі?
На уроках курсу ми використовували дидактичні ігрина різних етапах уроку екологічного спрямування.
Дидактичнагра «Відгадай пору року»
Дидактичнамета: розвивати вміння дітей відгадувати загадки, співвідноситисловесний образ із зображенням на картині; уточнювати знання дітей про сезонніявища природи.
Ігровадія. На парті перед кожною дитиною лежать картини – відгадки. Учитель загадуєзагадку, а діти відшукують і піднімають картину-відгадку. Пояснюють свій вибір.
Правилагри. За правильну відповідь учень одержує очко. Перемагає той, у кого найбільшеочок.
Загадки:
Сонцепече, липа цвіте,
Житодостигає. Коли це буває? (Влітку)
Господиняходить в гаї,
Всідерева роздягає. (Осінь)
Прийшлабаба з вітрами
Та збілими снігами,
Привелаз собою
Дідаз бородою. (Зима)
Танесніжок, ожив лужок,
Деньприбуває. Коли це буває? (Навесні)
Жовтелистячко летить,
Підногами шелестить.
Сонцевже не припікає,
Коли,діти, це буває? (Восени)
Снігна полях, лід на річках,
Хугагуляє, коли це буває? (Взимку)
Голіполя, мокне земля,
Дощполиває, коли це буває? (Восени).
Дидактична гра «Їжа для птахів»
Дидактичне завдання. Уточнити знання дітей про найпоширенішихптахів (лісові, водоплаваючі, домашні), зокрема, чим вони живляться; формуватиприродоохоронні уявлення. Виховувати бажання піклуватися про птахів.
Ігрова дія. Учитель показує картину, де намальована пташка, адитина має назвати її, сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неїкорм.
Унаочнення. Малюнки із зображенням птахів (горобець, синичка,качка, курка), окремо – із зображенням корму для них.
Хід гри. Учитель показує малюнки із зображенням птаха, діти йогоназивають і обирають малюнок із зображенням корму, який йому потрібен.
Учитель ознайомлює дітей з правилом: під час збирання урожаюплодів, насіння слід пам'ятати, що частину його потрібно залишати для кормуптахам.
Дидактичнагра» Що де росте»
Дидактичнамета: розвивати вміння групувати, об’єднувати рослини за місцем зростання.
Ігровадія. На партах лежать великі малюнки із зображенням саду, городу, лісу, лугу,кімнати, на яких є порожні квадрати. лежать також маленькі малюнки іззображенням рослин. Діти повинні закрити порожні квадрати малюнками рослин,визначивши, де, вони ростуть.
Правилагри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.
Дидактичнагра «Правила поведінки в природі»
Дидактичнамета: закріпити знання правил поведінки в природі.
Ігровадія. На столі в учнів лежать малюнки, на яких зображено поведінку дітей вприроді. Школярі повинні відібрати малюнки, на яких діти правильно ведуть себев природі. Пояснюють свій вибір.
Правилагри. Виграє той, хто швидше виконає завдання.
Психологічноюосновою гуманних вчинків щодо живої природи є співчуття, що спонукаєдопомагати, захистити. Ефективним методом формування співчуття є ігровівправи-перевтілення. Сутність їх полягає в тому, щоб дитина, взявши на себеуявну роль певного об’єкта живої природи, усвідомила його основні потреби,відчуття, почуття.
Підчас виконання таких ігрових вправ учні переконуються, що у них та у живоїістоти у яку вони «перевтілюються», є багато спільного. Розуміння того, щохтось відчуває, переживає так само, ототожнення і з власним почуттєвим досвідомсприяє формуванню найпростішого співчуття.
Гра-перевтілення
Дидактичнамета: розширити і поглибити знання дітей про об’єкти природи.
Ігровадія. Школярам пропонуються зображення (картинки, фотографії, знайомих рослин татварин). Кожний із гравців вибирає один образ за уподобанням і має «перевтілитисьв нього».
Дляцього гравцю необхідно зосередитись і пригадати, що йому відомо про цю рослинуабо тварину (де вона живе (росте), що їй необхідно для життя, яким чином вонапродовжує своє життя тощо).
Правилагри. Виграє той, хто найцікавіше опише об’єкт.
Учительдає зразок розповіді.
Наприклад,учень «перевтілюється» у квітку ромашку. Розповідь квітки:
«Яквіточка тендітна звуть мене ромашка. У мене золотава голівка і білий віночок –пелюсточки. Я люблю сонечко. А ще люблю водичку. Без вологи я можу загинути.Коли спекотно – мучить спрага. Коли обривають мої пелюстки, мені боляче. Любідіти, бережіть мої квіточки, дайте водички в спеку, і я буду милувати вас своєюкрасою.»
Проводилими і урок-подорож (додаток Б).
Важливогозначення ми надавали спостереження. Ми вважали, що ніяка книга,розповідь, бесіда не замінить прямого спілкування з природою. Якщо дитиназдатна відчувати красу квітучого саду, якщо її радує квітка і бджілка, якщовона прислуховується до голосів лісу і завмирає при цьому, то така дитина стаєособистістю. Ми навчали учнів спостерігати за навколишньою природою. Для цьогодавали їм детальний план спостережень, одночасно показуючи, як нимкористуватись та як краще висловити наслідки спостережень: надворі ясно(світить сонце, небо безхмарне, чисте), хмарно (на небі багато хмар, вони частозакривають сонце), похмуро (все небо вкрите хмарами), холодно або тепло,прохолодно, є вітер (сильний, слабкий), опади (дощ, сніг).
Першимі найважливішим об’єктом спостережень за неживою природою є зміна положенняСонця на небосхилі впродовж року. Адже Сонце-одна з першопричин усіх змінприроди на Землі.
Завданнядля спостереження.
Поспостерігайза сонечком (учні виконують самостійно)
1. Дена небі знаходиться вранці сонечко, коли ти йдеш до школи
2. Дена небі знаходиться сонечко опівдні, коли ти повертаєшся із школи до дому?
3. Дена небі знаходиться сонечко ввечері, коли ти лягаєш спати?
4.Намалюй ранок, полудень, вечір.
Особливовелике значення має спостереження за живою природою. Адже спостереження зарослинами та тваринами дають можливість зосереджувати увагу на взаємозв’язкахміж ними та довкіллям, з’ясувати значення різноманітних пристосувань живихорганізмів до умов середовища, встановлювати від чого залежить їх розвиток,розмноження, виживання та кількість на певній території (Додаток В).
Завданнядля спостереження.
Поспостерігайза птахами біля годівнички (учні виконують самостійно)
1. Які птахи прилітають до годівнички?
2. Що вони їдять?
3. Як вони ставляться до інших птахів, які є біля годівнички?
Мипропонували учням індивідуальні практичні завдання-дослідження «Подружисьз деревом».
1. Білясвого дому знайдіть деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його.Складіть невеличку розповідь про дерево, з яким ви вирішили подружитися.Розкажіть про нього у школі.
2. Порівняйтеце деревце з іншими, що росте поряд. Високе воно чи ні?
Якийу дерева стовбур? Чи багато у дерева гілок? Які вони? Куди спрямовані? Опишітьдерево? Намалюйте своє дерево.
3. Намалюйлисточки з свого дерева. Чи є на твоєму дереві квіти – які вони, який маютьзапах?
Мипропонували також такі практичні завдання:
Намалюйплакат, який знайомить з правилами поведінки у парку, лісі, гаю:
– колипобачиш мурашник;
– колизнайдеш пташине гніздо;
– колипобачиш гарну квітку і захочеш зірвати її;
– колизустрінеш маленьких лісових тварин (зайченят, їжаченят і т.д.);
– колизбиратимеш гриби та ягоди;
– колипобачиш понівечені дерева та кущі.
Упозаурочній роботі намагались залучити школярів до догляду за кімнатними рослинами.
Формуючиекологічну культуру молодших школярів, на уроках використовували казки,цікавий матеріал про рослини і тварини, організовували роботу ізтаблицями, підручником, малюнками
Урок: Тварини навесні
Вивчення нового матеріалу
Хвилинка-цікавинка.
1. Чи відомо вам, що в кожній бджолиній сім'ї є бджоли-розвідниці?
Знайшовши медоносні рослини, вони повертаються у вулик ісвоєрідним танцем повідомляють про свою знахідку. Потім вилітають з вулика, аза ними – всі ті, кого вони сповістили «танком» про свою знахідку.
2. Мурашки– великі трудівниці. У них чітко розподіленіобов'язки. У мурашнику, а це їхній дім, є самці, самки, робочі мурашки,годувальниці, воїни. Усі трудяться спільно, допомагаючи одна одній,повідомляють одна одну про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху, у кількаразів важчу за себе. Лісові мурашки знищують багато шкідників, які зимують вопалому листі. Мурашки – корисні комахи, їх потрібно охороняти.
3. В Україні живе близько 358 видів птахів. З них найбільшегоробців і шпаків. Це цікаво знати:
*Синичка з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама.
*Шпак тільки за сніданок поїдає 50–60 комах.
*Ластівка за літо з'їдає близько мільйона комах.
*Будь-яке пташеня з'їдає за день їжі більше, ніж важить саме.
*Грак за рік знищує до 8 тис. дротяників – черв'яків, якіпідточують
коріння культурних рослин.
*Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'ї, лелеки з нашої
країни летять зимувати в Африку. Качки, лебеді, чаплі відлітають до
узбережжя Чорного і Азовського морів.
*До нас на зиму з півночі прилітають синиці, снігурі, чижі,
шишкарі.
Робота з таблицею «Правила поведінки вприроді».
*У лісі навесні не галасуйте, щоб не злякати пташок, які висиджують
малят.
*Не підходьте до гнізд і не чіпайте їх руками.
*Не розпалюйте вогнищ.
*Не залишайте після себе сміття.
*Для букета зірвіть кілька квіток.
*Не зривайте квітів, які занесені до Червоної книги.
*Не ламайте дерев і кущів.
*Не руйнуйте мурашників.
*Не ловіть метеликів.
– Які умовні знаки, можна намалювати, знаючи ці правила?
2.3Результати експериментальної роботи
Гіпотезудослідження, суть якої полягає у тому, що якість екологічних знань молодшихшколярів підвищиться, якщо вдало поєднати різні форми, методи та засобинавчання на уроках з курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесіексперименту.
Формуючий експеримент проводився 2007–2008навчального року на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с.Людвиці Шумського району Тернопільської області. У педагогічному експериментівзяли участь 36 учнів других класів даних комплексів. Серед них визначеноекспериментальний клас 2-А – 18 учнів та контрольний клас 2 – Б – 18 учнів.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикоювчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували такимчином, щоб реалізувати власну методику формування екологічних знань у молодшихшколярів. За допомогою поєднання різноманітних форм роботи, методів та засобівнавчання, ми намагались ознайомити учнів із неживою природою, рослинним ітваринним світом, розвивати у дітей спостережливість, інтерес до пізнанняприроди, любов та бережливе ставлення до неї.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальнеопитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання,індивідуальні бесіди з школярами.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становивпрограмовий матеріал із курсу «Я і Україна» у 2 класі з розділу» Природанавколо нас»
Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»
1. Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею./> /> /> /> /> /> /> /> /> />
2.Доповни речення:
Людинане може жити без природи, тому що…
Ластівкавідлітає у теплі краї, тому що взимку…
3. Підкреслиречення, у яких йдеться про осінні явища у природі:
Опадаєлистя з дерев і кущів.
Цвітутьяблуні.
Сонцена небосхилі стоїть низько, холодає.
Пробуджуютьсявід зимового сну комахи.
Небовкрите затяжними хмарами, ідуть затяжні дощі.
З’являютьсялисточки на деревах.
Жовтіютьі відмирають трав’янисті рослини.
4. Твої дії, коли побачиш їжачка:
а) зловиші принесеш додому; б) зловиш і принесеш до школи; в) поспостерігаєш за ним і небудеш ловити, лякати.
Критерієм оцінювання результатів виконання завдання булаправильність і повнота виконання завдання.
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнямиекспериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботинаведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Результати досягнення учнями рівня знань
№
зрізу знань Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%) високого достатнього середнього низького
Експер.
клас 18
Контр.
клас18
Експер.
клас
Конт.
клас
Експер.
клас
Контр.
клас
Експе.
клас
Контр.
клас 1
8
(44%)
6
(34%)
8
(44%%)
8
(44%)
2
(12%)
4
(22%) - -
Зіставивширезультати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшливисновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знаньвища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальномукласі менша, ніж у контрольному.
Упроцесі індивідуальних бесід з учнями ми намагались отримати відповіді на такізапитання:
1. Чиподобається тобі доглядати за кімнатними рослинами у куточку живої природи?
2. Чипідгодовував пташок узимку?
3. Чибажаєш ти стати захисником природи?
Результативідповідей наведено у таблиці 2.2.
Таблиця2.2. Результати відповідей учнів на запитання учителя№ п/п Відповіді учнів «так дуже» «іноді» «ні» Експ.клас Контр.клас Експ.клас Контр.клас Експ.клас Контр.клас 1 10 (56%) 8 (44%) 8 (44%) 9 (50%) - 1 (6%) 2 12 (67%) 8 (44%) 6 (33%) 6 (33%) - 4 (23%) 3 15 (83%) 10 (56%) 3 (17%) 8 (44%) - -
Порівняннярезультатів відповідей показав, що серед учнів експериментального класу більшетих, хто прагне охороняти природу.
Такимчином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчитьпро позитивний вплив експериментальної методики на якість екологічних знань,умінь та навичок учнів.
Висновки
Результатидослідження зводяться до такого:
1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав,що екологічна освіта є неперервним процесом навчання, виховання і розвиткуособистості, спрямованим на формування системи наукових і практичних знань,ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальнеставлення людини до навколишнього середовища.
2.З’ясовано завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:
– формуванняелементарних знань про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовпливлюдини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;
– формування вміння встановлювати екологічнівзаємозв’язки у природі;
–виховання у школярів ціннісного і відповідального ставлення до навколишньогосередовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони
– формуванняздорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки, активної життєвоїпозиції;
– виховання любові до природи та вміння поводитисяв природному середовищі.
3. З’ясовано, що умовами реалізації екологічноїосвіти є:
– врахуваннявікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;
– організаціябезпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своємісцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;
– відбіроптимальних форм, методів та засобів навчання і виховання;
– вихованняв учнів бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишньогосередовища особистим прикладом вчителя.
3. Виявлено,що навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основурозуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьомукурсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живуприроду.
4.Схарактеризовано основні форми навчання у процесі здійснення екологічної освіти(урок, позакласна робота, позаурочна робота); методи і засоби навчання (бесіда,розповідь, спостереження, дидактична гра, завдання екологічного змісту,загадки, прислів’я, приказки).
4. Виявлено,що вивчення курсу «Я і Україна» забезпечує формування в учнів 2 класу такихекологічних знань: значення Сонця для природи; взаємозв’язки в живій і неживійприроді; зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідністьохорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення дооб’єктів природи; значення повітря, води, ґрунту для всього живого і людини.
5. Визначено етапи формування екологічних знань: 1)формування в учнів мотивів необхідності і бажання, прагнення та інтересу допізнання об’єктів та явищ живої природи; 3) усвідомлення школярамивзаємозв’язків у природі; необхідності шанобливого ставлення до природи; 3)оволодіння нормами та правилами поведінки в природному середовищі.
6. Здійсненовибір і оптимальне поєднання форм, методів і засобів навчання до уроків курсу «Яі Україна» з метою формування екологічних знань у молодших школярів за такимипринципами: відповідність меті і завданням екологічної освіти, змістунавчального матеріалу, врахування етапів формування екологічних знань. Їхефективність доведено у педагогічному експерименті.
Список використаноїлітератури
1. Авдусенко Л. Виховання екологічної культури на уроках // Початковашкола. – 2008. – №2.-С. 33–34.
2. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. – К.: Радянськашкола, 1984. – 159 с.
3. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 344 с.
4. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 2 кл. –К. Форум, 2003.-176 с.
5. Біда О., Картель М., Дем’яненко В. Основи екології.Програма для початкової школи // Початкова школа. – 1998. – №11.-с. 30–41.
6. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця:Методика викладання: Навч.посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладівта класоводів.-Київ;Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000.-400 с.
7. Борейко В. Пословицы, поговорки, поверья и экологическоевоспитание школьников // Биология в школе, 1991. – №3. – С. 38.
8. Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодшихшколярів // Початкова школа. – 1990. – №8. – С. 40–44.
9. Виноградова Н.Ф.» Окружающий мир» в начальной школе: Беседы сбудущим учителем. – М.: Изд.цент «Академия», 1999. – 144 с.
10. Віторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавствазасобами усної народної творчості // Рідна школа, 2004. – №3. –С. 54–56.
11. Волкова А.С. Екологічне виховання школярів // Початковашкола. – 1987. – №8.-С. 4–6.
12. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початковашкола. – 2002. – №4. – С. 54 -55
13. Дерев’янко В.О. Екологічне виховання учнів // Початковашкола. – 1989. – №11. – С. 27–30.
14. Екологічне виховання в початковій школі /Упоряд. І. Васильченко, О. Кондратюк.– К.:ІСДО, 2005. – 128 с.
15. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народнихтрадиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М.Різник. – К.:ІСДО, 1994. – 64 с.
16. Екологічне виховання школярів: Методичний посібник для учнів,вчителів та студентів природничого факультету. – Тернопіль: Б.в., 1995. – 142 с.
17. Екологічне виховання // Початкова школа. Спецвипуск. – 1997. –№3.-45 с.
18. Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засібформування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа.2003. – №4. – с. 19 – 21.
19. Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесіспільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. – №1. – с. 27 –28.
20. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. //Початкова школа. – 2006. – №1. – с. 26 – 28.
21. Захлебный А.Н. Экологическое образование школьников. –М.: Педагогика, 1983. – 240 с.
22. Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическоеобразование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. – М.:Просвещение, 1984. –160 с.
23. Іванова О. Формування екологічної культури // Початковашкола. –2003. – №1. – С. 40 -41
24. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання //Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 25–26
25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства впочаткових класах.-К.: Вища школа, 1975.-176 с.
26. Коваль Н.С. Люби й бережи рідну природу // Початковашкола. – 1991. – №1. – С. 14–18.
27. Ковальчук Г.В. Екологічне виховання молодших школярів //Початкова школа. – 1987. – №4.-С. 10–11.
28. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічноговиховання учнів // Екологічний вісник. – 2006. – №3. –С. 15–16.
29. Концепція екологічної освіти України // Інформаційний збірникМОН України. – 2002. – №7. – С. 3–23.
30. Кучменко В.С. Экологическое образование. Перспективыразвития // Биология в школе, 1993. – №5. – С. 27–30.
31. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку:навчальний посібник. – Л.: Світ. – 1994. -144 с.
32. Любчак О.О., Збаржевська Т.В. Виховання захисниківприроди.-К.: Радянська школа, 1985. – 68 с.
33. Макорик Л.П., Клименко С.А. Виховуємо природоохоронців. — К.: Урожай, 1987. – 34 с.
34. Мечник Л.А., Мечник І.І., Волошин О.М. Природарідного краю. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 32 с.
35. Минаев В.М. Экологическое воспитание в начальныхклассах.-Минск: Народна освета. – 1987. – 110 с.
36. Моисеев И.Н. Экологическое образование и экологизацияобразования // Биология в школе, 1996. – №3. – С. 29–33.
37. Нарочна Л.К., Ковальчук Л.В., Гончарова К.Д. Методикавикладання природознавства. – К.: Вища шк., 1990. – 302 с.
38. Основи соціоекології: Навч. посібник / За ред Г.О. Бачинського. –К.: Вища школа, 1995. 238 с.
39. Отношение школьников к природе / Под ред. А.Н. Захлебного.- М., 1986. – 71 с.
40. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподаванияприродоведения. – М.: Просвещение, 1990 – 192 с.
41. Педагогика и природа / Под ред. Л. Филипповского. –М.: Знание, 1986. – С. 37–63.