Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"

Міністерствоосвіти і науки України
Полтавськийдержавний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка
Кафедра хімії
Особливостіпідвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах зпоглибленим вивченням хімії на уроках з теми «Залізо та його сполуки»
Полтава 2007

ЗмістВступ
І. Шляхи й засобипідвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах зпоглибленим вивченням хімії
1.1 Головні методичніідеї лекційно-семінарської системи
1.2 Особливостівикористання опорних конспектів-схем на уроках хімії в спеціалізованих класах
1.3 Тренінгові методики увивченні хімії за лекційно-семінарською системою
1.3.1 Картки-завдання длясамостійної роботи
1.3.2 Картки з хіміїперетворень по темі “Залізо та його сполуки”
Рівень 1.
Рівень 2.
Рівень 3.
Відповіді.
1.4 Психолого-педагогічніаспекти викладення хімії у спеціалізованих класах
ІІ. Дидактичні основинавчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізота його сполуки”
2.1 Комплексна дидактичнамета
2.2 Ферум, будова атомаФеруму. Фізичні властивості заліза
Варіант 1.
Варіант 2.
2.3 Ферум в природі.Одержання заліза в лабораторії та промисловості
2.4 Хімічні властивостізаліза
2.5 Сполуки Феруму:оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на Fe2+ та Fe3+
Варіант 1.
Варіант 2.
2.6 Семінарське заняття“Залізо та його сполуки”
Варіант 1.
Варіант 2.
2.7 Сплави заліза: чавуні сталь. Застосування сплавів і сполук феруму
2.8 Практична робота“Розв’язування задач з теми “Метали”
2.9 Атестація з теми“Метали побічних груп “Залізо”
2.10 Методична розробкаінтегрованого уроку хімії та географії “Металургійний комплекс чорна металургіяУкраїни”
2.11 Методична розробкадидактичного модуля за темою “Залізо та його сполуки” для класів з поглибленимвивченням математики й фізики
ІІІ. Експериментальні дослідженнявпровадження лекційно-семінарської системи при вивченні теми “Залізо та йогосполуки”
3.1 Хід та організаціядослідження у класах з поглибленим вивченням хімії
3.2 Результатиекспериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії
3.3 Хід та організаціядослідження в фізико-математичних класах
3.4 Результатидослідження в фізико-математичних класах
Висновок
Література
Додатки

Вступ
 
У ХХІстолітті Національна доктрина розвитку освіти в Україні має забезпечитипідготовку людей високої культури – кваліфікованих спеціалістів, здатних дотворчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні і впровадженніновітніх наукомістких та інформаційних технологій. Останнє можливе лише заумови мисленнєвої культури, внесення її в реальність педагогічної діяльності.Тому були створені класи з поглибленим вивченням хімії, де талановиті діти, яківчаться свідомо і самостійно можуть реалізувати свої можливості. Тому нами буларозроблена спеціальна навчальна методика в якій ми поєднали лекційно-семінарськусистему з модульною системою навчання, яка дозволяє повніше реалізуватиможливості учнів, інтенсифікувати навчальний процес, навчити, їх розв’язуватипроблеми, застосовуючи свій інтелект, волю, почуття, пам’ять, мислення.
Вжепочинаючи з перших уроків вивчення теми “Залізо та його сполуки” за новоюметодикою школярі начинають засвоювати знання в тому темпі, який зумовлюєтьсяїхніми пізначальними здібностями. Це дає можливість здібним і особливообдарованим дітям максимально розвивати власні позитивні задатки, збільшуватиінтелектуальний потенціал.
Упроцесі навчання учні завжди повертаються до раніше вивченого (використовуючиопорні схеми) і розглядають його з різних позицій на більш складному рівні, щодає можливість слабшим учням закріпити, сильнішим поглибити знання.
Метоюданої роботи є:
1.Теоритично розробити методичні підходи до вивчення теми “Залізо та йогосполуки”, у класах з поглибленим вивченням хімії.
2.Обгрунтувати доцільність використання таких методичних підходів, які найбільшповно враховують особливості прояву пізнавального інтересу і активізуютьпізнавальну діяльність учнів при вивченні теми “Залізо та його сполуки”.
3.Видача практичних рекомендацій по застосуванню поданих в роботі матеріалів вшкільному курсі хімії та у реальному навчальному процесі, у проведенністудентських науково-практичних конференцій, а також під час розробки занять зінших тем курсу хімії.

І.Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованихкласах з поглибленим вивченням хімії
Переднавчальними закладами освіти стоїть завдання — всебічно вдосконалюватинавчально-виховний процес, який би забезпечував розширення обсягу й підвищенняміцності знань, умінь і навичок учнів, розвиток їх індивідуальних та творчихздібностей.
Навчанняхімії служить загальним цілям виховання підростаючого покоління, озброює учнівзнаннями, необхідними для розбудови держави, сприяє формуванню у школярівнаукового світогляду, допомагає виховувати їх у дусі патріотизму, відданостісвоєму народові. Батьківщині.
Розвитоксучасної науки й техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасноїшколи, який житиме й працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певнимиякостями:
-    самостійно здобувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці;
-    критично мислити, грамотно працювати з інформацією;
-    бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;
-    самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурногой морального рівня.
Сформуватитакі якості можна лише за рахунок підвищення ефективності навчальноїдіяльності.
Активізаціямислення стала найважливішою частиною перебудови школи відповідно доміжнародних загальноосвітніх стандартів. Зміст і обсяг підготовки учнів згідноз цими стандартами мають відповідати вимогам сьогодення, забезпечити високийзагальноосвітній рівень громадян України, їх інтеграцію в Європейський освітнійпростір. Якість уроку, відхід від шаблонної системи його організації,оволодіння новими технологіями — ось що необхідно сучасному вчителю. Знання разомз творчими здібностями стають головним показником усебічно розвинутоїособистості.
Говорячипро перспективу шкільної хімічної освіти, треба пам'ятати, що хімія —загальноосвітній предмет, необхідний не лише для вивчення теоретичних основнауки, а й для зв'язку з життям.
Реформуваннясередніх навчальних закладів освіти пов'язано з подальшим посиленням практичноїспрямованості предметів природничого циклу. Учні матимуть можливістьзацікавитися предметом, і тоді він зможе відіграти важливу роль у їхній професійнійорієнтації.
Основноюметою сучасної школи є створення такої системи навчання, яка б задовольнилаосвітні потреби кожного учня відповідно до його здібностей, інтересів таможливостей. Щоб досягти цієї мети, дирекція школи вирішила змінити ставленняучня й учителя до навчального процесу. Виходячи з того, що учнів, які не можутьдосягти необхідного рівня знань та вмінь при невеликих витратах часу, у школінаявно близько 5%, талановитих учнів, які вчаться у високому темпі й досягаютьвисоких показників, теж 5%, а звичайних дітей — близько 90%, було вирішеностворити спеціалізовані класи з поглибленим вивченням хімії. Цього вимагала інеобхідність залучити до праці висококваліфікованих спеціалістів — хіміків.
Отже,вирішили, що кожен учень, який навчається у спеціалізованому класі, повиненпрацювати над навчальним матеріалом свідомо та самостійно, а вчитель повиненкерувати навчальним предметом, не нав'язуючи дітям власних установок, які, якправило, гальмують природний розвиток дитини. Ми, опрацювавши безліч методичноїлітератури, прийшли до висновку, що у спеціалізованих класах потрібновикористовувати лекційно-семінарську систему в поєднанні з блочно-модульною таконтрольно-коригувальною системами навчання, які дозволяють повніше реалізуватиможливості розливального навчання, інтенсифікувати навчальний процес, навчитиучнів розв'язувати проблеми, застосовуючи свій інтелект, волю, почуття,пам'ять, мислення.
Дляцього:
1.Весь навчальний матеріал поділяється на різні за обсягом частини (порції, абомодулі). Визначальними принципами поділу є дидактична мета і характерніособливості теми.
2.Для кожного учня записується алгоритм навчання, де зазначається тема, мета,рекомендована література, дається опорний конспект, міні-підручник, складенийвчителькою, перелік задач, розрахункових та експериментальних, вправ, тестовихзавдань. Користуючись певним набором довідкової та навчальної літератури, ученьзасвоює відповідну порцію матеріалу.
3.Учень не може перейти до наступного кадру програми, якщо добре не оволодієзмістом попереднього.
4.Зміст окремих кадрів програми (міні-модулів) диференціюється відповідно доздібностей учнів, а також з урахуванням ступеня їх просування у навчанні.
5. Упроцесі навчання намагаємося спланувати роботу таким чином, щоб діяв принципдиференціації складності та міцності засвоєння знань.
6.Записані у міні-підручниках завдання включають проведення досліджень, аналіз,самостійне вивчення певних явищ, фіксацію результатів вивчення у виглядімоделей цих явищ, таблиць. Часто учні самостійно складають опорні конспекти зпевних тем.
7.Виконання цих завдань носить теоретичний характер і вводить учнів у лабораторіюнаукової думки, допомагає їм набувати досвіду, формувати творче мислення.
8. Упроцесі навчання поряд з індивідуальною роботою широко використовується якгрупова, так і колективна форми навчальної діяльності.
Зметою підвищення рівня засвоєння знань на уроках у класах з поглибленимвивченням хімії ми використовуємо контрольно-коригувальну технологію навчання,яка дає можливість організувати індивідуальні освітні траєкторії учнів ізврахуванням їхніх здібностей, індивідуальних особливостей, мотивації, а такожтого рівня інформації, що необхідно подати.
Впроваджуючинестандартні форми навчання, вчитель хімії Полтавського НВК(школи-ліцею) №28Стародубцева Є.Г. дозволяє учням спеціалізованих класів, починаючи з першихуроків цілеспрямованої хімічної освіти, засвоювати знання у тому темпі, якийзумовлюється їхніми пізнавальними здібностями. Дають можливість здібним іособливо обдарованим дітям максимально розвивати власні позитивні задатки,збільшувати творчий інтелектуальний потенціал. Дозволяє максимально наблизитинавчальний матеріал до реального життя, спонукає учнів постійно оновлювати цізнання. У процесі навчання учні завжди повертаються до раніше вивченого ірозглядають його з різних позицій на більш складному рівні, що дає можливістьслабшим учням закріпити, а сильним поглибити знання.
Ученьмає можливість не лише більш свідомо ставитися до навчання, але й спостерігатидинаміку особистого просування в засвоєнні навчального матеріалу, своєчаснокоригувати свою пізнавальну діяльність. Навчання учнів у спеціалізованих класахспонукає їх працювати не лише на уроках, але й в позаурочний час: займатися угуртках, на курсах, в Малій академії наук.
Укласах з поглибленим вивченням хімії в 80-90% учнів сформована високорозвиненацілеспрямована навчальна діяльність. Всі учні вступають на хімічні факультетивузів, успішно складають іспит з хімії. Таких учнів у нас налічується близько300. рівень успішності учнів спец. класів вищий порівняно з рівнем успішностіїх однолітків на 60%.
 
1.1Головні методичні ідеї
Гарнийурок неможливий без натхнення і педагогічної інтуїції. Саме тоді він результаттворчості, а не ремесла. Разом з тим гарний урок це втілення точно спланованогозадуму вчителя.
1.Добровільністьнавчання (діти повинні з бажанням ідти на урок, почувати себе комфортно, небоятися). Для цього потрібен не тільки професіоналізм вчителя, але й створеннясприятливого мікроклімату на уроці, мотивація навчальної діяльності учнів накожному уроці — «Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю».
2.3абезпечення100% зайнятості учнів на уроці, яка досягається застосуванням різноманітнихспособів навчання. Встановлено, що ефективність засвоєння прямо залежить відступеня активізації учнів і залучення їх до процесу навчання. Застосуваннярізноманітних методик робить процес навчання дійсно творчим, забезпечуєзацікавленість учнів, допомогає розумінню та засвоєнню матеріалу.
З.Застосуваннятематичного планування, яке передбачає проведення різних типів уроків:
-    встановлення міжпредметних зв'язків та зв'язків між темами;
-    основний обсяг знань, якими повинен оволодіти учень;
-    основні уміння, яких мають набути учні;
-    самостійні роботи, які допоможуть учням і вчителеві перевіритизнання з основних питань теми і досягти кінцевого результату;
— обсягрозрахункових задач з кожної теми, який допоможе, з одного боку,
засвоїтиновий теоретичний матеріал, а з іншого — надасть можливості закріпити вміннярозв'язувати задачі різних типів.
4.Упроцесі вивчення кожної теми доцільною буде лекція, де головною умовою єгенералізація матеріалу, який подає вчитель. Вчитель повинен довести дітямголовну думку. Найбільш повно це досягається в процесі модульного навчання — «заглиблення»в основи всього курсу.
5.Багаторазовеповторення на різних рівнях засвоєння матеріалу. Для цього потрібнозастосовувати різні форми контролю.
6.Розвитоктворчої самостійності учнів. Цьому сприяє використання групових дискусій,проведення різноманітних семінарів, навчання учня учнем, творчі самостійніроботи дітей.
7.Формуванняуміння школярів працювати з довідковою літературою та складати тези, конспекти,схеми.
1.2Особливості використання опорних конспектів-схем на уроках хімії в спеціалізованихкласах
Процеснавчання учнів є більш ефективним, коли він ґрунтується не тільки на викладанніматеріалу в традиційній формі, але й відображається у стислих конспектах абоопорних схемах.
Принциппобудови опорних конспектів при вивченні теми „Залізо та його сполуки"ґрунтується на поширеному уявленні про будову атома даного елементу та йогоможливі значення ступенів окиснення. Наведені в міні-посібнику, а також врозробках модулів, опорні конспекти дають відповіді на вузлові питання теми запланом: речовина, знаходження у природі, будова, властивості, одержання,застосування. Опорні конспекти дозволяють уявити всю тему в цілому, що полегшуєучням завдання встановлювати генетичний зв'язок між різними класаминеорганічних сполук, які утворює елемент, та давати характеристику їхвластивостям.
Використаннятаких опорних конспектів дає можливість учителю і учням економити час івикористовувати його для практичного застосування знань, розв'язаннярозрахункових задач.
Використаннярозроблених опорних конспектів дає змогу упродовж вивчення програмногоматеріалу спрямувати творчу діяльність учнів у необхідному напрямку. Це такождопомагає виділити головні блоки, відшліфувати вивчення окремих компонентівконспекту, встановити логічні зв'язки між компонентами, зробити висновки заокремим блоком або за всією схемою. У процесі вивчення учбових тем учніоформлюють кожен конспект в окремому зошиті-словнику. У ньому поряд з основнимипоняттями і хімічними термінами подається матеріал, за яким можна повторитиголовні питання з усього курсу хімії
Спираючисьна прийом багаторазового повторення конспекту, використовуючи колективні формиорганізації навчальної діяльності дітей, сприяємо таким чином глибокомузасвоєнню матеріалу кожним учнем.
Упроцесі навчання за опорними конспектами потрібен цілий арсенал різноманітнихефективних методів, що спроможні зацікавити учнів. За даними іноземнихфахівців, середній рівень засвоєння інформації визначається в залежності відкількості використаних методів навчання і може бути описаний у вигляді„Піраміди засвоєння" (дод. 1)
„Пірамідазасвоєння" свідчить, що ефективність засвоєння учнями інформації прямозалежить від ступеня активізації, залучення їх до процесу навчання. Самерізноманітність методів і робить процес навчання дійсно творчим, збуджуєзацікавленість учнів, полегшує розуміння і засвоєння матеріалу. Форми роботи,наведені в „Піраміді засвоєння", зміцнюють навички групової роботи,підвищуючи здатність учнів до співпраці з іншими.
Упроцесі вивчення кожної теми за опорними конспектами обов'язковою є лекція (5%засвоєння). Це швидкий спосіб забезпечення учнів необхідною інформацією. Вона,безумовно, дуже корисна, але й має свої недоліки, бо переводить учнів установище пасивних слухачів.
Власнечитання (10% засвоєння) — індивідуальне або групове — не дає належногоефекту при засвоєнні матеріалу. Тому його треба поєднувати з іншими, більшінтенсивними методами навчання.
Аудіо-візуальншіметод (20% засвоєння) передбачає під час складання опорного конспектувикористання вчителем діафільмів та фільмів, підсилює ефективність навчальногопроцесу.
Демонстрування(30%засвоєння) сприяє впровадженню у навчальний процес ідей проблемно-розвиваючогонавчання, встановленню генетичних зв'язків між існуючими класами, дозволяєпідтвердити хімічні властивості певної сполуки. При цьому учні отримуютьінформацію за допомогою різних органів чуття.
Якщов процесі обговорення або складання опорного конспекту використовувати груповідискусії (50% засвоєння), то активізується розумова діяльність учнів,розвивається їх уміння висловлювати свої власні ідеї та думки.
Можназапропонувати учням самим скласти опорний конспект та обговорити його в групісвоїх однокласників (бригаді). Це — активне навчання (70% засвоєння).Учень, який склав опорний конспект, може виступити перед своїми товаришами уролі вчителя. Навчання учнем інших учнів забезпечує 90% засвоєння. Томупротягом усього курсу хімії особливе значення має саме робота бригадирів зісвоїми бригадами: у підлітковий період вплив однолітків є дуже важливим.
Значнуроль у навчанні відіграє контроль знань, умінь учнів. Опорні схеми допомагаютьінтенсифікувати цей процес.
Важливимзавданням учителя є навчання учнів умінь і навичок раціонально вчитися. Цеозначає, що навчання будь-якого навчального предмета треба розглядати якнавчання учнів власної діяльності з вивчення й оволодіння змістом навчальногопредмета.
Успішністьвласної діяльності учнів з вивчення й оволодіння змістом навчального предметазалежить від багатьох факторів. У психолого-педагогічних дослідженнях звичайновикликають інтерес такі фактори: по-перше, рівень розвитку пізнавальнихпроцесів учня; по-друге, рівень розвитку його здібностей; по-третє, характермотивації його навчальної діяльності і т.ін.
Дійсно,всі ці фактори в сукупності своєї є необхідними передумовами успішноїдіяльності учня. Але не треба забувати, що велике значення в оволодіннізнаннями буде мати фактор самоорганізації школярем своєї діяльності унавчальному процесі.
Підсамоорганізацією ми розуміємо вміння учня без систематичного зовнішньогоконтролю, без допомоги і стимуляції з боку вчителя самостійно й раціональноорганізовувати й проводити свою навчальну діяльність щодо здійснення прийнятихцілей навчання.
Уданому випадку завдання вчителя не вчити, а допомагати вчитися учням, тобтовчитель повинен лише ставити пере учнями загальні цілі навчання і надаватидопомогу в разі необхідності. У свою чергу, школяр повинен вчитися сам.
Проаналізуємозв’язок самоорганізації діяльності учня з формами його навчальної роботи.
Яквідомо, діяльність учня при будь-якій формі навчальної роботи складається знавчальних дій.
Усвоїх працях П.І. Підласистий допускає, що всі навчальні дії учня можнарозділити на дві групи. Дії першої групи П.І. Підласистий визначає якдії-навички, дії-операції. При виконанні цих дій власна поведінкахарактеризується школярем в основному з навчально-практичного боку. Цікавовідзначати, що в цьому випадку від учня вимагається вміння проаналізувати умовупізнавальної задачі і визначити способи і стратегію її розв’язання. У своючергу, дії другої групи відрізняються від дій першої групи тим, що в цьомувипадку учнем усвідомлюються способи розв’язання навчально-пізнавальної задачі,способи власної діяльності. Треба відзначити, що самостійними є дії другоїгрупи, а дії першої групи треба вважати навчально-тренувальними діями.
Такимчином, до самостійних дій можна віднести: виділення школярем пізнавальноїзадачі, підбір і визначення адекватних її розв’язанню способів і дій, виконанняоперацій з контролю.
Усвоїй роботі ми розглянемо, за допомогою яких засобів роботи можна сприятисамостійним діям учня. Як одну із таких форм ми пропонуємо складання івикористання опорних конспектів-схем.
Підопорними конспектами-схемами розуміють конспекти, що являють собою прості,зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу, в яких вказані основні поняттяй зв’язки між ними.
Виділяютьопорні конспекти-схеми двох моделей: знаково-символічні й образні (важливу рольвідіграє принцип використання таких конспектів-схем). Розглянемо найбільшпопулярні з них:
1.Учитель складає опорні конспекти-схеми, щоб учні в узагальненому виглядізапам’ятали зміст навчальної теми (наприклад, основні положення хімічноїтеорії).
2.Учитель розробляє опорні конспекти-схеми, щоб учні, користуючись ними, могливиконувати більш складні завдання (наприклад, складання здійснюванню хімічнихреакцій з урахуванням хімічних властивостей реагуючих речовин, при цьомухімічні властивості занесені в опорну схему.
3.Учні складають опорний конспект-схему разом з учителем. При цьому завданнявчителя – допомогти школяреві раціонально викласти матеріал, що вивчається.
4.Учень самостійно складає опорний конспект-схему. Учитель тільки перевіряєправильність складання (відповідність науковості) і коригує його.
Короткозупинимося на особливостях кожного із наведених принципів.
Упершому випадку акцент зроблено на запам’ятовуванні, однак завжди школяр прицьому розуміє зміст опорної схеми.
Так,Н.О. Курдюмова, аналізуючи різні підходи до запису навчального матеріалу,встановила, що загальне призначення таких опорних конспектів-схем полягає втому, що допомогти запам’ятати матеріал. Ця допомога, на її погляд,здійснюється двома шляхами. Перший шлях інформація „організується”, тобто зісловесної форми видаляється все зайве, залишаються тільки головні слова імалюнки, які, завдяки звичним позначенням, „самі за себе говорять”. Другий шлях– інформація шифрується за допомогою яскравих образів. Якщо у записі ми всерозуміємо, перед нами – конспект. Якщо інформація фіксується на папері такимчином, що без додаткового роз’яснення, без шифровки її ніхто не зрозуміє,значить, ми маємо справу з опорною схемою.
Удругому принципі в основу складання опорних конспектів-схем, на думку Л.Я. Зоріної,покладений стандартизований тип викладення навчального матеріалу. Такий принципдопомагає стандартизувати контроль, посилити взаємоконтроль учнів, допускаєжорстке керування розумовою діяльністю учнів. Але треба відзначити, щостандартизований зміст і жорсткий контроль забезпечують засвоєння мінімумузнань всіма школярами.
Характеризуючитретій принцип, треба відзначити, що тут частіше за все переважає асоціативнатеорія пам’яті. Доведено, що використання асоціативних зв’язків в навчанні якзасіб запам’ятовування є ефективним. Складаючи самостійно конспект-схему, учень,як правило, використовує різні асоціації.
Яквідомо П.П. Блонський вважав, що всілякі асоціації за суміжністю, починаючи зпросторових і тимчасових і закінчуючи логічними, дуже допомагаютьзапам’ятовуванню: не страшно, якщо учень, пригадуючи, намагається уявити собівідповідну сторінку книги.
Використанняконспектів-схем навчального матеріалу з метою створення в учнів чіткого,наочного, легко баченого і сприйнятого уявлення про цей матеріал є необхідним.Найлегше цього досягти, якщо учень складає ці конспекти-схеми самостійно. Ушколярів, що засвоюють матеріал у такий спосіб, не тільки зменшується кількістьпомилок, але й більш активно розвиваються розумові здібності: гнучкість розуму,кмітливість та інші якості розумової діяльності.
Усвоїй роботі ми розглянемо, як впливають опорні конспекти-схеми на розвитокпізнавальних процесів школяра.
Вексперименті брали участь 20 учнів. Школярам було запропоновано один ізваріантів складання опорних конспектів-схем з теми „Залізо і його сполуки”.
1.Використати готовим (розроблений учителем);
2.Скласти, використовуючи допомогу вчителя;
3.Розробити конспект-схему самостійно.
Прицьому їм повідомляли, що при виконанні наступних завдань з даної теми вонизможуть скористатися обраним варіантом опорних конспектів-схем.
Метаданого дослідження полягала у визначенні зв’язку між вибором варіанту опорнихконспектів-схем і рівнем виконання завдань за цими конспектами-схемами.Варіант складання конспекту-схеми Рівень виконання завдання високий середній низький к % к % к % 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. І (використання готового). - - 2 33 4 67 ІІ (складання за допомогою вчителя 1 9 6 54,5 4 36,5 ІІІ (самостійне складання) 2 67 - 33 - -
Примітка:„К” – кількісний показник; % — відсотковий показник.
Із 20учнів, що перевірялися, 6 учнів (30%) віддали перевагу використанню уже готовихконспектів-схем, 11 учнів (55%) при складанні конспектів-схем використалидопомогу вчителя, і тільки 3 учні (15%) самостійно виконали опорніконспекти-схеми. (Результати виконання учнями завдання за конспектами-схемамивинесені в таблицю.
Зарезультатами виконання завдання з використанням учнями опорних конспектів-схемнами було виділено три групи школярів.
Першугрупу склали учні, які самостійно і правильно виконали запропоновані їмзавдання. Вони продемонстрували високий рівень розвитку розумових операцій,осмислення й розуміння навчального матеріалу.Другу групу становлять школярі,які в процесі виконання завдань припустилися помилок або звертались задопомогою до експериментатора. Треба відзначити, що всіх учнів можна розділитина дві групи: одні учні зверталися за допомогою до вчителя з питань виконаннясамого завдання, інші просили пояснити елементи у складеному нимиконспекті-схемі. Учні цієї групи не завжди осмислювали навчальний матеріал, воничасто не могли узагальнити і систематизувати свої знання.
І,зрештою, третю групу склали учні, які із завданням не впорались або виконализавдання неправильно.
Атепер проаналізуємо одержані результати, які занесені до таблиці.
Якможна бачити з таблиці, учні, що самостійно розробили опорні конспекти-схеми,продемонстрували високий і середній рівень виконання завдання. Учні, щоскористалися готовими конспектами-схемами, показали низький і середній рівень.
Такимчином, можна зробити висновок про те, що самостійне складання учнями опорнихконспектів-схем і вміння скористатися ними сприяє не тільки осмисленню йзапам’ятовуванню навчального матеріалу, але й розвиває різні пізнавальніпроцеси у школярів.
1.3Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою
ЗаконУкраїни „Про освіту” висунув перед учительством задачу – сприяти формуванню вучнів фахового рівня, тобто навчальна діяльність у підсумку має не просто датилюдині суму знань, умінь і навичок, а сформувати рівень її компетенції.
Поняттякомпетенції не зводиться ані до знань, ані до навичок, а належить до сферивмінь. Власне, вміння – це компетенція в дії. Отож, під компетенцією розуміютьзагальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях,набутих завдяки навчанню.
Такимчином, на сучасному етапі перед учителями постає ряд проблем, що потребуютьрозв’язання: інтенсифікація навчального процесу з дефіцитом навчального часу;активізація пізнавальної активності; забезпечення (злісності, універсальностіта системності знань з хімії. Саме з такою метою розробляються тавпроваджуються нові технології навчання. Проте, звична для нас класно-урочнасистема повністю не вичерпала себе. Якщо чітко розпланувати вивчення кожноїтеми, відмовитися від тотального використання комбінованих занять, розділитинавчальний процес на певні етапи, що забезпечуватимуться типами уроків, можнадосягти бажаного результату.
Хіміютрадиційно вважають „важким” предметом, що взагалі цілком обґрунтовано. Алезначною мірою це твердження можна позбавити підґрунтя, якщо дещо змінити підхіддо формування знань та їх контролю, особливо на першому етапі вивчення хімії.Якщо учнями міцно засвоєні хімічні поняття, вони вільно володіють спеціальниминавичками, то подальші кроки у вивченні хімії не будуть викликати в нихособливих труднощів. Досягти цього можна за допомогою спеціальних тренувальнихвправ – так званого хімічного тренінгу.
Тренінг– це метод засвоєння, активізації, коригування знань, умінь і навичок.
Програматренінгу:
-          активізація й закріплення знань програмного матеріалу;
-          формування спеціальних умінь і навичок;
-          одержання нової інформації;
-          оволодіння прийомами практичного застосування інформації у новійнавчальній ситуації.
Цілітренінгової роботи:
-          навчити дітей усвідомлено оперувати поняттями, які вони одержуютьна уроках, застосувати їх у стандартних і нестандартних ситуаціях.
-          Розвивати уяву, оригінальність, критичність, варіативністьмислення, неординарність бачення проблеми, дослідницький оптимізм.
-          Виховувати вміння працювати самостійно та у складі групи, незупинятися на досягнутому.
Основнаідея тренінгу сприяти усвідомленню сутності хімічних понять,
довестиспеціальні навички до автоматизму завдяки спілкуванню, взаємодопомозі тавзаємоперевірці, робочій обстановці.
Правилатренінгу
Учителю:
1.Матеріал, що обирається для тренінгу, має бути дійсно вартим длязапам’ятовування та посильним для учнів.
2.Треба намагатися знайти оптимальний варіант форми й змісту завдань.
3.Інструкції учням щодо об’єму, терміну, оцінювання роботи мають бути чіткими.
4.Треба продумати, якого складу мають бути групи учнів для виконання певнихзавдань.
5.Групи мають працювати самостійно під керівництвом лідера.
6.Необхідно продумати принцип, за яким учні будуть здійснювати само- тавзаємоконтроль.
7.Аналізувати помилки (з’ясовувати, чи вірно зроблена робота) краще одразу післяїї виконання. Оцінку в журнал бажано виставляти тим учням, які досягли високогоабо достатнього рівня.
Учням:
1.Уважно ознайомтеся зі змістом роботи, яку потрібно виконати.
2.Усвідомте цілі роботи.
3.Прослухайтеуважно інструктаж щодо виконання й оформлення роботи.
4.Критично оцініть свої можливості та визначте, яку частину роботи ви візьмете насебе, якщо це групова робота.
5.Під час роботи уважно слухайте товаришів і лідера групи.
6. Уразі виникнення труднощів не соромтеся звертатися по допомогу.
7.Намагайтеся працювати швидко, не заважайте іншим.
8.Проаналізуйте отримані результати, зробіть висновки, оцініть власну діяльність.
Базовіметоди тренінгу:
-          Індивідуальна робота;
-          Робота у складі малої групи (два-чотири учні);
-          Рольова гра;
Формитренінгу:
-          Робота у малих групах.
-          Презентація.
-          Дискусія.
-          Самостійна робота.
-          Вивчення конкретної ситуації.
-          Дидактичні ігри – тренажери.
-          Тестування.
-          Розв’язування задач.
-          Різноманітні вправи.
-          Складання опорного конспекту.
-          Озвучування готової схеми або її фрагмента.
-          Диктанти.
-          Усні рахунки.
-          Міні-лекція.
-          Ділові ігри.
Позитивніякості тренінгу:
-          Усі учні залучаються до активної навчальної праці.
-          Відбувається сприяння закріпленню набутих раніше й виробленнюнових умінь і навичок.
-          Реалізується навчальне спілкування.
-          З’являється можливість перевірити й оцінити рівень знань усьогокласу.
-          Відсутнє перевантаження домашніми завданнями.
-          Підвищується інтерес до вивчення хімії.
-          Тренінг не потребує тривалої попередньої підготовки.
Оптимальніваріанти застосування тренінгу:
1.Спеціальні уроки-тренінги.
2.Урок-практикум.
3.Урок-семінар (навчаюча, контролююча частини).
4.Повторювально-узагальнюючі лекції, семінари.
Вправихімічного тренінгу потрібні не для підсумкового оцінювання знань учнів, а самедля засвоєння матеріалу, оволодіння нового предмета – тому слід мати на увазі,що учень повинен виконувати їх у гарному настрої. У кожному разі можнадопустити, щоб він боявся вчителя, намагався уникнути його критичної оцінки.Учитель повинен бути консультантом, тренером-помічником. Тому дуже важливо, щобоцінки за тренувально-контрольні роботи були „робочими”. Не слід негайновиставляти їх у журнал.
Крімтого, вправи тренінгу дають змогу контролювати знання та вміння учнів накожному уроці та кожному етапі вивчення теми.
Найбільшвдалими прикладами хімічного тренінгу вважаю такі: з теми „Залізо та йогосполуки”.
1.Різноманітні завдання на закріплення вивченого матеріалу. Тексти завдань,віддрукованих різними кольорами, роздаються на кожну парту. Логіка кольорів, щовикористовуються:
Чорний– початковий, репродуктивний рівень;
Блакитний– середній рівень;
Зелений– достатній рівень;
Синій– високий рівень.
Кольоровіпозначення допомагають учневі контролювати ступінь свого руху, здійснюватисамоконтроль, об’єктивно оцінювати свої можливості, надають впевненості у своїхсилах. Такі завдання можуть застосовуватися для індивідуальної, парної,групової роботи, використовуватися для учнів одного, двох або більшої кількостіваріантів. Учитель може звертатися до них після пояснення нового матеріалу абопісля певного етапу пояснення. Учні можуть контролювати ступінь свого розумінняматеріалу, роблячи позначки олівцем на тексті тренувальних завдань. Їх можназастосовувати у вигляді самостійної роботи під час перевірки домашньогозавдання або усного опитування під час „розминки”.
 
1.3.1Картки-завдання для організації самостійної роботи учнів при вивченні теми „Залізота його сполуки”
Організаціясамостійної роботи учнів на уроці – важлива складова роботи вчителя. Самостійнуроботу учнів можна організувати на різних етапах процесу навчання: під часпідготовки учнів до сприйняття нового матеріалу, вивчення нового матеріалу,удосконалення знань і вмінь учнів під час повторення вивченого матеріалу.
Кожнасамостійна робота, будучи елементом загальної системи, тісно й органічнопов’язана зі всіма іншими її елементами. Такий зв’язок створюється завдякитому, що всі форми роботи учнів на уроках підпорядковується єдиним принципам.Головний з них – спрямованість завдань на формування й розвиток в учнів упроцесі навчання основних понять хімії. Другий важливий принцип, якомувідповідають усі завдання для самостійної роботи, — це підпорядкованість їхцілям розвитку предметних та загально навчальних умінь. Систему самостійнихробіт характеризує ще й те, що під час їх проведення передбачається послідовнеускладнення завдань як за змістом, так і за сукупністю використовуванихприйомів розумової діяльності. Самостійні роботи різних видів поєднуються одназ одною.
Взаємозв’язокусіх видів самостійних робіт учнів у системі зумовлюється тим, що всі вонислугують головні меті – створенню системи знань. Виконання одних завдань готуєучнів до розгляду того чи іншого питання програми, виконання інших є підґрунтямдля його вивчення, робота за третіми завданнями застосовується для закріпленнята набуття необхідних умінь.
Якправило, до самостійних робіт з учнями з підручником включають роботи різнихвидів: складання плану переказу матеріалу; відбір матеріалу для відповіді напевне запитання; смислове групування частин тексту; виокремлення головного йдругорядного матеріалу; порівняння відомостей за вихідними питаннями, щомістяться в різних параграфах; завдання з аналізу рисунків, таблиць, графіківтощо. Іноді робота учнів з підручником може передувати поясненням учителя. Всіці роботи мають містити конкретний матеріал, що вивчається школярами, відповідатицілям і задачам уроку, сприяти поступовому й цілеспрямованому формуваннюпізнавальних потреб, розвитку знань та вмінь учнів, вироблення в учнівпсихологічної націленості на самостійне поповнення знань.
Намискладено картки-завдання з різних видів самостійної роботи учнів. У цій статтіми пропонуємо увазі вчителів хімії картки-завдання, які можна використати длявдосконалення знань і вмінь учнів.
Картки-завданняз теми “Ферум та його сполуки”.
1. Користуючись текстом параграфа підручника,приготуйте усні відповіді на такі запитання:
1)        Якою є будова атома заліза?
2)        Якою є поширеність заліза в природі?
3)        Як одержують залізо з його руд? Вкажіть види залізних руд.
4)        Опишіть фізичні властивості заліза.
2.Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

/>
Які зцих реакцій та чому є окисно-відновними?
3. Засхемами складіть рівняння реакцій практично здійснимих реакцій:
/>
4.Розгляньте рис. 1 та дайте відповіді на запитання.
/>
1)        Яку хімічну реакцію проводять у приладі, зображеному на рисунку?Напишіть рівняння цієї реакції.
2)        Які зміни відбудуться із залізом всередині залізної труби?
3)        Яким газом заповнюється пробірка?
4)        Укажіть що один-два метали, які аналогічно залізу можутьвзаємодіяти з водою за подібних умов. Напишіть рівняння реакцій.
5.Складіть формули оксидів, гідроксидів і хлоридів Феруму, в яких виявляє
ступіньокиснення +2, +3. Чи можна перетворити ферум (ІІ) оксид на ферум (ІІІ) хлоридта навпаки?
6.Розв’яжіть задачу.
Сумішзаліза та залізної окалини (Fe3O4) масою 32 г обробилинадлишком хлоридної кислоти. При цьому виділилося 5,6 л водню. Обчисліть масовучастку заліза та залізної окалини у вихідній суміші.
Перевіртероботи та обговоріть результати.
Додатковізавдання.
1. Які із заліза можна одержати ферум (ІІ)гідроксид та ферум (ІІІ) гідроксид? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
2.Напишіть рівняння реакцій, що дозволяють здійснити такі перетворення:
/>
3. Маємо суміш ферум (ІІ) хлориду та алюміній (ІІІ)хлорид. Її розчинили у воді й до одержаного розчину додали надлишок розчинунатрій гідроксиду, що з’явився, відфільтрували. Що міститься в осаді, а що – врозчині? Напишіть рівняння реакцій.
4.Ферум (ІІ) сульфат слід очистити від домішок купрум (ІІ) сульфату. Складітьплан роботи та запишіть рівняння реакцій.
5.Яку масу заліза можна відновити за допомогою алюмінотермічного способу 1 кгферум (ІІІ) оксиду, що містить 8% домішок?
6.Гра “хрестики-нолики”.
Визначтевиграшні шляхи на схемах, якщо:
а) цехімічні сполуки, що входять до складу залізних руд;
б) цескладні речовини, що належать до одного класу;
Схемиперекресліть у зошити.

/>
/>
7. Розв’яжіть кросворд “Метали”.
У восьми колах зображені знаки хімічнихелементів-металів. Розташуйте їх назви по горизонталі у клітинках таким чином,щоб у вертикальному стовпчику, виділеному жирними лініями, можна було прочитатиназву найпоширенішого металу на Землі.
Схемукросворда перекресліть у зошит.
2.Уміння складати рівняння реакцій, базуючись на хімічних властивостях речовин,розставляти коефіцієнти, визначати тип і умови перебігу реакцій – важлива умоваформування хімічних знань. Для набуття й доведення цієї навички до автоматизмувикористовують тренувальні вправи іншого типу.
Передвиконанням цих завдань учитель повинен дати учням чіткі інструкції щодо термінувиконання, критеріїв оцінювання та взагалі змісту завдання.
Завданняцього типу можна використовувати неодноразово зменшуючи час для їхньоговиконання. Учням слід констатувати, що з часом вони виконуватимуть ці завданняшвидше та правильніше.
 
1.3.2Картки з хімії перетворень по темі “Залізо та його сполуки”
РівеньІ.
1. Напишітьрівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:
/>

2.Напишіть рівняння трьох реакцій, у результаті яких можна одержати ферум (ІІІ)гідроксид. Вкажіть умови, які необхідні для пробігу цих реакцій.
3.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:
Вкажітьумови, які необхідні для перебігу кожної реакції.
/>

4.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) сульфат, магній,калій гідроксид та вуглець, можна добути залізо кількома способами.
5.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення.

/>
6.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з червоного залізняку добути: а)Fe(OH)3; б) Fe(OH)2NO3/>Вкажіть назви цих речовин.
7.Напишітьрівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення.
/>
8. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лишезалізо, воду, калій оксид і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ)гідроксид кількома способами.
9.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:
/>
/>/>
/>/>
Вкажітьумови, які необхідні для перебігу кожної реакції.
10.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) оксид, ферум (ІІ)оксид, ферум (ІІІ) сульфат, цинк та воду, можна добути: а) залізо; б) залізнуокалину кількома способами.
11.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

/>
Вкажітьумови, які необхідні для перебігу кожної реакції.
12.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна залізо перетворити у: а) ферум (ІІ)гідроксид; б) ферум (ІІІ) гідроксид.
13.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Врахуйте,що М – кислота, а Е – проста речовина, атоми якої входять до складу гемоглобінукрові.
14.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:
/>
/> />
/>
15. Напишітьшість рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії:хлороводень, залізо, вода, калій гідроксид.
16.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
17.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) нітрат, натрійкарбонат та воду, можна добути три прості і чотири складні речовини. Вкажітьумови, які необхідні для перебігу кожної реакції.
18.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
19.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) оксид, воду тавуглець, можна добути: а) ферум (ІІІ) оксид; б) оксид, який належить дозмішаних оксидів.
20.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, натрій карбонат,вуглець та хлоридну кислоту, можна добути ферум (ІІ) оксид трьома способами.
/>
21.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
22.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізну окалину, алюміній оксид,вуглець та воду, можна добути кількома способами металічне залізо.
23.Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
24.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) гідроксид, воду тахлор, можна добути ферум (ІІІ) хлорид кількома способами.
25.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
 
Рівень2
1.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
2.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) сульфат, калійперманганат і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) сульфат трьомаспособами. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції. Дляокисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процесиокиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.
3.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
4.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, хлориднукислоту та калій йодид, можна добути ферум (ІІ) хлорид трьома способами.
5.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Вкажітьумови, необхідні для перебігу кожної реакції.
6.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, сульфатну кислоту, водута натрій оксид, можна добути: а) три гідроксиди; б) сім солей. Вкажіть умови,необхідні для перебігу реакцій.
7.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
8.Напишіть рівняння реакцій, за якими із сидериту можна добути ферум (ІІІ)гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.
9.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Перетворення1 та 2 здійснюють у кілька стадій. Речовина D – сіль, а речовина А – оксид.Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.
10.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:
/>
11.Напишіть рівняння реакцій, за якими з гематиту можна добути залізний купорос.Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.
12.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
13.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Відомо,що речовина Е утворюється при взаємодії речовини А з вуглекислим газом.
14.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного колчедану добути ферум(ІІІ) гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.
15.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
16.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
17.Напишіть рівняння реакцій, за якими з магнетиту можна добути ферум (ІІІ)хлорид. Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.
18.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
19.Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише залізо, сірководень, нітратнукислоту та натрій гідроксид, можна добути ферум (ІІІ) оксид трьома способами.
20.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
21.Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) гідроксид, гідрогенпероксид, калій та натрій бромід, можна добути калій ферат (VI) K2FeO4.Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.
22.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
23.Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише розбавлену сульфатну кислоту,хлор, натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) оксид кількома способами.
24.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Напишітьструктурну формулу речовини FeC2O4 і вкажіть її назву.
25.Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) хлорид, гідроген пероксид,натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.
26.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
Відомо,що речовину Х можна одержати при взаємодії калій гідриду з водою, а речовина Е– це змішаний оксид.
27.Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) оксалат і кокс, можнадобути ферум пентакарбоніл. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.
28.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Вкажітьтип кожної реакції. Для рівнянь реакцій, що описують перетворення 1 та 11,складіть схеми електронного балансу.
29.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) оксиду добути сполукускладу K2FeO4 Вкажіть назву цієї сполуки і ступіньокиснення в ній Феруму.
30.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
31.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) сульфату добути калійгексагідроксоферат (ІІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.
32.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Вкажітьтип кожної реакції.
33.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) ціанід, гідрогенціанід і калій гідроксид, можна добути калій гексаціаноферат (ІІ).
Рівень3
1.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>

Вкажітьтип кожної хімічної реакції. Для окисно-відновних реакцій складіть схемиелектронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначтеокисники та відновники.
2.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, якіописуються такими схемами:
/>/>/>
/>/>
Занаведеними схемами складіть рівняння реакцій.
3.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
Вкажітьумови, необхідні для перебігу реакцій. Позначте окисно-відновні реакції.
4.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій хлорид таповітря, можна добути: а) два метали; б) п’ять газоподібних речовин; в) трикислоти; г) п’ять основних солей. Вкажіть умови, які необхідні для перебігукожної реакції.
/>

5.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
Длярівняння реакцій, що описує перетворення 5, складіть схему електронногобалансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисник та відновник.
6.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, якіописуються такими схемами:
/>
Занаведеними схемами складіть рівняння реакцій. Вкажіть тип кожної реакції іназву речовини М.
7.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Дляокисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процесиокиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.
8.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного купоросу добутиферумамонійний галун. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу цих реакцій.
/>

9.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
Відомо,що всі невідомі речовини, крім А, є солями. Для окисно-відновних реакційскладіть схеми електронного балансу, вкажіть її тип, процеси окиснення тавідновлення, позначте окисники та відновники.
10.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, якіописуються такими схемами:
/>

11.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Відомо,що Н2 + L/>Х, М – кислота, D – сіль.
12.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Дляокисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процесиокиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.
13.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, якіописуються такими схемами.
/>
Занаведеними схемами складіть рівняння реакцій.
14.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
Врахуйте,що Х і Х1 – це розчини однієї речовини, які значно відрізняються замасовою часткою розчиненої речовини.
15.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, якіописуються такими схемами.
/>/>
/>/>
Занаведеними схемами складіть рівняння реакцій.
16.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:
/>
Дляокисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процесиокиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.
17.Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуютьсятакими схемами.

/>
Відомо,що сполуки М та G містять нітроген. За наведеними схемами складіть рівнянняреакцій. Для реакції, що описується схемою д), складіть схему електронногобалансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники тавідновники.
18.Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, воду тасірку, можна добути: а) п’ять газоподібних речовин; б) чотири кислоти; в) п’ятьоксидів; г) вісім солей.
19.Вкажіть ступені феруму в кожній сполуці, яка бере участь у перетвореннях, щовідбуваються за такою схемою:
/>
Вкажітьхімічні формули речовин А та D і два варіанти їхніх назв. Запропонуйте по двіназви для речовин А і D. Для окисно-відновних реакцій складіть схемиелектронного балансу. Обґрунтуйте, чому калій гексаціаноферат (ІІ) проявляєвідновні властивості.
20.Напишіть рівняння п’ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратноїкислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії.
21.Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можназдійснити такі перетворення:

/>
Дляокисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процесиокиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.
 
Розв’язуваннязадач:
 
/>
/>

/>
/>
/>
/>

/>
3.Навчити учнів розв’язувати задачі – важливий обов’язок учителя. Хімічний тренінгдопоможе в цьому.
Цюроботу цікаво проводити у вигляді „хімічної регати”. Учням надається певний часдля розв’язання всіх задач. Для цього кожному з них даються тексти задач імаленькі аркуші паперу за кількістю задач. На кожному папірці учні записуютьсвоє прізвище, номер задачі та розв’язання (без умови). Коли задачу розв’язано,учень кладе папір на край парти, учитель його одразу забирає. По закінченніроботи учні швидко здають аркуші, що залишились. Тепер діти звіряють своївідповіді з правильними, з’ясовують скільки задач вдалося розв’язати правильно,скільки балів зароблено та яку оцінку можливо отримати. Учитель під часперевірки розкладає роботи за прізвищами, перевіряє, підсумовує бали та оцінюєроботу.
Важливезначення має те яким чином вчитель підбиває підсумки роботи. Вважаємопедагогічно невірним, якщо учитель одним – двома словами підсумує результатироботи й роздасть аркуші з оцінками. Підбиття підсумків і аналіз – важливийзавершальний етап у проведенні будь-якої самостійної роботи. Практика свідчить,що учні серйозніше ставляться до написання робіт, з хвилюванням чекають нарезультати, якщо вчитель ретельно їх аналізує, радіють добрим результатам,успіху окремих учнів, засмучуються за товаришів, які невдало виконали роботу.Дозволяю сої порадити такий план аналізу роботи, яку виконували учні.
-          Нагадати, з якою метою виконувалася робота.
-          Які знання й уміння могли продемонструвати або вдосконалити учні.
-          Загальне враження від результатів виконаної роботи.
-          Типові помилки й недоліки.
-          Роздати роботи учням з коротким аналізом кожної і порадити.
Учительне втратить серйозності якщо скаже учням: „Я дуже за вас радію”,
„Дужедобра робота”, „Ви молодець”, „Відмінний результат...”
Роботиперед видачею краще розкласти за збільшенням кількості отриманих балів, тобтоостанніми – найкращі роботи. Про це одразу треба сказати учням. Учні, якіневдало виконали роботу, не будуть вважати себе останніми в класі, і кожен іззавмиранням серця буде чекати на своє прізвище, а результати набудуть такимчином, рейтингового характеру. Особливо треба похвалити, підкреслити позитивнев останніх двох-трьох роботах. Ці оцінки робочі. До журналу можна поставитикращі оцінки. Одночасно треба намітити план коригування.
-          Повторення на уроках.
-          Індивідуальні завдання.
-          Організація роботи учнів-консультантів.
1.4Психолого-педагогічні викладання хімії у спеціалізованих класах
Зміст сучасних навчально-виховних відносин потребуємаксимальної активізації кожного учня.
Раз ураз підвищується суспільне значення таких якостей особистості як творчаактивність, трудова активність, готовність до життєдіяльності в умовах новихекономічних відносин. Ці якості в найбільшій мірі виховуються на урокахприродничого циклу в результаті саморегуляції навчальних дій і поведінки учнів.Без цього неможливий вияв власного “Я”. В сучасній школі часто не враховуєтьсятой факт, що людина за природою є саморегульованою системою, здатною досамокеруванням своїм навчанням, вихованням, розвитком, поведінкою.
Врезультаті цієї властивості людина, де б, у кого б і чому б не навчалася,вчиться сама.
Яксуб’єкт власної діяльності, вона активно і самостійно визначає мету, обираєшляхи, способи і засоби її реалізації, самореалізовує, регулює і контролюєвиконання.
Формуваннясаморегуляції діяльності повинно йти шляхом навчання школяра самостійно думати,зв’язно і логічно говорити, вирішувати проблеми, знаходити причини, робитивисновки. Саме на цьому закладається фундамент уміння вчителя. Вихованнясаморегуляції навчальної діяльності розширює внутрішню свободу учня, сприяєформуванню способів навчання і самоорганізації учнів.
Дляпідвищення стійкості до стресу і розширення психологічних резервів учня щодосаморегуляції нами розроблена спеціальна методика, за допомогою якої зможутьсамостійно впливати на свій емоційний, душевний, фізичний стан.
Цеодин із видів психотехніки (аутогенного тренування).
Йогоможна проводити ввечері-самостійно. На початку уроку – колективно, разом зучителем. Заняття проводиться 2-3 хвилини на день, 1 раз на кожному уроці.Формулювання психотренінгу
“Тобіпотрібні знання. Іноді вони здаються нудними, іноді навіть стає страшно: як увсьому розібратися! Не лякайся, не хвилюйся й не квапся. Навкруги тебе багаторізних книг, вони тобі допоможуть вчитися. Коли нові знання “вляжуться” в твоїйголові, ти станеш сильнішим.
Знаннядадуть тобі не лише силу, вони змінять свт навколо тебе. Усе стане яскравим,блискучим, цікавим”.
Задопомогою аутогенного тренування учень може навчитися значною мірою розвивати ізміцнювати силу волі, керувати своїми почуттями, настроєм.
Сучаснийурок – це процес спільної роботи вчителя і учнів задля досягнення спільноїмети.
Успішністьцієї роботи залежить від умов, що будуть створені, від особливого мікрокліматуна уроці, від особистісних якостей педагога. Колись мені зустрівся висліввідомого індійського філософа і педагога: “Людину не можна навчити, людинуможна тільки навчити вчитися”. Скільки існує педагогів, я маю на увазівидатних, і стільки ж і методів – як навчати.
Нузвичайно є один загальний прийом – від простого до складного. Коли “важне стаєзвичним, звичне стає легким, а легке стає красивим – і тоді перестаєш думатипро деталі”. Це і буде творчість.
Аленайголовніше, мені здається, це установка, психологічна установка, з якоюдитина приходить на навчання:
“ Язможу навчитися, бо я не боюся складнощів, те що можуть інші, зможу і я. Інавіть краще – бо я розумний”.
Мабутьце і є найголовніше завдання педагога – дати не тільки знання, але й віру увласні сили і бажання вчитися і тоді девіз. “Можу, бо хочу!” допоможе здолативсе.
Напротязі уроку потрібно також підтримувати позитивне мислення учнів.
Початокуроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.
•  Можна початинапівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: “Спочатку ми помилуємосявашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок –порозв’язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)…”
•  Добрий настрій нароботу дає відповідна музична пауза.
•  Пам’ятайте, якщодіти регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедуравідпрацьовується і закріплується надовго.
•  Запропонуйтеучням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан задопомогою спеціальних піктограм:
/>
Якщо“посмішок” у кінці уроку стало більше – урок вийшов!
Отже,понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:
Те,що я чую, я забуваю.
Те,що я бачу, я пам’ятаю.
Те,що я роблю, я розумію.
Ці,прості твердження обгрунтовують необхідність використання активних методівнавчання. Дещо змінивши слово видатного китайського філософа можна сформулюватикредо лекційно-семінарського навчання.
Те,що я чую, я забуваю.
Те,що я, бачу й чую,
ятрохи пам’ятаю.
Те,що я чую, бачу й обговорюю,
я починаюрозуміти.
Колия чую, бачу, обговорюю
йроблю, я набуваю знань і навичок.
Колия передаю знання іншим,
ястаю майстром.

ІІ.Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробкауроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”
2.1Комплексна дидактична мета
 
1.Наприкладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомівметалів побічних підгруп.
2.Удосконалитивміння прогнозувати властивості елементів і сполук на основі положення вПеріодичній системі, будови атома і типу зв’язку.
3.Вивчитифізичні та хімічні властивості заліза.
4.Вивчитифізичні та хімічні властивості оксидів, гідроксидів і солей Феруму (ІІ) і(ІІІ).
5.Удосконалитивміння розв’язувати розрахункові, розрахунково-експериментальні таекспериментальні задачі.
6.Удосконалитивміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою, властивостями,застосуванням простих і складних речовин.
7.Здійснитидедуктивні умовиводи про склад, будову та властивості речовин, робити висновкита узагальнення.Аналіз методичної літератури з неорганічної хіміїпоказує, що тема „Залізо та його сполуки" гарно висвітлена як у 9 так і в11 класі при повторенні теми „Метали".
Шкільніпідручники [1, 23, 30, 28, 6, 8, 3, 16]науково і змістовноподаютьматеріал, мають малюнки і коротенькі схеми-описи Але зміст підручниківорієнтується на учня з середніми, навіть низькими здібностями. А в класи зпоглибленим вивченням хімії йдуть діти, що свідомо прагнуть більшого. їх невлаштовує звичайна програма, їм тісно в рамках 45 хв. уроку.
Взагалітема „Залізо та його сполуки" викладається у 9 класі. Згідно програм (25,26) на неї відводиться 2 годин.
Аналізувавшидосвід роботи в 9 класі в спеціалізованій школі №5 та НВК (школі-ліцей) № 28 мипропонуємо нову методику, розроблену нами.
Пропонованаметодика викладання даної теми ґрунтується на поєднанні модульного навчання злекційно семінарською системою навчання, сприяє розвитку самостійності,логічного мислення, глибині засвоєння знань. Методика розрахована на те, щобучні мали можливість повністю засвоїти стандарт і перейти на більш високийрівень навчання, досягати поставленої мети, планувати навчальний матеріал,організовувати навчальну діяльність, організовувати та контролювати свою роботуна уроці. Ця методика допомагає організувати самостійну роботу всього класу ікожного учня зокрема з урахуванням його здібностей і знань. З-поміжзапропонованих завдань є і посильні, важкі для учнів, що викликає пізнавальнийінтерес, бажання самостійно знайти істину.
Перевагимодульної системи полягають ще й у тому, що вона дає можливість вчителеві таучню багато зробити на уроці, більше часу залишається на закріплення матеріалу,на розвиток логічного мислення учнів, зменшує обсяг домашніх завдань.
Основнаодиниця навчального матеріалу при цій системі навчання — логічно завершенийрозділ програми, розрахований приблизно на І -2 години навчального часу, якийподіляється на кілька етапів:
-    перший етап — мотивація навчальної діяльності та підготовкадосприйняття нового матеріалу;
-    другий етап — одержання учнями нових знань та їх засвоєння;
-    третій етап — систематизація й узагальнення одержаних знань;
-    четвертий етап — контроль знань (завершення).

Послідовнареалізація етапів вивчення навчальної теми здійснюється за схемою: І етап Вступне заняття 1-й урок або частина першого уроку. ІІ етап Уроки — лекції 2-4 уроки Практичні заняття для засвоєння знань 3-5 години ІІІ етап Підсумкові уроки-семінари 1-2 уроки IV етап Контрольно-залікові заняття 1 урок
І.Вступне заняття передбачає підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу зарахунок повторення навчального матеріалу вивчених тем з предмету або тем іншихнавчальних предметів, які є базовими для засвоєння розділу, завдяки чомуреалізуються принцип інтеграції навчальних предметів і між предметні зв'язки,що забезпечує цілісність шкільної освіти.
Наявністьтакого вступного заняття з теми є важливим елементом структури навчальногопроцесу, за допомогою якого в учнів формується потрібна мотивація вчення. Такезаняття допомагає учням усвідомити себе як суб'єкт навчальної діяльності й томусвідомо вивчити навчальний матеріал
1-ймодуль:Звістово-інформаційний
Заформою роботи передбачається лекція, але в чистому вигляді лекція невідбувається, адже учні вже добре знають, яким шляхом визначити властивостіелементів за будовою їхніх атомів, самостійно складають електронну конфігураціюатомів, визначають ступені їх окиснення, складають формули основних сполукзаліза. Учні самостійно працюють над вивченням властивостей заліза, тим паче,що вони певною мірою схожі з уже вивченими властивостями інших металів.
Уході уроку поступово складається опорний конспект.
2-4Модуль:Адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий
Вінвідводиться на виконання практичної роботи, в процесі якої учні ще разповторюють і закріплюють матеріал попереднього уроку, і на розв'язування задачоднієї з форм попереднього контролю. На цьому уроці вже можна оцінити засвоєнняучнями матеріалу першого модуля.
5Модуль:Змістово-інформаційний
Уньому розглядаються оксигеновмісні сполуки заліза. Форма проведення, як іпершого модуля, — евристична бесіда, де більша частина матеріалу вивчаєтьсяучнями самостійно. Знову демонструється кіно фрагмент і проводитьсядемонстраційний експеримент. Так вивчається та частина, де розглядаютьсяспільні з іншими металами властивості заліза.
Створенняпроблемних ситуацій дозволяє підвести учнів до висновку сполук заліза. Вивченняматеріалу про компонентні сполуки можна винести на самостійне опрацювання запідручником або заслухати у вигляді учнівських доповідей, підготовленихзаздалегідь. Завдання підготувати таку інформацію треба давати лише за власнимбажанням учнів. Додому діти отримують невелике завдання: попрацювати з опорнимконспектом, доповнити його своїми прикладами та висновками.
6-7Модуль:
Змістовно-пошуковий,адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий
Передбачаєтьсяу формі семінару-практикуму, на якому проводиться робота з опорним конспектом,відбувається поглиблення знань з теми, розв'язування задач. Тут же можепроходити і попереднє оцінювання знань, наприклад, за вміння розв'язуватизадачі, робити висновки за опорним конспектом, за наведення цікавої інформаціїчи іншу форму роботи. Все це проводиться у формі групової роботи.
8 Модуль:Системно-узагальнюючий та контрольно-репродуктивний
Проводитьсяяк семінар-контроль знань, іншими словами, — усна тематична атестація. Планпроведення такого семінару складається наперед, тому учні мають можливістьвибрати питання, найбільш близькі їм за ступенем засвоєння; мають змогуповністю проявити свою творчість — діти готуються до цього уроку з бажаннямпроявити себе якимось чином, складають вірші, міні-оповідання, кросворди,казки, готують питання для брейн-рингів тощо. Уроки такого типу, як правило,проходять в атмосфері загального піднесення, кожен хоче висловити власну думку,тому вчителю проводити такі уроки дуже важко. Щоб встигнути зробити всезаплановане, потрібна попередня серйозна підготовка. На цьому заняттіоцінюються знання кожного учня не лише керівником-консультантом груп, але йучителем, який дає повну обгрунтовану мотивацію цієї оцінки.
9Модуль:Контрольно-репродуктивний
Можеплануватися з орієнтацією на кількість навчального часу, необхідністьпідтвердження оцінки чи за планом вчителя. Ця контрольна робота або письмоветематичне оцінювання за різнорівневими диференційованими індивідуальнимизавданнями, тому в класі однакових завдань не буває, знання оцінюються повно таоб'єктивно.
Упроцесі вивчення хімії блоки навчального матеріалу в більшості випадківзбігаються з назвою теми, як, наприклад, пропонується в новому підручникунеорганічної хімії.
Напочатку вивчення кожного блоку навчального матеріалу учням даєтьсязмодульований за уроками план його вивчення, позначаються уроки практичнихробіт, уроки попереднього контролю, терміни проведення самостійних робіт ітематичних атестацій. Користуючись таким планом, учні самостійно можутьвизначити тему та мету уроку, відповідно підготуватися, щоб одержати кращуоцінку.
Длякожного модулю складені пакети пізнавальної діяльності, де розподілені завданняна кожний урок, наведені опорні конспекти, визначені різнорівневі індивідуальнізавдання для самостійної роботи з підручником та дидактичним матеріалом науроках. З такими пакетами учні можуть працювати після уроків додатково.

2.2Ферум. Будова атома Феруму. Фізичні властивості заліза
 
ВаріантІ.
Мета: ознайомитись зположенням Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і будовою йогоатома.
1.   Прочитайте фрагмент підручника [1] (п.51, с.142).
2.   Розкажіть про місце Феруму в Періодичній системі хімічнихелементів і зобразіть будову його атома. Напишіть електронну формулу атомаФеруму.
3.   Опрацюйте фрагмент підручника [2] (п.37, с.138) – до пункту„Поширення в природі”.
4.   У чому особливість будови атомів металів побічних підгруп?Заповніть запропоновану таблицю і зробіть висновок про будову атомів елементівпобічних підгруп.
№
з/п
Заряд
ядра Розподіл електронів по енергетичних рівнях Електронна формула 1 +12 2 +24 3 +21 4 +26 5 +11 6 +19
Запам’ятайте!
-     Метали побічних груп мають особливість у будові атомів: валентніелектрони в атомі розташовуються не лише на зовнішньому, але й напередостанньому енергетичному рівні.
-     У металів побічних підгруп в утворенні зв’язків бере участь різнакількість валентних електронів.
-     Особливість будови атомів металів побічних підгруп має впливати навластивості елементів та їх сполук.
Звернітьувагу!
Цівисновки потрібні для вивчення Феруму та його сполук.
Мета: пригадати всівиди хімічних зв’язків і типи кристалічних ґраток.
Визначте,яка з цих кристалічних ґраток є металічною./> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

/>/>/>/>  /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

/>/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

 /> />
/>


Опрацюйтефрагмент „Фізичні властивості” у підручнику [1] (с. 143) й у підручнику [2] (с.140), а також „Фізіологічну дію” у підручнику [2] (с. 139).
Якіспільні фізичні властивості характерні для металів?
ОпишітьФерум за планом:
а)положенняв Періодичній таблиці;
б)будоваатома;
в)окисно-відновназдатність (схематично);
г)ступеніокислення (передбачте);
д)сполуки(запропонуйте).
Перевіртеодин одного, виставте оцінки.
ВаріантІІ.
Тема: Ферум –представник елементів побічної підгрупи. Фізичні та хімічні властивості Феруму.
Метауроку: повторити матеріал про особливості електронної будови атомівелементів побічних підгруп, на прикладі Феруму розширити знання про фізичні тахімічні властивості металів.
Типуроку: комбінований.
Обладнання:Періодичнасистема Д.І.Менделєєва, ряд напруг.
Хідуроку
І.Організаційний момент
Оголошеннятеми і мети уроку, постановка задач уроку.
ІІ.Перевірка домашнього завдання
1.    Питання 8.
2.    Задача 3.
3.    Самостійна робота (виконується через копіювальний папір). Запишітьрівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення. Там, денеобхідно, запишіть скорочені йонні рівняння реакцій. В реакції № 1 підберітькоефіцієнти методом електронного балансу (один з аркушів здається наперевірку).
Післязакінчення роботи (7 хвилин) учні здають аркуші; звіряють результатисамостійної і домашньої роботи з виконаним на дошці.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу
1.  В чому полягаєособливість будови атома Феруму?
2.  Які ступеніокислення можливі для Феруму, виходячи з того, що це – метал?
Складаємоопорну схему-конспект.
Фізичнівластивості:
сріблясто-білийметал, важкий, має магнітні власти-
вості.
Хімічнівластивості:
 
 /> />
 />
 /> />
  />
 /> />
 
Вприроді:
/> - магнетит;
/> - гематит;
/> - лимоніт,бурий залізняк;
/> - пірит.

Одержання
Чистогозаліза:
відновленняоксидів воднем, алюмінієм, електроліз водних розчинів солей.
Чавуну,сталі:
відновленняоксидів коксом або чадним газом.
IV.Домашнє завдання
В.Ф.Фельдман,Г.С.Рудзитис „Химия, 9”, п.51, 52 стор.143, пит.4 письмово.
 
2.3Ферум в природі. Одержання заліза в лабораторії та промисловості.
 
Мета:засвоїти знання про знаходження заліза у природі, способи його одержання:закріпити вміння складати окисно-відновні реакції?
1.Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.142, 143) та підручником [2](с.139). Користуючись мініпідручником, запишіть основні природні сполуки Ферумув зошиті.
Запам’ятайтеїх!
1.Які сполуки Феруму найбільш поширені у природі?
2.Опрацюйте фрагмент мініпідручника та підручника [1] (с.143, п. ”Одержання”).
Запишітьрівняння реакцій:
а)відновлення оксидів воднем, визначте окисник та відновник:
/>
б)відновлення Феруму з його оксидів метало термічним способом:

/>
в)рівняння розкладу ферум пентакарбонілу;
г)відновлення Феруму за допомогою карбон (ІІ) оксиду:
/>
д)електроліз водного розчину ферум (ІІІ) сульфату та ферум (ІІ) хлориду.
Розв’яжітьзадачі:
Варіант1. В якій масі магнітного залізняку, що містить 0,22 масової часткидомішок, міститься 5 т Феруму?
Варіант2. Зразок сидериту містить 42% Феруму. Обчисліть масову частку ферум(ІІ) карбонату у зразку.
Перевіртевсі самостійно виконані вправи. Взаємо оцініть один одного.
2.4.Хімічні властивості заліза.
Мета:наоснові знань про загальні властивості металів вивчити властивості заліза: йоговзаємодію з простими і складними речовинами, закріпити вміння складатиокисно-відновні реакції та реакції йонного обміну.
1.Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.143) “Хімічні властивості” тафрагмент підручника [2] (с.140-141).
Необхіднувам інформацію запишіть у зошити.
Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються наповерхні залізного виробу у вологому повітрі.
Розкрийтесуть корозії заліза. У разі потреби зверніться до п.26 (підручник [2],с.106-108).
Залізо– метал якої активності? П.37, с.14, абзац 6. Необхідну інформацію запишіть.
Домашнєзавдання: підручник [2], п.28, задача 186; п.29, задача 193, п.22,30-32
Мета:відтворитиодержані знання про хімічні властивості заліза.
2.Запишіть відношення заліза до:
а)простих речовин;
/>/> металів
/>
/>   неметалів
б)складних речовин:
/>/>/>/>/>води
кислот
солей
Для кожної реакції покажіть перехід електронів ізазначте окисник і відновник.
3.Зверніть особливу увагу на взаємодію заліза з розбавленими і концентрованимисульфатною та нітратною кислотами, при нагріванні і без нагрівання.
4.Розв’яжіть задачу:
ВаріантІ. Підручник [2], с.142, № 230.
ВаріантІІ. Підручник [2], с.142, № 231.
Взаємоперевірте розв’язані задачі.
Мета:розв’язатизадачі, в яких залізо-відновник частково відновлює інші метали.
5.Розв’яжіть задачу: залізну пластину масою 71,2 г опустили в розчин купруму (ІІ)сульфату. Якою буде маса Феруму, що не перейшов у розчин, коли маса пластинкистала дорівнювати 66 г?
6.Самостійна робота.
ВаріантІ.Залізо з вуглецем утворює карбід, в якому масова частка Феруму становить 93,3%.Визначте найпростішу формулу карбіду.
ВаріантІІ. Чавун містить Карбон у вигляді сполуки з Ферумом Fe3C(карбід). Масова частка Карбону в чавуні становить 3,6%. Обчисліть масовучастку карбіду в чавуні.
Взаємоперевірте задачу, виставте оцінки.
Домашнєзавдання: [1], п.53, вправа 5; підручник [2], п.37, задача 232, вправа 229.
2.5Сполуки Феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на Fe2+ таFe3+
 
ВаріантІ.
Мета:вивчитивластивості заліза, сполуки Форуму, оксиди, гідроксиди, солі, їх характер таякісні реакції на Fe2+ та Fe3+.
1.Опрацюйте фрагменти підручників [1], (с.144, п.п. 1-4) та [2], (с. 142-143).Запишіть всі рівняння реакцій, які характеризують властивості сполук Феруму таспособи їх одержання.
2.Звірте свої записи з інформацією міні-підручника „Будова та властивості ферум(ІІ) оксиду та ферум (ІІІ) оксиду”. Необхідну інформацію занотуйте в зошиті.
Мета:вивчитивластивості ферум (ІІ) гідроксиду та ферум (ІІІ) гідроксиду.
3.Для досягнення поставленої мети виконайте лабораторну роботу, інструкція доякої подана на с.143 підручника [2].
Звернітьувагу на амфотерний характер ферум (ІІ) оксиду та ферум (ІІІ) гідроксиду.
Мета: вивчити якісніреакції на Fe2+ та Fe3+.
4.Опрацюйте пункти 5 і 6 підручника [1] (с. 145).
5.Додаткова інформація!
Якісноюреакцією на Fe2+ є калій фероціанід (ІІІ).
/>
турнбулевасинь
/>
берлінськаблакить
Напишітьповні молекулярні рівняння реакцій.
/>
Проведітьекспериментально якісні реакції.
Мета: вивчити хімічнівластивості гідроксидів і солей Феруму, заповнити таблицю.
6.Опрацювавши тести підручників, виконавши лабораторні досліди, зробіть підсумоквивченого за планом:
1)Властивості ферум (ІІ) і ферум (ІІІ) гідроксидів:
а)колір;
б)взаємодія з кислотою і лугом;№ з/п Властивості Речовини
Fe(OH)2
Fe(OH)3
FeCl2
FeCl3 1 Розчинність у воді 2 Взаємодія з кислотами 3 Взаємодія з лугами 4 Здатність до окислення 5 Гідроліз солей

в)здатність до окислення (взаємодія з О2 та іншими окисниками).
2)Властивості солей Феруму (ІІ) і (ІІІ):
а)гідроліз (для солей на індикатори);
б) взаємодіяз лугами;
в)взаємодія Fe2+ з K3 [Fe (CN)6];
г)взаємодія Fe3+ з K4 [Fe (CN)6] та KCNS.
7.Виконайте самостійну роботу (підручник [2], с.144).
Варіант1. № 223-а, 235.
Варіант2. № 233-б, 236.
8.Взаємо перевірте один в одного всі види виконаної самостійної роботи.
Виставтеоцінки.
Домашнєзавдання: підручник [1], вправи 6, 10; підручник [2], п.38, вправи 237, 238.
ВаріантІІ.
Дидактичнамета: вивчити властивості ферум гідроксидів, навчитися визначати урозчинах йони Fe2+ та Fe3+ за допомогою якісних реакцій.
Логічнамета: повторити властивості основних оксидів та основ з позиції теоріїелектролітичної дисоціації, продовжити складати повні та скорочені йоннірівняння.
Виховнамета: ознайомити учнів з професією хіміка-аналітика.
Типуроку: одержання нових знань.
Метод: розповідь,бесіда, рішення задач, лабораторний досвід.
Обладнання:
 
/>,
 
штативита обладнання для лабораторного досліду, програма-завдання з теми „Залізо тайого сполуки”.
Хідуроку:
Гасло: „Тільки задопомогою теорії знання, об’єднуючись в єдине ціле, стає науковим знанням”.
О.М.Бутлеров
І.Актуалізація опорних знань.
Опитуванняучнів (за картками).
1.Розкажіть про властивості ферум (ІІ) та ферум (ІІІ) гідроксиду.
2.Складіть сумарні рівняння електролізу Fe SO4.
Якіпроцеси відбуваються на катоді та аноді при електролізі даної солі? Дайтевизначення поняттю електролізу.
3. Яквідбувається гідроліз солі Fe Cl3 (ІІ стадії)? Назвіть продукти гідролізуі вкажіть умови його протікання.
4. Запершим столом учні виконують експериментальне завдання.
Експериментальназадача: за допомогою характерних реакцій визначте, в якій з пробірокзнаходяться розчини солей:
/>
5. Якздійснити наступні перетворення:
/>
або
/>
(Перевіряютьекспериментальне завдання та схему перетворень відповідальний виробничоговідділу (прізвище, ім’я учня) та відповідальний експериментальної групи(прізвище, ім’я учня).
6.Задача. Скільки ферум (ІІІ) хлориду утвориться, якщо 16 г ферум (ІІІ) оксидурозчинити в 100 мл 20%-вої хлоридної кислоти, густина якої 1,1 г/мл.
Підчас підготовки учнів біля дошки вчитель проводить з класом фронтальну бесіду.
-          Дайте характеристику елемента Ферум за його розташуванням уПеріодичній системі хімічних елементів. До якої родини (за будовою атома)належить залізо?
-          Яка роль заліза в організмі людини? (коротке повідомлення учня„Арифметика крові”).
-          Чому концентровану H2 SO4 перевозять усталевих цистернах? Складіть рівняння реагування заліза з концентрованою H2SO4 при нагріванні, складіть рівняння електронного балансу. (Учніперевіряють роботи один одного та оцінюють їх).
-          Складіть рівняння електролітичної дисоціації комплексних солей
/>
Заслухуваннявідповідей учнів, які працюють біля дошки.
Відповідіцих учнів заслухує учень-рецензент (прізвище, ім’я учня). Рольова гра „Чизнаєте ви якісні реакції?”
Міні-змагання„Знавці хімії супроти математиків”
(Орієнтованийзміст)
Вчитель.Через певну кількістьроків............................................(прізвище, ім’я учня)закінчивши Дніпропетровський хіміко-технічний інститут, повертається до рідногоміста та починає працювати завідуючим лабораторією ДЕЗа. Під час прийому нароботу завідуючий лабораторією (прізвище, ім’я учня) для завдання своїмпомічникам, яких сьогодні представляють знавці хімії, підібрати лаборантів длянової лабораторії. Лаборантів представляють зараз знавці математики, але, сподіваюсь,які полюбляють і хімію.(прізвище, ім’я учня). Зав. лабораторією виконує рольнеупередженого журі (зав. лабораторією має емблему). Він запропонував своїмпомічникам питання і провів конкурс:
-          Як визначити наявність йонів у розчинах солей:
/>
-          При адаптації боксидів необхідно встановити процентний вмістдомішок Fe в руді. Як визначити наявність заліза в руді та його процентнийвміст?
-          Яким одним скороченим йонним рівнянням можна виразити суть цихдвох хімічних реакцій:
/>
Хімічніреакції записані великими літерами на ватмані. Після усних відповідей учнівведучий рольової гри показує трафарет з відповіддю:
/>
Наприкінціконкурсу зав. лабораторією.(прізвище, ім’я учня) роздає емблеми „Лаборант”кращим знавцям.
ІІ.Вивчення нового матеріалу.
1.Вступ
Розповідьвчителя.
Звертаюувагу учнів на те, що під час розпізнавання сполук заліза, які мають різнийступінь окислення, необхідно розрізняти розведені розчини солей Fe2+та Fe3+. Повідомляю про застосування якісних реакцій у виробництвіта інших сферах людської діяльності.
2.Самостійневивчення програми-завдання „Якісні реакції сполук заліза”
(програма-завданнянаявна на кожному столі) див. Додаток 5, 6.
3.Виконаннялабораторної роботи
Тема:„Якісніреакції на двох – та трьохзарядні Йони Феруму”
Метароботи: вивчити характерні реакції солей Феруму (ІІ) та (ІІІ); скластирівняння реакції; зробити висновок.
1.Реакції йонів />з />
а) дорозчину солі заліза /> додамо /> - жовту кров’яну сіль – калійгексаціаноферат (ІІ). Розчин підкислюємо 1-2 краплинами хлоридної кислоти. Врезультаті реакції утворюється:
/>
— темно-синій осад берлінської блакиті.
/> застосовуєтьсяпри виготовленні стійкої синьої фарби.
б)реакції йонів /> з амоній радонідом:
/>
/>-слабкодисоціюючі молекули, забарвлюють розчин у кривово-червоний колір.
в)реакція йонів /> з гідроксидйонами (ОН):

/>(буро-червонийосад).
2.Реакція />йонів.
а) дорозчину солі /> додаємо /> — калій гексаціаноферат (ІІІ) –червону кров’яну сіль. Внаслідок реакції утворюється:
/>
осадтурнбулєва синь.
б)реакціяйонів Fe2+ з гідроксидйонами (ОН):
/>
осадбілого кольору.
Завдання:
1.Запишіть рівняння реакцій в молекулярному та повному йонному вигляді.
2.Виконайтедосліди.
Післявиконання дослідів три учні біля дошки записують:
Перший– рівняння реакції Fe Cl2 з K3[Fe(CN)6];
Другий– FeCl3 з NH4SCN;
Третій- Fe Cl3 з K4[Fe(CN)6].
Називаємопродукти реакцій. Для перевірки правильності запису на дошці пропонуєтьсятаблиця „Якісні реакції на Fe2+ та Fe3+ „. Вчительдемонструє продукти кольорових реакцій на Fe2+ та Fe3+через підсвічування.
Спільноз учнями робимо висновок про те, які ж реакції є якісними на йони Fe2+та Fe3+, і записуємо його в зошити.
Резервнийчас. Повідомлення учнів про розповсюдження заліза в природі.
1.Залізо в живій природі.
2. Залізов морській воді.
3.Залізо в землі.
4.Залізо в космосі.
IV.Домашнє завдання: Фельдман Ф.Г., Рудзитис Г.Е. Химия 9 класс – М.: Просвещение,1990 – п.51-53.
 
2.6Семінарське заняття „Залізо та його сполуки”
 
Варіант1.
Мета:закріпитизнання про просту речовину – залізо і його властивості та про сполуки Феруму таїх властивості, а також якісні реакції на Fe2+ та Fe3+;удосконалити вміння розв’язувати розрахункові задачі вивчених типів.
ВаріантА
1.Суміш порошків міді і заліза обробили 20% розчином хлоридної кислоти, густинаякого 1,1 г/см3. Вміст заліза в суміші становить 20%. Обчисліть масувихідної суміші, якщо в результаті реакції утворилося 224 мл газу (н.у.). Якийоб’єм хлоридної кислоти вступив в реакцію?
2.Визначте мінімальний об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою чистоїречовини 80% (густина розчину 1,45 г/см3), який потрібен длярозчинення срібла, одержаного при взаємодії зразка заліза з розчином, якиймістить аргентум нітрат масою 24 г. Маса заліза, взята для реакції, становить 2,8г.
3.Суміш ферум (ІІ) оксиду та ферум (ІІІ) оксиду масою 8 г розчинили у надлишкусульфатної кислоти. Для реакції з одержаним розчином використали розчин змасовою часткою калій перманганату KMnO4 5% та масою 31,6 г.Визначте масові частки оксидів у вихідній суміші.
4.Здійсніть перетворення.

/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
/>
/>/>/>/>/>/>
5. Утрьох пробірках міститься солі:
/>
Визначтеїх. Напишіть рівняння хімічних реакцій у повній та скороченій йонній формах.
6.Яким чином, маючи лише кристалічний ферум (ІІІ) сульфат, воду, натрійметалічний, спиртівку, одержати залізо?
7. Учотирьох пробірках містяться осади:
/>
Як задопомогою хлоридної кислоти та калій гексаціоноферату (ІІ) можна їх розпізнати?
ВаріантБ.
1. Врезультаті взаємодії 0,5 г двовалентного металу із сульфатною кислотоюутворилося 200 мл водню (н.у.). Який це метал?
2.Залізо масою 14 г спалили із сіркою масою 4,8 г. До одержаної суміші речовиндодали надлишок хлоридної кислоти. Які гази при цьому утворилися? Визначтеоб’єм цих газів, виміряних за н.у.
3.Зразок оксиду феруму масою 32 г відновили до металу карбон (ІІ) оксидом.Визначте формулу оксиду, якщо об’єм карбон (ІІ) оксиду, що прореагував,становить 13,44 л.
4.Здійсніть перетворення:
/>
/>/>/>/>Fe/>
/>
5. Удвох пробірках містяться розчини солей Феруму (ІІ) і (ІІІ). Як їх
визначити?Напишіть відповідні рівняння реакцій в молекулярній та йонній формах.
6.Напишіть рівняння реакцій між концентрованою та розбавленою нітратною кислотоюта залізом.
7.Зобразіть схематично будову атома Феруму та йонів Fe2+ та Fe3+.
ВаріантВ.
1.Який газ і в якому об’ємі (н.у.) утвориться при спалюванні піриту масою 40 г,що містить 12% домішок?
2.Які властивості проявляють ферум (ІІ) та ферум (ІІІ) гідроксиді. Напишітьвідповідні рівняння реакцій.
3.Здійсніть перетворення:
/>

ВаріантІІ.
Тема:залізота його сполуки.
Плансемінарського заняття.
1.Положення металів у періодичній системі.
2.Будова атома.
3.Хімічний зв’язок.
4.Металічна кристалічна гратка.
5.Фізичні властивості металів.
6.Класифікація металів за:
а)густиною;
б)температурою плавлення;
в)твердістю;
г)провідністю.
7.Ряд властивості металів.
8.Хімічні властивості металів відновників:
а)взаємодія з киснем;
б)взаємодія з воднем;
в)взаємодія з галогенами;
г)взаємодія з іншими неметалами;
д)взаємодія з водою;
е)взаємодія з розчинами кислот;
ж)взаємодія з розчинами солей.
9.Поширення в природі:
а)активних металів;
б)металів середньої активності;
в)благородних металів.
10.Способи одержання металів:
а)випалювання з подальшим відновленням;
б)електроліз розплавів;
в)електроліз розчинів.
Мета:поглибитита систематизувати знання учнів про властивості металів на прикладі заліза тайого сполук; вивчити індивідуальні властивості заліза та його сполук,амфотерність цього металу на прикладі електронної будови атома; ознайомитиучнів з професіями в металургійному виробництві на основі знань прозастосування заліза та його сполук у народному господарстві, про способи їхвидобутку та обробки; поглибити між предметні зв’язки (географія, біологія,історія).
Типуроку: комбінований.
Методита прийоми: індуктивний метод (розповідь бесіда з елементами індивідуальної,групової та фронтальної робіт, демонстраційних експериментів).
Обладнання:ферум(ІІІ) оксид, ферум (VI) оксид, KMnO4, ферум (ІІ) хлорид, ферум (ІІІ)оксид, колекція „Природні сполуки заліза”, таблиця „Специфічні властивостіконцентрованої сульфатної кислоти”.
Хідуроку:
Літературнийвступ
Вчитель.Давні єгиптяни називали його „вааепера”, що означає „той, що народився у небі”.Давні копти називали його каменем неба. Вироби з нього цінувалися дорожче зазолото. Один східний деспот навіть видав указ, яким під страхом смертної каризаборонялося всім, крім нього, носити зроблені з цього металу прикраси. В„Одіссеї” Гомера розповідається, що переможцям спортивних змагань вручалишматок цього металу та шматок золота – найбільші на той час коштовності.Алхіміки вважали його настільки неблагородним металом, що навіть займатися нимне хотіли.
Що жце за метал? Які властивості він має? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньомууроці.
І.Актуалізаціяопорних знань
1.Робота біля дошки за картками
1)при розкладі 18 г гідроксиду металу (ІІ) утворилося 14,4 г оксиду металу (ІІ).Визначте, про який метал ідеться.
/>

Відповідь:залізо
2)Складіть електронну конфігурацію хімічного елемента № 26. Які властивості вінмає? Спрогнозуйте можливі валентності цього елемента.
/>
3)Знаючи загальні хімічні властивості металів, складіть рівняння реакцій заліза:
а) зпростими речовинами
/>
б) зіскладними речовинами

/>
4)Знаючи способи одержання металів, напишіть рівняння реакцій одержання заліза зчервоного залізняка та феруму (ІІ) хлориду:
а)відновлення воднем, коксом, чадним газом:
/>
(алюмотерапія– демонстраційний експеримент)
б)відновлення електролізом розплаву ферум (ІІ) хлориду:
/>
/>/>
/>
2. Роботана місцях за картками
1)Мінерал містить 72,36% заліза та 27,64% кисню. Визначте формулу мінералу.
2) Задопомогою методу електронного балансу складіть рівняння реакцій, що протікаютьза такою схемою:
/>

3)Здійсніть перетворення (випереджальне завдання):
/>
4)Здійсніть перетворення:
5)При електролізі розплаву FeCl2 маса катоду збільшилася на 56 г.Визначте масу реагенту.
3.Питанняна підвісній дошці
1)Чому в світовій енциклопедичній літературі залізо названо великим трудівником?
2)Чим небезпечний „Залізний голод?”
4.Фронтальнеопитування
-          На які групи поділяються всі хімічні елементи?
-          Чим відрізняються метали від неметалів?
-          У чому суть будови металічної кристалічної гратки? (див. опорнийконспект)
-          Чим пояснюються характерні властивості металів?
-          Як на основі електронної конфігурації, не знаючи конкретногохімічного елементу, визначити, метал це чи неметал?
ІІ.Виклад нового матеріалу.
Утаблиці Менделєєва важко знайти другий такий метал, з яким так тісно була бпов’язана історія цивілізації. (Перевірка задачі № 1 біля дошки, повідомленнятеми уроку.) Залізо належить до металів, відомих людству з глибокої давнини(VI-II ст. до н.е.). Ще в давньому Єгипті із заліза виготовляли різне хатнєначиння. Залізо є другим за поширеністю металом у природі (4,2%) післяалюмінію. У вільному стані зустрічається лише в метеоритах (залізо космічногопоходження). Протягом останніх 50 років випало 453 метеоритних дощі, якіпринесли на Землю 672 т метеоритного заліза. Це залізо порівняно легкопіддається обробці, й саме з нього людина почала виготовляти найпростішізнаряддя. Але, на жаль, метеорити за замовленням на Землю на падали, а потребав залізі була постійною.
Уперші роки свого царювання Петро І видав указ „искать всякому литому и кованомужелезу умноження, стороннего шведського железа пронять было мочно и стараться,чтобы русские люди тем мастерством были изучены, дабы то дело в Московскомгосударстве было прочно».
А длятих, хто намагався приховати знайдені руди, указом передбачалися жорстокийгнів, невідкладне тілесне покарання та страта. Найважливішими природнимисполуками заліза є (демонстрація колекцій):
/> - бурийзалізняк (Крим – Керченське родовище);
/> - червонийзалізняк (Кривбас);
/> — магнітнийзалізняк (Курська магнітна аномалія, м.Магнітогорськ);
/> - залізнийколчедан, пірит (Урал)
Сполукизаліза входять до складу живих організмів.
Самостійнаробота: Визначити масову частку заліза в:
ВаріантІ: Бурому залізняку
/>
ВаріантІІ: Червоному залізняку
/>
ВаріантІІІ: Магнітному залізняку
/>
Знаведених мінералів запропонуйте той, що є найбільш економічно вигідним длявиробництва заліза (чавуна).
Роботаз випереджальними завданнями
1.Перевірка завдання № 1.
2.Знаючи, що залізо – метал, опишіть його фізичні властивості. (Залізо –сріблясто-сірий метал, ковкий, пластичний, має магнітні властивості, с =7,87г/см3, tпл.=15390С, при температурі 60000Спереходить у газоподібний стан (на Сонці)).
3.Перевірка завдання № 2.
Чилише металеві властивості має залізо? Визначте властивості заліза. (Основні,атмосферні, кислотні).
Длязаліза валентністю ІІ і ІІІ майже однаковою мірою характерними є одні й ті самівластивості, тому залежно від умов сполуки Fe2+ можуть виступати вролі відновників, а Fe3+ — окисників.
/>
відновникокисник
ІІ
Fe(OH)2
ОсноваІІ
Fe(OH)3
Амфотерн
IV
 FeO2(OH)2або (H2FeO4)
 Феристакислота
Висновок:залізу притаманні загальні властивості металів і в той самий час він,проявляючи валентність ІІІ, є амфотерним.
4.Перевірка завдання № 3
Вяких же випадках залізо проявляє ступінь окислення +3?
Запам’ятайте!
1)При взаємодії з киснем утворюється змішаний оксид:
/>

2)При взаємодії з галогенами Fe проявляє ступінь окислення +3:
/>
3)При взаємодії з водою:
/>
4)При взаємодії з кислотами:
/>
Зан.у. Fe пасивує взаємодію з концентрованою кислотою H2SO4та HNO3, оскільки утворюється міцна оксидна плівка.
5.Питання.
Яківластивості буде мати ферум (ІІІ) гідроксид? Де ми вже зустрічалися з поняттям„Амфотерні сполуки?” Які амфотерні елементи та сполуки ви знаєте? Доведіть амфотернийхарактер Fe(OH)3.
Демонстраціяексперименту (проводять учні).
/>
Отже,ми з вами дійшли висновку: сполуки заліза зі ступенем окислення +3 амфотерні.
6.Перевірка завдання № 4.
7.Знаючи, що для заліза ступені окислення +2 та +3 є характерними приблизнооднаковою мірою, ідентифікуйте речовини: ферум (ІІ) хлорид та ферум (ІІІ)хлорид.
Демонстраціяексперименту (проводять учні)
/>
коліросаду?
/>
  коліросаду?
8. Девикористовується залізо?
Якимє його значення для організму?
ІІІ.Закріплення та узагальнення.
1.Відповіді на питання (на підвісній дошці)
Схемина дошці коментує вчитель.
Металургія
Пірометалургія(огняний спосіб)
/>
(+O2) (+H2, C, CO, Me)
Гідрометалургія
1)Мокрий спосіб:
/>

2)Електроліз
Електроліз
Чтотакое электролиз?
Рассказатья не боюсь.
Значиттак: берется полюс.
Этотполюс будет «плюс».
Нуженнам и полюс «минус».
Этотоже электрод.
Если,соль в раствор закинув,
Цепьзамкнуть, то ток пойдет.
Укатода всем подряд
Выдаютсяэлектроны.
Металлическийотряд
Получаютиз ионов.
/>
Аанод, наоборот,
Электроныотберет.
Вэтом месте всякий раз
Выделятьсябудет газ.
/>
або
/>
Результатвсего процесса
Оченьдаже интересен:
Еслиток включается –
Солиразлагаются.
/>

Хімічнаактивність зменшується
/>
Хімічнаактивність зменшується
1.Питання до учнів.
Правилаперевезення концентрованої сульфатної кислоти в стальних цистернах суворовимагають, щоб після зливання кислоти з цистерн випускний кран і люк булинегайно закриті. Чому? (концентрована сульфатна кислота за звичайноїтемператури не вступає в реакцію із залізом і тому перевозиться в стальнихцистернах. При відкритому крані та люку сульфатна кислота швидко поглинаєвологу з повітря й перетворюється на розчин кислоти, що енергійно роз’їдаєстінки цистерни).
2.Робота за міні-тестами.
Тестз теми „Залізо та його сполуки”.
ВаріантІ.
1.Назвітьсполуки, в яких залізо має ступінь окислення +2:
а)FeО; в) Fe(NO3)2;
б)NaFeO2;г) FeCl3
2.Назвіть речовини, з якими реагує залізо:
а) O2;в) H2SO4;
б) Na2O;г) CO2
3.Назвіть речовини, які утворюються при взаємодії Fe(OH)3 з HNO3:
а) H2O; в)FeO;
б)Fe(NO3)2; г) Fe(NO3)3
4.Назвіть метали, які є більш активними за залізо:
а)Cu; в) Hg;
б)Caг) K.
5.Назвіть речовини, в яких розчиняється Fe2O3:
а) H2O; в)HCl;
б)NaOH (розч.); г) NaCl (розч.).
ВаріантІІ.
1.Назвіть сполуки, в яких залізо має ступінь окислення +3:
а)FeO; в) Fe2(SO4)3;
б)NaFeO2г) FeCl2.
2.Назвіть речовини, з якими реагує залізо:
а) Cl2; в)HNO3 (конц.)
б) H2O; г)CaO.
3.Назвіть речовини, що утворюються при взаємодії Fe(OH)3 та H2SO4:
а) H2O; в)Fe2(SO4)3;
б)FeSO4г) FeS.
4.Назвіть метали, які є більш пасивними за залізо:
а)Cu; в) Hg;
б)Ca; г) K.
5.Назвіть речовини, в яких розчиняється Fe(OH)3:
а)H2O; в)HCl (розч.);
б)NaOH (розч.); г) NaCl (розч.).
IV.Підбиття підсумків
V.Домашнє завдання
Підчас виплавки сульфатних руд (FeS2) у повітря потрапляє близько 0,8%усього (за масою) сульфур (IV) оксиду, що утворився. Обчисліть об’єм повітря,який буде забруднено при одержанні 100 т заліза ГДК SO2 у повітрі –0,5 мг/см3.

2.7Сплави заліза: чавун і сталь. Застосування сплавів і сполук Феруму
 
Мета:ознайомитисяз промисловим виробництвом чавуну і сталі.
1.Прочитайте текст підручника [2] п.29 зверніть увагу на сировину, з якоївиплавляють чавун. Дайте відповіді на питання:
-          Що таке шихта, який її склад та призначення?
-          Які основні процеси відбуваються під час виплавки чавуну? Напишітьвідповідні рівняння реакцій. Звірте з навчальним матеріалом міні-підручника.
-          Чому під час даного процесу утворюється метал з високим вмістомКарбону? Яка роль шлаку в доменному процесі?
Напишітьрівняння реакцій утворення шлаку.
Розв’яжітьзадачу:
ВаріантІ. № 185
ВаріантІІ. № 187
2.Взаємо перевірте розв’язані задачі. Поясніть, що означає запис:
/>
 
Мета:ознайомитисяз процесом виплавки сталі.
3.Опрацюйте текст підручника [2] п.29, с. 114.
Звернітьувагу на принципову різницю виплавки чавуну та сталі. (Доменний процес –процес відновлення; виплавка сталі – процес окиснення).
-    мета виплавки сталі – зменшити вміст Карбону та інших домішокнеметалів у металі.
4.Запишіть хімізм сталеплавильного процесу в зошит, використовуючи
підручник[2] та міні-підручник.
Мета: ознайомитись зіспособами виплавки сталі.
-    які характерні ознаки кожного зі способів? Використайтеміні-підручник.
-    Розв’яжіть задачу.
ВаріантІ. № 191
ВаріантІІ. № 192
5.Взаємо перевірте, оцініть виконане.
6.Прочитайте мету. Яку частину матеріалу вам необхідно опрацювати?
Мета:вивчитизастосування металу заліза та його сплавів у техніці.
7.Ознайомтеся з текстом підручника [2] (п.31, с.119; п.37, с.141, абзац 6).
Необхіднуінформацію запишіть.
Домашнєзавдання: підручник [2] п. 29, задача 186; п.29, задача 193, п.п. 22, 30-32.
2.8Практична робота „Розв’язування розрахункових задач з теми „Метали”
 
Мета:удосконалитизнання про метали, їх властивості та способи одержання; розвинути знання просполуки металів та їх хімічні властивості, якісні реакції; навчитисяздійснювати перетворення одних речовин та інші; закріпити вміння складатиокисно-відновні рівняння реакцій, реакції йонного обміну у молекулярному,повному та скороченому йонному вигляді.
Використовуючипідручник [3], виконати завдання:
ВаріантІ. Завдання 1, 5, 12;
ВаріантІІ. Завдання 2, 6, 10;
ВаріантІІІ. Завдання 3, 7, 11;
ВаріантIV. Завдання 4, 8, 9.
Будьтеобережні! Ви працюєте з кислотами, лугами, солями!
Згадайте:
а)правила поводження в хімічному кабінеті;
б)правила роботи з їдкими речовинами – кислотами, лугами;
в)правила поводження з відкритим полум’ям.
Уразі необхідності прочитайте фрагменти тексту (підручник [3], с. 5-8). Післявиконання практичної роботи запишіть у зошит висновки про виконану роботу таприберіть своє робоче місце.2.9 Атестація з теми „Метали побічних підгруп.Залізо”
 
Мета:перевіритирівень знань, умінь і навичок, одержаних учнями при вивченні теми.
Завдання1 (2 бали). Напишіть рівняння реакцій взаємодії заліза з простою та складноюречовинами. Визначте окисник та відновник.
ВаріантІ.
 а)хлор;б)сульфатна кислота.
ВаріантІІ.
 а)хлориднакислота; б)бром.
Варіант ІІІ.
 а)купрум(ІІ)сульфат;б)гідроген флюорит.
Варіант IV.
 а)сірка;б)меркурій(ІІ) нітрат.
Варіант V.
 а)концентровананітратна кислота; б)кисень.
Варіант VI.
 а)водянапара; б)йод.
Завдання2 (3 бали). Напишіть рівняння реакцій, що лежать в основі схеми.
ВаріантІ.
 
/>.

ВаріантІІ.
/>.
 
Варіант ІІІ.
/>.
 
ВаріантIV.
/>
 
ВаріантV.
/>
 
ВаріантVI.
/>
 
Завдання3 (3 бали). Розв’яжіть розрахункові задачі на знаходження формул хімічнихсполук.
Варіант І. Масові часткиФеруму й Оксигену в природному мінералі становить відповідно 72,36% і 27,64%.Знайдіть формулу мінералу і назвіть його.
Варіант ІІ. Масовічастки Феруму та Оксигену в природному мінералі становить відповідно 69,9% і30,1%. Знайдіть хімічну формулу мінералу і назвіть його.
Варіант ІІІ. Масовачастка кристалізаційної води у кристалогідраті Ферум(ІІІ) хлориду становить39,92%. Знайдіть формулу кристалогідрату.
Варіант IV. Масовачастка Феруму в природному мінералі піриті становить 46,67%. Крім Феруму, доскладу піриту входить Сульфур. Визначте формулу піриту.
Варіант V. Хромовийзалізняк містить хром(ІІІ) оксид і ферум(ІІ) оксид. Масова частка останнього вмінералі становить 32,14%. Визначте формулу мінералу.
ВаріантVI.Масова частка Хлору в хлориді тривалентного металу становить 65,5%. Який цеметал? Напишіть формулу хлориду.
Завдання4 (4 бали). Розв’яжіть експериментально-розрахункові задачі.
Варіант І. Маючиферум(ІІ) хлорид, одержіть ферум(ІІ) гідроксид. Обчисліть масу ферум(ІІ)гідроксиду, якщо в реакцію вступив ферум(ІІ) хлорид масою 1,27 г.
Варіант ІІ. Маючиферум(ІІІ) сульфат, одержіть ферум(ІІІ) хлорид. Яка маса осаду, якщо в реакціювступив ферум(ІІІ) сульфат масою 2 г?
Варіант ІІІ. Маючиферум(ІІІ) оксид, одержіть ферум(ІІІ) хлорид. Яка маса солі утвориться, якщо вреакцію вступив ферум(ІІІ) оксид масою 1,6 г?
Варіант IV. Маючиферум(ІІІ) оксид, одержіть ферум(ІІІ) нітрат. Яка маса солі утвориться, якщо вреакцію вступив ферум(ІІІ) оксид масою 0,8 г?
Варіант V. Маючи ферум(ІІ)гідроксид,одержіть ферум(ІІ)сульфат. Яка маса сульфатної кислоти витратиться, якщо вреакцію вступив ферум(ІІ) гідроксид масою 0,9 г?
Варіант VI. Маючиферум(ІІ) сульфат, одержіть ферум(ІІІ) гідроксид. Яка маса натрій гідроксидувитратиться, якщо прореагував ферум(ІІ) сульфат масою 1,52 г?
Завдання5.Розв’яжіть експериментальні задачі.
Варіант І. Маючинеобхідні реактиви та обладнання, одержіть ферум(ІІ) хлорид.
Доведітьекспериментально, що до оксиду одержаної солі входять катіони Феруму(ІІ) тахлорид-аніони. Опишіть спостереження. Напишіть рівняння реакцій.
ВаріантІІ.Маючи необхідні реактиви й обладнання, одержіть ферум(ІІ) сульфат.
Доведітьекспериментально, що до цієї солі входять катіони Феруму (ІІ) тасульфат-аніони. Опишіть свої спостереження. Напишіть рівняння реакцій.
ВаріантІІІ.Маючи необхідні реактиви й обладнання, одержіть ферум(ІІІ) хлорид.
Доведітьекспериментально, що до складу одержаної солі входять катіони Феруму(ІІІ) тахлорид-аніони. Опишіть спостереження. Напишіть рівняння реакцій.
Варіант IV. Маючинеобхідні реактиви й обладнання, одержіть ферум(ІІІ) сульфат.
Доведітьекспериментально, що до складу цієї солі входять катіони Феруму(ІІІ) тасульфат-аніони. Опишіть спостереження. Напишіть рівняння реакцій.
ВаріантV.Одержіть реакцію обміну ферум(ІІ) гідроксид.
Одержанийосад розлийте у дві пробірки. Одну залишіть на деякий час на повітрі. До другоїдолийте розчин кислоти. Опишіть спостереження. Напишіть рівняння реакцій.
Варіант VI. Одержітьреакцію обміну ферум(ІІІ) гідроксид.
Одержанийосад розлийте у дві пробірки. До однієї долийте розчин кислоти. Вміст другоїпробірки перелийте до розчину лугу. Опишіть спостереження. Напишіть рівнянняреакцій.

2.10Методична розробка інтегрованого уроку хімії та географії “Металургійнийкомплекс чорна металургія України”
 
Темауроку. Металургійний комплекс. Чорна металургія. Виробництво чавуну істалі. Проблема безвідходних виробництв у металургії та охорона довкілля
Цілі: дати поняття прометалургійний комплекс, його склад; виявити хімікотехнологічні особливостіметалургійного виробництва; вивчити виробництво чавуна та сталі; формувативміння складати рівняння хімічних реакцій, що лежать в основівиробництва і чавуну та сталі; ілюструвати прикладами з металургії розв'язанняпроблеми безвідходних виробництв; ознайомиш з проблемами охорони довкілля наприкладі доменного виробництва; формувати -географічне та хімічнемислення;розвивати в учнів: самостійність у навчанні, здібності до активногозастосування хімічних і географічних знань; виховувати загальну культуру,широту поглядів, інтерес до професії металургу любов до рідного краю.
Обладнання: картка«Металургійний комплекс України», географічні атласи; схема «Металургійнийкомбінат», таблиці «Доменне виробництво чавуну», Виробництво сталі».
Формий методи: практичні, наочні, бесіда за опорними поняттями, розповідь,проблемна бесіда, проблемно-пошукові, пояснювально-ілюстративні, груповаробота.
Метали– це світлі, тіла, які на вогні плавити й кувати можна.
М.В.Ломоносов
Я не знаю, що будет со мною …
Может,в новую жизнь не гожусь,
Но ивсе же хочу я стальною
Видетьбедную, нищую Русь…
 С.Єсенін
Метали самотужки до двору не прийдуть: вимагають ока й руклюдини для свого приходу.
М.В.Ломоносов
Хідуроку: І. Організаційний етап.
ІІ.Мотивація навчальної діяльності на уроці.
Учительхімії. Ми живемо поблизу міста металургів. Усім вам добре відомі великіметалургійні заводи м.Дніпропетровська. Що виробляють на цих заводах? Про це йпіде розмова на уроці.
ІІІ.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда.
1.        До якої сфери господарства належить металургія?
2.        Які форми організації виробництва ви знаєте?
3.        Що таке концентрація виробництва?
4.        Що таке комбінування?
5.        В якому вигляді зустрічаються метали в природі?
6.        Назвіть найважливіші способи одержання металів із руд. Підтвердьтесвою відповідь рівнянням реакцій.
IV.Оголошення теми, мети й завдань уроку
V.Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
Роботаз новими поняттями:
-       Кокс – С (вуглець), його використовують як паливо, джерело теплоти,як відновник.
-       Руда – природні матеріали, з яких одержують метали.
-       Шихта – суміш руди, коксу флюксів.
-       Шлак – це легкоплавкі сполуки, на які перетворюються тугоплавкідомішки.
-       Флюс – речовина, що допомагає перевести тугоплавкі домішки влегкоплавкі сполуки наприклад, вапняк CaCO3)
Учительгеографії. Сьогодні ви ознайомилися зі структурою металургійного
комплексу.
Металургійнийкомплекс – це сукупність галузей, що виробляють різні метали. Понад 90%металів, які застосовують у сучасному виробництві, — це чорні метали (залізо тайого сплави). Залізо відоме людям протягом майже 5 тис.років. Спочатку йогоцінили дорожче за золото, тому що використовували тільки метеоритне залізо,якого було дуже мало.
Сьогоднісплави заліза – найважливіший конструкційний матеріал. Основний їх споживач –машинобудування.
Характерніриси металургії.
/>
Учительгеографії. Чорна металургія – провідна гулузь промисловості в Україні?(Бесіда).
Відповідь:
Цьомусприяють такі фактори:
1).Гарна сировина база та вигідне розміщення;
2).Густа транспортна мережа;
3)достатня кількість висококваліфікованих кадрів;
4).Наявність важкого машинобудування;
5).Великакількість металобрухту.
Галузеваструктура металургійного комплексу (МК)
/>
Учитель хімії. Сьогодні ми ознайомимося з чорноюметалургією України. Але з чого ж усе почалося?
Випереджальнезавдання учня.
Залізо почали видобувати скіфи у ІІ тис. до н.е., масовевиготовлення зброї почалося у І тис. до н.е. Один із центрів з виробництвазаліза існував з кінця І тис. до н.е. у Закарпатті. За часів Київської Русінабув поширення так званий сиродутний процес одержання заліза способомбезпосереднього відновлення залізних руд деревним вугіллям у горнах.
У XIV– XVIII ст. на Поліссі, Київщині, у Прикарпатті й Галичині здійснювалосявиробництво металу в горах і примітивних домицях.
Заводськевиробництво чорних металів в Україні набуло розвитку наприкінці ХІХ ст.одночасно з промисловою розробкою покладів кам’яного вугілля в Донбасі йзалізних руд – у Криворізькому та Керченському басейнах. Перша доменна піч, щопрацювала на кам’яному вугіллі, була споруджена на початку ХІХ ст. в Луганську.З 80-х рр. ХІХ ст. великі металургійні заводи, що використовували кокс,будувалися в Україні на Придніпров’ї. Перший такий завод став до ладу у 1872р.в Юзівці (нині Донецьк). У 1913р. в Україні була зосереджена переважна частинавиробництва металу тодішньої Росії. Діяло 42 доменні та 72 мартенівські печі,28 конвертерів.
Учительгеографії. Чорна металургія – складна галузь. До неї належать виробництва,різні за організацією та технологією.
/>
 
Учительхімії (ставить проблемні питання).
1. Чому залізну руду одразу не можна відправляти навиплавку чавуну? (Потрібне очищення.
2.Навіщо її збагачують, тобто підвищують концентрацію сполук Феруму? (Дляпідвищення швидкості хімічної реакції одержання металів).
Роботаз атласом.
Учительгеографії. Що є сировиною для чорної металургії?
Учнізнаходять на карті знаки:
-       Кам’яне вугілля.
-       Залізна руда.
-       Манган.
-       Флюси.
Учительхімії. Назвіть залізні руди, напишіть їхні формули.
(Fe3O4– магнітний залізняк, магнетит; Fe2O3 – червонийзалізняк, гематит; Fe2O3 – бурий залізняк, лимоніт; FeS2– пірит).
Учительгеографії. Де на території України є родовища залізної руди? Манган Mnвикористовують для підвищення якості металу. Він надає твердість сталі,запобігаєокисненню заліза під час виробництва чавуну.
— флюси (вапняк, глинозем, кварц) додають до руди для очищення гарячого металу таотримання шлаків з певними властивостями).
Вогнетривкіглини (каолін, доломіт) використовують для запобігання руйнуванню доменнихпечей за умов роботи за дуже високої температури.
Роботав групах.
1.Які родовища залізної руди ви знаєте?
2.Складіть стислу характеристику кожного з них.
3.Які екологічні проблеми виникають під час видобування сировини?
Учительхімії. Існує кілька способів виробництва чорних металів.
Способивиробництва чорних металів
 Металургіяповного циклу (виробництво чавуну, сталі прокату).
 Переробнаметалургія (виробництво сталі, прокату з чавуну, металобрухту).
 Електрометалургія(виробництво феросплавів, електросталей).
Длячорної металургії характерні комбінування та концентрація виробництва навеликих підприємствах. Коли на підприємстві організовано виробництво повногоциклу, тобто від чавуну до прокату, такі підприємства називаються комбінатами.
Практичнаробота.
Учитель хімії. Складайте схему комбінату чорної металургії.
/>
Учительхімії. Що є сировиною у виробництві чавуну та сталі?
Сировиноюу виробництві чавуну є залізна руда, що містить також порожню породу, до складуякої входять сполуки Силіцію (SiО2), Мангану (МnО2),Алюмінію (А12О3), Фосфору (Са3(РО4)3),Сульфуру(FeS2, СаSО4) та ін. Перед плавкою рудузбагачують — виділяють з неї певну частину порожньої породи, великі шматки рудиподрібнюють, а пилоподібну руду спікають із вугіллям — піддають агломерації.
(Умовнийзнак 1. Залізна руда. Аглофабрика).
Сировиноюу виробництві сталі є чавун переробний, кисень, флюси, руда (частково),металобрухт (частково).
Якарізниця між чавуном і сталлю? Чавун і сталь — сплави на основі заліза. Основнарізниця між ними — вміст вуглецю. Якщо вміст вуглецю перевищує 4%, то сплавназивають чавуном. Якщо ж уміст вуглецю пе-ребуває в межах 0,5—2 %, то сплавназивають сталлю. Чавун є твердим і крихким, сталь — більш м'який і іпластичний сплав. Додавання до сталі мангану підвищує стійкість до опрацювання,що дозволяє, використовувати її для виготовлення залізничних рейок. Додаванняхрому збільшує стійкість до корозії, таку сталь називають неіржавіючою і(13%Сr).
(Умовнийзнак 2. Коксівне вугілля, коксовий завод)
Дляодержання заліза потрібен відновник. Які речовини можуть відновлювати залізо зйого оксидів? (Водень, алюміній, чадний газ, вуглець)
Більшдоцільним є використання |вуглецю. Таким чином, для виплавки чавуну потрібнокам'яне вугілля. Отже, воно містить лише 66 % вуглецю, томувикористовують відновний кокс — твердий залишок, що одержують під часкоксування, тобто нагрівання вугілля до температури 1 000 °С без доступуповітря протягом 14 годин. Кокс містить 90-98 % Карбону.
(Умовнийзнак 3. Доменний цех)
Процесвідновлення заліза відбувається у доменній печі, де протікає велика кількістьреакцій, які можна поділити на групи.
1-агрупа. Горіння коксу й утворення відновника — карбон(ІІ) оксиду з коксу тавуглекислого газу.
С + О2=СО2+Q;СО2+С = 2СО
2-агрупа. Відновлення ферум(Ш) оксиду карбон(ІІ) оксидом. Процес протікає упродовжтрьох послідовних стадій за схемою:
Fе2О3---> Fе3О4 ---> FеО ---> F;w(Fе)70% 72% 76%
3-ягрупа. Відновлення домішок. Завдяки цим реакціям багато елементів порожньоїпороди переходять у чавун.
4-агрупа. Утворення чавуну.
Залізоутворюється у твердому стані. Губчасті грудочки його легко вбирають Карбон таінші елементи й перетворюються на чавун.
ЗFе +С = Fе3С; ЗFе + 2СО = Fе3С + СО2

5-агрупа. Утворення шлаку.
Удоменну піч разом з рудою потрапляє також порожня порола, що містить SіО2та інші речовини, що є дуже тугоплавкими й можуть закупорити піч. їх переводятьу легкоплавкі сполуки і шлак за допомогою флюсів.
СаСО3=СаO+СO2
СаО +SіО2=СаSіО3
 
Роботаз підручником і таблицею «Будова доменної печі»
Проблемніпитання
1.Чому домна має вигляд башти?
2.Чому шихта доменної печі має форму зрізаного конуса з великоюосновою внизу?
3.Чим пояснити збільшення товщини стін домни в її нижній частині? 4. Чомузаплечики домни мають форму зрізаного конусу з меншою основою внизу?
5. Габаритисучасної доменної печі її продуктів.
(Умовнийзнак 4. Цех сталеваріння)
Більшістьреакцій, як і доменному процесі, є окисно-відновними.
1-агрупа реакцій – окиснення заліза.
2Fe+O2=2FeO+Q
Окисник– повітря, водяна пара.
Іззалізної руди, металобрухту утворюються:
Fе +Fе3О4--->4FеО

2-агрупа реакцій — окиснення домішок (Sі, Мn, Р) ферум(ІІ) оксидом протікає затипом заміщення.
3-ягрупа реакцій — усунення сполук Сульфуру та Фосфору негашеним і вапном СаО(утворення шлаків):
ЗСаО+ Р2О5=Са3(РО4)2
 
СаО+SіО2--->СаSiO3
Шлакспливає на поверхню, а ферум(ІІ) оксид залишається в розплаві сталі.
Усуненняоксиду FеО називають розкисненням сталі. (Відновник — А1, Мn.)
Позадоменневиробництво сталі:
•киснево-конвертерний спосіб;
•електрометалургійний спосіб;
•порошкова металургія.
Киснево-конвертернийспосіб виплавки сталі використовується з 1956 року. Він значно економніший,дозволяє переплавляти металобрухт, дає можливість контролювати кількість таякість сталі. Не потребує додаткового палива у вигляді природного газу. Процесвиплавки триває до 50 хвилин (мартенівська плавка триває 6—12 годин)
Електрометалургіявиробляє найякіснішу сталь за умов низького забруднення навколишньогосередовища. За технологією виплавки в дугових та індуктивних печах, крімрудного агломерату, використовують металобрухт.
Завдякизапровадженню електричних та конвертерних печей виникла порошкова металургія,яка дозволяє використовувати порошки металів, виробляти сплави з різнимивластивостями, що за звичайних умов виробити неможливо.
Учительхімії. Залізо та його сплави є основними технічними матеріалами. Без них необходиться жодна галузь. З них виготовляють верстати й автомобілі, кораблі ймости, арматуру-для залізобетонних конструкцій і жерсть для консервних банок,дахове залізо і сільськогосподарські машини, труби та інструменти, побутовівироби тощо.
{Умовнийзнак 5. Прокатний цех)
Проблемита перспективирозвитку чорної металургії
Проблемнабесіда
Якіекологічні проблеми має чорна металургія?
1.Підчас:
а)шахтногоспособу видобування руд просідає земля, залишаються терикони;
б)кар'єрногоспособу видобування знижується рівень ґрунтових вод, зникає вода з криниць.
Ізсільськогосподарського обігу вилучається багато родючих земель.
2.Металургійні заводи забруднюють довкілля чадним і вуглскислим газом. Коксовийгаз містить пил, пару, сірководень, чадний і сірчистий гази. Але коксовий газ використовуютьдля одержання наприклад добрив.
(Умовнийзнак 6. Хімічний завод),
3. Упроцесі одержання сталі у сталеплавильних печах, особливо конвертерах,виділяється багато і димових газів, що також містять отруйний чадний газ.
Проблемнабесіда
.1.Які економічні проблеми має чорна металургія?
(• Погіршеннясировинної та паливної баз.
• Великазношеність промислового обладнання.
•Неефективнатехнологія видобування та виробництва.
• Неконкурентноздатністьпродукції на світовому ринку)
2.Якішляхи розв'язання економічних проблем ви знаєте?
(• Підвищенняобсягу конкурентноздатної продукції шляхом зниження собівартості.
§  Зменшення витрат матеріалів та електроенергії на виробництвопродукції.
•  Проведенняреконструкції та модернізації виробництва.
•  Залучення крупнихінвестицій.
•  Впровадження увиробництво нових високопродуктивних, енергозберігаючих та екологічнихтехнологій, реконструкція прокатних станів)
3.Якішляхи розв'язання екологічних проблем ви знаєте?
(• Насучасних заводах встановлюють фільтри, тепло- й газовлов-лювачі, інші очисніспоруди.
•Створеннякомбінатів, на яких відходи одного виробництва вико- ристовуються як сировинадля іншого (безвідходне виробництво)
{Умовнийзнак 7. Завод будівельних матеріалів).
Учительгеографії. В Україні сформовані три головні райони чорної металургії:Донецький; Придніпровський; Приазовський.VI. ЗакріпленняРобота в групахДидактичнагра1-а група. Складіть логічні пари між:
/>
Назвітьінші центри виробництва чорної металургії..
2-агрупа. Аналізуючи карту, виявіть принципи розміщення підприємств галузі.Зробіть висновок.
Основніпринципи:
•  сировинний, паливний—основні фактори;
•  наявність води, електроенергії,споживачів;
•  екологічні — з'явилисяостаннім часом)
3-агрупа. За допомогою атласу скласти схеми двох районів чорної металургії вУкраїні.
/>
Обговорюєтьсятакож питання «Чорна металургія на Дніпропетровщині».
4-агрупа. Складіть рівняння реакції відновлення Феруму під час виплавки чавунузгідно зі схемою:
/>
VII.Підбиття підсумків уроку.
 
2.12Методична розробка дидактичного модуля за темою “Заліза та його сполуки” длякласів з поглибленим вивченням математики й фізики
Тема: “Залізо – предствавник елементів побічноїпідгрупи восьмої групи Періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделеєва”
Мотиваційно-установчиймодуль (модуль 1-й, 1 х 30 хв.)
Дидактичніцілі: прищеплення учням інтересу до теми, розвиток внутрішньої мотивації.
Розвиваютьцілі розвиток ерудиції учнів, пам’ять, уваги, вміння переходити від окремого дозагального.
Надошці:
Ижелезная лопата
Вкаменную грудь,
Добываямедь и злато,
Взрежетстрашный путь
М.Ю.Лермонтов
І.Залізо в поезії
Торговалимы булатом,
Чистымсеребром и златом
А.С.Пушкин
ІІ.Чи знаєте ви, що…
Людствопротягом року використовує близько 500 тонн заліза.
… ворганізмі дорослої людини міститься 4 г заліза. Залізо входить до складугемоглобіну крові (75 %). Багато заліза міститься в печінці, селезінці,кістковому мозку. Чимало його і в протоплазмі, де за його участі здійснюєтьсяпроцес внутрішнього дихання. Жіночий організм потребує удвічі більше заліза,ніж чоловічий, якому на добу потрібіїо лише 5 г заліза (жіночому, відповідно,—10 г).:
…… у земній коріМісяця, в місячних породах поширене залізо двовалентне тому що на Місяцівідсутні вода й кисень. У земній корі поширене трьохвалентне залізо.
… уФранції на честь 100-річчя французької революції в 1889 р. за проектом ГуставаЕйфеля було побудовано відому башту. Її будували протягом двох років, двохмісяців і двох днів. її висота — 326 м, маса металевої частини — 7 тис. тонн.На неї було витрачено 1 050 846 залізних заклепок.
III.Хімічна вікторина
1.Среди металлов самый главный,
Важнейший,древний элемент,
Втяжелой индустрии славный,
Знакомс ним школьник и студент
Родилсяв огненной стихии,
Расплавего течет рекой.
Важнеенет в металургии,
Оннужен всей стране родной
(Залізо)
2. Щоозначає вираз: “Метал, який принесли в жертву Рудому дияволу”?
(Залізо,а також сталі, що перетворюються на іржу при корозії)
3.Чому морську воду називають “рідкою залізною рудою”?
(Якщовилучити все залізо, розчинене в морській воді, то його буде стільки, що накожного жителя планети припадатиме по 35 тонн, у той час як протягом всьогоіснування людства його було вироблено стільки, що на кожну сучасну людинуприпадає лише по 6 тонн)
4.Хто розкрив таємницю булату?
(Російськийметалург Аносов).
5.Кому належать слова: “Залізо не лише основа всього світу, найголовніший металоточуючої нас природи, але основа культури та промисловості, воно знаряддяпраці й війни. І важко в усій таблиці Менделєєва знайти інший такий елемент,який був би так тісно пов’язаний з минулими, сучасними та майбутніми долямилюдства”?
(АкадемікуА.Є.Ферсману)
IV.Повідомлення
ВальтерСкотт у своєму романі «Талісман» розповідає про змагання у спритності міжсултаном Саладіном та Ричардом Левове Серце. Під час змагання Ричард мечемрозрубав на дві частини спис одного з лицарів. Усі бачили величезну міцністьсталі та величезну силу вдарів короля. У відповідь Саладін підкинув у повітрятонке покривало та розсік його шаблею — чудовий доказ гостроти клинка таспритності воїна. Клинок султана був булатний. Це одна з багатьох легенд, щорозповідає про чудесні властивості булату.
Булат— знаменита сталь. Перші відомості про булат дійшли до нас від учасників походуОлександра Македонського до Індії — за 2300 років до нашої ери.
Індіябула батьківщиною булату. Східні майстри ретельно оберігали таємницювиробництва булату, передаючи її з роду в рід.Таємницю булатної сталі розкривросійський металург Павло Петрович Анасов. Після тривалих дослідів вінвиготовив у Злотоусі перший булатний клинок. “Лезо булату згиналося безнайменших ушкоджень, видаючи чистий і високий дзвін. Відполірований кінецькришив найкращі англійські зубила”, — писав Аносов у “Гірничому журналі”.
Такщо ж таке булат, над таємницею якого так довго й завзято билося багато людей?“Залізо й карбон – і нічого більше, — відповідав Аносов, — уся справа в чистотівихідних матеріалів, у методі охолодження та кристалізації”. А якщо ви хочетедізнатися про десятки тисяч цікавих властивостей заліза та його сплавів,прочитайте книгу Н.А.Мезеніна “Цікаво про залізо”.
Змістовно-пошуковий модуль з використаннямособистісно-рольового підходу (модуль 1-й, 2 х 30 хв.)
Дидактичніцілі: ознайомити учнів з основними властивостями заліза та його оксидіві гідроксидів на основі будови атомів та положення в періодичній системі.
Розвиваючіцілі: розвивати почуття відповідальності, хімічну мову, пам’ять, уміннявиокремлювати істотне в матеріалі, що вивчається, розширювати ерудицію учнів.
Обладнання: кристалічнігратки, />-та />-залізо, колекція “Метали та сплави”, корозійні цвяхи, залізний дріт, порошокзаліза, розчин мідного купоросу, сірка, хлор, спиртівка, ферум (ІІ) сульфат,ферум (ІІІ) сульфат, алюміній роданід, розчин лугу, Fe2O3,аппарат Кіппа, пробірки, цинк.
Типуроку: виклад нового матеріалу за допомогою особистісно-рольовогопідходу.
Організаторгрупи. Сьогодні ми розглянемо залізо та його сполуки за таким планом:
1.Положення Феруму в періодичній системі та будова його атома. Тип кристалічноїгратки.
2.Залізо в природі. Способи одержання заліза.
3.Хімічні властивості заліза як простої речовини.
4.Властивості оксидів і гідроксидів феруму (ІІ) і (ІІІ). Якісні реакції на йониFe2+ та Fe3+
1-йдоповідач. Ферум знаходиться в побічній групі VIII групи. На зовнішньомуенергетичному рівні в нього міститься два електрони, а на передостанньому — 14.(Показує будову атома Феруму за допомогою динамінного посібника.) Коли вутворенні хімічних зв'язків беруть участь два електрони зовнішнього рівня,Ферум виявляє ступінь окиснення +2; а іноді й один d-електрон передостанньогорівня бере участь в утворенні зв'язків, тоді Ферум виявляє ступінь оксиснення+3. Залізо існує в природі в кількох алотропних модифікаціях: α-залізо —кубічна об'ємноцентрована гратка (демонстру є гратку); />-залізо — кубічнагранецентрована ґратка, що має більшу густину упаковки та менший об'єм. (Демонструєгратку.)
1-йопонент. Доповідач правильно й докладно висвітлив положення заліза вперіодичній системі, будову атома та можливі ступені окиснення: +2 та +3.Сказано було й про те, що залізо має об'ємноцентровану та гранецентрованукристалічну ґратку. Я хочу задати питання: як нагрівання впливає на властивостізаліза та його кристалічну ґратку?
1-йдоповідач. Свою відповідь я хочу почати з невеликого коригування і запитання:як нагрівання впливає на кристалічну ґратку, а потім уже на властивості якнаслідок.
При910 °С />-залізопереходить у /> — залізо, а вже при 710 °С залізовтрачає свої магнітні властивості, тому />-залізо немагнітне. (Демонструєкристалічну гратку />-заліза.)
2-йдоповідач. Залізо в природі.Способи одержання заліза. Первісна людина почалавикористовувати залізні знаряддя за кілька тисячоліть до н. є. Тоді єдинимджерелом цього металу були метеорити, що впали на землю. В середині IIтисячоліття в Єгипті було освоєно металургію одержання заліза з його залізнихруд. Це стало початком залізного віку в історії людства. На території нашоїкраїни початок залізного віку відносять до рубежу II та І тисячолітті до н.е.
Залізо— один з найпоширеніших у природі елементів. У земній корі і його масова часткастановить 5,1%, і воно поступається лише кисню, силіцію та алюмінію. Залізоміститься й у небесних тілах, що встановлено методом спектрального аналізу. Узразках місячного ґрунту, які було доставлено радянською автоматичною станцією«Луна», підтверджено наявність заліза.
Дляодержання заліза використовують руди з вмістом заліза 30-70 %. Основнимизалізними рудами є магнітний, бурий та червоний залізняки. (Показує на картінайбільш багаті родовища в європейській частині: Курська магнітна аномалія,Криворізький залізорудний басейн, а також родовища на Уралі, в Казахстані,Західному Сибіру.)
Залізоможна також одержувати з його оксидів. Демонструє досліди відновлення заліза.

ІІІ.Експериментальні дослідження впровадження лекційно-семінарської системи прививченні теми “Залізо та його сполуки”
 
3.1Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії
Внашому дослідженні ми обмежились розробкою і лекційно-семінарського комплексупо темі “Залізо та його сполуки”, шляхів його впровадження і перевіркоюефективності отриманих результатів.
Всядосліджена робота проводилась нами з метою покращення методики викладанняхімії, активізації методів навчання, розвитку творчих здібностей учнів, щоповинно було в цілому привести до підвищення якості знань учні 9 класу.
Експериментальнаробота проводилась протягом 2002-2003рр. навчальних років на базінавчально-виховного комплексу (НВК № 28) м. Полтава. Всього було охоплено понад66 учнів 9 класів.
Намибуло створено систему хімічної освіти побудованому на лекційно-семінарськійбазі та модульному підході.
Розробленіметодичні рекомендації щодо її використання. При створенні методики організаціїцієї діяльності ми спиралися на педагогічні та методичні надбання М.П.Рузина,О.Т.Ярошенко тощо.
Вході педагогічного експерименту ми користувалися такими показниками:
-       якість знань учнів (правильність, глибина, міцність,усвідомлення).
-       якість умінь учнів (глибина, широта, самостійність).
Длявиконання даного педагогічного експерименту обрали такі критерії:
Метадослідження: полягає у розробіці, та впровадженні в педагогічну практикулекційно-семінарської системи в поєднанні з модульним розподілом урочноїдіяльності. Обгрунтувати дослідження використання тих методів і форм навчання,які найбільш повно враховують особливості прояву пізнавального інтересу іактивізують пізнавальну діяльність учнів при вивченні теми “Залізота йогосполуки”, а також зорієнтовані на їх загальний розвиток.
Об’єктдослідження: процес вивчення теми “Залізо та його сполуки” у класах зпоглибленим вивченням хімії, мтворчо та інтелектуально обдарованими учнями.
Предметдослідження: навчання особливості організації та змісту урочної навчальноїдіяльності учнів.
Данепедагогічне дослідження має переваги над існуючою традиційною технологією, якапобудована на пасивному інформаційному змістові і методах навчання і стимулюєсистематичну навчальну діяльність учнів. Маємо надію, що реалізація ціїєсистеми дасть змогу суттєво підвищити ефективність навчально-виховного процесу.
Назвемоосновні засади розробленої системи:
-       творча, інтелектуальна, соціально-активна особистість – це вищапедагогічна цінність, яку має виховувати сучасна школа;
-       сформовані якості хіміка-дослідника – це результат хімічноїосвіти, яка створює сприятливі умови для постійного розвитку творчого мисленняй пізнаввального інтересу до хімії;
-       хімічна-освіта – це навчально-дослідницька та науково-дослідницькадіяльність, у якій учні – дослідники, а вчитель – педагог-дослідник; учні івчитель – співпрацівники, а останній – керівник досліджень;
-       навчально-дослідницька діяльність – це співтворчість, яказаперечує будь-які форми примусу і базується на постійному заохоченні;
-       навчальна діяльність – це пізнавальний процес, що організовуєтьсяза допомогою органічно пов’язаних типів уроків: лекцій, практичних робіт,дискусій, практично-наукових занять, семінарів різних типів.
-       Глибоке усвідомлення й осмислення хімічної інформації здійснюєтьсяна підгрупі екологічних, валеологічних та історичних знань.
Практичнезначення проведеного дослідження полягає в тому, що розроблена
івпроваджена система креативної освіти дала змогу значно поліпшити умови тарезультати освіти обдарованих дітей у НВК (школі-ліцеї) № 28.Методи анкетування, тестування та спостереження навчальногопроцесу з участю 66 ліцеїстів експериментальних класів засвідчили порівняно зконтрольними класами:
— зростання пізнавального інтересу учнів до хімії, розуміння її соціальноїзначущості та професійної «хімічної» орієнтованості;
— розвиток творчого мислення, спостережливості та усвідомленості знань законів,теорій, уміння користуватися аналізом, порівнянням, виділяти головне в змісті,робити узагальнення;
— застосування різних видів доведень (прямих, опосередкованих, індуктивних,дедуктивних);
— готовністьдо свідомих і точних дій, а в окремих випадках — і автоматичних (наприклад, підчас складання хімічних рівнянь тощо);
— розвиток кругозору та мови, в тому числі спеціальної хімічної, здатностіаналізувати виступи свої та інших, брати участь у дискусіях, семінарах,конференціях тощо;
— розвиток самосвідомості та громадянської зрілості, розуміння нагальних проблемрозвитку суспільства та життя природи.
Психологічноліцеїсти експериментальних класів виявляли вишу цілеспрямованість, упевненістьу собі, етичність і разом з тим безкомпромісність.
Вході дослідження ми ввели види уроків, які принципово відрізняють новітнюпедагогіку від авторитарної саме наявністю спеціальних тренінгових методик іособливим підходом до учня, як творчої особистості. Потім ми розробилиструктуру уроків за лекційно-семінарською системою, а також апробувалипсихологічні і педагогічні прийоми організації навчально-дослідницькоїдіяльності ліцеїстів, встановили її ефективність.
3.2Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії
Дляпедагогічного експерименту ми взяли 9 хіміко-біологічний клас НВК (школи ліцею)№ 28, що навчався в 2003 році і провели в ньому зріз знань. Потім взялирезультати цбого ж зрізу знань, але отримані в 2002 році при роботі з таким же9 класом, що поглиблено вивчав хімію.
Перелікучнів подається в додатках.
Доекспериментальнийрівень активності учнів був приблизно однаковий, учні добре засвоїли попереднійматеріал. Курс викладався і в 2002-2003рр. за однією схемою і зріз знаньдавався за однаковими завданнями.
Потім ми взяли розроблену нами комплексну програму навчанняпо темі «Залізо та його сполуки» і запропонували її до вивчення у 9 класі 2003року навчання. Перед цим учням пояснили суть експерименту, дали чіткі вказівки попроведенню підготовки до занять за новою системою. В класі були вивішеніправила по проведенню семінарських занять.
Передкожним семінаром чи дискусією в методичному куточку класу вивішувалась йоготема, література для самопідготовки, ключові питання, основні терміни. Передпочатком експерименту учням повідомили комплексну дидактичну мету.
Такожв хімічному кабінеті була вивішена схема психотренінгу і діти на початкукожного уроку її повторювали, а при великих семінарських чи практичних заняттяхїї використовували під час валеологічної хвилини чи на перервах між модулями.
Заняттяпроводились по такій схемі (див. Розділ 2).
1.Ферум, будова атому Феруму. Фізичні властивості заліза.
2.Ферум в природі. Одержання заліза в лабораторії і промисловості.
3.Хімічні властивості заліза.
4.Сполуки феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на Fe2+та Fe3+.
5.Семінарське заняття “Залізо та його сполуки”.
6.Сплави заліза: чавун і сталь. Застосування сплавів і сполукферуму.
7.Практична робота “Розв’язування розрахункових задач з теми“Метали”, “Залізо та його сполуки”.
8.Атестація з теми “Метали побічних підгруп. “Залізо”.
Такожбув проведений інтегрований урок хімії з географією “Металургійний
комплекс.Чорна металургія України”.
Впродовжвсіх уроків йшла оцінка психологічного стану учнів за допомогою спеціальнихпіктограм.
Наприкінці експерименту проведене психолого педагогічне дослідження “Відкритиймікрофон” в усній та письмовій формі.
Питанняопитування:
-       Які якості особистості формуються, розвиваються, удосконалдюютьсяв процесі виконання подібних завдань?
-       На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи?
-       Чи зацікавили вас ці вправи, завдання, якщо так, то чим?
-       Чи потрібно надалі проводити такі уроки тренінгу?
Післяопрацювання психолого-педагогічних анкет ми отримали дуже схвальні
відповіді.Учням дуже сподобалося працювати у групах, створювати опорні конспекти, матизмогу самостійно покращити свою оцінку, зробити це в найкращій (найзручнішій)формі. Яку кожен обере сам.
Найбільшесхвальних вигуків отримала дискусія, як форма проведення занять отже можнапривести такий загальний реєстр відповідей.

“Відкритиймікрофон” Реєстр відповідейПитання Відповіді 1. Які якості особистості формуються, розвиваються та удосконалюються в процесі виконання подібних вправ? Самостійність, можливість вільно висловлювати свої думки, розвивається інтелект, спостережливість, логіка мислення, покращуються відносини з однокласниками, підвищується почуття власної гідності. “ідчуваєш себе розумнішим”розвивається мова, кругозір, починаєш краще розуміти природу, її екологічні проблеми: я навчився бути більш безкомпромісним відстоювати свою думку. Тепер я не боюся урока хімії, а йду на нього з радістю, бо я все зможу вивчити і зрозуміти – я ж не гірший від інших. 2. На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи? На уроках всіх предметів, семінари проводити під час повторення великих тем. Дискусії – при вивченні спірних питань пов’язаних з виробництвом та економією. Опорні конспекти треба складати по всім темам, а потім можливо навіть створити свою книжку. 3. Чи зацікавили вас ці вправи, якщо так, то чим? Було дуже цікаво, якщо раніше я боялася говорити, то зараз можу вільно спілкуватися. Дуже сподобався психотренінг та діаграми. Вчитися стало не так нудно, я зрозумів, що не такий це вже і страшний предмет – хімія, його легко зрозуміти якщо все розділити на частини і вивчити. Весело і зрозуміло. Можна швидко покращити оцінки. 4. Чи потрібно надалі проводити такі тренінги? Так, побільше.
Говорячи навчальну успішність учнів можна зробити таківисновки: в порівнянні з традиційним викладанням новий лекційно-семінарськийкомплекс викликав у учнів підвищений інтерес, всплеск активності, щопозначилося на якості знань.
Порезультатам атестаційної роботи 9 клас 2003 року навчання підвищив свійостанній рівень майже на 20%.
Результатипоказують, що успішність учнів змінилася в кращу сторону.
Кількістьучнів, що навчалися на 10-12 балів збільшилася 25%, а кількість невстигаючихучнів зменшилася на 25%. Якість навчання учнів середнього рівня залишиласямайже сталой.

3.3Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах
Проходившипедагогічну практику в НВК (школі-ліцею) № 28 ми виявили певну закономірністьдосліджуючі архівні документи школи і провівши опитування вчителів – більшістьучнів фізико-математичних класів після закінчення школи пов’язують своє життя зхімічними, хіміко-технологічними спеціальностями. Це пов’язано з дуже сильноюпедагогічною, методичною базою школи. Тут працює вчитель вищої категоріїСтародубцева Євдокія Григоріївна, яка з перших уроків змогла привити своїмучням любов до хімії. Діти добре навчаються, швидко освоюють хімічні знання.
Взагаліфізико-математичні класи вважаються в школі найбільш сильними, цікавлятьсяфакультативами з хімії, беруть участь в усіх природничих акціях. Дослідивширівень знань 9 фізико-математичного класу 2003 року навчання ми запропонувалиїм провести такий же експеримент як і в хімічному класі.
Миспеціально для математичного класу розробили лекційно-семінарський комплекс зтеми “Залізо та його сполуки” з урахуванням особливостей класу та зменшеноюкількістю годин.
Учнямтакож пропонувалася система психотренінгу та діограм. Активно проводиласяробота з опорними конспектами.
Наприкінціексперименту проводилася психолого-педагогічне дослідження “Відкритиймікрофон”. Також був проведений інтегрований урок хімії з географією“Металургайний комплекс”. Чорна металургія України”.

3.4Результати дослідження в фізико-математичних класах
Післяпроведення експерименту в 9 фізико-математичному класі ми отримали гарнірезультати.
Успішністьнавчання покращилася на 25%. Діти дуже схвально відгукували про нову систему їмсподобалося спілкуватися, відстоювати свої думки.
Висновки
В цілому по дипломній роботі можна зробити таківисновки:
1.Наведено загальні відомості про шляхи й засоби підвищення ефективностінавчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії.
2.Розроблена методика модульного навчання у поєднанні з лекційно-семінарськоюсистемою при вивченні теми “Залізо та його сполуки”.
3.Описано зв’язки при викладанні математики й хімії при вивченні теми “Залізо тайого сполуки”.
4.Здійснена розробка уроків модулів з теми “Залізо та його сполуки”.
5.Відмічені особливості використання опорних конспектів-схем на уроках хімії вспеціалізованих класах.
6.Розроблений конспект уроків, що дозволяє викладати хімію полекційно-семінарській системі у фізико математичних класах
7.Створена особлива методика психотехніки, що дозволяє покращити психологічнийклімат на уроці.
8.Запропоновані тренінгові методики, що активізують і інтенсифікують вивчанняхімії за лекційно-семінарською системою.
9.Проведені експериментальні дослідження по впровадженню лекційно-семінарськоїсистеми при вивченні теми “Залізо та його сполуки”:
-       в класах з поглибленим вивченням хімії.
-       В фізико-математичних класах.
Поматеріалам дипломної роботи написана стаття: “Шляхи і засоби
інтенсифікаціїнавчального процесу при викладанні хімії за лекційно-семінарською системою вкласах з поглибленим вивченням цього предмету”.

Література
 
1.  Алентьєв Періодична система елементів Д.І. Менделєєва.- К.: «Рад.Школа»,1965-42,40с.
2.  Ахметов Н.С. Актуальные вопросы курса неорганической химии: Кн.дляучителя.- М.: Просвещение, 1991.-224с.
3.  Ахметов Н.С Неорганическая химия. Учеб.пособие для учащихся шк. суглубл.изуч. химии 8-9 кл В 2ч. 41. -3-е изд. — М.: Просвещение, 1992.-208с.
4.  Ахметов Н.С О построении школьного курса химии и некоторыхфундаментальныхпонятиях науки// Химия в. шк. — 1995.- №5.-с. 11-15
5.  Бондарь СП. Дидактичні засади гуманізацію процесу навчання//Біологія іхімія в шк. -1999. -№;.-с.13-17
6.  Гольдфарб Я.Л. та ін. Збірник задач і вправ з хімії. Навчальнийпосібник дляучнів 8-11 кл.серед.шк./Я.Л. Гольдфарб, Ю.В. Ходаков, Ю.Б.Додонов.- 7 вид., перероб — к.: Освіта, 1993.-221 с
7.  Горский М.В. Обучение основам общей химии: Кн. для учителя: Изопытаработы,-М.: Просвещение.- 1991.-95с.
8.  Кушнарёв А.А. Учимся решать задачи по химии задачи по физической
химии// Химия в шк. — 1995.-№2.-с.51-57
Методика викладанняшкільного курсу хімії: Посібник для вчтеля/ Н.М.
Буринська, Л.П. Величко,Л.А. Липова та ін.; Під ред. Н.М. Буринської.-К.:
9.  Методика преподавания хими: (Уч. пособие для пед ин-тов по хим. ибиол.спец.) Н.Е. Кузнецова, В.П. Гаркунов, Д.П. Ерыгин и др.); под ред. Н.Е.Кузнецовой. М.: Просвещение, 1984.-415с.
10.      Чайченко Н.Н. Методична система формування у школярів теоретичнихзнань на уроках хімії// Біологія і хімія в школе.- 1999.-№5.- с.35-39
11.      Чернобельская Г.М. основы методики обучения химии: Учеб. пособиедля студентов пед ин-тов.-М.6 Просвещение, 1987.-256с.
12.      Шелинский Г.И. Основы теории химических процессов: Пособие дляучителя.- М: Просвещение, 1989.-192с.
13.      Шелінський Г.І. Удосконалювати зміст шкільного курсу хімії//Біологія і хімія в шк.-1999.-№2.-с. 12-18.
14.      Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія іметодика: (На матеріалі вивчення хімії).-К.: Партнёр, 1997.-208с.
15.      Эрдниев п.м., Эрдниев Б.П Укрупнённые дидактические единицы вобучении математики: Книга для учителя.-М.: Просвещение, 1986.-255с.
16.      Ярошенко О.Г., Коршак Т.Є. Перевір, як ти знаєш неорганічну хімію:Збірник тестів і тестових завдань для 8-10кл.-К.: Курс, 1998.-64с.
17.      Момот Л.Л. Розвивальне навчання: методи і прийоми // Біологія іхімія в шк. -1999.-№2.-с.9-12
18.      Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Фізика, Астрономія.7-11 кл.-Київ: Перун, 1996.-140с.
19.      Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підручник для студентіввищ.навч.закладів.-Київ; Ірпінь: ВТП «Перун», 1998.-480с.
20.      Супоницкая И.И., Гогоевская Н.И., Жантиева Н.А. Опорные схемы присистематизации знаний//Химия в.шк.-1998.-№ 6.-с.48-51
21.      Усва А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессеобучения.- М.: Педагогика, 1986.-173с.
22.      Фельдман Ф.Г., Рудзітіс Г.Є. Хімія: Неорг.хімія: Підручник для 9 кл.серед.шк.- Рад. Шк.,1991 -175с.
23.      Буринська Н. М. Тренувальні вправи з неорганічної хімії. — К.:Радянськашкола, 1979. — 153 с.
24.      Голуб А. М. Загальна та неорганічна хімія. — Ч. І. — К.:ВидавництвоКиївського університету, 1971.
25.      Голуб А. М. Загальна та неорганічна хімія. —Ч. II. — К.: Вищашкола, 1971.
26.      Капуцкий Ф. М., Тикавьш В. Ф. Пособие по химии для поступающихввузы. — Минск: Вышейшая школа, 1986. — 416 с.
27.      Кузьменко Н. Е., Еремин В. В., Попков В. А. Начала химии. Т. І,II. — М.: ОНИКС 21 век, 2001.
28.      Кузьменко Н. Е., Еремин В. В. Сборник задач и упражнений по химии.— М.: ОНИКС 21 век, 2001. — 543 с.
29.      Кузьменко Н. Е., Еремин В. В. Чуранов С. С. Сборник конкурсныхзадачпо химии. — М.: ОНИКС 21 век, 2001. — 575 с.
30.      Луцевич Д. Д. Березан О. В. Конспект-довідник з хімії. — К.: Вищашкола,1997.— 240с.
31.      Пилипенко А. Т., Починок В. Я. и др. Справочник поэлементарной химии. — К., 1985. — 559 с.
32.      Романова Н. В. Загальна та неорганічна хімія. — К.: Ірпінь ВТФ«Перун»,1998. —742 с.
33.      Свиридов В. В., Васильева Г. И. Сборник вопросов й упражнений понеорганической химии.— Минск: Вышейшая школа, 1967. — 233 с.
34.      Степин Б. Д., Цветков А. А. Неорганическая химия. — М.: Высшаяшкола,1994. — 607 с.
35.      Хомченко Г.П., Севастьянова К. И. Окислительно-восстановительныереакции.— М.: Просвещение, 1975. — 140 с.
36.      Химия. Справочное руководство (перевод с немецкого). — Л.:Химия,1975. —573 с.
37.      Шиманович Й. Е., Павлович М. Л. и другие. Общая химия вформулах, определениях, схемах. — Минск: Універсітзцкае, 1996. — 527 с.
38.      Глинка Н.Л. Общая химия: Учебное пособие для вузов.-27 изд.,стереотипное/Под редакцией Рабиновича-Л.: Химия, 1988.-704.с
39.      Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Хімія. 8-11 кл.-Київ.:Перун, 1997.-31с.
40.      Некрасов Б.В. Основы общей химии. — Т. I, И, III. — М.:Химия,1967.
41.      Хоменко 1.Г. Збірник задач і вправ з хімії. Навч. посібник длясередніх спец. навч. закладів. -К.: Вища шк.,1992.-246с.
42.      Ахметов А.С. Общая и неорганическая химия. — М.: Высшая школа,1998. —742 с.
43.      Сухан В.В. та ін. Хімія для вступників до вузів. — Л.: Либідь,1993. —406 с
44.      Хомченко I.П. Хімія для вступників до вузів. -—Л.: Вища школа,1991. —423 с.
45.      Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 1 1 кл.: Підручник для середн.їзагальноосвіт.закладів. — Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1991.-176с.
46.      Химическая энциклопедия В 5 т. Т.З Изд.«Сов. энциклоп.»
47.      Василега М.Д. Окисно-відновні реакції. — К.: Радянська школа,1992. — 117
48.      Химия. Приложение к газете «Первое сентября 1988 год» №25-28.-с.6-7 15.Філософський словник/ За ред. В.І. Шинкарука.- 2-е изд.перераб. 1 доп..-К: Голов.ред. УРЕ 1986-с. 506-507
49.      Кузьменко Н.Е. Конкурсный екзамен по химии. — М: МГУ, 1994. —123с.
Освіта, 1991.-с.350с
50.      Неницеску К. Общая химия. — М. Мир, 1968. — 813 с.