РЕФЕРАТ З УКРАЇНОЗНАВСТВА
НА ТЕМУ:
„ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯУКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА В ШКОЛІ”
ПЛАН
1. Традиційні методи викладання народознавствав школі
2. Прийоми навчання
1. Традиційні методи викладання народознавствав школі
Неможливо перейтивід принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічногозв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організаціїпедагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методинавчання. Принципи викладання українського народознавствавизначають його мету. Але ж треба знати спосіб, з допомогою якого можнадосягти цієї мети, тобто — метод. Коріння методу бере свій початок упрактичній діяльності людини з перетворення дійсності. Душею методу є людськавнутрішня сила, природне почуття, природний і гострий розум. Але метод має йматеріалістичну основу, бо сплямований на творче ставлення до об’єктадіяльності. Тому він залежить не лише від бажань і дій учителя, а й від того,хто отримує знання і яка природа предмета що вивчається. Застосовуючи тічи інші методи навчання, учитель сприяє пізнанню учнями об’єктивної реальності.Отже, методи навчальної діяльності є різновидами методів пізнання. У педагогіцінародознавства всі компоненти навчально-виховного процесу закономірнопов’язані між собою. Методи, в свою чергу, визначають вибір засобів і форморганізації навчальної діяльності. Мета, як закон, визначає зміст і методинавчання. Ця взаємопов'язана єдність усіх компонентів навчання забезпечуєвизначені результати навчання. Які ж головні завдання методів?
1. Стимулюватинавчання.
2. Організовуватинавчання.
3. Контролюватинавчання.
Ці завдання незводяться лише до навчання. Вони обов'язково включають виховання йрозвиток. Тому можна стверджувати, що існує ще три завдання: навчальне,виховне, розвивальне. Досвід роботи показує, що вчителю слід спрямовувати увагуна якусь одну групу методів навчання, тоді результат буденайоптимальнішим. Відтак на кожному уроці та навіть на кожному етапіуроку завжди має бути певний домінуючий метод, то відповідає основній метіданого етапу чи уроку. Наприклад, коли на даному уроці увага приділяєтьсявідпрацюванню практичних навичок, то провідним буде метод практичноїроботи, якому можуть допомогти словесний і репродуктивний. Таким чином:провідний метод педагогічного комплексу не дає всім іншим методам особливоїспецифіки та виконує функції всієї групи, всього комплексу. Усі іншіметоди теж не стоять окремо один від одного, а взаємодіють. Однак лишедомінуючий метод утворює систему, що в ній всі інші теж виконують свої функції. Спинімосьспочатку на методах, які пройшли багатовікову апробацію і можуть бутивикористані в процесі реалізації народознавства в школі. Без нихнавчально-виховний процес не досягатиме належних результатів. Їх не можназамінити якоюсь режисурою тому, що вони організовують і здійснюютьнавчально-пізнавальну діяльність. На досвіді перевірено, що без нихучитель народознавства не може обійтися. Вони є старими, але незастарілими, а навпаки, поруч з новими методами створюють ефективні можливостіуроку.
Словесні методи
Це методипередавання й слухового сприймання навчальної інформації.
Методрозповіді. Його застосовують як розповідь, котру не треба записувати взошиті. Тема уроку народознавства в сьомому класі „Вітряк. Використаннясили вітру в господарстві українців. Народні пісні, легендипро вітряк”.
Мета уроку:ознайомити учнів з використанням вітряка та працею людини в ньому,розвивати пізнавальні інтереси учнів, виховувати повагу до праці мірошника,хлібороба.
Етап«Мотивація навчальної діяльності».
Учительрозповідає:
— коли 960-гороку князь Володимир Святославич у Києві створював пантеон київських богів, тодо найголовніших потрапив Стрибог — володар вітрів. Стрибог вважався дідомвітрів, бо мав на землі 67 численних намісників. Народ поділяв вітрина різні види: горішній, долішній, степовий, грозовий, буревій, смерч,лускавець, дмухач, шярпун, крутій тощо.
У житті людинивітри відігравали особливу роль. Toмy наші пращури відповідно й намагалисяумилосердити їх. Старші люди застерігали, що нічний шарпун може накликатитяжку хворобу /мабуть, і термін «вітрянка» лікарі взялинеспроста/. А ще остерігалися вітрів улітку, коли проходили жнива. Бурі,які називали буревіями, буреломом, штормом, повітрицею, завдаваличисленних збитків — нищили хлібостої, ламали дерева, калічилилюдей. Небажаним явищем був і вихор що має різні діалектні назви:смерч, труба, бігун тощо. «Труба» захопить людину та й можезавести її світ за очі. Бігун призводить до головного болю. Чималінезручності приносили людям і зимові вітри /студений, зимнийгорішнець, хайна, сіверний, москаль тощо/. Вони, намітаючи кучугури,паралізували шляхи, загрожували життю мандрівників. На морі цішквали називали штурмою, накотом. Одначе вітер не завжди завдававлиха. Двадцять восьмого липня в народі відзначали день святого Кирика, абодень Кирика-Вітрогона. Влаштовували на його честь різноманітні ритуали — сценічні дійства, пісні, заклинання та благання, «щоб ні вітер, нітуча, ні блискавка, ні градобій не ушкоджували збіжжя, житло, тварин талюдей». Цей день святкують на честь вітру: можна все робити, лишеколо сіна не можна працювати, «бо вітер розмете його». Щедонедавна сталі люди відводили грозові хмари численними заклинаннями тамолитвами. Перед тим, як з'явитися грозі, селяни обходили обійстя, житло йпосіви з іконою та страсною свічкою. Деінде кидали коцюбу на поріг, абопідпалювали свячену вербу, проказуючи молитву. Відзначали свято вітру людитому, що вітер нерідко є добрим і безвідмовним помічником у господарськійдіяльності. Скажімо, а яким нетерпінням чекають хлібороби половію — легкого весняного відерця, що «провітрює грунт», «тужавієземлю», «пестить збіжжя», коли воно цвіте, а отже йсамозапилюється /звідки й поетичний вислів жито половіє"/. На тепломувесняному вітерцеві селяни сушили й вибілювали пряжу пряжу та полотно,провітрювали одяг, збіжжя, я влітку віяли зерно. Особливо бажаним був він,коли засіки повнилися зерном нового врожаю. Адже, крім млинів, якібудували на річках, збіжжя здебільшого мололи у вітряках, що приводились у діюза допомогою «стрибожних онуків».
Метод лекції.Сьомий клас. Тема уроку «Зовнішній вигляд українських поселень. Основнізони й типи поселень. Єдність і локальне розмаїття народного житла».
Етап«Сприйняття й усвідомлення нових знань».
Учительвикладає учням лекційний матеріал, який вони коротко занотовують.
Метод бесіди.Сьомий клас. Тема уроку «День поминання. Культ предків у слов’ян.Обряд пошанування померлих у нашому краї».
Етап«Актуалізація опорних знань».
Бесідапроводиться за навідними запитаннями вчителя. Коли поминаютьпомерлих? Як проходять Проводи? Як готуються до поминок у вашійсім’ї? Які квіти насаджують на могилах? Як повинна людина поводитисяна цвинтарі? Чи бачили Ви коли-небудь як люди нехтували правиламиповедінки на цвинтарі? Чи засуджуєте Ви таку поведінку й чому?
Наочні методи
Це методи наочноїпередачі та зорового сприйняття інформації.
Метод ілюстрації.Восьмий клас. Тема уроку «Мисливство. Об'єкти мисливства. Способиполювання. Пристосування для полювання. Мисливство в обрядових піснях тапереказах».
Етап«Засвоєння нового матеріалу».
Учительрозповідає й показує пристосування для полювання.
Методдемонстрації. Сьомий клас. Тема уроку «Лірники та кобзарі вУкраїні».
Етап«Сприйняття й усвідомлення нових знань».
Учитель показуєкобзу й розповідає про будову цього музичного інструменту, демонструючивсі його деталі: - Кобза — дерев’яний інструмент, який робиться з верби,або з клену, і то з одного шматка. Спочатку виготовляютьвидовбану, великого розміру деталь з короткою ручкою, з потовщенимикраями, що, власне, стає основою кобзи і зветься спідником. Спідняк, різкозвужуючись, переходить у ручку, або гриф, на якому кріпляться струни та якийчасто буває також видовбаний. Боки ручки тек дерев’яні, звуться щоками.Верхня частина кобзи, що робиться з ялини, має назву верхняка, або дейки. а тойкруг, де сходяться верхняк зі спідняком — брямки. Від ручки на долину поправому боці брямки поставлені дерев’яні чи металеві кілочки, на які чіпляютьприструнки. Нижня частина кобзи має зроблений з бляхи струнник, до якогозачіплюють баси та приструнки. Скінчується струнник двома, трьома й більше«хвостами», що утримують його при кобзі. «Хвости»прикріплені до спідняка одним чи кількома дерев’яними або металевими ґудзиками- «пупками». Посередині верхняка вирізується різної форми отвір- голосник, або рока. Між голосником і струнником лежить підставка,зроблена з міцного дерева, це «кобилка», через яку йдуть баси йприструнки. Під верхняком наклеюється кілька (2, 3 чи більше) тоненьких паличокз прукного дерева, які звуться пружинами. Вони передають вібрації повсьому верхняку. Між верхняком і спідняком, ставлять одну чи біліше дерев’яних підпірок- «душ», які об’єднують як спідняк, так і верхняк водне вібруюче тіло. Кобзарі поділяють струни на баси — бунти, щойдуть по пучці, та приструнки, що з правого боку кобзи прикріплені доспідняка. Кобза має різну кількість струн, але здебільшого 20-30, хочбули колись кобзи тільки на 12 струн.
Метод кінопоказу.Четвертий клас.
Тема уроку«Води свячене джерело. Обожнювання води у слов’ян. Назви річок,джерел, струмків, їх тлумачення. Охорона водоймищ. Легенди про воду».
Етап«Сприйняття й осмислення знань».
Вчительпоказує відеофільм про сучасний стан річки Серет.
Практичні методи
Метод вправи Восьмийклас.
Тема уроку«Народна метеорологія».
Етап«Узагальнення й систематизація знань». Учитель перевіряє, якзасвоїли учні на уроці народні прикмети зміни погоди. Учні виконуютьвправу на картці. Яскраві зірки взимку… /на мороз/. Миготятьзірки на небі… /на сніг/. Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева йкаркає, то ... /бути хурделиці/. Кімнатні птахи перед заметіллю…/мовчать/.
Методлабораторного досліду. Сьомий клас. Тема уроку «Українські куманці.Використання глини в побуті, мистецтві. Гончарство в Україні. Вірші й пісні прогончарів».
Етап«Сприйняття і осмислення нових знань». Учитель показує, якглинокопи визначали гончарну глину. Приносить на урок гончарну глину тазвичайну й проводить дослід: гончарна глина не розчиняється у воді, якщо її незбовтувати.
Метод трудовідії. Восьмий клас.
Тема уроку«Випікання паски. Малювання писанок».
Етап«Формування творчих умінь і навичок учнів». Учитель учитьготувати паску, малювати писанку.
Репродуктивніметоди
1.Методінструктажу. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Кушнірство. Вичинка шкір — стародавнє слов’янське ремесло. Способивичинки шкіри. Вироби з натуральної шкіри. Умови працікушніра».
Етап«Сприйняття й осмислення нових знань».
Учитель пояснюєспособи обробки шкіри: Обробка овечої шкіри складається з кількох етапів:шкіра поосушується, вимочується в ямі з водою, очищається уламкомкоси від міздрі та знову вимочується 9 днів у розчині зборошна, висівок і солі. Потім шкіру просушують, намащують глиною тазмочують розчином. Після цього її ключують /розгинають/, натирають крейдоюй знову вичитають міздрю, для чого шкіра розтягується на дерев’яній рамі.Волові й конячі шкіри спочатку обробляють сумішшю вапна та попелу, потім зних здирають шерсть і вишкрібають міздрю. Шкіру видублюють у хлібномуквасі з дубовою корою від одного до п’яти місяців. Після дубіння шкірапросушується, фарбується й змащується дьогтем.
2. Методілюстрації. Сьомий клас.
Тема уроку«Млин, його використання й призначення. Умови праці мірошника. Пісні йлегенди про мірошника».
Етап«Сприйняття й осмислення нового матеріалу». Учитель малює схемубудови млина та показує її на уроці, учні з’ясовують, як працюють різнідеталі млина і як відбувається процес переробки зерна на борошно.
3. Методпояснення. Шостий клас.
Тема уроку"І рушник вишиваний на щастя дала". Вишивання, його види. Символічнезначення рушника. Нитки для вишивання, кольори. Пісні про рушник".
Етап«Сприйняття й осмислення нових знань».
Учитель пояснюєсимволіку вишивки, учні додають власні міркування. Приміром: Таємницю життяприховує в собі лілея — символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Якаюпильно придивитися до контурів геометричного узору рушника, то можна помітитисилуети двох пташок — знак любові та парування. Крім квітів, невід’ємною частиноюорнаменту є також листок і пуп’янок — нерозривна композиція триєдності.Вона символізує народження, розвиток та неперервність життя. В орнаментілілею неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він — магічний,тому й благословляє пару на створення сім’ї. Адже хрест є прадавнімсимволом поєднання сонячної батьківської та вологої материнськоїенергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які тежсимволізують плідність. Чому саме лілея є жіночим символом? А тому,що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва цієїквітки - крин. Порівняймо цю назву зі словом того самого кореня — криниця.
4. Методпрактичного тренування. П’ятий клас.
Тема уроку«Декоративна обробка дерева. Вирізування народних іграшок адерева груші. Практичне заняття».
Етап«Формування творчих умінь і навичок учнів».
Вчитель виявляєнаявні в учнів уміння щодо обробки дерева й формує нові.
Проблемно-пошуковіметоди
Метод проблемноговикладу. П’ятий клас.
Тема уроку«Сей світ, як маків цвіт». Мак — улюблена рослина українців.Використання маку в господарстві. Оспівування його в народній творчості".
Етап«Мотивація навчальної діяльності».
Учитель пояснюєучням проблеми наркоманії, з’ясовує, що вони знають про ці проблеми, апотім звертається до них із таким, наприклад, закликом:
- людина, якавживає наркотики, у більшості випадків потрапляє до них безповоротно впсихічну і фізичну залежність. Статистичні дані свідчать, що найчастішедіти починають пробувати наркотики в 12 років, тобто з шостого класу.Чому? Та тому, то вони мало знають про трагічну долю наркомана. Аджеспочатку вживання наркотиків — це спосіб провести час із задоволенням, а потімна них чекає неминуче погіршення стану здоров’я, сильні, часом смертельнібольові шоки. Часто наркомани йдуть на злочин, адже треба десьдобувати гроші для придбання наркотиків. А після злочину їх чекаєстрашне життя за в’язничними гратами. Отже, наркоман — це й нещасна,й небезпечна людина, як для своєї сім’ї, так і для суспільства. А якіxвoрi діти народжуються в батьків-наркоманів — дебіли, шизофреніки,епілептики!.. Хоч як дивно, але нині з метою боротьби з наркоманієюзабороняють сіяти мак, скошують його. То скошується краса нашої землі.
2. Евристичнийметод. Восьмий клас.
Тема уроку«Підсумки літньої фольклорно — етнографічної практики. Проведення учнямиекскурсії у шкільному кабінеті народознавства для учнів молодшихкласів».
Етап«Перевірка домашнього завдання». Учні розповідають про знайденіекспонати, про те, як саме знайшли їх на літніх канікулах, про записаніфольклорні твори тощо.
3. Дослідницькийметод. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Екологія та ми. Здоров’я природи — наше здоров’я». Етап«перевірка домашнього завдання». Учні проводять колективнідослідження екологічного стану своєї місцевості /річки, лісу, вулиці,повітря/.
Логічні методи
1.Метод індукції.Сьомий клас.
Тема уроку«Український національний характер. Почуття честі та національноїгідності.
Урок обмінудумками. Практичне заняття».
Етап«Актуалізація опорних знань». Учні узагальнюють свої поняття проукраїнський національний характер, використавши знання з трьох попередніхуроків про українських гетьманів.
2. Методдедукції. Восьмий клас.
Тема уроку«Діти України. Права дитини».
Етап«Сприйняття й осмислення нового матеріалу». Кожен учень називаєвласні права, що з них він може практично скористатися в реальному житті, а неті, що існують лише в писаних законах про права дитини.
3. Методаналогій. П’ятий клас.
Тема уроку«Рідне поле». Вивчення творчості народної художниці Катерини Білокур".
Етап«Узагальнення й систематизація навчального матеріалу». Учнівчаться ставити себе на чуже місце /в даному випадку на місце квітів/ і,дивлячись на себе ніби збоку, помічати власні недоліки. Дівчинка, високана зріст в комірці з пелюсток мальви, читає такий, наприклад, вірш:
Тягнуся віками досонця,
п’ю теплепроміння ясне,
росту в квітникупід віконцем,
звуть мальвоюлюди мене.
Як свічкирізнокольорові
колись мої предкицвіли,
як символ добра ілюбові
до цеї святоїземлі.
Ми вміємпривабити око –
величні, високі,стрункі.
Садіть, діточки,нас частіше,
як оберіг долісадіть.
Любіть нас відпредків не гірше
й нащадкамсвоїм збережіть.
Методисамостійної роботи
1. Методсамостійної роботи з книгою. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Княгиня Ольга».
Етап«Актуалізація опорних знань». Учні, прочитавши вдома книги
Т. Бабицької«Княгиня Ольга», Р.Іванченко «Зрада, або як стативолодарем», «Отрута для княгині» та іншу літературу прокнягиню Ольгу, діляться в класі знаннями відповідних історичних фактів.
2. Методсамостійної роботи з приладами. Восьмий клас.
Тема уроку«Народна астрономія».
Етап«Узагальнення й систематизація знань». Учитель розповідає учнямпро сучасні й стародавні прилади для спостереження за нічним небом.
Метод самостійноїроботи з об’єктами праці.
П’ятийклас. Тема уроку «Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах.Розвиток писанкарства в Україні. Техніка виготовлення. Символікаорнаменту. Великодні іти з писанками. Малювання писанок.
Практичнезаняття».
Етап«Сприйняття й осмислення нового матеріалу». Вчитель вибрав цейметод для того, щоб учні самостійно виготовили писанку. Діти приносятьчисте біле куряче яйце, пензлик, віск, свічку, скляні баночки з широкимишийками, фарби, малий пензель, серветку, олівець, лак, гумові рукавички тастояк на яйця. Вимивають яйце, витирають серветкою. Вибирають узор ітупим олівцем геометрично ділять яйце впродовж. Набивають малукількість воску в головку пензля й підігрівають над полум’ям свічки.Довгими й рівними лініями покривають гарячим воском усі частини узору,які мають залишатися білими. Віск охоронятиме шкаралупу яйця відінших фарб. Віск має вільно й гладко випливати з головки пензля/коли віск стане твердим, його треба знов нагріти/. Потім обережнокладуть яйце на ложку й опускають у баночку жовтої фарби. Яйце повиннозалишитися у фарбі протягом трьох-п’яти хвилин. Відтак вибирають яйце зфарби й легенько витирають чистими серветками. На жовтій шкаралупіпокривають воском усі ті частини узору, які мають залишитися жовтими, ікладуть яйце в жовто –гарячий колір. Так і продовжують — покриваютьпослідовні частини узору воском5 і занурюють у фарбу — від найсвітлішої донайтемнішої /від жовтої до жовтогарячої, червоної, коричневої йчорної/. Якщо в узорі є маленькі частинки, які мають бутиблакитними або зеленими, малим пензлем фарбують їх, витирають серветкою йпокривають воском. Ціле яйце не можна класти в блакитну або зелену фарбутому, що це зашкодить дальшому процесові. Наприклад, після зеленої дужеважко одержати бажаний відтінок червоної фарби. Після закінчення всьогопроцесу занурюють яйце в найтемнішу фарбу, переважно чорну. Вибирають івитирають чистою серветкою. Тримаючи писанку над свічкою, розплавляютьвіск на малій частині яйця і витирають серветкою. Так продовжують частинами доти, докина яйці не залишиться воску. Закінчену писанку покривають лаком і кладутьна стояк, щоб вона просохла. Стояком може бути просто дошка з набитимицвяхами. Лак зберігає кольори писанки і робить шкаралупу яйця меншкрихкою.
4. Методсамостійного виконання письмових вправ. Шостий клас.
Тема уроку«Рослини-медоноси. Практичне заняття. Оформлення альбому. Значення меду вжитті людини /їжа, ліки/. Легенди, вірші та пісні пробджільництво».
Етап«Узагальнений й систематизація знань». Учні записують в альбомрецепти страв і ліків, виготовлених з меду. Перед записом учні перевіряютьграмотність написаних рецептів один в одного, а потім оформляють альбом.
5.Метод написаннятвору. Шостий клас.
Тема уроку:«До чого душа лежить. Практичне заняття. Оформлення реферату навільну тему, одну з вивчених у шостому класі. Завдання наліто».
Етап«Формування творчих умінь і навичок учнів». Учні пишуть твір наодну з тем, вивчених протягом року.
6. Методнаписання віршів. Четвертий клас.
Тема уроку«Макуша - богиня слов'янського роду. Повага до матері в давнину йтепер».
Етап«Узагальнення й систематизація знань». Учні пишуть вірш про своюмаму.
7. Методсамостійного вирішення задач. Сьомий клас.
Темауроку «Ой чий то кінь стоїть. Легенда про створення коня. Бойове йгосподарське значення коня в житті українців. Любов до коня внароді. Творчість Миколи Самокиша, присвячена коням».
Етап«Повідомлення домашнього завдання». Учитель пропонує розв’язатизадачу про те, скільки сіна з’їдає кінь за місяць, прагнучи прищепитиучням уміння добре господарювати.
8. Методсамостійних, спостережень. П’ятий клас.
Темаутоку «Мій рід і моя батьківщина. Внесок роду в розвиток міста,села».
Етап«Актуалізація опорних знань». Учні розповідають проспостереження над активною життєвою позицією своїх родичів, внесок їх у життяміста.
9. Методсамостійного виконання виробничих завдань. Восьмий клас.
Тема уроку«Народження хліба. Практичне заняття. Приготування тіста, виробленняхлібин».
Етап«Первинне застосування набутих знань». Учні вчаться вирішуватитісто, виготовляти хліб.
Методистимулювання й мотивації навчальної діяльності учнів
Методинавчальної дискусії та емоційного стимулювання формують інтерес до знань.Методи навчального заохочення, покарання та пред’явлення навчальних вимогформують обов'язок і відповідальність у навчанні. Метод пізнавальної гриформує інтерес до знань і є досить популярним на уроках народознавства.
1. Методпізнавальної гри. П’ятий клас.
Тема уроку«Котився віночок по полю. Вивчення обряду обжинок, обжинкових пісень,ігор».
Етап«Узагальнення й систематизація знань». Учні проводять обжинковугру «Спасова борода».
2. Методнавчальної дискусії. Одинадцятий клас.
Темауроку «Взаємоповага та взаємодопомога в сім’ї. Культураспілкування».
Етап «Сприйняттяй осмислення нового матеріалу». Учитель виявляє погляди учнів насімейну культуру, сформовані в їхніх сім’ях, їхніми батьками, а класнийколектив оцінює думки однокласників.
3. Методемоційного стимулювання. Сьомий клас.
Тема уроку«Національне вбрання мого етнікосу, етнічної групи».
Етап«Сприйняття й осмислення нового матеріалу». Учитель даєможливість учням самим стати вчителями, які на уроці знайомлятьоднокласників із національним вбранням свого етнікосу чи етнічної групи, тобтоодночасно формує й професійні навички педагога, і підвищує інтерес донавчання.
4. Методнавчального, заохочення. Четвертий клас.
Темауроку «Моя сім’я. Оформлення літопису своєї сім»ї, сімейногоальбому. Практичне заняття".
Етап«Повідомлення домашнього завдання». Учитель, підбивши підсумкизмагання учнів на створення кращого літопису, повідомляє, що наступногоразу учні підуть на екскурсію на виробництво до тих батьків, діти якихнайкраще виконали літопис.
5. Методпокарання. Дев’ятий клас.
Teмa уроку«Княжа Русь. Князь Володимир Великий».
Етап«Підсумок уроку». Учні, які не приготувалися до уроку, неотримують податнику місцевої церкви — фоторепродукції образу СвятогоВолодимира Великого
6. Методпред’явлення навчальних вимог. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Етнічний склад населення нашого міста».
Етап«Актуалізація опорних знань». Учитель перевіряє ставлення учнівдо виконання творчого завдання попереднього уроку — написати реферат про життяодного етнікосу, що живе в Україні. Добросовісне ставлення відзначається подарунком- книгою поета чи письменника, який є представником даного етнікосу абоетнічної групи.
Методи контролю йсамоконтролю у навчанні
Ці методиреалізуються періодичною перевіркою знань і вмінь у всіх учнів.
1.Метод усногоконтролю. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Моя держава. Чисельність і географічне розселення українців усвіті».
Етап«Узагальнення й систематизація знань». Одразу після вивченнянового матеріалу вчитель усно опитує учнів з метою перевірити рівеньосмислення знань. Учні біля карти розповідають про розселення українців усвіті.
2.Методписьмового контролю. Сьомий клас.
Тема уроку«Жорна. Найпростіший домашній млинок, його конструкція. Використанняжорен у господарстві, легенди про жорна».
Етап«Перевірка домашнього завдання». Учні на дошці записують якогочисла, яке осіннє свято відзначають в Україні.
3.Методлабораторно-практичного контролю. Сьомий клас.
Тема уроку«Соняшник. З історії культивування його в Україні. Використання соняшникав господарстві. Соняшник у піснях і легендах». Етап «Перевіркадомашнього завдання». Учні виготовляють дріжджі з шишечокхмелю.
4. Методсамоконтролю. Дев’ятий клас.
Тема уроку«Весілля в нашому селі /місті».
Етап«Перевірки домашнього завдання». Учні показують весільні обряди,вибравши собі на допомогу товаришів — виконавців ролей.
2. Прийоми навчання.
В педагогіціприйнято визначати метод як спосіб досягнення мети та як сукупністьприйомів і операцій практичного й теоретичного засвоєння дійсності. Отже,прийоми діяльності вчителя й відповідні прийоми діяльності учнів, зливаючись водне ціле, конструюють метод навчання. Кожен метод — це сукупність прийомів.Прийоми можна розділити на підгрупи, котрі:
1. Забезпечуютьреалізацію загальнодидактичних принципів в їх сукупності;
2. Відповідаютьособливостям змісту навчального матеріалу різного рівня відображеннядійсності;
З. Формують вучнів уміння;
4. Організуютьнавчальний процес.
Прийоми навчанняможна також класифікувати за такими видами:
Спланованізавдання, які визначають характер дії (випишіть незнайомі слова, складітьконспект, закінчіть речення, порівняйте, поставте запитання одинодному);
Спланованізведення, як результат виконання дії вчителем (різного типу викладінформації, побудова послідовної сукупності завдань, побудова розповіді, щопотребує кінцівки, організація інсценування на уроці)
Діявчителя, що не передбачає виконання учнем будь-яких завдань, але веде доналежної реакції учня (дорікання, заохочення, мімічний вираз свогоставлення, іронія).
Які ж методиякими прийомами реалізуються?
Проблемно-пошуковіметоди включають:
1. прийомистворення проблемних ситуацій — постановка проблемних питань, проблемнихзавдань, проблемних дослідів:
2. Прийомиформування навчальних гіпотез щодо розв’язування проблемних ситуацій — висловленняздогадок про причини явищ, про зв’язок між поняттями, величинами та ін.;
3. Прийоми доказунавчальних гіпотез на основі порівнянь, логічних міркувань, проведеннянавчальних досліджень;
4. Прийомиформулювання нових навчальних висновків, узагальнень.
Репродуктивніметоди включають:
1. Передачувчителем і учнями та запам’ятовування учнями навчальної інформації — заасоціацією, заучуванням, повторенням навчального матеріалу.
Логічні методивключають:
Прийоми виділеннянайзначущішого в навчальному матеріалі
Прийомикласифікації;
Встановленняаналогії;
Узагальнення;
Систематизацію;
Конкретизацію.
Методисамостійної роботи включають:
1.Інструктаж щодозавдань і порядку їх виконання;
2.Інструктаж щодонайраціональніших прийомів діяльності учнів;
3.Складанняплану, тез, конспектів.
Метод бесідивключає:
1.Постановкупитання у визначеній логічній послідовності;
2.Прийомпостановки навідних питань;
3.Прийомактивізації всіх учнів у бесіді;
4.Прийомиколекції помилкових відповідей;
5.Прийоми формулюваннявисновків, узагальнення, оцінки діяльності учнів.
Метод вправвключає:
1.Прийомповідомлення умов завдання;
2.Прийоми записуумови завдання текстом чи у вигляді схем, замальовок;
3.Прийомпланування виконання вправи,
4.Прийом фіксаціїходу виконання вправи;
5.Прийом аналізурезультатів виконання вправ;
6.Прийомсамоконтролю, оцінки правильності виконаної відповіді.
Отже, кожен методскладається з певних видів діяльності вчителя й учнів. Важливо підкреслити щолише відповідність прийомів утворює той чи той метод навчання. При чомуважлива й послідовність застосування відповідних прийомів. Не можназабувати того, що ті самі прийоми можуть входити до різних методівнавчання, але, поєднуючись з іншими, вони створюють усю різноманітність навчальних методів.Наприклад, прийоми запам'ятовування входять як у репродуктивні, так і впроблемно-пошукові методи навчання. Але в репродуктивному методі вони домінуютьнад усіма іншими, а в проблемно-пошукових вони вже не займають центральногомісця й лише сприяють запам’ятовуванню проблемного матеріалу. Методи йприйоми навчання діалектично взаємопов'язані і за певних умов переходятьодин у другий, залежно від конкретних завдань і специфіки змістунавчання. Ознайомившись з усталеними методами та прийомами навчання, «новонародженимиметодами» народознавства, можна сформулювати загальну характеристикуметодів. Вони:
· євідображенням методів пізнання об'єктивної реальності в специфічних умовахнавчального процесу, тому мають об’єктивно суб’єктивний характер;
· є способамивзаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів для вирішення завданьнавчання, виховання й розвитку учнів, засвоєння ними змісту навчальногоматеріалу, тісно пов’язані з матеріальними засобами навчання йвідображають усі основні компоненти етапів здійснення діяльності — мотивацію,організацію дій і операцій, контроль і аналіз результатів;
· єневичерпними так само, як невичерпні способи людської діяльності;
· складаютьсяз більш конкретних прийомів навчання;
· завждизастосовується у певних комплексах, при цьому домінує якийсь одинметод.