Реферат
Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
План
1 Завдання навчання математики у допоміжній школі
2 Загальноосвітня мета навчання математики у допоміжній школі
3Корекційно-розвивальна мета навчання математики у допоміжній школі
4 Зв'язокматематики з іншими навчальними дисциплінами
1 Завдання навчання математики у допоміжній школі
Головне завдання допоміжної школи — корекція недоліківпізнавальної сфери, складних відхилень в емоційно-вольовій сфері, розвиток мовлення,фізичне оздоровлення дітей, формування у них уміння брати участь у продуктивнійпраці, оптимальне включення в соціальне середовище після її закінчення. Школапокликана дати розумово відсталим учням систему знань, умінь і навичок зосновних навчальних дисциплін, які допоможуть їм оволодіти трудовою професією іадаптуватись до суспільного середовища, стати по можливості соціально активнимі корисним його членом. Але оволодіння будь-якою професією неможливе безнаявності системи математичних знань, умінь та навичок. Тому математика якнавчальна дисципліна посідає винятково важливе місце в навчально-виховномупроцесі даного закладу. Не зважаючи на певну складність для засвоєння вонавідіграє провідну роль серед інших навчальних дисциплін, які вивчаються вданому закладі.
Процес навчання математики дітей зі стійкими інтелектуальнимивадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці, адже системаматематичних знань базується на достатньому розвитку таких мислиннєвихпроцесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які ушкоджені вних найбільшою мірою. Об'єктивно розумово відсталі можуть навчатись, хоч їхніможливості в даному плані не такі, як дітей з нормальним психофізичнимрозвитком, але вони здатні оволодіти матеріалом приблизно на рівні учнівмолодших класів загальноосвітньої школи. Реалізувати ці можливості вони можутьлише в умовах спеціально організованого навчання і при наявності постійногоцілеспрямованого впливу з боку педагога. А педагог, в свою чергу, для того, щобсформувати у них систему математичних знань, повинен знати основні методи,прийоми, форми організації навчального процесу на уроках і в позаурочний час.Їхньою розробкою та обґрунтуванням і займається така наука, як методикаматематики. Спеціальна методика викладання математики — педагогічна наука, якавизначає мету, зміст, методи, форми і засоби передачі розумово відсталим школярамматематичних знань, реалізує виховані і корекційно-розвивальні аспекти навчанняв процесі її викладання. Слово «методика» походить від грецького«metodos», що означає шлях або спосіб пізнання. Спеціальна методикаматематики є педагогічною наукою, яка своєю метою ставить озброєння вчителядопоміжної школи методами і прийомами формування математичних знань у розумововідсталих школярів, визначення основних напрямків його роботи, труднощів, якіможуть виникнути на цьому шляху, а педагог, в свою чергу, творчо підходить доїхньої реалізації, враховуючи індивідуальні можливості та здібності кожногоучня.
Коло питань, які вирішує методика, достатньо широке. Серед нихможна виділити такі, як:
— наукове обґрунтування програмних вимог до рівня розвиткукількісних, просторових, часових та інших математичних уявлень в учнів зістійкими інтелектуальними відхиленнями;
— визначення змісту фактичного матеріалу, необхідного школярам дляоволодіння професійними знаннями та вміннями;
— розробку та впровадження в практику ефективних дидактичнихзасобів, методів та різноманітних форм організації процесу розвитку елементарнихматематичних уявлень;
— використання процесу навчання математики для підвищення рівнязагального розвитку учнів допоміжної школи і корекції недоліків їхньоїпізнавальної діяльності та особистісних якостей;
— виховання в них цілеспрямованості, працьовитості, самостійності, почуттявзаємодопомоги тощо.
2 Загальноосвітня мета навчання математики у допоміжній школі
Навчання математики дітей з стійкими інтелектуальними відхиленнямипотребує вирішення триєдиного завдання: загальноосвітнього,корекційно-розвиваючого та виховного.
Загальноосвітня мета передбачаєформування у школярів системи елементарних математичних понять (про натуральнечисло, кількість, послідовність, натуральний ряд чисел, нуль, геометричніфігури, іменовані числа тощо) і на їхній основі розвиток:
— навичок: просторових вимірювань, креслення геометричних фігур,усних та письмових обчислень;
— вмінь: виконувати чотири арифметичні дії з цілими та дробовимичислами, розв'язувати прості та складені (на три-чотири дії) арифметичнізадачі, на практиці використовувати знання про метричну систему мір, міри часу,орієнтуватись у навколишньому середовищі на основі розвитку кількісних, часовихта просторових уявлень;
— уявлень: про основні величини (довжину, масу, площу, об'єм, часі т.д.), про міри та їх співвіднесення, плоскі й об'ємні геометричні фігури татіла.
Математичні знання і навички засвоюються в певній послідовності.Системність — характерна особливість математики, оскільки будь-які математичнізнання, вміння і навички опираються на попередні і виступають основою длянаступних. Принципу системності має бути підпорядковано і методичний розподілматеріалу: поступовий перехід від простого до складного, від відомого доневідомого, від конкретного до абстрактного. Виконання цих правил допоможеучням запобігти механічному заучуванню навчального матеріалу з математики.
3 Корекційно-розвивальна мета навчання математики у допоміжнійшколі
У допоміжній школі на уроках математики вирішується і специфічне корекційно-розвивальнезавдання, яке обумовлене особливостями психофізичного розвитку дітей, які тамнавчаються. Його суть полягає у виправленні недоліків їхньої пізнавальної таемоційно-вольової сфери. Навчання математики — це процес, при якому відбуваєтьсякорекція наявних психофізичних відхилень та всебічний розвитокдитини-олігофрена.
На уроках математики широко використовується наочний матеріал,робота з предметами навколишньої дійсності. Організація роботи по формуваннюматематичних знань на основі діяльності з предметами вирішує завдання розвиткунаочно-дійового, наочно-образного, а потім і словесно-логічного, абстрактногомислення цих дітей.
Для того, щоб розв'язати арифметичну задачу, учень повинен вмітилогічно мислити. А оскільки робота з задачами проводиться практично на кожномууроці математики, вони фактично перетворюються на заняття з корекції тарозвитку логічного мислення школярів: формується вміння виділяти в арифметичнихзадачах елементи, розв'язувати їх по частинах і досягати правильної відповіді вцілому. Таким чином відбувається корекція таких процесів мислення, як аналіз,синтез, узагальнення, абстрагування, формуються умови для розвитку пам'яті,уваги тощо.
На уроках математики розумово відсталі школярі вчатьсяспостерігати за предметами та відношеннями, порівнювати та співставляти їх міжсобою. При цьому у них формується вміння помічати, виділяти окремі ознаки,визначати у процесі їхньої характеристики основні і другорядні.
Процес розв'язування задач відіграє значну роль у формуванні уявленьшколярів. Працюючи над їхнім змістом діти уявляють відображену предметно-дійовуситуацію, залежності між заданими параметрами і шуканим. Надалі співвідносятьумову з запитанням, намічають шляхи розв'язання поставленої проблеми, планпослідовного виконання дій. Таким чином, розв'язок задачі виступає як результатспільної діяльності уявлення і мислення. Слід зазначити, що така робота надзадачею сприяє як розвитку мислення з одного боку, так і творчої уяви, творчихздібностей — з іншого.
Математика розвиває пам'ять школярів. Не зважаючи на те, що вбільшості з них на початку шкільного навчання як логічне, так і механічнезапам'ятовування недостатньо розвинені, на цих уроках вони вивчають правила,математичні формули, властивості геометричних фігур, залежності тощо. Оскількиматематичний матеріал тісно пов'язаний між собою, вивчення наступного можливелише на основі запам'ятовування і усвідомлення попереднього. Все це позитивновпливає на розвиток механічного і логічного запам'ятовування, короткочасної ідовготривалої пам'яті.
Мислення нерозривно пов'язане з мовленням. На уроках математикиучні вчаться вживати математичну термінологію, знайомляться з новими словами,навчаються стисло висловлювати свої думки. Завдяки чіткому дотриманнюпослідовності викладу матеріалу у них формується вміння давати повну вербальнувідповідь про виконану роботу. Крім того, вчитель на уроках математики враховуєпорушення мовлення школярів і спільно з логопедом працює з метою їх корекції.
Для розумово відсталих учнів характерними є порушення просторовоїорієнтації і моторики, причому в більшості з них спостерігається недорозвитокдрібної диференційованості рухів руки, що призводить до труднощів оволодіннянавичками письма, читання, рахунку. Використання на уроках математикипрактичних робіт з ліплення геометричних форм, їх обведення, малювання,штрихування тощо сприяє корекції цих недоліків.
Заняття з математики виконують виховну функцію і сприяють розвиткуі формуванню особистості розумово відсталих школярів. Вони дозволяють формуватисистему соціально ціннісних моральних норм і правил, які є загальноприйнятими всуспільному середовищі, зокрема таких навичок і звичок, як точність,акуратність., працелюбність, уміння долати труднощі тощо. В цьому полягаєвиховне завдання математики.
Уроки математики покликані реалізувати зв'язок навчання з життям.На них учні вчаться вирішувати життєво-практичні завдання, що будуть постійнозустрічатись після закінчення школи. Тому школа в цілому і уроки математикизокрема, покликані дати якомога більше практичних знань, умінь та навичок, якісприятимуть вирішенню певних проблемних ситуацій у процесі входження досоціального середовища.
4 Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
Особливості формування математичних знань через специфіку складуучнів допоміжної школи роблять особливо актуальною проблему широкого,цілеспрямованого використання міжпредметних зв'язків під час навчання.
Міжпредметними називаютьсязв'язки, за допомогою яких закріплюється нова інформація з тієї чи іншої темиданого навчального предмету. їхня ефективність залежить від ступеня засвоєнняучнями навчального матеріалу з інших дисциплін. Залежно від змісту навчальногоматеріалу і часу вивчення взаємопов'язаних тем і розділів з окремих предметівміжпредметні зв'язки поділяються на попередні, супутні та перспективні.
Попередні зв'язки — це зв'язкинавчального матеріалу двох предметів, які проявляються в тому, що матеріалоднієї дисципліни виступає основою і складовою частиною базових знань прививченні подібної теми з іншої дисципліни. Наприклад, знайомство з римськоюнумерацією чисел у 6-му класі на уроках математики стає основою для засвоєнняісторичних подій на уроках історії, починаючи з 7-го класу.
Супутні зв'язки — це зв'язкинавчального матеріалу з кількох дисциплін, які вивчаються в один і той жепроміжок часу. Прикладом таких зв'язків є навчання учнів у пропедевтичнийперіод, під час якого всі предмети (образотворче мистецтво, ручна праця,математика, рідна мова тощо) спрямовані на засвоєння учнями властивостейпредметів та явищ, на розвиток у них просторових, кількісних та часовихуявлень.
Перспективні зв'язки — це зв'язки навчального матеріалу двох і більше дисциплін, які діють протягомкількох років. Яскравим прикладом перспективних зв'язків є зв'язок математикита трудового навчання: вивчаючи на уроках математики геометричні фігури та їхвластивості учні закріплюють відомості про них на уроках трудового навчання,удосконалюють свої знання, вчаться виділяти їх в навколишньому середовищі,практично тренуються у їхньому виготовленні
тощо.
Реалізація основних завдань математики неможлива без її тісногозв'язку з іншими навчальними дисциплінами. При цьому потрібно зазначити, щозастосування математичних знань можливе під час вивчення інших предметів таксамо, як і використання матеріалу з історії, природознавства, української мови,трудового навчання, малювання тощо на уроках математики.
На уроках сільськогосподарської праці без математичних знань учніне зможуть обчислити периметр пришкільної ділянки, визначити її площу ікількість необхідного матеріалу для посадки тієї чи іншої культури, вимірятивідстань від дерева до дерева під час закладки саду тощо. В свою чергу,отримані числові дані від вимірювання площі, відстані, об'єму є основою дляскладання і розв'язування арифметичних задач на уроках математики і тим самимзакріплюють знання школярів про ці міри.
Математичні знання широко використовуються на уроках ручної праці.Розумово відстати школярі вирізують геометричні фігури, обводять їх затрафаретами тощо. Під час роботи з папером вчаться правильно визначати серединуаркуша, розміщувати на ньому геометричні фігури і тим самим розвивають своїпросторові уявлення. Одночасно на уроках математики вже в пропедевтичний періодшколярі мають можливість познайомитись з такими ознаками, якими постійно будутькористуватися під час трудової діяльності. Дуже тісний зв'язок між математикоюі уроками професійно-трудового навчання. Знання, вміння та навички, якіотримують розумово відсталі школярі на уроках математики, використовуються нимипід час оволодіння своєю професією. Так, серед швейних, картонажних, столярних,слюсарних виробів завжди зустрічаються такі, які в своїй основі мають формуквадрата, прямокутника, трикутника і креслення яких здійснюється шляхомвикористання косинця, лінійки, циркуля, транспортира. Крім того, в процесіїхнього виготовлення учнями потрібно навчитись обчислювати кількість матеріалу,необхідного для одного виробу і для цілої партії товару, що вимагає знанняправил та прийомів усних і письмових обчислень, усвідомлення алгоритму їхвиконання. Але розумово відсталі учні, маючи певну суму математичних знань,необхідних для вирішення поставленої проблеми, часто не можуть навчитисьсамостійно їх застосовувати у проблемних ситуаціях. Це пояснюється тим,«що у них не виникає асоціації між певними математичними поняттями,.закономірностями і тими життєвими явищами, з якими вони зустрічаються в процесівиконання трудових операцій. Отже, завдання вчителя математики і вчителя
трудового навчання — створити такі ситуації, в яких ці асоціативні зв’язки утворились .
Тісно переплітається математика з українською мовою. Оскількидопоміжна школа готує своїх випускників до життя в суспільному середовищі післяїї закінчення, то знання з української мови і з математики мають суто практичнеспрямування. На них вчитель працює над розвитком мовлення школярів,виправленням наявних порушень звуковимови або інших його сторін, збагаченнямсловникового запасу новими термінами, які будуть використовуватись іншимилюдьми в процесі спілкування, формуванням чітких, лаконічних, граматично істилістично правильних висловлювань. Запис відповіді на головне запитаннязадачі закріплює в учнів знання правил правопису. В свою чергу, на уроках читанняі письма формується техніка швидкого, правильного, виразною читання, що сприяєкращому усвідомленню змісту арифметичної задачі, розумінню викладеної в нійситуації.
Математика тісно пов'язана з образотворчим мистецтвом, і особливоз таким його напрямком, як декоративне малювання. На цих уроках учні вчатьсямалювати орнаменти з геометричних фігур, оптимально розміщувати малюнок нааркуші, співвідносити певні пропорції тощо, що дозволяє закріплювати такожзнання назв геометричних фігур, співвідносити з їхнім зображенням.
Широко застосовуються математичні знання на урокахприродознавства, географії та історії. Під час вивчення таких тем, як»План", «Масштаб», «Земна куля» тощо учнівимірюють площу класу, шкільної ділянки, що сприяє формуванню креслярських івимірювальних навичок. Школярі також обчислюють відстані між містами, селищами,закріплюють знання про об'ємні геометричні тіла. На уроках історії вчительвикористовує знання учнів з математики під час формування уявлень про час, йоговідлік, обчислення тривалості тієї чи іншої історичної події. Ці дисциплінидають матеріал для складання і розв'язування арифметичних задач на урокахматематики.
Уроки фізкультури мають також важливе значення для формування вучнів математичних понять і залежностей. Саме на них школярі знайомляться звеличинами, які не можуть собі уявити абстрактно: довжину в 1 кілометр,швидкість руху людини тощо.
Вміннявчителем математики використовувати міжпредметні зв'язки дозволить ефективнішеорганізувати процес формування у розумово відсталих школярів математичнихзнань, умінь та навичок, закріпити матеріал, пояснити його практичне значеннядля життя і трудової діяльності людини. Вони дозволяють педагогу застосовуватитакі методи та прийоми, які з урахуванням особливостей розвитку учнів сприяли бефективнішому подоланню наявних в них психофізичних відхилень.