--PAGE_BREAK--2. Офшор — „податкова гавань”
Скільки існує підприємництво, стільки існує і його оподаткування. І добре, коли податки встановлюються державою в розумних межах, не набуваючи масштабів тотального рекету. Українським бізнесменам не поталанило, тож мусять міркувати, як уникнути обтяжливих податків. Один із способів цього — провадження бізнесу через офшорні компанії.
Офшори (від англ. off-shore — поза берегом) — це фінансові центри (країни, території), що залучають закордонний капітал шляхом надання спеціальних податкових та інших пільг закордонним компаніям, зареєстрованим за місцем розташування офшору. Особливо активно офшорні зони як засіб уникнення податкового зашморгу на батьківщині почали використовуватись у світовій бізнесовій практиці з початку 50-х років [10, 43].
На практиці офшорною зоною вважається країна або територія, законодавство якої дозволяє реєструвати офшорні компанії, тобто компанії, які отримують прибуток із джерел, розташованих поза територією країни — місця реєстрації. Зазвичай така компанія позбавляється права здійснювати операції з місцевими фізичними та юридичними особами, проте обмежень щодо операцій на світовому ринку немає. Офшорні компанії отримують реальні податкові пільги, а також істотні переваги: спрощена звітність, немає валютних обмежень тощо. Законодавство низки країн (приміром, Мальти, Люксембургу, Нідерландів, Швейцарії) в окремих випадках дає можливість зменшити рівень оподаткування.
Країни зі сприятливим оподаткуванням і податкові гавані — різні речі.
На практиці офшорні зони поділяють на так звані податкові гавані та країни зі сприятливим оподаткуванням. Податковими гаванями фахівці називають країни, в яких максимально спрощена процедура реєстрації юридичних осіб та значно знижені або й зовсім немає податків на прибуток, отриманий поза межами країни — місця реєстрації. Вимоги до ведення справ, оформлення документів — мінімальні. Переваги роботи в податковій гавані:
— податок на прибуток майже відсутній або не перевищує 1-2%. Часто з фірм, що зареєстровані у цих країнах (але діють в іншому місці), не стягують жодних інших податків, окрім разового річного збору, що не залежить від доходу, отриманого компанією, від 150 до 1000 дол. США;
— процедура реєстрації спрощена до мінімуму. Часто взагалі умовна й здійснюється за дорученням. Розмір статутного фонду офшорної фірми здебільшого не обумовлюється. Повна конфіденційність особи власника тощо;
— кількість валюти, що репатріюється, необмежена. Зареєстровані фірми вільно відкривають депозити у будь-якій валюті, у будь-якому банку, здійснюють та отримують платежі без жодних валютних обмежень;
— „м’яке” місцеве законодавство стосовно порушень податкових та митних правил [10, 63].
Найбільше податкових гаваней у країнах „третього світу”. Це — Панама, Коста-Рика, Бермудські, Кайманові, Віргінські, Багамські острови, Барбадос, Ліберія, Науру тощо. У Європі до податкових гаваней належать острови Ла-Маншу: Мен, Джерсі, Гібралтар; карликові країни – Мальта, Ліхтенштейн, Андорра, Монако.
Негативні моменти роботи в податковій гавані: податкова і митна служба розвинутих західних країн пильніше перевіряє фінансові та комерційні операції офшорних фірм. Досить складно отримати кредит у банках та знайти ділових партнерів на Заході.
На відміну від податкових гаваней, у країнах зі сприятливим оподаткуванням, при загальному досить високому рівні податку з прибутку, діє система податкових пільг, що їх надають деяким (торговим, фінансовим, холдинговим) компаніям. У цих країнах — сприятливий для іноземців митний і валютний режим. Передбачено податкові пільги у репатріації прибутків. До країн з „пом’якшеною” податковою системою належать Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Кіпр, деякі кантони Швейцарії, окремі штати США тощо. Втім, податкові пільги діють тільки в обумовлених місцевим законодавством межах, тому для керування офшорною компанією потрібно залучати добре обізнаних з його тонкощами консультантів-фахівців.
Оформлення діяльності компанії, ведення документації — дещо складніші. Щодо податків, то їх тут сплачують, але за дуже низькими ставками. Відкриття тут дочірньої компанії гарантує власнику всі переваги, які можна отримати, зареєструвавши офшорну фірму в розвинутій країні. До уваги береться й чинник престижності: ставлення до такої компанії ділових партнерів буде іншим, ніж за умови її реєстрації, приміром, на якомусь із островів у Карибському морі.
Критерії вибору тієї чи іншої офшорної зони — різноманітні. Проте універсальним вважають кількість зареєстрованих в офшорі компаній.
Переваги офшорів в умовах фінансової кризи для підприємств:
1) реєстрація своєї офшорної компанії в умовах нестабільного курсу гривні, заборони передоплат за кордон та ускладненнями купівлі валюти на біржі дозволить легально торгувати за безготівкову валюту в Україні навіть вітчизняними товарами. Покупець замість купівлі за гривні підписує імпортний контракт з офшорною компанією і проплачує їй валюту, але товар отримує зі складу представництва компанії в Україні при наданні банківського SWIFT-підтвердження переказу коштів. Для отримання гривні офшорна компанія продає необхідну суму валюти для закупівлі вітчизняних товарів на біржі або напряму оплачує імпортні поставки і продовжує свою діяльність;
2) проплата договору з дозволених НБУ послуг власній офшорній компанії дозволяє легально вивезти та зберегти капітал;
3) використання декількох офшорних компаній при приватизації підприємств дозволяє зберегти анонімність реального власника та отримати контрольний пакет акцій підприємства;
4) офшорні компанії, як правило, є акціонерними товариствами (іноді партнерствами) і мають статус IBC — International Business Company за порівняно невелику плату — до 1000 дол. США;
5) в переважній більшості юрисдикцій зареєстровані офшорні компанії не зобов’язані подавати бухгалтерські звіти урядовим чи податковим органам [9, 34—38].
продолжение
--PAGE_BREAK--3. Система оподаткування на Кіпрі3.1 Зміни в оподаткування на Кіпрі — вимога часу
Кіпр довго був знаменитий своєю надзвичайно м’якою системою оподатковування. Так, наприклад, уряд Кіпру уклав договору з цілою низкою країн про запобігання подвійного оподатковування. Перелік цих країн включає Австрію, Англію, Болгарію, Угорщину, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Італію, Канаду, Китай, Кувейт, Норвегію, Польщу, Росію, Румунію, Словаччину, США, Україну, Францію, Чехію, Швецію, Югославію. Головна мета цих обопільних умов — уникнути необхідності оплати податків на прибуток у двох країнах [4, 9].
Наприклад, громадянин Великобританії може скористатися цим договором існуючим між урядами двох країн. Це значить, що одержуючи пенсію чи вкладаючи кошти в підприємство на Кіпру, він оплачує податки на Кіпру, тим самим знижуючи їх, оскільки у Великобританії вони вище. Більшість податкових відрахувань на Кіпру значно нижче, ніж у багатьох інших країнах, що так само пропонує широкий вибір нерухомості.
Остання податкова реформа надзвичайно знизила розмір зборів, які беруться із платників податків. Основна причина кіпрських податкових реформ, проведених Кіпром останні три роки — це його прагнення стати учасником процесу європейської інтеграції (вступ цієї держави в Європейський Союз відбувся 1 травня 2004 року).
Гармонізація податків у ЄС здійснюється з метою скасування податкових границь та створення рівних умов конкуренції для господарчих суб’єктів на внутрішньому ринку ЄС шляхом зближення структури податкових систем, порядку стягування основних податків, у тому числі встановлення нижніх меж частини з них. До цього часу найбільш вирішена гармонізація непрямих податків (ПДВ та акцизи). В області прямих податків співтовариство має розробити ефективну діючу єдину систему оподатковування. Поки що правила ЄС, прийняті в 1990 р., передбачають застосування загальних правил оподатковування: приросту капіталу у випадку злиття, поділу і придбання частки участі в капіталі компаній різних країн-членів, прибутків материнських і дочірніх компаній, а також прибутків пов’язаних між собою підприємств [5, 27].
Тепер, після прийняття нових законів, реформоване податкове законодавство Кіпру, можливо, буде найсучаснішою податковою системою в ЄС, що відповідає усім вимогам Організації економічного співробітництва і розвитку у відношенні несумлінної податкової конкуренції.
Ключовою стадією реформи стало прийняття кіпрськими законодавчими органами 17 законопроектів, що установлюють фактично однаковий режим оподатковування для всіх компаній незалежно від країни походження їхніх капіталів і доходів. У такий спосіб у новому законодавстві будуть усунуті розходження між офшорними компаніями (Компаніями міжнародного бізнесу) і внутрішніми (національними) компаніями.
Однією з перших і найбільш значних дій в реформування системи оподаткування було зобов’язання Кіпру в 2000 р. перед організацією з економічного співробітництва і розвитку ліквідувати до 2005 року будь-яку негативну податкову практику й ухвалити міжнародні стандарти прозорості, обміну інформацією і податкової конкуренції.
Кіпр як потенційний член Європейського Союзу був повинен привести свої закони і практику у відповідність з acquis communautiare. У податковому законодавстві він був повинен відповідати Кодексу Європейського Союзу, а також правилам оподаткування у бізнесі, що стало фундаментальною реформою його податкової системи.
Згідно з вимогами Європейського Союзу парламент Кіпру 1 липня 2002 р. ухвалив пакет податкових законів. Тоді на Кіпрі було введено нову систему оподаткування, основною характеристикою якої стала інтеграція корпоративного податку і податків, що віднімаються (withholding taxes) з податком на прибуток від розподілених доходів. Така система інтеграційного типу містить як один з основних елементів єдину (10%) ставку податку на прибуток, застосовувану однаково до локальних і міжнародних бізнес-компаній починаючи з 1 січня 2003 р. Міжнародні компанії, що вже існують на острові і ведуть активну діяльність, можуть сплачувати податок на прибуток за ставкою 4,25% до кінця 2005 р. за умови, що вони мали прибуток, отриманий за межами Кіпру у 2001 р. і одержуватимуть його протягом наступних чотирьох років — так звані «перехідні положення». У разі обрання ставки податку 4,25% до кінця 2005 р. компанія має право на віднесення збитків, що виникли до 2000 р., у рахунок майбутніх періодів тільки до закінчення 2005 року [5, 28].
3.2 Характерині риси сучасного оподаткування на Кіпрі
Зараз на Кіпрі зафіксовано визначення резидента. Компанія з резидентством на Кіпрі — це компанія, управління і контроль якої відбуваються на Кіпрі. Дивіденди, виплачувані кіпрським податковим резидентам, підлягають оподаткуванню за ставкою 15%, що базується на передбачуваному розподілі 70% з 90% прибутку, що залишився після сплати 10% корпоративного податку. Дивіденди, виплачувані іноземним юридичній і фізичній особам, виключені з цього оподаткування.
Таким чином, податкова інтеграція відбувається через комбінування ставок податку на прибуток організацій (10%) і податку на дивіденди (15%), загалом 19,45%, що менше від найвищої ставки податку на прибуток (25%) до податкової реформи.
При виплаті відсотка від капіталу остаточний податок становить 10% і віднімається платником, але буде зарахований для одержувача цього доходу як внесок до Фонду оборони. Відсоток на капітал, одержуваний фізичними особами, а також 50% від цього доходу, отриманого компаніями за кордоном, звільняється від сплати податку на прибуток.
Зараз на Кіпрі немає податків на прибуток, отриманий як результат розпорядження (продажу, реалізації яким-небудь чином) цінними паперами для всіх компаній, які є резидентами Кіпру.
На українському ринку цінних паперів кіпрські компанії звільнені від оподаткування прибутку в Україні на підставі Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тепер вони не плататимуть податок і на Кіпрі.
Крім того, скасовано 5-річне обмеження для тривалості обліку збитків попередніх періодів при розрахунку оподатковуваного прибутку. Тепер немає обмежень у часі для обліку збитків.
Збитки компанії можуть бути враховані при розрахунку прибутку іншої компанії цієї ж групи. Нове податкове законодавство враховує відповідну директиву ЄС, яка дозволяє не обкладати податком підсумки реорганізації, злиття, придбання компаній і їх об’єднання.
Таким чином, збільшуються можливості і гнучкість податкового планування [4, 11].
Єдиний корпоративний податок. Найважливішим елементом нової системи є введення єдиного корпоративного податку для національних і міжнародних компаній і підвищення його стандартної ставки з 4,25% у 2002 р. до 10% з 1 січня 2003 р. Нова ставка застосовується до всіх компаній, зареєстрованим на Кіпру, незалежно від джерел одержання прибутку (на Кіпру чи за його межами).
Активно діючі на Кіпру міжнародні компанії можуть тимчасово продовжувати платити корпоративний податок по ставці 4,25% до кінця 2005 р., якщо їхній прибуток у 2001 р. і протягом чотирьох наступних років буде цілком отриманий з джерел за межами Кіпру. При цьому крім зниженої ставки дана міжнародна компанія буде мати право на списання збитків, що виникли до 2000 р., за рахунок прибутку, отриманої в 2001 — 2005 р.
Однак нова система має негативні сторони. Зокрема, компанії, що зробили вибір на користь зниженої ставки, не можуть користатися податковими пільгами при злитті [6, 12].
Дивіденди, виплачувані кіпрським податковим резидентам, підлягають обкладанню по ставці 15% (за основу для оподатковування береться частина, тобто 70% з 90% прибутку, що залишилася після сплати 10% корпоративного податку). Дивіденди, що сплачуються юридичним і фізичним особам-нерезидентам, виключені з даного виду оподатковування.
Оподаткування фізичних осіб.Фізичні особи будуть визнаватися резидентами Кіпру для цілей оподаткування, якщо вони перебували на острові понад 183 дні у відповідному календарному році. Для юридичних осіб при визначенні резидентства застосовується правило, встановлене у Великобританії, відповідно до якого компанія є резидентом там, де розташоване місце контролю й управління. Кіпр піде шляхом розвитку британської офшорної моделі, основним елементом якої є нерезидентні компанії, що замінять на острові так звані «ring-fenced» компанії.
У результаті реформи законодавства вводиться система оподаткування доходів кіпрських резидентів, одержаних за кордоном, і оподаткування доходів нерезидентів Кіпру, отриманих з кіпрських джерел.
У результаті податкової реформи відбулося зменшення ставок прибуткового податку з 30—40 до 20—30% у залежності від розміру доходів; при цьому неоподатковуваний рівень доходів збільшився з 6 до 10 тис. кіпрських фунтів [5, 28].
Склад витрат, дозволених фізичним особам для зменшення оподатковуваної бази, зазнав значних змін і містить тільки витрати у зв’язку зі страхуванням життя, внесками до пенсійних фондів і фондів соціального забезпечення.
Заробітна плата іноземних співробітників (включаючи оплату витрат на житло, навчання дітей і деякі інші) буде тимчасово обкладатися податком по зниженій ставці (чи взагалі не обкладатися), але дані пільги не будуть відновлені після закінчення терміну їхньої дії.
За новими правилами іноземні співробітники міжнародних компаній будуть платити прибутковий податок у тому же розмірі, що і громадяни Кіпру; вони будуть робити внески у фонд соціального забезпечення, а їхньої пільги у виді безмитного ввозу ряду товарів були скасовані з 1 квітня 2003 р.
Табл.1. Оподаткування фізичних осіб [5, 28]
Розмір доходу (кіпрські фунти)
Поточна ставка
З 1.01.2004р.
0 — 6000
0%
0%
6001 — 9000
20%
від 0 до 10000
9001 — 12000
30%
10001—5000 (20%)
12001 — 15000
40%
15001—20000 (25%)
Понад 15000
40%
Понад 20000 (30%)
Оподатковуваний дохід.Дохід у вигляді дивідендів з-за кордону і з Кіпру повністю звільнений від податку на прибуток. Це означає, що кіпрські холдингові компанії стають винятково привабливими. Наприклад, при переказі дивідендів з України кіпрська компанія підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Прибуток, отриманий від діяльності постійного представництва за кордоном, переказаний на Кіпр, зовсім звільнений від податку на прибуток.
Якщо компанія веде діяльність в Україні через постійне представництво і використовує пільги, надані місцевим законодавством, або спеціальний податковий режим на визначеній території і платить податки в Україні, то її прибуток, переказаний на Кіпр, податком не обкладається.
50% від доходу у вигляді відсотків компанії з резидентством на Кіпрі звільнено від податку на прибуток.
Отже, варіанти кредитування від імені кіпрських компаній залишаються винятково привабливими, тому що в Україні доходи у вигляді відсотків податком не обкладаються (за умовами податкової угоди).
Проте дохід у вигляді відсотків, зароблений як результат торгової діяльності компанії, повністю обкладається податками.
Однак якщо кіпрська компанія спочатку одержала кредит від оф-шорної фірми, а потім надала його українському підприємству, то виплати відсотків офшорній фірмі зменшать оподатковуваний прибуток і на Кіпрі.
Немає утримуваного податку на виплату дивідендів, відсотків і ліцензійних платежів нерезидентам Кіпру. Це можна використовувати при роботі кіпрських компаній разом з офшорними, бо платежі з України на Кіпр з використанням роялті обкладаються за нульовою ставкою.
У разі якщо акціонери чи бенефіціарії (справжні власники компанії) не є резидентами Кіпру, дохід компанії не обкладається спеціальним податком на оборону.
Податок на нерухомість. Податок на нерухомість справляється з нерухомої власності, розташованої на Кіпрі за такими ставками (див. табл. 2).
Табл. 2. Розмір податкових ставок в залежності від оподаткованого доходу [4, 10]
Оподатковуваний дохід, (КФ)
Податкові ставки, %
До 100000
100001—250000
250001—500000
500000 і вище
—
2,5
3,5
4,0
Оскільки вартість найпопулярніших квартир і котеджів на острові, як правило, поки що не перевищує 100 000 кіпрських фунтів, вони не оподатковуються.
Оподаткування міжнародного бізнесу. Кодекс Європейського Союзу (ЕU Соdе of Conduct) чітко визначає неможливість податкових привілеїв для окремих категорій осіб, дистанційованих від локального ринку. Керуючись цією вимогою, Кіпр скасував преференційні податкові ставки, застосовувані до міжнародних бізнес-компаній. Нова система передбачає перехід від кредитного методу до методу вилучення, що дозволить міжнародному бізнесу зберегти певні привілеї, наприклад, відсутність податку на дивіденди і відсотки на капітал, виплачувані акціонерам компанії, а також вилучення з оподатковуваної бази доходів постійних представництв за кордоном. Міжнародні бізнес-компанії одержують шанс брати участь у ділових операціях на Кіпрі з можливістю компенсації збитків від діяльності за кордоном за рахунок прибутку, отриманого на Кіпрі.
Заробітна плата (зарплата і пільги, наприклад, забезпечення житлом, витрати на утримання, плата за школу) іноземних співробітників міжнародних бізнес-компаній оподатковуються за зниженою ставкою або не оподатковуються зовсім, але ці пільги не будуть відновлені після закінчення терміну їх дії.
Іноземні співробітники платитимуть прибутковий податок у тому ж розмірі, що й громадяни Республіки Кіпр, їм треба сплачувати внески до фонду соціального забезпечення і їхні пільги були скасовані з квітня 2003 року. Особи-нерезиденти, наймаючи працівників на Кіпрі, мають право на податкові пільги в розмірі 20% заробітної плати протягом перших трьох років, з лімітом 5000 КФ, як компенсацію за додаткові витрати для їх влаштування на острові.
Податок на додану вартість (ПДВ). З 1 липня 2002 року збільшився з 10% до 13%, а з 1 січня 2003 року виріс до 15%.
продолжение
--PAGE_BREAK--3.3 Вплив нової системи оподаткування на міжнародний бізнес на Кіпрі
Оподаткування загального прибутку контрольованих з-за кордону компаній залежить вже не від місця реєстрації, а від місця контролю й управління.
Прибуток компаній, зареєстрованих на Кіпрі, але керованих і контрольованих з-за кордону, підлягатиме оподаткуванню на Кіпрі тільки в частині, отриманій з кіпрських джерел. Такі компанії звільнені від податку на іноземні дивіденди і податку на відсоток від капіталу, а також від оподаткування прибутку постійного представництва за кордоном. Вони можуть використовувати іноземний податковий кредит і компенсацію збитків, понесених за кордоном. Вони позбавлені можливості скористатися привілеями за угодами про уникнення подвійного оподаткування, але водночас до них не будуть застосовуватися й умови про обмін інформацією, що є складовою частиною таких угод.
На нові правила поширюється дія Директиви ЄС про злиття при реорганізації, учасниками якої є компанії — резиденти Кіпру, з наданням сприятливого податкового режиму для ефективного врахування активів і збитків для формування оподатковуваної бази, зі звільненням від сплати податків на приріст капіталу, на прибуток, ПДВ і маркового збору. (В основному новий закон побудований на базі законодавства Великобританії про реорганізацію).
Усі вищеназвані переваги дозволять розглядати Кіпр як ідеальне місце для розташування холдингових компаній з можливістю, по-перше, одержувати дивіденди з діючих компаній, вільні від податків, що віднімаються, чи сплачуваними за нижчою ставкою завдяки дії широкої мережі угод про уникнення подвійного оподаткування або Директиви ЄС про основні і дочірні підприємства. По друге, одержувані дивіденди не обкладаються податком на дивіденди і податком на приріст капіталу. По-третє, холдингова компанія може перерозподіляти дивіденди за кордон без будь-яких податків у юрисдикції перебування холдингу, що, як правило, є найскладнішим завданням.
Таким чином, Кіпр як офшорна зона залишився ідеальним тільки для холдингових компаній. Привабливість його втрачається через зростання з 2006 року податків, а також у зв’язку з виключенням кіпрських офшорних компаній зі сфери діяльності угод про уникнення подвійного оподаткування. Тим, хто використовував офшорні компанії Кіпру для мінімізації податкових втрат, до кінця 2005 року доведеться реструктуризувати схеми мінімізації податків [7, 24].
Оскільки Кіпр був єдиною країною з офшорним законодавством і великою кількістю податкових угод, то не існує повноцінної альтернативи для замін кіпрських компаній у податкова схемах. На часі пошук країн і створення податкових схем за участи найбільш прийнятних форм підприємств. Залежно від сфер діяльності, держави, на території якої одержується основний прибуток, і мети схеми можуть бути най різноманітніші.
Найкращою й універсальною для діяльності в усьому світі, і Україні зокрема, можна вважати схему за участю європейської компанії, що є платником податків у себе (між цією країною та Україною повинна бути укладена угода про уникнення подвійного оподаткування), і звичайної офшорної компанії (див. рис. 1). Це дозволяє сховати офшорність операцій — всі операції проводяться від імені європейської компанії, і використовувати за потреби переваги угод про уникнення подвійного оподаткування.
$ $
Офшорна
компанія
Європейська
компанія
Клієнти
Контракти
Контракти
Рис. 1. Схема оподаткування за участю европейською компанії
Ця схема, звичайно, дорожча, тому що крім офшорної, передбачає європейську компанію, але вона того варта, бо виключає ризик форс-мажору щодо офшорних країн і дозволяє надати бізнесу престижного європейського вигляду. При цьому втрати на податках зводяться до символічних завдяки маніпулюванню фінансами між офшорною і європейською компаніями.
Крім того, ведення бізнесу від імені європейської компанії з розрахунками в євро має перевагу перед роботою з американськими компаніями і розрахунками в дол. США, тому що найжорстокіша у світі податкова служба США і уряд вживають заходів для контролю за фінансовими потоками резидентів США і всіма платежами в дол. США, у тому числі через комп’ютерну систему, що перехоплює всі трансакції через банки США, і формує базу даних за цією інформацією.
продолжение
--PAGE_BREAK--