--PAGE_BREAK--Таблиця 2.1 – Числові значення вихідних даних для розв'язання задачі №1
№ варіанту
Значення показників (по варіантах), млрд. умовних одиниць
ВВП
ЕХ
ІМ
ТRF
6
360
35
32
42
Вихідні дані для розв'язання задачі №1:
Валовий внутрішній продукт країни складає 360 млрд. умовних одиниць.
Обсяг експорту товарів та послуг складає 35 млрд. умовних одиниць.
Обсяг імпорту товарів та послуг складає 32 млрд. умовних одиниць.
Обсяг державних трансфертів складає 42 млрд. умовних одиниць.
Обсяг кінцевих споживчих витрат домашніх господарств складає 40% від внутрішніх витрат країни.
Обсяг державних закупівель товарів та послуг складає 20% від внутрішніх витрат країни.
Розрахувати:
1) обсяг державних витрат (Gе);
2) обсяг валових інвестицій (Ів);
3) обсяг національних заощаджень (Sn);
4) зробити висновок, чи може країна бути кредитором на світовому ринку.
Розв'язання
Cтруктуру валового внутрішнього продукту (ВВП) за кінцевим використанням (або за сукупними витратами) матиме вигляд:
ВВП =RВН + NХ, млрд. умовних одиниць
де Rвн – внутрішні витрати країни, млрд. умовних одиниць;
NХ – чистий експорт, млрд. умовних одиниць.
Чистий експорт (NХ) країни складає:
NХ = ЕХ-IМ, млрд. умовних одиниць
де ЕХ – обсяг експорту товарів та послуг, млрд. умовних одиниць;
IМ – обсяг імпорту товарів та послуг, млрд. умовних одиниць.
NХ = 35–32=3 млрд. умовних одиниць
Отже: RВН = ВВП – NХ, RВН = 360 – 3 = 357 млрд. умовних одиниць
С = = 142,8 млрд. умовних одиниць;
G = = 71,4 млрд. умовних одиниць.
Державні витрати складаються із обсягу державних закупівель та обсягу державних трансфертів(ТRF).
Таким чином, державні витрати (Gе) складають:
Gе = G+TRF млрд. умовних одиниць
Gе = 71.4+42=113,4 млрд. умовних одиниць.
Національні заощадження країни (Sn) складають:
Sn = ВВП – С – G, млрд. умовних одиниць
або
Sn = IB + NX, млрд. умовних одиниць
Sn = 360 – 142,8 – 71,4=145,8 млрд. умовних одиниць;
IB = 145,8 – 3 = 142,8 млрд. умовних одиниць.
Висновки за результатами розв'язання задачі №1:
1) обсяг державних витрат (Gе) становить 113,4 млрд. умовних одиниць;
2) обсяг валових інвестицій (Ів) становить 142,8 млрд. умовних одиниць;
3) обсяг національних заощаджень (Sn) становить 145,8 млрд. умовних одиниць;
4) з теоретичної точки зору можна зробити висновок, що країна може використовувати частину своїх національних заощаджень (в обсязі 145,8 млрд. умовних одиниць) на кредитування закордонних (іноземних) партнерів, тобто може виступати на мировому ринку кредитором.
Визначення термінології:
1. Валовий внутрішній продукт – це показник сукупного обсягу діяльності суб'єктів господарювання, який визначає загальну ринкову вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за рік.
2. Державний сектор – це комплекс господарських об'єктів, що перебувають у власності держави. В Україні майном державного сектора розпоряджається Фонд державного майна України.
3. Державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.
4. Суспільні блага – це загальнодоступні та безкоштовні блага (товари, послуги), якими може користуватися кожна людина, незалежно від її рівня платоспроможності.
5. Державні закупівлі – це сумарні кінцеві витрати секторів загальнодержавного управління та некомерційних організацій.
6. Чистий експорт – це різниця між обсягами експорту товарів/послуг та обсягом імпорту товарів/послуг.
7. Трансферти – це кошти, що передаються (надаються чи одержуються) на безоплатній та безповоротній основі.
8. Міжбюджетні трансферти – це кошти які передаються з одного бюджету до іншого на безоплатній та безповоротній основі.
9. Дотація (пожертва) – це міжбюджетний трансферт – особливий вид асигнувань з державного бюджету, який використовується для збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів та покриття касових збитків окремих державних підприємств, тобто є одним із способів надання державної фінансової допомоги місцевим бюджетам або окремим державним підприємствам.
10. Субвенція – (приходити на допомогу) – це міжбюджетний трансферт, який надається на конкретні цілі (наприклад, для ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій).
Задача №2
Числові значення вихідних даних (відповідно до варіанту) для розв'язання задачі №2 наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Числові значення вихідних даних для розв'язання задачі №2
№ варіанту
Значення показників (по варіантах), млрд. умовних одиниць
∆Ge
∆C
∆Y
∆T
∆IM
ВВПt -1
6
6
8
10
3
4
180
Вихідні дані для розв'язання задачі №2:
Зміна обсягу державних витрат країни у поточному році по відношенню до попереднього року складає 6 млрд. умовних одиниць.
Зміна обсягу кінцевих споживчих витрат домашніх господарств у поточному році по відношенню до попереднього року складає 8 млрд. умовних одиниць.
Зміна обсягу валового національного доходу країни у поточному році по відношенню до попереднього року складає 10 млрд. умовних одиниць.
Зміна обсягу податкових надходжень у поточному році по відношенню до попереднього року складає 3 млрд. умовних одиниць.
Зміна обсягу імпорту товарів та послуг, що надходять до країни у поточному році по відношенню до попереднього року складає 4 млрд. умовних одиниць.
Обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році складає 180 млрд. умовних одиниць.
Розрахувати:
1) абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (∆ВВПt) за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді, млрд. умовних одиниць;
2) темп зростання обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді, %;
3) темп приросту обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді, %;
4) граничну схильність до заощаджень (mps).
Розв'язання
1. Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (∆ВВПt) складає:
∆ВВПt = ВВПt – ВВПt-1, млрд. умовних одиниць
де ВВПt – обсяг валового внутрішнього продукту у поточному році, млрд. умовних одиниць;
ВВПt-1 – обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році, млрд. умовних одиниць.
Для того, щоб пояснити вплив зміни державних витрат на кінцевий результат функціонування економіки країни, необхідно використати механізм податкової мультиплікації.
Абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (∆ВВПt) за рахунок зміни обсягу державних витрат у попередньому періоді розраховується за формулою:
∆ВВПt = Ge *md, млрд. умовних одиниць
де Ge – зміна обсягу державних витрат країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць;
md – мультиплікатор державних витрат.
Мультиплікатор державних витрат (md) розраховується за формулою:
md =
де mpc – гранична схильність до споживання;
t – гранична ставка оподаткування;
m* – гранична схильність до імпортування.
md = = 1,85
Гранична схильність до споживання (mpc) розраховується за формулою:
mpc =
де ∆С – зміна обсягу кінцевих споживчих витрат домашніх господарств у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць;
∆Y – зміна обсягу валового національного доходу країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.
mpc = 8/10 = 0,8
Гранична ставка оподаткування (t) розраховується за формулою:
t =
де ∆Т – зміна обсягу податкових надходжень у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.
t = 3/10 = 0,3
Гранична схильність до імпортування (m*) розраховується за формулою:
m* =
де ∆ІМ – зміна обсягу імпорту товарів та послуг, що надходять до країни у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.
m* = 4/10 = 0,4
∆ВВПt = 6 * 1,85 = 11,1 млрд. умовних одиниць;
ВВПt = ∆ВВПt + ВВПt -1 = 11,1+180 = 181,1 млрд. умовних одиниць.
2.Темп зростання обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року складає:
= * 100%, %
де ВВПt – обсяг валового внутрішнього продукту у поточному році, млрд. умовних одиниць;
ВВПt-1 – обсяг валового внутрішнього продукту у попередньому році, млрд. умовних одиниць.
= *100% = 100,61%.
3. Темп приросту обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попередньго року складає:
% = * 100% = *100%, %
де ∆ВВПt – абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року, млрд. умовних одиниць.
% = *100% = 6,17%.
4. Гранична схильність до заощадження (mps) пов'язана із граничною схильністю до споживання (mpc):
mpc+mps = 1
mps = 1 – mpc = 1 – 0,8 =0,2.
Висновки за результатами розв'язання задачі №2:
1) абсолютний приріст валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року (∆ВВПt) за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді становить 11,1 млрд. умовних одиниць;
2) темп зростання обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді становить 100,61%;
3) темп приросту обсягу валового внутрішнього продукту у поточному році по відношенню до попереднього року за рахунок зміни державних витрат у попередньому періоді становить 6,17%;
4) гранична схильність до заощаджень (mps) становить 0,2.
Визначення термінології:
1. Суверенітет держави – це цілісність та недоторканість території держави в межах існуючого кордону, а по-друге, – повноту влади, самостійність і незалежність влади від будь-яких внутрішніх або зовнішніх впливів в прийнятті рішень на державному рівні стосовно будь-яких питань державного життя, у тому числі стосовно питань формування та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни.
2. Економічна система – це упорядкована, скоординована система взаємозв'язків між суб'єктами національної економіки в циклі суспільного відтворення.
3. Інфраструктура економічної системи – це перелік об'єктивно необхідних сфер, що забезпечують функціонування економічної системи. До складу інфраструктури будь-якої економічної системи входять: 1) виробнича сфера; 2) фінансово-кредитна сфера; 3) соціальна сфера; 4) екологічна сфера; 5) інформаційна сфера; 6) управлінська сфера.
4. Об'єкт економічної безпеки України – національні економічні інтереси України.
5. Загрози економічній безпеці України – це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері.
6. Критерії економічної безпеки – це реальні статистичні показники, за якими здійснюються оцінка, стан економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку.
7. Показники (або індикатори) економічної безпеки – це найбільш важливі параметри розвитку економіки країни (реальні статистичні показники), що дають уявлення про стан інфраструктури економічної системи в цілому.
8. Граничні значення індикаторів – це кількісні величини, порушення яких викликав загрозливі процеси в економіці та може призвести до руйнування інфраструктурі: економічної системи, до загострення соціальної та політичної ситуації з країні.
9. Виробнича безпека – це такий рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатні забезпечити збільшення реальних темпів зростання економіки (в тому числі збільшення реальних темпів зростання ВВП) розширене її відтворення.
10. Безпека воєнно-промислового комплексу – це спроможність державі: гарантувати задоволення військово-економічних потреб на рівні доцільної оборонної достатності.
11. Енергетична безпека держави – це такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування вітчизняної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного стану.
12. Інформаційна безпека держави – це захист інформаційного простору держави від неправдивої та необ'єктивної інформації стосовно визначення національних інтересів держави, пріоритетів соціально-економічного і політичного розвитку країни, стосовно засобів і шляхів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики та в інших питаннях, з метою запобігання маніпулюванню свідомістю громадян з боку суб'єктів, що мають за мету дестабілізацію соціально-економічної та політичної ситуації в державі та становлять потенційну загрозу національним інтересам держави та її суверенітету.
Задача №3
Числові значення вихідних даних (відповідно до варіанту) для розв'язання задачі №3 наведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Числові значення вихідних даних для розв'язання задачі №3
№ варіанту
Значення показників (по варіантах), млн. чол.
L
U
UПР
EЗВ
6
38
5
4
3
Вихідні дані для розв'язання задачі №3:
Кількість робочої сили на початку року становила 38млн. чол.
Кількість безробітних на початку року становила 5 млн. чол.
Відомо, що протягом року за умови незмінної кількості робочої сили працевлаштувалися 4 млн. чол., а втратили роботу 3 млн. чол.
Розрахувати:
1) коефіцієнт звільнення робочої сили (kЗВ);
2) коефіцієнт працевлаштування робочої сили (kПР,);
3) рівень безробіття на початок року (РU(n));
4) рівень безробіття на кінець року (РU(k));
5) зміну рівня безробіття за рахунок безробітних, які знайдуть роботу протягом року (РU(пp));
6) зміну рівня безробіття за рахунок зайнятих, які втратять роботу протягом року (РU(зв)).
Розв'язання
Кількість робочої сили (L) на початок (або кінець) певного періоду визначається сумою кількості зайнятих та безробітних:
L = Е + U, млн. чол.
де Е – кількість зайнятих на початок (або кінець) певного періоду, млн. чол.;
U – кількість безробітних на початок (або кінець) певного періоду, млн. чол.
Е = L – U = 38 – 5 = 33 млн. чол.
Коефіцієнт звільнення робочої сили (kЗВ):
kЗВ = * 100%,
де Езв – кількість звільнених працівників протягом певного періоду, млн. чол. і
Е(n) – кількість зайнятих на початок певного періоду, млн. чол.
kЗВ = 3/33 * 100% = 9,1%
Коефіцієнт працевлаштування робочої сили (kПР):
kПР = * 100%,
Uпр – кількість працевлаштованих безробітних протягом певного періоду, млн. чол.
U(n) – кількість безробітних на початок певного періоду, млн. чол.
kПР = 4/5 * 100% = 80%
Рівень безробіття на початок року (РU(n)) становитиме:
PU(n) = * 100%,
де U(n) – кількість безробітних на початок року, млн. чол.;
L – кількість робочої сили на початок року, млн. чол.
PU(n) = 5/38 * 100% = 13,2%
А рівень безробіття на кінець року (PU(к))) становитиме:
PU(к) = * 100%,
де U(k) – кількість безробітних на кінець року, млн. чол.
Кількість безробітних на кінець певного періоду (U(k)) визначається за формулою:
U(k) = U(n) – Uпр + Езв
де U(n) – кількість безробітних на початок певного періоду, млн. чол.;
Uпр – кількість працевлаштованих безробітних протягом певного періоду, млн. чол.;
Езв – кількість звільнених працівників протягом певного періоду, млн. чол.
U(k) = 5 – 4 + 3 = 4
PU(к) = 4/38 * 100% = 10,5%
продолжение
--PAGE_BREAK--