профильне навчання

Реферат «Шляхи і форми здійснення профільного навчання у старшій школі» «Мистецтво навчання є мистецтвом пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її » Анатоль Франс Запровадження та здійснення профільного навчання у старшій загальноосвітній школі забезпечує виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру

і 12-річний термін навчання» і спрямоване реалізувати потреби старшокласників щодо їх майбутнього професійного вибору, забезпечити якість та безоплатність. Профільне навчання старшокласників міста повинно об'єктивно відповідати розвиткові європейського освітнього простору; орієнтуватися на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, поєднувати загальноосвітню та професійну освіту. Основні цілі профільного навчання полягають у необхідності

забезпечення умов рівного доступу до здобуття якісної загальноосвітньої профільної та допрофесійної підготовки учнівської молоді, виявлення та розвиткові професійних інтересів, реалізації ідеї неперервної освіти упродовж життя. Розпочате у м. Києва у 2002 році перетворення старшої школи у профільну створює сприятливі умови для свідомого вибору випускником школи галузі своєї майбутньої професійної діяльності та реалізації у межах

навчально-виховного процесу початкової, професійно-світоглядної підготовки з певного фаху. Зазначене ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів та має забезпечувати якнайповніше розкриття особистості під час її подальшої продуктивної діяльності. Тобто, профільна школа потенційно має найбільше можливостей щодо практичної реалізації принципу особистісно-зорієнтованого навчання та реально створює умови для вибору

кожним учнем власної освітньої траєкторії з метою опанування предметними знаннями, уміннями, навичками та досвідом практичної діяльності, які максимальною мірою відповідають його бажаній сфері майбутньої професійної діяльності. У 2006 році розпочали навчання саме в профільній школі 3185 старшокласників. Профілі, обрані учнями, різноманітні. В кількісному вираженні розподіл учнів за профілями такий: філологічний - 457; природничо-математичний - 1297, суспільно-гуманітарний -

807; технологічний - 401; вивчення автосправи - 82; спортивний - 137. Запровадження профільного навчання у старшій 12-річній школі вимагає створення відповідних умов, апробації та впровадження педагогічних новацій, розумного поєднання нового з традиційним. Це складна психолого-педагогічна та управлінська задача, яка потребує вирішення цілого комплексу психологічних, педагогічних, організаційних, навчально-методичних, адміністративних, фінансових, технічних та

інших завдань. З метою забезпечення рівного та безоплатного доступу старшокласників до профільної та початкової професійної підготовки пропонується така модель профільної школи: зміст предметів частково реалізовуватиметься як ін варіативна складова змісту загальної середньої освіти. Це дозволить учням обирати не один-два предмети, а конкретну пріоритетну галузь для глибшого вивчення групи, циклу, кількості, предметів. Шляхи здійснення профільного навчання: •

Визначити вимоги до необхідної матеріально-технічної бази та рівня фахово-інформаційної підготовки кадрового складу закладів освіти для забезпечення профільного навчання у старшій школі. • Забезпечити перепідготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників основної та старшої школи, зорієнтовану на психолого-педагогічне забезпечення допрофільного та профільного навчання. . • Дослідити та здійснити аналіз навчально-методичного забезпечення для поглибленого вивчення предметів

профорієнтаційного спрямування у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Забезпечити організацію навчального процесу з впровадженням допрофільного навчання. . • Забезпечити перепідготовку керівників загальноосвітніх навчальних закладів та відповідальних працівників управління освіти з питань функціонування профільної школи. • Вивчити та узагальнити досвід впровадження різних форм профільного навчання у загальноосвітніх навчальних

закладах. • Започаткувати на WEB-сайті управління освіти розділ та випуск окремого щорічного інформаційного довідника з питань змісту і напрямів профілізації загальноосвітніх навчальних закладів району. • Поширювати інноваційний досвід допрофільної підготовки учнів, реалізований за проектами «Інтеграція середньої та вищої школи в умовах навчально-виховного закладу», «Допрофільне і профільне навчання», «Перспективна освіта». • Удосконалити профорієнтаційну роботу з учнями 8-9 класів

(анкетування, проведення групових та масових заходів, екскурсій, залучення фахівців різних спеціальностей, батьків). Формувати професійні наміри школярів у відповідності з інтересами і потребами міста у кадрах. • • Організувати проведення на базі загальноосвітніх навчальних закладів семінарів: à «Навчально-методичне забезпечення допрофільної підготовки учнів 8-9 класів» (ліцей митної справи №144); à «Профорієнтаційна робота вчителів-предметників в умовах профільного

навчання» (ТЛ НТУУ «КПІ»). • З'ясувати принципи визначення змісту освіти з подальшою корекцією навчальних планів і програм для кожної із обраних спеціалізацій профільного навчання, забезпечуючи оптимізацію розподілу годин на вивчення предметів інваріантної та варіативної складової робочого навчального плану закладу освіти району. • Розширити мережу факультативів, спецкурсів, гуртків для учнів 8-9 класів з метою поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечуючи раціональне сполучення базових, профільних

і спеціальних дисциплін, курсів за вибором, варіативних предметів. • Створити необхідну інформаційно-методичну основу для організації роботи на психолого-педагогічному рівні з визначенням способів глибинної оцінки і самооцінки особистості, прогнозування стану нахилів і поведінки, засобу професійного вибору і відбору. • Розробити і запровадити у практику шкіл систему накопичення

і звітування освітніх (навчальних і творчих) досягнень учнів 9, 10, 11-х класів - «Портфоліо». • Забезпечити координацію інформаційних і ресурсних потоків між школами та ВНЗ. Запровадити різнобічні зв'язки «загальноосвітній навчальний заклад - база для проведення навчальної практики - вищий навчальний заклад». • Визначити та підвищити роль позашкільних навчальних закладів у впровадженні й розвитку допрофільного та профільного навчання. •

Започаткувати і здійснювати системний моніторинг щодо вивчення думки учнів, батьків, педагогів з питань організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах район • Провести моніторинг якості профільної освіти з урахуванням різних моделей та створених компонентів методичної системи профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Оприлюднити отримані результати. Поширити отриманий позитивний педагогічний досвід.

Форми здійснення профільного навчання: • впровадження нових моделей профільного навчання; підготовки педагогів; • створення умов для вибору учнями профілю навчання згідно з їхніми інтересами; • забезпечення оснащення кабінетів для профільного навчання старшокласників; • налагодження конструктивних зв’язків між школами та вузами; • запровадження системного моніторингового спостереження за якістю профільного навчання; • забезпечення діалогу населення зі школами у вирішенні проблем профілізації

київських шкіл. Стає зрозумілим, що введення профільного навчання не може відбуватися гладко. Є труднощі: профільне навчання передбачає наявність кабінетів, лабораторій, обладнаних відповідно до специфіки профілю, матеріально-технічного оснащення: технічних засобів навчання, мікробібліотеку за профілем, наявність комплектів нових сучасних задачників, приладів, реактивів, тощо. І якщо з ремонтом кабінетів в школах, приладів, придбанням необхідної літератури можуть допомагати

батьки, спонсори, то придбання сучасних приладів, технічних засобів, що коштують дуже недешево є проблемою у здійсненні якісного навчання. Вселяє надію на покращення цієї ситуації Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення, функціонування та розвитку освіти в Україні” саме стосовно забезпечення навчальних закладів засобами навчання з природничо-математичних та технологічних дисциплін. Організація профільного навчання потребує кропіткої роботи з батьками

і учнями в питаннях вибору профілю та усвідомлення необхідності переходу з одного класного колективу до іншого. Тому гостро встає проблема допрофільної підготовки, яку треба починати з 7-8 класу. Саме тут потрібен постійний психологічний супровід цієї роботи. На сучасному етапі створення школи нового типу, нової якості шкільної освіти, дуже відчувається відсутність психологічної допомоги учням, вчителям і батькам. Так , в районних відділах освіти діють психологічні

служби, але ті 2-3 спеціаліста на 1 відділ не можуть ні практично, ні теоретично дійти до кожного учасника навчально-виховного процесу усіх шкіл району. Психолог потрібен в кожній школі, щоб знав дитину з малечку, допоміг у виборі профілю, в майбутньому - професії, а, може, й долі. Перехід старшокласників у доросле життя передбачає готовність вибрати, освоїти певну професію та успішно працювати в ній. Суспільство чекає від молоді віверених, відповідальних кроків.

Але час вибору раніше був обмежений, а вибір треба зробити своєчасно і, бажано, безпомилково. Тому введення у школах профільного навчання вважається велінням часу, і дозволяє зробити все можливе для кожного учня у отриманні якісної освіти в потрібному йому напрямку. Висновок Отже, все важливішого значення набуває профільне навчання у старшій школі, яке передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів

і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення. Результати аналізу інформації щодо функціонування профільних (10-11) класів художньо-естетичного спрямування, наданої інститутами післядипломної педагогічної освіти у лютому 2006 р показали, що у країні функціонує 216 навчальних закладів (444 класи), у яких за різними напрямами художньо-естетичної освіти навчаються 10032

учні. Причому, кількість таких шкіл в окремих областях є дуже різною: від 1-3 (Волинська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська обл.) до 15-21 (Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Рівненська, Харківська, Херсонська, Луганська обл.). Серед названих напрямів художньо-естетичного профільного навчання (загалом по

Україні): художньо-естетичний (у 92 школах); образотворчий (у 43 школах); музичний (у 39 школах) та інші - вокальний, хореографічний, театральний, архітектурний, гуманітарно-естетичний, мистецтвознавчий тощо (у 78 школах). З метою виховання учнівської молоді, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства та якісної підготовки старшокласників до майбутньої професійної діяльності у галузі мистецтва і культури слід: активізувати роботу щодо виявлення мистецьких

здібностей учнів та орієнтації їх на відповідний профіль навчання; cприяти розширенню мережі загальноосвітніх навчальних закладів з профільними класами художньо-естетичного спрямування, зокрема у тих областях, де цей напрямок роботи недостатньо розвинутий; створити у навчальних закладах з класами художньо-естетичного профілю належні умови для їх функціонування. Вивчення предметів, що реалізують освітні галузі «Мистецтво» та «Естетична культура», дає можливість учням засвоїти духовний досвід поколінь, морально-естетичні

цінності вітчизняної та світової художньої культури, яка постає перед учнями як історія розвитку людства. Цілісна і наскрізна вертикаль шкільної художньо-естетичної освіти покликана розвивати творчу активність учнів, залучати кожного з них до естетичного сприймання світу і творення духовних цінностей. Вона закладає основу духовної культури молодого покоління українського народу.