Міжнародне науково-технічне співробітництво

Тема : .

.

План.

Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.

Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.

Міжнародне ліцензування.Міжнародний інжиніринг.

Міжнародні міжвузівські наукові стосунки. Діяльність СОІВ.

Література:

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 101-112.

В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

1.Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.

МНТС – цеформа МЕВ, яка являє собою систему економічних зв”язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.

Структура МНТС:

створення координаційних міжнародних програм, спільних науково- технічних досліджень.

Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.

Міжнародний інжиніринг.

Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.

Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.

Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.

Розробка науково-технічних прогнозів.

Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:

Електронізація та автоматизація виробничих процесів.

Надійне мирне використання атомної енергії.

Розширення практичного вмкористання біотехнології та генної інженерії(клонування).

Космічні дослідження.

2.Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій.

Інтелектуальну власність можна визначити, як відносини між людьми, які виникають з приводу присвоєння, володіння, користування та розпорядження щодо результатів інтелектуальної власності.

Предметом(об”єктом) інтелектуальної власності є : новітні технології, наукові відкриття, винаходи, виробничий та інший досвід, ноу-хау, дослідні або промислові зразки устаткування, аппаратура, інструменти, технологічні лінії, документація, способи виробництва.

Інтелектуальна власність- це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об”єкта інтелектуальної власності.

Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.

Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах

по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі(при цьому сам винахідник залишається невідомим).

Основні міжнародні форми передання технологій:

Продаж патентів.

Міжнародне ліцензування.

Міжнардний інжиніринг.

Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Іноземні інтелектуальні інвестиції.

Міжнародні міжвузівські стосунки.

Наукові міжнародні конференці, симпозіуми, семінари,

Створення комп”ютерних банків даних(Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО)

Технологічний шпіонаж.

3.Міжнародне ліцензування.

Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.

Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.

Основні види ліцензійних угод:

1.Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліценціату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.

2.Виключна ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винахадом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.

3.Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.

Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних

прав на використання винаходу:

Роялті – це періодичні процентні відчислення.

Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово(або в розстрочку).

Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи петентами, які за передбаченням є еквівалентними.

Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.

Передача цінних паперів і надання права участі у прибутку

Об”єкти міжнародного ліцензування: розробки конструктивного, технологічного характеру, склад матеріалу, речовини чи сплаву, способи лікування, способи пошуку та добування корисних копалин, товарні та промислові знаки.

Для міжнародного ліцензування характерне таке пончття як патентна чистота – це юридична властивість об”єкта, яка означає, що він може використовуватись у даній країні без порушень діючих на її території охоронних документів виклбчного права(патентів, що належать третім особам).

На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3- до 10років, і більше для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.

Міжнародний інжиніринг.

Міжнародний інжиніринг – це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, кінечна мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов!язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу.

Іншими словами міжнародний інжиніринг – це надання інженерно- консультативних послуг.

Види інжиніронгових послуг:

Передпроектні послуги – дослідження пов”язанні з вивченням ринку товарів, що вироблятитиме об”єкт, яки будуватиметься; топографічні зйомки; розвиток транспортної мережі.

Проектні послуги – підготовка проекту, оцінка вартості проекту, експертиза проекту, робочі креслення, нагляд за проведенням робіт.

Післяпроектні послуги – підготовка контракту на будівництво, будівництво, монтаж обладнання, консультації з експлуатації обладнання.

4.Міжнародні міжвузівські наукові стосунки.Діяльність СОІВ.

Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводяться більше в науково-дослідних інститутах, а в США традиційна наука твориться в університетах, а прикладна наука – в пошукових лабораторіях при великих фірмах.

Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених в різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів та конференцій.

Дещо менше розвинена система обміну в галузі освіти, яка побудована на основі зв”язків між вузами. Найроповсюдженішими формами міжнародних відносин на рівні вищої школи є: обмін досвідом та інформацією, обмін викладачами, науковими співробітниками та студентами, спільна дослідницька діяльність, стажування молодих спеціалістів.

Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяєится Світова організація інтелектуальної власності – це міжурядова організація, що має статус спеціалізованогозакладу ООН, заснована в 1970році і має на меті: сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією; управління союзами, що входять до складу СОІВ:

Паризький союз – охорона промислової власності.

Союз РСТ – договір про патентну кооперацію.

Мадридський союз – угода про міжнародну реєстрацію знаків.

Україна однією з перших стала членом СОІВ в 1970році.