Литературная Одесса 20-30-х гг. XX века

ЗМСТ стор. Вступ 3-1. ОДЕСА ТА ОДЕСИТИ 6-2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ 20-30-х рр. ХХ ст. 9-3. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ САКА БАБЕЛЯ 11-4. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ ЮРЯ ОЛЕШ 14-5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСЬ ВАЛЕНТИНА КАТАВА 17-6. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬКОСТЯНТИНА ПАУСТОВСЬКОГО 20-7. ЖИТТЯ ТА

ТВОРЧСТЬ ЛЬФА ТА ПЕТРОВА 23-8. ЕКСКУРСЙНИЙ МАРШРУТ ЛТЕРАТУРНА ОДЕСА 20-30-х рр. ХХ ст. ПРОЕКТ 28-30 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 32-33 ДОДАТКИ 34-35 ВСТУП Актуальнсть теми. Як вдомо, культурне суспльне життя тсно пов язан мж собою складними причинно-наслдковими зв язками. Тому т суспльн потрясння, що випали на початку

ХХ ст. на долю жителв Росйсько, а згодом Радянсько мпер, не могли не створити нове поколння творчо нтелгенц. Саме на цей перод припада розквт цло плеяди талановитих та самобутнх одеських письменникв, як створили одеський перод радянсько лтератури. х твори мають велику лтературну та духовну цннсть, а бльшсть з них дос не втратила сво актуальност. Популярнсть цих письменникв серед читачв не згаса з плином часу. Тому сну цлком реальна можливсть практичного використання в туристичнй галуз пам яток цього лтературного

пероду. втленням може стати, наприклад, новий екскурсйний маршрут. Все вищенаведене спонукало автора курсово роботи майбутнього менеджера туризму вибрати саме цю тему, яка актуальною перспективною для розвитку туристично галуз в наш час на початку XXI ст. Об ктом дослдження курсово роботи стало життя та творчсть найяскравших одеських письменникв 1920-30-х рр. Хронологчн рамки дано роботи охоплюють перод 1920-30-х рр.

Аналтичний огляд лтератури. Для написання курсово роботи автором було використано значну кльксть лтератерних джерел, серед яких хотлося б вдмтити окрем роботи. У книз А. Атаса Старая Одесса викладено сторю Одеси вд моменту заснування до ХХ ст. Атас А. Старая Одесса, ее друзья и недруги. М. Ласми, 1992. У книз С. Поварцова Причина смерти расстрел дослджуться доля сака

Бабеля, причини його загибел. Книга мстить дан з архвв КДБ, протоколи допитв письменника. Поварцов С. Причина смерти расстрел Хроника последних дней Исаака Бабеля. М. ТЕРРА, 1996. Монографя академка Д. С. Лихачева Литература реальность литература аналзу образ О. Бендера, його поступовий розвиток. Автор книги намагаться вдшукати предкв

Остапа в свтовй та втчизнянй лтератур. Лихачев Д. С. Литература реальность литература . Л. Советский писатель, 1984. Велику кльксть матералу для написання курсово роботи взято з збрника Одесская плеяда, де крм сатиричних творв, мстяться бограф та характеристики творчост одеських письменникв. Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов

Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. Для складання екскурс Лтературна Одеса 20-30-х рр. ХХ ст. автором було використано картографчний матерал по м. Одеса. httpwww.odessaglobe.comrussianmap.htm Повний список використано лтератури та джерел приведений у кнц курсово роботи. Мета роботи всебчно дослдити життя та творчсть найяскравших одеських письменникв 1920-30-х рр. зробити аналз можливостей використання в туристичнй галуз культурно-сторичних пам яток, що пов язан

з лтературним життям Одеси того пероду. У данй курсовй робот автором було поставлено завдання дослдити Чому та чим одеськ письменники вдрзняються вд письменникв, чия доля няк не була пов язана з Одесою. Для цього автор дослдив та коротко виклав у данй робот сторю Одеси та мешканцв Саму епоху 1920-30-х рр яка безумовно мала досить великий вплив на лтературу Життя та творчсть найяскравших письменникв, а саме .

Бабеля, Ю. Олеш, В. Катава, К. Паустовського льфа та . Петрова Можливсть проведення екскурс Лтературна Одеса 20-30-х рр. XX ст Структура курсово роботи робота викладена на 33 сторнках складаться з вступу, восьми роздлв, списку використано лтератури та джерел, висновкв та додаткв. 1. ОДЕСА ТА ОДЕСИТИ Одеса великий культурний центр

Украни водночас одне з найсамобутнших укранських мст. Одесити не схож н на кого в свт, нколи може здатися, що вони окрема наця з свою мовою та свордною культурою. Коли людина потрапля в це мсто, вона одразу вдчува, що Одеса весь нший свт це дв велик рзниц. Одеса заснована на мсц турецько фортец Хаджибей перша згадка 1415 р. Укранська радянська енциклопедя

У 12 т. К. Головна редакця УРЕ, 1982. Т. 7. С. 482 яку 25 вересня 1789 р. взяв загн пд командуванням Дерибаса. У 1793 р. за розпорядженням Суворова, який вдповдав за укрплення кордонв з Туреччиною, починаться будвництво ново фортец httpwww.welcome.odessa.uahistoryhtml . А 27 травня 1794 р. Катерина пдпису наказ про заснування мста Хаджибей. Нове мсто створювалося, як вйськово-морський форпост

Рос на ближнх пдступах до турецьких володнь.У счн 1795 р. за бажанням Катерини мсто отримало сучасну назву. Це пов язано з тим, що колись на схд вд Хаджибея снувало грецьке поселення Одесос httpwww.te.net.uaodessaaboutindex.html . Свом виникненням та початковими успхами Одеса ма завдячувати переважно ноземцям. засновником був неаполтанець Дерибас, план забудови мста склав француз Де Волан, адмнстративна влада в кра належала вдомим французьким

емгрантам Ршель та Ланжерону. х найближчими помчниками були виключно ноземц Рошешуар, Кобле, Кастельно та нш Атас А. Старая Одесса, ее друзья и недруги. М. Ласми, 1992. С. 21. Не знайом з життям росйських мст, з звичаями росйсько провнцйно адмнстрац, кервники Одеси повели мсто новим шляхом. Вст з далекого Заходу отримувалися з перших рук, а зближення з ноземцями сприяло засвонню вропейських смакв та навикв Атас А.

Старая Одесса, ее друзья и недруги. М. Ласми, 1992. С. 21 Адмнстративний гнт мало вдчувався в Одес, тут частше чулося вльне слово, суспльна самодяльнсть знаходила соб бльше свободи, нж в нших мсцях Рос. Такою побачив Одесу О. С. Пушкн Там все Европой дышет, веет, Все блещет югом и пестреет Разнообразностью живой. Язык Италии златой Звучит по улице веселой,

Где ходит гордый славянин, Француз, испанец, армянин, И грек и молдаван тяжелый, И сын египетской земли Там само. С. 68. У пошуку вльного життя в Одесу приходили люди з рзних крав, це не були звичайн, рядов люди крпаки, що вткли вд панв були найенергйншими, найсмлившими та найбльш свободолюбивими серед свох односельчан, бо наважилися на багатоклометрову та небезпечну дорогу болгари греки, що не бажали терпти

турецьку владу чорноморськ козаки Тобто це були найбльш енергйн та смлив представники рзних народв. Недарма один з мандрвникв, що побував у Одес на початку ХХ ст писав, що населення Одеси це волевий накип народу httpwww.welcome.odessa.uahistoryhtml, ця особливсть збереглася протягом двохвково стор мста. Одеситв вважають енергйними, смливими, заповзятими та безжурними при невдачах. Ц якост нацональна риса одеситв, що взяли найкраще у свох предкв.

Отже, коротко ознайомившись з сторю Одеси та мешканцв, можна зробити висновок, що це незвичайне мсто. нема нчого дивного в тому, що одеська лтература теж ма сво особливост. Перше, що насамперед об дну всх одеських письменникв почуття гумору, яке нколи х не полиша. сну навть таке поняття, як одеський гумор. Окрм цього у свох творах одесити часто використовують специфчну одеську мову. Особливо полюбляв користуватися цим прийомом сак

Бабель. Одеськ лтератори увбрали в себе неповторний дух Одеси. Бльш того м вдалося вдтворити його на сторнках свох творв. Творчсть одеських письменникв да змогу значно поглибитися в розумнн так званого одеського феномену, що склався пд впливом ряду сторичних, культурних та геополтичних факторв. Тому знайомство з культурно-сторичними пам ятками, що так чи накше пов язан з лтературним життям

Одеси, зокрема пероду 1920-30-х рр ма вс пдстави стати невд мною частиною одесько екскурсйно програми. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ 20-30-х рр. ХХ ст. Лтература завжди була голосом епохи. Не тльки проблеми, як хвилювали художникв, а й весь арсенал художнх засобв, сам творчий метод визначались часом, рвнем розвитку соцально та художньо думки суспльства. Кожна епоха ма свою систему соцальних та флософських поглядв.

Художник, навть тод, коли у розумнн стор та людини випереджа епоху, не може бути вльним вд впливу сучасних йому уявлень про закони та сутнсть суспльного розвитку. це вдбиваться на характер його деалв. Реальна дйснсть, соцально-флософськ та дейно-естетичн уявлення про людину, суспльство та завдання мистецтва завжди мають пряме вдношення до художнього методу письменника. Початок 1920-х рр. К. Паустовський назвав часом великих сподвань

Есть город у моря Краеведческий сборник Одесса Маяк, 1990. С. 187 справд, ще жили у пам ят заманлив гасла революц, здавалося, що утопя може стати реальнстю. У цей час дея революцйного боргу, захисту пролетарсько справи вд посягань буржув та свтового капталу спонукала деяких радикально налаштованих нтелгентв спвпрацювати з ВЧК. В Автобограф, де Бабель розповда, як за порадою

Горького вн на см рокв пшов у люди, написано серед ншого був чекстом Поварцов С. Причина смерти расстрелл Хроника последних дней Исаака Бабеля. М. ТЕРРА, 1996. С. 6. дочка Бабеля це заперечувала httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishbabel.htm . Це був час, коли руйнувалося старе та необхдно було виршити, яким саме буде нове. У лтератур приблизно з 1923 р. виникають числен угрупування, як проснували до початку 1930-х рр.

История русской советской литературы Бахметьева Е. П Бузник В. В. и др. М. Высшая школа, 1979. С. 102. Кожна група письменникв мала свою думку стосовно подальшого розвитку лтератури. Мжгрупова боротьба найчастше зводилася до захисту свох та всляко ганьби чужих. З розвитком тоталтарно системи влада зрозумла, що й необхдно мати пдтримку з боку письменникв.

Так виник лтературний стиль, що отримав назву соцалстичний реалзм. Багато письменникв визжа на мсця та пише книги про чудовий хд колективзац та ндустралзац Паустовський, наприклад, написав книгу про освоння Кара-Бугазьког затоки у Касп Там само. С. 241 Особливо жорстким став контроль держави над лтературою псля появи 23 квтня 1932 р. Сплки радянських письменникв, що об днувала всх письменникв, як пдтримували

радянську владу. Вичерпну картину ц епохи залишив Булгаков у свому безсмертному роман Майстер та Маргарита. Вн опису дю цензури, коли нщо не може бути надрукованим без дозволу парт. Все, що суперечило поглядам влади, не мало право на снування. Булгаков пише про сплку письменникв, як про сотн бездарностей, що утримуються владою. найголовнше вн протиставля справжнього письменника Майстра радянзованому

Бездомному, який пише на замовлення влади. Автор недарма не да Майстров власного мен, вн символзу цле поколння справжнх письменникв. Майстер не може вльно творити в умовах радянсько дйсност Булгаков переносить його в нший свт, туди, де його творчост нчого не буде заважати. На жаль, реальним майстрам того часу так не пощастило.

3. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ САКА БАБЕЛЯ Бабель сак Емманулович народився в 1894 р. в Одес в родин купця. Його перш роботи, що пзнше увйшли до Одесских рассказов, були опублкован 1916 р. в журнал М. Горького Лтопис. Та царськ критики визнали х грубими та непристойними. На вдмну критикв, Горький похвалив короткий, натуралстичний стиль молодого письменника, в той же час

порадивши йому бачити свт httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishbabel.htm . З 1917 по 1924 рр. Бабель змнив клька професй, воював у Першй Кннй арм. Увесь цей час, як писав сам письменник, вн вивчав життя, набирався життвих вражень, не забуваючи про слова свого старшого товариша Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч.

О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 438 Псля громадянсько вйни матералом для його лтературних виступв послужив побут Першо Кнно арм. Перша його оповдь з циклу Конармя з явилась у 1923 р. Там само. С. 438. У Конарм Бабель розкрива перед читачем правдив та повн трагзму сторнки лтопису громадянсько вйни в Рос. Надал творчсть письменника, що стосуться тематики, розвивалася двома основними напрямами з одного

боку, вн пише ряд новел, об днаних у книгу Конармя, з ншого розробляв на матералах врейського мстечкового побуту п си для театру Захд кнематографчний сценарй Беня Крик. Останн, в свою чергу, чтко подляються на автобографчн та епко-романтичн, головним персонажем яких Беня Крик. Свою ходожньою манерою Бабель видляться навть серед яскравих та свордних лтературних талантв 20-х рокв. В ньому, за висловлюванням головного редактора журналу

Красная новь Воронського мечтатель сталкиваетсяс реалистом, ощутившим глубокую правду непосредственной реальной жизни, может быть, грубой, но полнокровной и цветущей. Столкновением этих противоположных эмоций и настроений питаются основные движущие мотивы его творчества, причем реалист Бабель решительно побеждает мечтателя Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов

Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 435 Бабель чудово зна те особливе середовище та тих персонажв, яких опису. За спогадами К. Паустовського, Бабель взагал писав спираючись тльки на те, що бачив, спостергав сам. Вн казав Паустовському Я не умею выдумывать. Я должен знать все до последней прожилки, иначе ничего не могу написать. На моем щите вырезан девиз подлинность

Левин Ф. И. Бабель Очерк творчества. М. Художественная литература, 1972. С. 130. Саме тому над Одесскими рассказами вита особливий дух Молдаванки, дивна сумш бандитизму та мстечкового мщанства торговки тьот Пс, аристократи богач Тартаковськ та Ейхбауми, рабни прикажчики створюють з бандитами свй свт з особливим побутом, правилами та етикою. Найголовнший герой Одесских рассказов

Беня Крик химерне поднання цього молдаванського мщанства, бандитсько смливост, дивовижно спритност та вправност. Геро Бабеля завжди в рус, в д. Письменник чудово волод далогом. Його персонаж розмовляють свою мовою, в далоз нема лтературщини, стилзац. Лтературна мова та рзн пласти живо розмовно мови були тю стихю, в якй Бабель почувався вльно. В мов героя, в самому склад, у тих словах та виразах, як вн застосову,

Бабель чудово переда характер людини, свтогляд. У 1930-т рр. присутнсть сака Еммануловича в лтератур була майже епзодичною. Його мовчання стало притчею во язицех, а псля смерт у 1936 р. могутього патрона Бабеля Максима Горького, просто небезпечним. Вн розумв це, але виправити становище вже не мг. Проте мовчання Бабеля зовсм не означало творчого безплддя. Важливим свдоцтвом цього спогади фзика

Олександра Вайсберга, автора спогадв про радянськ в язниц, що вдвдав сака Еммануловича в Москв у 1932 р. я спросил у писателя Почему вы больше не пишете На что Бабель ответил Кто вам сказал, что я не пишу и показал на полке десяток переплетенных томов. Но это были рукописи. Бабель сделал ироничное замечание о возможной судьбе этих текстов, если бы он предложил их издательству. Где эти неизданные произведения

Поварцов С. Причина смерти расстрел Хроника последних дней Исаака Бабеля. М. ТЕРРА, 1996. С. 4. Через см рокв можна було запитати а де ж сам Бабель Письменника чекала жахлива доля. У травн 1939 р. його арештували. 17 березня 1941 р. сак Емманулович Бабель був розстрляний в одному з пдвалв московських в язниць httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishbabel.htm. Бабель загинув, тому що не вписувався як художник у

Великий Радянськмй Мф. Саме уявлення Стална про розвиток лтератури в СРСР у корн протирчило естетичним поглядам Бабеля. Псля смерт Стална в 1953 р. Бабеля було реаблтовано його твори знову почали видаватися. У наш час творчсть Бабеля ма багато прихильникв. Вн був, безумовно, дуже талановитою людиною. Його люблять за оригнальнсть та неповторнсть, почуття гумору та оптимзм.

4. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ ЮРЯ ОЛЕШ Олеша Юрй Карлович народився у 1899 р. в лизаветград тепер Кровоград. Дитяч та юнацьк роки провв в Одес, де почав займатися лтературою. У цей час знайомиться з В. Катавим, Е. Багрицьким льфом, як входили до Колективу поетв. З 1922 р. жив у Москв, працював як фейлетонст у редакц газети Гудок, з якою в цей час також спвпрацювало багато нших вдомих письменникв та поетв

М. Булгаков, В. Катав льф Петров та нш Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 437 У свой художнй проз та драматург Олеша в сворднй емоцйно-гострй форм вдобража боротьбу двох свтв, двох культур, яка розгортаться ним у план боротьби дейно-психологчних принципв. Олеша яскравий художник, великий майстер форми.

Вн вмв пдмтити та передати ту чи ншу деталь, чуттвий образ явищ дйсност. Широко використан автором метафори та порвняння вдрзняються свжстю гостротою вн передав ними вдтнки настров геров, сво авторське життставлення. Перший великий твр Олеши роман-казка Три товстуни 1924 вдразу ж отримав визнання в читачв. Однойменну п су поставлено у багатьох театрах, зокрема укранських, однойменний фльм вийшов у 1967 р.

балет композитор В. Оранський з явився у 1935 р опера композитор В. Рубн у 1956 р. Укранська Радянська Енциклопедя У 12 т. К. Головна редакця УРЕ, 1982. Т. 8. С. 5. Особливе мсце у радянськй лтератур 1920-х рр. займа роман Ю. Олеш Заздрсть, головним гером якого слабка, неприлаштована, рефлектуюча людина Микола Кавалеров. У живий, енергйний час, час нтенсивно органзац нового життя пасивний споглядач, мрйник,

поет не доречнийПроте Олеша описав цлком реальний тип свого сучасника свордний сатиричний варант зайво людини. Та невдаха, усма принижений, програвший все життя Кавалеров тим не менш у чомусь вище за свох геров-переможцв Андря Бабчева та Волод Макарова. Слабкост Кавалерова обертаються на його позитивн якост вн слабкий, тому делкатний, пасивний, тому спостережливий, бездяльний, але вн поет.

Проте симпат та антипат письменника не заважають його рончному ставленню до вдображених людей та подй. Олеша смться над Кавалеровим, його заздрстю, його каптуляцю перед життям, смться над ковбасником Андрм Бабчевим удачливою, сильною, цлеспрямованою людиною, яка бачить свт тльки через сво харчове пдпримство. Смться над ваном Бабчевим цим повелителем тьми, що виклика потвор, над його мнимою величчю. Тому роман Заздрсть це трагикомедя, що скриться блискучою, тонкою роню.

Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 435. Коли на початку 1930-х рр. з являться потреба у лтератур Соцалстичного Реалзму позитивного вдображення комунстичних геров у реальному житт, Олеша зрозумв, що не може писати так, як того вимагав час.

Вн вдкрито говорить стосовно свох сумнвв та передчуттв на зустрч у Сплц радянських письменникв у 1934 р. Псля цього м я Олеш зника з радянсько лтератури, що виклика на Заход чутки про те, що його було арештовано заслано до трудового табору httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl isholesha.htm. Небагато вдомо про його дяльнсть у пслявонн роки.

Тльки псля смерт Стална м я Олеш повторно входить у радянську лтературу. Публкаця у 1956 р httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl isholesha.htm . збрника його творв сигналзувала про повну реаблтацю. Псля цього з явилося ще клька видань його праць, як також включали твори, що ранше не друкувалися. Олеша помер 10 травня 1960 р. у Москв. Укранська Радянська Енциклопедя У 12 т. К. Головна редакця

УРЕ, 1982. Т. 8. С. 5. Свом життям вн показав приклад смливост та мужност. Олеша намагався вдстояти свою думку, незважаючи при цьому на небезпеку, яка загрожувала в радянськ часи кожному, хто мав смливсть виступити проти системи. В його творах за скристим смхом та сатиричною усмшкою вдчуваться сила та незламнсть духу. Свом життям та творчстю Олеша заслужив на повагу та любов багатьох поколнь читачв.

5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСЬ ВАЛЕНТИНА КАТАВА Катав Валентин Петрович народився в Одес у 1897 р. Перша публкаця у дитинств врш в газет 1910 р У 1914 р. познайомився з . Бунним, це багато чого визначило у житт та творчост Катава Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К.Днпро, 1990. С. 440

Катаву довелося воваюти на фронтах Першо свтово вйни. У 1919 р. його моблзували до Червоно Арм. А з 1922 р. письменник перебува у Москв, де працю у газет Гудок. Його фейлетони також друкуються у Правд, Труд та в нших газетах журналах. Початок 1920-х рр. час фактичного вступу Катава у велику лтературу, у перодичнй прес та видавництвах з являються його оповдання та романи.

1920-т рр. дуже плдний перод для В. Катава. Один за одним видаються деклька збрникв його оповдань, повсть, клька романв та п с. До письменника приходить популярнсть, його твори вдмча преса. Там само. С. 440. Основний мотив творчост Катава, який повторються у рзних варацях життя прекрасне та виправдано само по соб тим, що воно життя. Найбльшого вираження цей мотив дстав у повст Батько, за власним визнанням автора найулюбленшо та пережито ним реч 1922-1925

Литературная энциклопедия В 12 т. М. Издательство Коммунистической Академии, 1931. Т. 5. С. 152 Хворий, виснажений та кволий старий батько беззавтно та вддано любить свого сина, зворушливо доглядае за ним. Коли той у бд, прода сво останн пожитки, щоб охайно приносити передачу арештованому. Та син молодий, здоровий та егостичний, хоче втхи, коли його зрештою звльняють з в язниц, вн зовсм забува про батька. Хто ж, за Катавим, ма рацю батько чи син

На думку письменника обидва. Батько вмира самотнм та у бдност, але сина вн цлком виправдову. Литературная энциклопедия В 12 т. М. Издательство Коммунистической Академии, 1931. Т. 5. С. 152-153. Катав не залишаться осторонь тих подй, як вдбуваються навколо нього. Не обминуло його перо й таке явище, як ндустралзаця.

У свому роман Час, уперед вн пише про возведення металургйного гганта. Геро його книги прокидаються ранше, нж потрбно. Вони не можуть, як говорить письменник, доврити такому, по сут, простому механзму, як годинник, таку дорогоцнну рч, як час История русской советской литературы Бахметьева Е.П Бузник В.В. и др. М. Высшая школа, 1979. С. 250 Праця для них битва, новобудвництво фронт, бетонники

втупають у змну, як у бй. А з роботи повертаються у барак, як з фронту в тил. Геро роману Катава зображен у стрмкому розбгу думок та почуттв. У книз природа, машини, будвл включен у суспльний бурхливий потоп, пдкорен розмахом небачених в стор темпв. Особливо яскраво динамку часу пдкреслю образ стрмкого втру. Крм романв та повстей Катав також писав сатиричн фейлетони.

А сатирик вн талановитий. У 1920-т рр. сатиричний напрям його творчост домнуючим. Приблизно за п ять рокв Катав створю цлу галерею образв пристосованцв вд навних Витримав, до агресивних Емильян Чорноземний. За цей час написано цлий ряд гумористичних мнатюр Козел на город, Бородате малятко та нш, але провдне мсце займають оповдання, спрямован проти обивательщини, войовничого, метушливого мщанства Наш за кордоном, гнатй

Пуделякн, Два гусари. Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 436. Немало створено Катавим фейлетонв, як прийнято вважати злободенними, недовговчними. Та письменник зумв обрати теми актуальн нин. Такими, наприклад, зарапортован бюрократи у Тяжкй цифроман, як дуже схож на сьогодншнх любителв дуто статистики, чи очумлий вд нескнченного потоку

хворих горе-лкар Вагтний чоловк. Цлком сучасний тяжкий образ довгого ящика фейлетон Довгий ящик. Катав помер 12 квтня 1986 р. у Москв. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishkataev.htm За сво довге та цкаве життя письменник встиг створити немало чудових творв. Та всеж найбльш плдними для нього були 1920-30-т рр. Саме в цей перод вн пише як велик серйозн твори так яскрав сатиричн фейлетони.

Невтомна уява Катава, цого чуттвсть та новизна зробили його одним з найбльш видатних радянських авторв, чия популярнсть незгасла й донин. 5. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ КОСТЯНТИНА ПАУСТОВСЬКОГО Костянтин Георгйович Паустовський народився в Москв 1893 р. Навчався в Кивському, а потм у Московському унверситетах. Працював на металургйних заводах у Юзвц тепер Донецьк, катеринослав

Днпропетровськ, Таганроз, кондуктором трамваю у Москв пд час Першо свтово вйни був сантаром, матросом, репортером та редактором газет. Брав участь у громадянськй вйн Литературная энциклопедия В 12 т. М. Советская энциклопедия, 1934. Т. 8. С. 482 У радянську лтературу Паустовський перш за все увйшов як талановитий майстер лрично прози, але вн також

вдомий як самобутнй публцист, критик та драматург. Одеський перод життя Паустовського в основному пов язаний з журналстикою. В одеськй газет Сучасне слово в 1919 р. публкуться його дорожнй нарис Кив Одеса, окрем частини якого увйшли до глави Весльний подарунок повст Початок невдомого столття. Измайлов А. Ф. Наедине с

Паустовским. Л. Наука, 1990. С. 15. У середин 1921 р. Паустовський приходить працювати в газету Моряк. За його словами, это была необыкновенная газета. В ней было шестьдесят сотрудников, не получавших за свою работу ни копейки. Расплата велась черным кубанским табаком, ячневой кашей и соленой камсой. Там само. С. 16. Вперше до читачв Моряка Паустовський прийшов як поет

Вы помните, у серого Камилла Ныряли чайки, словно хлопья снега, Как чешуя, вода в порту рябила, И по ночам слепительная Вега Сверкала вся, как древняя корона, Как божий знак покинутых морей Измайлов А. Ф. Наедине с Паустовским. Л. Наука, 1990. С.15. В Одес вн став романтиком та назавжди закохався у неповторн морськ заходи сонця, плавання пд втрилом

та невгамовний шум хвиль. Крм Моряка у 1920-30-х рр. Паустовський друкувався газет Маяк Батум, Гудок Закавказзя Тифлс, 30 днв Москва, Красная новь Москва та в багатьох нших. Там само. С.10. Багатолтня журналстська практика стала для починаючого письменника гарною школою життя. Вн друкував замтки, нариси та кореспонденц на рзномантн теми.

Творча думка письменника постйно шукала той особливий сплав оповдання, в якому б органчно подналось романтично припдняте, але строге, виврене флософськими категорями наукове пзнання дйсност. Висока емоцйнсть, любов до знання, романтичне сприйняття оточуючого свту допомогали Паустовському в художй форм показати сенс наукових пошукв геров свох творв. Образний та, умовно кажучи, понятйний характер його таланту дозволяв йому в захоплюючй форм розкрити

перед читачем наукову теорю про причини змн пдсоння та зледенння повсть Теоря каптана Гернета, розповдати про видобуток глауберово сол Кара-Бугаз, про освоювання радянських субтропкв Колхида, про морську метеорологю, бологю, геологю Чорного моря Чорне море. Там само. С.22. Життя та творчсть Паустовського невдривно пов язан з рдною землею. Його книги вчать любити, вдстоювати та примножувати

красу батьквського краю. Баченню ц краси вн навчався у поетв, письменикв, художникв, композиторв, у майстрв та бувалих людей у всх, з ким зводило його цкаве та нелегке життя. Паустовський помер 14 липня у Москв. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishpaustovs.htm Та незважаючи на це, його творчсь продовжу жити у серцях числених читачв. У кожного з них свй Паустовський. Для одних вн майстер лрично прози.

Для других мандрвник, закоханий у природу, сторю та географю рдного краю. Для третх палкий поборник краси життя. У лричнй проз, проникливй публцистиц, справедливй критиц та самобутнй драматург письменник свом талантом продовжу змцнювати в душах та свдомост людей чеснсть, милосердя, любов до природи. А це саме т риси, яких нин так не вистача багатьом людям. Паустовський вмер, але навть псля смерт вн продовжу сво намагання зробити свт кращим.

7. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧСТЬ ЛЬФА ТА ПЕТРОВА лля льф справжн прзвище Файнзльберг лля Арнольдович народився 1897 р. в Одес у см банквсьного службовця. У 1913 р. вн закнчив технчну школу. З того часу послдовно працював у креслярскому бюро, на телефоннй станц, на авацйному завод та на фабриц ручних гранат. Псля цього був статистиком, редактором гумористичного журналу

Синдетикон, у якому писав врш пд жночим псевдонмом, бухгалтером та членом Презид Одеського сплки поетв. Псля пдведення балансу з ясувалося, що перевага опинилася на сторон лтературно, а не бухгалтерско, дяльност, й у 1923 р. льф перехав до Москви, де знайшов свою остаточну професю став лтератором, працював у газетах та гумористичних журналах. Ильф И. А Петров Е. П. Двенадцать стульев. М. Правда,

1991. С. 3. вген Петров справжн прзвище Катав вген Петрович, брат Валентина Катава, народився 1903 р. в Одес у см викладача. У 1920 р. вн закнчив класичну гмназю. У тому ж роц став кореспондентом укранського телеграфного агентства. Псля цього протягом двох рокв служив нспектором карного розшуку.

Першим його лтературним твором був протокол огляду трупу невдомого чоловка. У 1923 р. вген Петров перехав до Москви, де продовжував освту та зайнявся журналстикою. Працював у газетах та гумористичних журналах. Випустив клька книжок гумористичних оповдань. Там само. С. 3. Автори зустрлись у Москв. Прямим наслдком цього став роман Дванадцять стльцв, написаний 1927 року, що ознаменував собою новий етап розвитку радянсько сатири.

Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 442. дея твору належить Валентину Катаву, разом з яким молод письменники працювали у газет Гудок. Писати разом запропонував Петрову льф. Коли з часом хтось цкавився тим, як м вдаться працювати вдвох, вони вказували на приклад двох спвакв, як спвають дуетом при цьому кожен почуваться чудово.

З спогадв вгена Петрова Сейчас я совершенно не могу вспомнить, кто произнес какую фразу, кто и как исправил ее. Собственно, не было ни одной фразы, которая так или иначе не обсуждалась и не изменялась, не было ни одной мысли или идеи, которая тотчас же не подхватывалась Ильф И. А Петров Е. П. Двенадцать стульев. М. Правда, 1991. С. 6. Робота над романом не була простою Нам было очень трудно писать.

Мы работали в газете и юмористических журналах очень добросовестно. Мы знали с детства, что такое труд. Но никогда не представляли себе, как трудно писать роман. Если бы я не боялся показаться банальным, я сказал бы, что мы писали кровью. Мы уходили из Дворца Труда в два или три часа ночи, ошеломленные, почти задохшиеся от папиросного дыма. Мы возвращались домой по мокрым и пустым московским переулкам, освещенным зеленоватыми газовыми фонарями,

не в состоянии произнести ни слова Иногда нас охватывало отчаяние Там само. С. 7. Та ус труднощ вдалося подолати роман було завершено. Книга вийшла дуже вдалою й одразу знайшла свого читача. Вона клька разв перевидавалась та була перекладена вропейськими мовами. Зав язкою Дванадцяти стльцв служить епзод пошуку дамантв, захованих тещею одного з геров роману, колишнього

предводителя дворянства, тепершнього дловода загсу, Вороб яннова. Даманти мали знаходитися в обшивц одного з дванадцяти стльцв чудового гамбсвського гарнтуру, який було реквзовано. Вороб яннов вируша на пошуки скарбу. Вн та примазавшийся до нього великий комбнатор Остап Бендер подорожують з мста до мста, здобуваючи шляхом незлченних хитрощв один стлець за ншим.

Але, дставшись до останнього стльця та зарзавши свого компаньйона, Вороб яннов з жахом дзнаться, що тамниця мадам Птухово розкрита та на грош збудовано чудовий клуб. Як видно з цього викладу, сюжет Дванадцяти стльцв типово авантюрний мотив невтомних пошукв, що завершуються невдачою на останньому етап, був уже використаний Конан Дойлем Шсть Наполеонв, Л. Лунцем та деякими ншими письменниками.

Литературная энциклопедия В 12 т. М. Издательство Коммунистической Академии, 1930. Т. 4. С. 460. Однак авантюрний кстяк Дванадцяти стльцв сповнений сатиричним змстом. Перед читачем проходять рзномантн побутов замальовки повтового мста, багатого на поховальн бюро та перукарн студентського гуртожитку з кмнатами, схожими на пенали редакцй професйних журналв з халтурщиками богодльн, що обкрадаються сором язливим завгоспом

та нш. Особливо уваги заслугову образ Остапа Бендера. Вн смливий, ршучий та нахабний. Його де народжуються в ньому миттво в ту саму мить вн почина х здйснювати. Бендер бреше з неймоврною легкстю у чудовй, талановитй акторськй манер. Вн волод надвичайною привабливстю, легко сходиться з людьми та незамнний у компан. Згаду вген Петров Остап Бендер был задуман как второстепенная фигура, почти что эпизодическое лицо.

Для него у нас была заготовлена фраза, которую мы слышали от одного нашего знакомого бильярдиста Ключ от квартиры, где деньги лежат. Но Бендер стал постепенно выпирать из приготовленных для него рамок. Скоро мы уже не могли с ним сладить. К концу романа мы обращались с ним, как с живым человеком, и часто сердились на него за нахальство, с которым он пролезал в почти каждую главу Ильф И. А Петров Е. П. Двенадцать стульев. М. Правда,

1991. С. 8. У 1933 р. виходить продовження роману, яке дстало назву Золоте теля. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishilfpetr.htm В його основу покладено сюжетно-композицйну схему Дванадцяти стльцв пошуки мльйонв, а головним персонажем Остап Бендер. Але вн вже не такий, яким був у першому роман. Бендер поступово змнються, ста старшим. З дрбного шахрая

Остап спочатку ста шахрам крупним, а зрештою флософом та мудрецем шахрайства, великим комбнатором, поетом та романтиком комбнацй. У ньому навть з являються риси безкорисливост, що цну шахрайство заради мистецтва. Образ Остапа Бендера один з найбльш популярних та вдалих у радянськй лтератур не тльки 1920-30-х рр. Лтературних предкв Бендера шукали то у Жиль Блаз Лесажа в тих випадках, коли значення Дванадцяти стльцв пднмалося дуже високо, то в образ

Бен Крика короля Молдаванки або Васьки Свиста Бабеля коли значення роману розумлося бльш реалстично. Лихачев Д. С. Литература реальность литература . Л. Советский писатель, 1984. С. 164. Спвпраця льфа та Петрова була дуже результативною крм Дванадцяти стльцв та Золотого теля за десять рокв було написано понад сто оповдань, нарисв, фейлетонв, повсть та чотири сценар.

Твори льфа та Петрова користувалися величезною популярнстю серед читачв та критикв. Вже на початку 1930-х рр. спвробтництвом з ними дорожив редактор будь-якого перодичного видання. Слава, яка прийшла всього лише за чотири роки спвпрац, пояснються талановитстю письменникв, х високою працездатнстю , безумовно, вдмнною школою, яку вони пройшли. У цьому план м щастило у Гудку х колегами були В.

Катав, К. Паустовський, Ю. Олеша в журнал Чудак, де вона працювали в 1928-1930 рр. опублкували бльшу частину свох фейлетонв та нарисв, х оточувала не менш блискуча плеяда В. Маяковський та Ю. Олеша, Дем ян Бдний та Л. Никулн, М. Кольцов головний редактор Чудака та М. Свтлов, В. Катав та М. Зощенко Зозуля та А. Зорич, Б. фмов та нш.

Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. С. 442. Мшенню сатирикв були кервник-бюрократ та письменник-халтурщик, буркотун-обиватель та кляузник, пихатий партць та нтриган чиновник, мщанин та рзного виду пристосованц. Живучсть осмяних льфом та Петровим явищ, а також висока лтературна майстернсть авторв сприя популярност

цих творв серед наших сучасникв. ЕКСКУРСЙНИЙ МАРШРУТ ЛТЕРАТУРНА ОДЕСА 20-30-х рр. ХХ ст. ПРОЕКТ Одеса дуже привабливе мсто для туриств. Тут все необхдне для вдпочинку море, сонце та пансонати. Але бльшсть туриств не бажали б обмежувати свй вдпочинок сонячними ваннами та рзними лкувальними процедурами. Тому багато людей, що захоплюються творами одеських письменникв 1920-30-х рр з задоволенням вдвдали

б мсця, що пов язан з лтературою цього часу. Автор пропону наступний маршрут екскурс Лтературна Одеса 20-30-х рр. ХХ ст Початок маршруту бля морського вокзалу. Вн проляга з порту через Потьомкнськ сходи на Приморський бульвар, з якого продовжуться по Сабонвському мосту веде до вул. Софвсько, де у буд. 13 мешкав лля льф httpwww.odessaglobe.comrussianpeoplegeog raphical-index.htm .

З Софвсько вул. маршрут продовжуться уздовж мського саду по вул. Преображенськй веде на знамениту одеську Дерибасвську, про яку обов язково в свох творах згаду кожен одеський письменник. На цй вулиц знаходиться невеличкий майдан, що носить м я льфа та Петрова. На ньому знаходиться пам ятник знаменитому дванадцятому або, як деяк вважають, тринадцятому стльцю з не менш заменитого роману Дванадцять стльцв.

З Дерибасвсько автор пропону продовжити екскурсю по вул. Ланжеронвськй, де у буд. 13 розташовуться Одеський державний лтературний музей. Це диний у свому род музей з ункальною експозицю, що розповда про багату лтературну сторю Одеси. httpwww.odessaglobe.comrussianinstitutio nsliterary-museumliterary-museum.htm Вд музею маршрут продовжуться по вул. Пушкнськй, де у буд.

11 знаходилась редакця газети Моряк, в якй у 1920-21 рр. працював Костянтин Паустовський та деяк нш лтератори того часу. Долженкова А. Р Дяченко П. Ф. Одесса. Путеводитель. Одесса Маяк, 1978. C. 152. Вд Пушкнсько маршрут проляга через вул. Бунна виходить на Ршельвську, де у буд. 17 мешкав сак

Бабель. httpwww.odessaglobe.comrussianpeoplegeog raphical-index.htm Дал маршрут проходить по врейськй вул яка веде до вул. Карантинно. На нй у буд. 3 мешкав Юрй Олеша, на його честь частина вулиц була названа його м ям. Там само. Екскурся продовжуться через провулок Нахимова на вул. Маразливську, яка згадуться у творах В. Катава, Ю.

Олеш та К. Паустовського. Вона простягаться вздовж парка м. Т. Г. Шевченка виходить на Успенську вул яка веде до Лидерсовського бульвару, з якого через Обсерваторний провулок можна потрапити на Черноморську вул буд. 18, у якому знаходиться музей Костянтина Паустовського. Там само. Вд цього музею через вул.

Ври нбер маршрут виходить на вул. Базарну, де у буд. 4 мешкали В. Катав та . Петров. Там само. Звдти маршрут веде до вул. Мала Арнаутська, на якй, якщо врити О. Бендеру, роблять весь контрабандний товар. Ильф И. А Петров Е. П. Двенадцать стульев. М. Правда, 1991. С. 60. На цй вулиц, що знахобиться недалеко вд залзничного вокзалу екскурсю можна закнчити.

Або продовжити через вул. Старопортофранквська, яку одесити називають намистом старо Одеси. Через цю вулицю можна потрапити до Молдаванки, яка чи не найзнаменитшим районом Одеси, вдомомим широкому загалу перш за все з творчост Бабеля. За часв письменника Молдаванка славилась проквтаючим на нй бандитизмом. Тож не дивно, що саме тут вн поселив свого найпопулярншого персонажа

Беню Крика. Дореч, серед одеситв Молдаванка й нин ма недобру славу, тому для безпеки екскурсантв рекомендуться покинути цю мсцевсть досвту. Запропоновану автором екскурсю можна також провести в зворотньому напрямку вд залзничного вокзалу на Малу Арнаутську т. д В основу розповд пд час екскурс можуть бути покладен матерали данно курсово роботи. ВИСНОВКИ Отже, на початку ХХ ст. в Одес з являться цла плеяда талановитих письменникв, творчсть яких набула найбльшого розквту

в 1920-30-х рр. Це так лтератори, як . Бабель, Ю. Олеша, К. Паустовський, В. Катав льф та . Петров. Одеська лтература ма сво характерн особливост. Всх одеських письменникв дна, насамперед, почуття гумору, що нколи х не полишало. сну, навть, таке поняття, як одеський гумор. Також у свох творах одесити часто використовували специфчну одеську мову. Великого впливу на життя та творчсть письменникв справляло тогочасне соцально-полтичне становище.

З розвитком СРСР влада почина розумти, що й необхдно мати пдтримку з боку лтераторв. Письменникам вказують як що вони мають писати. Вс, хто не падкорився влад, у найкращому випадку були позбавлен вол Ю. Олеша, найгршому життя . Бабель. З життям та творчстю письменникв пов язано багато сторичних мсць та пам яток. Враховуючи той факт, що популярнсть одеських лтераторв незгаса й донин, можна стверджувати, що ц пам ятн мсця мають значний туристий потенцал.

Вн ма насамперед реалзуватись у створенн нових туристичних маршрутв, а також у модернзац вже снуючих. Проект одного з маршрутв був розроблений автором наведений у данй робот. СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 1. Атас А. Старая Одесса, ее друзья и недруги М. Ласми, 1992. 208 c. 2. Долженкова А. Р Дяченко П. Ф. Одесса Путеводитель.

Одесса Маяк, 1978. 192 с. 3. Есть город у моря Краеведческий сборник Сост. Ю. А. Гаврилов, Е. М. Голубовский. Одесса Маяк, 1990. 352 с. 4. Измайлов А. Ф. Наедине с Паустовским. Л. Наука, 1990. 136 с. 5. Ильф И. А Петров Е. П. Двенадцать стульев. М. Правда, 1991. 400 с. 6. История русской советской литературы

Бахметьева Е. П Бузник В. В. и др. М. Высшая школа, 1979. 694 с. 7. Левин Ф. И. Бабель Очерк творчества. М. Художественная литература, 1972. 222 с. 8. Литературная энциклопедия В 12 т. М. Издательство Коммунистической Академии, 1930. Т. 1. С. 291-294. 9. Литературная энциклопедия В 12 т.

М. Издательство Коммунистической Академии, 1930. Т. 4. С. 460. 10. Литературная энциклопедия В 12 т. М. Издательство Коммунистической Академии, 1931. Т. 5. С. 152-154. 11. Литературная энциклопедия В 12 т. М. Советская энциклопедия, 1934. Т. 8. С. 278-282, 482-485. 12.

Лихачев Д. С. Литература реальность литература . Л. Советский писатель, 1984. 272 с. 13. Одесская плеяда Сатирические произведения 1920 30-х годов Сост примеч. О. В. Филимонова. К. Днпро, 1990. 446 с. 14. Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник К. Наукова думка,

1987. 736 с. 15. Поварцов С. Причина смерти расстрел Хроника последних дней Исаака Бабеля. М. ТЕРРА, 1996. 189 с. 16. Саркисьян К. С Ставницев М. Ф. Улицы рассказывают. Одесса Маяк, 1976. 176 с. 17. Укранська Радянська Енциклопедя У 12 т. К. Головна редакця УРЕ, 1982. Т.

7. С. 482-489. 18. Укранська Радянська Енциклопедя У 12 т. К. Головна редакця УРЕ, 1982. Т. 8. С. 5. 19. httpwww.odessaglobe.comrussianinstitutio nsliterary-museumliterary-museum.htm 20. httpwww.odessaglobe.comrussianmap.htm 21. httpwww.odessaglobe.comrussianpeoplegeog raphical-index.htm 22. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishbabel.htm 23. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishilfpetr.htm 24. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishkataev.htm 25. httpwww.

odessit.comcgiwin.cginamegalengl isholesha.htm 26. httpwww.odessit.comcgiwin.cginamegalengl ishpaustovs.htm 27. httpwww.te.net.uaodessaaboutindex.html 28. httpwww.welcome.odessa.uahistoryhtml 29. httpwww.welcome.odessa.uahistoryfenomen. html