История украинской журналистики

ВСТУП сторя укрансько лтератури двадцятого столття майже не дослджена Окрм того, що укранська лтература розвивалася на територ Украни, багато письменникв творили за межами батьквщини. мена цих патротв повертаються на рдну землю, а спввтчизники дзнаються про них лише зараз. Уласа Самчука називали лтописцем свого часу свого народу.

Вн з юнацьких лт був вдрваний вд материнського лона, опинившись поза межами рдного краю. На чужих землях письменник набагато глибше болючше вдчував переживав трагед братв сестер з Украни. Улас Самчук це видатна постать у нашй лтератур, збагнути можна лише тод, коли видати його багатотомник. Ми можемо ознайомитися з мзером, який залишив по соб письменник журнал Дзвн з оповдання Уласа Самчука Вднайдений рай , у тому ж 1991 роц повсть

Маря , видрукована Укранським письменником у 1991 роц, журналом Днпро у 1991 роц, опублковано другий том епопе Волинь . Окремим виданням у видавництв Днпро в 1993 роц вийшла трилогя Волинь , а журнал Дзвн опублкував спогади письменника На блому кон 1-3, 1993р той же таки Дзвн через рк продарував нам ще одн спогади

Уласа Самчука На кон вороному 6-8, 1994р а у 1995 роц Записки на бгу 4-7. У 1994 роц Укранський письменник видав роман Уласа Самчука Чого не готь огонь . Звичайно, ще фонд залу укранки у Центрально Нацонально Бблотеки м.В.Вернадського,але нажаль, в нй нема повного збрання творв Уласа Самчука. Доля Уласа Самчука типова для укранського письмменника-емранта.

Талант Самчука, багаторчна праця на лтературному пол, бльш нж десяток видрукованих творв за кордоном невдомсть в Укран. Улас Олексйович Самчук народився у сел Дермань, у Волинськй област. Його батьки були селянами. Тяжко та виснажливо працювали бля земл та славного господарства. Вони передавали свом дтям любов до життя прац. Бажання вирватися з соцально обмеженого, окупованого

суспльства привело молодого жовняра вояку польського вйська до дезертирства у Нмеччину. Це сталося у 1927 роц. Почалися скитання молодого хлопця з Волин по закордонних землях. Куди б не закинула доля Уласа, головною темою його творчост була рдна земля та брати й сестри з Украни. Усе свдоме життя письменник ставив перед собою завдання бути лтописцем укранського народу, того

часу, який сам бачив, переживав. Публцистика Уласа Самчука це спогади, статт, фейлетони, нариси, подорожн нотатки. А Власенко-Бойцун називав так пероди публцистично дяльност автора Волин вонний 1938-1944 репортерська, редакцйна дяльнсть повонний, який длиться на два часов вдтнки 1945-1948 деологчно-програмова публцистика МУРвського пероду оснь 1948 до кнця життя - публцистика канадського

пероду Джерело 1, стор. 121, 132 З 1938 року Улас Самчук почав працювати як публцист. Завдяки йому, свт дзнався про герочну боротьбу укранцв Закарпаття за незалежну укранську державу. У 1939 роц, псля розгрому Карпатсько Сч молодий публцист повертаться до Праги. Звдти вн у 1940 роц пережджа до Кракова з похдними групами

ОУН у липн 1941 року на Украну. По призд до Рвного, Улас Самчук став редактором газети Волинь . нцатором цього видання був Степан Скрипник згодом Патрарх УАПЦ Мстислав. Перша справжня газета на територ окуповано Украни, видана незалежними силами засобами Джерело 3, стор. 71. почала свй шлях до людей 1 вересня 1941 року. насторожен, хвилююч дн виняткового в стор свту часу.

Бля нас в нас руни Ми розбит, розкидан, приголомшен хотлося б, щоб газета була максимально своя, не лише мовою, а й змстом Стльки рокв казьонщини, штамповано балаканини, сро пропаганди, нещиров патетики. раптом щось нше, безпосередн, щире, кольоритне. Все, що ми писали, писали вд глибини серця глибини потреби, читач це одразу вдчував 3. У виданн вмщувалася офцйна нмецька хронка, бо нмц забороняли писати про укранську державнсть, мжпартйн мж ОУН-мельниквцями

ОУН-бендервцями справи. Газета не могла проводити незалежну вд окупацйно влади лню, в нй залишались теми налагодження господарського культурного життя, а головне пднесення рвня свдомст нтелектуально, культурно, полтично 3. Перший номер Волин передовиця За мужню дйснсть , репортаж Сян стаття Завойовуймо мста Уласа Самчука, люстроване есе Нла Хосевича Про графку , розвдка

Юря Шумовського Про охорону мистецтва й пам яток , вддл Демо-Довгопльського Фзичне виховання , дописи, огляд, нформаця, хронка. Тираж газети був 12 тисяч екземплярв. х розбирали прямо на вулицях. Протягом двох з половиною рокв снування було випущено бльше нж 7 млн. примрникв. Перодичнсть з жовтня мсяця 2 примрники на тиждень, середнй тираж 30 тисяч, максимальний у счн 1942

року 60 тисяч. Щоб зрозумти значення Волин для окуповано Украни, досить лише прочитати назви статей Кив , Шевченко , Свдомо жити , Бльше нцативи , Вйна ми , Вимоги твердого часу , Ясно й одверто . Ось клька уривкв з них Наша цль дуже виразна. Витримати морально, не випустити з нцативи у справах, як торкаються нас безпосередньо

Розбудова Украни й органзаця укранського народу ось основне гасло нашого часу праця, солдарна, творча, будуюча органзуюча праця. Праця всього народу, праця кожно творчо одиниц За мужню дйснсть Волинь. 1941 1 вересня. Хто ми Нард чи чернь Наця чи маса Органзована, свдома, вигранена збрна одиниця чи юрба без язиких безликих постатей Джерело 4, стор. 30. В наш час стаття вража гострою тематикою, вмнням не тльки означити проблему, а

й проаналзувати , вказати на причини можлив шляхи розв язання та блискучою стилстикою. Все це мститься у якйсь сотн рядкв. Хто так укранц Вдповсти однозначно на це питання без вагання не можна. Неможна впевнено сказати, що ми народ, величезна частина населення, особливо мського, не розмовля укранською мовою, нацональн почуття, нацональн святин для них чуж.

Найбльше це стосуться молод. Засилля на телебаченн чужоземно музики, фльмв, не кращим чином позначаються на свдомост. Молод не прививаться любов до власно держави, культури. Деяка молодь не зна сво стор не може вдповсти на питання Хто були х предки . Почувати себе людиною, почувати себе тим, як ще колись казали, першим творнням найбльшого творця, почувати себе свдомим у всх свох вчинках та поступованнях ось основна заповдь людини

Зламати цю заповдь значить зламати основний стрижень буття, що значить перекреслити сво моральне обличчя 4. Не можна не погодитися з автором. Справд, почуття власно гдност може спонукати до самозахисту пдвести людину крану з колн. Людина буде здатна захистити свою родину, сво земл. Бо саме людина основою життя вд того, якою виховають, залежить яким буде подальше життя. Скльки б ми не проголошували будь-який клас гегемоном, яких би пльг йому не надавали, але що вн складаться

з юрби бандитв чи людського шумовиння вн сам по соб не ма найменшо вартост 4. Без людсько нацонально свдомост людина не може творити, дяти, ти на подвиг, не може мати морального хребта, не може бути повним характером 4. Саме тому, пдкреслю Улас Самчук, нищення нацонально свдомост було першим завданням будь-як влади, яка приходила на Украну. Духовне насильство стало особливо тотальним за бльшовикв не тльки вказувалось, що робити, як

робити, не тльки нав язувались чуж оцнки, навть т чи нш лтери казали вимовляти так, як хочуть вони4. Саме тому стали ми не неробом, а черню, безликою, без язиковою юрбою . Тому нацональний нглзм, почуття меншовартост це перше основне зло, яке треба вирвати з коренем . Вчитавшись в слова великого укранця, вдчувши хнй бль внутршнй запал, задумашся, наскльки актуально вони звучать зараз. запитуш себе то хто ж ми сьогодн нард чи чернь не все одно, хто як говорить, яким

богам молиться, як книжки чита. Не все одно, якими менами назван вулиц наших мст, не все одна, чи домнуючим для нас Шевченко чи Пушкн. Не все одно, як це часто доводиться чути, яке наше вдношення до росйсько лтератури. Н Це не все оджно А коли все одно, то це значить, що все одно для нас, хто ми сам Це значить, що ми не нард, не якась спльна сторична збрна сила, а невиразна юрба, сра маса, вчно принижена без всяких деалв чернь 4. Тема укранського села це важлива проблема, яку пднмав письменник у свох статтях.

Належу до тих казав Улас Самчук що нколи не були насичен селом. Належу до тих, що де б вони не були в Берлн, Париж, Рим скрзь завжди так чи накше згадали про наше село Село, де серце вдпочине . Саме це, на його думку, гра визначальну роль у збереженн укрансько дентичност, культури, самобутност. Через вивчення використання прадавнх традицй, морально-естетичних основ лежить

шлях до вдосконадення людини. Замкнутсть людини лише у сльському простор неминуче призведе до вдчуження вд мста. Свордна культура, психологя сльсько людини вддаля вд мста, де з розвитком цивлзац все бльше концентруться нтелектуальний потенцал нац. Мсто це розум народу той розум ма бути наш Передовсм мусимо завоювати й психологчно освоти наше мсто Завойовуймо мста Волинь 1941р 1 вересня. Так через усвдомлення нерозривност, духовно дност, з мсцем,

де ти народився, з селом, де ти вирс, до усвдомлення необхдност вживання в ширший простр, до усвдомлення широкого всеохоплюючого поняття Батьквщина веде свого читача Улас Самчук. Вищим, незмнним нейсвятшим в житт кожно без винятку людини Батьквщина Чи мамо Батьквщину ми Укранц Чи чумо Чи розуммо Не завжди Це основа то розгубленост, в яку попали безлч синв якраз нашо

Батьквщини. Бо хто ма Батьквщину, хто чу , любить, той ма для чого жити Жити для Батьквщини це значить жити для себе, для свох предкв нащадкв Свдомо жити Волинь 1941р 16 листопада. Роздумами про рдну землю Уласа Самчука наповнив всю свою творчсть. У 1941 роц, через 14 рокв псля свого добровльного самовигнання, письменник, ступив на землю предкв. Постають в уяв батьки, дм, рд, у цй земл х дух, а тим самим мо

корння, мй дух Це та точка планети, що дала мен перше опертя з емброну мо матер мого батька, з атома х духа тла саме тому ця точка планети для мене така дорога Джерело 3, стор. 65 Культура рдного краю, пов язувала письменника з рдною землею. Запоржжя мало для мене також велике чуттве, емоцйне значення, воно було пов язане з великою сторю, про нього було багато легенд та переказв, його предки походили з запоржцв

Бухали, Белаби, Середи та мо Гупи здавалися мен ншими вд решти наших селян Джерело 3, стор. 66 , нарешт, люди примно радсно бути в такому товариств, це ж бо все геро мох писань, найближч стражи роду. Дермань та його Запоржжя завжди тримали мене при житт, наповняли мене надю, коли я буваю мж цими людьми, здаться, що я в якйсь старовиннй, барвистй легенд, переповнений чудодйними пригодами, мов би з оповдань Одссея Джерело 3, стор. 63 Результатом поздки

Уласа Самчука, восени 1941 року до Кива, став репортаж Крзь бурю снг . Побачене описане можна висловити одним словом спустошенсть. Спустошен поля села, спустошений Житомир, пдстрелений, спаралзований, трагчний Кив, спустошен душ людей. найкращим покажчиком настрою й свдомост населення мова. Яку мову ви чуте на вулицях Кива Росйську. Скрзь завжди, за малими розумться винятками

Крзь бурю снг Волинь 1941р 18 грудня. Денацоналзаця страшна виразка написав письменник псля вйни. Вона роз да не лише мову. Вона паралзу саму субстанцю людини свдомсть. А без свдомост це лише порожня форма, без змсту Джерело 5, стор.58 Одню з центральних тем Волин була турбота про людину, бй за укранську людину. Письменник звертався, просив, закликав Герочна молодь

Коли ти й надал будеш лише шити мазепинки та носити жовтосин стрчки нколи не бачити тоб Украни тако, яко би ти хотла, герозм нашо доби це праця. Чорна й бла. Мозку й рук . Зараз, в наш не простий час становлення молодо держави Украни, не зайвим було б послухати пройнятися цими словами нашй молод почати самй будувати власну державу, власний добробут у свому дом. Статт Уласа Самчука будили приспану нацональну свдомсть сторичну пам

ять, вселяли вру у власн сили, врмо О, як треба врити Як багато ври мусить вмстити в соб наша наболла душа Слово письменника Волинь 1942р 7 счня. Будьмо Бо ми були бути хочемо Будьмо, бо найвища воля поставила нас на сторож нашо вчности, як живого непдкупного свдка Шевченко Волинь 1942р 8 березня. видержати, не пднести догори рук, не здатися не впасти сторя, яку звемо

свою, кожною сторнкою пдтверджу нам одну дуже важливу стину ще нколи не сталося так, щоб хтось нас скреслив Народ Украни був, вчно буде . Створються нова сторнка стор. На мап вропи закреслються новий простр пд назвою Украна Вд нашого хотння нашо вол у великй мр залежить доля нашо батьквщини. Н. не все одно, як коли треба прислухатися до думки укранського народу.

Не все одно, як хто з ним поводиться. Не все одно, бути з ним у приязн, чи оголосити йому вйну. Бо Укранський Народ, як вс решта народв нашого континенту ма свою гордсть, ма сво життв потреби. горе тим, як хочуть х так чи накше заперечити Так було, так так буде Так було так буде Волинь 1942р 22 березня. Статтю так було так буде найуважнше прочитали зрозумли сво, укранц, але т, для яких слово Украна було чужим ворожим.

Саме за х доносом, хоча стаття пройшла цензуру, у тих номерах, як не були забран з редакц, замнено на ншу, а Уласа Самчука було заарештовано. Свдчення, допити, мсяць тюрми. Письменника амнстують, але за умови спвпрац у Нмецькому Пресовому Бюро ДПБ. Ця спвпраця передбачала не менше двох дописв неполтичного змсту щотижнево. Тема обиралася самостйно. Вибирати чи вдмовлятися не випадало поряд з деякими ншими часописами

Укранське слово Кив, редактор .Рогач Лтаври Кив, редактор Олена Телга Укранський засв Харкв, редактори В.Домонтович Петров в перший перод свого снування оснь 1941-весна 1942рр. важливим фактором нацонально свдомост населення Украни, об ктивно готуючи рунт для збройно боротьби в кра за незалежнсть укрансько держави в рамках УПА Джерело 7, стор.114. Газета снувала до початку 1944 року.

Вона все бльше бльше ставала рупором нмецько адмнстрац. В тих умовах по-ншому й бути не могло. Свй вдхд вд ново Волин письменник сприйняв з полегшенням. Восени 1942 року Улас Самчук вдруге похав на схдну Украну. Враження про цю поздку письменник висловив такими словами Все, все без винятку з червоточею, облзле, вилиняне, почорнле так ж люди, з х нечистою, зпсованою росйщиною

Заславський всник Кременчук 1942 р 13 вересня . Кожний предмет Все те так недороблен, приблизн, маловартсн реч, як моя пренавна, добряча нтернацоналка Нна, як безлч нших на цй земл товаришв товаришок . Людина нелюдина Предмет непредмет. Будинок не-будинок. Мова не-мова. Життя не життя Товариш Нна Волинь 1942р 16 вересня.

Фейлетони Уласа Самчука, як пише А.Василенко-Бойцун, були не розваговим матералом, але радше невдрадним болючим ствердженням матерального духовного спустошення, заподяного комунстичним терором голоснням над зруйнованою укранською мовою, землею, де кожний дм кожна вулиця свдчать про жорстоку довгу окупацю, голосним риданням над вбогою укранською людиною, зведеною до рол раба на власнй земл Джерело 1, стор 128 Останнм з вонних репортажв став репортаж

Колеса мусять крутитися . Вн був написаний на основ вражень вд поздки на Захд у липн 1943 року. На вдмну вд попереднх, вн нагаду радше протокольний звт, анж розповдь про побачене пережите. Загалом, як пдрахував А.Жив юк, вонний доробок Уласа Самчука, це 78 матералв 30 передовиць, 4 нарисов матерали, 40 нших статт, реценз, замтки, фейлетони, 4 уривки з художнх творв

Джерело 8, стор.34 То було за словами .Маланюка, дине живе слово . Поздка по схднй Укран дала письменников матерал для написання друго частини Осту роману Темнота . До репортажв А.Власенко-Бойцун зарахову щоденников записи, зроблен 1945 роц в Нмеччини видан у 1954 роц в Буенос-Айрес окремою книжкою пд назвою Псть по дванадцятй. Записки на бгу . Композицйно це п ять окремих роздлв, сюжетна-сторя вткачв вд радянського

раю , куди х силомць хотли вивезти визволител вропи. Письменник длиться враженнями вд побаченого за останн вонн перш повонн дн в Нмеччин. Його вража зустрч з ншим свтом, який прийшов у вропу в образ американського солдата. Вся книга це роздуми над минулим, сучасним майбутнм укранцв, над феноменом укрансько людини, позитивами негативами характеру. 1945 рк. Рздво. уся соборна Украна над нами, мж нами повно стор, чумо вчнсть,

згадумо Христа, ступамо через меж добра зла, переживамо нову вропу в фнал, саме в тому п ять по дванадцятй , коли то за словами вождя, мав би наступити остаточний присуд Джерело 22, стор. 13 20 липня. Бути в цей час укранцем не легко, але я гордий, що ми несемо це одозне м я з такою переконаною самозрозумлстю. Люди не хочуть скоритися перед злобою неправдою Джерело 22, стор. 203 7 счня. Треба лише дивуватися сил, незламност, витривалост людин нашо народност,

що нде нколи не тратить ан мужност, ан над Джерело 22, стор.15 Але сила ця щоразу ударяться об ншу силу ндивдуалзм, породжену почуттям меншовартост укрансько людини. 25 лютого. Наш полтики тут х сковують комплекси почуття ндност, х парт, х замкненсть у соб Поки не виготься наша людина з цього стенозу, все дарма Джерело 22, стьор. 79-80. Туга за батьквщиною, розумння неможливост повернення породжували роздуми про

сутнсть бльшовизму як основно причини усх бд нещасть. 4 березня. Знайти дефнцю бльшовицького голого терору це навть не терор. Головне, що це не видумана, а стихйна Росян будуть завжди боятися, як боялися татар, монголв, Чнгсхана, Атили Джерело 22, стор. 84 26 квтня. Бухенвальд В Бухенвальд, що став совтським табором, багато розстрлюють невинних

Джерело 22, стор. 120 14 квтня. Над деякими будвлями гордо й демонстративно повисли х комунств х симпатикв А.Ф. найдовш червон полотнища, живцем перероблен з готових гтлервських. Тльки замсть такого зреста пишажться серп молот Джерело 22, стор. 111 Символчна деталь, яка розкрива глибинну спордненсть нацизму бльшовизму, як використання Бухенвальду в якост уже радянського табору, як людоловства

ХХ столття насильна репартаця. Люди викидалися з вкон, вшались, ладн були зарубати сам себе, аби тльки не справд слпе знаряддя чужо вол. Промовним пдтвердженням цього занотована письменником розмова з радянським офцером. 31 липня. Ви ось силуте нас туди хати. Французи, талйц, норвежц, вс, вс, що не належать до совтв, сам з ентузазмом вертаються додому, лише ми, лише вс т, що пд вами, пд руськими, поляками, балтйц, югослави, лише ми гнимо ось у цих таборах, але скорше ми тут умремо, нж повернемось до вас на повльне,

в муках, умирання. Невже ви цього не розумте. Да. Вжу Ви наш враг то злосний. Нчево. Всьо равно забром. Всх забрьом спрашвать не станм Джерело 22, стор. 113 Хворий час, хворе повтря, хворе сонце, земля у пропасниц. Живемо, але у порожнеч по нерц , таку характеристику часов, свдком якого вн був, да

Улас Самчук 10 березня 20 липня. А 10 червня запису Хвора епоха породила хворих людей. Наш вк породив страх перед свою Батьквщиною, перед державою. Страх замнив авторирет владу. Страх ста на мсце гдност свободи. Бомося бути громадянами СРСР. Бути безмовною, безправною, пониженою, гнаною стотою.

Бомося беззаконня свавол не бомося смерти. Бомося повльного, у муках душ тла конання Джерело 22, стор.153-154 Але тут письменник прагне залишатися врним правд. Вн розмркову над природою, вн вбача його причину не тльки у дйсному стан речей, а й у вихованн, у минулому укрансько людини, навть у генетичнй спадщин, коли страх ста невд мною рисою нацонального характеру. все ж реальна загроза душ тла конання змушу шукати рятунку.

Дилема чтка однозначна або ж то схд Сибр, каторга, смерть, або ж то захд окен, Америка, Життя Джерело 22, стор 216 Отже, знову на Захд З собою вони брали лише вру, надю, гордсть незламну волю. Вру, що крана, де альфою омегою дяння страх, де плеканням цього почуття займаться найбльша в свт державна установа, така крана пожира себе й не вистане сили вирватися з обймв власного маразму

Джерело 22, стор.226 Вру в непереможнсть людського духу свт святку мир Нби мир. Для нас же вчне скитання. Нас будуть дал гнати, ловити, нищити Але ось ми все-таки живемо. Наперекр усм всьому Джерело 22, стор. 129 Надю майбутн зрозум нас вддасть нам належне Джерело 22, стор. 217 Гордсть тужимо За рдними людьми, могилами, небом боремось. любимо життя. горд, що належимо до поколння

борцв, що не коримось переваз чужо фзично сили. Що й не скоримось Джерело 22, стор. 217 Волю як саме стотне людини Геть доктрин Не слова, а дла вимагамо людино, будь людиною Джерело 22, стор. 217 Кожний час, кожна доба, навть кожне поколння коли хоче жити буттям власного вияву, мусить спромогтися на сво питоме мислення дяння Джерело 22, стор. 225

Без свободи, як без повтря, не може людина снувати свобода елемент людини майбутнього Джерело 22, стор. 227 Боротися з Правдою найневдячнше заняття Джерело 22, стор. 230 На меж другого сходу в чужий свт, Улас Самчук ще раз оглядаться на сво минуле, дивиться на сво сучасне зазира в майбутн. в котре вдчува нерозривний зв язок з рдною землею, з свтом, з людьми.

Псля цього вн напише Люблю цих мох землякв, що йдуть у широкий свт, радю, що доля зв язала мене з ними. Що ми болмо, що ми тшимось, що ми боремось Хочу бути свдком х буття, щоб х стопи не затерлися на цй земл, щоб х дух не розвявся в час простор. О, як хотлося б знайти в соб силу сказати про це бльше Бблю б дати Книгу сходу Слово б пророче мць ври та над знайти тамницю рушйних сил, що керують долею крани, з яко приходимо Джерело 22, стор. 217-218 деологчно-програмов статт

Уласа Самчука А.Власенко-Бойцун вдносить до мурвського пероду . Вн вважа х одним з найцннших Самчукових вкладв у публцистику Джерело 1, стор. 30 Загалом було написано 8 статей. Тематично вс вони пов язан мж собою. Це плани пдсумки роботи МУРу, пропаганда заклики до дност, визначення основних засад дяльност об днання, засудження групвщини,

деологчно нетерпимост. Нашим святим невдкладним обов язком було, завжди буде возвеличити утвердити наш народ живим словом у родин нших народв свту Нищення трива дал. Не знамо, як довго воно потрива, але як би воно не було, ми були, ми ми будемо Чумося мцними, вримо врити будемо, писав Улас Самчук у передмов до другого числа Лтературного зошита . Формумось у нацю. Вичувамо вивершення укрансько духовности.

Перод розгортання крил за нами. Передчувамо простр, що манить до великого старту. Бути буттям людини, що чу пд собою форму планети, це значить бути укранцем Джерело 10, стор. 1 Як в статтях Волинського пероду, вдчуваться турбота про те, щоб укранц зайняли достойне мсце у свт нас не пускають у свт не тому, що ми не мамо чого свтов сказати, а тому що свт не хоче ображати тих, що нас поневолюють Джерело 11, стор. 2 шлях до цього насамперед лише через велику внутршню роботу,

переборення ндивдуалзму, групвщини. Нам треба конечно мислити, виробляти, узгднювати та усвдомлювати самих себе, сво духовн можливост Джерело 12, стор. 7 Шлях в Украну не короткий, не прямий не легкий Вн просту також через наш душ, через наш серця, наш нерви, наш розум. Розбудова нас самих, нашого духовного ства нашого характеру це розбудова Украни Джерело 12, стор. 9-10 вдчувати себе в час простор, бути свдомо сторичною функцю нашого свту

Джерело 12, стор. 11 Перод дискус за нами. Перед нами перод д Джерело 12, стор.10 Саме в цей перод Улас Самчук формулю свою вимогу синтезу мислення, сприйняття свту як основи д Надходить час, коли ми мусимо стати громадянами, членами суспльства, членами нац, поврити в себе як у живу дйснсть Вс ми сьогодн однаков нацоналсти Джерело 12, стор. 12 У Канад Улас Самчук ста одним з спвзасновникв часопису

Наш вк , мистецького об днання укранських письменникв Слово Свй невеликий спадок 50 тис. доларв, вн переда на видання чергового числа збрника цього об днання. Письменник бере активну участь у згрупуванн волинян США Канади, дяльност товариства Волинь , нституту Дослдв Волин. Вн допомага вдродженню давнх звичав обрядв, поширенню х серед молод, утвердженню думки про самобутнсть

укрансько культури. Письменник допомага збирати кошти на видання книг про сторю Волин праць вана Огнка, Степана Кидимника. До 50-рччя капели бандуриств м.Тараса Шевченка уклада лтопис, пише роздл до книги про кобзарство Украни. Публкац Уласа Самчука з являються в газет Свобода , альманас Слово , Лтопис Волин . Вн вида, окрм згадуваних, книги, як стоять на меж мемуарних публцистичних жанрв

На блому кон Вннпег 1956р На кон вороному Вннпег 1975р Планета Д-П Вннпег 1979р. За неповними пдрахунками А.Василенко-Бойцун, журналстська мемуарна творчсть Уласа Самчука це 112 дописв статей Джерело 1, стор.132 мають рацю дослдники, як стверджують, що без не критика його творчост була б неповна неточна Джерело 1, стор.132 неповним неточним був би увесь перод

новтньо укрансько стор Джерело 8, стор. 36 Список використаних джерел 1. Пнчук С. Улас Самчук Волинь 1991р 1, стор.67-72 2. На блому кон Спомини враження видатного укранського письменника . Молода Волинь. 1991р. 6,13,20,27 грудня 1992р. 3. Пнчук С. Схд-Захд Уласа Самчука Голос Украни 1991 р.

28 грудня 249 стор. 12. 4. Курдук . Повернення Уласа Самчука Вст Рвенщини 1991 р. 23 листки. 5. Зозуляк Куди тече та рчка Про письменника У. Самчука Вльне життя. 1991р. 20 лист. 6. Гром як Р. З врою в майбутн нац До 90-рччя вд дня народження укранського письменника

Уласа Самчука Вльне життя 1995р. 21 лютого. 7. Бухало Г. Улас Самчук про Дермань Червоний прапор 1991р. 13 грудня. 8. Горец М. Улас Самчук Закарпаття Вльне життя. 1995р. 10 березня. 9. Бачинський К. Повернення на землю предкв До 90-лття Уласа Самчука Просвта 1995рАйрес 10. Божук

Г. Громадсько-полтична дяльнсть Уласа Самчука в Карпатськй Укран Вльне життя. 1995р 10, 9 березня, стор. 12. 11. Бачинська К. Врю у сплюгавлену Украну будучнсть За вльну Украну. 1995р. 3 березня. 12. Жулинський М. Я був повний Украною Лтературна Украна. 1995р. 30 березня. 13. Бабй

С. Дермань, дорога до Самчука Дзвн. 1995р. 1, стор. 105-107. 14. Палй Д. Улас Самчук незалежнсть Украни Освта 1995р. 9-10, стор. 7. 15. Кирилюк В. Спадщина Уласа Самчука в Укран Лтературна Украна 1994р. 1 грудня, стор. 6. 16. Нитченко Д. Видатний прозак Улас Самчук 1905-1987

Березль 1998р 7-8, стор. 79-85. 17. Жив юк А. Дерманськ обереги Уласа Самчука Слово час. 1993р - 8, стор. 81-82. 18. Пнчук С. Дв епохи Уласа Самчука Втчизна 1993р 11-12, стор. 141-146. 19. Шевчук В. Улас Самчук та його волинська сага Укранська мова лтература в школ. 1992р 11-12, стор.

30-33. 20. Полщук Я. Улас Самчук До 90-рччя вд дня народження письменника ювлейний збрник. Рвне. Азаля. 1994р стор. 107. 21. Улас Самчук видатний укранський прозак ХХ столття Матерали урочисто академ, присвячено творчост митця , М.Тернопль, 21 лютого 1993р ТернопльКременець, 1994р стор. 73. 22. Самчук У. П ять по дванадцятй. Записки на бгу -

Буенос Вид-во Миколи Денисюка, 1954р.