Рембрандт (Укр.)

Рембрандт Харменс ван Рейн 1606-1669 Якене великим значення творчост Халса в стор голландського живопису, алейого славу в очах потомства затьмарю нший голландський митець Рембрандт Харменс ван Рейн. Його твори, живописн граф чн , р зноман тн по сюжетах глибин характеристик, складають однуз вершин вропейського св товогомистецтва, одну з найб льш високих досягнень в розвиткуреал зму.НародивсяРембрандт в Лейдене в с м м рошникаХарменса ван

Рейна. Дуже рановиявилася у хлопчика схильн сть доживопису. Недовго провчившись вЛейденськом ун верситет , молодий Рембрандт ц лком в ддався мистецтву. Три рокипробув в н в майстерн живописця Сваненбюрха, а пот м дек лька м сяц в у амстердамського художника П тера Ластмана. Але б льше, н ж у них, вчився Рембрандт усамого життя в н допитливо вдивлявся в навколишн

й св т, спостер гав зам м кою жестами людей, вивчав ефекти осв тлення. В н писав жанров рел г йн сцени, портрети сво х близьких портрети багатих замовник в,численн автопортрети власне обличчя здавалося художнику зручним об ктом дляспостереження експеримент в . Рембрандтпрацював масляними фарбами, ол вцем, пером пензлем,а також досконало волод в техн кою офорта див. ст. Граф ка .У1632 р. Рембрандт пере хав в Амстердам швидко завоював там популярн сть.

Число замовник в безперервно росло. Под бно ншим голландським художникам,Рембрандт ум в живо написати людську особу,в дтворити м як складки тканин холодний блиск металу. Але вже в цей пер одв н багато в чому перевершу по глибин р зноман тност задум в сво хпобратим в по кист .Утрадиц йний для голландського мистецтва жанр групового портрета Рембрандт сво юкартиною Урок анатом л каря Тюлпа 1632,

Музей Мчу- рицхейс, Гаага вносить нов риси дине почуття уваги нтересу об дну слухач в л каря Тюлпа. Зосереджен йогословами, вони пор внюють роз тненийтруп з малюнками в анатом чному апасе.Картина сприйма ться не як ретельно продуманий по композиц портрет, а якпереконливий сво ю безпосередн стю житт вий еп зод.Ця ж риса властива Автопортрету з Саск ю ю бл.1635, Картинна галерея, Дрезден , в як й

Рембрандт зобразив себе з сво ю молодою дружиною за столом.П д ймаючи келих, в н як би зверта ться до тих, хто дивиться на картину, пропону розд лити з ним йогобезм рну рад сть щастя. В н робить глядача мимов льнимучасником виникаючо сцени. Потоки св тла, що грають на обличчях дорогих тканинах одягу, н жн переливизолотистих червонуватих тон впосилюють святковий настр й картини.Задач ,як ставить перед собою

Рембрандт, не схож на спрямування б льшост ншихголландських художник в. В н всечаст ше вража сучасник в см лив стю новизною сво х задум в. Прагнучи довсе б льшо б льшо натхненност образ в,Рембрандт жертву зовн шн ми подробицями декоративними ефектами, нехтуючичасом вимогами замовник в. Показова в цьому в дношенн стор я з картиною, щоотримала п зн ше назву Н чний дозор Рота кап тана Франса Банн нга

Кока лейтенанта В ллема ван Рейтенберга , 1642, Рейксмюсеум,Амстердам . Ця велика картина повиннабула являти собою груповий портрет член в стр лецько г льд . Однак Рембрандт,в дмовившись в д прийнятого в той час р вного розташуванняф гур статичного зображення вс хучасник в, задумав сцену, повнурушення. В н зупинився на момент , коли як би по сигналу тривоги посп шно безладно виходять на площу стр лки, на ходу поправляючи зброю.

Попереду групи урочисто виступають кап тан Банн нг Кок йогопом чник.Нер внесв тло осява групу, посилюючи враження рухливогонатовпу. Не ст льки портретн характеристики окремих персонаж в прагне передатитут художник, ск льки хоче створитивраження схвильованост , раптовост под . Цього не зрозум ли замовники, незадоволен тим, що одн обличчя видно добре,а нш майже прихован в д глядача. Замовники вважали,що якщо вони сплатили художнику р вн суми,

то повинн бути зображен ним з р вною увагою. Починаючи з ц картининерозум ння амстердамськими бюргерамитворчих спрямувань Рембрандта буде посилюватисявсе б льше б льше.Всер дше будуть звертатися до нього з великими оф ц йнимизамовленнями. Але конфл кт з пануючим середовищемне зменшить творчо енерг майстра аж до останнього року свого життя в нбуде створювати чудов по сил емоц йноговпливу правдивост реал стичн твори.

У р кстворення картини Н чний дозор художникпережив велике особисте горе померла його коханадружина Саськия. В н залишився один зоднор чним сином Т тусом. Рембрандтбагато писав його в р зному в ц , в дм чаючиз великою теплотою зростаючу вдумлив сть допитлив сть хлопчика.У40-х роках в картинах Рембрандта переважають золотисто-коричнев тони, дивно багат по сво х в дт нками.Трактування сюжет в характеристики людей стають глибшим задушевн ше.

Укартин Рембрандта Святе с мейство 1645 , що збер га ться в Ерм таже, в образах геро в вангельсько легенди Мар ,немовляти Христа осифа вт лен сам звичайн прекрасн в сво й щирост чистот людськ почуття н жн сть дбайлив стьматер , в дчуття домашнього спокою те, що увс часи зрозум ло дорого людям. Обстановка к мнати гранично проста, це житлоб дного тесл , який тут же зайнятий сво м ремеслом.

Не т льки впод бних картинах, але в сво х численних малюнках Рембрандт завжди звеличезною симпат ю зображав людей знароду, завжди сп вчував старост самотност .Величезнем сце в творчост художника займа портрет. Рембрандт залишив нам чудову галерею облич чолов чих ж ночих, молодих старих, але майже завждисерйозних зосереджених. На в дм ну в д Франса Халса, як би вмить ф ксуючого всво х портретах певний вираз обличчя

людини, Рембрандт у вигляд зображеного узагальню сво спостереження роздуми над його переживаннями над життям. Це свого роду портрет-б ограф я.Такий, наприклад, Портрет старенька 1654, ГМИИ м. Пушк на, Москва . Св тло вид ля вкартин обличчя старо ж нки, скорботний погляд прикову увагу глядачабезвих дн стю горя, глибиною думки, примушу задуматисянад значенням снування.

Рембрандтпоказу доброту людян сть н чим не знаменито людини. Краса душевна перетворю втомлене, зморшкувате обличчя робить йогопривабливим.Вершинав розвитку голландського групового портрета картина Стар йшини суконного цеху,або так зван синдики Рембрандта 1662, Рейксмюсеум, Амстердам . Стар йшиницеху сукнар в зображен в момент обговорення якихосьважливих питань.

Як р зн х обличчя,хоч вс вони охоплен якоюсь одн юдумкою, одним спрямуванням! Цевраження виника передус м тому, що вс , кого зобразив художник, дивляться в одномунапрям . Вони дивляться на тих, хто якби знаходиться перед картиною до кого звернен слова синдика, вм щеного вцентр групи. Таким чином, глядач, що розгляда цю композиц ю, ста свого роду учасником того, що в дбува ться адже на нього звернути увагу д ючих ос б. Причому вс вони по-р зному дивляться,слухають виступаючого,

по-р зномувиражають сво почуття жестами м м кою. Весь прост р картини наповненийсв тлом пов трям. дина коричнювато-червона гамма,то затухаюча, то що спалаху м сцями тонкими в дт нками кольору, об дну вс частинипризначення одним нерозривним ц лим.Доостанн х найб льш довершених картин художниканалежить велике полотно, що збер га ться в Ерм таже, Повернення блудного сина бл. 1668 1669 . вангельська притча про юнака,який п шов з батьк вського будинку, розтратив св й достаток

жалюг дним, приниженим повернувсядо батька, вироста у Рембрандта увелику загальнолюдську тему. Не можна без хвилювання дивитися на обличчянап всл пого батька, його тремтяч стареч руки ф гуру сина, що виража глибоке щире розкаяння. Благородна дея любов до принижено страждаючо людини розкрита тут в разючих по житт в й переконливост образах. Особист знегоди не зломилимайстра, а додали особливу силу майстерн сть його п зн м творам.

Кр мживопису протягом всьому сво творчост Рембрандт прид ляв велику увагу офорту . в ц й област коло темйого було також надзвичайнор зноман тне. Виконан ним в техн ц офорта портрети пейзаж , побутов рел г йн сцени завжди в др знялисясм лив стю новизною художн хприйом в. Художник домага ться в них чудового багатствасв тлот н , винятково виразност лакон зму л н й. У невеликих по розм рахофортах Рембрандт створив складн , глибоко реал стичн образи.

Багат голландськ бюргери основн замовники Рембрандта не зрозум ли не оц нили ген альногохудожника. Траг чно самотн м, взлиднях помер Рембрандт в 1669 р. Художника поховалина кладовищ для б дняк в на громадськ кошти. Але справедлив сть перемогла Рембрандта шануютьнащадки, м гордиться не т льки його батьк вщина, але все людство.