Развитие природознания (Укр.)

Розвиток природознавства. ВиникненняприродознавстваЧерез те, що снування людства сторичне, тобто еволюц онувало в д прост ших стан в до б льш складних удосконалених, то й наука пройшла такий самий шлях еволюц . сну дек лька точок зору про часвиникнення науки як доведельний вид знання, в дм нний в д м фолог чно-гомислення, наука виникла в Древн й Грец в V ст. до н.е. наука виникла в пер од п зньо середньов чно культу-ри,коли була уп знане велике значення досл дного знання в творчост таких д яч вцеркви в

Англ , як Р. Гросетст , Р. Бекон.Найпоширен ша точка зору, наукавиникла в XVI-XVII ст коли з явилися прац Кеплера, Й.Гюйгенса, Г.Гал лея, .Ньютона та нших вчених. Ознаками науки виступають побудова математичнихмоделей об кт в, емп ричн результати досл дного р вня. До ц епохив дно-сяться виникнення Корол вського сусп льства, Паризько академ наук. сну така точка зору часвиникнення науки - к нець першо

третини XIX ст коли було сум щення досл дниць-ко д яльност вищо осв ти, об днаних на основ досл д-но-науково програми.Творц науки- В. Гумбольд, Ю. Л -б х.Становлення науки Я б хот ла розглянути найпоширен шу верс ювиникнення науки б льш детально. Отже, наука не могла виникнути на пустомум ст . Н мецький ф лософ К. Ясперс гово-рить про 2 етапи становлення науки Становлення лог чно методично уп знано науки - грецька

наука паралельно задатки науковогоп знання св ту у Кита та нд . Виникнення сучасно науки,що вироста з к нця середньов ччя, р шуче утверджу ться з XVIII ст. розгорта ться у всю свою ширину з XIX ст. К. Ясперс .Смысл и назначениеистории М 1994 стр.100 .Саме у XVII ст. в дбулося те, щодало змогу говорити про наукову революц ю - радикальну зм ну основнихкомпонент

в зм стовно структури науки, утворенн нових принцип в п знання,категор й, метод в.Соц альним стимулом розвиткуприродознавства стало зростаюче кап тал стичне виробництво. Грецька наука була умогляднимдосл дженням, мало зв язаним з практичними задачами. Цього Древня Грец я непотребувала, бо вс тяжк роботи виконували раби. Ор нтац я на практикувважалася непотр бною, непристойною.

Т льки у XVII ст. наука сталарозглядатися як спос б зб льшення добробуту населення забезпечення господа-рюваннялюдини над природою. Ф. Бекон пропагандував експеримент як головний методнаукового досл дження.П дготовч пер оди до вивченняприродознавства. Отже до того, як почати вивчатиприродознавство як окрему науку, людство мало пройти деяк п дготовч сторичн пер оди до систематичного вивчення природознавства. Розр зняють 5основних п дготовчих пер од в Першим п дготовч м пер одом бувнатурф лософський пер од,

пер од зародження майбутньогоприродознавства характерне для давност .Другий пер од характеризу тьсяпануванням схоластики теолог в Зах дн й вроп спорадичними в дкриттями уарабо-мовних народ в.Пер од механ чного метаф зичного природознавства.Пер од в дкриття загальногозв язку утвердження еволюц йних дей в природознавств . Характеризу тьсястих йним проникненням д алектики в природознавство .

Пер од нов тньо революц .Етапи нов тньо революц Пер од нов тньо революц можна розд лити на 3 основних етапи перший етап У середин 90-х рок в XIX стол ття почаласянов тня революц я у природознавств , головним чином у ф зиц , а також х м таб олог . У 1913-1921 рр. На основ загальних уявлень про ядро, електронах квантах Н. Бор створю модель атома, розробка яко ведеться зг дно зпер одичною системою

М. И. Менделе ва. Це супроводжу ться порушенням минулихуявлень про матер ю, властивостях будову, формах руху типахзаконом рностей, про прост р час. Це призвело до кризи у ф зиц та усьогоприродознавства . другий етап почався в середин 20-х рок в XX стол ття узв язку з створенням квантово механ ки по днанням з теор ю в дносност взагальну квантово-релятивистську концепц ю. В дбува ться наступний бурхливийрозвиток природознавства продовжу ться докор нна ламка старих понять,

головним чином понять, зв язаних з старою картиною св ту. трет й етап Початком 3-го етапу у природознавств було першеоволод ння атомною енерг ю з в дкриттям ядра 1930р. наступних досл джень, зякими зв язане зародження електронно-обчислювально техн ки к бернетики.Зараз у природознавств л диру наряду з ф зикою б олог я, х м я, а такожнауки, сум жн з природознавством, як то космонавтика та к бернетика.Законом рност особливост розвитку природознавства

Деяк найважлив ш законом рност , що визначаютьсобою загальний характер природознавчих наук так .Обумовлен сть практикою, потребам техн ки,промислового виробництва, р вня як с льського господарства медицини. Це -головна руш йна сила, або джерело розвитку природознавства.В дносна самост йн сть розвиткуприродознавства, в результат чого воно задовольня вимоги техн ки виробництва,сл дуючи сво м власним шляхом досл дження природи, який познача тьсявнутр шньою лог кою наукового п

знання. Як б конкретн задач не ставилатехн ка перед наукою, практичне х розв язання може бути в дтворено лише подосягненн конкретних ступен в розвитку самого процесу п знання природи, якийробиться у процес переходу в д явищ до сутност в д менш глибоко сутност до б льш глибшо .Переймальн сть у розвитку природознавства, його дей та принцип в, теор й та понять, метод в та прийом в досл дження,нерозривн сть усього п знання природи як внутр шньо диного, ц леспрямованогопроцесу.

По м р того, як з в дносних стин склада ться абсолютна стина,повна опиня ться у внутр шн м сп впаданн з менш повною, ран ш досягненою.Кожна вища ланка в розвитку природознавства виника на основ попередньо ланки, з утриманням усього ц нного, що було накопичено ран ш.Поступов сть розвитку природознавства причередуванн пер од в в дносно спок йного, еволюц йного розвитку та бурхливо ,революц йно , ламки його теоретичних основ, системи його понять, принцип в уявлень, а разом

з тим ус картини св ту. Еволюц йний розвитокусього природознавства та окремих його частин в дбува ться п д час поступовогонакопичення нових факт в , теоретичних концепц й, у зв язку з чим в дбува тьсявитончення доробка вже прийнятих ран ше теор й , понять та принцип в. Революц яв дбува ться тод , коли почина ться докор нна ламка перебудова в сам й основ ран ш встановлених св тогляд в, перебудова фундаментальних положень, закон в,принцип в природознавства в результат нових

в дкритт в, експериментальнихданих тощо.Вза мод я наук, вза мозв язан сть ус хскладових частин природознавства, в результат чого предмет одн природознавчо науки може ма бути досл джений методами прийомами ншихнаук.Протир чн сть розвитку природознавства. Нер дко наявн сть розколу точок зору на непри млив , несум сн , здавалося б,що знаходяться у пост йн й боротьб , погляд в призводить до прогресу науковогоп знання.Повторн сть.Свобода критики. Безперешкодний обсудсп рних незрозум лих питань науки, в дкрите свободне

з ткнення р знихдумок, тим б льш можлив сть захищати власн нтереси, знаходити нов аргументи- все це причиною прогресу. стор я природознавства. Механ ка стала наукою з того моменту, колибули в дкрит закони механ чного руху перем щення земних небесних т л,закон пад ння т л в дкритий Гал ле м , закон обертання планет навколо сонця Кеплер , закон всемирного тяж ння Ньютон . У ф зиц та х м найважлив шим став законсамозбереження, в д-критий

Ломоносовим в середин XVIII стол ття як загальнийзакон природи. Задовго до Ломоносова ф лософи-матер ал стивчили, що н що з н чого не утворю ться н що в н що не перетворю ться. Алето були лише уявлення н хто його не розглядав як закон. Основн етапи розвитку природознавства .I Природознавство древньогосв ту Зак нченого д лення на дисципл ни не снувало, створювальн концепц носили в сво й б льшост св тоспостер

гальний характер, алевир шального критер ю стинност експерименту не в дводилась. В рн спостереження ген альн здогадки сп в снували з хибними побудовами.II Класичний пер од розвиткуприродознавства бере св й початок з досл дних праць Гал лея XVIII cm. inpoдoвжy тcя дo нaшoгo л тя. Характеризу тьсярозд ленням наук на традиц йн област нав ть трохи г пербол зованою роллюексперименту в х розвитку зрозум ти - значить вим ряти .

Досл д розгляда тьсяне т льки як критер й стинност , але й як основний нс румент п знання.В ра в стинн сть експериментально добутих результат в наст льки велика, що хпочинають розповсюджувати на нов област проблеми, де тако пе eth ев ркиран ш не велося. III. Сучасне природознавствохарактеризу ться р зким, лавинопод бним накопиченням нового фактичногомате eth алу виникненням нових дисципл н на межах традиц й-них.

Р зкеподорожчання науки, особливо експеримен ально . Як насл док - п двищеннярол теоретичних до-сл джень, що спрямовують роботу досл дник в в област , дезнаходження нових явищ б льш можливе. Роль експерименту, як критер ю стинност знання як основний нструмент п знання. Сучасне природознавство втратилоприсущу класичному природознавству про тоту та зрозум л сть. Цев дбулося головним чином то у, що нтереси сучасних досл дник в зтрадиц йних для класично науки областей

перем стилися туди, де звичай-ний житт вий досл д знання про об кти явищах що з ними в дбуваються вб льшост випадк в в дсутн .