Активи як найважливіший об’єкт бухгалтерського обліку (укр)

Мнстерство освти Украни Донецький нацональний унверситет Кафедра облку та аудиту Курсова робота з Теор бухгалтерського облку на тему Активи як найважливший об кт бухгалтерського облку економчна сутнсть, змст, принципи класифкац, розширення складу пд впливом ринкових вдносин студента II курсу денного вддлення спецальност 0106 укрансько групи фремова Святослава Олексйовича Науковий кервник Смирнова

Лариса Дмитрвна Донецьк 2000 р. Реферат Курсова робота 20 стор 2 мал 15 джерел. Тема Активи як найважливший об кт бухгалтерського облку економчна сутнсть, змст, принципи класифкац, розширення складу пд впливом ринкових вдносин. Мета роботи вивчити економчну сутнсть активв, принципи х класифкац а також змни у х склад внаслдок реформування бухгалтерського облку та впровадження НСБО на Укран. Методи дослдження робота з лтературою, дедукця та ндукця, логчний аналз.

Встановлено, що, вдповдно до Положень стандартв бухгалтерського облку Украни, як в мжнароднй практиц, активи першим найважлившим об ктом бухгалтерського облку. Дослдження показало, що найважлившими активами, як контролю пдпримство, основн засоби, нематеральн активи та запаси. Одним з проритетних завдань сучасного бухгалтерського облку виконання принципу обачност, який включа в себе принцип незавищення реально вартост активв.

Дюч до впровадження Нацональних стандартв положення втчизняного бухгалтерського облку не здатн були забезпечити виконання ц вимоги, що робило фнансову звтнсть непридатною для використання. Псля впровадження НСБО виконання цього принципу стало можливим, завдяки нововведенням, вдсутнм до цього таким, наприклад, як резерв сумнвних боргв та н Ключов поняття ресурси, господарськ засоби, майно пдпримства, класифкаця, НСБО, справедлива вартсть. Студент С. фремов

ЗМСТ Вступ 4 Роздл 1. Розвиток поняття активв та х економчно сутност 1. Генезис поняття активв у захднй бухгалтерськй думц 2. Активи в радянському бухгалтерському облку 6 Роздл 2. Класифкаця активв 1. Класифкаця за характером участ у господарському процес 2. Класифкаця за формами функцонування 3. Класифкаця за функцональною роллю у процес вдтворення 12 2.4.

Класифкаця за ступенем лквдност 14 Роздл 3. Змст поняття активи за НСБО 15 Висновок 19 Список використано лтератури 20 Вступ Система бухгалтерського облку, яка снувала до недавнього часу в нашй кран, була створена зусиллями багатьох поколнь вчених практикв. Не можна сказати, що вона цлком себе виправдала, але на час свого снування вона досить непогано виконувала поставлен перед нею завдання.

Проте в даний час у залежност вд органзацйно-правово форми власност на територ Украни дють рзномантн види пдпримств, що з явилися в процес переходу економки нашо крани до ринкових вдносин. Тому виникла необхднсть адаптувати бухгалтерський облк звтнсть до вимог перехдного пероду мжнародно нтеграц укрансько економки. Такого роду необхднсть призвела до перетворення всього облку в бльш оперативну, необтяжену громздкими регстрами, нформацйно-управлнську доступну в застосуванн систему. стотним змнам

пддаються теоретичн методологчн основи теор бухгалтерського облку, як-от змст визначення предмета бухгалтерського облку, його об кти, основн задач, вимоги принципи. У таких умовах вивчення правил, принципв та закономрностей бухгалтерського облку уявляться надзвичайно важливим природно, на перше мсце виходить категоря, без яко принципово неможливо здйснювати будь-яку господарську дяльнсть активи. У данй робот придлено увагу становленню та розвитку поняття активв у свтовй

бухгалтерськй практиц. Розглянуто основн напрями класифкац господарських засобв пдпримства за характером участ у господарському процес, за формами функцонування, за функцональною роллю у процес вдтворення та за ступенем лквдност. Також викладено сучасну концепцю економчно сутност активв згдно з Нацональними стандартами бухгалтерського облку. Роздл 1. Розвиток поняття активв та х економчно сутност 1.1.

Генезис поняття активв у захднй бухгалтерськй думц Час вд часу, принаймн з початку цього столття, починалися спроби дати задовльне визначення активв для цлей бухгалтерського облку. Рзномантн автори пропонували рзн формулювання вд того, що подано дебетовим сальдо, до майбутнього потенцйного прибутку. Наприклад, одна з найпопулярнших на Заход концепцй, подана Американським нститутом бухгалтерв, визнача активи в такий спосб

Активи це величина, подана дебетовим сальдо, що залишилося або залишиться псля закриття рахункв належним чином вдповдно до облкових принципв , при тому, що вона вдбива або право власност, або придбану вартсть, або понесен витрати, як призвели до виникнення власност або стосуються майбутнього звтного пероду. Тут важливо те, що активи визначаються виходячи з правил або принципв бухгалтерського облку. Подбно позиц притримуться Американський нститут присяжних бухгалтерв

Активи це економчн ресурси пдпримства, визнан й оцнюван вимрюван вдповдно до узвичаних правил бухгалтерського облку. У даних формулюваннях практично нчого не говориться про характеристики активу, але пдкреслються, що визначення активв неможливо у вдрив вд нших принципв бухгалтерського облку. Були також спроби визначення активв через х властивост. Часто використовуться поняття активв як джерела потенцйного прибутку або майбутньо вигоди.

Наприклад, снували визначення активв як джерела майбутнх прибуткв будь-який майбутнй прибуток сукупнсть дохдного потенцалу будь-який економчний ресурс, здатний приносити прибуток господарюючому суб кту моврн майбутн економчн вигоди. Проте, характеризуючи активи як джерело майбутнх прибуткв, рзномантн автори пдкреслюють також нш риси, наприклад конвертовансть у кошти або вимрнсть у таких, права на майбутн прибутки т. н. У сучасних визначеннях активв видляються три стотних ознаки майбутн економчн вигоди, контроль

над доступом до таких вигод стороннх осб, походження з минулих господарських операцй або подй. Вдмтна риса у згадуванн контролю, а не права власност конкретного суб кта на майбутн економчн вигоди. Отже, загалом у захднй бухгалтерськй практиц активи визначаються як моврн майбутн економчн вигоди, одержуван або контрольован конкретним господарюючим суб ктом у результат минулих операцй або подй потенцйний прибуток або майбутн економчн вигоди, контрольован господарюючим суб ктом у результат минулих операцй

або нших минулих подй права або нший доступ до майбутнх економчних вигод, контрольованих господарюючим суб ктом у результат минулих операцй або подй економчн ресурси або джерело, вд яких очкуться одержання в майбутньому економчних вигод, контрольован господарюючим суб ктом у результат минулих операцй або подй. 1.2. Активи в радянському бухгалтерському облку Розвиватися бухгалтерська думка в колишньому Радянському

Союз почалася приблизно у 30-х роках. Але далеко не одразу тут з явилося чтке визначення предмету бухгалтерського облку, тим бльше економчно сутност активв. В усх роботах 30-х рокв предмет бухгалтерського облку висвтлювався досить стотно, але достатньо чткост в характеристиц ц важливо категор науки про бухгалтерський облк тод ще досягнуто не було. Поняття активв як таких ще взагал не снувало, вони, природно, не знаходили мсця у визначенн предмету бухгалтерського облку. Мабуть, найбльш вдалим визначенням предмету бухгалтерського

облку можна вважати формулювання О Лозинського Предметом бухгалтерського облку елементи процесу соцалстичного вдтворення в окремих радянських пдпримствах у хнй грошовй оцнц. Тут фгуру поняття елементи процесу вдтворення, яке пзнше буде уточнене, тод, нарешт, з явиться поняття актив. Бльш чтко предмет бухгалтерського облку в т роки був схарактеризований П. Н. Василенко, де вже фгурувало поняття-прообраз активв, яке отримало назву засоби господарства.

Приблизно тако ж точки зору притримувався Р. Я. Вейцман Предметом облкового спостереження стан господарських засобв господарськ процеси. Але по деяких питаннях у роботах цих авторв спостергався регрес. Так, деяк з них пзнше вдмовились вд включення господарських засобв до предмету бухгалтерського облку, обмежившись лише господарською дяльнстю. У 50-х роках розвиток бухгалтерського облку як науки у колишньому

СРСР отримав новий поштовх, а разом з цим почалися нов спроби дати визначення предмету бухгалтерського облку , зокрема, активам пдпримства. Псля деклькох невдалих варацй на тему предмет бухгалтерського облку у його визначенн мцно закрпилися активи у вигляд господарських засобв або засобв господарювання. Але поки що нкому не спадало на думку чтко та однозначно визначити, що саме потрбно вдносити до цих господарських засобв. У 60-х початку 70-х рокв, як закнчили собою новаторський етап розвитку радянського

бухгалтерського облку, були остаточно сформульован вс де радянських вчених з приводу господарських засобв пдпримства. Якщо аналзувати змст усього вищесказаного з приводу розвитку активв у радянськй бухгалтерськй практиц, то потрбно зазначити, що саме поняття активи, якщо можна так висловитись, дуже капталстичне. За соцалстично модел економки воно знаходилося трохи не при справах. Все соцалстичне народне господарство розглядалося, як одне ггантське пдпримство, визначення господарських

засобв були досить примтивними у порвнянн з захдними аналогами. На перший погляд до активв, за деяким виключенням, вдносились т ж ресурси пдпримства, що й на Заход. Але активи облковувались без урахування критерю х корисност та дйсно вартост. Так, запаси, як роками не використовувалися запасн частини застарлих моделей машин та обладнання тощо, облковувалися на рахунках та вдображалися у фнансовй звтност.

Дебторська заборговансть, нереальна для погашення, залишалась у склад активв протягом трьох рокв. Таким чином, бухгалтерський облк не вдображав реально вартост активв, а сама звтнсть давала спотворен показники та була непридатна для користувачв. Ситуаця кардинально змнилася лише внаслдок реформування системи бухгалтерського облку вже незалежно Украни. Але про це мова йтиме дал. Роздл 2. Класифкаця активв

Пдпримство ма у свому розпорядженн численн рзномантн засоби, як забезпечують складають основу фнансово-господарсько дяльност пдпримства. Для управлння дяльнстю пдпримства необхдно знати, як господарськ засоби воно ма, де ц засоби розмщен для чого призначен. Для цього використовуться класифкаця активв пдпримства. Основними напрямами класифкац активв за характером участ у господарському процес за формами функцонування за функцональною роллю у процес вдтворення за ступенем лквдност.

Вищеперерахован напрями класифкац активв основними, але не диними способами подлу господарських засобв. Вони розглядаються у данй робот, оскльки мають найбльшу практичну цннсть з точки зору облку активв. Загальну схема напрямв класифкац господарських засобв за х складом та використанням подано на Малюнку 2.1. Малюнок 2.1. Напрями класифкац господарських засобв за х складом та використанням Напрями класифкац За формами функцонуванняЗа характером участ в господарському процесЗа ступенем лквдностЗа

функцональною роллю у процес вдтворенняматеральноборотнлквднзасоби у сфер виробництванематеральннеоборотн довгостроковнелквднзасоби у невиробничй сферфнансовзасоби у сфер обгувилучен Тепер зупинимося на кожнй класифкац бльш детально. 2.1. Класифкаця за характером участ у господарському процес Не виклика сумнвв, що активи, як по-рзному беруть участь у господарському процес та мають рзну швидксть

обгу, повинн оцнюватись по рзному. Тому для цлей фнансово звтност активи подляють на необоротн та оборотн. Довдка з стор Подл активв на основн й оборотн прийшло в практику бухгалтерського облку з економки через судову сферу наприкнц XIX або початку XX ст. Вперше зазначен термни з явилися, поза всяким сумнвом, в Англ, у судових звтах, попавши туди з економчно лтератури того часу. Пзнше в деклькох судових справах також торкалися методв оцнки фксованих необоротних оборотних активв.

Варто також вдзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економств та бухгалтерв того часу на подл активв на основн й оборотн складаться в можливост оцнки на пдстав цього лквдност господарюючого суб кта. Необоротн необгов господарськ засоби активи пдпримства це сукупнсть його майнових цнностей, як багаторазово беруть участь у процес його господарсько дяльност. У практиц бухгалтерського облку до них належать господарськ засоби з тривалстю використання понад рк.

До складу необоротних довгострокових господарських засобв пдпримства вдносять основн засоби нематеральн активи каптальн нвестиц довгостроков фнансов вкладення нвестиц довгострокову дебторську заборговансть нш довгостроков активи музейн експонати, бблотечн фонди, МШП з тривалстю використання понад рк, природн ресурси тощо. Оборотн обгов засоби це сукупнсть майнових цнностей пдпримства, як обслуговують поточну господарську

дяльнсть пдпримства котр повнстю споживаються протягом одного операцйного виробничо-комерцйного циклу. В практиц бухгалтерського облку до оборотних активв належать майнов цнност всх видв з термном використання до року. Основними елементами оборотних засобв товарно-матеральн цнност, запаси у виробництв, готова продукця, поточна дебторська заборговансть, грошов кошти на рахунках у банках в кас. Оборотн засоби в свою чергу подляють на нормован виробнич запаси, паливо, незавершене виробництво,

та ненормован дебторська заборговансть. 2.2. Класифкаця за формами функцонування За формами функцонування господарськ засоби подляють на так групи матеральн активи нематеральн активи фнансов вкладення активи. Матеральн активи це засоби пдпримства, як мають матерально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матерали, готова продукця тощо. Нематеральн активи це особливий вид необоротних активв вони не надлен фзичною матеральною основою,

але мають вартсть, оскльки здатн приносити власнику дохд. Цннсть нематеральних активв базуться на правах та привлеях власникв. Основн характерн риси нематеральних активв так вдсутнсть матерально-речово фзично структури використання протягом тривалого часу здатнсть бути корисним для пдпримства високий ступнь невизначеност розмрв можливого в майбутньому прибутку вд використання такого активу.

До нематеральних активв належать а рзн права пдпримства на об кти власност патенти права на винахдництво, товарн знаки, торгов марки, авторськ права, лценз, права користування землею та ншими природними ресурсами б програмне забезпечення ЕОМ в органзацйн витрати г науков дослдження та дослдно-конструкторськ розробки д ноу-хау длова репутаця або цна фрми гудвл. Фнансов активи це група господарських засобв активв пдпримства у форм готвкових коштв та нших фнансових нструментв, як належать пдпримству.

До ц групи належать готвков кошти в нацональнй та ноземнй валютах, фнансов вкладення пдпримства, дебторська заборговансть. 2.3. Класифкаця за функцональною роллю у процес вдтворення За функцональною роллю у процес вдтворення господарськ засоби пдпримства подляють на так групи див. Малюнок 2.2 засоби у сфер виробництва невиробнич засоби засоби у сфер обгу вилучен засоби. Малюнок 2.2. Класифкац господарських засобв за функцональною роллю

Господарськ засобиВилучен засобиЗасоби невиробничо сфериЗасоби в сфер обгуЗасоби в сфер виробництваЗасоби, що обслуговують обгКошти у розрахункахГрошов коштиПредмети обгуПредмети працЗасоби прац До виробничих засобв належать засоби пдпримства, як беруть безпосередню участь у процес виготовлення продукц чи надання послуг. Це виробнич будвл та споруди, машини та механзми, транспорт, сировина, матерали, паливо, незавершене виробництво тощо. До невиробничих засобв пдпримства належать засоби, як не беруть

безпосередньо участ у виробництв продукц, але х використовують для створення нормальних умов прац й вдпочинку працвникв пдпримства. До невиробничих засобв пдпримств належать житлов будинки, гуртожитки, готел, дитяч садки, амбулатор, клуби, бблотеки з обладнанням та нвентарем у них тощо, як перебувають на баланс пдпримства. До засобв пдпримства у сфер обгу належать предмети обгу готов вироби, призначен для реалзац, грошов кошти, кошти в розрахунках та засоби, як обслуговують сферу обгу.

До засобв, як обслуговують сферу обгу, належать торгово-складськ споруди з торгово-складським обладнанням, устаткуванням та нвентарем торгвельн примщення, склади готово продукц, вагове господарство тощо. Вилучен засоби це кошти, як вилучен з обороту пдпримства, але протягом певного пероду перебувають на його баланс авансов вдрахування та платеж з прибутку. 2.4. Класифкаця за ступенем лквдност За ступенем лквдност господарськ засоби активи пдпримства подляються

на лквдн нелквдн. Лквдн господарськ засоби активи це група засобв пдпримства, як можуть бути швидко конвертован у грошову форму без суттвих втрат сво поточно балансово вартост для свочасного забезпечення платежв за поточними фнансовими зобов язаннями. До лквдних активв пдпримства належать грошов активи в рзних формах, короткостроков фнансов вкладення, короткострокова дебторська заборговансть крм безнадйно, запаси готово продукц, призначено для реалзац. Нелквдн господарськ засоби активи це група засобв пдпримства,

як можуть бути конвертован у грошову форму без утрати сво поточно балансово вартост тльки протягом значного пероду часу. До нелквдних активв пдпримства належать основн засоби, каптальн нвестиц, нематеральн активи, довгострокова дебторська заборговансть, безнадйна дебторська заборговансть витрати майбутнх перодв тощо. Роздл 3. Змст поняття активи за НСБО Псля реформування бухгалтерського облку в Укран у поняття активи почав вкладатися дещо нший змст, анж ранше.

Не можна говорити, що облк було перевернуто догори ногами, але з явилося багато деталей, як доповнили покращили змст поняття активв, зробили хнй облк значно зручншим логчншим, запозичивши багато корисного досвду з захдно бухгалтерсько практики. Нижче наведен визначення основних видв активв згдно Нацональних стандартв бухгалтерського облку. Основн засоби згдно ПСБО 7 це матеральн активи, як пдпримство утриму з метою використання х у процес виробництва або поставки

товарв, надання послуг, здач в оренду ншим особам або для здйснення адмнстративних та соцально-культурних функцй. Очкуваний термн корисного використання експлуатац основних засобв бльше одного року або операцйного циклу, якщо вн бльше року. До складу Основних засобв, згдно стандарту, вдносять власне основн засоби та нш необоротн матеральн активи. Основн засоби подляються на 1 Земельн длянки. 2 Каптальн витрати на полпшення земель.

3 Будвл, споруди та передавальн пристро. 4 Машини та обладнання. 5 Транспортн засоби. 6 нструменти, прилади, нвентар мебл. 7 Робочу та продуктивну худоба. 8 Багаторчн насадження. 9 нш основн засоби. нш необоротн матеральн активи подляються на 1 Бблотечн фонди. 2 Малоцнн необоротн матеральн активи.

3 Тимчасов нетитульн споруди. 4 Природн ресурси. 5 нвентарну тару. 6 Предмети прокату. 7 нш необоротн матеральн активи. Нематеральн активи згдно ПСБО 8 це немонетарн активи, як не мають матерально форми, можуть бути дентифкован вдокремлен вд пдпримства та утримуються пдпримством з метою використання протягом бльше одного року або одного операцйного циклу, якщо вн перевищу рк для виробництва, торгвл, в адмнстративних цлях чи

надання в оренду ншим особам. Основними групами, на як подляються при облку нематеральн активи, 1 Права користування природними ресурсами право користування надрами, ншими ресурсами природного середовища, геологчною та ншою нформацю про природне середовище тощо. 2 Права користування майном право користування земельною длянкою, право користування будвлею, право на оренду примщень тощо. 3 Права на знаки для товарв та послуг товарн знаки, торгов марки, фрмов назви

тощо. 4 Права на об кти промислово власност право на винаходи, корисн модел, промислов зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист вд недобросовсно конкуренц тощо. 5 Авторськ та сумжн з ними права право на лтературн та музичн твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо. 6 Гудвл. 7 нш нематеральн активи право на проведення дяльност, використання економчних та нших привлев тощо. Запаси згдно ПСБО 9 це активи, як утримуються для подальшого продажу за умов звичайно

господарсько дяльност перебувають у процес виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва утримуються для споживання пд час виробництва продукц, виконання робт та надання послуг, а також управлння пдпримством. До складу запасв вдносяться 1 Сировина, основн та допомжн матерали, комплектуюч вироби та нш матеральн цнност, призначен для виробництва продукц, виконання робт, надання послуг, обслуговування виробництва й адмнстративних потреб. 2 Незавершене виробництво у вигляд незакнчених обробкою та складанням

деталей, вузлв, виробв та незакнчених робт послуг, щодо яких пдпримством ще не визнано доходу. 3 Готова продукця, яка виготовлена на пдпримств, призначена для продажу вдповда технчним та яксним характеристикам, передбаченим договором або ншим нормативно-правовим актом. 4 Товари у вигляд матеральних цнностей, що придбан отриман та утримуються пдпримством з метою подальшого продажу. 5 Малоцнн та швидкозношуван предмети, як використовуються протягом не бльше одного року або

нормального операцйного циклу, якщо вн бльше року. 6 Молодняк тварин тварини на вдгодвл, продукця сльського господарства, якщо вони оцнюються за ПСБО 9. Дебторська заборговансть згдно ПСБО 10 це сума заборгованост дебторв пдпримства на певну дату. Дебторська заборговансть подляться на довгострокову сума дебторсько заборгованост, яка не виника в ход нормального операцйного циклу та буде погашена псля дванадцяти мсяцв з дати балансу поточну сума

дебторсько заборгованост, яка виника в ход нормального операцйного циклу або буде погашена протягом дванадцяти мсяцв з дати балансу. Варто вдзначити, що псля впровадження Нацональних стандартв бухгалтерського облку з явився резерв сумнвних боргв рахунок, покликаний коригувати суму дебторсько заборгованост, реально до вдшкодування. Висновок Необхднсть переходу на Нацональн стандарти бухгалтерського облку, як не суперечать мжнародним

стандартам, в тому числ по облку активв господарюючих суб ктв, продиктовано тим, що стар положення бухгалтерського облку, як базувалися, в основному на правилах Закону Украни Про оподаткування прибутку пдпримств, не давали реального уявлення про активи, що, в свою чергу, утруднювало прийняття управлнських ршень складання бзнес планв отримання нвестицй, у тому числ вд ноземних партнерв. Таким чином, НСБО привели значення активв до х справедливо вартост, що да реальне уявлення

про х величину да можливсть користувачам звтност нвесторам, акцонерам, засновникам тощо оцнити ситуацю для прийняття управлнських ршень. Так, виходячи з норм ПСБО 9 Запаси, бухгалтери зрозумють, що уся вартсть малоцнних та швидкозношуваних пердметв термн служби яких до одного року, як передан передаються в експлуатацю, розглядаться як витрати пдпримства, тобто в баланс на рахунках не може бути показника про вартсть малоцнних предметв в експлуатац, про нарахування

зносу по ним. Крм того, частина малоцнних та швидкозношуваних предметв з строком служби бльше одного року з 2000 року включаться до складу основних засобв. Отже, псля впровадження Нацональних стандартв розумння активв змнилося, в першу чергу, змнилася х економчна сутнсть. Активи почали розумтися, як ресурси пдпримства, здатн приносити вигоду, дохд свому власнику, тобто почав враховуватись критерй корисност. Крм того, активи почали облковуватись виходячи з принципу

обачност, який передбача незавищення вартост активв облк за справедливою вартстю. Список використано лтератури 1. Сопко В. Бухгалтерський облк Навч. посбник. К. КНЕУ, 1998. 448 с. 2. Макаров В.Г. Теоретические основы бухгалтерского учета. М. Финансы, 1978. 159 с. 3. Гусева Т.М Шеина Т.Н. Основы бухгалтерского учета теория, практика, тесты

Учебное пособие Под ред. В.Г. Гетьмана. М. Финансы и статистика, 1998. 208 с. 4. Метьюс М.Р Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета Учебник Пер. с англ. Под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой. М. Аудит, ЮНИТИ, 1999. 663 с. 5. Партин Г.О. Бухгалтерський облк основи теор та практики Навч. посбник. К. Т-во Знання, КОО, 2000. 245 с. 6.

Любушин Н.П Жаринов В.В Бородина Н.В. Теория бухгалтерского учета Учебное пособие для вузов Под ред. проф. В.Д. Новодворского. М. ЮНИТИ-ДАНА, 2000. 294 с. 7. Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет Учебно-практическое пособие. Донецк КИТИС, ДонГУ, 1999. 528 с. 8. Грабова Н.М. Теоря бухгалтерського облку Навчальний посбник

Пд ред. М.В. Кужельного. 5-те видання, доповнене перероблене. К. А.С.К 1998. 223 с. 9. Чацкис Е.Д Лысюк А.Н. Бухгалтерский учет основы теории и практики. Донецк Сталкер, 1999. 272 с. 10. Н.И. Попова. Теория бухгалтерского учета. Учебное пособие. Донецк КИТИС, ДонГУ, 1998 г. 204 с. 11. Бабаев Ю.А. Теория бухгалтерского учета Учебник для вузов.

М. Аудит, ЮНИТИ, 1999. 391 с. 12. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облк в Укран. Нормативи. Коментар. ч. 5. Луганськ Промдрук ДСД Лугань, 2000. 336 с. 13. Бблотека Фактора. Нацональн стандарти бухгалтерського облку нормативна база. 5 видання, доповнене. Харкв Фактор, 1999. 180 с. 14.

Налоги и бухгалтерский учет, 5 261, 21 января 2000 г. 15. Все о бухгалтерском учете, 47 472, 24 мая 2000 г.