Деловой украинский язык

Правопис географчних назв ГН, що складаються з двох чи трьох слв, пишуться з велико лтери, а х родов позначення мало Азовське море, Весела слобода. Але коли вони не сприймаються як родов позначення, то з велико Бла Церква, Красн ворота. Назви, запозичен з рос. мови передаються за фонетичним принципом е-е Воронеж, Нева е- а впаторя, нсей б псля пригол. у в -в- Лаптвих крм р,ц -йо Йолкно -ьо мис Дежньова -о Рогачов ч,щ э-е

Ельбрус и- ркутськ, Соч и- Троцьк и-и а псля ж,ч,ш,ц перед пригол. Нальчик б Кисловодськ в префкс при- Приморськ г Владивосток псля д,т,з,с,ц,л,н Гомель ы-и Сивтркар. Якщо у рос. геогр. назвах суфкси ск, -цк, -ич та нш, то при переклад на укр. мову ц суфкси замнюються укр. вдповдниками - -ськ, -цьк, -ич Донецьк, Углич, Нижньоамурськ. Назви залзничних станцй в укр. мов не вдмнюються, назви мст, сл, рк,

озер вдмнюються. Не вдмнюються ГН, що складаються з двох слв Бла Церква. Якщо перед назвами островв, рчок, озер, гр означувальне слово, то сама назва не змнються. Термн у длових паперах Т. спецальн слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, дям з яко-небудь галуз знання науки, культури, технки, полтики, економки. В дловому стил сво Т. Вимоги Т. повинен вживатися лише в однй форм словник.

Т. поступово поширюються переходять в загальнонародний вжиток дотримуватись правил утворення похдних форм термнв не випускати в обг слв, утворених кимось. Т. група слв мови, яка потребу спецально уваги, постйного зврення з словником, повсякчасного поновлення в памят значення. Професоналзми П. слова або вислови, властив мов певно вузько проф. групи людей. Виникають коли та чи нша спецальнсть, або вид занять не ма розвинуто термнолог полювання, або як розмовн

неофцйн замнники наявних у цй галуз термнв особливо поширен досить активно поповнюються мж людьми. Нов П. творяться за рахунок словоскладання префксв та суфксв. В дловому сплкуванн вживання П. небажано. На вдмну вд термнв, мають емоцйне забарвлення. Синонми та паронми С. близьк або тотожн слова, що означать одне поняття, але вдрзняються одне вд одного вдтнками чи стилстичним забарвленням. Синонмка явище, властиве усм стилям мови робтник-працвник, замсник

- заступник. Групи С. лексичн вдрзняються смисловими вдтнками вдомий-видатний-знаменитий стилстичн стилстичним емоцйним забарвленням говорити-мовити абсолютн зовсм не вдрзняються значенням столття-сторччя. П. слова, що мають однаковий корнь, а рзняться лише суфксом, клькстю лтер в закнченн, префксом, наявнстю чи вдсутнстю частки ся адрес-адреса, особистий-особовий, виборний-виборчий, дипломат-дипломант. При читанн тексту з таким словами труднощв не виника через допомогу словесного оточення, що конкретизу

значення, але сумнви виникають при написанн тексту з такими словами. Книжн слова К.с. не закрплен за певною вузькою сферою вживання, за певним видом писемного мовлення слова. Широко використовуються у всх стилях. До них належать слова, що виражають загальнонауков поняття вживаються не в вузькому термнологчному значенн, а в широкому. При вибор мж книжними розмовними словами, перевага надаться книжним словам, бо вони однозначн висловлюють

бажаним чином емоц того, хто уклада документ. Вдтнок книжност може бути рзним, вд ледве вдчутного, до виразного. ншомовн слова .с. вживаються, коли х не можливо замнити укр. словами. В документац вживаються лише т .с як одержали мжнародне визначення, або не мають екввалента в нашй мов. До мжнародних належать фнансов термн, поштово-телеграфного звязку банк, бланк. Правила вживання .с. повинно бути необхдним. Не слд вживати .с. як термн, а як загальновживан слова

вживати точно в тому значенн, з яким воно запозичено не рекомендуться в одному документ вживати на позначення одного поняття запозичене, власне мовне слово. Графчн скорочення та абреватури Г.с. в уснй мов вимовлюються повнстю скорочуються на письм. Стандартн скорочення значень метрчних мр пишуться без крапки. нш скорочення пишуться з крапками на мсц скорочення. В графчних скороченнях збергаться написання великих та малих лтер, дефсв, не скорочуються

слова на голосну лтеру, якщо воно не початкове. При збгу двох однакових приголосних, скорочення робиться псля першого. При збгу двох бльше приголосних, скорочення можна робити як псля першого, так псля останнього. Види скорочення слв для зорового сприйняття не мають граматичного оформлення, пишуться маленькими лтерами д.т до н.е. для вживання в уснй писемнй форм пишуться без крапок мають граматичн форми а назви документв б назви посад в офцйн форми звертання г офцйн назви органзацй д в планово-облковй документац

ЗДУ, СНД. Назви ПУО, утворен з частин слв, пишуться з велико лтери, якщо це стосуться одиничних установ. Складноскорочен назви, утворен з початкових букв власних загальних мен. З мало лтери пишуться слова, що родовими назвами мськрада. Складноскорочен слова утворен вд загальних назв, як функцонують як звичайн слова так слова вдмнюються вуз, неп. Основн риси офцйно-длового стилю О д.с. задовольня потреби сус-ва в документальному оформленн

рзних актв державного, економчного життя длов стосунки мж людьми. Риси о.д.с. це послдовнсть, точнсть, обктивнсть оцнок, що грунтуться на логчнй основ о.д.с. вдзначаться зростаючою стандартизацю мови, масово документац сувор вимоги до лексики, широке використання термнолог, вдсутнсть далектизмв, жаргонв синтаксис длового стилю вимага прямого порядку слв. Порушення 1 використання деяких мовних засобв, властивих ншим стилям мови 2 вживання нестандартних

скорочень. Пдстил нформацйний, дипломатичний, законодавчий, адмнстративно-канцелярський. Документ. Класифкаця документв Д. основний вид длово мови, засб органзац певним чином на спецальному матерал нформац про факти, под, явища обктивно дйсност та розумово дяльност людей. Д. сприяють удосконаленню внутршньо органзац будь-якого ПУО. Д. використовуться як джерело носй нфо ма правове значення.

Д. ма бути достоврним, переконливим, вдредагованим оформленим. Вимоги придатнсть до тривалого збергання видаватися повноважним органом, або особою у вдповдност з компетенцю не повинен суперечити дючому законодавству директивним вказвкам складаться за встановленою формою бездоганна оформленсть. Дловодство справочинство дяльнсть, що охоплю питання документування органзац роботи з документами в процес здйснення управлнських дй.

Класифкаця за спецалзацю загальн з адмнстративних питань спецалзован з фнансових питань. за походженням внутршн зовншн. 2 ред службов приватн. за напрямком вхдн вихдн. за джерелом виникнення первинн вторинн. за формою стандартн ндивдуальн. за технкою вдтворення рукописн механчн. за секретнстю для службового користування секретн цлком секретн. за термном виконання звичайн термнов дуже термнов. за складнстю односкладн складн з додатками. за стадями створення оригнали коп. за термнами збергання постйного збергання 75

тривалого збергання понад 10 тимчасового до 10. за структурними ознаками стандартн нестандартн. Кожен вид документа ма сво особливост, але за функцональним призначенням х можна роздлити на так групи органзацйн положення, статут, нструкця, правила документи, що закрплюють функц, обовязки та права органв протягом тривалого термну довдково-нформацйн довдки, протоколи, службов довдки, телеграми, телефонограми переважна бльшсть документв, що вдправляються з установ та спрямовуються до них.

Вони мстять нфо про фактичний стан справ в закладах. Вони носять допомжний характер вдповдно до органзацйно-розпорядчо документац, не обовязков для виконання розпорядч положення, нструкця документи, за допомогою яких здйснються розпорядча дяльнсть в певнй ПУО на пдстав документа з кадрово-контрактових питаннь документи, що мстять нфо про особовий склад ПУО, зафксованого в заявах про прийняття, звльнення, в наказах про особовий склад, характеристиках,

автобографях. особов офцйн пропозиц, доручення, розписки документи, за допомогою яких громадянин висловлю сво пропозиц, прохання, скарги, переда повноваження ншй особ щодо отримання документв, грошей, закрплюють сво права перед державними установами. Основн правила оформлення документв Обовязковими заголовок, чтка композиця, цлснсть змсту, звязнсть викладу, структурна органзаця, завершенсть. Текст абзаци. Бланки. Абзаци не повинн бути великими 3-5 речень.

Текст чткий, прямий, короткий, однозначнсть. Речення з 3, 5, 7 найбльше 9 слв. Реквзити. Правопис прзвищ е-е псля букв на позначення приголосних у-ев псля ц,ж,ч,щ,ш Тютчев у середен слв псля голосних, апострофа ь Валув у суф. в, в псля приголосних, крм ж,ч,щ,ш Тургенв у корен, якщо рос. е вдповда укр. Рпн -йо на початку слова складу Бугайов -ьо у середен кнц складу Дежньова -о псля ч,щ пд наголосом

Рогачов -е в утворених вд мен, спльних для рос. укр. мов Семенов э-е Ельконн ы-и Черних и-и псля ж,ч,щ,ш,ц перед приголосними Рощин у суфксах ин, -ич, -иц Сосницин и- на початку слова ванов. Числвник у длових паперах простий кльксний ч який назива однозначне число запису, вдтворються словом, а не цифрою. Якщо однозначне число супроводжуться найменуванням одиниць вимру, воно пишеться цифрою.

складн складен числвники записуються цифрами, крм тих випадкв, коли ними починаться речення. Цл числа, як виражаються клькома знаками, прийнято записувати, розбиваючи х на класи за допомогою пропускв. запис порядкових числвникв вдрзняться вд запису кльксних, якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числвник вводиться в текст з вдповдним закнченням. При перерахуванн клькох порядкових числвникв вдмнюване закнчення ставиться один раз. деяк порядков

числвники для розрзнення позначаються римськими цифрами без вдповдного закнчення. складн слова, перша частина яких позначаться цифрою, може писатися комбновано 4-млметровий. Дозволяться другу частину таких назв скорочувати, якщо це одиниця вимру. окрем види нформац передаються у вигляд змшаного запису цифр слв. Стил сучасно укрансько лтературно мови Дв форми мови усна писемна. Усна бува лише розмовною.

Писемна науковий стиль, офцйно-дловий, публцистичний, художнй. Усне мовлення У.м. слухове сприймання певно нфо. Сплкування обмн думками вдбуваться безпосередньо. Вживаться побутова й далектна лексика, слова розмовно-просторчного характеру, свордн фразеологзми тощо. Синтаксична будова вживання простих речень, часто неповн. У складних переважа суряднсть. Звязок речень переважно сполучниковий.

Рдко вживаються дприкметников й дприслвников звороти. Не вкладаються в звичайн синтаксичн рамки. За характером сплкування далогчне, ма ряд лексичних особливостей. Використання податкових засобв мовлення жести, ммка. Важлива ознака простота природнсть. Сфера застосування бесда, розмова. У.м. свдчить про культуру людини. Правопис закнчень менникв власних загальних назв у кличнй форм менники

чол. жн. роду 1 та 2 вдмни мають окрему кличну форму. мен. чол. роду 2 вдмни в кличнй форм закнчуються на у-ю, -е. мен. твердо групи з суфксами ик, -ок, -ко та деяк мен. мшано групи з основою на шиплячий приголосний крм ж мають закнчення у батьку, товаришу, хлопчику, провднику, ваненку, дядьку, синку. мен. мяко групи мають закнчення ю лкарю, токарю, вчителю, Костю, Юрю, водю. Безсуфксн мен. твердо групи та мен. мяко групи з суфксом ець, а також окрем менники

мшано групи це власн назви з основою на ж,ч,ш,дж загальн з основою на р,ж мають закнчення е ване, Вкторе, Петре, козаче, нженере, хлопче. мен. чол. жн. роду 1 вдмни та зрдка мен. жн. роду 3 вдмни в кличнй форм закнчуються на о, -е -ю. мен. 1 вдмни твердо групи мають закнчення о сестро, Миколо, Людмило, дочко. мен. 1 вдмни мяко та мшано груп, а також мен. 3 вдмни мають закнчення е - земле, мр, Мар, Соф. мен.

1 вдмни мяко групи, що означають жноч чоловч пестлив мена або загальн назви, мають закнчення ю Меласю, Галю, Лесю, Втасю. 2. У звертаннях, що складаються з двох власних мен мен та по батьков, обидва слова мають закнчення клично форми Романе Романовичу, ване Миколайовичу, Миколо Артемовичу, Ганно Василвно. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однин, кличну форму ма тльки перше слово пане бригадир, пане лкар, пане директор. нод в таких звертаннях

кличну форму можуть мати й обидва слова пане бригадире, пане лкарю. У звертаннях, що складаються з загально назви та прзвища, кличну форму ма лише загальна назва. Прзвище виступа тут у форм називного вдмнка пане Шевчук, пан Шевчук, пане Яковенко, пан Яковенко. У звертаннях, що складаються з загально назви власного мен, кличну форму ма загальне слово, а власне мя може мати кличну форму форму називного вдмнка брате ване брате

ван, сестро Ярине сестро Ярина. Правопис прзвищ та мен по батьков Укр. прзвища вимовляються пишуться за правилами вимови та за загальними нормами укр. правопису Марченко, Муляр, Юрчук. Ряд прзвищ словянського походження в укр. мов мають деяк особливост -йо на початку слова та в середен псля головних, а також псля твердих приголосних, якщо у вимов вдповда сполученню йо Йотов, Майоров, Соловйов. якщо означа звук о псля мякого приголосного, то пишеться ьо

Синьов, Треньов, Пушкарьов. пд наголосом псля шиплячих ж,ч,ш,щ,ц завжди пишеться о Чижов, Лихачов у ненаголошенй позиц пишеться е Лещев, Плющев, Коришев. рос. е псля приголосних передаться е Мельник, Гашек, Сапек. Але рос. е, що вдповда укр перадаться Блкн, Бляв, Сдна. рос. и в основах прзвищ на початку та псля приголосних передаться лтерою сав, саченко,

Лсний, Лненко. Псля ж,ч,ш,щ завжди пишеться и Жиловенко, Шишацкий, Щиглов. рос. и у середен слв псля голосних, апострофа та мякого знака передаться через Вонович, льн, Рун. рос. ы завжди передаться литерою и Фортали, Черниш, Цимбал. лтера и завжди пишеться в прзвищах, утворених вд мен та коренв, спльних для укр. рос. мов Мироненко, Сидоров, Тихонов. рос. суфкс ев, -еев передаться через псля приголосних за

винятком шиплячих, р та ц Матвв, Пахарв, Хомчв. у префкс при- завжди пишеться и Примаков, Прийденко, Придорожнй. у суфксах ич, ик пишеться и Пашкевич, Антосик, Бендрик. словянськ прзвища, незалежно вд походження, пишуться з ь у суфксах ськ, -цьк, -зьк Новицький, Гронський, Петровський. При творенн чоловчих мен по батьков вживаються суфкси ович, -йович Русланович, Васильович, Семенович. При творенн жночих мен по батьков вживаться суфкс вна,

псля голосних вна Миколавна, ванвна, Юланвна. Исключения Григорй Григорович, Григорвна. Сава Савич -ович, Саввна. лля ллч, ллвна. Микита Микитович, Микитвна. Якв Якович -левич, Яквна -лвна. Лука Лукич, Луквна. У родовому вдмнку жноч мена по батьков мають лише закнчення вни, -вни, у давальному вн, -вн Р.в.Людмили Тимофвни, Д.в. Людмил Тимофвн.

Писемне мовлення Переважно монологчне. Спираться на усне вторинним. Точнший добр лексики. Не вживаються нелтературн слова, лайлив, територальн. Життво необхдн слова граматичн форми. Використання складних речень, рзн форми сурядност пдрядност, вдокремлення, вставн слова. Одиниця писемного мовлення текст, який подляють на абзаци. Передаться не лише словами лтерами, а й графчними знаками, схемами, таблицями, малюнками тощо.

Вставн слова словосполучення Слова словосполучення, введен в речення з метою внесення в нього того чи ншого пояснення або надання йому рзних моральних значень, називаються вставними. Рекомендуться вживати х обмежено. В усному мовленн в.с. не створюють зайво нфо. В далогчному мовленн часте вживання в.с. створення некомпетентност. За значенням подляються на що вказують на ставлення мовця до висловлено ним думки.

Вони можуть означати ступнь впевненост або невпевненост в повдомленн що вказують на те, кому належить вставлена думка що вказують на звязок висловлення з контекстом. Вставн слова в писемному мовленн видляються комами, в усному паузами. Складн менники Разом, як утворен шляхом поднання за допомогою сполучного звука, двох або клькох основ, одна з яких дслвного походження працездатнсть, життдяльнсть з двох чи клькох основ без сполучних голосних

дслово в наказовй форм менник горицвт, перекатиполе кльксний числвник менник сторччя, шестиденна пв напв полу- менник пваркуша, напвавтомат. Через дефс м-ки, що означають близьк чи протилежн за змстом поняття, так як купвля-продаж, розстряс-стиснення професю, спецальнсть лкар-еколог, художник-портретист держ. посади, вйськов, науков звання пр министр, генерал-лейтенант геогр. назви, прзвища Нечуй-Левицький, Корсунь-Шевченковський складн слова, першою частиною яких цифра 80-рччя.

Назви осб за професю, посадою, званням, як правило, утворюються форми чол. жн. роду. При вибор одн з цих форм слд орнтуватися на так правила офцйно основами назвами посад служать м-ки чол. роду у длових паперах вони вживаються незалежно вд стат особи текст набува строго офцйного хар-ру, якщо слова залежн вд найменування посади узгоджуться з цим найменуванням у форм чол. роду, коли мова йде про жнок головний технолог дозволив проте якщо в док-т вкзуться прзвище жнки, яка займа названу

посаду, то вони вживаються у жн. род не вживаться в дл. паперах найменування осб за ознакою мсця проживання або мсця роботи. Складн прикметники Разом, утворен вд складних слв, що пишуться разом водопровдний шляхом поднання двох основ а менник прикметник схднословянський б менник дслово волелюбний в прислвник прикметник дприкметник високоавторитетний, зовншньоторговий. Через дефс вд складних слв, що пишуться через дефс вце-президентський з двох чи бльше прикметникових основ, мж якими можна вставити електронно-обчислювальний

поднання першо частини вйськово военно- прикметник вйськово-морський, але вйськовополонений, вйськовозобовязаний з клькох основ, як означають кольори або х вдтнки з двох частин, перше з яких закнчуться на ико, -ко сторико-культурний, полтико-економчний. Прийменники Поширеною помилкою сучасного длового мовлення надмрне використання по в документах По може передаватися за за наказом по-з з нцативи по-на на вимогу по-в,у у справ по-псля псля отримання

по-для для вивчення по може вдкидатися ти вулицею по-по по нституту. Велика лтера Починаться текст, перше слово речення. ндивдуальн назви лтакв, ПУО, назви творв. Назви держав адмнстративно-територальних одиниць. Найвищ державн установи. Назви найвищих посад звань. Перше слово в назвах центральних установ, установ мсцевого значення промислових торгових пдпримств.

Назви сторичних епох, подй, визначених свят. ндивдуальн мена людей. У складних географчних назвах. У длових паперах назви документв.