Бои за Екатеринославль (Укр.)

Рефератз стор Збройних силУкра нина тему Б й уКатеринослав 1917р. студента 33-ю взводуБонюка Олекс я ПетровичаКи в 1996Наприк нц грудня 1917 року вУкра н склалась вкрай напружена пол тична ситуац я . Тривала ворожнеча вкер вництв Центрально Ради , а Центральна Рада та Раднарком в свою чергуконфл ктували м ж собою . Раднарком не м г д йти згоди з б льшовиками Харкова, а харк вськ б льшовики не хот ли визнавати самост

йн сть ки вських б льшовик в.Тривала боротьба Раднаркому з Донським урядом та б логвард йцями , ситуац я нан мецькому фронт була нестаб льною в тилу панував розлад та анарх я . За такихобставин неможливо було вир шити кожну проблему окремо , а тому укра нськ тарадянськ д яч перебували у розгубленост , оск льки ан перш ан друг не наважувались брати насебе вир шення ус х проблем .За вир шення цих проблем взявсяРаднарком , зг дно з особистим наказом

Лен на була призначена особа , яка бкерувала бойовими д ями проти донц в , б логвард йц в та х пос бник в .Це був В.Антонов -Овс нко.П д пос бниками Лен н мав на уваз Центральну Раду . Але завдання це було не злегких оск льки Харк вськ б льшовики не п дтримували в дкриту агрес ю протиЦентрально Ради . Але не зважаючи на це радянськ в йська поступовопочали переходити до бойових д й .

Яскравим прикладом можуть слугувати збройн сутички на станц ях Лозов й таСинельниково . Подальш крокиВ.Антонова-Овс нко вгадати було неважко - Харк в та Кареринослав . Тим б льше, що Харк в уже знаходився у його руках , а Катеринослав з великою к льк стюм сцево червоно гвард в будь- який момент готовий був повстати .Збройна сутичка у Катеринослав ,на в дм ну в д попередн х , була вже в дкритим втручанням у внутр шн

справиУкра ни , служила початком в йни Раднаркому з Центральною Радою .Адже попередн сутички можна булопояснити необх дн стю боротьби з б логвард йцями Корн лова та Донськимурядом генерала Калед на , а в цьому випадку втручання у в дносини м жукра нською владою Катеринослава та б льшовицьким ревкомом було неприхованоюагрес ю . Нав ть Антонов -Овс нко в сво х записках наводить наказ заяким загону горова доручалось п дняттяв

Катеринослав повстання та захоплення м ста .На той час в Катеринослав нараховувалось близько 1500 багнет в в йськ Центрально Ради . За спогадамиАнтонова -Овс нко там знаходилось 5000 червоногвард йц в , полк мен ПилипаОрлика , що тяж в до останн х , нейтральна артилер я та 1500 гайдамак в . Якзгадував генерал М.Омельянович -Павленко , вже восени 1917 року в

Катеринослав був утворений гайдамацький кур нь , який був диною м сцевою в йськовоюукра нською формац ю .Але б льш реальною вигляда нформац я про наявн сть вм ст трьох укра нських угрупувань Катеринославськогокуреня в льного козацтва , Сердюцького полку мен П.Орлика та зукра н зованого 134-го Феодос йського . Що ж становили ц в йськов п дрозд ли гайдамацький кур нь був укомплектованийпереважно з добровольц

в справляв дуже добре враження .Звичайно до ньоговступила студентська та г мназична молодь , яка не мала в йськово п дготовки .Цей кур нь знаходився п д командуванням майбутнього захисника Карпатсько Укра ни тод старшини , а пот м штабс -кап тана Серг я фремова . Йомудопомагав теж старшина його брат Олександр фремов та ком сар Центрально Ради нженер ванТруба .

Другим в йськовим формуванням на яке спиралисьм сцев представники Центрально Ради був 134-й Феодос вський полк . Радянськ ком сари у сво х спогадах писали, що цей полк п д впливом аг тац оф цер в схилявся до п дтримки укра нсько влади .Разом з гайдамацьким куренем Феодос йський полк нараховував близько 1500 багнет в , але нав ть за тако чисельност враховуючинеп дготовлен сть студент в навряд чи в н був серйозною перепоною для б льшовик

в.Трет м п дрозд лом , що мавв дношення до в йськ Центрально Ради , як зазначалось був сердюцький полк мен Пилипа Орлика . Цей полк прибув зп вноч . Цей полк був створений вл тку 1917 року з вояк в -укра нц в 60-о див з на П вн чному фронт . Переважали в полку укра нськ кадри 240-го рос йського полку , а очолював йогоп дполковник Липовець . П сля Жовтневого перевороту у

Петреград б льшовики значно посилили вплив у цьомуполку .На чол в йськово ради став укра нець - б льшовик , який поступовопочав демоб л зовувати кращ кадри . За таких обставин полк залишила значнак льк сть старшини . П дполковник Липовець втратив вплив на вояк в полку ,оск льки т робили на нього замах . Незабаром майже повн стю зб льшовиченийполк ви хав до

Катеринослава . Хоча в н складався з укра нц в , алеб льшовицьк погляди переважали за нтересидержавницьк . Сила полку сягала майже 1000 багнет в . Незважаючи на те, що сам б льшовики висловлювали побоювання щодо прихильност даного полку , але врешт п д час вуличних бо в в н виступив на боц б льшовик в.Кр м того в м ст знаходились228-й та 271-й запасн полки , запасний гарматний див з он та запасний уланський ескадрон. П хотн п дрозд ли оголосили п дтримку б льшовик в , але були роззбро н не становилисерйозно

в йськово сили . Гармаш ж п дтримували в йська ЦР . Уже п д часбо в деяка частина солдат в хнову була озбро на б льшовиками та брала участь в под ях на хньому боц . Досить чисельною була червонагвард я Катеринослава . Однак справжня чисельн сть була набагато меншою н жписав Антонов -Овс нко . Загалом чисельн сть червоно гвард доходила до 2000багнет в , як отримали 10000 квинт

вок , 10 м льйон в патрон в , десятькулемет в та к лькасот наган в задопомогою Лен на .З такими силами можна було виступати проти в йськ ЦР.Незабаром було знайдено прив ддо повстання . Ним став броньовик , який 24 грудня гайдамаки привезли з Олександр вська к лька раз в пр хали на ньому по проспекту. Спо вши охорону броньовикавином , б льшовики вивезли його на подв р я

Брянського заводу . На ранок 26грудня представники укра нсько влади прибули на завод з умовою повернутиброньовик до 14-00 . Звичайно, що червоногвард йц броньовик не повернули , атому 8 с чня у Катеринослав було розпочато вуличн бо . Розташована б лямонастирського л су артилер я почала обстр л Брянського заводу .Украйнськ п дрозд ли м цно закр пились на околиц м ста , дезнаходились хн казарми вжили заходи для розм щення посиленихзагон в на станц та на вокзал

Катеринослава. Кр м того, вцентр м ста , на пошт були з бран потужн сили для штурму Ради роб тничих та солдатських депутат в, де знаходився Ревком з великим червоногвард йськимзагоном. Поруч з Озерним базаром розташовувалися резерви в йськ ЦР.Полк м. Орлика , що перебував указармах , оголосив про св й нейтрал тет.

Про це оголосили 228-й та 271-й запасн полки.Головн сили червоногвард йц вдислокувались на Брянському завод . Зрозробленим планом б льшовики створили к лька ударних груп , як направилив р зн к нц м ста. Але вжит нимизаходи виявились недостатн ми. Увечер 26 грудня укра нськ п дрозд ли майже повн стюоволод ли ситуац ю в прим щенн м сько думи розпочалися мирн переговори. Звичайно для б льшовик в ц переговори були звол канням часу, оск лькиза наказом

Антонова-Овс нко м на допомогу вирушив заг н червоногвард йц в начол з горовим, кр м того вони вс ма засобами намагались притягнути на св й б к нейтральн полки. 27грудня в зв язку з переговорами всяперша половина дня минула в споко , але це дало змогу б льшовикам оговтатись тамоб л зувати сво сили до будинку Радп д йшло сол дне п дкр плення - червоногвард йц Амурського та Брянськогозавод в частина полку м. Орлика згодиласьвиступити на х боц .

Цей полк захопив батарею, що обстр лювала Брянськийзавод вибив п дрозд ли ЦР з вокзалу.Розум ючи важлив сть захоплення будинкуРад, укра нськ частини в н ч з 27 на 28 грудня п шли в наступ, але ця атаказак нчилась невдачею. Т ю ж н ччю на станц ю грень , що поруч зКатеринославом, прибув заг н горова, в якому був нав ть бронепо зд. В м ст продовжував майор ти жовтоблакитнийпрапор лише над одн ю буд влею - поштою.

У н ч на 29 грудня рос йський заг н зтилу вв рвався на пошту, пудкр плений атакою катеринославц в. О 12 годин ноч укра нськ представники п дписали акт кап туляц .В результат бо в рос йськ червоногвард йц втратили 10 чолов кубитими та 20 пораненими , а катеринославц - 11 убитими к лька десятк впоранених. На жаль даних про втрати укра нських п дрозд л в нема . Частини решток в йськ Центрально Ради в д йшли до

Олександр йська. Одинзаг н гайдамак в ви хав до Ки ва, де згодом брав участь в оборон столиц в д радянських в йськ. П ля бою в Катеринослав можнабуло вже сказати. Що б льшовицький уряд почав вести в дкрит бойов д проти Центрально Ради. Отже, розпочалась укра нсько-б льшовицькав йна. Укра на була втягнута в громадянську в йну, початок як й поклав пох д

Антонова-Овс нка проти б логвард йц в . Л тература 1.Революц я на Укра н , К.19302.Нов ков А. Катеринославськийжовтень. К.873.Д.Дорошенко . стор я Укра ни.4.ПотаповМ.ЧервонаГвард яКатеринослава.К.875.Я.Тинченко . Перша укра нсько-б льшовицька в йна грудень 1917-березень1918 .К96