Культурное развитие Херсона в XVIII-XX вв. (Укр.)

Мнстерство Освти Украни ФТЛ при ХДТУ НАУКОВО-ДОСЛДНИЦЬКА РОБОТА На тему Культурне життя Херсона у 18 20ст. Виконав лцест 3- Б курсу Флоненко Денис Олегович Науковий кервник Березнякова Ю.А. м. Херсон 2000р. ЗМСТ Вступ. 3 Основна частина 1. Культурне життя Херсонщини 18-20 ст. 1.1 Архтектурн споруди 4 додаток 1, додаток 2 1.2

Розвиток освти на Херсонщин 1.3 Херсон мсто зустрч багатьох видатних поетв та письменникв 1.4 Взрц творчост минулого взрцями музейних колекцй 1.5 Херсон театральн та музичн традиц Херсона 15 додаток 3 Висновок 17 ВСТУП Безмежний степ кучерявий од верб Днпро, пски сивоголуб лимани, Чорне море гаряче сонце, лящ тарань, пшениця кавуни все це щедра пвденна

земля Херсонщина Хто народився жив, чи побачив Таврю, хоч раз теплоту сердець людей, що живуть працюють у цьому благаславенному кра, той не забуде х школи. А як Бог досить таланту словотворчост, то напишуться поетичн рядки про пвденну красу Украни, назавжди залишаться у книжках образи хлборобв будвельникв, рибалок морякв, ткаль лкарв, акторв митцв наших землякв. Херсон мсто багатих театральних музичних традицй.

Актуальнсть формування нацонально дентичност починаться з обзнаност в стор свого народу, рдного краю. Саме ця робота спробою подати маловдом факти про минуле нашого мста. Хронологчн рамки XVIII по ХХ ст. перод заснування, становлення та розвитку мста час формування та оформлення культурних традицй Херсона. Мета прослдити процес культурного становлення мста. Результати спостереження можуть бути корисними як з научного так з культурного боку.

З научного, бо питання культурного розвитку в монографях та перодиц висвтлено поверхове. Культурному, бо дозволить привернути увагу велико клькост херсонцв до стор свого мста. Проблема не остаточно вичерпаною, може бути продовжений пошук, дослдження питання в майбутньому. РОЗДЛ 1.1 Щльне мсце в культурному житт займають споруди вони сторичними пам ятками культури мста. На Херсонськй земл чимало споруд, на яких можна бачити охоронну дошку з текстом

Пам ятка архтектури. Охороняться державою. Найдавнш з них з явились в кнц ХV столття, в той час, коли мсто Херсон тльки зароджувалося. Засноване у 1778 роц на землях, вдвойованих у Туреччини, воно повинно було стати оборонним плацдармом та центром судобудвництва. Спорудженню Херсона придлялось дуже велике значення. За клька рокв був розроблений регулярний план мста, якому притаманн риси чтко та ясно упорядкованост.

Центром була Фортеця. На схд вд не розташовувався вйськовий форштадт, на захд Купецьке мсто або Грецьке передмстя, на пвнч обивательськ будвл, ще пвнчнше провантськ млини, а у пвнчно-захднй частин мсто за балкою або забалка. Вулиц вздовж Днпра та розташован йому перпендикулярно утворювали перш квартали. По лн берега вулиц прокладен терасами, так були врахован природн умови мсцевост.

Фортеця, площею близько 100 га, була розташована поруч з рунами ранше спорудженого укрплення Олександр Шанц. Це був комплекс вйськово-фортифкацйних, громадських та культурних споруд. До оборонно системи входили висок насип вали, бастони, равелни, хрещат пдземн мнн галере, колодязь, Московська та Очаквська брами з пдйомними мостами. До нашого часу збереглись Очаквськ та Московськ брами, як представляють типовий зразок обрано архтектури

класицизму. На територ Фортец були споруджен Арсенал, палац князя Потьомкна, Катерининський собор, дзвниця, монетний двр, казарми, адмнстративн та житлов споруди. Уявлення про те, який вигляд мала площа бля Фортец, надають картина та акварель Ф. Алексеева Вид Херсона. З тих часв залишилось лише Арсенал, Катерининський собор та дзвниця. Катерининський собор одна з культових споруд у

Херсон. Автор собору . Старов. В архтектурному оздоблен фасадв собору вдображена сторя двох з половиною тисячолть Причорномор я, звльнення християнсько вд сламського поневолення. Будувався комплекс з 1782 по 1806 рк, посвячення вдбулось 17 травня 1786 року. Будувався згдно указв Катерини , Павла , Олександра . Напередодн призду до Херсона Росйського Австралйського

Дворв х мператорв у Катерининьському собор було влаштовано трон. В перод визвольно росйсько-турецько вйни 1787-1791 роки паперть собору перетворена у некрополь вйськових начальникв. До тепершнього часу збереглися могили з пам ятниками нжинер-полковника, будвничого Херсона Корсакова М. полковника Мартинова С. та багатьох нших видатних полководцв. У 1791 роц за вказвкою Катерини у собор було влаштовано гробницю-мовзалей видатного державного дяча,

князя Потьомкна - Таврического Г. О. На початку 30-х рокв ХХ столття ршенням трудових колективв Херсона собор був переданий пд музей старовини. З 1957 року до тепершнього часу собор екскурсйним об ктом для туриств. Крм споруд у фортец з ХV столття залишилось клька житлових будинкв, Греко-Софйська церква, пам ятник Джону Говарду. В сторю вн увйшов пд менем

Джон Говард флантроп. Це англйський громадськй дяч, лкар-флантроп. В 1784 роц Говард виршу зайнятися лкуванням страшно хвороби чуми. В 1789 роц вн прибува до Херсона лку бдних людей вд тифу. Помер вд хвороби у 1790 роц. Вн встиг написати свй духовний заповт, який доручив доставити в Англю, просив поховати його тло без всяко розкош прочитати над могилою молитву англйською мовою не хочу

н монументв н написв, але я хотв би, щоб на мой могил поставлено було годинника . тому його пам ятник , згдно заповту, явля собою сонячний годинник . Пам ятник було вдкрито у 1828 роц. Мсто до 1835 року змню сво функцональне призначення з вйськового поселення воно ста цивльним. У середин ХХ столття починаться забудова фортечно планиди. Вдбуваться поступове злиття тла мста в дине цле. Цей процес був вдбутий в генеральному план

Херсона 187 року. Паралельно формуються мськ райони Млини Сухарне. В середин ХХ столття Херсон розвиваться як капталстичне мсто з заводами й фабриками. Постйно збльшуться число навчальних та культурних закладв, з являться прогресивна студентська молодь. Мсто ма потребу в театрах, музеях, бблотеках, видавництвах. До кнця ХХ сторччя все це з являться в Херсон. Мсто вдвдують знаменит артисти, письменники, митц.

Кнець ХХ початок ХХ столття перод, пов язаний з розвитком капталстичних вдносин. Мська структура опиняться розчленованою пдпримствами, що призвело до золяц Днпра вд житлово забудови. Одночасно розвиток промисловост привв до заселення нових територй, в основному на пвнч вд центрального ядра. Досить важливо, що принцип класично, регулярно забудови збергаться. В цей час формуться архтектурне обличчя центрально, найстаршо частини мста.

Забудова цього пероду донин визнача зовншнсть масштаби ц частини Херсона. Еклектизм, який панував в архтектур, дуже вдповдав смакам провнц. В той час з явилось багато будинкв, прикрашених декоративними елементами класицизму Окружний суд, Народний будинок, Будинок губернатора, ренесансу та готики Мська Рада, Управлння Херсонського морського порту, також деяк житлов будинки по вулиц

Горького тощо. Показовий на той час будинок Банку взамного кредиту. Будинок мав пишну декоративнсть, але вона виправдана, бо в той час споруда знаходилась на перехрест центральних вулиць свом ошатним виглядом акцентувала його. З 1901 року, псля 30-рчно перерви, пов язано з роботами з поглибленням Днпровського дна, знову вдкриваються морськ ворота мста.

Херсон ста значним портом експортування хлба. РОЗДЛ 1.2 На початку 18ст. Херсон був вдомий як край злиденний , хоча з чудовою природою. Херсон поступово перетворювався в промисловий район. В Херсон створен вс необхдн умови для навчання дтей та виховання х розвинутими людьми. Створено 52 школи, вдкриваються з кожним роком лце.

За пслявонн роки подальший розвиток набуло вище та середн спецальне навчання. В мст 11 середнх спецальних учбових закладв та 15 професйних, 40 технчних училищ. Вдкрито унверситети, де абтурнти можуть навчатися багатьом спецальностям. До революц на Херсонщин було всього три спецальних школи, в яких навчалось 400 чоловк. Велика увага придлялась придляться нин дтям-сиротам.

Для них будуються спецальн дитяч будинки, школи-нтернати, училища, де на повному державному забезпечен знаходяться ц дти. На даний перод в Херсон сну морехдне, медицинське, музичне училища, машинобудвний, гдрометеологчний, кооперативний технкуми, де готують спецалств рзних профлв. Найстаршим учбовим закладом на Херсонщин сльськогосподарський нститут мен О.Д.Цюрупи. За 84 роки свого снування нститут випустив бльш як 6000 агрономв,

300 технкв, нженерв-лсомелораторв. Ц дати приведен на 1976 рк Херсонський унверситет пдготував бльше 20 тисяч вчителв для середнх шкл. Багато вихованцв унверситету стали вдомими вченими, заслуженими вчителями, письменниками. Роздл 1.3 З Херсонщиною пов язане життя та дяльнсть багатьох видатних дячв культури, мистецтва та лтератури. Одн з них жили працювали тут, нш були проздом. Але в пам ят всх залишилися хвилююч враження та спогади

про природу краю, його людей, що знайшло вдображення у художнх творах, листах та мемуарах. Починаючи з XVIII столття, на карт лтературно Херсонщини з явилося бльше нж сотня мен. Писали про наш край французи Гйом Боллан та Жльбер Ромм, сторик А. Скальковський, географ дослдник В. Зув, письменник О. Афанасьв-Чужбинський, вдомий сторик запорозького козацтва

Д. Яворницький. Цкаво, що поет Олександр Пушкн залишив спогади про вдвдання матку в Блозерц, який належав його африканському предку . Ганнбалу, кервников будвництва молодого Херсона. Лев Толстой занотував у щоденнику сво враження вд знайомства з нашими земляками пд час походу на Кримську вйну. Одним з перших вдвдав наш край росйський поет ван Хемнцер. Друг Державна, Капнста вн ввйшов в сторю лтератури як байкар, котрий удосконалював форму й

стиль байки. У записах вдомого бблофла, початку ХХ столття, Г. Надхна матерали, як розповдають про поздку Хемнцера до Херсона у 1782 роц. Хемнцер був гостем Ганнбала, котрий жив на дач у Блозерц. 1793 року ще хлопчиком разом з батьком був на Херсонщин Денис Давидов. Вдомо, що тут вдбулась його перша зустрч з

Суворовим. Був Денис Давидов на Херсонщин ще 1818 року. Херсонським генерал-губернатором був брат видатного декабриста П. Пестеля В.Пестель, який на початку брав участь у тамних товариствах декабриств. м ям В. Пестеля була названа одна з вулиць нашого мста. Псля 13-рчного перебування в Сибру в Херсон на постйне мсце проживання, пд тамний нагляд полц прихав

М Лорер. сторя зберегла для потомкв пам ять про призд у Херсон великого актора М. Щепкна, якого супроводив великий критик В. Белнський. Так судилося, що саме в нашому мст наприкнц 19- на початку 20 столть жив творв гурт людей, пилко вдданих Укран, рднй мов, кращй дол нарду. Це поетеса й письменник Днпрова чайка Людмила Василевська, котра написала тут лбрето до першо укрансько дитячо опери коза-дереза.

Вдмий етнограф, поет художник, видавець укранських народних псень Андрй Конощенко Грабенко . Як чудово на два голоси спвали ц дво людей рдн псн, виливаючи в них радсть, сум буття, збераючись вечорами за спогадами Миколи Чернявського в будинку на тихй херсонськй вулиц. Сам Чернявський, котрий прожив сво останн 35 рокв у Херсон, змалював степовий край у багатьох поезях

Степ степ один навколо Розгорнувся, наче море, А над ним шатро просторе, Небо син й сонця коло недарма саме таку наяву Степ отримав альманах, яки херсонська громада видала в нашому мсц в 1886 роц. Борис Грнченко, що працював тод в мсцевому земств, написав рецензю на це видання. Того ж року в Херсон виходять Збрник драматичних творв . Карпенка-Карого. Сюди до М. Чернявського у видавничих справах та й просто як друг прижджав

Михайла Коцюбинський. Мсто жило насиченим лтературними подями життям. Не давно, що в 1910- т роки на Херсонщин започатковуться нова течя, новий напрямок у лтератур й мистецтв авангард. Давня назва нашо земл Глея ста знаменом футуриств, а Чорнянка, що на Каховщин батьквщиною мистецького експериментаторства. Олексй Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський,

Велмир Хлебнков усесвтньо вдом поети художники, вони влаштовували епатуючи виставки, писали врш, видавали футуристичн книжки в Херсон Каховц. Призд у Чорнянку й майбутнй письменник Борис Лавреньов в одну з таких поздок вн отримав в дарунок вд Д. Бурлюка чудову картину з пейзажем Чорнянки, яка, на щастя, збереглась прикраша меморальний кабнет письменника в лтературному музе. Змальовуючи рдне мсто, образи херсонцв у роман

Син та бле в численних оповданнях Б. Лавреньов знаходить щир, нжн слова захоплення синвсько любов до сво земл, стор знову степ, тепер чаплинський, де народився славетний Микола Кулш. Куди б його не закинула доля в Одес, в Харков, на горезвсних Соловках йому снився рдний край. У п сах Кулша ми бачимо нужденне голодне таврйське село, спостергамо важку ходу подй громадянсько вйни

на пвдн Украни. У Кулша був врний товариш на все життя, теж драматург наш земляк з Колончяка ван Днпровський. У фондах лтературного музею збергаться його документальна повсть Микола Хвильовий. Портрет м ятежника, яка безцнним прикладом позацензурно лтератури тридцятих рокв. Вру лтературний Херсон. Благословенна в болях ран Що, як зелений океан, Тече круг блого Херсона, Що свй двочий гинучий стан

До Днпрового тулить лона так писав Максим Рильський у 1941 роц. Псля вйни Олександр Довженко на Каховськй ГЕС знма фльм Поема про море. Остап Вишня де на любу Херсонщину Хто в Крим, а я в Кринки . Олесь Гончар, спвець таврйсько земл в свох романах Перекоп, Пвдень, Тавря, Тропка створю незабутн образи землякв, нашого степу

Спочива степ, набираться прохолоди псля денно слпучо спеки. Мсяць зйшов, прадавн козацьке сонце Тиша, тиша, мов на дн океану. Океан мсячно ноч розливаться навкруги. глибину тиш не зменшу н сюрчання коника, десь у трав, н шелест тополиного вершечка. За сприяння О. Гончара, на Херсонщин було засноване обласне вддлення Сплки письменникв Украни. поети прозаки . Гайдай, П.

Кулш, В.Кузьменко Стариков, В. Шарейко, П.Литалев, М. Братан, Ю. Голобородько , В. Кулк , В. Млещенко своми творами довели що багата талантами наша земля Не мл рчка наснаги. РОЗДЛ 1.4 Аналзуючи взамозв язки, як снують мж пам ятками стор та культури довколишнм середовищем, не можна не помтити характерн для розвитку Херсона тенденц. Одна з них поляга у дослвному ставленн до сторично спадщини, традицйному формуванн

матерально-просторового середовища протягом столть. Багато взрцв художньо творчост минулого сьогодн скарбами херсонських музейних колекцй. Старшим з музев Херсона краведчй, створений у 1890 роц вдомим подвижником В Пашкевичем на основ матералв його археологчних розкопок. Музей спочатку визнаний як археологчний. Археологчна колекця, розширена та збагачена внаслдок подальших

наукових дослджень краю, тепер один з цнних роздлв велико та рзномантно музейно збрки. Предметом особливих гордощв за херсонську археологчну колекцю деклька мармурових пам ятникв з Ольв. Цкав пам ятки археологчно колекц, що виявлен на територ краю вдносяться до пероду раннього середньовччя. Перш за все пов язан з половецькими кочовими племенами, як були фактичними володарями схдновропейських степв з середини Х до початку Х столття. Половцям належать так монументальн стату, як так зван кам ян

баби. Звичайно х встановлювали на курганах у пам ять померлих предкв. На територ краю знайдено понад 60 половецьких структур поблизу населених пунктв. До ряду експонатв часу Кам яно Сч вдноситься вапнякова стена з зображенням двобою. Це характерний зразок премитивно творчост яким вдзначаться навною спрощенстю малюнка та композиц. Запорожськими пам ятками рельфи пчн кахл. Показ образотворчо культури

Херсонщини продовжу збирання художнього музею м. О.О. Шовкуненка, котрий вдкрився до 200-лтнього ювлею мста в 1978 роц. Заснований вн на баз художнього вддлу кразнавчого музею. Ця колекця почала створюватися на меж ХХ ХХ вкв пов язана з збранням мистецько давнини музею В Пашкевч та збркою створеного за нцативою художника

А. М. Гедройця музею красних мистецтв. До найбльш раннх експонатв художнього музею, що мають пряме вдношення до культурного життя мста пероду його започаткування, належать ункальн образи з коностасу вже згаданого Катериннського собору. Особливо широко рзномантно представлене в музе укранське нацональне мистецтво ХХ столття. Походить з Херсонщини характерний взрець провнцйного портретного малярства першо половини ХХ столття анонмний портрет молодо двчини. Значну роль у розвитку мистецько культури кнця

ХХ початку ХХ столття вдграло створене у 1890-х роках на пвдн Украни в Одес товариство пвденноросйських художникв. Вдомим представником його був уродженець Херсонщини М.Скадовський. В музе знаходиться велика кльксть портретв, кравидв та натюрмортв з Шовкуненка. Цей багатогранний творчй доробок об дну загальне оптимстичне звучання.

Значний роздл в музейно скарбниц нацонального мистецтва складають твори сучасних херсонських художникв. РОЗДЛ 1.5 А ще Херсон мсто багатих театральних музичних традицй. Тут гастролювали славнозвсн втчизнян майстри сцени М.Кропвницький Карпенко-Карий, П. Саксаганський та нш, а також перебували М. Щепкн, М. Савна, В.Давидов, В.Мейерхольд тут уперше вийшла на сцену

Укранський соловейко Оксана Петрусенко, розпочав свй творчй шлях незабутнй Юрй Шунський. Славн музичн традиц Херсонсько земл. Спвуча душа пвденного краю чарвною луною виявлялась в народному мистецтв, в професйнй музиц Херсонщини. мова не лише про укранську псню. Тут на, пвдн, можна почути мелод нмецьк й шведськ, росйськ татарськ, врейськ й угорськ. Тут народилися композитори

О.Спендаров та С. Майгакар, на Херсонщину прижджали з концертами М. Мусорський, О.Скрябн, Е.Грач та багато нших. Саме херсонськ мистецьк заклади дали сучаснй музиц композитора Льва Гурова, заслуженого ордината Украни О.Бандурянського, кандидатв музикознавства Людмилу Хлабнкову. перелк цей можна продовжувати У жовтн 1962 року вдкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За свом корнням, традицями, репертуаром, його втлення

на споконвчний укранськй земл сформувався справд нацональний театр. Наш театр носить м я неперевершеного укранського драматурга М.Кулша. Осмислення поез змстово глибин його творв збагатило естетичну стилстику сценчних робт. Це Комуна в степах, вддай м заслужене ними за п сою 97. Цкава сторя театру. Вперше будинок пд театр був вдкритий в 1830 роц.

На його сцен виступила трупа Лелева-Вутечина, а згодом гастролювали вдом укранськ актори М.П.Саксаганський, М.Л.Садовський, М.К.Заньковецька Херсонський обласний театр ляльок знають люблять. Сво 25-рччя вн святкував у вересн 1996 року. Театр прожив на колесах 15 рокв. Тльки в листопад 1986 року вдкрились двер казкового палацу-стцонару. Театри Херсона володють потужним творчм потенцалом, мають змстов художн задуми скеровують вс сво пошуки

на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури Украни. Крм музично драматичного театру мен Миколи Кулша, в Херсон дють флармоня, музичне училище, чотири музичн школи. В концертному сезон вдзначила сво 50-рччя Херсонська флармоня головний центр музично культури краю. Багато прекрасних колективв та виконавцв, котрих сьогодн знають у кран й поза межами.

У 70-80 роках флармоня по праву вважалась одню з кращих у колишньому Радянському союз, сюди з гастролями прижджали кращ виконавц свту. Висновок Сьогодн Херсон великий промисловий та адмнстративний центр, мсто-порт, мсто-курорт. Збергши сво сторичне обличчя, вн значно змнився з явились нов житлов масиви, мськ магстрал, промислов та громадянськ споруди, парки, сквери. Щльну тканину сторично зони

Херсона утворюють будвл, що заповнюють рядов длянки периметрально забудови кварталв. Вдграючи роль тла щодо будвель, вони багато в чьому створюють неповторнсть архтектурно-художнього образу мського середовища. Все це робить сторично утворене середовище мста функцональним, рзномантним затишним. Останнм часом мсто прикрасилось новими спорудами сучасних конструкцй форм будинки мськвиконкому. Центр науково-технчно нформац, дагностичний центр, аеропорт.

В панорам мста з боку Днпра виразно читаються споруди обласно бблотеки м. О.Гончара, готелю Фрегат, рчкового вокзалу, як акцентують три головн мськ набережн. Рчковий вокзал водн ворота Херсона. тому вони повинн прикрашати вхд в мсто з боку Днпра. Обов язок сучаснихархтекторв бережливе ставлення до сторично спадщини, врахування в процес неминучого оновлення мського середовища, пдтримання у свой творчост тенденц спадкомност формування забудови мста.

Обв язок сучасних жителв мста зберегти сторичн та культурн пам ятки мста, зберегти традиц нашого народу, та зробити значний внесок в культурне життя Херсонщини. Використан джерела при написанн курсово роботи 1. В.П.Завгороднй Наш солнечний край Х. 1960р. 2. Пвденна краса Украни Х. 1998р. 3. Проблеми сторичного кразнавства - тези до повдей

Х. 1993р. 4. Програма тези науково конференц Культура Херсонщини Х. 1991р. 5. Надднпрянська правда 1995р. 21 лютого. Гурепко М. Яка турбота, так й робота. Проблеми культурного життя Херсонщини 6. Кочубей А. на передньому кра про культуру, освту, роботу у Херсон. Соцальна культура 1964р. 7. Культура сьогодення .

Надднпрянська правда 1995р. 14 лютого. 8. А. Конощенко До стор земсько школи К. 1908р. 9. сторя мст сл Украни Херсонська область.