История виныкнення интернет

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ ХАРКВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ РАДОЕЛЕКТРОНКИ МЖНАРОДН ВДНОСИНИ ТА ЗОВНШНЯ ПОЛТИКА ДЕРЖАВИ. УКРАНА У СВТОВЙ СПЛЬНОТ ВСТУП У соцально-полiтичному життi суспiльства значне мiсце посiдають мiжнароднi вiдносини держав свiтово спiльноти, яка у наш час налiчу бльше 220 кран. Сучасн крани свiту мають рiзний рiвень економiчного,

соцiального та духовного розвитку, зднанi у рiзнi мiжнароднi регiональнi органiзацi. Це обктивно зумовлю необхiднiсть постiйного розвитку та удосконалення мiжнародних вiдносин, зовнiшньо полiтики кожно крани. Метою лекцi розгляд сутностi та змiсту мжнародних вдносин, зовншньо полтики, дипломат та нших категорй теми. Ми розглянемо загальну характеристику сучасно мжнародно ситуац, еволюцю мжнародних вдносин. А також геополтичн особливост, основн напрямки та цл зовншньо полтики сучасно

Украни. Виходячи з цього ми розглянемо у лекц так питання 1. Сутнсть, змст, еволюця та роль мжнародних вдносин зовншньо полтики держави. 2. Украна у свтовй спльнот. СУТНСТЬ, ЗМСТ, ЕВОЛЮЦЯ ТА РОЛЬ МЖНАРОДНИХ ВДНОСИН ЗОВНШНЬО ПОЛТИКИ ДЕРЖАВИ Розподл вдносин мж народами на зовншн та внутршн пройшов при виникненн держав.

Як тльки зявились суверенн держави, а з ними кордони - вдразу вдбулося видлення зовншньо полтики, пд якою розумлись д, що виходили за ц кордони. Внутршн вдносини вдрзняються вд зовншнх тим, що як правило, грунтуються на вдносинах пдкорення та панування. Зовншн ж вдносини можуть будуватися тльки на рвноправнй засад. Одночасно з розподлом вдносин на внутршн та зовншн держава встановлювала контроль над дями любих ноземних сил на свой територ, а непдконтрольн акц розцнювались як втручання у внутршн справи.

У традицйних суспльствах рабовласницькому, феодальному прагнення до завоювання нових земель було цлком природним. Звичайно завоювання освячували дею боговибраност якого-небудь народу. Суперечки та конфлкти мж державами переростали у вйни. За 56 вкв людсько цивлзац вдбулося 14,5 тисяч вйн, у яких загинуло 3,6 млрд. людей. В стор зафксовано 8000 мирних договорв, багато з яких укладалися на вчн часи, а строк д не перевищував 10

рокв. Вйна сприймалась як споконвчний сторичний феномен. Стародавн римляни казали Хочеш миру - готуй вйну. Вйськова сила держави вважалася самостйною категорю лише приблизно вдповдала рвню соцально-економчного розвитку. Не випадково варварськ племена не раз громили цивлзован крани. Кожний розумв мир як свою перемогу. Пакс Романа - мир по-римському наступив коли усе

Середземноморя та Захдна вропа виявилися пдконтрольними Риму. Псля великих географчних вдкриттв XV ст по мр розвитку капталзму у вроп вдбулися змни у мжнароднй полтиц вона набула глобального характеру. ХХ ст. багате на мжнародн под. Усе сторччя пройшло пд знаком небезпеки та виявилося найкровавшим в стор людства. На змну блоковому протиборству мперй псля 1- свтово вйни прийшла

Версальсько-Вашингтонська система мжнародних вдносин, що була схвалена кранами - переможницями США, Англю, Францю, талю, Японю. У центр ц системи вперше стала мжнародна органзаця Лга нацй. Але вона не змогла виршити мжнародн проблеми. Знову почалася свтова вйна. У 1945 роц була створена ООН, але переможна ейфоря була недовгою. Система мжнародних вдносин, що була сформована у роки холодно

вйни, суттво вдрзнялась вд проектв вйськово пори. За 50 з лишнм пслявонних рокв в свт вдбулося 250 вйн, в яких приймали участь 90 держав ,а загинуло 35 млн. людей. Але по мр накопичення ядерно збро змнилися акценти у формул пруського генерала Клаузевиця Вйна - це продовження полтики ншими засобами. Ядерна вйна вже не може бути продовженням полтики.

Зараз у мжнародних вдносинах протистоять два процеси мжнародн конфлкти та мжнародне спвробтництво. Найбльша ступнь конфлктност характерна для регонв Близького Сходу, колишньо Югослав, колишнього СРСР, Африки та н. У Серб, Хорват ,Груз, Чеченськй Республц та деяких районах Пвнчного Кавказу конфлкти вилилися у справжн вйськов д з людськими жертвами, руйнуванням мст та сел.

Тому дуже важливою проблемою мжнародних вдносин припинення вйськових конфлктв, подолання конфлктних ситуацй шляхом переговорв, компромсв та досягнення балансу нтересв мж конфлктуючими сторонами. Що таке зовншня полтика Зовншня полтика - це частина мжнародних вдносин, дяльнсть держави та нших полтичних нститутв суспльства по здйсненню свох нтересв та потреб на мжнароднй арен. Зовншня полтика будь-яко держави продовженням внутршньо полтики.

Головна мета зовншньо полтики - забезпечення сприятливих умов для реалзац нтересв т чи ншо держави, забезпечення нацонально безпеки та добробуту народу. Зовншня полтика зв язана з пануючим економчним укладом, суспльним та державним устром суспльства висловлю х на мжнароднй арен. Одночасно зовншня полтика держави ма цлий ряд специфчних, тльки й притаманних особливостей. Вона ма бльш широк просторов та соцальн вимри, бо характеризу собою взамодю з двома або бльше кранами.

Зовншня полтика визначаться зовншнми факторами, мжнародними обставинами, бо кожна держава сну не зольовано, а у систем держав, у систем мжнародних вдносин. У кнцевому рахунку внутршня зовншня полтика виршують одну задачу - забезпечують збереження, ствердження та розвиток снуючо у данй держав системи суспльних вдносин. Але у рамках ц принципово спльност кожна з двох царин полтики ма свою важливу специфку. Методи виршення внутршньополтичних задач визначаються тим, що держава - волод монополю на полтичну

владу у даному суспльств. На мжнароднй арен центру влади не сну, там дють суверенн держави, як у принцип рвноправн вдносини мж котрими складаються у результат боротьби та переговорв, рзного роду згод та компромсв. Одним з найважливших напрямкв зовншньополтично дяльност держави дипломатична дяльнсть. Що таке дипломатя Слово дипломатя походить вд грецького слова диплома у Стародавнй Грец - подвйн дошки з письменами, як пдтверджують повноваження.

Дипломатя - один з основних засобв зовншньо полтики держави, це офцйна дяльнсть держав та урядв, мнстрв ноземних справ, дипломатичних представництв за кордоном, делегацй на мжнародних конференцях, по захисту прав та нтересв держави, установ та громадян за кордоном. У залежност вд сторичного моменту завдання дипломат змнювались вд обслуговування вйни до перетворення на систему засобв проведення переговорв та забезпечення мирних умов взамод держав.

Зовншньоекономчн цл держави реалзуються також шляхом встановлення та розширення торгово-економчних ,науково-технчних , кредитно-фнансових та культурних зв язкв. Ц зв язки пдтримуються як на офцйному рвн так за допомогою суспльних та приватних органзацй та установ. Вдносини мж державами здйснюються у форм встановлення та пдтримки дипломатичних вдносин. Вони передбачають взамне визнання , що особливо важливо при появ у свтовй спльнот ново незалежно держави,

на яку у раз визнання розповсюджуться принцип суверентету та невтручання у внутршн справи. Це головна умова, якою формалзуються мжнародн вдносини. Невизнання одню державою ншо - не просто показник того, що вони з будь-яких приводв не дружать, а ситуаця, яка виводить х вдносини з царини полтико-правового регулювання та рвноправного снування. У цьому смисл дипломатичн вдносини - це необхдний мнмум нормальних зв язкв мж кранами.

У наш час на полтичнй карт свту сну приблизно 220 держав. Якщо уявити розмаття вдносин мж ними як нит, що зв язують х одне з одним, то у бльшост випадкв вони будуть вичерпан тльки лню пдтримки дипломатичних вдносин. Дйсно, нтенсивнсть та глибина двостороннх контактв у масштаб усього свту, в цлому, мала. Що пов язу Бангладеш та Фдж, Руанду та Парагвай, Фнляндю та

Нкарагуа, Люксембург та Пакистан окрм взамного визнання факту снування та чергових втань з приводу нацональних свят Навть провдн крани свту не вважають можливим вдкривати сво посольства, постйн представництва та консульства всюди. Розмри та кльксть офцйних установ одн держави у другй завжди вдображають реальний рвень контактв та зв язкв, що залежать вд сторично складених вдносин та важливост того чи ншого регону для зовншньо полтики дано крани. Тсна взамодя у полтичнй, вйськовй, економчнй та культурнй сферах мж

державами об ктивно переводить х вдносини у повнокровне спвробтництво, яке реалзуться шляхом рзномантних, окрм дипломатичних, каналв. Але, безперечно, найважлившу функцю дипломатя як засб сплкування мж кранами викону при колективному узгодженн нтересв. Особливо актуально значення у наш час, коли свтова спльнота ма свтов та регональн нститути. Найважливший з них - Органзац Об днаних Нацй ООН, яка була заснована у 1945 роц з метою пдтримки колективно безпеки дюча

нин як механзм узгодження позицй кран у зовншнй полтиц. У статут ООН закрплен принципи мжнародного спвробтництва суверенна рвнсть усх членв, розв язання мжнародних суперечок мирними засобами, вдмова вд погрози силою або застосування, невтручання ООН у справи, що входять до внутршньо компетенц суверенно держави. Структура ООН складаться з Секретарату на чол з Генеральним секретарем, якого обирають кожн 5 рокв

, Ради Безпеки, яка налчу 15 кран та Генерально Асамбле, до складу яко входять ус крани - члени органзац. Найефективнший важль впливу на зовншню полтику належить Рад Безпеки ООН РБ ООН. До складу входять США, Великобританя, КНР, Рося та Франця постйн члени , як мають право вето на ршення , що прийма РБ. Це право було використане з 1946 по 1990 рк 223 рази в основному

США та СРСР, що було викликано глобальним протистоянням двох держав у роки холодно вйни та суттво обмежувало реальн можливост впливу ООН. Починаючи з 1991 року, коли намтився перехд вд тотального протистояння до стратегчного партнерства великих держав механзм прийняття конкретних полтичних ршень став бльш дйовим. У полтологчних дослдженнях ООН часто порвнюють з свтовим урядом. Як прообраз свтового уряду ООН ма деяк регулятивн функц, наприклад право прийняття санкцй у вдношенн

окремих держав. Але практика реальних взамовдносин на мжнароднй арен показу, що держави не бажають безперечно пдкорятися та слдувати ршенням мжнародних нститутв. В економчнй сфер всесвтнми нститутами заснован у 1946 роц Мжнародний Валютний Фонд МВФ та Мжнародний Банк Реконструкц та розвитку МБРР, членами яких 150 кран свту. Практично ус сфери та област людсько дяльност, що мають зовншньополтичне

та мжнародне звучання, представлен свтовими нститутами. За свою органзацйною побудовою вони свордними флями ООН Мжнародний Дитячий Фонд ЮНСЕФ, Верховний Комсарат ООН по справах Бженцв, Всесвтня Продовольча Рада, ЮНЕСКО Всесвтня органзаця у справах освти, науки та культури,

Всесвтня Органзаця Здоров я та нш. Украна членом бльшост мжнародних органзацй. Наприкнц ХХ - початку ХХ ст. у теор мжнародних вдносин були дуже розвинут уявлення про визначальну та провдну роль зовншньополтичного фактору у внутршнй полтиц держави. У цей перод мжнародн вдносини переживали кризу егостично-ндивдуалстичних спрямувань, були вдсутн мжнародн нститути, що могли б спрямувати виршення конфлктв та протирч у мирне русло.

Прихильники силово концепц полтики виходили з того, що мжнародна полтика - це боротьба за силу незалежно вд того, що метою. Вважаться, що тут бере свй початок такий напрямок у пдход до мжнародних вдносин як геополтика. В наш час цей термн використовуться дуже дуже часто, що говорить про життздатнсть силово концепц. Мж тим сну по крайнй мр дв царини його застосування. Перша розум взамозв язок мж географю та полтикою. дйсно, причини суперництва, пошук союзникв часто

визначаються географчними факторами прагненням мати вихд до моря, означити сво кордони природними межами та нше. Друге можливе значення цього термна поляга у розумнн мжнародно полтики в цлому як протиборства та протистояння крупнших на той або нший перод свтово стор держав. Географчне мсцеположення крани суттво вплива на поведнку на мжнароднй арен. Деяк крани займають бльш вигдне положення чим нш.

В житт кран географя в значнй мр вдбиваться на долях х народв. Острвна Британя фактично не знала нападв з 1066 року, що дозволяло й активно та успшно протистояти силам наполеонвсько Франц та гитлервсько Герман. Польща ж , навпаки, розташована на рвнин, стала об ктом розподлу мж Прусю, Австрю та Росю у ХVIII ст а у середин ХХ ст. предметом суперечок мж Германю та СРСР. Природн ресурси держави потенцальним складовим могутност

держави. Германя та Японя практично не володють запасами нафти, що зумовлювало х захватницьк геополтичн спрямування. В умовах науково-технчно революц пдвищене значення ма опанування окремими видами сировини та матералв стратегчного характеру, що може дуже несподваним образом пдвищити мжнародну активнсть навколо деяких кран наприклад пвдень Африки. ндустральний розвиток держави разом з сильним аграрним сектором може придати держав вагу у мжнародних справах. Японя карликом у вйськовому вдношенн , але вплив на свтову

торгвлю та виробництво багатьох товарв незаперечним. Найвагомшим аргументом важливого значення економчного потенцалу Велика Смка - найбльш розвинут в економчному вдношенн крани США, Японя, Германя, Канада, Франця, Великобританя та таля. Зовншня полтика будь-яко держави визначаться та реалзуться на засад об ктивних та суб ктивних факторв.

До обктивних засад зовншньо полтики сучасно держави вдносяться 1. Стан економки крани та економчних вдносин у регон, в свт в цлому. 2. Рзномантн обктивн нтереси кран, груп кран у систем мжнародних вдносин. 3. Географчн та природн умови крани, регону. 4. снуюч мжнародн органзац та установи. 5. Ратифкован мжнародн колективн та двосторонн договори, конвенц тощо.

6. Мжнародн та регональн традиц, звича, ритуали та н. 7. Нацональний склад населення крани або регону. До субктивних засад зовншньо полтики держави вдносяться 1. Особист якост людей, як працюють у апарат зовншньополтичних установ. Компетентнсть, патротизм, вддансть нтересам крани. 2. Яксть пдготованих та пдписаних зовншньополтичних документв.

3. Настрй, суспльна думка серед населення з приводу основних проблем, напрямкв зовншньо полтики. На засад зовншньополтично дяльност окремих держав складаються певн мжнародн вдносини. Мжнародн вдносини - це сукупнсть економчних, полтичних, культурних, правових та вйськових та нших зв язкв та взамовдносин мж народами, державами, економчними, полтичними, науковими, культурними та релгйними органзацями та установами на мжнароднй арен. На складання мжнародних вдносин впливають рзномантн фактори

досягнення суспльно-полтичних наук, снуюча економчна та полтична ситуаця в свт, баланс вйськових сил, дяльнсть мжнародних органзацй, вплив окремих держав, стан природного середовища та нш. В сучасних умовах провдними тенденцями розвитку мжнародних вдносин По-перше, посилення взамозалежност та цлсност свту. Це зумовлено тим, що виршити проблеми ,з якими людство зткнулося наприкнц

ХХ ст можливо тльки спльними зусиллями усх народв. По-друге, збереження соцально неоднордност свту , посилення тенденцй багатополюсност, полцентризму, регонально нтеграц у свтовому розвитку. Полюсами мжнародних вдносин можна вважати найбльш розвинут ндустральн крани США, Канада, Великобританя, Нмеччина, Франця, таля, Японя ндустрально високорозвинут крани Бразиля, Пвденна

Корея, Таланд, Снгапур, Гонконг та н. середньорозвинут крани слаборозвинут крани та т крани, що розвиваються. нтенсивно розвиваться економчна та полтична нтеграця держав у регональному масштаб. По-трет, загострення протирч мж новими реалями свтового розвитку та традицйними пдходами до виршення проблем. По-четверте, пдвищення рол полтичних засобв у виршенн конфлктв та протирч. Мжнародн вдносини аналзуються суспльно полтичними науками з метою х всебчного вивчення та теоретичного

обгрунтування. Сучасна полтологя вивча мжнародн вдносини у трьох головних напрямках. Перший з них - це розробка глобалистсько-футурологфчних концепцй, в яких майбутн суспльство прогнозуться сталим та стабльним як з економчно так з полтично точки зору. В основ його духовно-полтичного розвитку поляга планетарна свдомсть ,найважлившу роль вдграють загальнолюдськ норми та цнност, необхдними передумовами структури громадянського суспльства.

Найбльш повний вираз ц риси знайшли в концепц життстйкого суспльства, що висунулась на перше мсце у сучаснй захднй глобалстиц. Другий напрямок теоретичного обгрунтування мжнародних вдносин пов язаний з створенням загальнометодологчних теорй теоря вйни та миру Р.Арона, теоря факторв К.Райта, теоря рвноваги Дж. Ласк та н Найважливше мсце серед цих теорй займа теоря прагматизму та полтичного реалзму

Г.Моргентау. Вн вважа ,що мжнародна полтика повинна розроблятись на засад сучасних полтологчних теорй тим самим збльшувати надйнсть передбачення. Рацональна мжнародна полтика за уявою Г.Моргентау добра, якщо вона зменшу риск та збльшу користь. Зовншня полтика будь - яко нац повинна забезпечувати задовльнення першочергового нтересу вижити, вистояти перед загрозою небезпеки ззовн. Моральн принципи можуть застосовуватись до дй держав не абстрактно,

а лише у вдповдност з конкретними обставинами мсця та часу. Г.Моргентау навть не припуска, що окрема держава може оголосити себе носм моральних законв усього свту. Третй напрямок вивчення мжнародних вдносин - це конструювання спецальних концепцй, що дозволяють аналзувати стан мжнародних вдносин. Наприклад, теоря свтових систем, мжнародних органзацй, мжнародного конфлкту, загально безпеки тощо. Концепця загально безпеки це нова сукупнсть принципв пдходу до проблем безпеки

у ядерному свт. Важливий внесок у формування концепц загально безпеки зробила Незалежна комся з питань роззброння та безпеки. Вона визначила головн принципи забезпечення загально безпеки. Це - визнання неможливим виживання у загальнй ядернй вйн перемоги у нй виключення застосування вйськових засобв для виршення полтичних та деологчних конфлктв диним шляхом досягнення загально безпеки негайне зниження рвня озбронь, розробка модел розумно достатност для досягнення повно мжнародно безпеки

необхдн сумсн зусилля усх або бльшост кран свту. ЗОВНШНЯ ПОЛТИКА СУЧАСНО УКРАНИ. УКРАНА У СВТОВЙ СПЛЬНОТ Украна займа певне мсце у систем сучасних мжнародних вдносин . Основн цл, геополтичн акценти, проритети та напрямки зовншньо полтики сучасно Украни сформульован у Акт незалежност Украни, у Декларац про державний суверентет, виступах Президента та нших документах. Головною метою зовншньо полтики

Украни забезпечення нацональних нтересв, захист прав та нтересв громадян за кордоном, створення благопримних умов для соцально-економчного розвитку нашо держави. Украна проводить вдкриту, чесну та принципову зовншню полтику, засновану на принципах та нормах мжнародного права. У декларац про державний суверентет Украни записано, що Украна як субкт мжнародного права здйсню безпосередн вдносини з ншими державами, уклада з ними договори,

прийма участь у дяльност мжнародних органзацй у обсяз, який необхдним для ефективного забезпечення нацональних нтересв Республки у полтичнй, економчнй, нформацйнй та нших сферах Украна виступа рвноправним учасником мжнародного сплкування, активно сприя укрпленню загального миру та мжнародно безпеки, безпосередньо прийма участь у загальновропейському процес та вропейських структурах Украна визна перевагу загальнолюдських цнностей над класовими, приоритет загальновизнаних норм мжнародного

права перед нормами державного права Украна урочисто проголошу про свй намр стати у майбутньому постйно нейтральною державою, яка не прийма участ у вйськових блоках та дотримуться трьох без ядерних принципв не використовувати, не виробляти та не купувати ядерно збро. Див. Декларация о государственном суверенитете Украины Правда Украины 1990-17 июля. Основн напрямки зовншньо полтики

Украни були доповнен у Зверненн Верховно Ради Украни До парламентв та народв свту. У ньому говориться Украна буду демократичну правову державу, першочерговою метою яко забезпечення прав та свобод людини. З цю метою Украна буде неуклнно дотримуватись норм мжнародного права, керуючись Загальною Декларацю прав людини, Мжнародними пактами про права людини, як

Украна ратифкувала, та ншими мжнародними документами Правда Украины 1991 7 дек Геополтичн акценти зовншньо полтики Украни Украна - вропейська держава, тому вона повинна змцнювати, розширювати всебчн звязки, вдносини з державами вропи. Украна - колишня республка колишнього СРСР, була тсно повязана з усма його колишнми республками, що потребу збереження та подальшого розвитку

взамовигднх вдносин з ними. Украна - морська держава, що зумовлю необхднсть розвитку взамовигднх вдносин з кранами Чорноморського та Середземноморського басейнв. Украна не може забезпечити себе власними сировинними ресурсами нафта, вуглля, золото, даманти та н Це примушу закуповувати х за кордоном - у Рос, Туркмен, ран та н. Розглянемо основн проритети та напрямки зовншньо полтики укрансько держави.

1. Центральним напрямком зовншньополтично дяльност Украни плдна робота в Органзац Обднаних Нацй, в спецалзованих органах, установах, структурах, та мжнародних органзацях. Украна прийма участь у робот практично всх органв та установ ООН. Наприклад, Украна членом Дитячого Фонду ООН ЮНСЕФ та вносить свй вклад у виршення проблем розвитку дтей у сучасному свт. Украна входить в Економчну та

Соцальну Раду ООН ЕКОСОС, що створена у 1946 роц та здйсню мжнародн економчн та соцальн вдносини. Украна прийма активну участь у робот Мжнародного агенства з атомно енерг МАГАТЕ, що засноване у 1957 роц, з проблем використання атомно енерг у мирних цлях та пдвищення надйност та безпеки атомних електростанцй. 2. Наступний напрямок зовншньо полтики Украни - це зовншньополтична дипломатична дяльнсть.

Дипломатичн вдносини Украна встановлю на засадах рвноправност, суверенно рвност, невтручання у внутршн справи одне одного, визнання територально цлсност та нерухомост снуючих кордонв. Дипломатичн вдносини з Украною встановили 100 кран з 226. Одразу псля проголошення незалежност Украна означила 23 держави, будвництво вдносин з якими стало приоритетним. Серед них крани-сусди Рося, Бларусь, Угорщина, Польща,

Болгаря, Туреччина, держави, де проживають укранц у США - бльше 2 млн. чол Канад - близько 1 млн. чол Бразил - 150 тис. чол Чех та Словен - 110 тис. чол Аргентин - 150 тис. чол Франц - 80 тис. чол Австрал - 40 тис. чол. та н. а також крани, на котрих завязан економчн нтереси республки ран, Кувейт, Ватикан та зраль. 3.

Важливим напрямком зовншньо полтики сучасно Украни встановлення, пдтримка та вслякй розвиток економчних, культурних, науково-технчних вдносин з усма кранами свтово спльноти, за виключенням кран, котрим за ршенням Ради Безпеки ООН обявлена економчна блокада. Мжнародн економчн вдносини з закордоном налагоджуються Мнстерством економчних звязкв Украни. А Мнстерство ноземних справ працю над створенням сприятливо полтико-

дипломатично атмосфери для економчних, культурних та нших вдносин. 4. Четвертий напрямок зовншньо полтики Украни - це участь у виршенн глобальних проблем сучасного свту. Глобальн проблеми сучасност - це сукупнсть найгострших свтових проблем, виршення яких потребу об днання зусиль всх народв та держав. Головна х особливсть поляга в тому, що кожна з них ма загальний характер, що зумовлено цлснстю сучасного свту. Основними глобальними проблемами свтово спльноти

Знаходження шляхв сталого економчного розвитку у зв язку з тим, що сучасн технологчн структури досягли сво меж. Ця проблема особливо важливою, бо вд виршення залежить виршення усх нших проблем. Сучасна модель виробництва та споживання це виробництво капталу, який на ма внутршньо мри прагне нескнченного зростання. Суспльне багатство ототожнються з великим збиранням товарв ,а суспльний прогрес з безмежним збльшенням х клькост та рзномантност. Розвинут держави споживають у 20 разв бльше ресурсв планети нж

держави, що розвиваються. Це дозволило економстам та соцологам говорити про вступ розвинуто частини капталстичного свту у стадю суспльства споживання. Зараз уже зрозумло, що розвиток суспльства споживання та його розповсюдження на вс крани планети може призвести до такого тиску на природне середовище, який викличе планетарну катастрофу. Проблеми вйни та миру, забезпечення мжнародно безпеки, роззброння та конверс, змцнення доври до спвробтництва

мж народами. Роззброння це гостра необхднсть, але це не одномоментний акт, а важкий та довгий процес. Виршенню ц проблеми повинн присвячуватись зусилля всх держав та народв. Екологчн проблеми, що можуть бути порвнян з наслдками ядерно катастрофи. Екологчна проблема у сучасному вигляд виникла у 60-х роках 20-го сторччя ,коли почали посилюватись симптоми екологчно кризи. Екологчна криза це рзке погршення стану стотного середовища снування людини

в результат зростаючого отруння та забруднення земл, води та атмосфери. Складовими компонентами екологчно кризи порушення стотного балансу газового складу атмосфери руйнування озонового шару атмосфери стан живо та неживо природи. Продовольча проблема - дефцит продовольства, у багатьох кранах люди голодують та помирають вд вдсутност харчування. Демографчна проблема - висока народжувансть, швидкий зрст наслення у ряд регонв

Африка, Азя, Океаня. Скорочення народжуваност, звеличення смертност у розвинутих кранах, в тому числ в Укран. Подолання економчно та культурно вдсталост, жебрацтва в странах, що розвиваються в Аз, Африц, Латинськй Америц. Проблема дотримання соцальних, економчних та ндивдуальних прав та свобод особистост, боротьби з мжнародною злочиннстю та тероризмом, наркоманю, гуманзац мжнародних вдносин. Ус ц проблеми гостро проявляються в Укран та потребують активних, безвдкладних заходв по х виршенню.

5. Одним з найважливших напрямкв зовншньо полтики Украни збереження та подальше змцнення добросусдських стосункв з колишнми республками СРСР. Украна дуже зацкавлена у добрих стосунках з усма кранами колишнього СРСР та особливо з Росю. Пдпримства Украни мали постйн господарч звязки з 33 тисячами пдпримств нших республк. Сьогодн для забезпечення дяльност усх пдпримств та органзацй

Украни необхдно ввезти майже 25 млн. тон вуглля 17,8 вд потреби, 52 млн. тон нафти та газового конденсату 85,5, 9,5 млн. т. длово деревини 46,8, 100 млрд. м3 природного газу 80, 205 тис. т. хлопку-волокна 100 та н. Механзм здйснення мжнародних вдносин в рамках СНД та координаця х зовншньополтично дяльност здйснються Украною на засадах Узгодження про створення СНД та нших його документв.

Треба зазначити, що вдносини мж обднаними в Союз незалежними державами складаються не просто. Потрбен час, терпння та бажання праця, щоб молод незалежн держави змогли налагодити на рвноправних засадах вдносини одне з одним. Незалежна Украна не посяга на нтереси нших держав, але нколи нкому не дозволить диктувати соб будь-як умови. Особливе значення для Украни мають вдносини з Росю. Нас звязують загальн економчн, полтичн, вйськово-стратегчн нтереси, сторична

доля та культурн традиц. 6. Шостим напрямком зовншньо полтики Украни участь у виршенн складних та невдкладних вйськово-полтичних проблем. У звязку з розпадом СРСР гостро стали питання про майбутн ядерного потенцалу СРСР, про розподл зовншньоекономчних боргв та спадкомство пдписаних СРСР договорв по ядерним та звичайним озбронням. По усм цим питанням

Украна зайняла чтку та ясну позицю. Вона пдтвердила сво мжнародн обовязки та заявила про сво правопримництво по усх договорах та узгодженнях колишнього СРСР, як вдповдають загальнолюдським нормам та не протирчать корнним нтересам укранського народу. 26 лютого 1992 р. перший Президент Украни Л.Кравчук у Хельснк поставив свй пдпис пд Заключним Актом Наради по безпец та спвробтництву у вроп

СБС, який був пдписаний у 1975 роц 33 главами держав та урядв вропейських кран, а також США Канади. Заключний Акт - це хартя взамодй та взамовдносин держав, нацлена на мирний розвиток вропейського континенту та ус планети, спвробтництво народв, поважання прав людини. Украна заявила, що буде дотримуватись Договору 1991 промж США та СРСР про обмеження та скорочення стратегчно наступально збро.

Вона звльняться вд ракет з ядерними боголовками та нших видв ядерно збро. У подальшому Украна буде безядерною та нейтральною державою. Украна викону Договр про звичайн збройн сили, як пдпадають пд дю цього договору. Вони створюються виключно для захисту незалежност, суверентету, територально цлсност на недоторканост кордонв Украни у мнмальних, необхдних лише для оборони цлях.

Припускаться, що вони будуть мати численнсть 250 - 400 тис. чол. та будуть складатися з трьох видв - сухопутних вйськ, вйськово-повтряних та вйськово-морських сил. Висновки 1. Складовою та невдмною частиною полтично дяльност держави зовншня полтика, покликана регулювати взамовдносини мж державами та народами на мжнароднй арен. 2. Зовншньополтичний курс будь-яко держави - продовженням внутршньо полтики та вдображу характер державного

та суспльного устрою. 3. Головна мета та основн напрямки зовншньо полтики Украни - це забезпечення сприятливих умов для удосконалення та демократизац суспльства, просування його шляхом соцального прогресу, досягнення загально безпеки й роззброння, розвиток мцних дружнх, добросусдських вдносин та рзностороннього спвробтництва, участь у виршенн глобальних проблем сучасност, сприяння укрпленню та прогресу свтово спльноти. Рекомендована лтература 1.

Конституця Украни К 1996. 2. Мальцев В.А. Основы политологии. Учебн. для вузов М 1997. 3. Несук Н. ,Репринцев В. ,Каминский П. Украина в зарубежных доктринах и стратегиях ХХ столетия Век ХХ и мир 1996 1. 4. Основы политической науки Под ред. В.П.Пугачева. Ч.2 М 1993. 5. Основы политологии.

Краткий словарь Под ред. Г.А.Белова и В.П.Пугачева М 1993. 6. Основы политологии.Учебн. Под ред. Н.И.Сазонова Х 1993. 7. Политология. Энциклопедический словарь Под . ред. Ю. И. Аверьянова М 1993.