Украина в период Великой Отечественной Войны (Укр.)

Маючи перед собою цiль розкрити питання УПА в роки Велико Вiттчизняно Вiйни я притримувався таких правил 1. Так як основним джерелом iнформац книга художньо публицистична Тараса Бульби-Боровця, Армiя без держави, то майже всi факти можна перевiрити в цiй книжцi. Iнша лiтература список приведено в кiнцi використовувалась для перевiрки достовiрностi викладенних

фактiв. 2. Здаться для бiльш рацiонального викладення матералу користуватися таким планом. План реферату 1. Укранська нацiональна полiтика в 1941 роцi. 2. Партизанська акцiя УПА. 3. Олевська республiка. 4. Украна в 1942 роцi. Лисове братство. 5. Двi фази боротьби проти Гтлера. 6. Переговори УПА - радянськi партизани, УПА - нiмецька влада.

7. Корiнний перелом - 1943. Переговори з польским пiдпiльям. 8. Розкол УПА на двi групи. 9. Масовi жертви Лебедвськой диктатури. 10. Котловина смертi. 11. Новi украно-германськi переговори. Укранська армiя в Германi. Укранська нацiональна полiтика в 1941 роцi. Початок ВВВ став поштовхом до нового розвитку подiй на

Укран повне завоювання укранських земель нiмцями i досить-таки лiберальна полiтика окупацiйной влади до населення. Також спостерiгалась активнiсть всiх тих рухiв, котрi при радянськiй владi працювали у пiдпiллях. Та перше захоплення нiмцями хай буде сам чорт, аби лише не бiльшовик змiнилось бльш реалистичними поглядами на новоявленого окупанта Украни. В звязку з цим виника ситуацiя iснування укрансько офiцiально i неофiцiально полiтики, котру пiдтриму уряд Укрансько

Народной Республiки, ОУН, Союз Монархiстiв. Та ОУН С.Бендери не чекаючи розвитку подiй 30 червня 1941 року проголосила прийняла полiтичний актАкт проголошення Укрансько держави i Акт консолiдацi укранських полiтичних сил. Змiст цих документiв заключався в тому, що необхiдно тримати зброю в руках до тих пiр, поки не буде створена Суверенна Укранська влада. Робився акцент на спiльну роботу з нiмцями.

Цiкаве те, що цю iдею створення влади пiд нiмецьким протекторатом пiдтримував благословив сам митрополит Шепетицький. На чолi виконання цього декретом С.Бетдери було поставлено Ярослава Стецька. Але, як потiм виявилось, то були несерйознi кроки, митрополита було введено в оману, та й самi нiмецькi властi немаючи спочатку нiчого проти акту про укранську незалежну державу, почали проводити реакцiйнi заходи щодо Влади Стецька. На горизонтi iсторi в той час зявлятся

Iван Легенда, Лейтенант Легенда, провiдник групи С.Бендери, який став мiнiстром полiтично координацi у вйскових сил, своми указами наробивший таких справ, що репутацiю актiв було сильно пiдмочено наприклад, було анульовано 4-й унiверсал Украньской Центрально Ради вiд 22.01.1918 року. Взагалi цi укази пiдлягають справедливо критицi, бо переважно - в анархi i дезорiнтациi масс, у появi юридично-державного дуалiзму вони зiграли головну

роль. Це вже не кажучи про х ровну безграмотмотнiсть з точки зору законностi як дiпломатично так i революцiйно. Пдймалось питання i про нацiональну укранську армiю, отрий теж залишився невирiшенним через некомпетентнiсть. В реальностi ж основною лiнiю Велико полiтики укрансько думки були наступнi тези 1. Суверенiтет Украни, 2. Ворог Украни - Всеросiйска имперiя i коммунiзм - нова Росiя, якщо не вiдмовится вiд свох претензiй на Украну як на свою, законну частину -

Германiя - Польша 3. Боротьба за суверенiтет лиш з принципу етнографi 4. Продовжувати антиворожу пропаганду. Але як виявилось на дiлi, люди на окупованих землях вiдмежувалися вiд полiтичних партий. Тому проводиться полiтика заслання агiтаторiв, комiссарiв в Центральну та Схiдну частину Украни, при цьому яскраво видно протистояння iдей ОУН крило пiд головою Мельника i Бендервцiв. Та агiтацiя мала реальнi наслiдкi змiнювались кадри державного

сектора. Однак нiмцi заборонили всеякi полiтичнi органiзацi i Держава С.Бендери розпалась. Так чи iнакше, Украна в цей перiод ,на мiй погляд, не мала вибору в любому випадку вона залишалась пiд владою Германi чи Радянсько Росi, виника едино вiрна реакцiя укранцiв - починаться пiдпiльне озброння. А сам укранський антикоммунiстичний центр було розподiлено по таким центрам - полiсся

УНР - буковина ОУН - львiвський С.Бендера. 2. Партизанська акцiя УПА. 22 червня 1941 року замiсть Укранського Национального Вiдродження зявилась Укранська Повстанська Армiя. Вiйсковi дi ведуться в основному проти НКВД. Також проводяться акцi по захопленню транспорта i трудоресурсiв у бiльшовиков, збр збро. В Сарнах зявляться школа мiлiцiонерiв котрих готу для себе нмецька армiя.

Як стверджуе Т.Б.Боровець набiр Укранцiв був iдеологiично пдготовано як воiнв Полiсько Сечi. Коротше кажучи це була спроба, використуючи можливости пiдготовки бльш вiйсково нiж якоiсь iньшо, пiдготувати кадри для украiнсько армi. Перша вiйськова акцiя УПА проходила на територi Полiсся, котра в прiнцiпi була нiчийною землею. Нiмцi стримко пройшли це мiсце, залишивши за собою розрiзняни частини радянських вiйск, яки затим стали

обднуватись в партизанскi загони. Нiмцi не бажають признавати Полiську Сiчь - тiж загони мiлiцi, якими керу i якi пiдлегли законам УНР. Було досягнуто компромiсу в тому, що це буде напiввiйскова-напiвмiлцейска акцiя по очищенню вiд бiльшовицьких загонiв цiлого Полiсся. Якщо коротко описати цей генеральний наступ отрiмумо 1. Встановлення звязкiв з Бiлорусiю вiддiл самоборони

В.Родзька i М.Вiтучика 2. Бендерою ОУН у Львовi було досягнуто позитивно для УПА домовностi з ОУН 3. Анологiчний договiр з монархiстами про участь монархiстiв в рядках УПА Тут неможливо не сказати про таку iсторичну особу як полковник Дяченко, командир кавалерiйского полку Чорних Запорожцiв, який став комадиром

Полiськой Сiчi. А сам Бульба-Боровець став головнокомандуючим УПА та окружним комендантом мiлiцi в м. Сарни. Але трапилось так, що Дяченко i ще декiлька офiцерiв були вимушени вихати у Польшу. На щойнозвiльнене мiсце було з впевненiстью призначено пiдполковника П.Смородського, згравшего важливу роль в управлiннi

УПА. Автоматично, щоб дiйсно укрiпiти свiй авторитет керiвництво УПА проголосило положення, визначивше полiтичну прогграмму армi. Це ,на мiй погляд, був своечасний i правильний крок. Коротко про цю платформу За що бореться УПА можна сказати, що - це народна укранська армiя, членами можуть стати всi укранцi - непiдлежiсть жоднiй полiтичнiй партi, дi пiдкорюються законам лише

Влади Укрансько Держави - боротьба проти всiх захватникiв i окупантiв Украни для вiдродження суверенно Укрансько держави - визнання принипiв демократi, рiвноправя, законiв про людину, рiвнопризнання всiх вiр i релiгiй - пiдтримка всiх форм власнностi, захiст людини як вiд державного капiталiзму так i вiд приватного капiталу - в промисловому i сiльскогосподарському вiдношенню Украна повинна розвиватись сама, як велика держава, кожна трудова людина - акционер земля - для трудiвникiв

державне, кооперативне та приватне хлеборобство, планова перебудова економiки - вiльна праця, культурнi, медiчни i iншi питання. Як свiдчать факти, программа знайшла пiдтримку богатьох колах населення. Менi ж здаться, що богато питань - про устрiй державного апарату, якихось механiзмiв законотворчо та виконавчо влади не було зачеплено або мались на увазi як закони Уряду Укрансько Держави i взагалi, цю програму я також оцiнюю позитивно.

Та повернiмось до iсторичних фактiв, зараз хочеться всеж завершити розповiдь про наступ Полiсько Сiчi. 20 серпня 1941 року по всьому Полiссю, разом з вiйсковими формуваннями Бiлорусько Самооборони розпочався наступ Полiсько Счi. Це такi райони як Туров-Мозир, Олевск-Звягиль Новгород-Волинський, так названа лiнiя Сталiна, Бобруйск-Гомель-

Коростень. Було зайняте мiсто Олевск, очищено вiд бiльшовицьких формувань богато областей. Пiдбивши короткi пiдсумки можна сказати 1. Ця операцiя мала нацiональний, полiтичний i вiйсково-стратегiчний характер 2. Операцiю викликала нахабно-захватницька полiтика комунiстично Москви по вiдношенню до Бiлорусi i Украни 3. В операц приймало участь бiльш 15 тис. чоловiк 10 тис. укранцiв i 5 тис. бiлорусiв з обох сторон 4. Вона показала переваги слабоозбройнно, поганоорганiзованно

та богато народним духом i почуттям нацiонально гiдностi спiльно армi укранцiв i бiлорусiв над достатньо сильними червоними партизанскими загонами та формуваннями. Завважамо, що нiмецькi вiйска нiяко участi у вiйськових дiях не приймали, озброенням та iншим бойовим знаряддям Полiську Сiч та загони Бiлорусько самооборони не забезпечували а навiть, навпоки, деколи заважали й обмежували розвиток подий. На мене справило величезне враження той факт, що до сих пiр про цю бойову

операцiю укранського i белоруського народу я не знав, а взнавши, був враженний розмахом та результатом дiй, бо величезна террорiя Полiсся була звiльнена вiд впливу партизанських загонiв бiльшовиков. 3. Олевська республыка. В величезному трикутнику Луцьк - Гомель - Житомир вже навiть нiмцiв не вважали за ту велику силу, що брала Кив i Смоленськ, i шла дал, на Москву. Центром республцки - а саме так стали називати лiсове населення

цей звiльнений вiд окупантiв шматок землi - стало невелике районе мiстечко Олевськ. Дивнi речi стали вiдбуватись зразу по приходу вiйск Полiссько Сiчi - бож Олевськ був центром воних дiй i тепер - штабом мешканцi з радiстью зустрiчали визволителiв, i це можна зрозумiти - цей факт iснування острiвцiв укранськоi незалежностi серед нiмецких окупантiв. Одразу ж люди самi розпочали без сторонно допомоги пiднiймати економiку - отпала потреба в колгоспах

i радгоспах, почали вiдкриватись невеликi промисловi пiдпрiмства та iн. Все це показу, що укранська нацiя мае дуже сiльну вiру i мрiю - хоч на згарищi та голiй, але рiднiй землi спорудити храм укрансько суверенно соборно держави. Велику роль в становленнi краю зiграв Петро Смородський - начальник штабу УПА. Вiдбулося й культурне становлення - вiдкриваються церкви, школи, новi й старi газети

Вiстi, Слово, Голос, Гайдамакi - що стала офiцiйним джерелом Полiсько Сечi. Виника в iсторi ще одна вагома фiгура - Iван Митринт, котрий очолю редакцiю Гайдамака. Вiн хоче створити Укранську нацiонально - демократичну партiю, ма деякi лiвi погляди наприклад, хоче залишити колгоспи i намагаться зсилаючись на свiй та iншi авторiтети втягнути

УПА в полiтичну боротьбу. Та позiцiя верхiвки УПА нехитна - вона пiдкорються лише законнiй владi. Потрибно вiдилити те, що iснування Олесько республiки навiть чисто теоретично стоiть пiд знаком питання. I дiйсно, згодом нiмцi почали присилати свох iнспекторiв, вимагаючи бездоганного пiдкорення укрансько вiйсково одиницi - а Полiська Сiчь саме такою i була в той час. В керiвництвi УНР було пiднято питання про препинення iснування республiки i перехiд в дiдпiлля.

На мiй погляд, таке рiшення було досiть мудрим - це давало можливiсть скоротити по над 10 тисяч бойових членiв Полiсько Сечi, бо ж партизанськi загони радянських вiйск було витiсняно аж у брянськи лiси, а от втримувати звiльняну територiю ставало все важче. Так чи инакше 15 листопада 1941 року Полiська Сiч УПА була самолiквiдована. По плану зброю було сховано, а людей розпущено додому.

Залишився лише Олеський гарнiзон, якiй проснував на декiлька днiв довше. Отже, виконавши свiй бойовий обовязок, ця армiя без держави - Полiська Сiч припинила сво iснування. Але у бiйцiв не зникло бажання боротись проти ворогiв рiдно Украни. 4. Украна в 1942 роцi. Штаб бувшо Полiсько Сечi роздiлився - одна частина людей вiдiйшла вiд справ, друга оголосила пiдпiльно-бойовi акцi органiзацi

УПА. штаб був розтошований в лiсництвi Людвiпольского району. На початку 1942 роцi Т.Бульба-Боровець зустрiчаться з президентом Уряду А.Левiцким. Була змальована така полiтична ситуацiя на Укранi заборона нiмецькою владою прав укранськой нацi на самостiйность i незалежнiсть - жорстока окупацiя, варварство в економiцi, iньших областях - знищення культурних та етнологичних цiнностей рабам не потрiбна

освiта, х справа - чорна робота - массовi облави дi агентiв НКВС, бiлогвардiйцiв та iнш - внутрiшня партiйна мiжусобиця нацiоналiстiв. Таким чином склалась катастрофiчна ситуацiя. I зносити все покiрно вiд нового окупанта не можливо, i пiдняти нове повстання теж неможна. Домовились бити нiмцiв, але не шляхом загального повстання, а окремими лiтучiми бригадами - починаючи з часу, коли

Гiтлер вийде до Волги. Одним з головних осiб майбутнiх дiй був полковнiк I.Литвиненко, звязний Президента. Отже, вже весною 42-го раралельно гiтлерiвськiм Amt окупацiйним i полiтичним силам, стала дiяти система приховано суверенно укрансько влади, окрешено Лсовим царством. Боротьба ма вестися в полiтично-пропогандистському та вiйсковому напрямках вiйна як з цiвiльною адмiнiстрацiю Гiтлера, так i военнi дi на захiдному фронтi.

Дуже цiкавi, по мому, законi укранського партiзана - це не бандит, а чесний i мужний вон - воюй лише за нацiональну iдею i для високих полiтичних цiлiй - буде боротися до побудування Самостiйно Украни - йому заборонено займатись грабованням - вiн пiдлеглий командиру, хоч i в той же час добровiльцем i революционером - вон що добре справляться з своми обовязками. З цього видно, що фiзична дисциплiна була поганою, хоч ось на морамьноiй дiсциплiнi й тримався весь

порядок. Також заслуговують на увагу й говi аспектми партизанско тактики УПА- органiзацiя складаться з невеликих партизанських груп - тактика з -пiд землм i пiд землю - дiяти скрiзь, та не попадатись - жорстока пiдлеглисть коматдирам - знаходитись постiйно в рухi - нiчнi напади, сiючi панiку - розвiдка й контррозвiдка. Дiйсно, це iдеальна програма для невеликих загонiв партизан. Хочеться вiдмiтити, що ворогами УПА вважало нацистському i комунiстичну партi

НКВС та есесовцiв розстрил останнiх на мисцi без суду й слiдства. I ось вже пiд кiнець весни 42-го всi головнi задачi по реорганiзацi армi були виконанi. В цей час на Укранi проходить злодiйский масовий терор гестапо. Виника голод, багато концтаборiв та iнше - жити стало неможливо тяжко. I Лiс ста единим притулком для людей. 5. Двi фази боротьби проти

Гiтлера. 16 квiтня 1942 року - це початок першо фази цi боротьби. Пять лiтучих бригад займаються партизанською вiйною йде поповнення в ряди борцiв з числа тих, хто втiка вiд гiтлерiвських арештiв, була в наявностi чудова розвiдка, спiвробiтництво з укранською полiцiю - нiмцi переполошилися, вони побачили величезну армiю, а дiверсi укранськiх партизанiв на шляхах не давали спокiйно жити всiм структурам ново адмiнiстрацi. Але це була вiйна лише i лише з адмiнiстративними оорганами.

Цiкаво, що Головна Команда УПА написала лист до Коха в стилi запорожцi пишуть до турецького султана, в якому розяснювала сво дi вiдносно Германi i Росi. У колах укранського полiтичного i вонно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го не було згоди та дности щодо поглядiв на методи боротьби. Група С.Бендери М.Лебiдь стояла на пасивному шляху без партизаських диверсiй партiзани - це агенти з ними нам не по дорозi

тим самим зупиняючи зусиля УПА. Друга фаза партизансько боротьби заключалась в тому, що зважаючи на особливо тяжкий стан лiтом 1942 року видаться указ всiм лiтучим бригадам бити ворога на всiх пунктах вонно-стратегiчного значення а особливу увагу звернути на системi транспорту та тилового забезпечення - вiд Чорного моря й до Бiлорусi i Балтики. Можна видiлити таку операцiю як Шепетiвська, що мала бiльш демонстрацiйний нiж диверiйний характер.

Проведено було блискуче. Крiм того, були випадки визволення вiйсковополоненних шляхом нападiв на ешелони. Такимчином,партизанскi загони показали свою силу, з ними стали рахуватись. Настав новий рубiж, рубiж переговорiв. 6. Переговори УПА - радянськ партизани, УПА - нiмецька влада Як повiдомля Бульба-Боровець та iншi, фактично в 41-42 роках на територi

Украни радянськ партизани не iснували як ральна сила загони пiд командуванням генерала Бiлова, Ковпака було розбито. Але з радянсько сторони була добре органiзована розвiдка, дотого ж потрiбно зважити й на все зростаючу недовiру простого народу до окупантiв. диною силою, котра могла вести вiйну проти нiмцiв була УПА. Москва вирiшила в звязку з вдвлими операцiями УПА змiнити вiдношення й курс своi полiтики у вiдносинах з укранською армiю з радянськой сторони зявляються

пропозицi розпочати переговори не дивлячись на минулу антiбiлбшовицьку компанiю i помiлки з обох сторiн. В червнi 42-го в трикутнику Олевсько-Рокитно-Городище було закинуто радяннський партизанський загiн пiд командуванням Медведва для охорони радянсько делегацi i, як виявилось згодом не лише для цього. Пропозицiя Генштабу СРСР були так - припинити ворожнечу УПА i радянськ партiзанск загони - злиття УПА з Червоною

Армiю i на основi цього отримати допомогу - припинити антирадянську пропаганду в УПА - пiдняти загальне повстання на Укранi - всiм членам УПА гарантувалась амнiстия за мiнучi грiхи. Вiдповiдь УПА не затрималась УПА - суверенна вiйськова одиниця УНР, з чужою армiю не зднаця, може бути лиш сплка укранськи вiйсковi сили, що перебувають у станi вiйни

з СРСР з 1917 року, готовi згодитись на мир i на вiйськовий союз проти Германi, якщо СРСР призна суверенiтет загальне повстання на Укранi буде пiдняте лише в тому випадку, коли вiдкрится захiдний фронт у всiй вропi зявляться такiж умови для повстання, iнакше заколот приречений на невдачу i загрожу винишенням всi укрансько нацi. Вiдповiдь Генштабу була така, що в якости суверенно держави признавалась лише

УРСР, процес дружнiх переговорiв всiяко пiдтримувався було дано згоду на перемирря й нейтралiтет. Та переговори явно затягувались зi сторони УПА на мiй погляд потрiбно було б таки якось знайти компромiс i зднати зуслля - керiвництво ж УПА боялось, що якщо вiдбудеться х злиття - то це дасть привiд Радянському Союзi вхати на Украну в якостi визволителя та iнше. Так чi накше до грудня 42-го переговори нi до чого не привели.

Загiн Медведва почав набирати силу, а Москва зимою 42-43-го проголосила укранських нацiональних партизанiв бандитами. Першi переговори з нiмцями вiдбулися 23 листопада 42-го року з шефом СД Волинi i Подiлля Пiцом. Цi й подiльшi переговори також нiчого конкретного не принесли. Приведу, для прикладу, деяки пункти, що ставилися на них Нiмцi вимагали зупинити нiмецько-укранську ворожу, перетворити

УПА в легальну напiв-вйскову полiцейську силу в системi нiмекцькiх вiйск, допомогти нiмцям знищити всякi антинiмецьки групування, за що нiмцi будудь зобовязанi припинити всi репресивнi заходи проти населення Украни, а про органiзацiю Укрансько держави згоджуються говорити, лише пiсля вiйни. Контрпозiцiя укранцiв припинити всi репресi, визнати суверенну укранську республiку негайно з усiма випливаючими з цього наслiдками, розпустити всю цiвiльну нiмецьку адмiнiстрацiю, зупинити грабунок економiки

та iнших надбань Украни УПА - це пiдпiльна суверенна армiя Украни i влитися може лиш в регулярну Укранську нацiональну армiю. На мiй погляд, не погоджуватись з нiмцями було правильнiше, це давало свободу й вiру в становлення самостiйно Украни. 7. Корiнний перелом - 1943. Переговори з польским пiдпiллям. Розпочався Сталнградський наступ. Нейтралтет з радянськми партизанскими загонами було розiрвано -

Москва вимагала рiшучих дiй проти нацiонально-визвольних органiзацiй. Почлись частi бо з партизанскими загонами бiльшовикiв. Зимою 1943 УПА робить спробу звязатись з польским пiдпiлям з метою припинити укрансько-польську ворожу, нормалiзувати вiдносини й налагодити контакт мiж УПА й Армiю Крайовою. Але недальновидна полiтика польського народу, а вiрнiше кажучи екзильного уряду в

Лондон - руками СРСР та схiдних союзникiв знищити Германiю, а руками росiян i нiмцiв задушити нацiональновивозльний рух на Укран, щоб знову окупувати Захiдну Украну - пiдвела УПА до факту про 3 -й вiдкритий фронт - польский. 8. Розкiл УПА на двi групи. Iдеалогiчно-програмнi розбiжностi й партiйна нетерпiмiсть окремой групи С.Бендери очолював Микола Лебедь Максим Рубан як плiдник

ОУН -С.Бендерi привела до того, що ця органiзацiя вiдважилась на такий крок вона признала форму боротьби УПА проти нвiмцiв та бiльшовикiв i запропонувала розпочати переговори про спiльнi акцi всiх революцiйних сил на Укран в лавах УПА 9 квiтня 1943 року такi переговори почалися. Пропозицi вiд ОУН - С.Бендери були такi 1. Не вiзнавати полiтично залежностi вiд УНР, а пiдкоритись УПА, полiтично лнi ОУН - С.Бендери.

2. Признати акт державностi вiд 30.6.41 як дину конституцiю Украни. 3. Вiйсковиi вiддiл ОУН - С.Бендери включити до складу УПА, зробити спiльний штаб пiд тiю ж вивiскою - УПА. 4. Вiдкрити в УПА iнститут партийних комiсарiв i службу безпеки. 5. Проголосити загальне революцiйне повстання на Укранi.

6. Очистити територiю майбутнего повстання вiд польского населення. I так далi. Можемо собi уявити вiдповiдь УПА на цi монопартiйнi, диктаторськi пропозицi ОУН - С.Бендери. Тим самим 22 травня 43-го року переговори без успiху було припинено. А сам М.Либiдь зробив досить так цiкавий крок - перемейнував ОУН - Бендери в УПА i очолiв штаб. Зявилося двi УПА, як ранiш було з двома

ОУН. Нове керiвництво УПА зробило такi наступнi кроки, якi привели до кривавих рiк весною-лiтом 43-го - палило польськi села, проголосило мобiлiзацiю i 3-й крок нацiонально револююцi i загальне повстання укранцiв проти нiмцив, спровакувала всю укранську полiцiю, давши нiмцям богату поживу до тюрем , повнiстью дезорвентувало х. В звязку з цiм в липнi цього ж року отаман Тарас Бульба-Боровець перейменував свою частину УПА в

Укранську Народну Революцiйну Армiю УНРА. 9. Масовi жертви Ленбедiвсько диктатури. Тепер треба роздивитись шляхи 2-ох армiй - УПА та УНРА. УНРА стала розвиватись, вiдровiдно обставинам, по лiнi зменшення свого складу i переходу в глибоке пiдпiлля при нарастаючiй загрозi радянсько - комунiстичноi диктатури, УПА ж навпоки, збильшувало сво лави, впритул до виникнення на

Полiссi та Волинi цiлих партизанских республик, в яких дiяли сво економiчнi реформи, i були втiленi закони, якi заставляли жителiв забезпечувати всiм необхiдним членiв УПА. Ведеться також, внутрiшня вiйна проти бувшого УПА-УНРА. х розцiнюют як ворожих агентiв, i якщо вони не перезодять на сторону УПА - на мiсцi розстрiлюють. УНРА досить тактично реагу на це - вони починають маневрувати, щоб не допустити

братовбиства. Це мотивувалось А.Левицкiм як 1. не потрiбно збiлбшувати армiю перед новою окупацiю Украни Червоною Москвою 2. не полiтично доцiльною боротьба армi без держави в пiдпiллi за панiвне положення серед свого народу. Це буде лише тодi, коли зявиться державна влада . По-мому, це важливi причини i головне - чесно сказане. В жовтнi 43-го штаб УНРА винiс на загальний огляд свiй документ- реакцiю на проведення

М.Лебедем-Рубановим екзекуцi, укранського народу - Вiдкритий Лист до членiв органiзаторiв ОУН С.Бендери. В ньому вiдверто показанi всi негатiвнi моменти органiзацi i iснування УПА Бендеровського, iх антiукранську полiтику, жорстокiсть i варварство, небажання i нерозумiння iснуючей ситуац та iнших полiтично-революцiйних формувань як спивпрацючiх.

У вiдповiдь на це УПА робить спробу нападу на штаб УНРА. Богато членiв УНРА попало в полон .УНРА не проводить вiдповiдних вонних закладiв, i армiя - дуже зменшенна, вiдступа у бiк рiчцi Случ. Ма там Вiлянську битву з росiйско-польськими партизанами, потiм переслдуться бендерiвцями, оголосившими УНРА справжню вiйну. Так чи iнакше, дiйсно можна звинуватити органiзацiю

Бендери - Лебедя в розколi й деорганiзацi укранського нацiонального, державано-творчого та соцiального ходу життя в явнiй чи неявнiй допомозi Радянським вiйскам в актах послiдовних,систематичнихдиверсiй, посягаючих на норми людяностi i загальнi етично- моральнi усто, що можна прирiвняти до вiдкритого бандитизму. 10. Котловина смертi. Пiд осiнь 1943 року Полiсько-Воинська котловина стала ареною масово смертi. Сюди стiкались, перед загрозою швидконасупаючого фронту,

люди з усi Украни. Перед УПА, сконцентрованою саме в цьому районi бiля 10 чоловiк, але погано органiзованих i озброних знову партия Лебедева ставить задачi, якi не виконуються очищати укранськи землi вiд полякiв, нищити внутрiшнiх ворогiв, вести вiйскову боротьбу проти нiмцiв та iнше. Всi республики Лебедева були знищенi авiацiю нiмцiв, радянськi партiзани ходили впродовж i впоперек цiй держави, Медведв дiяв в маленькому Чуманському лiсi пiд

Луцьком, стрiляв i викрадав нiмецькiх генералiв, а Ковпак зробив свiй рейд вiд Брянську до Карпат, де був розбитий нiмцямi. Бiйцi УПА втратили ту гнучнiсть i блискавичнiсть дiй в нападi, вели героiчнi боi з вiдступачими нiмцями й частинами радянських вiйск. Але скрiзь потiрпiла поразки. Почалася панiка в рядах армi, люди тiкали в лiс, служба безпеки у вiдповiдь проводила репресивнi заходи

проти залишившихся. Ось така картина вiйни УПА проти нiмцiв та радянських вiйск у 1943-44 роках. У самiй Полiсько котловинi збиралось все бiльше людей. I це ставало небезпечним - клiцi радянсько-нiмецького фронту сходились саме в цьому мiсцi, до тогож там дiяли не лише богаточисленнi радянськi партизанськi загони, але i внутрiйшнiй ворог - вiддл СБ служба безпеки Лебедева. Це все вело до катастрофи i так воно й сталося.

18 листопада 43 року Рада Головного Комiтету УНРА винесла наступний план - тамно спробувати пiдписати мiр з нiмцями i добитися евакуацi цивiльного населення на терирорiю Польшi або Австр - звiльнити С.Бендеру з цiлью задоволнити Лебедева i створити дину пiдпiльну армiю УПА - УНРА перевести в глибоке радянське пiдпiлья, як зброю партизанських акцiй - очолити делегацiю доручити Т.

Бульби-Боровцю. З 15 на 16 листопада було пiдготовано меморандум до нiмецького командовання, що складався з семи пунктiв аналогiчно плану УНРА. 17 листопада делегацiя вихала в Рiвно, 30-го була в Берлинi, а 1-го грудня членiв було заарештовано й кинуто до Саксегазеньского замку. Поведiнку нiмцiв можна зрозумiти вони мали ще надiю вiдсунути схiдний фронт сам Гiтлер був проти любих нацiональних армiй при нiмецькiй.

Але 44-й принiс корiннi переломи в поглядах на цю проблему. Весною 44-го верховне командовання УПА перенесло свiй штаб з Волинi в Карпати. Вс вiйсковi частини отримали наказ залишитись на мисьцях, переходити пiд радянську окупацiю i продовжувати боротьбу в пiдпiллi. Крим того нехтуючи своми ж принципами, монопартия Лебедева проголосила народження Укрансько Головно Визвольно ради при

УПА як головного полiтичного фронта. На мiй погляд, цiкавиш той факт, що не була опублiкована навiть платформа УГВР, членами котроiй, по сутi, були тiж представники ОУН С.Бендери. Цiкаво й те , що в жовтнi 44-го вся група УГВР, ОУН, УПА i СБ - Лебедем виiхала в Германiю i стала називати себе не iнакше як Закордоннi частини ОУН, Закордонне представництво УГВР.

Утворився iсторичний парадокс Закордоннi частини ОУН, Закордонне представництво УГВР являлися на дiйсностi представниками самих себе. Мамо сказати що спiльне з УПА i УНРА в рiзних частинах Украни дiяли i iншi партизанськи формацi. Прикладом може служити Легон нацонально самооборони пд командуванням полковника арм

УНР Войноровського-Гальчевського. 11. Новi укрансько-нiмецькi переговори. Укранська армiя в Германi. В цей час нiмцi бажали лише одного створити спiльний блок всiх народiв, прiгнiченних комунiзмом, i на чолi цього блоку був вже поставленний генерал Андрiй Власов, як головнокомандующiй Росiйською Визвольною Армiю РВА. В останнiх числах жовтня 44-го звiльнив бiльшу частину укранських полонених -

С.Бендеру, Мельника, Бульбу-Боровця та инших. Нiмцi хотiли вести переговори, якi розпочались в листопадi 44-го й тягнулись до кiнця грудня 44-го. Швидкому просуванню заважала концепцiя Власова, о диной i неделимой Росiйской мпер, тим самими ставивша пiд сумнiв суверiнiтет Украни. Але не маючи виходу нмцi були змушени признати Укранський Нацiональний Комiтет в Германi як репрезентацiю укранського народу перед нiмецькою владою.

Отже, переговори закiнчились в кiнцi 44-го, а в першi днi березня нiмецька влада затвердила комитет i дала дозвiл на органвзацiю новоi укрансько арм пiд командованням генерала Шандрука. Нова армiя мала складатись з двох частин - регулярна пiхотна армiя, яка б мала завдання боротися проти СРСР на схiдному фронтi - нерегулярна частина - група Б Укрансько нацiональной армi. Група Б мала диверсiйно-партизанське завдання на схiдному фронтi командиром

був Т.Б.Б. В склад регулярно УНА входiли 1. Дивiзiя Галичина- перша дивизiя УНА 2. Укранське Визвольне вiйско 3. Всi укранцi, полоненi, з армiю Власова, полiцейськi. Теоретично штаб УНА мiг набрати 250000 кадрiв. Але цим планам не дано було втiмитися у життя внаслiдок закiнчення вiйни. Найбiльш боздатн частини армi було розбiто на невеликi групи i планомiрно здавались

у полон американцям. Одна з дивiзiй генерала Власова повернула зброю проти нiмцв i допомогла чехам звiльнити Прагу, але через декiлька днiв заново звiльнили радянськi вйска. Отжеж, в цьому невеликому обсягом рефератi, на мiй погляд, менi вдалось висвiтити деякi iсторичнi факти про воннi дi УПАП в роки ВВВ. Обсяг лiтератури. 1. Микола Либiдь - УПА. 2. Тарас Бульба-Боровець - Армiя без держави.

3. Петер Миенчук - УПА 1942-1952 роки. 4. О.Субтельний - Украна. сторя.