Революция 1905-1907 гг. в России (Укр.)

Кивський Нацональний Економчний Унверситет РЕФЕРАТ з курсу Полтична сторя на тему Революця 1905 1907 р.р. в Рос, розстановка полтичних сил. Виконала студентка 1-го курсу 3- группи заочного факультету спецальнсть Фнанси Дудуладова Крстна Миколавна Науковий кервник Кив - 2000 ПЛАН 1. Росйська мперя на початку ХХ сторччя. .3 2.

Розвиток революц навесн влтку 1905 року.3. Перша рада робтничих депутатв4. Вищий пдйом революц5. Список використонно лтератури24 Початок ХХ сторччя. Росйська мперя являла собою абсолютну монархю, в якй вся повнота влади належала мператору Миколаю II. Особистсть. Старший син Олександра III мператриц Мар Федоровни, великий князь Миколай

Олександрович народився в Царському Сел 6 травня 1868 року. Вн отримав чудове утворення, як належало спадкомцю царського престола. Викладачами Миколая були вдом професора Н. Х. Бунге Замисловський, Н. Н. Бекетов, Н. Н. Обручев, Ц. Кюи, М. Н. Драгомиров. Миколай II блискуче володв французьким англйським мовами, мг говорити на датському

нмецькому. С. Ю. Втте говорив, що рдко зустрчав так добре виховано людини, як Миколай II. 26 листопада 1894 року, згодом мсяць псля смерт Олександра III, вдбулася скромна по причин траура церемоня одруження мператора Миколая Олександровича з принцесою Алсой Гессен -дармштадтською, прийнявшою православ 21 жовтня 1894 року що отримала мя Олександра Федорвна. 3 листопада 1895 року у них народилася донька

Ольга, через два роки родина поповнилася ще одню донькою Тетяною, в 1899 1901 роках народилися Маря Анастася. 30 липня 1904 року у царсько чети народився син - спадкомець росйського престолу, великий князь Олексй. Хлопчик успадкував вд матер невилковну хворобу - гемофлю. По колишньому в Рос збергалося общинне землеволодння.

Селяни не мали право вдмовитися вд отримано земл. В общин снувала кругова порука, вдбувалися переросподл земл на основ рвного землекористування. Крм Того, община диктувала термни сльхозробт. Збергалася система вдробткв. Все це безумовно вдбивалося на положенн селянства, що страждало вд безземелля, податкв, викупних платежв. З початку ХХ сторччя боротьба селянства за землю значно посилилася.

Селянськ виступи все частше переростали в повстання. Так, наприклад, навесн 1902 року спалахнули селянськ повстання в Харквськй Полтавськй губернях. Потужний селянський рух розгорнувся на Кавказ. Боротьбу селян Гур в багатьох випадках пдтримували робтнич. Рс вплив революцйних полтичних партй. Феодальн пережитки в сел гальмували розвиток товарно-грошових

вдношень в кран, негативно вдбивалися на розвитку внутршнього ринку. 34 населення займалося сльським господарством, в той час як в розвинених кранах вропи - менш половини. Ця обставина впливала на складання ринку робтничо сили, деформувала процеси ндустралзац. Немале число сезонних, тимчасових нших категорй робтничих не могли продати землю. Це вдбивалося на рвн хньо квалфкац, що в свою чергу гальмувало впровадження передово технки, а значить

вдбивалося на всьому процес моноползац промисловост. Селянин, пришедший в мсто на заробтки, рятувався вд голодно смерт, примушений був погоджуватися на будь-яку роботу. Таким Чином, незавершеннсть процесу первинного накопичування капталу була причиною деформац процесв ндустралзац моноползац в Рос. Повсякденною реальнстю в Рос були полтичне безправя жорстока експлуатаця пролетарату.

Фабрично-заводських, грничозаводських залзничних робтничих налчувалося бля 3-х мльйонв людей, з них кадрового пролетарату - не бльш 10. Всього робтничих налчувалося бля4 млн. В 1897 г. Був встановлений 11.5 годинний робтничий день, однак 14-годинний робтничий день залишався звичайним явищем. По секретному циркуляру Мнстерства внутршнх справ робтнич наражалися на адмнстративне вислання без суду слдства за участь в страйках, а також вязничному укладенню термном вд 2 до 8 мсяцв.

Ступнь експлуатац пролетарату в Рос був дуже високий капталсти забирали з кожного карбованця, заробленого робтничим, в вигляд прибули 68 коп. В обробц мнералв, 78 - в обробц металв, 96 - в харчовй промисловост. Видатки в користь робтничих лкарн, школи, страхування складали 0.6 поточних видаткв пдпримцв. 1901 рк минув в масових полтичних демонстрацях, причому робтнич виступали з представниками демократично

нтелгенц. Демонстрац в Москв, Петербурз, Харков, Кив минали пд гаслами полтичних свобод. 1 травня 1901 року застрайкували 1200 робтничих Обухвського заводу в Петербурз. Сучасники подй назвали страйк Обухвською обороною. Влтку 1903 року весь пвдень Рос вд Баку до Одеси був охоплений грандозним страйком, в якй прийняло участь вд 130 до 200 тисяч людей. В грудн 1904 року був проведений полтичний страйк, що закнчився пдписанням

першого в стор робтничого руху Рос колективного договору мж робтничими нафтопромисловцями. Цей договр, названий мазутною конституцю, закрплював 9-годинний робтничий день, збльшення зарплати на 20, надання щорчно вдпустки т.п. Таким Чином, 1901-1903 рр. ознаменували собою перехд до поднання економчних полтичних засобв боротьби робтничого класу. В 1905 роц Рося являла собою вузол протирч. Поразка

Рос в росйсько-японськй вйн 26 счня 1904г серпень 1905г. оголило технко-економчну вдсталсть у порвнянн з передовими кранами. В умовах протиборння ,що розбестить мж угруповуваннями мпералстичних держав таке вдставання було багате самими серйозними наслдками. Зовншня небезпека, класова боротьба штовхали Росю на шлях ршучих перемн. Але влада виявилася не готова до них. Таким Чином, ведуче протирччя - мж потребами розвитку крани неможливстю

забезпечити його в умовах самодержавно Рос - ставало все бльш непримиренним. Складнсть перетворень в Рос полягала в тому, щоб в боротьб з старим не знищити паростки нового, прогресивного. В переломн моменти все суспльство приходило у рух, рзномантним класам суспльним шарам необхдно було враховувати нтереси нши, вважатися з ними, бо вихор перемн втягував в полтичну боротьбу все суспльство, т або нш сили могли добитися успха тльки в союз з ншими соцальними шарами.

Пошук союзникв був предметом постйно турботи полтичних партй Рос. Головне протирччя розвитку Рос виявлялося в рзномантних сферах життя суспльства. В соцально-економчнй област воно висловлювалося в протирчч мж необхднстю розширення сфери товарно-грошових вдношень снуванням цлого ряду перешкод на шляху хнього розвитку. Вльна ринкова конкуренця стримувалася як феодальними пережитками, так штучною моноползацю в результат

економчно полтики царату. Розвиток продуктивних сил крани уповльнювався системою виробничих вдношень, що пдтримуються владою. Зростання капталзму ушир стримувало до вдомого ступеня його рухи вглиб. В област соцально-класових вдношень склався цлий комплекс протирч. Самим гострим з них було протирччя мж селянством помщиками. Першим кроком до його дозволу могло бути знищення системи позаекономчного примушення селян.

Протирччя мж капталстами робтничими могли бути помякшен бльш вигдними умовами продажу робтничо сили 8-годинний робтничий день, право на страйки, охорону жночо заборони дитячо прац т.п. Особливою гостротою вдрзнялося протирччя мж царатом народами Росйсько мпер. В залежност вд рвня нацонального самоосвдомленого народи висували вимоги вд культурно-нацонально автоном до права на самовизначення аж до вддлення.

В полтичнй област було протирччя мж владою що формуються громадянським суспльством. Рося залишалася дино з головних капталстичних держав, в якй не було ан парламенту, ан легальних полтичних партй, ан правових свобод громадян. Створення умов для правово держави одню з найважливших задач, вд яко залежав дозвл нших протирч в Рос. В такй обстановц в Санкт-петербурз розгорнувся потужний робтничий рух.

В столичнй робтничй серед вже рокв десять активно дяли соцал-демократичн гуртки, число хнх прибчникв було досить значно. Зубатовськ органзац спочатку зовсм не прижились в Петербурз. Тльки восени 1903 року заснувалось Суспльство фабрично-заводських робтничих на чол з батьком Георгм Гапоном, священиком церкви при Пересильно вязниц. Д розвивалися планомрно, що поширюються колам. 21 грудня була отримана звстка про падння

Порт-Артура. 28 грудня вдбулося засдання 280 представникв гапоновского суспльства виршено було почати виступ. 29 грудня дирекц Путиловского заводу що працював на оборону була подана вимога про звльнення одного майстра, немовби без пдстави що розрахував чотирьох робтничих. 3 счня застрайкував весь Путиловський завод вимоги ще носили економчний характер, хоча були тяжко виконан 8-годинний робтничий день, мнмум заробтно плати. Суспльство фабрично-заводських робтничих вдразу взяло на себе

кервництво страйком його представники, з Гапоном на чол, вели переговори з адмнстрацю вони же органзували страйковий комтет фонд допомоги бастуючим. 5 счня вже страйкувало деклька десяткв тисяч робтничих. Мнстр фнансв В. Н. Коковцев уявив про це доповдь Николаю II, вказуючи на економчну нездйсненнсть вимог на шкдливу роль гопонвського суспльства. 6 счня 22-ма представниками гопонвського суспльства була вироблена петиця до царя наступного змсту

Государ Ми, робтнич жител мста Санкт-петербурга рзних станв, наш дружини дти безпорадн старц-батьки, прийшли до тебе, государ, шукати правди захисту. Ми обднли, нас гноблять, обтяжують непосильною працею, над нами назнущалися, нас не визнають за людей, до нас вдносяться, як до рабв, що повинн терпти свй талан мовчати. Дал викладалися вимоги Установчого збрання, амнст, полтичних свобод, передач земл народу, свободи профсплок, припинення вйни, 8-годинного робтничого дня н.

Слду помтити, що вс полтичн вимоги були додан представниками вд соцал-демократичних партй. Закнчувалася петиця словами У нас тльки два шляхи або до свободи щастя, або в могилу. Кореспондент паризько Humanite, Авенар, 8 счня в захопленн писав Резолюц лберальних бенкетв навть земств блднють перед тими, що депутаця робтничих спробу завтра уявити царю. 7 счня в останнй раз вийшли газети з цього дня страйк

Розповсюдилась на друкарн. Тод в збентежену робтничу масу була кинута дея походу до Зимового Палацу. Владони були зненацька захоплен швидко виниклою небезпекою. Полтичний характер руху зясувався тльки 7-го. Газет не було. Мнстр фнансв Коковцев, наприклад, дзнався про подях ,що готуються тльки ввечер 8-го счня, коли його викликали на екстрену нараду у мнстра внутршнх справ. диним засобом завадити натовпу оволодти центром

мста була настанова кордонна з вйськ на всх головних шляхах, ведучих з робтничих кварталв до палацу. Мж тим, кервники робтничого руху весь день 8-го счня обжджали мсто на незчисленних мтингах закликали народ ти до палацу. Там, де Гапон сумнвався в аудитор, вн заспокоював, говорячи, що жодний небезпеки нема, що цар прийме петицю все буде добре. Там, де настрй був бльш революцйним, вн говорив, що якщо цар не прийме вимог робтничих - тод нема у нас царя, натовп вторив йому.

С. С. Ольденбург Демократична нтелгенця остергалася можливо розправи над демонстрантами. Делегацю, очолювану М. Грким, мнстр внутршнх П. Д. Святополк-Мирський не прийняв, а С. Ю. Витте Премр-мнстр заявив Думку сфер ,що правлять непримиренно розминаться з вашими, панство. В нч на 9 счня Петербурський комтет РСДРП прийняв ршення брати участь в ход разом з робтничими.

Вранц бльш 140тис. робтничих з смями рушили до Зимового палацу. Вони йшли з конам, портретами царя та цариц, не знаючи про те, що цар покинув столицю. Пзнше писали, що Государю коштувало вийти до натовпу погодитись хоча б на одне з його вимог що - про Установче Збрання тод весь натовп став би перед ним на колна це було самим грубим викривленням дйсност. справд, Николай II був поставлений в безвихдне положення.

Вн няк не мг прийняти вимог робтничих, тому вн виршив похати, надавши свойому уряду повну свободу дй, природно, надясь на мирний кнец. Робтнич ходу з ранку виступили з вддлв суспльства, з розрахунком зйтися до двох годин у Зимового палацу. Коли хд вд Нарвсько застави, на чол з самим Гапоном, пдйшло до Обводнювального Каналу, шлях йому перегородив ланцюг солдат. Натовп, незважючи на попередження рушив вперед, пднявши плакат

Солдати, не стрляйте в народ. Даний був спочатку холостий пострл. Ряди робтничих злякалися, але кервники ,спваючи, рушили дал притягли за собою натовп. Тод був даний ниншнй пострл. Деклька десяткв людей було убито поранено. Гапон впав на землю минув слух, що вн убитий, однак його помчники швидко перекинули його через паркан, вн благополучно переховався. Натовп вдйшов назад.

Псля описаних подй Гапон написав звернення до росйського народу з закликом до загального повстання. Однм з основних питань будь-який революц питання про владу. По Вдношенню до нього рзномантн суспльно-полтичн сили Рос обдналися в три табори. Перший табр складали прибчники самодержав я. Вони або взагал не визнавали змн, або погоджувались на снування законодорадчого органу при самодержц.

Це передусм реакцйн помщики, вищ чини державних органв, арм, полц, частина буржуаз, безпосередньо звязана з царатом, багато земськ дяч. Другий табр складався з представникв лберально буржуаз лберально нтелгенц, передового дворянства, дрбно буржуаз мста, частини селян ,що служать. Вони виступали за збереження монарх, але конституцйно, парламентсько, при якй законодавча влада знаходиться в руках всенародно обраного парламенту. Для досягнення сво мети вони пропонували мирн, демократичн засоби

боротьби. В третй табр - революцйно-демократичний - входили пролетарат, частина селянства, найбднш шари дрбно буржуаз т.п. хн нтереси висловлювали соцал-демократи, есери, анархсти нш полтичн сили. Однак незважючи на загальн мету - демократична республка у анархств - анархя, вони розрзнялися по засобам боротьби за них вд мирних до збройних збройне повстання, терористичн акти, бунт т.п вд легальних до нелегальних. Не було також дност з питання про те, що буде нова влада - диктатурою або демократю, де

кордони диктатури як вона сполучаеться з демократю. Однак загальна мета зламу самодержавних порядкв обктивно дозволяли обднати зусилля революцйно-демократичного табору, що висловлювалося в координац дй полтичних течй не тльки третього табору, але також з радикально налаштованими представниками другого табору. Вже в счн 1905 року в 66 мстах Рос страйкувало бля пвмльйона людина - бльше, нж за все що переду десятирччя.

Демонстрац, зткнення з владонами пройшли по всй кран. Страйкували робтнич на Укран, в Блорус. В Ревл Риз вдбулися кровав зткнення робтничих з полцю. В Варшав страйк перетворився в загальну. Робтнич зламали деклька збройних крамниць розбрали зброю. В результат збройних зткнень тут було убито понад 100 людей. В Лодзи дло дйшло до барикад розгрому робтничими залзнично станц.

Страйкував персонал 30 з 33 залзниць значення, що ускладнювало перехд вйськ. Всього з счня по березень 1905 року страйкувало бля 1 млн. людей. 85 уздв вропейсько Рос було охоплене селянськими заворушеннями. Особливо завзятим був селянський рух в Груз. Все частше на мтингах роздавалися вигуки Геть самодержавство. Очолювали його революцйн селянськ комтети.

Вони розпоряджалися захопленими страченими помщицькими землями, угддями, лсами, вводили в школах викладання на рднй мов, формували з селян дружини самозахисту. Селянськ виступи первинно носили стихйний характер, хоча в подальшому, влтку 1905 року, був утворений Всеросйський селянський союз - перша полтична органзаця селян. Його дяльнсть знаходилась пд впливом лберально нтелгенц, що вдбилося на його вимогах вдмна приватно

власност на землю нацоналзаця земл, конфскаця без викупу монастирських, державних, питомих земель, вилучення помщицьких земель, частково безплатно, частково - за викуп, скликання Установчого збрання, надання полтичних свобод. Це свдчило про зростання полтичного, класового самоосвдомлення селян, що представляли вже полтичну силу, що висували власн, бльшою частиною станово вимоги. В революцйних подях активно брала участь нтелгенця.

Вже в перший день революц, 9 счня, що служать, студенти приймали участь не тльки в ход до Зимового палацу, але також в спорудженн барикад, наданн допомоги пораненим. Ввечер того же дня столична нтелгенця збралася в будинку Вльного економчного суспльства, де рзко засудила дяльнсть царських владнь. Тут же почався збр засобв в допомогу пораненим смям вбитих робтничих.

Революця поглибила помчений розкол всередин лберально-опозицйного табору. Представники земств мських дум на свох зздах висловлювалися за двопалатне народне представництво верхня палата - представники земств мських дум, а нижня - депутати, обран на основ загального, прямого, рвного тамного голосування при збереженн монарх. В березн 1905 року вдбувся III ззд Союзу звльнення. Вн висловився за створення народного представництва на засадах загально, рвно,

прямо тамно подач голосв, за вступ буржуазно-демократичних свобод, принципове вдчуження частини помщицьких земель, за вступ 8-годинного робтничого дня. Але пдтвердив необхднсть збереження монарх, використання вйська, суд проти збройних виступв робтничих. Капталсти в лютому-березн 1905 року регулярно вдсилали записки уряду, де клопотали про проведення полтично реформи передусм за скликання вльно обраних представникв народу. З самого початку революц царат поднував тактику репресй з тактикою поступок.

Незабаром псля Кроваво недл попрямували перестановки реорганзац в вищих урядових сферах. РОЗВИТОК РЕВОЛЮЦ НАВЕСН ВЛТКУ 1905 РОКУ. В умовах розгорнувшо революц перед росйською соцал-демократю встало питання про стратегю тактику парт, дност. До того часу в РСДРП складалося понад 8 тис. людей. Бльшовики провели ззд в квтн 1905 року. Меньшевики в цей час збрали конференцю, на якй були представники 7 партйних органзацй.

Бльшовики поставили перед собою задачу об днання всх лвих сил по принципу Порзно ти, разом бити з тим, щоб пдготувати маси до збройного повстання. Вони вважали, що союзником пролетарату в буржуазно-демократичнй революц може бути тльки селянство, оскльки аграрне питання - головне питання буржуазно-демократично революц. В силу цього ззд висунув гасло конфскац помщицьких, страчених, церковних, монастирськх питомих земель,

негайно органзац селянських комтетв для проведення революцйно-демократичних перетворень в нтересах селянства. Здйснювати програму-мнмум на цьому етап повинна була революцйно-демократична диктатура пролетарату селянства. Ленн вважав, що здйснення перетворень, негайно неодмнно потрбних для пролетарату селянства, викличе опр у помщикв, великих буржуа, царату. Без диктатури зломити цей опр, вдбити контреволюцйн спроби неможливо. Полтичним органом ц влади повинно був стати

Тимчасовий революцйний уряд, покликаний скликати Установче збрання здйснити реформи. При цьому особливо пдкреслювалося, що пролетарат повинен виконати роль вождя революцйних мас, те роль . Для цього вн повинен був повести за собою селянство, нейтралзувати лберальну буржуазю. Ззд переглянув точку зору на можливсть спвробтництва з есерами. В резолюц рекомендувалися спльн д з есерами при збереженн дейно органзацйно самостйност

РСДРП. Меньшовики на свой конференц виходили з нших позицй. З самого початку революц вони вважали, що партя повинна тльки впливати на маси, а не здйснювати практичне кервництво хнми дями. Останн вони вважали утопй партя знаходилась на нелегальному положенн, а рамки пдплля не дозволяли й очолити демократичний рух, бо на полтичнй арен Рос дяв не один робтничий клас, спроба здйснити кервництво всма революцйними силами, на думку меньшовиков,

неминучо наштовхнулася б на нтереси нших полтичних партй Рос. Це було богато розколом диного демократичного фронту перед особою царату. Меньшевики вказували, що в умовах революц одна нелегальна робота веде до вдриву вд мас. Меньшевики вважали, що лберальная буржуазя повинна взяти владу в сво руки, а маси будуть тиснути знизу на Тимчасовий уряд з метою заглиблення демократ. При цьому, оцнюючи можливост пролетарату, вони виходили

з недостатнього рвня його свдомост органзованост. Меньшевики не вважали селянство союзником пролетарату пропонували координацю дй пролетарату з лберальною буржуазю. ПЕРША РАДА РОБТНИЧИХ ДЕПУТАТВ. Навесн-влтку 1905 року заворушення перекинулись в армю на флот. В район Одеси на вчення вийшов броненосець Князь Потьомкн-Тавричевський. 14 червня команда вдмовилася вд обду, приготованого з гнилого мяса.

Командир наказав всм побудуватися на палуб викликав варту. Матроси обрали судновий комтет на чол з А. Н. Матюшенко виршили ти в Одесу, де ще з 8 червня йшов страйк. Але мсцев владони прийняли мри, щоб золювати морякв ,що повстали вд робтничих. На подолання повстання вийшла Чорноморська ескадра, однак спвчуття матросам потьомкмцям було настльки явним, що ескадру увели в Севастопль.

11 доби броненосець ,що повстав знаходився в мор пд червоним прапором, а коли закнчилося паливо продовольство, здався румунським владонам. В румунському порту Констанца матроси виробили звернення До всього цивлзованого миру, в якому вимагали негайного припинення росйсько-японсько вйни, зкинення самодержавства, скликання Установчого збрання. Важливою подю в стор революц 1905 року було створення першо Ради робтничих депутатв. 12 травня в ваново-Вознсенську почався страйк.

На Чол стояли кервник ваново-Вознесенской органзац РСДРП Ф. А. Афанасьев 19-рчний студент Петербурзького полтехнчного нституту М. В. Фрунзе. Для кервництва страйковим рухом було виршене обрати Раду робтничих депутатв, що незабаром перетворився в орган революцйно влади в мст. Рада взяла в сво руки охорону фабрик заводв, заборонила на певний термн виселяти робтничих з квартир,

пдвищувати цни на продукти, закрила страчен винн лавк, стежила за порядком в мст, створивши загони робтничо млц. В Рад були сформован фнансова, продовольча, слдча, агтацйно-пропагандистська комс, збройна дружина. По всй кран йшов збр засобв бастуючим робтничим. Однак утомлен бльш нж двомсячним страйком, робтнич в кнц липня погодились вийти на роботу, бо володар ряду фабрик пшли на поступки. Союз союзв. Ще в жовтн 1904 року лве крило з

Союзу звльнення почало роботу по обднанню всх потокв визвольного руху. З Цю Метою проводиться робота по створенню професйно-полтичних союзв, що стали формою втягнення демократично нтелгенц що служать в полтичному житт. До 1905 року вже снували союзи адвокатв, нженерв, професорв, письменникв, медперсоналу т.п. 8-9 травня 1905 року вдбувся ззд, на якому вс союзи були обднан в диний Союз союзв. На Чол його став П.Н. Милюков. Бльшовики обвинуватили ззд в помрному лбералзм покинули його.

Чотири союзи в Союз союзв створювалися не за професйною ознакою Селянський, Земцв-конституцоналств помщики, Союз врейсько рвноправност Союз рвноправност жнок. На II ззд Союзу союзв кнець травня 1905г. було прийнято ршення про органзацю загального полтичного страйку спльно з революцйними партями. Знаходячись на лвих позицях в лберально-буржуазному табор,

Союз союзв намагався обднати вс опозицйн сили царату. Вн пропонував мирний, легальний шлях боротьби. Булигинськая Дума. В умовах розростаючо революц царат вжив черговий маневр 6 серпня 1905 року видаться найвищий манфест про установу Державно Думи. В манфест було сказано Державна Дума засновуться для попередньо розробки обговорення законодавчих припущень, висхдних, по сил

основних законв, через Державну Раду до Верховно Самодержавно влади. Дума повинна була обговорювати питання бюджету, штатв, деяких законв, однак залишалася при цьому законодавчим органом. На виборах перевага вддавалася селянам як переважному Найбльш надйному монархчному консервативному елементу. Проект Думи був розроблений пд кервництвом Булигна, тому вона вйшла в сторю пд назвою булигнсько.

Бльша частина населення Рос була позбавлена виборчих прав жнки, вйськовослужбовц, робтнич, що врахуються, бродяч инородцы т.п. При такй систем виборв Петербурз з населенням бльш 1.5 млн. Людей давала б тльки 7 тисяч виборцв. Природно, що значна частина прибчникв лберального революцйного табору висловилася за бойкот булигнсько Думи. ВИЩИЙ ПДЙОМ РЕВОЛЮЦ Восени-взимку 1905 року все суспльство прийшло в рух.

В цей час зйшлись разом рзномантн потоки революцйного лберального руху. Уряд примушений був тримати в мст значн вйськов сили. На заклик Всеросйсько наради профсплок до страйку вдгукнулись пдпримства Центрально Рос, Поволжя, Уралу, Сибр, Украни, Прибалтики, Блорус, Груз. З початку жовтня московський полтичний страйк почав переростати в всеросйський.

Пд Кервництвом есера А. В. Ухтомського застрайкували машинсти Московсько-казансько залзниц. Страйк розповсюдився на Тулу, Харкв, Нижнй Новгород, Саратов, Кив т.п. В 66 мстах вропейсько частини Рос припинили роботу електростанц, водопровд, телефонн станц, стояли конк трамва. Центральне бюро Союзу союзв висловилося за приднання до страйку.

До полтичного страйку примкнуло 17 союзв. 13 жовтня в Петербурз, в будинку Технологчного нституту оформилася Петербурзька Рада робтничих депутатв. Головою його був обраний Г. С. Хрустальов-носарь, безпартйний, пзн - меньшовик, а заступником - Л. Д. Троцький. В раду вйшли депутати вд майже 200 пдпримств профсплок столиц.

Рада виршувала найважливш загальнодемократичн питання того часу про загальний страйк, 8-годинний робтничий день, про свободу слова, збрань, демонстрацй, недоторканост особи т.п. В ход Всеросйського Жовтневого страйку 77 загального числа бастуючих вели боротьбу пд полтичними гаслами, центральний з яких був Геть самодержавство. 30 робтничих добилися задоволення свох вимог, бля 60 робтничих закнчили боротьбу компромсом. Таким чином, специфчний пролетарський засб боротьби - страйк - ставало

загальнонацональним, а успх пояснювався обднанням всх опозицйних самодержавству сил. Загальнонацональний пдйом в жовтн 1905 року показав, що, незважючи на специфчн вимоги рзномантних соцальних шарв, росйське суспльство являло собою зразок нацонально консолдац, висловило рдку одностайнсть в питанн про те, проти кого був направлений його протест. Революцйн под, хоча повол, змнювали свтогляд селян. Вони викликали у них прагнення стати розпорядниками сво дол.

Однак незважючи на численн спроби рзномантних полтичних партй влити селянський рух в загальне русло революцйно боротьби, воно в значнй мр залишалося стихйним. Оснь зима 1905 року принесли нов форми органзац селянських виступв - революцйн селянськ комтети, що намагалися виршити насильницькими засобами земельне питання. 31 жовтня 1905 року в сел Марково Волоколамського повту

Московсько губерн селяни зажадали установи повновладно народно думи, знищення станово нервност, вдмовилися платити викупни платеж. На сход була утворена Марковськая республка, президентом обрали старосту . А. Буршина. Селянська республка проснувала майже рк. Селянський рух наклав стотний вдбиток на весь хд революц. Розмах селянських виступв восени 1905 року змусив царя пдписати 3 листопада манфест про зменшення наполовину

викупних платежв з селян з 1 счня 1906 року про припинення хньо виплати з 1 счня 1907 року. 12 жовтня 1905 року в розпал Всеросйського Жовтневого полтичного страйку вдкрився установчий ззд конституцйно-демократично парт кадети, першо легально полтично парт Рос. В склад Центрального Комтету вйшло 11 великих помщикв 44 представникв нтелгенц В Вернадський, А. А. Кизеветтер, В. А. Маклаков, П.

Н. Милюков, П. Б. Струве Петрункевич н Костяк парт склали члени Союзу звльнення. хнм полтичним деалом було конституцйне влаштування на основ загального виборчого права. По цьому же принципу вони пдбирали соб союзникв. Програма кадетв мстила наступн основн вимоги - рвнсть всх перед законом, вдмна стану, свобода совст, полтичн свободи, недоторкансть особи, свобода пересування визду за кордон, вльний розвиток мсцевих мов на ряд з росйським -

Установче збрання розвиток системи мсцевого самоврядування, збереження державно дност - вдмна смертно кари - вдчуження частини помщицького передусм здавамого в оренду селянам на кабальних умовах, всього державного земельного фонду надання його малоземельним безземельним селянам - свобода робтничих союзв, право на страйки, 8-годинний робтничий день, охорона прац жнок дтей, страхування робтничих - свобода викладання, зменшення плати за навчання, загальне безкоштовне обовязкове початкове навчання т.п державне

влаштування, що визначаться основним законом. Кадети хоча визнавали необхднсть конституцйно монарх, монрахстами не були. Вони вдносилися до не як до неминучост, зважаючи на, по словам одного з видних кадетв Ф. Ф. Кокошкина, звички населення втлювати подання про державу неодмнно в живому символ, монархя була для нас Питанням не принципу, а полтично доцльност. Кадети називали себе ще партю народно свободи. В розпал

Всеросйського Жовтневого полтичного страйку вони нердко дяли разом з лвими партями. Так, катеринбурзьк кадети допомагали мсцевим соцал-демократам грошами, укривали вд полц, давали сво паспорти, надавали явки, разом виступали на мтингах. Однак це обднання не було тривким. Вищим принципом сво парт вони вважали демократю, не ту демократю, що вдстою проритет класу або мас, а демократю як гарантю прав особистост, ндивда.

Вони вважали, що класова демократя, а тим бльш диктатура класу веде до обмеження прав свобод нших шарв мж ними неминучо буде суперничиство, в суспльств посилиться напруга, що призведе до ще бльшому коагулюванню прав свобод особистост, до конфлктв, до полтично нестабльност. В бурхлив жовтнев днв 1905 року кадети нердко були схильн до самих радикальних мр, в тому числ навть до пдтримки збройного повстання. Манфест 17 жовтня.

В перод Всеросйського полтичного страйку, повсюдних виступв рзномантних шарв суспльства царський уряд знаходився в стан розгубленност. 17 жовтня 1905 року цар пдписав найвищий манфест. В ньому проголошувалися непорушн основи громадянсько свободи на засадах дйсно недоторканост особи, свободи совст, слова, союзв збраннь. Манфест надавав виборче право тим шарам населення, що були його позбавлен. Майбутня Дума надлялась законодавчими правами замсть законодорадчих.

19 жовтня Витте був призначений головою Ради Мнстрв. Рося отримала шанс перейти вд самодержавно форми правлння до конституцйно монарх, лбералзац полтичного режиму. Манфест 17 жовтня по-рзному був зустр в суспльно-полтичних колах Рос. 18 жовтня вийшло звернення РСДРП ДО росйського народу Борющийся пролетарат Рос перемг Цар куль кнутв, цар в язниць шибениць, цар шпигунв катв пдписав манфест

про права народу Цар манфести брешуть лицемрять, врити м не можна. Вони хочуть заспокоти народ паперовою конституцю нишком вдбрати те, що йому пообцяли Перемога одержана, але цього мало Манфест 17 жовтня вдбився на дол Союзу союзв. З нього вийшли земц-конституционалисты академчний професорсько-викладацький союз. Вони поповнили ряди кадетсько парт. До листопада 1905 року

Союз союзв налчував вже 94 тис. членв. Поряд З центральним дяли мсцев Союзи союзв на рвн губернй. 28 листопада бюро Союзу прийма ршення готуватися до загального страйку останньо збройно бйки з ворогами народно свободи. Таким Чином, в Союз союзв в кнцевому пдсумку перемогли революцйно-демократичн сили. Милюков вдйшов вд кервництва Союзом. Незабаром псля опублкування царського манфесту оформилася партя

Союз 17 жовтня октябристи, в яку вйшли А Гучков, Д. Н. Шипов нш велик промисловц, торговц, помщики. Октябристи повнстю пдтримували царський манфест. Програма октябриств мстила наступн вимоги - збереження дност неподльност Росйсько держави в вигляд конституцйно монарх - загальне виборче право - цивльн права, недоторкансть особи власност - передача державних питомих земель в державний фонд для продажу безземельним малоземельним

селянам - розвиток мсцевого самоврядування свобода робтничих союзв страйкв - безстановий, незалежний вд адмнстрац суд - пдйом продуктивних сил, розвиток системи кредиту, розповсюдження технчних знань, розвиток залзниць На Чол парт став Олександр ванович Гучков. Цкаво, що росйська буржуазя не вважала парт октябриств кадетв своми партями вддала перевагу в 1906 роц створити власну Торгово-промислову партю.

Октябристи дуже скоро перетворилися на 34 в помщицьку партю. Кадетв буржуазя вважала партю нтелгентв, далеких вд реального життя, безплдно небезпечно загравших з масами. Кадеты були буржуазною партю тльки в тому сенс, що хн вимоги були направлен на вдосконалення буржуазного ладу в кран. Вкрай прав сили в кран сприйняли манфест 17 жовтня як сигнал до вдкритого виступу проти демократичних сил в пдтримку самодержавю. Ще 14 жовтня 1905 року генерал-губернатор г.

Санкт-петербургу Д. Ф. Трепов видав знаменитий наказ При наданн Опору холостих пострлв не давати, патронв не шкодувати Найбльш реакцйна частина буржуаз вимагала навть вступу вйськового положення. В жовтн 1905 року виника органзаця Союз росйського народу. Союз росйського народу мав бльш 900 вддлень. На Чол його стояли

А Дубровин, В. М. Пуришкевич н. Черносотенная газета Росйський стяг нердко публкувала повдомлення такого характеру В славу грабжницького кадетського, соцал-демократичного, соцал-революцйного анархстського руху, що називаться на врейському жаргон визвольним, за один день убито 2, поранено 7, всього 9 людей. Соцальний склад чорносотнц був неоднордним - вд робтничих до аристократв, але значна частина складалася

з представникв дрбно буржуаз. Чорносотнн, шовнстичн органзац приймали не менш активну участь в подавленн революц, нж армя полця. Вдом були хн звязки з охороною, субсидювалися вони з скарбниц. Гасла чорносотнцв мали далеко не тльки антисемтське спрямування. Нарвн з вреями вони ненавидели соцал-демократв, есерв, буржуазних нацоналств, лбералв. Чорносотнц вчиняли вбивства видних суспльних дячв, депутатв

Думи, трич замахнулися на Втте. Деяк з них пристрасно мряли позбавити Росю вд найвидатншого мотлоху в образ Державно Думи лво печатки. Таким Чином, псля 17 жовтня царат вдкрите переходить в настання. Його табр посилються за рахунок право лберально буржуаз помщикв, що виступили за наведення порядку в кран. Пдйом нацонально-визвольного руху. Для нацонально-визвольного руху царський манфест став потужним

каталзатором в боротьб за рвноправнсть нацй лквдацю нацонального гнту. Манфест був опублкований в розпал Всеросйського полтичного страйку. З 14 по 21 жовтня вльно знаходився в руках робтничих. 16 жовтня повстали робтнич рзних районв. Боротьбу росйського пролетарату пдтримали сотн тисяч польських робтничих. 17 жовтня почався страйк солдарност фнських робтничих.

Солдати вдмовилися розстрлювати демонстрац, а загони фнсько червоно гвард навть захопили телеграф телефон. 22 жовтня 1905 року цар пдписав манфест про застосування почав загального рвного права подач голосв при обранн фнського сейма. Виборч права одержували жнки. Забезпечувалися свобода слова, збраннь, припинялася дяльнсть цензури. Росйська мова була усунена з дловодства. Замсть росйських вйськ жандармер вводилася фнська

Червона гвардя. Фни ставили питання про проголошення республки. Згодом було пдняте питання про замну росйського бло-син-червоного прапора на фнський блий з синм хрестом. Латиш естонц висловлювалися за автономну республку, яка знаходилась в федеративних звязках з мперю. Литовц вимагали широко автоном з установчим сеймом, рвних прав для всього населення Литовського краю, виборчих прав для жнок, вдмовилися посилати призовникв в царську армю.

Поляки виступали за звязок з Росйською мперю тльки спльнстю верховно влади, зовншньо полтики, арм, митниц, залзниць поштово-телеграфного дла. Укранська нтелгенця вимагала нацонально-культурно автоном. Представники врейсько нтелгенц висували вимоги надання громадянсько рвноправност вреям, а в перспектив - видлення област або областей, де вре користувались б правами нацонального самовизначення. Нацональне питання займало важливе мсце в програмних вимогах рзномантних полтичних партй.

Бльшовики висловлювалися за право нацй на самовизначення аж до вддлення. Партя есерв вимагала федеративного влаштування держави пропонувала ввести мсцев мови в всх суспльн державн установи. В областях же з змшаним населенням есери виступали за право кожно нацональност на пропорцйну частку бюджету, що спрямову на культурний розвиток. Кадетське ршення нацонального питання полягав в здйсненн деалу

Велико Рос, що означав повну рвноправнсть громадян незалежно вд нацональност, розвиток системи органв мсцевого самоврядування. Ще в вересн 1905 року в Москв вдбувся ззд земських мських дячв, що висловився за автономю з широкими правами Польщ, Прибалтики, Украни, Врмен. Однак з питання про федеративне влаштування було сказане наступне Говорять, наша держава повинна зробитися федеративним, союзним, але де буде покладена межа клькост федеративних

областей, що залишиться за центральною владою, до яких областей народностей це вдноситься, нам не говорять точно докладно. Октябристи висловлювалися за збереження унтарного характеру мпер без федеративних начал, за культурно-нацональну автономю. Члени Союзу росйського народу визнавали цивльн права за всма, окрм врев. Список використонно лтератури 1. Л.Н.Жарова, И.А.Мишина. История Отечества Москва, Просвещение ,

1992 г. 2. Тютюкин С.В Шелохаев В.В. Первая российская революция 1905 1907 г.г. Вопр. Истории КПСС. 1991 7. С.50 56. 3. Задорнов К.И. Три революции в России в наше время. М. Политиздат, 1983.