Творчість Рембрандта

Творчество Рембрандта Харменса ван Рейна 1606 1669 знаменует наивысшийрасцвет голландского искусства XVII века и одну из ве Творч сть Рембрандта Харменса ван Рейна 1606 1669 знамену найвищий розкв тголандського мистецтва XVII стол ття й однуз вершин св тового мистецтва взагал . Демократичне й стинно гуманне, перейнятегарячою в рою в торжество справедливих житт вих початк в, воно

вт лило в соб сам передов й житт стверджуюч де свого часу. Художник п дняв образотворчемистецтво на нову ступ нь, збагативши його небувалою житт в стю психолог чноюглибиною. Рембрандт створив нову мальовничу мову, у як й головну роль гралитонко розроблен прийоми св тлот н насичений, емоц йно напружений колорит. Духовнежиття людини стало в дтепер доступне зображенню засобами реал стичногомистецтва.Рембрандт виступив новатором у багатьох жанрах.

Якпортретист, в н став творцем сво р дного жанру портрету-б ограф , де довгежиття людини його внутр шн й св т розкривалися у вс й сво й складност суперечливост . Як сторичний живописець, в н перетворив далек античн б бл йн легенди в з гр ту високим гуман змом розпов дь про реальн земн людськ почуття в дносини. Середина 1630-х рок в час найб льшо близькост Рембрандта до загально вропейськогостилю барокко, пишного та гучного, насиченого театральним пафосом

бурхливим рухом,контрастами св тла й т н , суперечливим сус дством натурал стичних декоративнихмомент в, чутт вост жорстокост .У барочний пер од написане Зняття з хреста 1634 .Картина люстру вангельську легенду про те, як Йосип Аримафейский, Никодимта нш учн близьк Христа,одержавши дозв л П лата, зняли вноч т ло Христа, загорнули його в багату плащаницю поховали.

Легендарозказана Рембрандтом з приголомшливою житт вою правдою. Траг чна смертьвчителя сина принесла учасникам под глибоке горе. Художник вдивля ться вобличчя, намагаючись проникнути в душ людей, прочитати реакц ю кожного на те, щов дбува ться. Схвильовано переда в н непритомн сть Мар , матер Христа, плач стогони ж нок, страждання скорботу чолов к в, переляк ц кав стьп дл тк в.

У цьому твор Рембрандтв дштовхувався в д в домо картини Рубенса т ж назви, використовуючи окрем композиц йн мотиви великого фламандця прагнучиперевершити його у вираженн щиросердечних рух в геро в. ншим важливим досягненнямц картини, поряд з ндив дуал зац ю почутт в д ючих ос б, з явилося використаннясв тла для досягнення ц л сност багатоф гурно композиц . Три головних моментилегенди зняття з хреста, непритомн сть

Мар розстеляння плащаниц осв тлен трьомар зними джерелами св тла, нтенсивн сть яких убува зг дно з зменшенням значеннясцени. Початок нового пер одув житт творч й д яльност майстра було в дзначено двома важливими под ями, щов дбулися в 1642 роц передчасною смертю Саск , гаряче кохано дружини, що залишила йому однор чного сина, створенням картини Н чний дозор великого групового портрета амстердамських стр льц в, найв дом шого твору майстра.

С мейна трагед я завершення в дпов дального замовлення поставилиРембрандта перед складними проблемами особистого творчого життя. Художник виходитьз ц кризи ще б льш змужн лим навченим. Його мистецтво ста серйозн ше, з бран шей глибше, а головне, у ньому все ч тк ше проступа нтерес до внутр шнього життялюдини, до того, що д ться в його душ .У т сному зв язку з еволюц ю творчост Рембрандта в 1640- роки варто розглядати й одинз найголовн ших

добутк в художника Данаю ,хоча на картин сто ть дата 1636. Настворення образа Дана , легендарно грецько цар вни, заточено сво м батьком,щоб уникнути передв щено йому загибел в д руки онука, Рембрандта надихнулайого перша любов Саск я. Але через десять рок в, як показали нов тн досл дження, художник, незадоволений перв сним р шенням, стотно переробля образ головно геро н . Моделлю для остаточного вар анту картини послужила йому,

очевидно, Герть Д ркс, молода вдова, що оселилася в будинку Рембрандта п сля смерт Саск спочатку як нянька однор чного Титуса, а пот м на правах повно господарки.Таким чином, голова, права рука й у значн й м р т ло Дана , що оч ку у сво й темниц коханого по легенд , закоханий в Данаю Зевс проникнув до не у вигляд золотогодощу , а також ф гура баби-служниц виявилися написаними

заново, у см лив й широк йманер середини друго половини 1640-хрок в. Майже вс нш детал картини залишилися такими, якими були написан в 1636роц , характерним для попереднього пер оду акуратним мазком. Значним зм нам п ддався колорит картини. У перв сному вар ант панували холодн тони, типов для середини 1630-х рок в. Зам нивши золотий дощ першого вар антазолотим св тлом, що як би передв ща появу закоханого бога,

Рембрандт викону теперцентральну частину картини в теплому тон з золотавою охрою червоною к новар юяк дом нанти.В другому вар ант , тобтов 1646 1647 роках, Даная одержала заглиблену психолог чну характеристику, завдяки як й розкрився та мний внутр шн йсв т ж нки, уся складна суперечлива гама почутт в переживань. Даная , такимчином, наочний конкретний приклад становлення знаменитого рембрандт вского психолог зму.

Творч сть Рембрандта 1650-х рок в в дзначено насамперед досягненнямив област портрету. Зовн портрети цього пер оду в др зняються, як правило,великим розм ром, монументальними формами. спок йними позами. Модел звичайносидять у глибоких кр слах, поклавши на кол на руки повернувшись прямо доглядача. Св тлом вид лен обличчя кист рук. Це завжди л тн , навчен довгимжитт вим досв дом люди стар баби з печаткою невеселих дум па особах нелегко прац на руках.

Под бн модел давали художников блискуч можливост показати не т льки зовн шн прикмети похилого в ку, але духовний виглядлюдини. У зборах Ерм тажу ц роботи добре представлен незамовленими портретами Старий у червоному , Портрет бабус Портрет старого врея .Ми не зна мо мен людини, що послужили моделлю для портрету Старий у червоному . Рембрандт писав його дв ч у портрет 1652 року

Нац ональна галерея,Лондон в н зображений сидячим в кр сл з п длок тниками, у глибок йзамисленост склонившим голову на праву руку ерм тажний вар ант тракту ту жтему людина наодинц з сво ми думами. Цього разу художник застосову строгосиметричну композиц ю, зображуючи нерухомо сидячого старого у фас. Але тимпом тн ше рух думки, ледь уловима зм на виразу обличчя воно зда ться тосуворим, то б льш м яким, то втомленим, то раптом осяяним припливом внутр шньо сили й енерг .

Те ж в дбува ться з руками вони здаються то судорожностиснутими, то лежачими знесилено. Художник досяга цього насамперед завдякиблискуч й майстерност св тлот н , що у залежност в д сили контрастност вносить у зображення елег йну розслаблен сть або драматичну напругу. Величезнуроль гра при цьому манера нанесення фарби на полотно. Порите зморшками обличчястарого вузлуват натруджен руки знаходять художню виразн сть завдяки грузломум

сиву фарб, у якому жирн мазки, що перепл таються, передають структуру форми,а тонк лесировки додають й рух життя.Без менний старий у червономуз п дкресленим досто нством, силою духу шляхетн стю став вираженням ново етично позиц художника, який в дкрив, що ц нн сть особистост не залежить в д оф ц йногоположення людини в сусп льств .До середини 1660-х рок в Рембрандт завершу св й найпрониклив шийвитв р Повернення блудного сина .Його можна розглядати як запов т

Рембрандта-людини Рембрандта-художника. Саметут дея всепрощаючо любов до людини, до принижених стражденних дея, як й Рембрандт служив усе сво життя, знаходить найвище, найдосконал ше вт лення. саме в цьому добутку ми зустр ча мосяз ус м багатством розма т стю мальовничих техн чних прийом в, що виробив художникза довг десятил ття творчост .Об рваний, знесилений хворий, покинутий друзями, з явля ться синна пороз р дно дом вки тут, в об ймах батька, знаходить прощення розраду.

Безм рна св тла рад сть цих двох старого, що утратив усяк над на зустр ч з сином, сина, охопленого соромом каяттям, що хова обличчя на грудяхбатька, склада головний емоц йний зм ст шедевру. Мовчучи, вражен , застиглимимов льн св дки ц сцени.Художник гранично обмежу себе в кольор . У картин дом нують золотисто-охрист , к новарно-червон чорно-коричнев тони принеск нченному багатств найтонших переход в усередин ц скупо гами.

Унанесенн фарб на полотно беруть участь кисть, шпатель, черешок кист але це Рембрандту зда ться недостатн м в н наносить фарби на полотнобезпосередньо пальцем так написана, наприклад, пятка л во ноги блудного сина .Завдяки розма тост прийом в досяга ться п двищена в брац я барвисто поверхн фарби то горять, то блищать, то глухо жевр ють, то як би св тяться зсередини, жодна деталь, жоден, нав ть самий незначний, куточок полотна не залиша глядачабайдужим.

Т льки навчена величезним житт вим досв дом людина великий художник м г створити цей ген альний простий шедевр.У Поверненн блудного сина н чого не в дбува ться н чого не вимовля ться ус було сказано, передумано, вистраждано дуже давно,у роки довгого чекання, але рад сть зустр ч , тихо св тло Повернення блудногосина було останн м великим здобутком майстра. У 1669 роц Рембрандт помер.Використана л тература 1.

Ю.Кузн цов. Голландський живопис XVII XVIII стол ть в Ерм таж . Видавництво Мистецтво , Лен нградське в дд лення, 1988р.2. Ерм таж.Плани виставок укладач Ю. Шапиро. Лениздат, 1977р.3. Енциклопедичнийсловник юного художника укладач Н. Платонова В. Синюков, Изд-во Педагог ка , Москва,

1983р.