МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра англійської мови та літератури з методикою викладання
“Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі
вивчення особливостей адаптації
неологізмів – запозичень
в сучасній англійській мові”
студентки 5 курсу
факультету іноземних мов
групи АНФ-97-1
Філоненко Анастасії Юхимівни
науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент
Кліменко Ірина Михайлівна
науковий консультант
Кривий Ріг – 2002
План............................................................................................................. 2
Вступ........................................................................................................... 3
Розділ І. Теоретичні аспекти неології............................. 4
1.1. Особливості лексичної системи мови та механізми утворення неологізмів................................................................................................. 4
1.2. Етимологічна структура словникового складу англійської мови. 5
1.3. Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови та джерела запозичень............................................................................. 6
Висновки до розділу I.................................................................... 7
Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови............................................................................................................ 7
2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень............. 7
2.2. Класифікація неологізмів-запозичень................................. 8
Висновки до розділу II................................................................ 10
Розділ III. Дослідно-експериментальна програма по формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.................................................... 10
3.1. Педагогічна думка про необхідність вивчення системи мови в її динамічному розвитку........................................................................... 10
3.2. Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення неологізмів-запозичень в англійській мові............................................................. 11
3.3. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого експериментів......................................................................................... 15
Висновки до розділу III.............................................................. 16
Загальні висновки........................................................................ 16
Список використаних джерел............................................ 16
Додаток 2............................................................................................... 17
Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності із вивчення та опису.
Це, в свою чергу, викликало появу зовсім нової галузі лінгвістики – неології – науки про неологізми, в сферу діяльності якої входить виявлення нових слів та значень, аналіз факторів їх появи, вивчення засобів їх утворення, розробка принципів відношення до них (їх прийняття чи неприйняття носіями мови) та їх лексикографічної обробки (фіксація в словниках та затвердження значень).
На сучасному етапі просліджується новий поштовх до більш уважного і детального вивчення неологізмів, відбувається внаслідок швидкого зростання їх кількості, тобто часта поява нових реалій закономірно вимагає прискорення процесу номінації.
Такими закономірностями зумовлена поява значної кількості робіт англійських та американських дослідників, що розробляють різні аспекти неології.
Складаються різноманітні словники нової лексики, їх доповнення, додатки та пояснення до них, списки нових слів в Інтернеті.
Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами. Так, ними можуть бути запозичення з інших мов, розширення значень уже існуючих слів. Усі ці засоби достатньо продуктивні, але визначаючими є моделі словоскладання та афіксального утворення нових мов.
Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним.
Одним із засобів появи нових слів є запозичення.
До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць (і на всю систему словотвору в цілому) як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку і необхідність передати його з найменшими витратами часу і місця, лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності.
Актуальність
даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів запозичення слів, що відбувається на сучасному етапі розвитку, неповна визначеність багатьох ключових понять.
Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення теорії неології, класифікація запозичень неологізмів і проблема їх асиміляції.
Об’єкт
дослідження – запозичення неологізми в англійській мові останніх десятиріч.
Предмет
дослідження – процес формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.
Мета
роботи: визначити роль неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові, вивчити шляхи її адаптації.
Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань
:
- виявити основні критерії виділення неологізмів та запозичених неологізмів зокрема;
- розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну мову;
- визначити роль і місце неологізмів в словниковому складі англійської мови;
- розглянути особливості запозичення слів на основі етимологічного аналізу;
- розглянути особливості адаптації запозичень-неологізмів в сучасній англійській мові;
- виявити центри атракції неологізмів-запозичень;
- виявити умови, що сприяють формуванню загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові.
В процесі роботи було використано запозичень неологізмів добраних із словників, наукових та періодичних видань англомовних країн.
Методика
дослідження визначила завданнями, матеріалом, загальною направленістю роботи і носить комплексний характер із використанням компонентного, етимологічного ,контекстуального, кількісного аналізу.
Теоретична
цінність дослідження – в подальшому розвитку окремих аспектів неології, словникового складу англійської мови.
Практична
цінність роботи – використання основних висновків та результатів роботи в теоретичних курсах і спецкурсах з лексикології в вищих навчальних закладах та вивчення неології в школі.
Робота складається
з вступу, трьох розділів, списку використаних джерел і додатків.
Процес саморегулювання лексичної системи – результат подання суперечності між станом системи і вимогами до неї. Мовець – той, що розмовляє – вибирає з існуючих слів ті, які можуть висловити його думки та почуття.
Не знаходячи їм вираження, він починає створювати нові. Причому вони утворюються не тільки за існуючими схемами, але й з виведенням нових, що узгоджуються із структурою та функціями системи.
І.В.Арнольд наводить думку Фердинанда де Сосюра: синхронічна лінгвістика займається системами, а діахронічна – елементами, і ці методи не повинні змішуватися.
Як наслідок цього, система мови повинна вивчатися як щось стабільне та незмінне, тоді як спостерігається цілком протилежне: вона постійно змінюється і систематизує нові утворення. Отже ,ми повинні вивчати мову, як щось змінюване, але систематичне.
Цей підхід діє можливість кращого розуміння систематичного феномену словникового складу шляхом пояснення багатьох фактів про функціонування слів і речень, більш ефективних узагальнень, тому що ми можемо брати до уваги вплив екстралінгвістичної дійсності.
Необхідно відзначити, що стан наших знань сьогодні не такий, щоб мати можливість показати весь словниковий склад як одну систему, і ми розглядаємо її як набір взаємопов’язаних систем.
Мова .як і інші адаптивні системи, краще вивчається з допомогою зворотного зв’язку, використовує їх для власного поліпшення. Якщо варіант виправдовує себе, він залишається у мові. Цей процес може бути зрозумілим згідно з результатами по вивченню нових слів або неологізмів.
Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових слів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість слів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає. Неологізми створюються для найменування нових речей, не подаючи великого значення шкалі їх значимості. Вони можуть бути важливі та соціально значимі (як нова форма держави People’s Republic чи щось протилежне існуванню людства як nuclear war). Речі можуть бути і не такі значимі (як мода в танцях, одягу, зачісках взутті). У будь якому випадку змінюється значення старих слів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.
Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “неологізм”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Новими словами вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових слів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.
Таким чином, визначення терміну “неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове.
Опитування в Англії і США показали, що багато слів у словниках Барнхорта не сприймаються носіями мови як нові. Вони втратили часову конотацію новизни, так як використовуються носіями мови вже більше двадцяти років.
Однак. Ця лексика все ж таки відноситься до нової, так як цей відрізок часу є дуже коротким у плані історичного мовного розвитку, і в гносеологічному плані ця лексика ще не втратила своєї новизни.
Таким чином, неологізми – це нові слова або фрази, нові значення для існуючих слів чи запозичень із іноземних мов.
Закони ефективного спілкування вимагають максимального семантичного сигналу за мінімум часу. Для виконання цієї вимоги адаптивна лексична система не тільки додає нові частини, вона по новому виправляє способи та засоби словотворення.
Сучасна мова – це продукт довгого історичного розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти) мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її граматичному устрої.
До розвитку мови належать процеси росту та розпаду. Так, в англійській мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору. Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова, випадають слова із словникового складу, з’являються нові шляхом запозичення або новоутворень.
Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних етапах її існування. Причини (фактори змін, які є в мові), називають лінгвістичними ( або інтералінгвістичними), а фактори, які пов’язані з історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства, екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно діють разом.
Накопичення знань про історію розвитку різних сторін мови повинно призвести у підсумку до такого рівня підготовки, коли за допомогою етимологічного словника, а значною мірою і без нього, можна пояснити джерела форм та явищ, які відображаються в будь-якому сучасному слові.
Таблиця 1. Етимологічна структура словника англійської мови.
| Місцевий елемент | Запозичений елемент |
1. Індоєвропейський елемент 2. германський елемент 3. англійський елемент | 1. кельтський (V – VI ст.н.е) 2. латинський 3. скандинавський 4. французький: 1) нормандські запозичення 2) парізькі запозичення (Відродження) 5. грецький (Відродження) 6. італійський (Відродження) 7. іспанський (пізнє Відродження) 8. германський 9. індійський 10. російський |
Ця таблиця вимагає пояснень. По-перше, треба звернути увагу на те, що друга колонка в таблиці включає не лише більше груп, а й велику кількість слів. Це пояснюється високим відсотком запозичених слів в англійській мові (75%), що прибули в результаті численних явищ та міжнародних зв’язків.
З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну частоту розповсюдження слів ,ясно ,що місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі, прислівники, з’єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають предмети повсякденного життя.
Крім цього граматична структура германська, залишилась недоторкана іншомовним впливом.
Також треба відмітити, що в різні часи пуристи намагалися виключити слова іншомовного походження з англійської мови.
Перша колонка таблиці представляє місцевий елемент, основу словникового складу. Колонка складається з трьох груп і тільки третя має дати. Слова цієї групи з’явилися в англійській мові в V столітті, або ж пізніше.
Під індоєвропейським елементом треба розуміти слова, загальні для всіх, або більшості мов індоєвропейської групи. Англійські слова цієї групи означають елементарні поняття без яких неможливе людське існування.
Германський елемент представляє слова, загальні для всіх, або більшості мов германського походження. Деякі основні групи германських слів є спільними з групами індоєвропейського елемента. Треба зазначити, що власне англійський елемент є протиставленим першим двом групам. Ці слова мають іншу рису: вони визначено англійські і не мають спільного походження зі словами інших мов, тоді як в індоєвропейських та германських словах можна знайти спільний корінь.
Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.
Не можна вважати ,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.
Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактора.
Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.
Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.
Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання ,відхилення ,при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.
В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.
Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.
Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.
Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”), перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.
Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.
Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.
Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.
В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.
Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure
В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.
Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.
Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.
Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями ,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.
Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.
Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela, favelado.
Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.
Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.
Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.
Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.
Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.
Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.
В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.
Вивчення теоретичних положень неології дає змогу зробити наступні висновки:
- Лексична система англійської мови є гнучкою і спроможною до адаптації в умовах постійного виникнення нових понять і необхідності їх лексичної фіксації
- Існують різні способи класифікації неологізмів і визначення самого поняття “неологізм”, до запозичень-неологізмів відносяться ті слова, які були запозичені з інших мов та адаптувалися в мові.
- Іншомовні запозичення є одним з важливіших видів збагачення словникового складу мови.
- Лексичні запозичення є одним із джерел утворення нових слів. Їх вивчення дає можливість прослідити складність мовних процесів, переплетіння внутрішніх та зовнішніх явищ в мові.
- З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну із романських, але місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів.
- Джерела неологізмів-запозичень є численними: французька мова, німецька мова, китайська, японська, іспанська, італійська, російська та ін.
Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів ,які відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю мотивації.
Англійська мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але меншою мірою ніж це було в середньовіччі чи в епоху Ренесансу. Із “приймаючої” мови вона перетворюється в “ту, що дає”. Це пов’язано з тим, що англійська мова отримала статус Lingua france (мова спілкування) ХХ сторіччя. Але не дивлячись на те, що запозичення, за даними Кенона, складають лише 7,5% від загальної кількості неологізмів і знаходяться на периферії лексичної системи, їх розглядання є необхідним, тому що без цього неможливо уявити весь корпус нової лексики.
Основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25 років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн, особливо із японської. Основними центрами атракції для нових запозичень є:
1) культура: cinematheque, discotheque, anti-roman (з французької),
2) суспільно-політичне життя: ayatollah (з арабської), релігійний вождь ісламської секти Shгite і Ірані (слово стало відомим з січня 1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятола Хомейні),
3) повсякденне життя (напої, їжа, спорт ,одежа): petit, dejeuner (фр.) “невеликий сніданок”,
4) науково-технічний прогрес: biogeocoenose (із російської) “екологічна система”,
Невеликим ступенем новизни відмічаються варваризми, неасимільовані одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: dolče vita (з італійської) “солодке життя”; lunokhod (із російської); gonro (з італійської) “дикий”. Бо них близькі ксенізми (запозичені одиниці , які відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) “тип бутерброду (тонкий шар підсмаженого м’яса на невеликому хлібці); zoren (з японської) “медитації”, які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із китайської) “боротьба кунг-фу”.
Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об’єкти, які існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні. Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони складають лише 14% від всіх запозичень.
Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський сленг) “зануда”; комбіновані запозичення із ідіш nudyen “втомлювати”, та з російської “нудний”. Слово асимільоване під впливом англійського to nudge “штовхати”.
Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані такі: dialogue of the deaf (калька з фр.dialogue des sourds) “дискусія, в якій приймають участь ,не звертаючи уваги на аргументи одне одного”; gliding time (з нім. Gleitreit) “змінний графік”(використовується здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан.fotonovela) “фотороман” (роман, який складається із фотографій, з діалогічними вставками у стилі коміксів).
Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках нових слів як “сленг”. Наприклад: yenta “пліткарка”, rotfig “приємно вгодований”, glitch “дефект” (в 60-ті роки слово увійшло до космічного сленгу, в 70- 980-ті роки воно стало використовуватися в сленгу спеціалістів по комп’ютерам).
Запозичення – це слова, запозичені з іншої мови, які модифікували фонемічну форму, значення та вимову до стандартів англійської мови.
Існуючі в словниковому складі мови запозичені слова можна класифікувати:
- по джерелу запозичення;
- по тому, який аспект слова запозичений;
- за ступенем асиміляції.
По джерелу запозичення в словниковому складі англійські слова виділяють:
1) французького запозичення
2) німецького запозичення
3) запозичення з ідіш
4) русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської, японської та інших мов
5) португальські запозичення.
Класифікація по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом запозичення-неологізми розділяються на:
- фонетичні;
- кальки (translation-loans);
- семантичні;
- запозичення словоскладаючих елементів.
Перший тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний звуковий комплекс їх є для запозиченої мови новим. Розглянуті слова: sport, labour, travel є фонетичними запозиченнями.
Кальками (translation-loans) називаються запозичення у вигляді буквального перекладу іншомовного слова або виразу, тобто точного відтворення його засобами мови що приймає із збереженням морфологічної структури та мотировки.
Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали інтернаціональними:
- з російської: perestroika, khozraschot, house of rest, troika, samizdat, telenovela;
- з німецької: kettenraucher, blitz, angst, gastarbeiter, reitgeist, glitch, glitry, spritrer;
- з французької: (cela) va sans dire, summit conference, visagist, frisee, auteur;
- з японської: waribashe, aiki-jutsu, aiki-do, nashi;
- з африканської: gnu.
- та з інших мов.
Під семантичними запозиченнями розуміється запозичення нового значення, часто переносного, до слова, яке вже існує в мові. Слова pioneer та brigade існували в англійській мові і до радянізмів, але значення “член дитячої комуністичної організації” та “трудовий колектив” вони отримала під впливом російської мови.
Семантичні запозичення відбуваються дуже легко в близьких мовах. Цілий ряд прикладів можна знайти серед запозичень. Так, наприклад, др.-англійське слово dwellon “блукати” під впливом др.-скандинавського dveljaween, розвинулося в сучасній англійській мові в dwell “жити”.
Таким чином в звуковому відношенні dwell приходить до англійського, а в семантичному – до скандинавського дієслова.
Випадків семантичного запозичення серед іменників більше, ніж серед дієслів. Іменник gift в др.англійській значило не “подарунок”, а “викуп за жінку”, а потім, в результаті асоціації – “весілля”.
Запозичуватись може не тільки слово, але й окремі значущі частини слова. Багато грецьких та ютинських слів перетворились в інтернаціональні префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-, -imn.
В усіх мовах широко використовуються суфікси: -ist, -ism, -isk. Та часто вживаним в сучасній англійській мові є суфікс з французької: -eur.
Далеко не всі слова так повно асимілюються, як розглянуті travel та sport. Тому за ступенем асиміляції неологізми-запозичення можна розділити на:
1) Повністю асимільовані, тобто які відповідають всім морфологічним та орфографічним нормам мови що запозичає і є сприйнятими розмовником як англійські, а не іншомовні слова. Ці слова – здебільшого старі запозичення: cheese, street, wall, wine (лат.); husband, bellow, gate, call, die, want (сканд.). Повністю асимільовані такі слова французької мови як: face, figure, auteur.
2) Частково асимільовані, тобто які залишились іншомовними по своїй вимові, написанню та граматичнім формам слова:
blitz, angst, glitry, glitch, spritrer, untermensch, rutgeist – з німецької;
favela, favelado – з португальської;
nouveau roman, auteur, frisee, visagist – з французької;
babushkaphobian, khozraschot, pryzhok – з російської.
Ці слова часто відрізняються нестійкою вимовою: restaurant, formulae, corps. Останній склад в словах вимовляється по-різному.
3) Частково асимільовані слова, які означають поняття, що пов’язані з іншими країнами і не мають англійського еквіваленту. Наприклад:
pryzhok, khozraschot, perestroika – з російської;
gado-gado – з малоазійської;
aiki-jutsu, aiki-do, gai-de – з японської;
mohi-mahi – з
До цієї групи слів відносяться назви понять, які пов’язані з іншою національною культурою, наприклад назви національного одягу, музикальних приладів і т.і.
2.3. Проблеми асиміляції запозичених слів
Асиміляцією запозичених слів називається пристосування їх і фонетичному, граматичному і графічному відношенні до системи приймаючої мови.
Ступінь асиміляції може бути різною і залежить від того, наскільки давно відбулося запозичення, чи відбулося воно усним шляхом чи через книгу, наскільки вживане слово і т.п.
Прикладом повністю асимільованих слів можуть служити слова, які були запозичені давно: з латини – cheese, pope, mass, candle, minister, wine; зі скандинавської – root, wing, happy, ill, low. Ці слова не відчуваються розмовником як іншомовні, відповідають англійській граматичній, фонетичній і орфографічний системі по формотвору, вимові і написанню.
Граматично і стилістично англійські запозичення використовуються в мові так само як і правічні слова. Дієслова включаються в систему стандартних англійських дієслів, отримуючи дентальний суфікс в минулому часі: associated, exaggerated, accumulated.
Іменники отримують в множині стандартні закінчення: kelims, honchos, nefuseniks, boutiques.
В сучасній англійській мові лише деякі запозичені іменники зберегли флексію множини, яку мали в тій мові, звідки прийшли.
Іноді дві різні мови множини диференціюються семантично. Наприклад, з формою bandits збереглася італійська форма banditti, коли розмова йде про різноманітних розбійників в казці чи опері.
Прикметники з суфіксом –ly, прикметники на –ml і –less та абстрактні іменники на –ness, –ship, -dom також вільно утворюються від французьких основ.
Англійські префікси un-, fore-, over-, -be можуть приєднуватися до основ запозичених слів: unaided, unijambist, forecast.
Слова ,складені з елементів запозичених з різних мов або з елементів частково запозичених та частково споконвічних слів називаються гібридами: beautiful (фр.корінь + англійський суфікс), unijombist (англ.префікс + фр.корінь).
Ступінь фонетичної асиміляції теж може бути різним. Якщо в англійській мові вже були всі звуки , що з них складаються запозичені слова, то вони відтворюються точно; якщо залишилися якісь звуки, яких немає в англійській мові, кожен з них замінюється близьким звуком англійської мови.
Після повної фонетичної асиміляції слова в слові, всі звуки історично змінюються.
Фонетичні зміни в запозиченому слові легко прослідити з історії слова nature, що є латинським за походженням і яке потрапило в англійську мову з французької. По-перше, перемістився наголос з останнього складу на перший. В англійській мові немає звука, схожого на французький [u], тому він був замінений на англійський звук [ju]. Tj [tj] розвинулось афрікоте [t∫]. У відкритому складі під наголосом довге a переходить в [ei], а ненаголошене [u] редуцюється в [oi] та [r] стає німим.
В різних частинах мови наголос відбувається з різним ступенем повноти. Найбільш послідовно він відбувається в іменниках і прикметниках, за виключенням тих, в яких перший склад був префіксом. Префікси залишилися ненаголошеними.
Французькі запозичення-неологізми асимілюються мало і залишаються іншомовними і за орфографією і за вимовою. В них зберігається назалізація голосних, зберігається наголос на останньому складі: visagist, frisee.
Латинські запозичення, потрапивши в англійську мову, не тільки прийняли нову систему граматичних форм, але й нерідко переходили в іншу частину мови.
Загальна проблема запозичення елементів однієї мови іншою включає в себе вкладний комплекс питань різного характеру. Найбільш актуальними з них є такі:
- яке мовне явище є запозиченим;
- причини запозичень;
- види мігруючих елементів;
- освоєння слова в мові що позичає і різні сторони його освоєння;
- ознаки освоєння іншомовного слова, які дозволяють вважати його запозиченим.
Для входу слова в систему мови що позичає необхідні умови:
- передача іншомовного слова фонетичної граматично засобами мови що запозичує;
- співвідношення слова з граматичними класами та категоріями мови що запозичує;
- фонетичне та граматичне освоєння іншомовного слова;
- словотвірна активність слова;
- семантичне освоєння;
- регулярне вживання в мові.
Але деякі умови не є обов’язковими, наприклад, фонетична і граматична асоціації слова та його словотвірна активність.
Дослідження особливостей запозичень-неологізмів останніх десятиріч дозволяє зробити висновки:
- Більшість неологізмів-запозичень були запозичені з французької мови ( %), з інших мов - %;
- Запозичені слова можна класифікувати: по джерелу запозичень, за ступенем асиміляції, по тому, який аспект слова запозичений. За цим принципом запозичення-неологізми розділяються на: фонетичні, кальки, семантичні і запозичення словоскладаючих елементів;
- Запозичення розподіляються повністю асимільовані та частково асимільовані;
- Основними центрами атракції неологізмів-запозичень є наступні суспільні галузі: культура, політика, наука, техніка, повсякденне життя.
Звертаючись до праць видатних педагогів та письменників, можна зазначити, що ще багато років тому проблема мови (і іноземної також) у її всебічному розвитку викликала великий інтерес.
М.І.Чернишевський характеризував мову так, що вона з усіма її недоліками гнучка та багата у кожного народу, розумове життя якого досягло високого розвитку. Також, звертаючись до іноземних авторів, можна прослідкувати дуже схожі думки. І. Песталоцці нагадував, що коли людина хоче розтлумачити для себе будь-який предмет, вона має звернути увагу на три головні моменти: скільки різних предметів знаходиться перед її очима, як вони виглядають, які мають форми та контури, як вони називаються, як кожен з них можні виразити за допомогою звука та слова.
Іноземна мова привертала багато уваги різних вчених, філософів та психологів. Видатний філософ Франції Вольтер говорив, що знати багато мов – означає мати багато ключів до одного замка.
Характеризуючи значення слова, К.Д.Ушинський писав, що кожне слово мови, кожна його форма є результатом думки і почуття людини, через які у слові відображаються природа країни і історія народу.
Мова завжди збагачується та поповнюється новими словами. Так, Бернарден казав, що мови збагачуються різними словами настільки, наскільки вони збагачуються ідеями.
Важливість практичного використання цього матеріалу при вивченні іноземної мови зумовлюється тим, що вивчення запозичень-неологізмів є одним з основних аспектів вивчення лексики будь-якої мови, тим більше, що англійська мова на 70% складається з запозичених слів. Таким чином, запозичення – це одне з основних джерел поповнення словникового складу англійської мови. Неологія тут відіграє важливу роль. Зрозуміло, що лексичні одиниці, які використовуються в учбовому процесі, мають відповідати реаліям сьогодення.
Приходячи до використання неологізмів-запозичень, маємо зазначити, що вони відносяться до слів, які регулярно поповнюють словниковий склад мови.
Аналіз програм для середніх загальноосвітніх шкіл з курсу іноземних мов показує, що вивчення запозичень-неологізмів та шляхів їх адаптації у мові взагалі не вивчається.
У зв’язку з об’єктивними причинами (необхідністю вивчення в школі слів, які відповідають реаліям сьогодення, необхідність розширити знання учнів про шляхи слів, які потрапили в англійську мову шляхом запозичення та їх адаптацію у мові, необхідність вивчення живої, розмовної англійської мови є позитивний інтерес до слів цього типу), багато методистів вважають необхідним перегляд шкільних програм. Доповнення до програми мають розширювати використання неологізмів-запозичень з елементами їх співставлення з одиницями рідної мови, має підкреслювати зв’язок запозичень з історією країни, мова якої вивчається, у реаліях життя та менталітету її народу.
Програма дослідно-експериментальної роботи передбачала вивчення вихідного стану загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові. Для цього ми провели констатуючий експеримент.
Констатуючий експеримент проводився під час проходження психолого-педагогічної практики у середній школі № 4 в 10-Б та 10-А класах. Його метою було з’ясувати:
- реальний рівень знань учнів про словниковий склад англійської мови,
- рівень систематизації знань про неологізми-запозичення та шляхи їх адаптації а англійській мові,
- рівень умінь і навичок використання неологізмів-запозичень.
Під час проведення констатуючого експерименту учням було запропоновано виконати такі завдання:
Завдання 1.
1) Наведіть приклади слів з суфіксом –eur. З якої мови були запозичені ці слова.
2) Поясність значення неологізмів-запозичень: aiki-jutsu, babushkaphobia, boutique, glasnostian, perestroika, khozraschot, vizagist, kletten prinrip, paneer, dyskanyosis, privilegentsia, refuseniki, kelim, haar, angst, blitz, untermensch, auteur, fatwa, samirdot, reitgeist, troika, favla, ska, sprinter.
Завдання 2.
1) Напишіть слова, які утворюються за допомогою префіксів: un-,
2) Поясніть їх значення
Завдання 3.
1) Перекладіть українською мовою такі неологізми-запозичення: bhandra, pryzhok, gaide, frisee, fromage frais, pêcher, tranche, unijambist, nashi, wariboshi, raitech,kletten prinrip, Nirinny, intifada, paneer, cruzado, dyskanyosis, ÈL NIŇO, escrima, gado-gado, gouger, haar, hout ton, honcho, ikat, kelim, luon, mohi-mohi, monnet, refusenik, telenovela, nouveou roman, nosh noov, glitch, fatwa, ayatollah, nacho.
2) Скажіть, з яких мов були запозичені ці слова?
3) Які значення вони мають?
4) Напишіть речення з цими словами.
Констатуючи експеримент проводився під час першого факультативного заняття.
Експеримент проводився у формі самостійної роботи і мав завдання з поступово наростаючою складністю.
Результати констатуючого експерименту відображено у таблиці , де виконання завдання характеризувалося такими характеристиками: повна і правильна відповідь на усі пункти завдань, правильний переклад та правильне наведення прикладів.
За результатами якості виконання вправ учнів було поділено на три групи.
Якісний рівень загально лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень в сучасній англійській мові характеризуються так:
- високий рівень загально лінгвістичної компетенції – учні правильно, або практично правильно (більше 90%) виконали завдання,
- середній рівень – учні правильно виконали більш ніж 50% завдання,
- низький рівень – не виконали або виконали неправильно більш ніж 50% завдання.
Таблиця
| Всього учнів | Завдання | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| 34 | № 1 | 8 (25,5 %) | 12 (35,3 %) | 14 (41.2 %) |
| № 2 | 5 (14,7 %) | 12 (35,3 %) | 17 (50 %) | |
| № 3 | 3 (8,8 %) | 8 (23,5 %) | 23 (57,7 %) |
Спостереження за якісним та кількісним складом виконаних десятикласниками завдань дозволяють зробити наступні висновки:
- незначна кількість школярів показала своє розуміння запозичень-неологізмів та їх перекладу,
- ті учні, які виконали більше половини завдання, зробили це, спираючись не на системні знання, а на інтуїцію та знання реалій сьогоднішнього світу, на асоціативне мислення.
Перше та друге завдання не викликало дуже великих труднощів, а завдання, яке вимагало пояснення шляхів адаптації запозичень-неологізмів в англійській мові та їх переклад викликало великі труднощі у учнів.
Під час виконання труднощі викликали такі слова: pecher, bhandra, unijambist, tranche, nirinny, waribashi, nashi, ÈL NIŇO, crurado, gado-gado, gouger, raiteku, rootique, mohi-mohi, ikot, fatuva, ayatollah та деякі інші.
Таким чином, реалізація знань із психології і шляхів запозичення неологізмів під час проведення констатуючого експерименту дозволяє говорити про низький рівень володіння системними значеннями про словниковий склад англійської мови.
Дослідно-експериментальна робота передбачала проведення факультативу в 10-Б класі. На факультативних заняттях учні розбирали походження неологізмів-запозичень, шляхи їх адаптації, в сучасній англійській мові. Після вивчення теми “Неологізми-запозичення в сучасній англійській мові”, була проведена самостійна робота, на якій запропоновані ті ж завдання. За результатами виконання вправ учні також були поділені на три групи, і визначились рівні успішності виконання завдань. Це показано в таблиці :
| Всього учнів | Завдання | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| 34 | № 1 | 9 (26,5 %) | 21 (61,7 %) | 4 (11,8 %) |
| № 2 | 8 (23,5 %) | 20 (58,8 %) | 6 (17,7 %) | |
| № 3 | 9 (26,5 %) | 22 (64,7 %) | 3 (8,8 %) |
Спостереження за якісним і кількісним складом виконаних завдань десятикласниками дозволяють зробити наступні висновки:
- значна кількість учнів показала своє розуміння запозиченої лексики в англійській мові, перекладу неологізмів-запозичень та розуміння шляхів адаптації запозичень-неологізмів,
- ті учні, які виконали більше половини завдань (середній рівень), зробили це впираючись на системні знання, які вони здобули під час факультативних занять, а не на інтуїцію, як це було раніше.
Аналіз результатів експерименту показує, що знання засвоюються учнями системно під час проведення факультативу, і в них немає значимих труднощів з виконанням завдань.
Таким чином, можна говорити, що недостатня увага до формування знань про словниковий склад англійської мови позначається на якості знань, умінь і навичок, які застосовуються переважно в стандартних та знайомих ситуаціях.
Тому є необхідність підвищення рівня знань учнів про словниковий склад англійської мови шляхом проведення факультативів або ж доповнення в шкільні програми.
В основу проведення формуючого експерименту було покладено результати наступного експерименту.
Формуючий експеримент проводився у 2001 році в середній спеціалізованій школі № 4 під час проходження психолого-педагогічної практики, і був проведений в 10-Б класі з використанням методичних рекомендацій, запропонованих в дипломній роботі.
Програмою формуючого експерименту передбачається виконання таких завдань:
- поступове впровадження завдань зі словникового складу англійської мови в практику навчання в школі (під час цього треба враховувати результати констатуючого експерименту);
- системне застосування неологізмів, особливо запозичених;
- формування умінь та навичок вільного використання неологізмів-запозичень в усному та письмовому мовленні учнів;
- розвиток інтелектуальних здібностей учнів;
- формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів-запозичень;
- формування умінь та навичок правильного перекладу неологізмів-запозичень у контексті та без нього, за допомогою словника та без нього;
- оцінка результатів дослідження; контроль за формуванням відповідних умінь та навичок в учнів;
- оцінка ефективності запропонованих умінь та рекомендації шляхом з’ясування ступеня вироблення умінь та навичок розв’язувати завдання, пов’язані зі словниковим складом англійської мови, для чого наприкінці експерименту проводяться контрольні зрізи.
План проведення факультативних занять з теми “Неологізми-запозичення в сучасній англійській мові”:
| № п/п | Зміст занять | Форми проведення |
| 1 | Розвиток навичок аудіювання, введення нових лексичних одиниць | Бесіда “The English Word . Where das it come from?” |
| 2 | Закріплення нових лексичних одиниць в діалогічному мовленні | Бесіда “How neologisms come into our life” |
| 3 | Подання матеріалу про неологізми-запозичення, розвиток навичок читання та діалогічного мовлення | Практичне заняття “Неологізми-запозичення та шляхи їх адаптації в сучасній англійській мові” |
| 4 | Подання нових лексичних одиниць та інформації про особливості адаптації запозичень-неологізмів в англійській мові | Дискусія “Техніка та сучасність, її переваги та недоліки” |
| 5 | Закріплення знань про асиміляцію неологізмів-запозичень, розвиток навичок перекладу | Вікторина “You can do it” |
| 6 | Удосконалення навичок перекладу слів | Гра “Найкращий знавець” |
| 7 | Розвиток навичок вільного використання неологізмів в усному мовленні | Конференція журналістів “Important problems of today” |
| 8 | Перевірка сформованості умінь та навичок вживання неологізмів у письмовому мовленні та навичок перекладу | Контрольна робота |
Формуючий експеримент проходив в чотири етапи. Ми не рекомендуємо одразу подавати учням завдання саме на вивчення неологізмів-запозичень та їх значення. Їх введення має бути послідовним і поступовим. Завдання, запропоновані на першому етапі, мають містити знайомі учням лексичні одиниці, серед яких є невелика кількість неологізмів.
Вчитель обов’язково повинен довести учням теоретичний матеріал, та допомагати їм шляхом допоміжних питань, прикладів, застосування асоціацій. Розглянемо фрагмент факультативного заняття, проведеного на першому
(ознайомлювальному) етапі
експериментальної роботи.
Тема:
Неологізми-запозичення в сучасній англійській мові.
Мета:
закріпити знання учнів про словниковий склад англійської мови, збагатити словниковий запас учнів новими лексичними одиницями – запозиченими неологізмами, розвивати логічне мислення – уміння проводити асоціації між словами англійської та української мов, удосконалювати навички перекладу та читання.
Завдання 1.
1) Прочитати подані нижче слова:
spritrer, ska, samizdat, nouveau, noov, nosh, nocho, glitch, garump, fatwa, ayatollah, auteur, untermensch, gastarbeiter, favelado, angst, blitz, telenovela, raiteku, rootique, refurenik, privilegentsia, monnet, mahi-mahi, luau, konga criket, kelim, joor, ÈL NIŇO, crurado, godo-godo, visagist.
2) Перекладіть ці слова українською мовою та скажіть, з яких мов вони були запозичені.
3) Складіть розповідь з використанням нових слів.
Учні читають подані слова, перекладають їх за допомогою словника або вчителя та шукають слова, які схожі за звучанням з українськими або ж російськими словами, під час виділення та пояснення запозичених слів вчитель спонукає учнів знаходити асоціативні зв’язки між словами. Учні знаходять асоціативні зв’язки між такими словами як: boutique, visagist, paneer, kelim, angst, troika, tranche, babushkaphobia, aiki-jutsu, hoar, refusenik, auteur. Презентація розповідей та діалогів має закріпити знання нових слів та їх правильне використання.
Завдання 2.
1) Перекладіть слова українською мовою та скажіть, з яких мов вони були запозичені.
Під час виконання цього завдання виникають труднощі при з’ясуванні, з якої мови було запозичене слово. У цьому випадку вчитель має підказати, навести випадки з історії, в зв’язку з якими були запозичені слова.
Після виконання 1-го та 2-го завдань, учням пропонується відповісти, з яких причин було запозичене слово, як воно адаптувалося в англійській мові с часом.
Другий етап
передбачає вивчення власне запозичень-неологізмів із аналізом їх структури.
Розглянемо завдання для цього етапу на прикладі фрагменту факультативного заняття.
Тема:
Техніка сучасності, її переваги та недоліки.
Мета:
Удосконалення знань учнів з формування та правильного використання неологізмів-запозичень в усному діалогічному та монологічному мовленні, розвиток інтелектуальних здібностей учнів, розширити уявлення учнів про матеріальну культуру нашого часу.
Завдання 1.
1) Перекладіть неологізми-запозичення українською мовою.
2) Прокоментуйте структуру слів та шляхи їх запозичення.
3) Придумайте свою розповідь, використовуючи подані неологізми-запозичення:
- boutique, frisee, fromage, frois, tranche, unijombist, visagist, hoar,
- blih, angst, gastarbeiter, reitgeist,
- favela, nouweau roman, nacho, ayatollah, ska.
Це завдання включає в себе також елементи гри, яка має таку форму:
Учитель: давайте усі разом вигадаємо історію. Кожен з вас по черзі складає речення із словом, яке є у цій вправі. Слідкуйте за тим, щоб правильно продовжити думку вашого товариша, перед тим, як сказати своє речення, ви можете повторити попереднє.
Третій етап
(поглиблення) передбачає виконання складних вправ з метою удосконалення вмінь та навичок учнів перекладати текст із словником і без нього, основна вправа на цьому етапі – публіцистичні тексти англомовної країни; на цьому етапі природною є самостійність виконання завдань учнями, продовжується використання завдань творчого характеру.
Прикладом тут може бути фрагмент етапу факультативного заняття.
Тема:
Найкращий знавець.
Мета:
Удосконалити навички контекстуального перекладу слів, розвивати логічне мислення учнів і творчу уяву про культуру країни, мова якої вивчається.
Завдання 1.
1) Знайдіть неологізми-запозичення в реченнях.
2) Поясніть їх значення, перекладіть речення.
Приклади речень на переклад:
Aestheticienne Eve Lom developed her unique skin cleanning method fromo years of experience with problem skins. Her aromatic oil Cleansinp Treatment is missaged into the face then wiped away with a muslin cloth and hot watch followedo with cold water pressed to the skin. (Cosmopolitan)
Martial arts students from all over the country come to study tree very different fighting disciplines at Bishop Sport sports hall. Bishop’s Sportboard. They were instructed, in escrima, aiki-jutsu and ninjutsu… (Herts and Essex Observorio)
A few … biological grandmas go to great bengths to rejict all traditional grandmothering duties. Actress Lauren Bocal is firm about her babushkaphobia: “I don’t falisit or anything, that’s not my function in life”. (Good Housekeepeng)
Bhandra has always been dance music. (News on Sunday)
Heitz’s major compitior as a boutique Cabernet producer is Ridge Winery, was down to the south of San Francisco. (Wine)
Unusual solads from the supermarket cabinet or crinkly frise, radicchio, chicory and lambs. (Daily Telegraph)
It will be a box office hit says Labour leoder councilor Patrick Lolly: We are operating a policy of glasnost-opening up to the world. (Daily Telegraph)
Домашнє завдання на цьому етапі включає в себе переклад із української мови на англійську.
Завдання 2.
1) Перекладіть слова англійською мовою:
гласність, перебудова, айкі-ютсу, айкі-до, наші, ворібаши, килим, госпрозрахунок, візажист, бутік, монета, бабушкафобія.
2) Складіть статтю в газету, використовуючи ці слова:
belly-bamber, bankroll, babushkaphobia, amicus brief, fromage frais, frisee, nefusenik, cytobrush, cruzado.
Четвертий етап
– заключний, під час якого проводиться контрольній зріз, мета якого – довести ефективність запропонованих методичних рекомендації шляхом з’ясування знання учнями шляхів запозичення; їх умінь та навичок вільно та правильно перекладати неологізми-запозичення з іноземної мови на рідну та навпаки, давати лексичні значення неологізмів-запозичень, їх умінь вільно та доцільно вживати ці слова в усній та письмовій мові.
Контрольний зріз передбачає виконання трьох завдань високого ступеня складності. Під час проведення зрізу були використані такі завдання:
Завдання 1.
1) Перекладіть письмово наступні слова українською мовою.
2) Напишіть, у якої мови були запозичені ці слова:
blitz, angst, perestroika, crusado, frisee, boutique, fromage frais, troika, refusenic, visagist, unijambist, tranche, pêcher, pryzhok.
Завдання 2.
1) Письмово перекладіть речення.
2) Складіть 5 речень з цими словами:
perestroika, crurado, mohi-mahi, visagist, pêcher.
Завдання 3.
1) напишіть статтю в газету, використовуючи такі слова:
glasnost, perestroika, pêcher, crurado, kletten prinrip, monnet, escrima, koncho, hout ton.
Завдання 3 передбачає розробку індивідуального завдання для кожного учня.
Під час дослідження ми прагнули створити умови для досягнення кожнім учнем хороших знань з предмету, для цього учні заохочувались до праці якомога частіше; використовувались елементи самостійного дослідження, завдання проблемно-пошукового характеру, елементи гри та створення позитивного впливу і ситуації успіху; під час експерименту враховувались індивідуальні особливості кожного учня.
Застосування системного навчання та виявлення неологізмів-запозичень дозволило учням глибше зрозуміти особливості словникового складу англійської мови, допомогла засвоїти основні поняття неології, сприяло оволодінню уміннями та навичками вільного правильного використання неологізмів у мові та мовленні, допомогло оволодіти навичками перекладу, розвитку аналітичних та творчих здібностей учнів.
Ефективність розроблених методичних рекомендацій перевірялася шляхом з’ясування рівня знань із систематизації шляхів запозичення слів, формування умінь та навичок використовувати знання про неологізми і запозичення-неологізми і шляхи адаптації в англійській мові шляхом виконання завдань з перекладу та творчих завдань.
У наведеній нижче таблиці представлені кількісні та якісні показники у процентах.
Таблиця.
| Всього учнів | Завдання | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| 34 | № 1 | 9 (26,5 %) | 21 (61,7 %) | 4 (11,8 %) |
| № 2 | 8 (23,5 %) | 20 (58,8 %) | 6 (17,7 %) | |
| № 3 | 9 (26,5 %) | 22 (64,7 %) | 3 (8,8 %) |
У наведеній нижче таблиці, яка є результатом висновків констатуючого та формуючого експериментів, відображених у таблицях подаються узагальнені якісні та кількісні показники успішності учнів (у процентах).
Таблиця.
| Всього учнів | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| До експерименту | 13,2 % | 28,0 % | 58,8 % |
| Після експерименту | 25,5 % | 61,7 % | 12,8 % |
У таблиці наведено усереднені показники результатів виконання завдань під час проведення експериментів.
На її основі можна побудувати таку діаграму:
80 %
40 %
0 %
Таким чином, бачимо, що застосовування методичних рекомендацій у навчальному процесі в середній школі буде ефективним.
Підсумовуючи цей розділ роботи, необхідно зробити наступні висновки:
- Аналіз шкільної програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів показав, що вивченню неологізмів та неологізмів-запозичень зокрема не приділяється увага взагалі, і, як наслідок цього, виникає необхідність системного вивчення запозичень-неологізмів, як одиниць, які займають велику частину словникового складу мови. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність розробки методичних рекомендації щодо вивчення цієї теми в школі.
- Аналіз результатів формуючого експерименту, який проводився в чотири етапи, в основу якого було покладено результати констатуючого експерименту, підтвердив застосування запропонованих методичних рекомендації щодо поповнення знань учнів про словниковий склад англійської мови, для розвитку їх лінгвістичної компетенції, розширення кругозору.
Словниковий склад англійської мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення ,як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів.
Під час проведення дослідження основна увага зверталася на аналіз ряду питань, актуальних для поповнення словникового складу англійської мови для запозичення нових слів за останні десятиріччя.
Перед усім, вважалося необхідним вивчити найбільш важливі для теорії англійської неології на даному етапі її розвитку питання.
Розглянуто загальну класифікацію неологізмів сучасної англійської мови і місця, що займають в поповненні словникового складу.
Дослідження запозичень-неологізмів і місця ,яке вони посідають серед нових лексичних одиниць, обґрунтовує необхідність їх практичного використання, вивчення в середніх та вищих навчальних закладів. Аналіз шкільної програми показує, що запозичення та шляхи їх адаптації у мові не вивчаються, а результати констатуючого та формуючого експериментів дають нам можливість вести мову про необхідність упорядкованого введення цієї теми в учбовий процес.
В цілому характеризуючи запозичені неологізми можна відмітити, що англійська мова приймає дуже багато слів з французької мови, ніж мови іспанської та ін.
В сучасній англійській мові намічається тенденція до збільшення словникового складу.
Кількість запозичень-неологізмів швидко зростає, різні сфери і галузі людської діяльності постійно збагачуються ними, і необхідно, в міру можливостей, прослідкувати цей процес.
Проведена робота допомогла детально розглянути цей засіб поповнення словникового складу, але залишилося ще багато актуальних питань, які вимагають подальшого вивчення, було досліджено далеко не всі проблеми сучасної англійської неології.
Ця наука являє собою значне поле діяльності для всебічного вивчення, але обсяг даної роботи не дозволяє нам розглянути всі аспекти.
Без всякого сумніву, можна констатувати, що подальше дослідження запозичень-неологізмів, шляхів їх адаптації і зв’язки з різними галузями діяльності людей, буде доцільнішим та необхідним.
1. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 129 с.
2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 296 с.
3. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 140 с.
4. Тиховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-ті роки)//Мовознавство. – 1988. № 6. – C. 57-63.
5. Воронцов Вл. Язык и слово // Симфония разума / Вл. Воронцов. – М.: Молодая гвардия. 1976 – 623 с.
6. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизма // Английские неологизмы / Под ред. Ю. А. Жлуктенко. – К.:Наукова думка, 1983. – C.1-11.
7. Заботкина В.И. новая лексика современного английского языка. - М.: Высшая школа. 1989. – 128 с.
8. Иванов А.Н. Английская неология // Сб. научн. Тр. МНПИИЯ им. М. Тореза – 1984. Вып.227. -- C.3 – 16.
9. Липка Л. Очерки по английской лексикологии, структура лексики, семантика слова и словообразования // Обществ. Науки за рубежом сер. в языкознания. – 1991. - № 4. C.133-140.
10. Мачхелян Г.Г. Современную английскую лексику в учебный процесс // Иностранные языки в школе. – 199. - № 2. – C.77 – 82.
11. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г. Рогова, В. Рабинович, Т. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.
12. Орлов Г.А. Новейшие исследования английской литературно-разговорной речи // Вопросы языкознания. – 1993. - № 5. – C.119 – 130.
13. Програма для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5 – 11 клас // Іноземні мови в школі. – 1997. - № 1. – C.73 – 77.
14. Суон М. Английский язык в современном употреблении. – М.: Высшая школа, 1984. – 552 с.
15. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа. Формирование умственных способностей учащихся // Хрестоматия по педагогике / под ред. З.И.Равкина. – М.: Просвещение, 1976. с.359 – 362.
16. “Татарская газета” тюркизмы в английском языке, - № 13, 1998.
17. Фидуло М.М. Педагогика. – К: Академия, 2000. – 504 с.
18. Aldeo T. Where do all the new words come from // American Speech/ - 1980. - vol.55. - № 4/ - p.264 – 277.
19. Marchard/ the categories and types of present-day English word – formulation // Alabama Linguistic and psychological series, 1966. - # 13. – XX. – 379 p.
20. Maurer D.W., High F.C. New words – where do they come from and where do they go // American Speech. - 1982. - № 55. – p.25 – 32.
21. Грин Д. Словарь новых слов // Green Jonathon. Dictionary of new words. – М.: Bere, Персей, 1996. – 352 с.
22. Дополнение к большому англо-русскому словарю / Под.ред. И.Р. Гальперина. – М.: Русский язык, 1980. – 432 с.
23. Ginzburg R.S. A Coutse in Modern English Lexicology. – М.: Высшая школа, 1979.
24. Трофимова З.С. Словарь новых слов и значений в английском языке. – М.: Павлин, 1933 – 304 с.
25. Эйто Дж.Словарь новых слов английского языка, - М.: Русский язык, 1990, Лондон: Лонгман, 1989 – 434 с.
26. A Dictiomary of New English / Composed by C.L.Barnhart, S. Steinmetz, R.K.Barnhart. – London.: Longman, 1974. – 512 p.
27. 6000 words . A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary. – Springfield.: Merriam, 1976. – 220 p.
28. Webster’s New World Dictionary of the American Languige / Edited by D.B.Guralnik. – New York, Cleveland, Prentice HallPress, 1986. – XXXVI, 1962p.
Методичні вказівки щодо використання неології в навчальному процесі.
Найбільш продуктивним є вивчення неологізмів-запозичень наприкінці шкільного курсу, в 10 – 11 класах, це зумовлено тим, що хоч на попередніх етапах (початковий, середній) такі одиниці вивчалися, однак вони не були систематизовані, а цей процес передбачає достатньо високий рівень володіння прийомами і методами наукової розшукової діяльності.
Процес подолання цього матеріалу передбачає його розділення на декілька етапів, тут дуже важливо дотримуватися педагогічних принципів побудови, щоб поліпшити прийняття матеріалу учнями. Так мі виділяємо етапи:
1. Початковий або ознайомлювальний:
існування поняття “неологія”, знайомство з основними поняттями, систематизація знань учнів про запозичення-неологізми, місце їх в мові та у картині світу.
2. Спеціальний:
вивчаються джерела запозичень-неологізмів, їх значення і правильне використання, формується уміння знаходити запозичення-неологізми і використовувати їх у мові, відпрацьовуються навички їх написання.
3. Поглиблений етап передбачає:
порівняльний аналіз неологізмів англійської, української (можливо, російської) мов, поглиблення вмінь та навичок перекладу неологізмів на матеріалі англійських художньо-публіцистичних текстів, розвиток уміння працювати зі словником.
4. Повторення та перевірка:
цілеспрямовано формувати уміння цілком вільно вживати запозичення-неологізми в усному мовленні та письмовій роботі, контроль за засвоєнням знань учнями.
Ми вважаємо можливим застосування такої схеми вивчення неологізмів на уроках, але в даному випадку найбільш актуальне їх використання на факультативних заняттях і в процесі позакласної роботи (які також передбачені програмою).
Ця схема розрахована не тільки на тих учнів, які планують пов’язати своє життя із англійською мовою, вона актуальна для всіх, тому що добре освічена людина нашого часу має знати хоча б одну іноземну мову, і тут знання англійської домінує. Для заохочення учнів щодо вивчення цього курсу результативним буде подання матеріалу в цікавій формі: творчі, проблемні завдання, ділова гра.
Для вивчення неологізмів-запозичень характерні загальні педагогічні методи: прийоми та спеціальні методи вивчення іноземних мов. Найбільш доцільною формою проведення занять ми вважаємо форму: факультативне заняття.
Необхідно застосовувати велику кількість методів, тобто: пояснення, розповідь вчителя, бесіда (повідомлення, повторення) використовується вчителем для подання матеріалу, переважно складного. На окремих етапах застосовувати демонстрування.
Багато часу приділяється на самостійну працю учнів, на самостійний пошук роботи, самостійне спостереження. Для поліпшення засвоєння матеріалу учнями слід застосовувати заохочувальні методи (стимулювання): метод навчальної дискусії (із використанням різноманітних прийомів), метод створення ефекту новизни та ін.
Контроль за засвоєнням знань учнями також проводиться із використанням різноманітних методів та прийомів. Контроль може бути усний та письмовий: творчі, репродуктивні завдання, різноманітні питання, тести.
Розвиток навичок та умінь вільного використання неологізмів-запозичень в учнів досягається шляхом виконання різноманітних вправ:
1) прослухайте чи прочитайте речення та знайдіть слова – неологізми-запозичення,
2) прослухайте текст та знайдіть там неологізми-запозичення, запишіть їх,
3) поясніть значення неологізмів-запозичення у тексті та без нього,
4) визначте, з якої мови було запозичене слово,
5) розподіліть слова по джерелу запозичення.
Наступні вправи рекомендовано для розширення та закріплення знань учнів:
1) перекладіть речення без допомоги словника,
2) перекладіть слово за допомогою словника,
3) складіть діалог на вільну тему з використанням будь-яких неологізмів-запозичень,
4) складіть повідомлення на задану тему з використанням визначених неологізмів,
5) напишіть статтю на визначену тему в газету чи журнал, використовуючи неологізми-запозичення,
6) виконайте вправи на швидкість у процесі гри.
| ! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
| ! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
| ! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
| ! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
| ! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
| → | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |