Бетховен. 9-ая симфония. (Укр.)

ФНАЛ ДЕВ ЯТО СИМФОН Л. БЕТХОВЕНА ВСТУП. Кожна з музичних епох висува на переднй план визначене коло жанрв, найбльш вдповдний естетичним установкам. Так, наприклад, епоха Барокко пднесла так жанри як меса, пасони, оратор. В них сила художньо д формувалась завдяки поднанню двох факторв сторично складених словесних текств, втливших глибинний змст хорове нтонування, пдкрпленного могутнстю оркестрового звучання.

В епоху вденського класцизму вдбуваеться пднесення жанра нструментально симфон , котра прийняла свордну змстовну естафету вд вокально-нструментальних жанрв. В симфон знайшло вдображення нове свтовдчуття людей,об днанних новими деями. В 1918 роц Пауль Беккер, вдповдаючи на запитання Що таке симфоня , писав Симфоня для художника це засб сплкування з допомогою засобв нструментально музики широкими колами сприймаючих

мас. Художник, створюючи задумку симфон, поряд з цим створю деальне уявлення активно дючй аудитор. Але рамки старих жанрв не могли вмстити нового змсту тому вдбулась змна приортетв. Чисто нструментальна музика зосередилась в жанрах сонат симфонй, а музика вокальна хорова знайшла сво переломлення в нову епоху у бльш демократичних жанрах гмнах, пснях, кантатах. Жанр симфонй, що прийшов на змну жанру меси, стверджувала панування колективного початку, але дещо

ншими засобами в нших формах. В данй робот особлива увага придлена фналам дев ято симфон, так як саме в цьому роздл симфончного циклу не лише нтутивно малось на уваз , але реально було присутн слово представлене хоровим звучанням поднання словесного нстркментального початкв. П. Беккер Симфоня вд Бетховена до Малра. Л.1926, цитовано Аражовським М Симфоня . мпульс дав Л. Бетховен, який розширив партитурну палтру фнала 9 симфон хоровими

партями. Цей смливий новаторський крок у творчост послдовникв Бетховена Г. Малр широко примнив хор у свох симфонях представника постромантично школи, А. Скрябна 1 симфоня, включення хорово фуги в кульмнацю фнала , що вдобразив де росйського симфонзму. Залучення в симфоню як жанр первинно нструментальний поетичного або прозачного слова, а вслд за ним вокально нтонац тембра людського голосу, вдкрило необмежений простр для жанрового синтезу .

Так виникла могутня генераця вокальних симфонй , майже авторитетних репертуарних у виконавськй практиц наших днв. Частина з них орнтована на жанровий контакт з вокальним циклом передумовляю пдключення до арсеналу нструментальних тембрв сольного вокально нтонацйного вимовлення наприклад, 14 симфонй Шостаковича, 2 симфон Г. Канчел. Одначе найбльш приваблюючою для композитроських принад з явилась та глочка вокальних симфонй, яка напрямки зв язана з хоровими масивами звучань, спроможними

пдсилити, акцентувати , виразити в слов символку твору, пдкреслити його смислов драматургчн вузли , пднести пафос лтературно програми в найбльш мсткй зрозумлй слухачу форм. Вс ц найважливш функц викону хор. Його введення в симфончну партитуру мотивуться рзними причинами, ндивдуальними в кожному окремому випадку,але сам факт появи в симфон хорового фрагмента це вже подя, причому надзвичайно значна для авторсько концепц потебуюча додаткового омислення як виконавцем , так

диригентом. В центр уваги дано роботи знаходяться творч процеси, спввдношен з музичним твором, але проткаюч псля його складення. Мова пде про таке вживання у внутршнй художнй свт твору, коли останн ста для нтерпретатора начебто свом , зараз створеним. Видлена нами посередня мж композитором слухачем мся дуже значна. нтерпретатори вносять величезний вклад у розвиток музично культури. Звичайно, особливе мсце в цьому ряду займа виконавець музики, бо саме з його участю музика ста свдомо

значним явищем. Особливо цкавими аспектами ц теми мен здаються питання диригентсько нтерпретац. Диригент , будь вн диригентом хору чи оркестру , сплкуться з слухацькою аудиторю через тестопластичну символку, об днуючу його з виконавським колективом. Область творчого освоння музики диригентом зокрема стадя формування нтерпретацйно задумки все ще не зайняли належного мсця в хорознавчих дослдженнях. В робот над тепершним рефератом була використована

лише та лтература , яка безпосередньо стосуться творчо особистост Бетховена питань нтерпретац, у приватност диригентсько взагал а н окремо хорознавчо В. Фуртвенглер Про ремесло диригента , нтерпретаця виршена проблема , В. Москаленко Творчий аспект музично нтерпретац, П. Хиндемт Диригентське виконавство, А. Альшванг Бетховен та нш.

Спроба неповного виршення цього завдання, а розгляд лише одного його аспекту на приклад фнала 9 о симфон Бетховена в нтерпретац видатного нмецького диригента ХХ столття В. Фуртвенглера головною метою даного дипломного реферату. 2 ОСНОВНИЙ РОЗДЛ Дев ята симфоня Бетховена, симфоня з хорами, по праву вважаться вершиною не лише творчост композитора, але й внцем величезного шляху розвитку класично симфон.

Великою цкавстю сторя створення твору. Повна гармоня мж формою змстом вимогала багато рокв уперто систематично прац. Тимчасовий промжок мж першими музичними думками , котр покладен в основу 9-о симфон хоровим апофеозом охоплю 1809-1824 роки. Дванадцять рокв розриву мж написаного в 1910 роц 8 ою симфоню фнальною симфончною поемою з хорами наснажили останню бльш широким колом образв, дей, флософських проблем. Абсолютно ясно, що подбна кльксть образно дейних переплетнь, не могла вкластись у рамки драматичного

симфонзму. Тому монументальн думки вилились у розповдальний тон епчного жанру . В музичному втленн свох задумок Бетховен у 9 й симфон перевершив вс очкування тут не лише злились водино народнсть, доступнсть музично мови, монотематизм монолтнсть форми , але й на шляху втлення вищо де композитор демократизував сам жанр симфон, допустивши у фнал наявнсть вербального початку. Монотематичний об днуючий принцип, що прорвався через слово в фнальнй тем апофеоза, не мг не виявити

вербальних вокальних псенних нтонацй у свому initio. Його нтервальна сфера гармончний фон кварто квнтово нтонац ля м Д Т D-dur 1 частини дода до ц початково квнти квартовий тончний ход мотива дол ре ля пр. 1 . Псенн , спвуч нтонац , передчуваюч тему радост фнала , криються в ПП 1 частини пр. 2 . Вс приклади подан в додатку. Тематизм 2 о частини скерцо, записаний за 8 рокв до

створення симфон, нагадуючо мелодику коливань руху австрйського народного танцю лендлера, як не можна бльше перевершу нтонац перших тактв теми радост. Рзномантн прояви через нтонацйну образнсть життво дйсност перших трьох частин симфон 1 ч суперечка з долею 2 ч . картина тематично гри 3 ч. лрична меланхоля , мрйливсть вимогала величезних пропорцй об днуючого фналу. Симфонзм Бетховена на всьому протяз свого розвитку вдтворював стремлння до поднення нструменталзму

з словом. В основ фнала 9 о симфон покладен поетичний текст цей смливий новаторський крок , виправданий самою дею твору, вимогав незвичайного корнного розширення засобв виразност. Шиллервський текст оди До радост , написаний 1785 роц викликав величезний ентузазм серед нмецько молод, як заклик до загального братства людей. Сам жанр музичного втлення оди тсно пов язаний з мистецтвом передреволюцйного революцйного часу, так званою компанйською пснею

Gesellschaftslied жанром хорово псн, популярно ще в юност Бетховена у театральних постановках комчно опери. Компанйськ псн канти отримали особливо широке розповсюдження у Франц у творчост композиторв Монснь, Дезеда, Гретр, Далейрака, Флдора. Для хорових псень такого роду характерно поступового руху рвними довготами при помрному швидкому темп. Тематика компанйских псень завжди була близькою

Бетховену. В даному жанр витримана псня Взамне кохання , мелодя яко близька до майбутньо Оди пр. 5 . В Фантаз для фортепано оркестру з хором, прославляючим силу мистецтва повторются та ж мелодя пр. 6 . В спадщин Бетховена зустрчаються нш тлумачення Шллеровсько оди . Ось накид мелодй радост , що вдноститься до1812 року пр. 7 . Останнй ескз мелод радост ма дату 1822 року пр.

8 . Серед усх цих компанйських псень, прославляючих днсть людей, мелодя радост в 9 й симфон видляться свою бездоганнстю найрдшою красою красою народно псн. Не бувши цлком народною , мелодя ця мала не лише структурн особливост, але народну мудрсть , що буквально перекладаться словом фольклор подбних наспвв. Другий фнал 9 о симфон длиться на дв нервн частини на нструментальний вступ вокально нструментальний роздл фнала.

Майже до allegro assai бо лише з цього моменту в оркестрову фактуру вливаться хор. Це не випадковим, тому що в нструментальнй частин вступу Бетховен, пдсумовуючи вс ведуч теми попереднх трьох частин , начебто пдводить висновок всьому, промовленому ранше. Доручивши спочатку оркестровй групи експозицю першу стадю розвитку теми оди До радост лише в allegro assai оркестрово звучност композиторов стало недостатньо вербально оформлена

музична нтонаця вплетена в хорову фактуру стала мпульсом всього наступного розвитку. Хорова драматургя основуться на деклькох найважливйших композицйно вузлових моментах 1. allegro assai - свордна експозиця 2. alla Marcia перший епзод складно разробки . 540 4 т. хоровий рефрен в розробц andante maestoso контрастний хоральний роздл розробки, експонуючий другу тему майбутньо фуги. Аllegro energico подвйна фуга, заключний роздл розробки allegro ma non tanto

перший роздл коди. Prestissimo це другий роздл коди. Форма фнала явля собою складний снтез сонатно варацйно, рондально форм. Рхард Вагнер , працюючи з дрездонським хором оркестром над 9 ою симфоню Бетховена, казав, що загальнодоступнсть захоплення цю симфоню залежить в основному вд того , наскльки вдасться перемогти труднощ у виконанн хорових фрагментв.

Вн розумв, що завдання , поставленн в них, можуть бути вдало виконан , лише великою , притому запалюючою масою спвцв , для чого знадобилось розширення хору. Але всх цих приготувань, навть сама наявнсть хору в симфончному цикл, далеко недостатня для того, щоб музика у концертному втленн слухачем сприймалась, як шедевр мистецтва. Велику роль у виконанн цього твору та якого завгодно ншого колективного твору , що виконуться , гра

творча особистсть диригента, його вмння розумти вдчувати суть задумки композитора. Диригент повинен володти талантом нтерпретатора, мпровезатора музики. В цьому зв язку хотлося б зупинитись на фгур чудового майстра маестро Фуртвенглера. Його свтова слава обумовлена не лише тим, що вн звертався в диригентськй практиц до стилв рзних авторв Гайдн, Моцарт, Бетховен, Брамс, Шуберт,

Малр та нш , а в першу чергу його неординарними здбностями диригента нтерпретатора , музиканта. При прослухованн творв пд кервництвом Фуртвенглера ста абсолютно ясно, що вн центральним ланцюгом в трад композитор виконавець слухач , саме вн як тонкий диригент викону функцю виконавця нтерпретатора . Тому мен дуже цкаво подивитись на авторський текст 9 о симфон Бетховена крзь призму сприйняття видатного нтерпретатора музики

Фуртвенглера. Ледве чи що небудь ще у сфер музично дяльност так явно , так вдкрито бачене для всх, як мистецтво керування хором та оркестром. Слухач стають прямими свдками всх тамниць передач флюдв вд диригента до колектива вд колектива до диригента. В основ диригування лежить мистецтво тако передач . За допомогою порвняно простих рухв диригент визнача до найменших дрбниць характер ритма, звучання , експрес всього ансамбля. Ц рухи пов язан з ритмом особливо рзномантними зробити х не вдаться. все ж

так важко уявити наскльки рзнохарактерними можуть бути д на хоровий чи оркестровий колектив рзних диригентв. Тому один той же колектив звучить в руках одного диригента заокруглено , повно , врвноважено, а пд кервництвом ншого рзко, шорстко вуглувато Чи не занадто ми часто помчамо, що вдрзняться в вучанн одного того ж колективу, керованого рзними диригентами , мабуть настльки ж очевидн, як при гр двох скрипачв , чи виконання двох спвцв. В таких випадках завжди кажуть про навювання , про силу особистост.

Безсумнвно , що все це в яксь мр ма мсце, але головне криться в технц диригента. Його технка диктуться його особистстю , бо на формування вплива певна ндивдуальна потреба в самовираженн . При диригуванн мова йде в першу чергу про передачу ритмичного початку. Диригент перш за все встановлю темп, а з нього витка все останн чтксть, ансамбль нше. Отже, в allegro assai Фуртвенглер практику темп, вказаний

Бетховеном перш за все, як характер до виконання. А реальний темп сполуча в соб динамку руху Аllegro мрнсть у чергуванн мелодичних фраз Andante навть чткий поступ Adagio. Лише такий сплав деклькох рзнордних темповий одиниць да цлсний результат урочистий характер Allegro assai . Аналогчна ситуаця складаться в першому епзод умовно розробки Allegro assai vivace - свордному марш. Останнй в трактовц

Фуртвенглера здобува риси то герочного марша , завдяки пасивност оркестрово хорових подвонь , то межу з характером скрцо розрджена фактура з пдкреслено стокатним рухом, створюючим враження нескнченого ритму. Цкавою представлена трактовка хорового рефрену 5 т. псля 530 загальна хоральнсть без того пдкреслена композитором в об днанн хорового мдно духового хоралв. Посилються диригентом, вимагаючим вд хориств зовсм плавного ведення партй з розтяганням кожно ритмчно

дол. А рвний рух восьмими в струнному пласт загально фактури Фуртвенглер начебто невлю , пдкорюючи його хоральному характеру всього роздлу. Вн змушу оркестр спвати разом з хором хор переда сво специфчн якост оркестровим голосам. Спв, наспвуюча фразировка , що диктуться хоральнстю являться тут принципово вдрзняючою вд органзуючого ритмчного початку , переважаючого в славльних епзодах.

Другий епзод розробки Andante maestroso продовжу традиц , закладен в попередньому роздл . Але ще бльш укрупнена ритмка замсть специфчна метрика 32 замсть 68 змушу диригента ще бльш осмислено проспвувати цей роздл. Експозиця теми фуги в теноровй басовй групах хору несе в соб стримансть протестантького хоралу, на основ якого будуться його мелодика. Показно те , що композитор перший раз дуже довго проголошу цю тему , начебто вдтягуючи момент полфончних перепитй слдуючо подвйно фуги. це невипадково , бо мелодична

хорова фраза пдтекстовуться словами Обймтесь мльйон цим Фуртвенглер пдтриму задумку композитора , даючи можливсть хору видлятись з загально маси виконавцв змушуючи оркестр грати на деклька нюансв тихше , нж вказане композитором ff . Заключний роздл фналу , що починаться з подвйно фуги, темп яко вдтворю мелодику До радост Обймтесь мльйони , композитор робить заголовком темп

Allegro energico , sempre ben marcato. Звичайно, даний темп також в першу чергу повдомля образний характер рухв , нж його реальну пульсацю. Фуртвенглер тонко помтив цю дею композитора. Голоси хорово фактури , що злилися разом , в контрапунктичних перестановках сприймаються слухачем безмежно чтко , ясно бо вивренсть кожно теми фуги у виконанн хориств , злагодженсть хорового ансамблю принесуть в соб той самий заряд енерг , заявлений композитором в темповй ремарц.

Маштабна кода якби осимлю в соб риси виконання всх попереднх роздлв хорового фналу. Тут моторика притаманна тем радост мрний крок друго теми фуги Обймтесь мльйони. Але вс ц особливост об днуються Фуртвенглером в одному загальному для всх виконавцв стан масовому порив , вдображеним в фнальнй тем братства . Перщий раз в фнал Слово прориваться в свордному оркестровому пролоз передумовляюючи виступ хору .

Партя солруючого басу начебто верболзу попередн нтонацйн речитац волончел контрабаса , насичу х максимально доступним осмисленням. зараз надал в безпосередньо хоровому роздл словесн нтонац начебто пдтверджують висловлене ранше , але на цей раз за допомогою лексики. З другого боку , н один з голосв хорово фактури не залишуться покинутим , не пдприманим його обов язково дублю хоча б один з тембральних голосв оркестрово групи.

Таким чином , Бетховен по перше насичу нструментальну нтонацю зрозумлим осмисленням , що де разом з хоровим солруючими голосами , а по друге досяга ефекта розщеплення початково нструментально мелодики кожен звук загально фактури нби роздвоються , розщеплються в нструментальному вдтворенн його вокальному словесному вдображенн. Можливо тому Фуртвенглер вимогав вд хориств , в деякому смисл, форсуючого звуковидобування. Кожна нова звукова нтонаця вжтворються за допомогою цленаправлено атаки , вдкритим вльним звуком, що

зразу ж створю враження наче перед нами не лише два змшаних хора один дитячий, а як мнмум десять хорв, проголошуючих основну дею симфон пр. 9 . Таким чином масовсть звучання хорових епзодв в тих фрагментах форми , де перевищено урочистий припднятий характер тема До радост в нтерпретац Фуртвенглера нагаду спорднен за духовним наповненням стиль виконання масових революцйних псень , вдомих кожному бетховенському сучаснику.

При виконанн любого твору теми До раост диригент стикаться з певними труднощами вдтворення теми в рзних голосах хорово фактури. Так , наприклад , у першому хоровому приспв 3 т до 260 найбльш складною сдаться партя тенора, в мелодиц яко поднуються мрн оспвування, притаманн всм останнм голосам альт бас , з широкими октавними ходами, як в швидкому темп вимагають особливо акуратного осмисленого виконання. тенорова партя . У другому приспв 1т до 270 нтонацйн труднощ тенора тепер наслду бас, партя якого особливо насичуться

повторенням одного звука що теж далеко не просто вимага постйного осмисленого пдвищення кожного звуку, що повторються крупнонтервальними стрибками . Аналогчн труднощ присутн в альтовй парт , де чате повторення одного того же звуку ля теж вимога у виконанн до пдвищення пр. 10 парт баса альта. В драматур фналу одне з ведучих мсць належить хоралу . Саме засобами цього жанру виршу один з центральних епзодв фналу

Andante maestoso G dur . Гмн братству втлю квнтесенцю шллервсько оди Обймтесь мльйони . Хоральний склад звучання , що виражений через сувору датонку неспшно розвернуто мелод в парт чоловчих голосв, нагаду суворий склад стилю Палестрини. Можливо, сама хоральнсть фактури наштовхнула Фуртвенглера на певне тлумачення академчна округлсть звуку, бездоганна злагоднсть ансамблю, кришталева

чистота, унсоннсть кожного хорового голосу, плавнсть ведення мелод . Вс ц якост притаманн даному виконанню. Але абсолютно ясно, що такй бездоганнй злагодженостсприяла довга праця над явними труднощами з хоровим колективом. По - перше в цьому роздл вперше проводиться друга тема фнально подвйно фуги, тому нтонування вимовлення повинно бути особливо значним . Для цього Бетховен доруче експозицйне проведення тенорово басово хоровим групам на ff спецально виставляючи

штрих staccato, пдкреслюючи в даному випадку ритмчний малюнок. Рух у цьому роздл повинен обов язково вдповдати ритму . З другого боку речетативонаспвуваний характер теми вимага не лише проголошення, а й певного проспвування, так як в дйсност спв, наспвуван фраза, розчинена у ритм це не лише зв язок мж оборними точками, але й дещо цлсне, яке в усх вдношеннях, в тому числ в ритмчному план то вириваться з загального ритму ,

то знову зливаться з ним. Саме снтез ритмчного пульсуючого наспвуваного об днуючого початкв допомагають Фуртвенглеру добитись найкращо злагодженост цльност звучання. Особлив труднощ виникають у кульмнацйному епзод Adagio ma non troppo , ma divoto хорале молитв людства. Щоб досягти ясност, чистоти звучання при контрастних днамчних перепадах, диригентов, виходяч з загального емоцонального стану, треба прикласти буже багато зусиль, щоб ця складна в нтонацйно гармончному план

молитва , прозвучала щиро. Безлч альтерацй в партях хорових голосв, залуча за собою змну гармончного плана, щобудуться загальним хоровим ансамблем. Зменшен нтервали, що присутн в парях сопрано альта потребують осмислено орнтац на опорний тон соль. Перепади голосно динамки супроводжуються широконтервальними стрибками в кожнй хоровй парт, роздленими паузою. Тому орнтуватись в мелодико гармончних подях таких фрагментв виконавцям досить важко. Диригент повинен ретельно слдкувати за тим, щоб в момент хорово паузи , що

звучить в цей час , оркестр ясно чтко вимовив основн звуки слдуючо гармон. Сполучення специфки виконання масових хоральних епзодв зливаться водино в короткй, але насиченй полфончним розвитком подвйно фуги контрапунктичн перестановки двох тем До радост Обймтесь мльйони. Фуртвенглер вмло контролю баланс мж вдкритстю звуковидобування в тем До радост пдкреслено академчним коловим виконанням теми

Обймйтесь мльйони. Певну складнсть явля собою одночасне проголошення двох головних дей симфон паралельне х проведення повинно супроводжуватись бездоганною фразировкою, метроритмчною злагодженстю, голоснодинамчним пропорцюванням чткою виразною дкцю виконавцв. Лише такий сплав допомага Фуртвенглеру зробити цю подвйну фугу дйсним фналом величезного циклчного твору. Таким чином, Фуртвенглер ,йдучи слдом за авторським оригналом, що колись було пережито не ним , а ншими,

у твор ,давно отримавшему кнцевий вигляд, начебто де назад до задумки композитора, пробиваючись вд зовншнього вигляду твору до внутршнього наповнення його .Шлях Фуртвенглера можна охарактеризувати як кроптке прочитання групування готових деталей. У Бетховена детал вдпорядковуються баченню цлого, вд нього отримають свою логку, сво особливе життя. Фуртвенглер шука, реконструю бачене , що керувало тим, хто створив чудовий твр.

Саме в цьому основне завдання будь якого виконання. ЗАКНЧЕННЯ нтерпрентувати це вдтворювати в соб твр, який граш казав А. Карто. Деяким прийомам вдтворення в соб твору була присвячена дана робота. Була розглянута лише одна реалзаця , виконавська верся фналу 9 о симфон Бетховена, здйснена хором оркестром Дрезденсько флармон пд кервництвом знаменитого диригента , тонкого

музиканта, майстра сво справи, маестро В. Фуртвенглера. В його диригуванн проявляються не лише вище перерахован професйн якост, але й рдко присутнй в людях дар нстиктивного, нтутивного, через пдсвдоме вдчуття сплкування не лише с виконавським колективом, але з усю слухацькою аудторю. Музика Бетховена для Фуртвенглера - це прекрасний благодйний грунт для реалзац нтерпретаторських можливостей, бо Бетховен не терпв самовладних ршень, а дозволяв усм приймати участь

в свох ршеннях. нтерпретаця Фуртвенглера хорового фналу 9 о симфон Бетховена - чудовий приклад узгодженост мж мовою звукв мовою душ, мж архтектурою музики драматичною дю, що вдтворються в людськй душ. Фуртвенглер у фнал 9 о симфон, йдучий за свми ж професйними принципами , органзову композицйну архтектонку за допомогою абстрактно обраного темпу, а вповн конкретно продуманого вдповдного характеру виконання , характеру образа, намченого композитором.

Темп для Фуртвенглера це найважливйший, органзуючий об дуючий початок цлого. Хор в нтерпретаторськй верс Фуртвенглера не просто один з пластв оркестрово фактури. Диригент часом навмисно видля хорову групу з загального звукового потоку, надляючи його функцями солста, проголошуючого основну дею твору. У вдповдност з авторською задумкою Фуртвенглер по рзному тракту хорову звучнсть наближенсть до стилю, виконання масово псн в проведеннях

теми До радост, акуратнсть формування звука в хоральних епзодах, синкретичну днсть двох , здавалось, полярних початкв при виконанн заключно подвйно фуги. В даному варант виконання фналу 9 о симфон Бетховена Фуртвенглер з являться перед нами не лише як професйний кервник, вмючий пдкоряти свой творчй вол величезну виконавську масу, а як талановитий хормейстер, знаючий витонченсть хорового виконання.

Це проявляться в чистот нтонування, злагодженност хорового ансамбля, ясност хорово фактури не лише в гомофонних епзодах, але в полфончнй горизонтал контрапунктуючих голосв подвйно фуги. Будь - яка нтерпретаторська верся оцнються слухачем по його художнм параметрам, впевненост у вдповдност з задумкою композитора. Фуртвенглер виступа у фнал 9 о симфон, як носй дей Бетховена, спвавтор, що да право жити цьому твору, бути актуальним для багатьох поколнь.