Аналітика на сторінках газети

Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад “Запорізький національний технічний університет” Факультет гуманітарно-правовий Кафедра журналістики КУРСОВА РОБОТА АНАЛІТИКА НА СТОРНІКАХ ГАЗЕТИ «Суббота плюс» Студенка групи (ГПз-416) (Загорська О. В.) Запоріжжя 2008 Зміст Вступ 1. Особливості аналітики в газеті: поняття, принципи створення, структура 1.1

Поняття аналiтики 1.2 Принципи створення аналiтичних жанрiв та роль журналiста 1.3 Особливостi подання аналiтичних матерiалiв 2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс» 2.1 Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi «Суббота плюс» 2.2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс» Висновки Список використаних джерел та лiтератури Вступ

Мас-медіа будь-якої країни, яка вважається цивілізованою, тримається на трьох китах. Перший із них - економіка, матеріальні підвалини існування системи засобів масової інформації (ЗМІ); другий - закон, законодавчі основи функціонування газет, журналів, інформаційних агентств, книговидавництв, телебачення, радіомовлення, реклами, їхніх відносин із владою, суспільством, бізнесом; третій - професіоналізм журналістів, тобто рівень

їхньої кваліфікації, загальна, політична, фахова культура [1.54]. Кожного дня у світі відбувається маса подій, про які ми дізнаємося через телебачення, радіо та газети. Усі ці напрямки мають свою структуру висвітлення подій. Телебачення та радіо мають змогу інформувати читача чи слухача одразу після події яка відбулася, а газети у свою чергу дають більш ширшу інформацію, аналізують

її, розкривають сутність події, чому це відбулося, за яких причин і якщо треба інформують, що зробити, щоб подія більше не повторювалась. Головною складовою цього є аналіз який призначений для більш глибшого та ширшого опису події. Журналістика як цілісність і особливо її аналітичне крило вимагає від її працівників певних навичок аналітичного мислення [5.58].

Метою роботи є аналіз висвітлення аналітики на шпальтах газети «Суббота плюс». Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань: 1. визначити поняття «аналітичного жанру»; 2. розглянути принципи подання аналітичного матеріалу; 3. проаналізувати особливості висвітлення аналітичного матеріалу; 4. дослідити жанрову своєрідність написання аналітичних жанрів;

Об'єктом дослідження є висвітлення проблем аналітики в газеті «Суббота плюс». Предметом дослідження є аналітичні статті на шпальтах газети «Суббота плюс». У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, порівняльно-історичний, структурно-типологічний. Методологічна й теоретична основа дослідження. До розгляду проблем висвітлення аналітичних жанрів зверталися такі вчені, як

А. Грабельников, В. Моісеєв, А. Москаленко вони дослідили історичні, теоретичні та практичні аспекти аналітичної журналістики, де невід'ємною частиною є аналітика в газеті. Детальне вивчення отримали аналітичні жанри в таких науковців, як В. Здоровега, Г. Мельник, М. Кім, А. Тертичний, З. Смелкова та інші. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було здійснено аналіз аналітичних жанрів

«Суббота плюс». Практичне значення одержаних результатів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані під час подальших наукових розробок, а також при підготовці лекційних та практичних занять із курсу «Аналітичні жанри». Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи - 27 сторінок. Список використаної літератури включає 25 найменувань (викладених

на 2 сторінках). 1. Особливостi аналiтики в газетi: поняття, принципи створення, структура 1.1 Поняття аналітики Журналістська аналітика - широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке відображення не може обійтись без вичленування, виділення, відбору певних явищ, а це вже початок аналізу. Він передбачає будь-якому мислительному процесу. Мислення фактами, яке домінує у новинній журналістиці, не означає відсутності аналітичного начала.

І навпаки, понятійне мислення у журналістиці, на відміну від понятійно-теоретичного, суто наукового, як правило, предметне, фактологічне [1.184]. Поняття «аналіз» - метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь - не тільки лягло в основу назви групи жанрів (аналітичні), але й обумовило їх особливості [2.190.]. Якщо ціль інформаційних жанрів - оперативно повідомити про той чи

інший факт, подію, явище, то ціль аналітичних жанрів - не тільки повідомити читача, глядача або слухача про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити «корінь», показати крім явища і його сутність. У цих жанрах основу становить осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів), причому автор залучає читача в однодумці, тобто в активні соратники самого процесу мислення. Таким чином, в аналітичних жанрах на перший план висуваються функції впливу на читача, переконання

в правильності авторської позиції. Слово «аналіз» грецького походження і у буквальному перекладі означає розкладання, розчленування. Аналізом називають процес мисленнєвого, а також часткового реального розчленування предмета, явища на частини, з метою ліпшого, детальнішого їх розгляду. Будь-яка людина користується міркуванням, тобто вдається до такого розумового процесу, у процесі якого

на підставі вже наявних знань здобувають нові знання. Сам процес мислення охоплює аналіз даних в уявленні предметів - розкладання їх на окремі ознаки, виявлення їх зв'язку з іншими предметами. Аналіз як спосіб пізнання дійсності відіграє у журналістській практиці головну роль. Якщо в інформаційному відтворенні аналіз супроводить попередню роботу автора щодо відбору, систематизації

подій і фактів, то в їх осмисленні й узагальненні вони домінують. Аналітичні методи дають змогу проникнути у внутрішню суть явищ, яке може сприяти відшукуванню об'єктивної істини, а може слугувати її спотворенню. Тому в очах реципієнтів журналістська аналітика є більш тенденційною, ніж подієва інформація. Щоб заслужити довіру аудиторії, журналіст-аналітик повинен ґрунтувати свої висновки на якомога більшій кількості достовірних фактів, бути максимально об'єктивним

і неупереджено викладати різні погляди, не нав'язуючи, а підводячи свого колективного співрозмовника до відповідних висновків. Об'єктивний аналіз не може не супроводжуватись критичним підходом до явищ життя. Специфічним різновидом аналітичного підходу до явищ дійсності є актуальне в умовах демократичного суспільства журналістське прогнозування подій і явищ, їх можливих наслідків. Таким чином аналітика у деяких випадках

є невід'ємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, пропущених через відношення до них журналіста. Вона може впливати на суспільну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументація, система доказів, спрямованих на підтвердження певної крапки зору. Аналіз припускає наявність власної крапки зору на предмет дослідження, заснованого на вивченні всіх можливих обставин події. Аргументація в публіцистиці вимагає логіки фактів.

Але ще й внутрішньої логіки - зв'язку між ними й логіки побудови всього добутку: послідовного розвитку сюжету, переходів між його частинами, контрапункту й підсумку. У цілому, сучасна аналітична журналістика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спілкування, допомагаючи становленню цивільної самосвідомості людей. 1.2 Принципи створення аналітичних жанрів та роль журналіста

Аналітичні жанри відрізняються глибоким, детальним проробленням причинно-наслідкових зв'язків, оцінних відносин предмета, ґрунтовністю аргументацій і т.д. Предметною підставою таких жанрів виступають соціальні ситуації, проблеми, конфлікти. У сферу дослідження дійсності залучені методи узагальнення, аналізу, синтезу. Основна вимога до аналітичних жанрів - виваженність фактів, доказовість

і чітка авторська позиція [7.130] Складність структурної організації аналітичних жанрів полягає в тому, що журналіст має справу, як правило, з великою групою фактів, які вже у початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання та класифікації на різних підставах, знаходження причинно-наслідкових зв'язків між ними і т.д. Саме на цьому етапі творчого процесу вирішуються основні питання, пов'язані з

єдиною організацією фактів у структурну тканину добутку. Цілісність може бути досягнута при наявності певної концепції, ідеї або думки. Журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити вузлові моменти основної проблеми і виявити метод пред'явлення фактологічних даних. Після цього стає можливим визначення доцільних пропорцій

між різними частинами тексту. Важливо не просто пред'явити читачеві факти, а проілюструвати їх у контексті тієї проблеми, що журналіст намагається розглянути. Тому при структурній організації статті головна роль приділяється наступним моментам: – висуванню основної тези для доказу; – побудові системи аргументації, що розкриває суть висунутої тези; – висновкам із системи доказу [3.302] Дослідник А.Тертичний [5] до аналітичних жанрів відносить: – аналітичний звіт;

– аналітична кореспонденція; – аналітичне інтерв'ю; – аналітичне опитування; – бесіда; – коментар; – лист; – соціологічне резюме; – анкета; – моніторинг; – рейтинг; – стовпчик. «Однією з найбільших примітних рис засобів масової інформації традиційної є націленість їх не стільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, тлумачення подій, процесів, ситуацій, що відбуваються. У силу цього засоби масової інформації виробили досить ефективну систему аналітичних

жанрів. Система ця не є чимось раз і назавжди даним - вона постійно розвивається, адаптуючись до тих завдань, які встають перед аналітичною журналістикою. Особливо помітні зміни відбулися в ній в останні роки: деякі відомі жанри «модифікувалися», а крім того, з'явилися нові стійкі типи аналітичних публікацій» зазначає вчений А.Тертичний [5]. Літературний критик, публіцист В.Здоровега [1], до аналітичних жанрів журналістики

відносить: – коментар; – кореспонденцію; – статтю; – огляд; – рецензію. Також він зазначає: «Навіть дуже стислий розгляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Величезний досвід масової інформації переконливо доводить, що вирішальним у творчому процесі є об'єктивність, глибина думки, однак немаловажне значення у сфері масового публічного спілкування має

різноманітність і адекватність форм вислову, їхня досконалість». Такі вчені як С. Гуревич [6], С. Корконосенко [14], В. Аграновський [9], С. Михайлин [11], солідарні з думкою Здоровеги, щодо аналітичних жанрів. Найважливішим виразним засобом, яким користуються журналісти, що звертаються до цих жанрів, є поняття осмислення фактів, що лежать в основі виникнення певної ситуації

пов'язаною з нею проблемою. Таким чином журналіст при створенні аналітичної інформації повинен не тільки проінформувати читача про подію, а і проаналізувати її виникнення і проблему, з'ясувати, що треба зробити для того, щоб ця проблема більше не відбувалась, або навпаки. Читач повинен повністю зрозуміти суть події і не тільки її загальні риси, а внутрішню проблему події.

1.3 Особливості подання аналітичних жанрів Ціль аналітичних жанрів - не тільки повідомити читача, про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити «корінь», показати крім явища і його сутність. Елементарним, найлаконічнішим аналітичним жанром, прийнято вважати коментар. Коментар найближчий до подієвої інформації. Він супроводжує новини й часто подається з ним в одній зв'язці. Коментарі в газетах теж супроводжуються з новинами.

Дехто схильний відносити коментар до інформаційного крила журналістики. Коментар не просто розширює повідомлення, а все-таки тлумачить подію. У коментарі журналіст може органічно вводити думки компетентних людей. Нерідко журналіст просить прокоментувати подію чи явище фахівців, політиків, учених. Коментар, звичайно, невеликий по обсягу, діловитий по стилю [1.195].

Кореспонденція - жанр, предметом якого виступає окремо взяте соціально значиме явище, виклад якого дається журналістам деталізовано. Журналіст не обов'язково повинен бути безпосереднім свідком того, що відбулося, він може відтворювати картину по розповідях очевидців або документам. Дослідник А.Тертичний [5.76] виділяє дві групи кореспонденції - інформаційні й аналітичні. Однак навіть в інформаційній допускають присутність «елементів оцінки, приписання,

прогнозу» , тобто операцій, властивій аналітиці. Таким чином, на наш погляд, коректніше відносити кореспонденцію до аналітичних жанрів. В якості жанрообразуючих назвемо наступні: « - окрема ситуація в її проблемному цілому як предмет дослідження; – виявлення закономірностей розвитку поточної дійсності на основі аналізу конкретної ситуації; – факт як основа тексту, як привід для його інтерпретації; – з'єднання особисто спостережуваних журналістом фактів

із фактами «вторинного» використання; – авторське міркування, що випливає з узагальнення описуваних фактів; – явно або неявно демонструюча ланцюжок: теза - аргументація - демонстрація - висновок»[14]. Стовпчик - жанр, що одержав широке поширення тільки в пострадянський період російської журналістики. У газетно-журнальну практику вона прийшла разом із модою на західні форми подачі аналітики. На смузі колонкові легко розпізнати формально. У жанровому плані колонка може включати елементи есе

(головна жанрова вимога до стовпчика - «містити лише одну точку зору, характеризуватися своїм «голосом» і стилем» [11]; фейлетону (критичний, іронічний тон стовпчика). Часом стовпчик може виявляти собою добуток , повністю написане в якому-небудь аналітичному (рецензія, огляд, коментар) або художньо-публіцистичному (есе, фейлетон) жанрах, що затруднює жанровий аналіз стовпчика. Образ автора в колонку може бути цікавий публіці завдяки авторитету колумниста (так на західний

манер називають авторів стовпчиків) або завдяки обраній їм «масці», типової або парадоксальної. Слово «рецензія» латинського походження. У перекладі означає «повідомлення», «перегляд», «оцінка», «відкликання». Рецензія як жанр виділяється по наступних змістовних ознаках: вона має строго заданий предмет дослідження (твір мистецтва, публіцистики, науки) і напрямок його аналізу (ідея добутку,

її актуальність і способи вираження)[3.153]. Як буде втілений зміст рецензії, цілком залежить від автора. Звідси й розмаїтість жанрових форм. Виділяють такі види рецензій: – рецензія-стаття (традиційна форма); – інтерв'ю (діалог, круглий стіл); – рецензія-фейлетон (гостро критична); – рецензія-нарис (об'ємна рецензія із включенням нарисових елементів - з історії мистецтв, з біографії творчих діячів); – рецензія-замітка (міні-рецензія, близька до анотації)[9.68].

У завдання автора рецензії входить повідомлення читачеві про новий добуток і оцінка його, тим самим журналіст сприяє вірному (із погляду рецензента) сприйняттю. Підручники й посібники відзначають, що рецензія - жанр не суб'єктивний, а заснований на аргументованому розборі джерела. У дійсності ситуація складніше. Дуже часто оцінки того самого добутку виявляються діаметрально протилежними - навіть у визнаних , авторитетних критиків.

Таким чином, рецензент переслідує дві мети: інформаційно-пізнавальну й дослідницьку, що припускає аналіз добутку. Головна особливість рецензії полягає в тім, що об'єктом дослідження в ній виступає відбита дійсність, інакше кажучи, рецензія є інформацією про інформації. Основу критичного відкликання становлять факти, але беруться вони, на відміну від інших жанрів, не з життя, а з добутків літератури, живопису й т.д.

Тобто факт у рецензії піддається вторинній обробці. Кожний вид критики (літературна, театральна й т.д.) має свої особливості, обумовлені специфікою того виду мистецтва, що перебуває в її компетенції. Вирішальне значення в рецензії має авторська поінформованість у даній темі. Чим фундаментальніше знання критика, тим змістовніша рецензія, переконлива аргументація, авторитетніше оцінка. Глибина критичного аналізу залежить від передбачуваного місця публікації рецензії.

На сторінках спеціалізованого видання рецензія повніше, серйозніше, складніше для розуміння людині «з боку», дилетантові. У рецензіях, призначених для масових газет і журналів, форма викладу й зміст повинні бути простіше, орієнтовані на масового глядача, читача, слухача. Обсяг критичного добутку також залежить від місця його публікації. Дати вичерпний, повністю аргументований аналіз у рамках невеликої газетної рецензії неможливо.

Є два шляхи рішення цієї проблеми. Перший - це обмеження кола розглянутих аспектів (наприклад, у кінорецензії говоримо про сюжет, гру акторів, режисерському задумі, умовчуємо про операторську роботу, монтаж, що виникають при культурних і ідейних асоціаціях). Другий - концентрація змісту, пропуск міркувань рецензента, виклад уже готових оцінок. До речі, основна ознака газетної популярної рецензії - гранична стислість елементів дослідження. Характеристика шляхом коротких висновків - широко розповсюджений у газетній практиці

прийом. Аргументоване дослідження, коли читач стикається з розумовим процесом критика, властиво докладним, професійним рецензіям, опублікованим у спеціалізованих виданнях. Відтворення предмету розбору - важливе завдання, що стоїть перед рецензентом. Від неї в чималому ступені залежить ефективність рецензії. Відтворення конкретизує процес аналізу, надає йому доказовий характер.

Однак тільки літературна критика здатна в точності відтворювати об'єкт дослідження - цитуючи його фрагменти. В інших областях мистецтва вербальне відтворення предмета рецензії не дає стовідсоткової подібності. У рецензії можна виділити два основних типи відтворення об'єкта; описовий, що дає конкретну «картинку», і абстрактну, передавальну емоційну реакцію рецензента й спрямований відразу на оцінку. Використання в рецензії спеціальної термінології обумовлено призначенням тексту - для фахівців або

для масового читача. Перевантажений вузькоспеціальною термінологією або професійним жаргоном текст демонструє поінформованість автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий текст демонструє поінформованість автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий читач не знає цієї умови. Якщо рецензент уживає подібні слова, він повинен намагатися їх пояснювати. Стаття Терміном «стаття» об'єднані досить різноманітні газетні тексти, серед яких розрізняють

наступні типи: загальнотеоретична стаття; практико-аналітична стаття; науково-популярна стаття; полемічна стаття; передова стаття; тактико-аналітична стаття. Загальнотеоретична стаття присвячується глобальним питанням суспільного розвитку. Практико-аналітична стаття призначена для розбору конкретних ситуацій і процесів, які можуть служити позитивним або негативним прикладом як для всього соціуму, так

і для окремих його сегментів. Науково-популярна стаття в доступній формі висвітлює питання й проблеми наукової сфери. Полемічна стаття являє собою дискусію, що автор розвертає зі своїм опонентом, конкретним або узагальненим. Полеміка може вестися як на глобальному рівні, що стосується питань розвитку суспільства, так і на часті, що зачіпає окрему взяту проблему й погляд на неї. Майже вимерлий вид - передова стаття - носить яскраво виражений пропагандистський характер, формулює

основні завдання, що коштують перед суспільством, і шляхи їхнього дозволу з погляду ідеології, відбиваною редакцією. Стаття характеризується широтою аналізованого матеріалу, узагальнення якого дає автор. Якщо в кореспонденції журналіст висвітлює конкретне явище, то в статті він досліджує цілу соціальну ситуацію або процес, тобто кілька груп фактів і явищ, тісно взаємозалежних між собою.

При підготовці статті, як і інших аналітичних матеріалів, дуже важливо враховувати вимоги, які пред'являються до матеріалів такого хареактеру. Використання аналітичних операцій, логічних методів пізнання дійсності - без цього текст не може претендувати на звання аналітичного. А. Тертичний [5] у такий спосіб формулює завдання, ознаки й етапи створення статті. Завдання, які стоять перед автором статті: 1. роз'яснення суті різних суспільних подій, феноменів,

демонстрація тенденцій їхнього розвитку, оцінка їхньої значимості; 2. аналіз і поширення передового досвіду рішення соціальних проблем; 3. критика не ефективних або помилкових шляхів розвитку, помилкових установок і шкідливих орієнтирів. Ознаки статті: 1. виявлення взаємозв'язку різних явищ і, як наслідок, сприяння аудиторії в збагненні цих взаємозв'язків;

2. використання аналітико-синтетичних операцій: порівняння; оцінки; деталізації; роз'яснення; пророкування; узагальнення. 3. використання комунікативних операцій: діалогічність; ситуативність. 4. виявлення й виклад зв'язків, спрямованих у минуле й майбутнє явища; 5. побудова від простого до складного, від видимого до невидимого, від відомого до невідомого, від безперечного до спірного. Успішність аналітичної публікації визначається наступними параметрами.

По-перше, відбором «нових сторін» дійсності, адекватних завданням аналітичного виступу (крайнім поданням «нових сторін» дійсності є сенсації: реальні, ініційовані пресові, «качки»). По-друге, вибором предметно-тематичної спрямованості, адекватної інтересом аудиторії (прив'язкою змісту до конкретного актуального виду діяльності; виявленням функціональної ролі описуваної діяльності; виявленням відповідності описуваного з нормативними вимогами й

ідеалами аудиторії). По-третє, співвіднесеністю аналізу з попередньої інформованості про нього аудиторії. Предметом відображення в статті може виступати подія, процес, соціальна ситуація. Перший етап тлумачення об'єкта відображення в статті - знайомство з ним. При цьому використовуються методи угрупування даних (упорядкування, систематизація) і типологізація даних (визначення стійких сполучень властивостей предметів).

Другий етап тлумачення - пояснення, тобто встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Третій етап тлумачення - прогнозування. Тут використовується метод експресивних оцінок; сценаріїв (вивчення публікацій про предмет на основі контент-аналіза, що веде до прогнозування); метод екстраполяції (поширення висновків по одній або декілька частин явища на інші частини або інші явища,віднесені в майбутнє). Четвертий етап тлумачення - оцінка.

Можуть бути застосовані методи виборчого показу (цитування, переказ); прямої авторської оцінки, експертних оцінок. До некоректних, маніпулятивним, методам ставляться метод домислу й «перетримувань» (перекручування явища в надії на непоінформованість публіки); апеляція до «особистості»; апеляція до «публіки»; «навішення ярликів». П'ятий етап тлумачення - програма дій, пропонована журналістом в існуючих умовах. Як досягти мети, маючи певні ресурси потрібно задіяти, щоб досягти потрібної мети.

Композиція статті, як правило, визначається тим, який спосіб дослідження дійсності вибере автор. Чи піде він по шляху дедуктивного умовиводу (від загального до частки) або індуктивного (від часткового до загального). У першому випадку міркування будуть передувати фактам, у другому навпаки. По стилістичних особливостях статті можна розділити на дві більші групи. 1. Статті, орієнтовані на науковий стиль виклади.

Такі тексти характеризуються строгістю мови, достатком термінів, складним синтаксисом, що передає логічний характер міркувань автора й дозволяючи «стискати» інформацію. 2. Статті, орієнтовані на невимушений, «белетризований» виклад. У таких текстах активізується авторське «я», використовуються експресивні прийоми (іронія, гіпербола), розмовна лексика. Помітно змінюється синтаксис, здобуваючи розмовне фарбування - збільшується число

недовгих пропозицій, безсполучникових зв'язків. У сучасних умовах «інтимітизації» газетної мови питома вага статей цього типу помітно зріс. Огляд і огляд преси По своєму стилістичному ладі до статті примикає огляд. Однак від статті його відрізняє концентрація не на логічних зв'язках, а на ефективних і наочних прикладах, в деталях. Огляд покликаний, по-перше, давати панораму подій,

і тільки по-друге - відшукувати єднальні їхні нитки. Предмет огляду - осмислення системи подій якої-небудь сфери громадського життя, обмежених тематичними й (або) просторово тимчасовими рамками. Огляд - свого роду підсумок певного періоду життя, що викликає необхідність чіткої періодичності їхнього виходу;щотижневі, щомісячні й т.п. Близько до огляду примикають такі жанри, як огляд редакційної пошти й огляд засобів масової

інформації. Огляд листів у редакцію, як і огляд, може базуватися на тематичній і тимчасовій основі. Основні форми огляду засобів масової інформації: – інформаційний огляд, що містить повідомлення про найбільш важливі матеріали одного або декількох видань [6.107]; – тематичний огляд, що демонструє широкий спектр думок висловлених різними виданнями по певній темі [5.99]. Таким чином можна зробити такий висновок, що аналітичні жанри мають

свою специфіку піднесення інформації, головною їхньою метою є аналіз. У них загальне призначення: аналіз ситуацій, що виникають і розвиваються в різних сферах. 2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс» 2.1 Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi «Суббота плюс» В газетi «Суббота плюс» працюють багато талановитих журналiстiв якi мають кожен свою колонку або рубрику.

Газета «Суббота плюс» є однією з найпоширеніших газет у Запоріжжі, вона основана на багаторічній довірі громадян Запорізької області. Видається кожного четверга на двох мовах українською та російською, містить дуже багато реклами. Головними рубриками щотижневика є: - «событие недели»; - «крупным планом»; - «тема номера»; - «власть»; - «вне закона»; - «спорт». Проблеми які вона висвітлює

є не тільки регіональні, а й обласні й державні, з жовтня по сьогодення, майже в кожному номері є висвітлення теми про фінансово-економічну кризу бо це є невід'ємною проблемою українського народу, окрім цього є теми присвячені екології та культурі міста. Наприклад загальнотеоретична стаття «Во время кризиса онкобольные дети Запорожья могут остаться без помощи»[16.17].

У статті аналізується життя онкохворих дітей і те що їх чекає під час кризи яка не відомо коли закінчиться. «Не для кого не секрет, что запорожские онкобольные дети зачастую гибнут не из-за страшного диагноза, а из-за того, что у родителей нет денег на операцию и последующее лечение. А государство по-прежнему не спешит помогать своим наименее защищенным гражданам». Ця стаття розкриває сутність нашої влади яка «допомагає» людям тільки тоді, коли на носі вибори або

ще якісь важливі від народа голоса. «Время от времени детям «охотно» помогали чиновники которые на этом делали себе не плохую рекламу, ну и на этом спасибо. Зато сейчас финансирование прекратилось так как «самим денег не хватает»». Подібного роду публікації відрізняються високим рівнем узагальнення, глобальністью мислення авторів. У ході викладу своєї концепції автор опирається не на конкретні приклади, а на узагальнені судження,

на закономірності, що лежать в основі відносин у суспільстві. Дана стаття не пропонує якої-небудь програми дій, пов'язаної з обговорюваним предметом. По-перше, її дуже важко сформулювати, по-друге, якби це вдалося зробити, то вона виглядала б (у силу складності розглянутих взаємозв'язків) занадто узагальненою, абстрактною. Проблеми які висвітлює газета «Суббота плюс» є соціальні, тому майже кожні питання які вони розглядають

не стають не заміченими. Наприклад стаття «Запорожцы остались без денег»[17.8] розглядає проблему яка торкнулась майже всіх українців. Банки не віддають вкладникам гроші аргументуючи тим, що у них грошей немає і кредитори не повертають борги за свої кредити. «Неудивительно, что сегодня банки не хотят возвращать деньги своим вкладчикам. Ведь денег-то нет… Банкиры жалуются, на недобросовестных клиентов, которые не возвращают кредиты». У цій статті з'ясовуються причини виникнення проблеми, пошук шляхів

її усунення. «Когда узнаешь реальные истории - сколько, кому и когда выдавали кредиты - начинаешь понимать, почему «загнулась» банковская система страны». «По словам эксперта, который работает банковской сфере, банк «Европейский» сегодня практически технический банкрот. Если в ближайшее время он не найдет себе инвестора, то пойдет на ликвидацию». Важливе виявлення тих причин, на які в сучасних умовах можна вплинути так, щоб змінити щось до кращого.

Якщо ж причини лежать за межами впливу на них, то вони представляють скоріше теоретичний інтерес. Для журналістики, зайнятий актуальними практичними проблемами, зайва глибина аналізу у відомій мері протипоказана. Кореспонденція на тему «Тысячи запорожцев не могут оформить паспорт»[18.12] В основі цієї публікації лежить опис достатньо незвичайної події - люди не можуть оформити паспорт навіть у двадцять років «Житель Запорожья Максим Королев два месяца назад вернулся из армии, отметил свое 20-летие.

Но у него до сих пор нет документа, удостоверяющего его личность. Как говорится нет паспорта нет человека…» Саме цій події присвячена основна частина публікації. Описуючи її, журналіст використовує інформацію, отриману від самого постраждалого. Описом самої події справа не обмежується. Автор здійснює причинно-наслідковий аналіз того що відбулось, шукає відповідь на питання, які мучать Максима Корольова чому не видають паспорт саме йому.

Наприкінці публікації наведений коментар фахівців, що доповнює спроби містичного пояснення події почасти відомими, реальними фізичними законами. «Старший инспектор сектора гражданства, Шевченковского района Наталья Биюн говорит: «Он не одинок в своей проблеме. В Шевченковском районе тысячи людей не могут получить паспорт уже длительное время. Паспортных бланков в стране нет»». Огляд який присвячений питанню «Почему запорожцы боятся своих соседей»[18.13]

відповідає майже всім нормам огляду. - викликає зацікавленість аудиторії, розповідає про процеси, що відбуваються в суспільному житті; «После того как в Евпатории взорвался жилой дом, жители Запорожья по-другому посмотрели на свою безопасность». - відстоює передові точки зору й сприяє вдосконалюванню «особистої стратегії» громадян; «Городская стоматологическая поликлиника №7 работает на в подвале жилого дома. Радиация превышает норму.

Жители грозятся, самостоятельно, расправится с этим недоумением». - виявляє в явищах сутність, показує протиріччя дійсності; «Главврач поликлиники говорит, что на все виды работ разрешение у них есть, но показывать не захотела». Огляди в «Субботе плюс» зустрічаються досить рідко, бо цей жанр служить для глибокого розгляду певної сукупності фактів, об'єднаних часом, простором, познайомити аудиторію із процесами, що відбуваються в суспільстві, що склавшимися ситуаціями проблемами. «Суббота плюс» більш

спеціалізується на аналітичних інтерв'ю. Доказом цього є аналітичне інтерв'ю на соціальну тему «После закрытия полигона Запорожье задыхается от мусора». Питання формулюються таким чином, що вони вимагають висвітлення вузлових моментів події. Аналітичне інтерв'ю, містить і аналіз факту, відповідаючи при цьому на питання: чому? Яким чином? Що це значить? і т.д. Роль автора аналітичного

інтерв'ю полягає насамперед у тім, що своїми питаннями він задає напрямок аналізу, що звичайно здійснює саме интервьювана особа. «Почему строительство нового полигона на Верхней Хортице должна решить проблему стихийных свалок, если до этого она не решалась?» Співрозмовник журналіста - начальник підрозділу по охороні навколишнього середовища Олександр Васильковський зацікавлений у тім, щоб дати аудиторії «Субботы плюс» як можна більш широку

картину дійсності. Йому також важливо якомога аргументованіше викласти свою позицію, проаналізувати причини безпорядку на звалках й усього іншого, зробити прогноз можливого розвитку подій. Таким чином, автор інтерв'ю на свої питання одержує не короткі однозначні відповіді (що привело б до створення інформаційного інтерв'ю), а розгорнутий, досить глибоко обґрунтований коментар, що й робить дане інтерв'ю аналітичною публікацією. «Многие предприниматели говорят, что они не против вывозить мусор

на свалку. Но полигон в Шевченковском районе слишком далеко расположен. К примеру, если везти мусор из Ленинского района - это более 30 километров, через мосты, пробки. Поэтому некоторые считают лучше вывезти мусор просто в посадку. А если полигон будет находиться и в Верхней Хортице то это способствует не только «очищению» зеленых мест но и воздуху которым мы дышим…». Газета «Суббота плюс» має свої принципи створення аналітичних

жанрів, проблемно-тематичний аспект відображає дійсність їх створення, головними темами на сьогоднішній день це фінансово-економічна криза та безробіття яке вона спричинила. Висвітлення діяльності Президента України, його адміністрації, облдержадміністрації, місцевих органів влади. Проблеми адмінреформи. Висвітлення процесу виборів.

Проблеми зрощення фінансових кіл, органів влади і криміналітету. Проблеми безробіття і його подолання. Проблеми охорони здоров'я і материнства. Кримінальна проблематика. Проблеми національно-культурного відродження. Проблеми міжмовних і міжнаціональних відносин в Україні. Висвітлення проблем збереження пам'яток історії та культури.

Проблеми мистецтва та культури. Висвітлення проблем організації дозвілля і відпочинку. Особливості висвітлення діяльності видовищних закладів і видовищних заходів. Висвітлення культури: театр, кіно, відеомистецтво, живопис, музика, естрадне мистецтво тощо. Загалом проблемно-тематичний аспект газети «Суббота плюс» розкриває проблеми соціуму та інколи конкретні теми присвячені вузькій аудиторії.

Здебільшого це стосується тих тем, що розкривають такі питання як, студентське життя, охота, творчість поетів і т.д. саме ці теми хвилюватимуть певну кількість людей. 2.2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс» Газета «Суббота плюс» здебільшого висвітлює інформаційні жанри бо це більш легкі жанри на сприйніття аудиторії. Вони виграють тим, що мають авторське «Я» та ефект присутності, а аналітичні жанри повинні

давати ширшу аналітичну інформацію, аналізувати події, це інколи не сприймає читач бо аналітика по своєму «сухо» сприймається. Аналітичні жанри які висвітлює щотижневик «Суббота плюс» відносяться як до глобальних тем наприклад та ж криза, так і до невеликих рецензій на фільми, книги та музику. Нагадаймо що відноситься до аналітичних жанрів: – аналітичний звіт; – аналітична кореспонденція; –

аналітичне інтерв'ю; – аналітичне опитування; – бесіда; – лист; – коментар; – соціологічне резюме; – анкета; – моніторинг; – рейтинг; – стовпчик; – стаття; – огляд; – рецензія. Аналітичний звіт на тему «Что прошло, то стало мило…»[19.17]. У цьому звіті аналізуються всі глобальні події які сталися процягом 2008 року. Звіт має підтеми та аналізує їх. «Очереди за 1 тысячей гривен». «В начале года бывшим вкладчикам

Сбербанка начали выплачивать по 1000 гривен потому как хотели вернуть какуюто долю их вкладов». «Вокзал заминировали, сессионный зал отремонтировали». «3 января в очередной раз шутник «заминировал» вокзал Запорожье-1. Работники МЧС, к счастью, «бомбу не нашли», а «террориста» задержали, в ходе сладствия установили, что он решил таким образом просто пошутить над людьми». «Автобус сгорел на ходу». «Автобус развозивший на работу сотрудников автотранспортного предприятия, загорелся на ходу.

Погибло четверо человек. Как оказалось, у водителя ПАЗа закончился газ, и он попросил одного из пассажиров залить в автобус солярку. При этом машина продолжила ход. Произошло возгорание». «Дорожает бензин» «С мая начал дорожать бензин, за него просят 6,45 гривни! На некоторых автозаправках цена на солярку достигла 7 грн. Из-за нестабильного курса доллара» «Рекордный рост доллара» «Зафиксирован рекордный рост доллара.

Американская валюта перевалила отметку в 10 гривен. За евро просят 15грн. виной тому экономический и финансовый кризис». Аналітична рецензія на книгу «Жребий»[20.47] вона не є розгорнутою та великою по обсязі проте являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз книги. «Книга издана по инициативе и на средства торгово-промышленной транснациональной корпорации «Керамист»,

генеральный деректор которой Дмитрий Зусманович - известный в нашем крае меценат. «Что есть человек и каково его предназначение - две главные темы фантастического романа «Жребий» так анализирует автор книги Анатолий Ириновский… »». Аналітична рецензія дає дуже короткі відомості про головного героя: «Свет и тьма отчаяно сражаются за душу Тимофея Нетудыхина, главного героя повествования». Коментар на тему «В запорожской области растет задолженность по зарплате»[21.13]. «Самые высокие темпы

роста по зарплате, по словам Виктора Занфирова, отмечены в Вольнянском районе. Там долг вырос в семь раз! В отстающих - Васильевский район (рост - в 5,5 раза) и город Мелитополь (рост - в 4,5 раза)». Особливість побудови даного коментарю полягає в тім, що в ньому присутні всі основні "компоненти", що дозволяють читачеві включитися в суть питання.

Причому розташовані вони в тексті згідно з логікою пізнання людиною будь-якого предмета: спочатку йому важливо скласти загальне враження про предмет, а потім уже спробувати проникнути усередину його, з'ясувати його взаємозв'язок. У даному тексті, зокрема, треба один по одному виклад автора: 1) основного факту, що підлягає коментуванню (повідомлення В.Занфірова); 2) позиції начальника госинспекції Валентина

Свешникова - критика колишньго прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенко. «Не будем же мы делать так как в 1998 году, бывший премьер-министр Украины Валерий Пустовойтенко созывал подчиненных и вывозил их в лес на учение, где в жестокой форме требовал погашение долгов». Це - проста схема побудови. Але вона дає аудиторії можливість без особливих зусиль вникнути в суть справи й більш-менш об'єктивно

глянути на порушену в публікації проблему. Рейтинг із публікації «Человек года» [22.17] «13-я церемония «Человек года» дала возможность звездам «прогулять» свои вечерние туалеты, а нам обсудить их умение одеваться. Великолепно смотрелась вышедшая вручать в одной из номинаций Ани Лорак в элегантном красном платье, аккуратно причесанная головка, точеная фигурка делали ее похожей

на изящную статуэтку эбонитового дерева. И звание «Кумир года» принадлежит ей по праву. Ну а олимпийскую чемпионку можно назвать просто «Спортсмен года». Прямая спина, прическа волосок к волоску, красивые жесты, элегантное платье»и т.д. Представлений вище рейтинг умовно можна назвати "простим", оскільки він не вимагає особливо ретельних вимірів, використання математичних методів

і т.д у відмінність рейтингів "складних", в основі яких часто лежать серйозні наукові дослідження, на які й опираються експерти, що здійснюють класифікацію (оцінку) їхніх явищ, що цікавлять. Такі рейтинги можуть містити в собі як якісні, так і статистичні показники й бути досить складними для сприйняття звичайного читача (та й розраховуються такі публікації на ту частину аудиторії, що має спеціальну підготовку в тій сфері, до якої ставиться

рейтинг). Аналітичне інтерв'ю «Только избавиввшись от разрухи в головах политиков, мы сможем преодолеть кризис» [23.46]. Народний депутат України А. Н. Пеклушенко відповідає на запитання кореспондентів газети «Суббота плюс». Перший доказ того що це саме аналітичне інтерв'ю полягає перш за все у тому, що своїми запитаннями журналіст задає насамперед напрямок аналізу, що звичайно здійснює саме інтерв'юйована особа. «Ваши прогнозы по поводу экономического кризиса.

Насколько глубоко и как надолго он затронет Запорожскую область , Украину? Чего ждать в ближайшее время запорожцам?» «Каким образом произошел раскол в Партии регионов? Можно ли их все еще считать единой силой?» Інтерв'юйована особа відповідає на запитання дуже широко бо сама зацікавлена ознайомити публіку у склавшійся ситуації. Лист через щотижневик направлений до мера міста

Евегена Катрашова «Случайная встреча»[24.11]. «В третий раз обращаюсь к Вам уважаемый Евгений Карташов, но уже через газету. Обращаюсь по такой проблеме: «При пректировании двух торговых комплексов на привокзальной площади Запорожье-1 была допущенна грубая ошибка. Они будут строиться без подземного перехода с выходом на посадочную площадку трамваев. Это немедленно надо исправить! Сотни тысяч покупателей будут переходить проспект

или ожидать посадки на трамвай среди бесконечного потока транспорт, где нет даже элементарного навеса » сегдце болит, душу угнетают непорядки, но ничего сделать не можем». Зрозуміло, що даний лист, що продовжує ряд подібних звертань автора до мера, його емоційний накал, сміливість суджень могло прикувати до себе увагу всієї соціальної громадськості країни, що читає газету «Суббота плюс». Газета «Суббота плюс» висвітлює всі соціальні теми які турбують читача відповідає на

запитання які дуже цікавлять аудиторію. Аналітичні жанри допомагають розкрити внутрішні запитання та проблеми соціуму у біль ширшій інформації. Аналітика це невід'ємна частина журналістської творчості яка допомагає їм аналізувати події або явища які склалися у тій чи іншій ситуації. Висновки В наш час аналітичні жанри набувають стрімкого розвитку. В їх основі - аналітика подій. Журналіст, як правило, має справу з великою групою фактів, які вже на

початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання й класифікації по різних підставах, знаходження причинно-наслідкових зв'язків між ними й т.д.[25.303]. Аналітичні жанри - у вищій мірі складні жанри, бо журналістові необхідно мати хист до аналітики, а це не кожному під силу. В аналітиці треба вміти правильно аналізувати подію, явище тля того щоб читач не бачив тільки факти але й сутність події. Головні питання аналітичних жанрів це

Чому? Яким чином? Що це значить? Відповідаючи на питання журналіст аналізує подію та головне показує причини цієї події. Проаналізувавши газету «Суббота плюс», а особливо висвітлення в ній аналітичних жанрів, можна зробити висновок, що в наш час аналітичні жанри стають більш розвиненими та насиченими. Багато молодих та здібних журналістів працюють в газеті «Суббота плюс». Деякі з них пишуть аналітичні жанри на політичні теми, деякі - на соціальні та культурні.

В газеті найчастіше переважають аналітичні жанри на соціальні теми, які в наш час є досить актуальними. Бо саме в них порушуються та аналізуються питання про проблеми життя людей, безробіття, політики, економіки та екології. Також, проаналізувавши декілька видів аналітичних жанрів, які написали журналісти щотижневика «Суббота плюс», можна зробити висновок, що існують багато різних особливостей подання цих жанрів.

У кожного з журналістів своя специфіка подання аналітики. Більш частіше зустрічалися аналітичні загальнотеоретичні статті бо вона порушує майже всі соціальні проблеми, висвітлює проблеми людей аналізує явища та дає змогу читачам знайти вихід з незвичайної ситуації. Одним із жанрів які теж часто зустрічаються є рецензія, вона являє собою стислий, насичений, аргументований аналіз. Аналітичне інтерв'ю допомагає журналістові більш ширше викласти значимість та сутність відповідей

опитуваного. Отже, важливо не просто пред'явити читачу факти, а проілюструвати їх в контексті той проблеми, яку журналіст намагається викласти. Тому головна роль аналітики це осмислення проблеми (аналіз, міркування, ланцюг аргументів). Лiтература 1. Здоровега В. Теорiя i методики журналістської творчостi Л.: ПАIC, 2004 268с. 2. Смелкова З Ассуирова Л, Саввова

М. Риторические основы журналистики М. 2002 364с. 3. Ким М. Жанры современной журналистики СПб. 2002 453с. 4.Моисеев В. Журналистика и журналисты К 2002 372с. 5. Тертычный А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000 302с. 6. Гуревич С. Газета: вчера, сегодня, завтра:

Учебное пособие для вузов М.: Аспект Пресс, 2004. 7. Мельник Г Тепляшина А. Основы творческой деятельности журналиста 8. Кузнецова О. Аналiтичнi методи в журналiстицi Л 2002 236с. 9. Аграновский В. Ради единого слова М 2003 458с. 10. Шостак М. Журналист и его произведение: Практическое пособие

М -ТОО «Гендальф», 1998 96 с. 11. Михайлин I. Основи журналicтики Х 2000 367с. 12. http://evartist.narod.ru/journ.htm 13.Тертычный А. Аналитическая журналистика. М 1998. 14. Корконесенко С. Основы творческой деятельности М.: Аспект Пресс, 2004 302 15. www.mediasprut.ru 16. газета «Суббота плюс» № 9. 26 февраля 2009 года 59с.

17. газета «Суббота плюс» № 20. 14 мая 2009 года 56с. 18. газета «Суббота плюс» № 3. 15 января 2009 года 56с. 19. газета «Суббота плюс» № 52. 25 декабря 2008 года 63с. 20. газета «Суббота плюс» № 29. 17 июля 2008 года 64с. 21. газета «Суббота плюс» № 14. 2 апреля 2009 года 56с.

22. газета «Суббота плюс» № 13. 9 апреля 2009 года 59с. 23. газета «Суббота плюс» № 50. 11 декабря 2009года 64с. 24. газета «Суббота плюс» № 4. 22 января 2009года 56с. 25. Ким М. Жанры современной журналистики СПб 2001 406с.