Аналізу витрат та розробка практичних рекомендацій щодо аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ Столичний

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ

1.1 Витрати як об’єкт економічного аналізу

1.2 Організація економічного аналізу витрат

1.3 Методичні аспекти економічного аналізу витрат

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

2.1 Аналіз тенденції розвитку галузі виробництва виноградних вин

2.2 Техніко-економічна характеристика діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

2.3 Рейтингова оцінка основних показників діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

3.1 Формування методики економічного аналізу витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

3.2 Прогнозування витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

3.3 Рекомендації щодо зменшення витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх вплив на результати роботи підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання.

Тобто, можна сказати, що метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення.

Чільне місце в цих етапах посідає аналіз діяльності – виробничої, комерційної або грошово-кредитної.

Будь-яка діяльність із вищезазначених направлена на виготовлення (вироблення, випуск) продукції. Продукція може бути виробом, наданою послугою або виконаною роботою (що є фактично видом послуг).

Кожний вид підприємницької діяльності поділяється на галузі – промисловість, сільське господарство тощо; підгалузі – машинобудування, легка, харчова промисловість або рослинництво, тваринництво тощо.

Визначення вартісних характеристик продукції, собівартості, вимагає аналізу витрат на виготовлення продукції та її реалізацію.

Витрати виробництва – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).[1 (ст.155)]

Об’єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з їх освоєння.

Досвід підприємств легкої промисловості і аналіз їх діяльності доказує, що відсутність контролю і матеріальної відповідальності за не оправданими витратами приводять до того, що підприємство для зростання прибутку обирає, як правило, не інтенсивний шлях зниження собівартості, а екстенсивний. Цим в основному і пояснюється некероване зростання цін.

Тому метою курсової роботи є висвітлення методичних підходів до аналізу витрат та розробка практичних рекомендацій щодо аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний».

Щодо реалізації поставленої мети виникає необхідність вирішення наступних завдань:

· охарактеризувати витрати як об’єкт економічного аналізу;

· розкрити порядок організації економічного аналізу витрат;

· розробити методику аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· проаналізувати тенденції розвитку галузі виробництва виноградних вин;

· провести техніко-економічну характеристику діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· визначити місце підприємства серед конкурентів;

· спрогнозувати розмір витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· надати рекомендації щодо зменшення витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх впливу на результати роботи підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ

1.1 Витрати як об’єкт економічного аналізу

Методологічні засади формування інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначається у П(С)БО 16 «Витрати».

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснено.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

· платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

· попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

· погашення одержаних позик;

· інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам витрат звітного періоду;

· витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, який викладений вище.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічного неминучого браку.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

· витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

· амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

· амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

· витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

· витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

· витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

· витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

· витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

· інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку А цієї курсової роботи.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

· загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

· витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

· витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

· винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

· витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

· амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

· витрати на врегулювання спорів і судових органах;

· податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

· плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

· інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

· витрати пакувальних матеріалів для затарення готової продукції на складах готової продукції;

· витрати на ремонт тари;

· оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

· витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

· витрати на передпродажну підготовку товарів;

· витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

· витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

· витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

· витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

· витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

· витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;

· інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

· витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

· собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти;

· собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

· сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

· втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

· втрати від знецінення запасів;

· нестачі й втрати від псування цінностей;

· визнані штрафи, пеня, неустойка;

· витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

· інші витрати операційної діяльності.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

· матеріальні затрати;

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизація;

· інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

· сировини й основних матеріалів;

· купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

· палива й енергії;

· будівельних матеріалів;

· запасних частин;

· тари й тарних матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат «Матеріальні затрати».

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» .

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі. Приклад розрахунку втрат від участі в капіталі наведено в додатку Б цієї курсової роботи.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

· собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);

· втрати від зменшення корисності необоротних активів;

· втрати від безоплатної передачі необоротних активів;

· втрати від не операційних курсових різниць;

· сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

· витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

· залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

· інші витрати звичайної діяльності.

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.[1, ст.154 – 162] Приклад розрахунку для включення до фінансової звітності втрат від надзвичайних подій наведено в додатку В цієї курсової роботи.

1.2 Організація економічного аналізу витрат

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства.

Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці).

Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.

Установлені норми витрат—це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.

Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.

Формування і контроль витрат за місцями та центрами відповідальності
Управління витратами на підприємстві передбачає їхню диференціацію за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат — це місце їхнього формування (робоче місце, група робочих місць, дільниця, цех). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, відповідальним за їхній рівень.

На практиці вважають, що центр відповідальності збігається з місцем витрат, хоча це не обов'язково. Формування місць витрат і центрів відповідальності здійснюється за функціональною та територіальною ознаками. У першому випадку витрати локалізуються в певній функціональній сфері діяльності (маркетинг, дослідження й підготовка виробництва, матеріально-технічне забезпечення, виробництво, технічне обслуговування виробництва, управління). Територіальні місця витрат і центри відповідальності включають організаційні підрозділи підприємства (відділи, дільниці, цехи), які виокремленні просторово.

За центрами відповідальності складаються кошториси (планові витрати), обчислюються фактичні витрати, а для виробничих підрозділів визначається собівартість одиниці продукції (послуг). Це уможливлює ефективний контроль за витрачанням ресурсів. При цьому важливе значення має поділ витрат стосовно кожного центру відповідальності на прямі й непрямі, змінні та постійні. Перший поділ має істотне значення для визначення собівартості окремих виробів (калькулювання). Прямі витрати безпосередньо відносять на продукцію центрів відповідальності (місць витрат), а непрямі — формуються в цих центрах, а потім розподіляються між окремими видами продукції. Поділ витрат на змінні та постійні стосовно центрів відповідальності (місць витрат) важливий для складання так званих гнучких кошторисів та оцінки діяльності. Таке розмежування витрат дає змогу оперативно обчислювати кошториси для різних варіантів обсягу виробництва, а також перераховувати планові витрати на фактичний обсяг продукції під час аналізу та оцінки роботи підрозділів.[2]

Планування й облік собівартості на підприємствах ведуться за елементами витрат і калькуляційними статтями витрат.

Елементи витрат: матеріальні витрати (сировина і матеріали, куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати, паливо, електроенергія, теплоенергія і т. д.), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, інші витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, проценти за кредитами банку, податки, що входять до собівартості продукції, відрахування в позабюджетні фонди тощо).

Групування витрат за елементами необхідне для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість, фондомісткість і визначити вплив технічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про зростання продуктивності праці. Частка зарплати зменшується і в тому разі, якщо збільшується частка купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що свідчить про підвищення рівня кооперації і спеціалізації.[3, ст. 228]

На ЗАТ КЗШВ «Столичний» економічним аналізом показників діяльності займається економічний відділ.

1.3 Методичні аспекти економічного аналізу витрат

Для оцінки ефективності формування витрат на підприємстві існує певна система економічних показників (табл. 1.1) [4, ст. 353]

Таблиця 1.1

Аналіз та оцінка витрат підприємства

Продовження таблиці 1.1

Продовження таблиці 1.1

Продовження таблиці 1.1

Дана система економічних показників формує методичні аспекти економічного аналізу витрат, за якими можна проаналізувати фінансовий стан підприємства та його діяльність.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

2.1 Аналіз тенденцій розвитку галузі виробництва виноградних вин

Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу.Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.

Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення України. До того ж, галузі виноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу України.

В умовах зниження платоспроможності населення споживання в розрахунку на одну людину у 2006 році (порівняно з 1990 роком): вина - зменшилося на 62,4 %, ігристих вин та коньяку збільшилось на 12,9 % і 90,5 % відповідно; порівняно з 2000 р. - споживання вина та коньяку зросло вдвічі, ігристих вин - на 12,9 % і склало (у цифровому вираженні): вина - 2,03 л/люд/рік, ігристих вин – 0,79 л/люд/рік, коньяку - 0,40 л/люд/рік. Виробництво столового винограду скоротилося до 0,9 кг, при науково-обгрунтованій нормі споживання – 8 кг/люд/рік.

Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.

Площа виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України у 2007 р. скоротилася майже вдвічі порівняно з 1990 роком, проте, завдяки державній підтримці за рахунок 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, збільшилася на 2,1 % порівняно з 2000 роком і склала 93,3тис.га (всі категорії господарств). З 2000 року в господарствах з товарним виробництвом винограду розкорчовано виноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис.га). Урожайність порівняно з потенційно можливою майже вдвічі нижча та значно коливається в окремі роки, але й у найліпші за кліматичними умовам роки не перевищує 55 ц/га. На низький рівень урожайності виноградників впливає висока зрідженість (22 % від загальної площі), недосконале розміщення та їхнє старіння. Враховуючи нормативний рівень витрат, на сьогодні виробництво винограду ефективне при урожайності не менш, ніж 50 ц/га.

Виробництво вина в Україні у 2006 р. порівняно з 1990 роком скоротилося на 37,2 %, а ігристих вин та коньяку, навпаки збільшилося – на 41,5 % і 151,6 % відповідно. Починаючи з 2000 р. спостерігається збільшення виробництва: вина на 81,5 %, ігристих вин – 51,5 %, коньяку – 76,1 %, що у кількісному вираженні складає: вина – 17097 тис. дал, ігристого вина – 5177 тис. дал, коньяку – 2763 тис. дал. Виробничі потужності використовуються неповністю: лінії переробки винограду – на 42,6 %; ємкості одночасного зберігання вина – 63,7 %, а післякупажного відпочинку коньяку – 93,1 %; лінії розливу вина – 60,7 %, коньяку – 50 %. Зростання цін на виноград випереджає ріст цін на винопродукцію. За період 2001-2006 рр. зростання цін на виноград становило 290,4 %, тоді як на вино лише 189,3 %, шампанське – 159,8 %, коньяк – 198,4 %.

Виникло протиріччя між потребою виноробного виробництва в сировині і можливостями сировинної бази, що проявляється:

· у дефіциті сировини, який поповнюється за рахунок імпорту виноматеріалів, наливом вин;

· у відносно високій ціні на вітчизняну сировину порівняно з цінами на імпортну;

· у невідповідному сортовому складі виноградних насаджень: недостатньо сортів шампанського напряму (Шардоне, групи Піно), червоних та аборигенних сортів.

Сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства.

В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку.

Основними проблемами даної галузі є:

1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення;винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.

3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.

4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.

Негативна тенденція, яка склалася у виноградарстві зумовлена:

· економічною кризою України;

· низькою ефективністю виноградарства порівняно з пшеницею;

· недосконалістю чинного законодавства з питань власності на землю;

· низьким рівнем доходу працюючих у виноградарстві;

· невизнанням при формуванні бюджетної політики об’єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, тривалістю виробничих циклів і, відповідно, уповільненим оборотом капіталу;

· недостатнім рівнем державної фінансової підтримки виноградарства та наукових досліджень в галузі;

· недостатнім стимулюванням впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво;

· відсутністю паритетних економічних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

· відсутністю паритетних економічних відносин між суб'єктами інтеграційної структури: «виробник винограду – виробник вина»;

· недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, тінізацією та монополізацією каналів реалізації продукції;

· відсутністю інформаційного забезпечення з питань господарювання в ринкових умовах.

Ситуація, що склалася в галузі на сьогодні, не дає можливості подолати зазначені негативні явища. Невідкладне вжиття заходів для подолання цих явищ потребує розробки і прийняття Програми розвитку виноградарства та виноробства на період до 2025 року. [5]

Дані Державного комітету статистики України випуск вина «Шампанського» за 2003-2009 рр. представлені в таблиці 2.1 [6]

Таблиця 2.1

З кожним роком асортимент вин українського виробництва збільшується. Виробники розробляють та рекламують на ринку вин ексклюзивні продукти, які б асоціювалися у свідомості споживача винятково з певним підприємством. Найбільша частка вина (95-97%), яке реалізується на ринку, припадає на ординарні вина, і лише 3-5% - на марочні. В той же час, міцні та десертні вина забезпечують більшу частину обсягу продажів вина (понад 60%). Саме любов вітчизняного споживача до міцних та солодких напоїв є його характерною особливістю. В країнах Західної Європи фаворитами є сухі вина з низьким вмістом цукру. Обсяг виробництва виноградних вин в Україні перевищує 7 млн. дал. У вартісному вираженні це майже $8,5 млн. 30% зазначеного обсягу припадає на сухі вина і 70% - на міцні. Крім того, з плодово-ягідної сировини виробляють близько 3 млн. дал на рік. Не більше 1 млн. дал вина України йде на експорт. Більше половини цього обсягу припадає на Російську Федерацію.

2.2 Техніко-економічна характеристика діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Виробнича діяльність Київського заводу шампанських вин "Столичний" спрямована, перш за все, на збереження лідируючих позицій та підвищення рентабельності підприємства з метою його подальшого розвитку.

Основними видами діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний» є:

· виробництво виноградних вин;

· оптова торгівля напоями;

· роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями.

КЗШВ виготовляє такі види продукції: шампанське, тихі вина, воду питну, солодкий газований напій. ЗАТ "КЗШВ "Столичний" виробляє та реалізує такі види шампанських вин:

· Вино ігристе "Ukrainskoye Sekt v. Krim" ROT-mild, червоне;

· Вино ігристе "Ukrainskoye Sekt v. Krim" HALBTROCKEN, біле;

· "Jaltiskoye" Sekt von der Krim, rot mild, червоне;

· "Jaltiskoye" Sekt von der Krim, weiss halbtrocken, біле;

· Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, солодке;

· Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, напівсолодке;

· Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, напівсухе;

· Вино ігристе "Советское Игристое", червоне, напівсухе;

· Вино ігристе "Мій Львів", біле, напівсолодке;

· Вино ігристе "Мій Львів", біле, солодке;

· Вино ігристе "Мій Львів", біле, мускатне;

· Вино ігристе "Мій Львів", червоне, напівсолодке;

· Вино ігристе "Советское Полусладкое", semisweet, біле;

· Вино ігристе "Советское Полусладкое", semidry, біле;

· Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, напівсолодке;

· Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, солодке;

· Вино ігристе "Украинское Игристое", червоне, напівсолодке

Основні постачальники сировини на ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний":

· Агрофірма "Золота балка" (Автономна Республіка Крим);

· ВАТ "Ударний" (Автономна Республіка Крим);

· ВАТ "Цюрупинське" (Херсонська область);

· ВАТ "Чорноморська перлина" (Одеська область);

· ВАТ "Радсад" (Миколаївська область);

· ДП р/з "Бурлюк" (Автономна Республіка Крим);

· ДП ТОВ "Юг тара" Агроторгова фірма солоду (Одеська область);

· ДСП АПК "Виноградний" (Автономна Республіка Крим);

· ЗАСТ Агрофірма "Чорноморець" (Автономна Республіка Крим);

· Радгосп "Більшовик" (Одеська область);

· СВК "Лиманський" (Миколаївська область) та інші.

КЗШВ прагне знаходити для себе перевірених збутових партнерів і планомірно вибудовувати довгострокові відносини з ними. Велику популярність в плані реалізації своєї продукції у КЗШВ набирає сегмент HoReCa, підприємства якого також не прагнуть до широкого асортименту, прагнучи обмежуватися продукцією 2-3 виробників. Щоб досягти поставлених цілей, різні компанії активно проводить різні PR-акції: проведення прес-конференцій для ЗМІ з презентацією нових сортів шампанська, проведення дегустацій на заводі із запрошенням провідних винарів регіону та інші. КЗШВ провівши подібні акції теж міг би збільшити обсяги своєї реалізованої продукції. Головними дистриб’юторами підприємства є:

· АР КримПП "Чеканов А.В."Сімферополь, пер.Задорожний 3 / 4;

· Вінницька областьТОВ "Кондитер-C"м. Вінниця, вул. Лебединського, 15;

· Волинська областьТОВ Торговий дім "Аванта"м. Луцьк, пров. Дорожній, 4;

· Дніпропетровська областьПП "Шевченко"м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27;

· Донецька областьПП "Бель" м. Донецьк, вул.Складська, 3 А;

· Житомирська областьТОВ ТК "Полісся Продукт"м. Житомир, вул. Кооперативна, 18;

· Закарпатська областьТОВ "Закарпатська продовольча група"м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 4;

· Запорізька областьФОП «Рамазанов»м.Запоріжжя, ул.Теплічна, 5;

· Івано-Франківська областьФіліал ТОВ "Савсервіс-Мова" у м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 8.

Основні покупці продукції ЗАТ "Київського заводу шампанських вин "Столичний" [7]:

· ДП ВТП "Київський";

· ЗАТ "Фоззи";

· "Баядера" /філія;

· ПП "Вест Лайн Дисстрибьюшн";

· СП "Київ-Захід";

· ТОВ "Торгова Компанія Продімпортторг";

· ТОВ НВП Гамма;

· СП ЗАТ "Волиньпак";

· Західно-українська ТК "Продторг" та інші.

Закрите акціонерне товариство "КЗШВ "Столичний" з 1993 року займається зовнішньоекономічною діяльністю. Завод здійснює експортні та імпортні операції, а також займався бартерними операціями. КЗШВ здійснює операції по експорту шампанського в такі країни: Росія, Німеччина, Естонія, Кіпр, Бельгія, Люксембург, Перу, Данія, Швейцарія, Великобританія. Додатково ведуться переговори про постачання шампанського виробленого КЗШВ до Сполучених Штатів та Франції. [8]

Проведемо аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний» за даними фінансової звітності 2007 р. (додаток Г) та 2008 р. (додаток Ґ).

Визначимо склад основних засобів за 2007-2008 рр. ЗАТ КЗШВ «Столичний» (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Склад ОЗ за 2007-2008 рр. ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Отже, вартість основних засобів у 2008 р. порівняно з попереднім збільшилась майже на 11%.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни вартості майна підприємства. При цьому визначаються такі показники:

· Коефіцієнт зносу, який показує ступінь зношеності ОЗ відносно їх первісної вартості.

К_зносу
= Знос/ПВ (2.1)

· Коефіцієнт оновлення ОЗ показує, яка частина ОЗ з наявних на кінець періоду була оновлена протягом звітного періоду

К_он
= ОЗ_введ
/ОЗ_к.п.
, (2.2)

де ОЗ_введ
– основні засоби введені, тис. грн.;

ОЗ_к.п.
– основні засоби на кінець періоду, тис. грн.

· Коефіцієнт вибуття ОЗ показує, яка частина ОЗ з наявних на початок періоду вибула протягом звітного періоду.

К_виб
= ОЗ_виб
/ОЗ_п.п.
, (2.3)

де ОЗ_виб
– основні засоби, які вибули, тис. грн.;

ОЗ_п.п.
– основні засоби на початок періоду, тис. грн.

Результати оцінки майнового стану ЗАТ КЗШВ «Столичний»

відображено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники стану ОЗ за 2007-2008 рр. ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Отже, показники стану основних засобів у 2008 р. зменшились, крім коефіцієнта оновлення.

Визначимо динаміку нематеріальних активів за 2007-2008 рр. ЗАТ КЗШВ «Столичний» за даними фінансової звітності (табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Склад нематеріальних активів за 2007-2008 рр. ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Отже, вартість нематеріальних активів у 2008 р. порівняно з попереднім збільшилась на 32,43%.

Щодо динаміки малоцінних необоротних матеріальних активів, то у 2007 р. їх вартість становила 275,3 тис. грн., а в 2008 р. їх вартість склала 350 тис. грн. Отже, абсолютне відхилення становить 74,7 тис. грн., а відносне – 27,13%. Тобто, вартість малоцінних необоротних матеріальних активів у 2008 р. порівняно з попереднім збільшилась на 27,13 %.

Визначимо динаміку та забезпеченість предметами праці (сировина і матеріали) та фінансами (грошові кошти).

Затрати на сировину і матеріали у 2007 р. становила 83844,1 тис. грн., а в 2008 р. вони склали 90920 тис. грн. Отже, абсолютне відхилення становить 7075,9 тис. грн., відносне відхилення – 8,44 %. Тобто затрати на сировину і матеріали у 2008 р. збільшились на 8,44 %.

Вартість грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті у 2007р. становила 9038,8 тис. грн.; в іноземній валюті вона становила 2779,2 тис. грн.., а в 2008 р. в національній валюті вона склала 3693 тис. грн., а в іноземній валюті вона становила 407 тис. грн. Отже, абсолютне відхилення грошових коштів в національній валюті становить -5345,8 тис. грн., а відносне відхилення дорівнює -59,14 %. Абсолютне відхилення грошових коштів у іноземній валюті становить -2372,2 тис. грн., а відносне відхилення дорівнює -85,36 %. Тобто у 2008 р. вартість грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті порівняно з попереднім зменшилась на 59,14 %, а в іноземній валюті також зменшилась на 85,36 %.

Для отримання оперативної інформації про фінансовий стан ЗАТ КЗШВ «Столичний» за 2008 р., потрібно провести експрес-аналіз. Цей аналіз передбачає розрахунок таких показників:

· Коефіцієнт незалежності показує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

К_нез
= Власний капітал/Баланс (2.4)

К_нез
= 71059/130527 = 0,54

· Коефіцієнт фінансової стійкості

К_фін.ст.
= (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання)/Баланс (2.5)

К_фін.ст.
= (71059 + 0)/130527 = 0,54

· Коефіцієнт ділової активності показує скільки оборотів робить майно підприємства протягом звітного періоду.

К_об.ак.
= Чистий дохід/Середня вартість активів (2.6)

К_об.ак.
= 165698/((110194 + 130527)/2) = 165698/120360,5 = 1,38

· Коефіцієнт рентабельності активів та власного капіталу показує скільки чистого прибутку припадає на 1 грн. середньорічної вартості активів (власного капіталу)

К_рен.ак.
= Чистий прибуток/Середня вартість активів (2.7)

К_рен.ВК
= Чистий прибуток/Середній власний капітал (2.8)

К_рен.ак.
= 240/120360,5 = 0,002

К_рен.ВК
= 240/((70850 + 71059)/2) = 240/70954,5 = 0,003

· Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) показує здатність підприємства покрити наявними оборотними активами поточні зобов’язання.

К_{заг.лікв.}
= Оборотні активи/Поточні зобов’язання (2.9)

К_{заг.лікв.}
= 85565/56395 = 1,52

· Коефіцієнт участі показує на скільки відсотків оборотні активи сформовані за рахунок власного оборотного капіталу і довгострокових зобов’язань

К_участі
= (ВОК + Довгострокові зобов’язання)/Оборотні активи (2.10)

ВОК = Власний капітал – Необоротні активи, (2.11)

де ВОК – власний оборотний капітал, тис. грн.

К_участі
= (26381 + 0)/85565 = 0,31

ВОК = 71059 – 44678 = 26381 тис. грн.

Отже, за результатами експрес-аналізу можемо сказати, що ЗАТ КЗШВ «Столичний» є незалежним від зовнішніх джерел фінансування: власний капітал займає 54% в джерелах утворення активів. Підприємство не є фінансово стійким (К_фін.ст.
< 0,7). Майно підприємства робить 1,38 оборотів протягом звітного періоду. На 1 грн. середньорічної вартості активів припадає 0,002 чистого прибутку, а на 1 грн. середньорічного власного капіталу – 0,003 чистого прибутку. Підприємство здатне покрити наявними оборотними активами поточні зобов’язання (К_{заг.лікв.}
> 1). Оборотні активи сформовані за рахунок власного оборотного капіталу на 31 %.

2.3 Рейтингова оцінка основних показників діяльності підприємства

За результатами експрес-аналізу підприємство відносять до певного класу:

1. вищий клас – підприємства з абсолютно стійким фінансовим станом, всі показники відповідають нормативному значенню або його перевищують;

2. перший клас – підприємства, фінансовий стан яких взагалі стійкий, але є відхилення від норми з окремих показників;

3. другий клас – у підприємств наявні ознаки фінансової напруженості для подолання якої вони мають потенційні можливості;

4. третій клас – підприємства підвищеного ризику, що можуть здолати фінансову напруженість тільки за рахунок кардинальних змін;

5. четвертий клас – підприємства з незадовільним фінансовим станом і відсутністю перспектив його стабілізації.

В даному випадку ЗАТ КЗШВ «Столичний» за результатами експрес-аналізу можна віднести до другого класу, оскільки дане підприємство не є фінансово стійким, але всі інші показники відповідають нормам.

Проведемо порівняльну рейтингову оцінку динаміки основних показників діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний» з даними підприємств-конкурентів. Дану рейтингову оцінку будемо проводити за методом відстаней.

На основі інформації про динаміку показників (табл. 2.5) проведемо комплексну оцінку підприємств.

Таблиця 2.5

Динаміка показників підприємств-конкурентів

1 – ЗАТ Київський завод шампанських вин «Столичний»

2 – ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері»

3 – ПАТ «Одеський завод шампанських вин»

4 – ЗАТ «Одесавинпром»

Визначимо відношення показників до еталону та рейтингову оцінку кожного підприємства (табл. 2.6) за такою формулою:

R_j
= √∑(1 – x_ij
/x_j
етал
)²
(2.12)

Таблиця 2.6

Відношення показників до еталону та рейтингова оцінка

R₁
= √(1 – 0,885)²
+ (1 – 0,871)²
+ (1 – 1)²
+ (1 – 0,731)²
= 0,32;

R₂
= √(1 – 1)²
+ (1 – 1)²
+ (1 – 0,703)²
+ (1 – 1)²
= 0,297;

R₃
= √(1 – 0,852)²
+ (1 – 0,839)²
+ (1 – 0,783)²
+ (1 – 0,697)²
= 0,43;

R₄
= √(1 – 0,082)²
+ (1 – 0,645)²
+ (1 – 0,804)²
+ (1 – 0,635)²
= 1,068.

Отже, за результатами проведеної рейтингової оцінки даних підприємств можна сказати, що абсолютно фінансово стійким підприємством є ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері», яке займає перше місце за результатами рейтингової оцінки; друге місце посідає – ЗАТ Київський завод шампанських вин «Столичний»; третє місце – ПАТ «Одеський завод шампанських вин», а четверте – ЗАТ «Одесавинпром». Тому ЗАТ КЗШВ «Столичний» порівняно з даними підприємствами є конкурентоспроможним та фінансово стійким, але поступається місцем підприємству ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері».

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

3.1 Формування методики економічного аналізу витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Щоб провести економічний аналіз витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний», будемо використовувати методику, яка наведена в питанні 1.3 «Методичні аспекти економічного аналізу витрат» даної курсової роботи та звіт про фінансові результати за 2007-2008 роки.

Отже, аналіз та оцінка підприємства проводиться за:

· коефіцієнтом покриття виробничих витрат, який показує скільки валової продукції створюється на підприємстві за рахунок 1 грн. операційних витрат:

2007 рік: (4104,9 + 2168,9)/9105,6 = 0,689;

2008 рік: (3710 + 5358)/16679 = 0,544;

· коефіцієнтом окупності виробничих витрат, який показує які витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції:

2007 рік: 9105,6/(4104,9 + 2168,9) = 1,451;

2008 рік: 16679/(3710 + 5358) = 1,839;

· коефіцієнтом покриття реалізованих виробничих витрат, який показує скільки чистого доходу створює підприємству 1 грн. виробничих витрат:

2007 рік: 149803,7/105348,7 = 1,422;

2008 рік: 165698/113898 = 1,455;

· коефіцієнтом окупності реалізованих виробничих витрат, який показує які виробничі витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу:

2007 рік: 105348,7/149803,7 = 0,703;

2008 рік: 113898/165698 = 0,687;

· коефіцієнтом покриття постійних витрат, який показуєскільки чистого доходу створює 1 грн. постійних витрат:

2007 рік: 149803,7/(13111,3 + 10033,7) = 6,472;

2008 рік: 165698/(20101 + 13891) = 4,875;

· коефіцієнтом окупності постійних витрат, який показуєякі постійні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу:

2007 рік: (13111,3 + 10033,7)/ 149803,7 = 0,155;

2008 рік: (20101 + 13891)/ 165698 = 0,205;

· коефіцієнтом покриття адміністративних витрат, який показує скільки чистого доходу створює 1 грн. адміністративних витрат:

2007 рік: 149803,7/13111,3 = 11,426;

2008 рік: 165698/20101 = 8,243;

· коефіцієнтом окупності адміністративних витрат, який показує які адміністративні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу:

2007 рік: 13111,3/149803,7 = 0,088;

2008 рік: 20101/165698 = 0,121;

· коефіцієнтом ефективності загальногосподарського управління, який показує скільки валової продукції створює підприємству 1 грн. адміністративних витрат:

2007 рік: (4104,9 + 2168,9)/ 13111,3 = 0,479;

2008 рік: (3710 + 5358)/ 20101 = 0,451;

· коефіцієнтом витратомісткості загальногосподарського управління, який показує яка питома вага адміністративних витрат в операційних витратах:

2007 рік: 13111,3/9105,6 = 1,439;

2008 рік: 20101/16679 = 1,205;

· коефіцієнтом валової віддачі адміністративних витрат, який показує які адміністративні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції:

2007 рік: 13111,3/(4104,9 + 2168,9) = 2,09;

2008 рік: 20101/(3710 + 5358) = 2,217;

· коефіцієнтом навантаження адміністративних витрат, який показує рівень навантаження операційних витрат на 1 грн. адміністративних витрат:

2007 рік: 9105,6/13111,3 = 0,694;

2008 рік: 16679/20101 = 0,83;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні операційних і адміністративних витрат, який показує скільки операційних витрат формується 1 грн. адміністративних витрат:

2007 рік: (9105,6 - 13111,3)/ 13111,3 = -0,306;

2008 рік: (16679 - 20101)/ 20101 = -0,17;

· коефіцієнтом координації адміністративних витрат у співвідношенні в операційних витратах, який показує рівень співвідношення адміністративних витрат на 1 грн. операційних витрат:

2007 рік: 13111,3/(9105,6 - 13111,3) = -3,273;

2008 рік: 20101/(16679 - 20101) = -5,874;

· коефіцієнтом ефективності постійних витрат, який показує скільки валової продукції створює 1 грн. постійних витрат:

2007 рік: (4104,9 + 2168,9)/ (13111,3 + 10033,7) = 0,271;

2008 рік: (3710 + 5358)/ (20101 + 13891) = 0,267;

· коефіцієнтом витратомісткості загальногосподарського управління і збуту продукції, який показує яка питома вага постійних витрат в операційних витрат:

2007 рік: (13111,3 + 10033,7)/ 9105,6 = 2,542;

2008 рік: (20101 + 13891)/ 16679 = 2,038;

· коефіцієнтом валової віддачі постійних витрат, який показує які постійні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції:

2007 рік: (13111,3 + 10033,7)/ (4104,9 + 2168,9) = 3,689;

2008 рік: (20101 + 13891)/ (3710 + 5358) = 3,749;

· коефіцієнтом навантаження постійних витрат, який показуєрівень навантаження операційних витрат на 1 грн. постійних витрат:

2007 рік: 9105,6/(13111,3 + 10033,7) = 0,393;

2008 рік: 16679/(20101 + 13891) = 0,491;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні змінних і постійних витрат, який показує рівень співвідношення змінних і постійних витрат (скільки змінних витрат припадає на 1 грн. постійних витрат):

2007 рік: (9105,6 - 13111,3 - 10033,7)/ (13111,3 + 10033,7) = -0,607;

2008 рік: (16679 - 20101 – 13891)/ (20101 + 13891) = -0,51;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні постійних і змінних витрат, який показує рівень співвідношення постійних і змінних витрат (скільки постійних витрат припадає на 1 грн. змінних витрат):

2007 рік: (13111,3 + 10033,7)/ (9105,6 - 13111,3 - 10033,7) = -1,649;

2008 рік: (20101 + 13891)/ (16679 - 20101 – 13891) = -1,963;

· коефіцієнтом ефективності змінних витрат, який показує скільки валової продукції створює 1 грн. змінних витрат:

2007 рік: (4104,9 + 2168,9)/ (9105,6 - 13111,3 - 10033,7) = -0,447;

2008 рік: (3710 + 5358)/ (16679 - 20101 – 13891) = -0,524;

· коефіцієнтом валової віддачі змінних витрат, який показує які змінні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції:

2007 рік: (9105,6 - 13111,3 - 10033,7)/ (4104,9 + 2168,9) = -2,238;

2008 рік: (16679 - 20101 – 13891)/ (3710 + 5358) = -1,909;

· коефіцієнтом покриття витрат на збут, який показує скільки чистого доходу формує 1 грн. витрат на збут:

2007 рік: 149803,7/10033,7 = 14,93;

2008 рік: 165698/13891 = 11,928;

· коефіцієнтом окупності витрат на збут, який показує які витрати на збут несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу:

2007 рік: 10033,7/149803,7 = 0,067;

2008 рік: 13891/165698 = 0,084;

· коефіцієнтом витратомісткості збутової діяльності підприємства, який показує яка питома вага витрат на збут в операційних витратах:

2007 рік: 10033,7/9105,6 = 1,102;

2008 рік: 13891/16679 = 0,833;

· коефіцієнтом навантаження витрат на збут, який показує рівень навантаження операційних витрат на 1 грн. витрат на збут:

2007 рік: 9105,6/10033,7 = 0,908;

2008 рік: 16679/13891 = 1,201;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні операційних витрат і витрат на збут, який показує скільки операційних витрат формує 1 грн. витрат на збут:

2007 рік: (9105,6 - 10033,7)/ 10033,7 = -0,092;

2008 рік: (16679 - 13891)/ 13891 = 0,201;

· коефіцієнтом координації витрат на збут у співвідношенні в операційних витратах, який показує рівень співвідношення витрат на збут на 1 грн. операційних витрат:

2007 рік: 10033,7/(9105,6 - 10033,7) = -10,811;

2008 рік: 13891/(16679 - 13891) = 4,982;

· коефіцієнтом витратомісткості загальногосподарського управління в постійних витратах, який показує яка питома вага адміністративних витрат в постійних витратах:

2007 рік: 13111,3/(13111,3 + 10033,7) = 0,566;

2008 рік: 20101/(20101 + 13891) = 0,591;

· коефіцієнтом витратомісткості збутової діяльності в постійних витратах, який показує яка питома вага витрат на збут в постійних витратах:

2007 рік: 10033,7/(13111,3 + 10033,7) = 0,434;

2008 рік: 13891/(20101 + 13891) = 0,409;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні витрат на збут і адміністративних витрат, який показує рівень співвідношення витрат на збут на 1 грн. адміністративних витрат:

2007 рік: 10033,7/13111,3 = 0,765;

2008 рік: 13891/20101 = 0,691;

· коефіцієнтом координації у співвідношенні адміністративних витрат і витрат на збут, який показує рівень співвідношення адміністративних витрат на 1 грн. витрат на збут:

2007 рік: 13111,3/10033,7 = 1,307;

2008 рік: 20101/13891 = 1,447;

· коефіцієнтом окупності виробничих (змінних) витрат, який показуєскільки виробничих (змінних) витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. валового прибутку:

2007 рік: 105348,7/44455 = 2,37;

2008 рік: 113898/51800 = 2,199;

· валовою рентабельністю (прибутковістю) виробничих (змінних) витрат, яка показує скільки одержує підприємство валового прибутку з 1 грн. виробничих витрат (змінних):

2007 рік: 44455/105348,7 = 0,422;

2008 рік: 51800/113898 = 0,455;

· коефіцієнтом окупності чистого доходу, який показує скільки чистого доходу необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. валового прибутку:

2007 рік: 149803,7/44455 = 3,37;

2008 рік: 165698/51800 = 3,199;

· валовою рентабельністю (прибутковістю) чистого доходу, яка показує скільки одержує підприємство валового прибутку з 1 грн. чистого доходу:

2007 рік: 44455/149803,7 = 0,297;

2008 рік: 51800/165698 = 0,313;

· коефіцієнтом окупності операційних витрат, який показує скільки операційних витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. прибутку від операційної діяльності:

2007 рік: (105348,7 + 13111,3 + 10033,7)/18176,3 = 7,069;

2008 рік: (113898 + 20101 + 13891)/12438 = 11,89;

· рентабельністю (прибутковістю) операційних витрат, яка показує скільки одержує підприємство прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат:

2007 рік: 18176,3/(105348,7 + 13111,3 + 10033,7) = 0,141;

2008 рік: 12438/(113898 + 20101 + 13891) = 0,084;

· коефіцієнтом чистої окупності операційних витрат, який показує скільки операційних витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. чистого прибутку:

2007 рік: (105348,7 + 13111,3 + 10033,7)/ 11315,5 = 11,356;

2008 рік: (113898 + 20101 + 13891)/ 240 = 616,208;

· чистою рентабельністю (прибутковістю) операційних витрат, яка показує скільки одержує підприємство чистого прибутку від 1 грн. операційних витрат:

2007 рік: 11315,5/(105348,7 + 13111,3 + 10033,7) = 0,088;

2008 рік: 240/(113898 + 20101 + 13891) = 0,0016.

Проведемо аналіз за елементами операційних витрат 2007-2008 роки ЗАТ КЗШВ «Столичний» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз за елементами операційних витрат

Продовження таблиці 3.1

Отже, за результатами проведеного аналізу загальні витрати у 2008 році порівняно з попереднім збільшились на 29893,4 тис. грн. або на 163,08 %, а саме: за рахунок матеріальних затрат витрати збільшились на 7075,9 тис. грн. (на 8,44 %); за рахунок витрат на оплату праці – збільшились на 6988,1 тис. грн. (на 35,46 %); за рахунок відрахувань на соціальні заходи – збільшились на 2220,4 тис. грн. (на 32,07 %); за рахунок амортизації – зменшились на 49,5 тис. грн. (на 0,01 %) та за рахунок інших операційних витрат – збільшились на 13658,5 тис. грн. (на 87,12 %).

3.2 Прогнозування витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Прогнозування витрат на наступний рік будемо проводити за допомогою методу експоненційного згладжування:

Y_t
+1
` = £*Y_t
+ (1 - £)*Y_t
`, (3.1)

де Y_t
` - згладжу вальне значення за цей інтервал, розраховане по даних

попередніх періодів;

Y_t
– фактичне значення за інтервал t;

£ - коефіцієнт згладжування.

Y₂
` = Y₁
(3.2)

£ = 2/(m + 1), (3.3)

де m – довжина часового ряду (кількість періодів)

Обсяг витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» протягом двох років представлено у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Обсяг витрат за 2007-2008 роки

£ = 2/(2 + 1) = 2/3

Проведемо прогнозування витрат на 2009 рік:

Y_{мат. зат.}
= 2/3*90920 + (1 – 2/3)*83844,1 = 60613,33 + 27948,03=88561,36 тис. грн.

Y_опл.пр.
= 2/3*26694 + (1 – 2/3)*19705,9 = 17796 + 6568,63 = 24364,63 тис. грн.

Y_{соц.зах.}
= 2/3*9145 + (1 – 2/3)*6924,6 = 6096,67 + 2308,2 = 8404,87 тис. грн.

Y_ам.
= 2/3*4970 + (1 – 2/3)*5019,5 = 3313,33 + 1673,17 = 4986,5 тис. грн.

Y_ін.оп.
= 2/3*29337 + (1 – 2/3)*15678,5 = 19558 + 5226,17 = 24784,17 тис. грн.

Y_{заг.витр.}
= 2/3*161066 + (1 – 2/3)*131172,6 = 107377,33 + 43724,2 = 151101,53 тис. грн.

Отже, за результатами проведеного прогнозування загальні витрати на 2009 рік складуть 151101,53 тис. грн., з них матеріальні затрати складуть 88561,36 тис. грн., витрати на оплату праці – 24364,63 тис. грн., відрахування на соціальні заходи – 8404,87 тис. грн., амортизація – 4986,5 тис. грн., інші операційні витрати – 24784,17 тис. грн.

3.3 Рекомендації щодо зменшення витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх вплив на результати роботи підприємства

Основним джерелом зниження витрат на підприємстві є резерви зниження собівартості продукції, а саме:

· збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;

· скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, виробничому браку і т. д.

Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і т. ін.), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.

Резерви скорочення витрат визначають за кожною статтею витрат за рахунок конкретних інноваційних заходів (упровадження нової, прогресивнішої техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці тощо), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т. д.[3, ст. 268 - 270]

Застосування вище зазначених резервів на ЗАТ КЗШВ «Столичний» допоможе ефективному зменшенню витрат, а саме: матеріальних затрат, резерв зниження яких становить 7075,9 тис. грн., витрат на оплату праці – 6988,1 тис. грн., інших операційних витрат – 13658,5 тис. грн., відрахувань на соціальні заходи – 2220,4 тис. грн.

Збільшення витрат негативно впливає на результати роботи підприємства, тому що при їх збільшенні зменшується чистий прибуток, а навіть може з’явитися непокритий збиток, який є показником неефективного використання оборотних активів та власного капіталу підприємства.

Тому дане підприємство повинно залучитися до здійснення певних заходів щодо зменшення витрат.

ВИСНОВКИ

Отже, в даній курсовій роботі було висвітлено методичні підходи до аналізу витрат та розроблено практичні рекомендації щодо аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний», а саме вирішено наступні завдання:

· охарактеризовано витрати як об’єкт економічного аналізу;

· розкрито порядок організації економічного аналізу витрат;

· розроблено методику аналізу витрат на ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· проаналізовано тенденції розвитку галузі виробництва виноградних вин;

· проведено техніко-економічну характеристику діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· визначено місце підприємства серед конкурентів;

· проведено прогноз розміру витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний»;

· надано рекомендації щодо зменшення витрат ЗАТ КЗШВ «Столичний» та їх впливу на результати роботи підприємства.

Для здійснення аналізу та оцінки витрат слід використовувати систему економічних показників, яка наведена у питанні 1.3 цієї курсової роботи.

Ця система економічних показників формує методичні аспекти економічного аналізу витрат, за якими було проаналізовано фінансовий стан підприємства та його діяльність.

За результатами експрес-аналізу ЗАТ КЗШВ «Столичний» можна віднести до підприємств другого класу, оскільки дане підприємство не є фінансово стійким, але всі інші показники відповідають нормам.При проведенні рейтингової оцінки ЗАТ КЗШВ «Столичний» посіло друге місце серед конкурентів.

У результаті проведеного аналізу витрат за елементами ЗАТ КЗШВ «Столичний» виявлено значне збільшення витрат у 2008 році порівняно з попереднім. Тому даному підприємству необхідно здійснити ряд заходів щодо скорочення витрат, а саме:

• збільшити обсяг виробництва продукції за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;


• підвищити рівень продуктивності праці;


• ощадливо використовувати сировину, матеріали, електроенергію, паливо, обладнання;


• запобігти невиробничим витратам та виробничому браку;


• впровадити нову, прогресивнішу техніку і технології виробництва;


• поліпшити організацію працю та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»

2. www.grinchuk.lviv.ua

3. Савицька Г.В. «Економічний аналіз діяльності підприємства» 3-тє видання. Київ «Знання» 2007 р. ст. 228 – 268

4. Цал–Цалко Ю.С. «Витрати підприємства»: Навч. посіб. – Київ: ЦУЛ, 2002 р. ст. 316 – 353

5. www.minagro.gov.ua

6. www.ukrstat.gov.ua

7. www.revolution

8. www.sekt.kiev.ua

ДОДАТОК А

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

ДОДАТОК Б

Розрахунок втрат від участі в капіталі

*Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій.

ДОДАТОК В

Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення в звіті про фінансові результати*

* У випадку, якщо сума прибутку від звичайної діяльності не менше збитків від надзвичайних подій.

Додаток Г

Фінансова звітність ЗАТ КЗШВ «Столичний» станом на 2007 рік

Баланс

Звіт про фінансові результати за 2007 рік

Елементи операційних витрат

Нематеріальні активи

Основні засоби

Додаток Ґ

Фінансова звітність ЗАТ КЗШВ «Столичний» станом на 2008 рік

Баланс

Звіт про фінансові результати за 2008 рік

Елементи операційних витрат

Нематеріальні активи

Основні засоби