Овогенез

оворсинкам первинна оболонка яйцеклтини добре видна при свтловй мкроскоп. Вторинна оболонка яйцеклтин плацентарних ссавцв людини утворена фолкулярними клтинами, що розташовуються зовн вд первинно оболонки. Вдростки фолкулярних клтин контактують з плазмалемою яйцеклтини. Оскльки вдростки фолкулярних клтин тонк прозор, то ця частина вторинно оболонки одержала назву свтло чи блискучо зони zona pellucida, а та частина вторинно оболонки, де сконцентрован ядра фолкулярних клтин,

одержала назву променистого внця corona radiata. У деяких комах, риб, птахв яйцеклтина при виход з ячника втрача звязок з фолкулярними клтинами вторинно оболонки, остання представлена лише продуктами секрец фолкулярних клтин. Вона може бути значною за товщиною дуже складно побудована. Наприклад, у птахв поверх первинно оболонки утвориться зовншнй шар, що складаться з блка лзоциму ферменту, що руйну бактер, блка кональбумну, що звязу затриму они металв, блка овдину, що перешкоджа проникненню

мкробв. У цьому шар розташовуються найтонш фбрили слизоподбно речовини блково-вуглеводно природи муцина. Ц волоконця по обидва боки яйцеклтини збираються в пучки, що помтн при свтловй мкроскоп. Пучки, поднуючись, утворюють два скручених тяжа, називаних халазами chalaza градина, що пдвшують яйцеклтину в центр яйця. Первинна вторинна оболонки яйцеклтин деяких тварин, наприклад риб, можуть мати отвр, так зване мкропле mikros малий, pyle прохд. Третинна оболонка утвориться у деяких тварин псля виходу яйцеклтини

з ячника, при проходженн по яйцепроводу, за рахунок секреторно дяльност клтин останнього. Прикладом третинно оболонки може бути студениста оболонка яйцеклтин земноводних, пергаментна скорлупова оболонки яйцеклтин рептилй, блкова, пдскорлупова скорлупова оболонки яйцеклтин птахв мал. 19. Функц оболонок яйцеклтин багатогранн. У яйцеклтин, що знаходяться на стад росту, вони вдграють роль виборчо мембрани, через яку здйснються обмн речовин.

Оболонки яйцеклтин у багатьох тварин перешкоджають полсперм при заплдненн, беруть участь у диханн харчуванн зародка, у постачанн його солями кальцю, захищають зародок вд несприятливих впливв зовншнього середовища. Класифкаця яйцеклтин заснована на клькост жовтка в яйцеклтин положенн його в цитоплазм. З цими ж особливостями тсно звязане дроблення яйцеклтин псля заплднення. По клькост жовтка яйцеклтини роздляються на три групи маложовтков, чи олголецитальн oligos малий, lecytos

жовток, багатожовтков, чи поллецитальн, промжне положення займають яйцеклтини з середньою клькстю жовтка, чи мезолецитальн mesos середнй. Олголецитальн яйцеклтини властив з хордових ланцетнику, ссавцям за винятком яйцекладних деяких сумчастих, а також людин. У ссавцв тварин людини спостергаться явище вторинно втрати жовтка яйцеклтиною, оскльки в них розвиток зародка вдбуваться не в зовншнм середовищ, а в органзм матер, у матц, тобто в порожнин органа, також

повязаного з зовншнм середовищем. По розмщенню жовтка яйцеклтини ланцетника, плацентарн тварини ссавцв люди вдносяться до золецитальних, чи гомолецитальних iso, homo однаковий, подбний, тобто до таким, у яких жовток рвномрно розташовуться по всй цитоплазм. Мезолецитальн яйцеклтини властив земноводним, деяким рибам бльшост сумчастих ссавцв. Жовток в яйцеклтин у цих тварин розподлений нервномрно, значна частина його сконцентрована в одному

мсц, у звязку з чим так яйцеклтини вдносять до телолецитальних. Поллецитальн яйцеклтини властив багатьом рибам, а також плазуючим, птахам яйцекладним ссавцем. За розмщенням жовтка яйцеклтини цих хребетних тварин вдносять до телолецитальних, оскльки в зон розташування ядра спостергаться менше жовтка, нж в нших частинах цитоплазми. У деяких членистоногих, яйцеклтини яких також вдносяться до поллецитальних, жовток розташовуться в

центр, а по перифер вн оточений шаром цитоплазми. Таке розташування жовтка в яйцеклтин називаться центролецитальним. Оскльки в бльшост хребетних тварин жовток у яйцеклтин розташовуться нервномрно, то в будов яйця прослджуться полярнсть. Частина яйцеклтини, у якй мало жовтка, ма назву анмальним, а та частина, де зосереджена основна маса жовтка, вегетативним полюсом. У деякй хребетних, розвиток яких вдбуваться у вод, наприклад у земноводних, на анмальному полюс зосереджен зерна темного пгменту, у звязку з чим анмальний полюс яйцеклтини завжди

чтко виражений. Уявлювана лня, що здну полюси яйцеклтини, вдповда головнй ос яйця називаться анмально-вегетативною вссю. Яйцеклтинам плацентарних ссавцв ланцетника полярнсть властива в меншому ступен, нж ншим хордовим, виявляться лише пд час дроблення. Будова статевих залоз Жноч статев залози, чи ячники, у плацентарних ссавцв тварин людини парними органами, що розташовуються в черевнй порожнин бля верхнього входу в малий таз по обидва боки матки.

Ячники покрит одношаровим однорядним кубчним ептелм, що явля собою подовження на ячник мезотеля черевини. Пд ептелм розташовуться сполучнотканна блкова оболонка. У ячнику розрзняють внутршнй, чи мозковий, шар, багатий кровоносними судинами нервами, зовншнй, чи корковий, шар, у якому розташовуться дуже багато жночих статевих клтин ооцитв, чи овоцитв ovum яйце, що знаходяться на стад росту. Ооцити оточен одним чи деклькома шарами фолкулярних folliculus мшечок

клтин, що входять до складу хньо вторинно оболонки. Ооцити разом з навколишнми хнми фолкулярними клтинами називаються фолкулами. Фолкулярн клтини виконують трофчну функцю. Починаючи з пероду статево зрлост в ячнику вдбуваться рст статевих клтин. У зародкв ссавцв оогон лежать у корковому шар ячника, оточен соматичними клтинами, що перетворюються у фолкулярн клтини потм формуються фолкули ооцити, розташован всередин шару фолкулярних

клтин. Фолкулярн клтини видляють рдину, що накопичуться всередин фолкула. Частина клтин всередин фолкула резорбуться утворються порожнина, заповнена рдиною. На заключнй стад розвитку ооцита утворяться велик фолкули з обмистою порожниною, заповненою фолкулярною рдиною. По мен вперше вдкритого х Де Граафа, так зрл фолкули з завершеним рстом ооцитом називають граафовими пухирцями. Фолкулярний ептелй за рдксним винятком головоног молюски не постача ооцит продуктами власно

синтетично активност. Але вн вдгра велику роль у процесах, звязаних з надходженням в ооцит речовин экстрагонадного походження. Висновок значення Процес перетворення сперматогонй оогонй у зрл статев клтини сперматозоди яйцеклтини. Цей процес включа безлч кардинальних змн ядерного апарату цитоплазматичних структур, у результат яких оогон сперматогон здобувають ункальн по морфолог фзолог риси чоловчо жночо статевих клтин. Основн змни полягають у наступному. 1. У яйцеклтин, що розвиваться, синтезуються, а також транспортуються

в не велика клькост макромолекул, субклтинних структур живильних речовин, у результат чого розмри збльшуються нод в мльйони разв. 2. Вдбуваться мейоз, що включа два важливих у генетичному вдношенн явища редукцю числа хромосом рекомбнацю генв мж гомологчними хромосомами у рдких випадках вдсутня. Ц процеси рвною мрою характерн для оогенезу сперматогенезу. 3. В зрлих гаметах перерозподляються хн складов частини, що приводять у випадку оогенезу до поляризац

яйцеклтини. 1. Блки. Пройде ще багато часу, перш нж зародок виявиться здатним самостйно харчуватися чи одержувати жу вд матер. Клтини зародка на раннх стадях мають потребу в запасених заздалегдь джерелах енерг амнокислотах. У багатьох видв такими джерелами накопичен яйцем блки жовтка. Багато хто з жовточних блкв синтезуються в нших органах печнц, жировому тл транспортуються до яйця. 2. Рибосоми тРНК, Незабаром псля заплднення в яйц рзко збльшуться синтез блка.

Цей синтез здйснються при участ рибосом тРНК, що вже маються в яйц. Яйце, що розвиваться, ооцит ма спецальний механзм синтезу рибосом, в ооцитах деяких амфбй протягом профази мейозу утвориться до 1012 рибосом. 3. Матрична РНК. У бльшост органзмв нформаця для здйснення блкового синтезу, що вдбуваться в ранньому розвитку, укладена вже в ооцит. припущення, що яйця морського жака мстять 25 50 тис. рзних типв мРНК.

Однак ц мРНК до заплднення залишаються в неактивному стан. 4. Морфогенетичн фактори. Ц молекули, що направляють дифференццовку клтин для утворення рзних тканин органв, очевидно, розсян по всьому яйцю розподляються мж рзними клтинами при дробленн. При оогенез у багатьох тварин мейоз починаться на бльш раннх стадях ндивдуального розвитку, чим при сперматогенез. Так, у миш вс оогон синхронно припиняють розподл на 14-й день эмброгенезу вступають у

прелептонемну нтерфазу дал в профазу мейозу. З моменту вступу в профазу оогонй перетворються в ооцит I порядку. Профаза мейозу у рзних тварин ма неоднакову тривалсть у мишей вона трива 5 днв, у пацюкв 10, у кроликв 20 днв. Ооцити, що пройшли диплонему, не вступають вдразу в прометафазу, а переходять у стадю дакнеза, що ма неоднакову у рзних тварин тривалсть. У мишей ооцити вступають у цю стадю на 4 5-й день псля народження, у пацюкв на 5 7-й день.

Список використанно лтератури 1. Газарян К.Г Белоусов Л.В. Биология индивидуального развития животных. М ВШ 1983 2. Антипчук Ю.П. Гистология с основами эмбриологии. М Просвещение 1983 3. Слюсарв А.О Жукова С.В. Бологя. К ВШ 1992 4. Сингер М Берг П. Гены и геномы. М Мир 1998 5.

Гилберт С. Биология разрития М Мир 1994