Міністерство освіти та науки України Черкаський державний технологічний університет Кафедра безпеки життєдіяльності з предмету “Безпека життєдіяльності” на тему “ ” Перевірив: Виконав: Цикаловський В. Л. студент групи ЗЕК-204 Філіппов І. М. Черкаси 2003 р. 1. Фактичні значення факторів виробничого середовища які отримані шляхом вимірювань на даному робочому місці. Фактори виробн. середовища 20
Тем-ра повітря в теплий період року, С 26 Тем-ра повітря в холодний період року, С 19 Вологість повітря, % 52 Швидкість руху повітря, м/с 0 Природне освітлення, КПО, % 1 Загальне штучне освітлення, Лк 700 Рівень шуму, дБА 35 Ультразвук Частота, кГц 12,5
Рівень, дБ 30 Електромагнітне випромінювання Частота, МГц 18 Напруженість В/м 30 Електростатичне поле, кВ/м 5 Іонізуюче випромінювання, мЗв 0,2 Формальдегід мг/м3 0,1 Озон 0,2 Пропілен 2. Пейпер-Интернешенол»
Цех / дільниця, відділ / Варіант № 20 Кіоск І. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу № п/п Фактори виробничого середовища і трудового процесу Нормативне значення / ГДР / / ГДК / Фактичне значення Тривалість дії фактора % за зміну III клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці
Небезпечний (екстремальний) IV Прим. Ступені 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Шкідливі хімічні речовини Клас небезпеки ІІ Назва формальдегід Клас небезпеки І Назва озон Клас небезпеки ІV Назва пропілен Клас небезпеки Назва 0,5 0,1 100 0,1 0,2 70 + Доп. Доп. 2 Вібрація / загальна і локальна /, м/с2 - - - - - -
3 Шум (еквівалентний), дБА 45 35 Доп. 4 Інфразвук, Гц/дБ 5 Ультразвук, кГц/дБ 12,5/80 12,5/30 Доп. 6 Електромагнітне випромінювання, МГц - В/м 18/20 18/30 + 7 Електростатичне поле, кВ/м 22,5 5 Доп. 8 Постійне магнітне поле, кА/м 9 Мікроклімат у приміщенні: - температура повітря (теплий/холодний), С 23-25(22-28) 22-24(21-25) 26 19
+ (хол) Доп. (теп.) - швидкість руху повітря (теплий/холодний), м/с 0,1/0,1 0,1-0,2/0,1 0 + (теп) Доп. (хол.) - відносна вологість повітря (теплий/холодний), % 40-60 52 10 Освітлення - природне, % - штучне, Лк 1,8 300 1 700 11 Іонізуюче випромінювання, мЗв 1,0<Е2,0 0,2 Опт. 12 Важкість праці: 12.1 Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за
зміну, кг-м 12.1.1 При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м’язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м до 2500 до 5000 15 12.1.2 При загальному навантаженні (за участю м’язів рук, ніг, корпуса) при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м до 12500 до 12.2 Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг 12.2.1 Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з
іншою роботою (до 2 разів на годину) до 15 до 30 0,5 12.2.2 Підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни до 5 до 15 0,2.3 Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни: • з робочої поверхні • з підлоги до 870 до 12.3 Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) 12.3.1 При локальному навантаженні до 20000 300 12.3.2 При регіональному навантаженні до 10000 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12.4
Статичне навантаження • однією рукою • двома руками • за участю м’язів корпуса та ніг до 18000 до 36000 до 12.5 Робоча поза вільна, зручна Доп. 12.6 Нахили тулуба до 12.7 Переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом), км до 4 0,1 Загальна оцінка важкості праці Доп. 13 Напруженість праці: 13.1 Інтелектуальні навантаження 13.1.1
Зміст роботи Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією 1.2 Сприймання сигналів та їх оцінка Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дії 1.3 Ступінь складності завдання Обробка та виконання завдання 1.4 Характер виконуваної роботи Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу діяльності 13.2
Сенсорні навантаження 2.1 Тривалість зосередженого спостереження >75 80 + 13.2.2. Щільність сигналів за 1 год до 75 60 13.2.3 Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження до 2.4 Навантаження на зоровий аналізатор 4.1 Розмір об’єкта розрізнення 0,3-1 0,5 + 4.2 Робота з оптичними приладами 4.3 Спостереження за екранами відеотерміналів до 2 0 13.2.5
Навантаження на слуховий аналізатор 100 до 13.3 Емоційне навантаження 3.1 Ступінь відповідальності Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку працівника 3.2 Ступінь ризику для власного життя Виключений 13.3.3
Ступінь ризику за безпеку інших осіб Виключений 13.4 Монотонність навантажень 13.4.1 Кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях 6-4.2 Тривалість виконання операцій, що повторюються 25-13.5 Режим праці 13.5.1 Змінність роботи Однозмінна Загальна оцінка напруженості праці Загальна оцінка умов праці + I. Гігієнічна оцінка умов праці
Підвищена концентрація озону – 2ст підвищена напруженість електромагнітного поля – 1ст знижена температура в холодний період року – 1 ст низька швидкість руху повітря в теплий період року ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня Технічний рівень робочого місця не відповідає нормативним вимогам ІІІ. Атестація робочого місця Робоче місце атестовано за другим ступенем небезпеки ІV. Рекомендації щодо покращення умов праці, їх економічне обґрунтування
Поліпшення роботи системи витяжної вентиляції, встановити кондиціонер в приміщенні V. Пільги і компенсації Пенсійне забезпечення за другим списком 3. Пояснювальна записка. 1. Назва робочого місця – залізний кіоск для продажу газет. 2. Категорія важкості – 1а (легка фізична робота). 3. Тип робочого місця – постійне. 3.1. Шкідливі хімічні речовини.
Для трьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г). Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони Таблиця 1 № Назва речовини Величина ГДК, мг/м3 Агрегатний стан Клас небезпеки Особливості дії на організм 1
Пропілен 100 п IV 2 Формальдегід 0,5 п II Г, А 3 Озон 0,1 п I Г Умовні позначення: п - пари (гази); а - аерозоль; Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі; А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах; К - канцерогени; Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.
Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н)
і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини. Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий
і занести його в «Карту умов праці». Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів) Таблиця 2 Фактор виробничого середовища Клас умов праці Допус тимий Шкідливий 3 Небезпечний 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4 Шкідливі речовини за винятком перерахованих нижче ГДК 1,1-3,0 3.1-6.0 6.1-10.0 10.1-20.0 >20 Речовини з гостроспрямованим механізмом дії ГДК 1,1-3,0 3.1-6.0 6.1-10.0 >
10* Алергени ГДК 1.1-3.0 3.1-10.0 >10.0 Канцерогени ГДК 1.1-3.0 3.1-6.0 6.1-10.0 >10.0 Аерозолі переважно фіброгенної дії ГДК 1.1-2.0 2.1-5.0 5.1-10.0 >10.0 * Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння. 3.2. Вібрація. На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.
3.3. Шум. Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного параметра. Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості. Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території підприємств.
Таблиця 3 Вид трудової діяльності, робоче місце, приміщення і території Еквівалентні рівні звуку, дБА Території безпосередньо прилягаючі до житлових будинків (у 2 м від огороджуючих конструкцій), площадки відпочинку мікрорайонів, площадки дитячих дошкільних установ, ділянки шкіл. 45 Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях Таблиця 4
Фактор виробничого Середовища Клас умов праці Допустимий Шкідливий 3 Небезпечний 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4 Шум, дБА екв. ГДК 1,1-3* 3,1-6 6,1-9 >9,1 130* Вібрація заг лок. дБА ГДК <3** 3,1-6 6,1-9 9,1-12 >12 Інфразвук, дБ ГДК <3*** 3,1-6 6,1-9 >9,1
Ультразвук повітряний, дБ ГДК <5**** 5,1-10 10,1-15 >15,1 * Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА). ** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор. *** Перевищення в одній з частот на дБ. **** Перевищення в одній з частот на дБ. * Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.
3.4. Інфразвук. На заданому мені робочому місці не було знайдено інфразвуку. 3.5. Ультразвук. На заданому мені робочому місці було знайдено ультразвук, подивившись, на якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ГОСТ 12.1.001-89 “Ультразвук. Общие требования безопасности” (табл. 5), знаходжу для цієї частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ).
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості. Санітарні норми ультразвуку
Таблиця 5 Середньогеометричні частоти третьооктавних смуг, кГц Рівень звукового тиску, дБ 12,5 80 3.6. Електромагнітне випромінювання. Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП)
по електричній складовій (В/м). Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот” напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР): - по електричній складовій: для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м; Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (
Ф>Н ), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаю ступінь шкідливості. Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання. Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення
ГДР, разів) Таблиця 8 Фактор виробничого середовища Клас умов праці Допустимий Шкідливий 3 Небез-печ¬ний 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4 Електростатичне поле ГДК 1,1-3,0 3,1-5,0 5,1-10,0 >10 Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону: 3-30 МГц ГДК 1,1-3,0 3,1-5,0 5,1-10,0 >10 3.7.
Електростатичне поле. При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП). На заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле, розраховую гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі. Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визнача. самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце.
У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Едоп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документом: “Санитарно-гигиенические нормы напряженности электростатического поля” №1757- 77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини. Гранично допустима напруженість
ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати: при впливі до 1 год - 60 кВ/м при впливі від 1 год до 9 год де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля. Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше
нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаю ступінь шкідливості. 3.8. Постійне магнітне поле. На заданому робочому місці не було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП). 3.9. Мікроклімат у приміщенні. Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні
і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне. Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень Таблиця 9 Період року Категорія роботи Температура, С
Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с Опт. Допустима Опт. Опт. Допуст. Верхня межа Нижня межа п.р.м. н.р.м. п.р.м. н.р.м. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Холод-ний Iа 22-24 25 26 21 18 40-60 0,1  0,1 Iб 21-23 24 25 20 17 0,1  0,2 IIа 18-20 23 24 17 15 0,2  0,3 IIб 17-19 21 23 15 13 0,2  0,4 III 16-18 19 20 13 12 0,3  0,5
Теплий Iа 23-25 28 30 22 20 40-60 0,1 0,1-0,2 Iб 22-24 28 30 21 19 0,2 0,1-0,3 IIа 21-23 27 29 18 17 0,3 0,2-0,4 IIб 20-22 27 29 16 15 0,3 0,2-0,5 III 18-20 26 28 15 13 0,4 0,2-0,6 Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.
Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого періоду року попадає в допустимий відмічаю позначкою «Доп.». Для холодного періоду року значення виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком табл. 11 (для холодного періоду року) визначаю ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості
робіт. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року. Таблиця 11 Показник Клас умов праці Температура повітря, °С (нижня межа) Опти¬мальний 1 Допустимий 2 Шкідливий 3 Категорія робіт 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь 3.1 3.2 3.3 3.4 Іа За СН За СН 18,1-20,0 16,1-18,0 14,1-16,0 12,0-14,0 Іб 17,1-19,0 15,1-17,0 13,1-15,0 11,0-13,0 ІIа 14,1-16,0 12,1-14,0 10,1-12,0 8,0-10,0
ІIб 13,1-15,0 11,1-13,0 9,1-11,0 7,0-9,0 ІІІ 12,1-14,0 10,1-12,0 8,1-10,0 6,0-8,0 Швидкість руху повітря, м/с Вимоги відсутні Відносна вологість повітря, % Див. примітку 3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.) Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці. Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні
яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм. Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 12), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці. Норми освітлення.
Таблиця 12 Ступінь точності зорової праці Найм. розмір об’єкта розрізнення, мм Зорова праця Контраст відмінності об'єкта з фоном Характеристика фона Освітленість Розряд Під-розряд Штучне Природнє Сумісне Комб Загал. Верх. Бок. Верх. Бок. лк КПО, енІІІ % КПО, енІІІ % Мала 1-5 V а б в г Малий Малий Середній Малий Середній
Великий Середній Великий Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній 300 200 200 - - 200 150 150 150 150 150 100 100 100 3 1 1,8 0,6 Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписати нормативне значення КПО - енІІІ (%). Розрахувати нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою: m
= 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу; C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений). Порівняти енІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта). Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення.
У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2). У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів). Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 13 Колір Коефіцієнт ρ Колір Коефіцієнт ρ Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий 0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38 Жовто-коричневий Коричневий Темно-зелений Темно-сірий Темно-червоний Темно-синій Чорний 0,25 0,23 0,16 0,15 0,1 0,1 0,04
Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу
приймається найгірший варіант у бік малого контрасту. Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна”. Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 14. Для природного освітлення в «Карту умов праці» вноситься
ступінь 1. Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставиться :  ступінь - 1, при Ф = (від 0,5 Ен до Ен);  ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення. 3.11. Іонізуюче випромінювання. Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую
НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15 Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань Таблиця 15 Річна ефективна Доза Е Клас умов праці Оптимальний 1 Допустимий 2 Шкідливий 3 Небезпечний 4 1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4 Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1 Е<1,0 1,0<
Е2,0 2,0<Е10,0 10,0<Е14 14,0<Е20 10<Е50 Е>50 В графу 3 “Карти умов праці” вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.
| ! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
| ! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
| ! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
| ! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
| ! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
| → | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |