Дидактичні ігри під час вивчення курсу геометрії основної школи

/>/>
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИКИ, МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ
КАФЕДРА АЛГЕБРИ, ГЕОМЕТРІЇ ТА МАТЕМАТИЧНОГО
 АНАЛІЗУ

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУГЕОМЕТРІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
 
Курсоваробота
Виконавець
студент 421 групи
денної форми навчання
Новиков О.В.
Науковий керівник
                                                                   кандидатпедагогічних наук. Параскевич С.П.
Херсон – 2007
Зміст
 
Вступ… 3
Розділ І. Дидактична гра як важлива складова навчально–виховногопроцесу.     5
1.1.                                                                                                                                            Дидактичнагра як форма навчання… 5
1.2.                                                                                                                                            Теоретичніоснови використаня дидактичних ігор під час навчання геометрії в основній школі… 9
Розділ ІІ. Методика впровадження дидактичних ігор підчас вивчення геометрії основної школи… 11
2.1  Методичні передумови тавимоги до організації і проведення дидактичних ігор… 11
2.2  Використання дидактичних ігорна прикладі геометрії 9 класу… 15
Висновки… 28
Списоквикористаних джерел… 29
Додатки… 31

Вступ
Сучасніумови вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які бсприяли формуванню і розвитку школяра в тісному і постійному взаємозв'язку зприродним та соціальним середовищем, здатності до соціально-значимоїдіяльності, швидкої адаптації під час зміни життєвих обставин. Досягненню метинавчання математики та реалізації особистісно-спрямованого навчання, яке наперший план висуває завдання створення сприятливих умов для виявлення ірозвитку здібностей учнів, задоволення їх потреб та інтересів, розвиткупізнавальної активності і творчої самостійності сприяє використання дидактичнихігор. Застосування дидактичних ігор на уроках математики — суттєвий резервпідвищення ефективності навчально-виховного процесу та взаємодії івзаєморозуміння між учителем і учнями підліткового віку. Гра, якщо вонаправильно організована. більше ніж яка-небудь інша діяльність дозволяє всебічнота з більшою повнотою розвивати самостійність і самодіяльність підлітків науроках математики в 7-9-х класах залежно від вікових особливостей. Звернення додидактичної гри під час навчання математики в 7-9-х класах оправданезагостренням суперечностей між зростаючими вимогами, які ставлятьсясуспільством перед школою, та наявним в її розпорядженні арсеналами для їхзадоволення, а також результатами досліджень, що стосуються ролі гри внавчально-пізнавальній діяльності дітей взагалі та вивчення математики зокрема.
Протиріччяміж можливостями педагогічно доцільного і ефективного використання дидактичнихігор в навчально-виховному процесі на уроках математики в 7-9-х класах тареальним станом речей визначили проблему та обумовлюють актуальність нашогодослідження „Дидактичні ігри під час вивчення курсу геометрії основної школи”.
Об'єктом дослідження є навчання геометрії учнів основної школи.
Предметом дослідження є методика використання дидактичних ігор під час вивченнягеометрії в 7-9-х класах основної школи.
Мета дослідженняполягає в обґрунтуванні методики навчання математики в 7-9-х класах звикористанням дидактичних ігор, розробці методичного забезпечення використаннядидактичних ігор, виявленні доцільного місця і часу для їх проведення під часвивчення геометрії в 7-9-х класах, в розробці та рекомендацій щодо їх створеннята проведення.
Гіпотеза дослідження
•  доцільно організовуючидидактичні ігри і поєднуючи їх з іншими видами навчально-пізнавальноїдіяльності підлітків, добираючи з різних дидактичних систем і концепційнавчання раціональні та ефективні методи і форми проведення дидактичних ігор,визначаючи місце для їх проведення, спираючись на прогресивні способи організаціїнавчально-пізнавальної діяльності, які зорієнтовані на розвиток здібностей, утому числі математичних і творчих, активності, навичок учіння, співпраці зіншими членами колективу можна значно підвищити педагогічну ефективність уроківгеометрії в 7-9-х класах;
Відповіднодо мети і гіпотези дослідження розв'язувалися такі завдання.
1.   Проаналізувати стандослідженості проблеми використання дидактичних ігор у навчально-виховномупроцесі в психолого-педагогічній і методичній літературі, виявити особливостівикористання дидактичних ігор під час навчання математики у7-9 класі.
2.   Провестианаліз можливостей використання дидактичних ігор під час вивчення геометрії в7-9-х класах основної школи та виділити доцільні дидактичні умови і формиігрової діяльності підлітків на уроках математики.
3.   Розробитиметодику використання дидактичних ігор в навчально-пізнавальній діяльностіпідлітків на уроках геометрії в 7-9-х класах.
4.   Сформулюватиметодичні рекомендації до організації і проведення дидактичних ігор на урокахгеометрії в 9-х класах.

Розділ І.Дидактична гра як важлива складова навчально–виховногопроцесу
 
1.1 Дидактична гра як форма навчання
 
Сучаснимметодом навчання і виховання, що сприяє оптимізації та активізації навчальногопроцесу та дозволяє показати цікаві й захоплюючі грані математики, є дидактичнагра.
Дидактичнагра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднаннянавчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушенеоволодіння конкретним навчальним матеріалом.
Дидактичнагра має чітку структуру, що вирізняє її з-поміж іншої діяльності. Основніструктурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії,пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результат гри.
Навідміну від ігор взагалі дидактична гра має суттєву ознаку – наявність чітко визначеної метинавчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бутиобґрунтовані, подані наочно і характеризуються пізнавальною спрямованістю.
Ігровийзадум – перший структурний компонентгри, закладений у дидактичне завдання, що необхідно виконати під час навчання.Ігровий задум найчастіше виступає у; вигляді питання або загадки, щоніби проектує хід гри. Це надає грі пізнавального характеру, висуває до їїучасників певні вимоги щодо знань.
Кожнадидактична гра має свої правила, що визначають порядок дій і поведінку учнів упроцесі гри, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правиладидактичних ігор необхідно розробляти із урахування мети уроку таіндивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності,наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення,успіху.
Крімтого, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою, узгоджувати тапідпорядковувати її до вимог колективу.
Суттєвимив дидактичній грі є дії, що регламентуються правилами гри, сприяютьпізнавальній активності учнів, надають їм змогу виявити свої здібності,застосувати наявні знання, вміння і навички для досягнення цілей гри. Дужечасто ігровим діям передує розв'язання задачі.
Учитель,керуючи грою, спрямовує її в належне дидактичне русло, за необхідностіактивізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри,підбадьорює відстаючих і т. ін.
Основоюдидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає у засвоєнні тих знань і вмінь,які застосовуються під час розв'язування навчальної проблеми, поставленої грою.
Обладнаннядидактичної гри значною мірою включає в себе обладнання уроку. Це наявністьтехнічних засобів навчання, кодопозитивів, діапозитивів, діафільмів, а такожрізноманітні наочні засоби: таблиці, і роздатковий дидактичний матеріал.
Дидактичнагра має певний результат – фінал, що надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формірозв'язання поставленого навчального завдання і приносить учням моральне ірозумове задоволений. Для вчителя результат гри завжди є показником рівнядосягнень учнів у засвоєнні та застосуванні знань.
Усіструктурні елементи дидактичної гри пов'язані між собою, і відсутність основнихз них руйнує гру. Без ігрового задуму, дій та правил, дидактична гра стає абонеможливою взагалі або втрачає свою специфічну форму, перетворюється навиконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичнугру, необхідно скласти сценарій, вказати, скільки часу відводиться на їїпроведення, врахувати рівень знань та вікові особливості учнів, реалізуватиміжпредметні зв'язки.
Поєднанняцих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, їїефективність, що призводить до бажаного результату.
Цінністьдидактичної гри полягає в тому, що діти, граючи, значною мірою самостійнонабувають нових знань, активно допомагаючи одне одному.
Використовуючидидактичну гру, учитель має зберегти інтерес школярів до неї. За згасання абоза його відсутності в жодному разі не треба примусово нав'язувати гру дітям,оскільки примусова гра втрачає своє дидактичне та розвивальне значення, у цьомувипадку з ігрової діяльності випадає найцінніше – емоційний компонент.
Занаявності інтересу діти беруть участь у грі і навчаються із задоволенням, щопозитивно впливає на засвоєння ними знань.
Важливимє яскраве проведення гри. Крім того, учитель повинен і сам залучатися до гри,інакше його вплив і керівництво будуть виглядати не досить природно. Вміннязалучатися до гри – також одинз показників майстерності.
Проводячидидактичні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання таким чином, щоб вони незаважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби й способи, що підвищуютьемоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, щоведе до виконання дидактичних завдань.
Математичнийбік змісту гри завжди повинен чітко висуватися на перший план. Лише за цієїумови гра буде виконувати свою роль у математичному розвитку школярів івихованні їх інтересу до математики.
Підчас організації дидактичних ігор математичного змісту перш за все необхіднопродумати і врахувати такі питання методики:
1.Метагри. Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моментугри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під часпроведення гри?
2.Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної абомаксимальної кількості учасників. Це слід враховувати під час організації гри.
3.Добираннядидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.
4.Продумуванняпитання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.
5.Визначення тривалості гри.
6.Планування засобівзабезпечення участі всіх школярів у грі.
7.Спостереження за учнями підчас гри.
8.Передбаченняможливих змін, що доведеться внести у хід гри, щоб підвищити зацікавленість іактивність учнів.
9.Планування висновків, про які необхідно повідомити учнів по завершеннігри (найвдаліші моменти, недоліки, що трапилися у ході гри, результат засвоєнняматематичних знань, оцінювання учасників гри, зауваження щодо порушеннядисципліни тощо).
Дидактичніігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної грита ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим ізахоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів,перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу.Дидактичні ігри слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що тіснопов'язаний з іншими видами навчальної роботи.
Доцільністьвикористання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під часзасвоєння нових знань можливості дидактичних ігор значно поступаються більштрадиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять частіше застосовують підчас перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь.
Визначеннямісця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчаннямзначною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичнихігор та їх класифікації. У першу чергу колективні ігри слід розподілити задидактичним завданням уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.

1.2 Теоретичні основи використаня дидактичних ігор під часнавчання геометрії в основній школі
Упсихолого-педагогічній науці накопичений певний досвід використання дидактичнихігор в процесі навчання математики. Проте він стосується переважно навчаннядітей дошкільного і молодшого шкільного віку та реалізується в дошкільнихнавчальних закладах та початкових класах. Так, питання ролі ігор під часнавчання дітей дошкільного віку досліджено в роботах Т.А.Губенко,О.П.Янковської, Л.В.Лохвицької. Проблема підвищення ефективності навчаннямолодших школярів досліджувалися В.М.Захаровим та М.І.Менчинською. Психологічніфактори успішного навчання математики учнів 5-6-х класів та роль навчальнихігор розкрито в дослідженні О.П.Кисіль. Наявні практичний досвід, певнетеоретичне обґрунтування та дидактичне забезпечення використання математичнихігор для учнів основної школи в позаурочнии час, що відображено в роботах такихавторів, як П.Ю.Германович, Є.І.Гік, А.П.Доморяд, Є.О.Дишинський, Є.Игнатьев,Б.А.Кордемський, А.Я.Котов, Л.М.Лоповок, Є.М.Мінскін та ін. Існує практичнийдосвід та теоретичне обґрунтування використання дидактичних ігор на урокахматематики в 5-6-х класах основної школи, про що говориться в роботахМ.В.Кларіна, В.Г Коваленко, М.І.Микитинської, М.М.Перова, І.К.Данилова. Упедагогічній літературі та періодичних виданнях часто зустрічаються прикладидидактичних ігор з математики і для учнів 7-9-х класів основної школи. Так,В.Г.Коваленко крім навчальних ігор для 5-6-х класів наводить прикладидидактичних ігор, які можна провести під час вивчення алгебри та геометріїосновної школи, вказує на їх роль і функції в процесі навчання математики,описує основні їх структурні компоненти. Проте автор не виділяє особливості,ознаки дидактичних ігор, не веде мову про відмінність між використанням ігорпід час навчання математики учнів різних вікових груп, математичних здібностейта особистих якостей, не вказує на доцільність та методику їх використання нарізних етапах навчально-виховного процесу.
Кожномувікові властива певна провідна діяльність, а всі інші види або відсутні, або їхпрояв обмежений. Провідною діяльністю в підлітковому віці за сучасних умов єспілкування з однолітками та вчителями з питань опанування основ наук, нормповедінки в колективі та суспільстві, навчання спілкуванню та співпраці зіншими людьми а також індивідуальне виконання соціально-важливих справ. Змінапріоритетів у діяльності підлітків вказує на те, що організовуючи навчальнудіяльність на уроках математики, слід віддавати перевагу таким її формам, які бсприяли їх самовираженню і самоствердженню. Такі можливості з'являються узв'язку з використання дидактичних ігор з передбаченоюособистісно-діяльнісною спрямованістю навчально-виховного процесу.
Основніаспекти щодо їх класифікації, такі: 1) процесуальний (за рівнем пізнавальної активності і самостійності учнів; залогікою чергування кроків гри; за способом прийняття ігрових рішень в часі; зачасом перебігу гри в процесі включення її в навчання); 2) управлінський (за схемою організаціїконтролю і самоконтролю; за способом оцінювання результатів і прийняття рішень;за формою проведення гри); 3) соціально-психологічний(захарактером ігрового процесу; за включенням гри в навчальний процес; за збігомабо незбігом цілей суб'єктів гри).
Виділимохарактеристичні ознаки та основні вимоги до організації та проведеннядидактичних ігор на уроках математики, серед яких: 1) наявність навчальної задачі(формування, уточнення, систематизація, розвиток певних знань, умінь і навичок,розвиток мислення, виховання певних якостей особистості тощо); 2) існування чітко сформульованої тавираженої проблеми з аргументацією мети і завдань діяльності; 3) наявність учасників гри, спільнезавдання яких — аналіз навчально-ігровоїситуації і прийняття рішень відповідно до призначеної для кожного учасникаролі; присутність учителя, завдання якого — інформувати про хід гри, аналізувати прийняті учнями рішення, своєчаснокоригувати дії учнів; 4)чіткий розподілролей серед учнів і визначення функцій кожного з них; відмінність між ролевимицілями (кожен учасник має певні обов'язки, які не повинен виконувати інший); 5) наявність системи об'єктивнихстимулів (або мотивів), які спонукують учасників гри активно працювати накінцевий результат; 6) створення особливихнавчальних умов, так званої ігрової ситуації; 7) об'єктивність та однорідність умов, правил та обмежуючихфакторів для всіх учасників дидактичної гри; 9) наявність вільного пошуку в грі, що базується на творчості тасамодіяльності учнів; 10)доступністьзавдань дидактичної гри; 11) емоційність гри, наявністьестетичного оформлення; 12) наявність елементівзмагання між командами або окремими учасниками (що підвищує самоконтроль учнів,веде до чіткого виконання встановлених правил та активізаціїнавчально-пізнавальної діяльності учнів); 13) наявність невизначеності, а іноді й конфліктності, що надає гріполемічного характеру; 14)неможливістьповної формалізації ситуації; 15) наявністьдинамічності під час розв'язування математичних завдань та виконання завданьгри[17, 5].

Розділ ІІ.Методика впровадження дидактичних ігор під час вивченнягеометрії основної школи
 
2.1 Методичні передумови та вимоги до організації іпроведення дидактичних ігор.
Дидактичніігри на уроках математики мають включати: 1) об'єкт моделювання, введення вдидактичну гру; 2) опис основних способів взаємодії учасників гри; 3) правилавзаємодії суб'єктів гри; 4) список команд-учасниць; 5) розподіл ролей і функційучасників дидактичної гри; 6) інструкцію кожному учаснику або кожній командіщодо участі в грі; 7) загальну схему (етапи) проведення гри; 8) модифікацію; 9)способи, умови і критерії підбиття підсумків гри[18, 2].
Введеннядидактичної гри в навчання математики – процес багаторівневий, що включаєконцептуальний (розроблення понятійного апарату, постановка навчальної задачі,вибір форми гри, часу її проведення), операційний (типологізація навчальноїгри, врахування ігрових та навчальних цілей, виготовлення або вибір наочності,визначення місця в навчальному процесі) та технічний (розроблення вказівок, щомають забезпечити коректне управління діяльністю учнів на уроці математики звикористанням дидактичної гри) рівні реалізації.
Дослідникивиділяють шість основних груп умов ефективності застосування дидактичних ігорна уроках геометрії в 7-9-х класах основної школи: 1) умови, що забезпечуютьформування соціальної і пізнавальної активності як ключових особистісниххарактеристик підлітка; 2) умови, що забезпечують розвиток самостійності учнів:діалогова організація діяльності у процесі гри, наявність кінцевого тапроміжних результатів на різних стадіях гри, варіативність вибору завдань тапочаткових умов; 3) умови, що забезпечують розвиток здатності до самореалізаціїта саморегуляції навчальної діяльності підлітків у процесі гри; 4) умови, щозабезпечують гармонійну індивідуальність особистості підлітка; доцільнеспіввідношення образного і логічного компонентів мислення, рівня пізнавальнихпотреб та можливостей щодо їх реалізації під час виконання завдань гри; розумнепоєднання емоційного і раціонального під час навчання; 5) умови, щозабезпечують узгодженість особистих прагнень підлітків з суспільно-корисною спрямованістюїх діяльності; 6) умови, що забезпечують доцільне поєднання педагогічногокерівництва і самостійної діяльності учнів, раціональне співвідношеннябезпосереднього і опосередкованого впливів педагога та колективу на учня.
Результатидослідження вказують на те, що під час організації дидактичних ігор на урокахгеометрії в 7-9-х класах необхідно дотримуватися таких положень: 1) правила гримають бути простими, чітко сформульованими, а математичний зміст матеріалу –доступний розумінню учнів; 2) завдання гри повинні містити достатню кількістьінформації для активної мислительної діяльності підлітків на уроці, що забезпечуватимедосягнення розвивальної та навчальної цілей уроку; 3) дидактичний матеріал,який використовується в процесі гри, має бути цікавим, педагогічно доцільним ізручним у користуванні; 4) якщо дидактична гра має характер змагання, то слідзабезпечити справедливий і об'єктивний контроль її результатів; 5) кожен ученьмає бути активним учасником дидактичної гри; 6) якщо на уроці геометрії створюєтьсякілька ігрових ситуацій, то їх варто чергувати за складністю математичногоматеріалу, що до них входить, або характером розумових дій, які необхідні дляїх виконання; якщо на кількох уроках підряд проводяться дидактичні ігри, яківимагають аналогічних мислительних дій від учнів, то за змістом математичногоматеріалу вони мають задовольняти принцип: від простого до складного, відконкретного до абстрактного; 7) необхідно дотримуватися міри використаннядидактичних ігор у навчанні, щоб підлітки не звикли в усьому бачити тільки гру;8) під час дидактичної гри від учнів слід вимагати чіткого і грамотноговираження своїх думок, проведення послідовних логічних міркувань,обґрунтовування висновків; 9) дидактична гра буде результативнішою, якщо воназакінчиться на тому самому уроці, на якому і розпочалася.[18, 9]
Найбільшефективними для учнів 7-9-х класів на етапі вивчення нового матеріалу з алгебрита геометрії виявилися такі дидактичні ігри: в процесуальному аспекті за рівнемпізнавальної самостійності – конструктивні і творчі, за логікою чергуваннякроків гри – традуктивні, за часом перебігу – довготривалі, ділові; вуправлінському аспекті за способом визначення результатів – вільні, за формоюпроведення гри – колективні або групові; в соціально-психологічному аспекті захарактером ігрового процесу – стратегічні, за включенням виду гри в навчання –художні, загадково-виграшні, за збігом цілей та інтересів суб'єктів гри –спільні за цілями, інтереси можуть збігатися, а можуть бути різними.
2.2 Використання дидактичних ігор на прикладі геометрії 9класу
Необхідноюдидактичною метою навчання математики с оволодіння кожним учнем практичними вміннями і навичками на рівні, якийвідповідає його навчальним можливостям. У зв'язку з цим учням доводитьсярозв'язувати велику кількість однотипних завдань, що їх швидко втомлює,призводить до зникнення бажання виконувати вправи, розв'язувати задачі, знижуєактивність учнів та якість навчання. Таких негативних факторів можна позбутисячерез використання дидактичних ігор. Відсутність у підлітків інтересу довиконання однотипних завдань підмінюється в цьому випадку інтересом до самоїгри, слабке бажання учнів робити нецікаву справу підсилюється бажанням виконатиумови гри та успішно дійти до її фінішу першими.
Упроцесуальному аспекті треба надавати перевагу дидактичним іграм: на рівніпізнавальної самостійності учнів — конструктивним і творчим; за логікою чергування кроків гри (логічнимиознаками) -дедуктивним на урокахгеометрії та індуктивним на уроках алгебри; за способом прийняття ігровихрішень — комбінованим; за часомперебігу гри — короткочасним длядіагностичного і поточного контролю та довготривалим для проведенняпідсумкового контролю. В управлінському аспекті дієвими виявилися дидактичніігри: за формою організації контролю — усні для перевірки теоретичних знань,письмові та з використанням комп'ютерних програм для контролю за оволодіннямуміннями та навичками; за способом визначення результатів рішень, якіприймаються — жорсткі та контурні; за формою проведення дидактичної гри — індивідуальні або групові (в останньому випадку — з чіткою регламентацією дійта визначеністю обсягу роботи для кожного члена групи). Усоціально-психологічному аспекті надавати перевагу дидактичним іграм: захарактером ігрового процесу — стратегічним;за включенням гри в процес навчання — ігри-змагання; за збігом чи відмінністю цілей та інтересів — з однаковими цілями та інтересами[18, 10].
Учителюдля проведення дидактичної гри контролюючого характеру під часнавчально-пізнавальної діяльності на уроках геометрії в 7-9-х класах необхідно:1) залежно від етапу навчання визначитимету проведення контролю і його призначення; 2) дібрати доцільні запитання або задачний матеріал, на основіяких буде здійснюватися контроль знань, умінь і навичок дітей з урахуваннямїхніх індивідуальних особливостей; 3) визначитися у виборі форми контролю та форми проведення навчальної гри; 4) розподілити дібрані завдання міжетапами гри залежно від виду і функцій контролю та ігрового задуму; 5) якщо того вимагає ігровий задум,повідомити учням, яку підготовчу роботу їм треба виконати, з яким домашнімзавданням справитися.
Однез провідних місць у навчальному процесі на сучасному етапі розвитку освітиналежить комп'ютерно-орієнтованим технологіям навчання. Численне якіснепрограмне забезпечення, що ефективно можна використовувати під час організаціїдидактичних ігор на уроках геометрії в 7-9-х класах, сприяє вихованню інтуїції,розвитку евристичного мислення, фантазії, елементарних дослідницьких навичок,уміння оперувати образами, постійно захоплює гравця перспективою, швидкоюзміною зображень, персонажів, прихованих стимулів. Найдоцільнішими длявикористання під час проведення дидактичних ігор на уроках геометрії в 7-9-хкласах виявилися програми GRAN1,GRAN-2D, GRAN-3D, DERIVE.
Наведемоприклади дидактичних ігор, у яких на наш погляд, вдало враховані всіпсихолого-педагогічні та методичні вимоги до проведення дидактичної гри згеометрії.

УРОК-АУКЦІОН У 7 КЛАСІ
Тема: Трикутники.
Мета уроку: систематизація та узагальнення знань; збудження інтересу до предмета;розвиток уваги і спостережливості.
Обладнання уроку: рисунки із зображенням трикутників; різнокольорові, вирізаніз цупкого паперу трикутники; гонг, молоток.
Форма проведення уроку: гра „Аукціон”.
ХІД УРОКУ
І. Вступне слово вчителя
Увага!Увага! Сьогодні замість уроку геометрії у нас відбудеться аукціон-розпродажгеометричних фігур.
Що таке аукціон?
Аукціон– це публічний продаж майна,під час якого покупцем стає той, хто запропонує більш високу ціну. Учасникиаукціону називаються аукціонерами, людина, яка проводить аукціон, –аукціоністом, а товар – лотом.
На наш аукціон надісланокілька фігур.
Умова:хто одразу дає точне означення фігури, той її і купує. Якщо в когось будутьуточнення і доповнення, фігуру буде продано тому, хто закінчить повнувідповідь. Отже, намагайтеся одразу дати повну відповідь. Бажаючі відповісти(тобто купити фігуру), піднімають руку. Хто перший підніме – той і починає.
Аукціоністпісля кожної неповної відповіді буде вдаряти в гонг до трьох разів, доки нез'явиться учень (аукціонер), який виявить бажання доповнити відповідь.
Зауваження.У випадку, якщо не знайдеться учня, який захоче доповнити, тобто завданнявиявиться занадто складним, фігуру доведеться продати попередньому покупцеві.Однак у цьому випадку вчителю доведеться самому доповнити відповідь, щоб нелишати прогалин у знаннях учнів.
Уході продажу фігур (лотів) № 10, 11, 12, 13, 14 доведення рівності трикутників доцільно записувати на дошці,щоб учні ще раз могли простежити відповідність рівних кутів та рівних сторін іпригадати ознаки рівності трикутників. Для цього вчитель може скористатисядопомогою помічника – одного з учнів класу. Той самий помічник може допомагативчителю (аукціоністу) під час проведення аукціону – відзначати, хто перший підвів рукудля відповіді. Помічником може бути учень з найнижчим рівнем навчальнихдосягнень з геометрії, аби, по-перше, залучити і його до процесу, по-друге,надати йому значущості в очах товаришів.
Якщодля відповіді кілька учнів піднімають руку одночасно, треба урізноманітнюватиїх виклик, щоб залучити до участі в аукціоні якомога більше школярів.
Усіфігури, що виставляють на продаж, слід зобразити заздалегідь на окремихальбомних аркушах, вирізати з цупкого паперу і розфарбувати.
Аукціон можна розпочинати.
II. Розпродаж геометричних фігур і задач
1)Напродаж виставляється довільний трикутник. Дати означення трикутника.
2)Продається гострокутнийтрикутник. Дати його означення.
3)Продається тупокутнийтрикутник. Дати його означення.
4)Продається прямокутнийтрикутник. Дати його означення.
5)Продається рівностороннійтрикутник. Дати його означення.
6)Продається рівнобедренийтрикутник. Дати його означення і назвати властивості.
7)Продається трикутник зі своєюмедіаною. (На моделі довільного трикутника виділити медіану.)
Дати означення медіанитрикутника.
8)Продається трикутник з бісектрисою.
(На моделі довільноготрикутника виділити будь-яку його бісектрису.) Дати означення бісектриситрикутника.
9)Продається трикутник з висотою.
(На моделі довільноготрикутника виділити його висоту.) Дати означення висоти трикутника.
10)Продається пара рівних трикутників.
/>(Наальбомному аркуші зображені два трикутники, що мають дві пари рівних сторін ікути між ними — вертикальні.)
Цейлот може придбати той, хто скаже, за якою ознакою трикутники рівні, і,називаючи рівні трикутники, правильно вкаже відповідні вершини (тобто вимовить:трикутник… дорівнює трикутнику… за двома сторонами і кутом між ними).
11) Продається пара рівних трикутників.
/>(На альбомному аркушізображені два трикутники, що мають дві пари рівних сторін і одну спільнусторону.)
Назвати рівні трикутники івказати відповідну ознаку (відповідаючий має сказати: трикутник… дорівнюєтрикутнику… за трьома сторонами).
12) Продається пара рівних трикутників.
/>(На альбомному аркушізображені два трикутники, що мають пару рівних сторін, спільну сторону іприлеглі до неї рівні внутрішні різносторонні кути.)
Назвати рівні трикутники ідовести їх рівність.
(Відповідь. Трикутник…дорівнює трикутнику… за двома сторонами і кутом між ними.)
13) Продається пара рівних трикутників.
/>(На альбомному аркуші зображені два трикутники, щомають спільну сторону і прилеглі до неї дві пари рівних внутрішніхрізносторонніх кутів.)
Назвати рівні трикутники ідовести їх рівність.
(Відповідь.Трикутник… дорівнює трикутнику… за стороною і прилеглими кутами.)
14) Продається пара рівних трикутників.
(Наальбомному аркуші зображені два трикутники, що мають пару вертикальних кутів,пару рівних внутрішніх різносторонніх кутів і пару рівних сторін.)
/>Назвати рівні трикутники ідовести їх рівність.
(Очікуванавідповідь. Трикутник… дорівнює трикутнику… за стороною і прилеглимикутами.)
Урізноманітнитизавдання, повторити геометричні відомості, здобуті в 6 класі, та надихнути учнів на вивченнянаступної теми „Коло і круг” допоможуть завдання 15–16.
15)Продається коло.
(Демонструєтьсямодель кола, на якій яскравими кольорами зображені центр, діаметр, хорда.)
Дати означення кола, назватийого центр, радіус, діаметр, хорду.
16)Продається ще одне коло.
(Намоделі кола яскраво зображені центр, радіус, діаметр, що не містить цьогорадіуса, хорда.)
Дати означення радіуса,діаметра, хорди.
III.Підсумки уроку
Аукціонзавершено. У ході аукціону ми узагальнили відомості про трикутник та йогоелементи, види трикутників, ознаки рівності трикутників, пригадали означеннякола та його елементів.
IV.Домашнє завдання
Доберіть або самі складітьзадачі для продажу на аукціоні [17, 29].

УРОК-ПОДОРОЖ У 9 КЛАСІ
Тема. Площі многокутників.
Мета: систематизувати знання, вміння та навички учніврозв'язувати задачі на знаходження площ многокутників; розвивати пам'ять,логічне мислення, мову учнів; виховувати інтерес до математики, увагу,наполегливість, самостійність, охайність.
Запам'ятай, що Гаусс всім сказав:
Є математика царицею наук.
І недарма він всім заповідав
Творити в вогнищі робіт і мук.
Безмежна роль її у відкритті законів,
У створенні машин — повітряних,земних.
І було б важко нині без Ньютонів,
Без звершень, відкриттів нових.
 Нехай не станеш Піфагором ти,
Яким у мріях вирости бажаєш,
Та будеш ти людиною завжди
І Україну вславиш добрими ділами.
ХІД УРОКУ
Учитель.Математика цікава тоді,коли дає поживу нашій винахідливості, уяві, здатності до міркувань.
Уявіть себе не учнями 9-го класу, а пасажирами математичного поїзда, щовирушає в подорож по країні Геометрія до міста Площеград. Для того щобпотрапити в математичний поїзд, вам потрібно придбати квитки. Але не за гривні.Квитки отримаєте, якщо проявите розум, кмітливість та розв'яжете задачі.
Станція „Стартова”
Квиток 1
1. Знайти площутрапеції, якщо її основи дорівнюють 7,5 см і 10,5 см, а висота – 11 см.
2. Знайти площуквадрата, якщо його периметр дорівнює 20 см.
Квиток 2
1. Знайти площу ромба, сторона якого дорівнює 21 см, ависота – 10,5 см.
2.Знайти площу правильного трикутника; сторона якого дорівнює 5 см.
Квиток 3
1. Знайти площуквадрата, сторона якого дорівнює 4 см.
2. Знайти площупрямокутника, довжина якого дорівнює 11 см, а ширина – 10 см.
Квиток 4
1.Знайти площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 15 см і 20 см.
2.Знайти площу паралелограма, основа якого дорівнює 25 см, а висота – 10 см.
Квиток 5
1. Знайти площу прямокутника, довжина якого дорівнює 9 см, аширина – 10 см.
2. Знайти площу квадрата, сторона якого дорівнює 7 см.
Квиток 6
1. Знайти площу прямокутного трикутника, катети якого дорівнюють11 см і 20 см.
2. Знайти площу прямокутника сторона якого дорівнює 15 см, аширина — 10 см.
Квиток 7
1. Знайти площу паралелограма, сторони якого дорівнюють 10 см і 15 см, а кут між ними 30°.
2. Знайти площу правильного трикутника, сторона якого дорівнює 8 см.
Квиток 8
1. Знайти площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 25 см і 12 см.
2. Знайти площу трикутника, основа якого дорівнює10 см, а висота – 7 см.
Квиток 9
1. Сторона правильного трикутника дорівнює /> см. Знайти його площу.
2. Сторона квадрата дорівнює 11 см. Знайти його площу.
Квиток 1
1. Знайти площу правильного трикутника, сторона якого дорівнює />см.
2. Знайти площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 25 см і 16 см.
Квиток 11
1. Знайти площутрикутника, якщо основа його дорівнює 11 см, а висота – 10 см.
2. Знайти площупрямокутника, довжина якого дорівнює 19 см, а ширина – 14 см.
Квиток 12
1. Знайти площуквадрата, якщо його периметр дорівнює 24 см.
2. Знайти площупрямокутного трикутника, катети якого дорівнюють 35 см і 20 см.
Квиток 13
1. Знайти площу трикутника, дві сторони якого дорівнюють 11 см і 10см, а кут між ними – 30°.
2. Знайти площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 15 см і 20 см.
Квиток 14
1. Площапаралелограма дорівнює 250 см2, основа – 25 см. Знайти висоту.
2. Знайти площурівностороннього трикутника, сторона якого дорівнює /> м.
Квиток 15
1.Знайти площу прямокутного трикутника, катети якого дорівнюють21 см і 12 см.
2.Знайти площу ромба, діагоналі якого дорівнюють 21 см і 12 см.
Квиток 16
1.Знайти площу прямокутника, довжина якого дорівнює 16 см, а ширина – 9 см.
2.Знайти площу трикутника, основа якого дорівнює 16 см, а висота – 11 см.
Квиток 17
1. Знайти площу паралелограма, сторони якого дорівнюють11 см і 16 см, а кут між ними 45°.
2. Знайти площу рівностороннього трикутника, сторонаякого дорівнює /> см.
Учитель. Посадка закінчується. Провідник перевірить, чибілети справжні. (А він знає свою справу!) Поїзд відбуває до наступної станції.
Станція „Детективна”
Учитель.Знайдено аркуші паперу зрозмитими цифрами, знаками, буквами (їх позначено зірочками *). Необхідно їх відновити,інакше поїзд далі не рушить.
ТРИКУТНИКИ