Визначення поняття ризику

Визначення поняття ризику

Відомо, що з будь-якою господарською діяльністю пов`язаний певний шкідливий вплив, результатом якого можуть бути зміни адаптаційно-компенсаторних можливостей організму чи смерть для людини, виникнення несприятливих наслідків для навколишнього середовища та виробничо-побутової сфери.

Нині існує значна невизначеність щодо поняття терміну "ризик". Так, відсутня не тільки загальновизнана система термінів в області теорії ризику, але ще й досі не усвідомлена необхідність потреби такої термінології. Широко вживається набір спеціалізованих термінів, з яких два використовуються значно частіше решти - "загроза" (hazard) і "ризик" (risk) [16]. Різні автори, на жаль, розглядають ці терміни як синоніми або надають їм певного взаємонеузгодженого змісту. Таке ставлення до цих термінів зберігається і в засобах масової інформації, зокрема у пресі.

Ці терміни мають важливе значення в теорії ризику, оскільки вони віддзеркалюють взаємовідносини та протиріччя між суспільством, довкіллям і новітніми технологіями. Суспільство, навколишнє середовище і техніка разом або кожна з них окремо можуть бути джерелом загрози природного, соціального чи природно-соціального генезису. У табл. 3.1 і 3.2 наведені деякі найвживаніші визначення цих термінів, що відображають різні підходи до даної проблеми.

З методологічної точки зору важливим і спільним для всіх цих визначень є уявлення про "загрозу" як об`єктивну реальність, що існує як у відносинах між суспільством і технікою, так і у відносинах з довкіллям - природним середовищем існування людини.

Оцінка ризику

Для оцінки ризику насамперед необхідно конкретизувати саме поняття "ризик". Під оцінкою ризику ми розуміємо комплекс дій, спрямованих не лише на оцінку, а й аналіз та ідентифікацію механізмів виникнення явищ, які виявляють сильний вплив на спосіб життя та стан здоровя людини, з метою запобігання відхиленням, загрозам, шкоді, втратам тощо або протидії їх виникненню. Формальний опис ризику, як уже зазначалося, спирається на теоретико-ймовірний підхід

В оцінці ризику можна виділити чотири основних напрямки. Перший - інженерний. Як правило, цей підхід є розрахунком ймовірностей аварій. Основні зусилля спрямовуються на збір статистичних даних про аварії та повязані з ними викиди токсичних сполук у навколишнє середовище

Другий - модельний. Розробляються математичні моделі процесів, які призводять до небажаних наслідків для людини та навколишнього середовища при використанні шкідливих хімічних сполук.

Третій - експертний. При використанні перших двох підходів для оцінки ризику часто зустрічаються випадки, коли недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності. Тоді єдине джерело даних - експерти. Перед ними ставиться завдання ймовірнісної оцінки тих чи інших подій, повязаних із аналізом ризику.

Четвертий - соціологічний. За допомогою цього методу визначають сприйняття населенням і його окремими групами того чи іншого ризику. Широко відомі дослідження, в яких визначалась оцінка ризику для різних видів діяльності, що давалася людьми під час соціологічного опитування. Були виявлені цікаві явища. Наприклад, люди віддають перевагу добровільному ризику (наприклад, альпінізм, куріння) перед примусовим. Охочіше йдуть на ризик, якщо вони можуть на нього впливати.

На думку багатьох дослідників, важливу роль у сучасній оцінці індивідуального сприйняття ризику відіграють географічні та соціальні фактори, культурні традиції і психологія конкретних груп населення. Врахування географічного фактору спочатку передбачало реакцію людини на природні небезпеки, стихійні лиха, характерні для даного регіону. Нині рамки таких спостережень розширились і враховують наслідки розвитку техніки та технологій.

Дослідження показали, що індивідуальне сприйняття ризику тісно повязане із соціальним статусом і культурними традиціями населення. За спостереженнями соціологів, при існуванні загрози люди виробляють для себе певну стратегію поведінки, яка зменшує в них почуття невизначеності та страху. Тому при розбіжності існуючих оцінок ризику його образ навіть при наявності доказів існування з великими труднощами зникає із свідомості людей. Коли у людей ще не склалася думка, спостерігається протилежна ситуація - вони терпляче ставляться до формулювання проблеми. Спостереження показують, що інформація про ризик, подана в різних формах (наприклад, дані про смертність або, навпаки, виживання), здатна змінити індивідуальне сприйняття ризику та вчинки людей.

Розглядаючи всі чотири підходи до оцінки ризику, слід зауважити, що вони мають різні галузі застосування та не позбавлені недоліків.

Оцінка ризику, тобто прогнозування технологічних і екологічних катастроф у регіонах, - ключова ланка визначення рівня екологічної безпеки. Попередня робота в цьому напрямку має ряд переваг порівняно з іншими методами оцінки безпеки держави. По-перше, цілком реально отримати кількісну оцінку очікуваного збитку; по-друге, є можливість порівняти та врахувати ризик від усіх можливих факторів, а також дати комплексну оцінку ризику.

Сучасні економічні умови функціонування підприємств хлібопекарської галузі характеризуються високим ступенем невизначеності майбутніх результатів діяльності, необхідністю вибору оптимальних напрямів розвитку із сукупності альтернативних варіантів, що обумовлює необхідність визначення ризикованості ведення господарської діяльності.

Для забезпечення комплексної оцінки господарських ризиків та визначення оптимальної системи управління ними, необхідно: визначити основні чинники ризикованості діяльності субєктів господарювання; провести аналіз господарських ризиків, що супроводжують діяльність підприємств хлібопекарської галузі й оцінити їх вплив на результати роботи останніх; встановити основні напрями та методи регулювання ступеня господарських ризиків.

В економічній теорії існує багато методик оцінки ризикованості діяльності субєктів господарювання: статистичний, експертний, аналітичний методи, метод аналогів, метод доцільності витрат тощо. Але відсутність повної та достовірної інформації про наявний стан і можливі тенденції розвитку, її низька доступність для зовнішніх користувачів на більшості підприємств, значно звужує можливість застосування окремих запропонованих науковцями методів.

Аналіз переваг і недоліків існуючих методик кількісної оцінки ризику дозволив авторам обґрунтувати використання оптимальної методики, яка ґрунтується на факторній оцінці ризику в умовах нечіткого впливу окремих чинників. Використання цієї методики дозволить, при врахуванні галузевих особливостей, знайти кількісне вираження ризику для конкретного підприємства при обранні цільового ринку, на кожній стадії життєвого циклу товару та зясувати загальну величину господарських ризиків підприємства.

Аналіз методів кількісної оцінки господарських ризиків обумовив необхідність використання методу експертних оцінок для виявлення господарських ризиків, що мають місце на підприємствах та визначення рівня ризикованості їх діяльності. Експертам було представлено перелік ризиків, які можуть мати місце на підприємстві, та групи чинників ризиків і запропоновано оцінити експертним шляхом імовірність появи кожного чинника ризику в процесі здійснення підприємством господарської діяльності; імовірність появи ризикової ситуації (певного виду ризику); ступінь негативного впливу елементарного ризику на діяльність підприємства через імовірнісну оцінку рівня втрат від реалізації несприятливої події.

При всьому різноманітті факторів ризику їх можна розділити на такі групи та оцінити ймовірність виникнення (табл. 1).

Таблиця 1. Основні чинники елементарних ризиків

Ймовірність виникнення негативних наслідків від дії чинників ризику та узагальнений рівень втрат при здійсненні господарської діяльності підприємством наведено у табл. 2

Таблиця 2. Можливі негативні наслідки від дії чинників ризику

Узагальнена експертна оцінка ймовірності виникнення та ступінь впливу господарських ризиків, які виникають на мікрорівні, наведена в табл. 3.

Таблиця 3. Оцінка впливу господарських ризиків

Результати експертної оцінки господарських ризиків, які супроводжують діяльність підприємств хлібопекарської галузі на мікрорівні, свідчать, що найбільшу імовірність виникнення та високий ступінь впливу на господарську діяльність підприємств мають наступні ризикові ситуації: неотримання очікуваного прибутку та банкрутство підприємства (група фінансових ризиків); невідповідність термінів випуску продукції запланованим, погіршення якості продукції, збільшення кількості браку (група виробничих ризиків); порушення сприятливих термінів виходу на ринок, невідповідність товару потребам споживачів та основним конкурентним перевагам, збільшення цін на продукції (група маркетингових ризиків).

Узагальнена оцінка ймовірності виникнення усіх груп господарських ризиків мікрорівня приблизно однакова (на рівні 0,5), але фінансові ризики є, за оцінкою експертів, найбільш імовірними та мають найбільший негативний вплив на діяльність хлібопекарських підприємств.