ПЛАН1. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ2.СУТНІСНА СИСТЕМНА МОДЕЛЬ БІБЛІОТЕКИ3. ПЕРШИЙКОНТУР СУТНІСНОЇ СИСТЕМНОЇ МОДЕЛІ БІБЛІОТЕКИ3.1Підсистема «Бібліотечний фонд»3.2 Підсистема«Контингент користувачів»
1. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ
Вивченнябібліотеки як системи підготовлено тривалою істерією розвиткубібліотекознавства. Спочатку, на ранніх її стадіях бібліотека як поняттявключало який-небудь один елемент: приміщення для зберігання документів,спеціальне устаткування, набір документів (бібліотечний фонд), контингентчитачів, бібліотечний персонал і ін. Розвиток теоретичних уявлень пробібліотеку привів до формування різнорідних концепцій, кожна з яких вносиввнесок до її характеристики, але не давала всестороннього опису її суті. Деякіз цих концепцій продовжують існувати і в даний час.
Тіукрай нечисленні дослідники, які намагалися охопити поняття бібліотека вцілому, навіть не підозрювали, що у ряді випадків використовували елементисистемного підходу до її вивчення. Наприклад, характеристика бібліотеки якцілісної системи мала місць ще в XVII в. у Р. Ноде. Неврегульовані збори книг,відзначав він, наскільки великим би воно не було, не може називатисябібліотекою, як натовп 30 тисяч чоловік без командира і організації не можеіменуватися: армією, а купа каменів і матеріалів — палацом. Аналогічну думкувисловив в 1834 році Ж. Намюр.
Поступовофахівці приходять до думки, що бібліотеку утворює взаємодія декількохелементів. Поява чіткого уявлення про те, що її породжує взаємодія два абодекількох елементів, відноситься на початок нашого сторіччя. Це був якісноновий погляд. Відомі бібліотекознавці того часу (Н.А. Рубакин, Л.Б.Хавкина,А.А. Покровський, пізніше Ю.В. Грігорьев, О.С. Чубарьян), найбільш бібліотекияк складної системи, що близько підійшли до розуміння, проте, так і не змоглидо кінця подолати багатовікову наукову традицію визначення бібліотеки на основієдиного елементу.
У1948 році И.Г. Марков висунув нову двоелементну концепції функціонування книгив суспільстві (маючи на увазі,зокрема, бібліотеку) — книгу і читача. Починаючи з 1960 р. аналогічну позиціюзаймав і О.С. Чубарьян. У ті ж роки дану точку зору прийняли окремі зарубіжніфахівці. Так, Б. Пальмер і А. Уэльс (Великобританія) вважали, що бібліотечнасправа має на меті з'єднати читача і книгу. Такої ж точки зору дотримувалися іЯ. Дртина (ЧССР), X, Кунце (ГДР), В. Пясецки (ПНР) і ін.
Паралельноз названим широкого поширення в бібліотекознавстві набув погляд, відповідно доякого бібліотеку утворюють взаємодія трьох елементів. Одній з перших до цієїдумки прийшла Л.Б. Хавкина. Вона указувала на бібліотекаря як на невід'ємнийелемент бібліотеки, який, за її словами, "є душею справи", Цяпозиція, збагачена положеннями системного підходу, почала свій розвиток в1960-і роки.
У1967 році Н.С, Карташов проаналізував взаємини бібліотекаря (Б), читача (Ч) ікниги (К), використовуючи поняття системного підходу. Майже одночасно з ним зпозицій системного підходу підійшла до вивчення бібліотеки Н.И. Тюліна. На їхсторону в 1976 році встав А.Я. Черняк. Він значно поглибив позицію, тількинамічену Н.С. Карташовим, давши розгорнену характеристику ролі кожного елементув системі К—Б—Ч. Далі систему К — Б — Чрозробляв И.М. Фрумін, що детально розкрив зовнішні і внутрішні зв'язки міжелементами, а також витікаючі з них функції бібліотеки і закономірностібібліотечної справи. Концепція бібліотеки як системи К — Б — Ч Признається щепоряд фахівців.
Вцілому слід зазначити, що концепція К—Б—Ч узагальнила все цінне, що булоздобуте попередніми дослідниками. Проте, на думку Ю.Н. Столярова, при всій їїпрогресивності бібліотекознавство все-таки ще не досягло завдяки нійвсестороннього розкриття суті явища, що вивчалося. У забутті залишилосянайперше, найраніше уявлення про бібліотеку як приміщення, будівлю, набір устаткуванняспеціального призначення, яке також винне було б на рівних з елементами До, Биі Ч правах увійти до єдиної системи.
Базуючисьна теорії системного підходу, Ю.Н. Столярів на початку
1970-хроків висунув концепцію бібліотеки як чотирьохелементної системи. На йогодумку, бібліотеку як об'єктивну реальність і наукове поняття утворюють наступніелементи (підсистеми): бібліотечний фонд (БФ), контингент користувачів (КП),бібліотечний персонал (БП) і матеріально-технічна база (МТБ). У подальших роботахЮ. Н. Столярова дана модель отримала подальший розвиток. На початку першогодесятиліття XXI в. їм була обгрунтована багаторівнева (багатоконтурна) модельбібліотеки.
Фахівцямивисувалися і інші концепції бібліотеки як системи. Найчастіше модель, запропоновануЮ.Н. Столяровим, доповнюють п'ятим елементом — довідково-пошуковим апаратом.Авторами таких Концепцій є А.И. Остапов, С.В. Мамонтів, М.Ф. Меняєв, И.Г.Моргенштерн, Н.И. Тюліна, Я.Л. Шрайберг. Іноді бібліотеку ще трактують і яксистему, що включає більше п'яти елементів.
Зівсіх названих концепцій найбільш широке визнання і розповсюдження отрималасутнісна модель бібліотеки як системи, запропонована Ю.Н. Столяровим. Томуподальший виклад даної проблеми грунтуватиметься на його теорії.
2. СУТНІСНА СИСТЕМНА МОДЕЛЬ БІБЛІОТЕКИ
Системнийпідхід є напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основіякого лежить розгляд об'єктів як систем. Система, у свою чергу, визначаєтьсяпредставниками даного напряму як безліч елементів, що знаходяться у відносинахі зв'язках один з одним, створюючих певну цілісну єдність. Системний підхідорієнтує дослідників на розкриття цілісності об'єкту, виявлення багатообразнихтипів зв'язків і зведення їх в єдину теоретичну картину. З початку 1950-х роківсистемний підхід застосовується в економіці, управлінні, природознавстві. Убібліотекознавстві важливість даного методу була усвідомлена в другій половині1970-х років.
Системнийпідхід дозволяє вичленувати найбільш загальні і стійкі моменти в діяльностібібліотек і грунтується на тому, що найраціональніший шлях вивчення складнихявищ — послідовне розчленовування їх до тієї межі, за якою вони втрачають своюякість. Такою граничною одиницею ділення є елемент. Неподільність елементу відносна,оскільки недільним він вважається лише на тому рівні аналізу, який прийнятий вконкретному дослідженні. Розглянутий на іншому рівні — як не елементу, асамостійно» системи з своїми елементами і зв'язками — він такожхарактеризується не меншою складністю і заслуговує не менш ретельного розгляду.
Сукупністьелементів утворює систему. Додавання або виключення яких-небудь елементівведуть до руйнування раніше існуючої системи і перетворення її в іншу.Розрізняють прості і складні системи. Проста система є сукупністю одноріднихелементів, що виконують необхідну для її існування функцію. Якщо ж в системі єдекілька таких сукупностей, то кожна з них набуває ролі підсистеми, а вся вонастає складною. Поняття системи так само відносно, як і поняття елементу, оскількикожна система одночасно є підсистемою (елементом) системи вищого порядку (метасистеми) і одночасно виступає як метаситеми для систем нижчого порядку(мікросистем).
Вивченнясистеми полягає у виявленні її елементів, підсистем і зв'язків між елементами іпідсистемами, тобто її структури; встановленні ознак і параметрів, щохарактеризують систему; визначенні функції, виконуваних елементами(підсистемами) усередині і поза нею (у зовнішньому середовищі), їївластивостей, тобто якісних відмінностей, що обумовлюють її відноснусамостійність; з'ясуванні, до виникнення яких нових інтеграційних властивостейсистеми, відсутніх у складових її об'єктів, приводить взаємозв'язок і взаємодіяелементів.
Результатним(аксіоматичним) для вивчення структури бібліотеки є положення про те, щобібліотека як соціальний інститут створена суспільством для розповсюдження впросторово-часовому континуумі соціально значущих документів з метоюзадоволення і формування інформаційних потреб. Базуючись на даному положенні,Ю.Н. Столярів побудував багаторівневу (багатоконтурну) модель бібліотеки.Відповідно до його теорії бібліотеку як систему утворюють наступні чотириелементи: бібліотечний фонд (БФ), контингент користувачів бібліотеки КП),бібліотечний персонал (БП) і матеріально-технічна база бібліотеки (МТБ).Четирех'едінство названих елементів представляє перший контур системи. Другийконтур представлений моделями елементів першого контура і складається знаступних елементів: модель БФ, модель КП, модель БП, модель МТБ. Наступний рівеньсистеми представлений моделями елементів другого контура і т.д.
Прості,історично первинні елементи властиві кожній бібліотеці без виключення, присутнів ній обов'язково і постійно, без присутності хоч би однієї з них системафункціонувати не може; вони володіють характеристиками, що дозволяють чіткообмежити їх один від одного. Серед родових елементів виділяють результатні —документ і користувач. Наявність їх недостатньо для утворення бібліотеки, алевони служать причиною появи інших її родових елементів.
Всіелементи системи «бібліотека» знаходяться в тісній і нерозривної взаємозалежності(мал. 1 — 3).
/>
Рис1. Сутнісна системна модель бібліотеки (перший контур)
Таобставина, що кожна підсистема і її модель не тільки впливає на інші, але ісама залежить від них не менше, чим вони від неї, не дозволяє жодної з них бутинатуральною або єдиною, створюючою систему «бібліотека», Тому ні БФ, ні КП, ні БП, ні МТБ, ні тим більше їх моделі на другомуі наступних контурах самі по собі) ні навіть їх відносини, що розглядаютьсяізольовано одне від іншого, ще не утворюють бібліотеку як цілісну систему.Органічне ціле утворюється лише тоді, коли між цими підсистемами виникаютьстійкі внутрішні зв'язки, унаслідок чого система набуває інтеграційних, тобтонові, якості. Іншими словами, мова йде не про конгломерат механічно сполученихкомпонентів, але саме про цілісність, розчленовування якої на частини можливолише в абстракції. Кожна підсистема рівноправна з іншими тому, що виконує своювласну, якісно відособлену внутрьо- і зовнішньосистемну функцію, без якоїсистема була б недієздатна. У своїй сукупності всі ці функції додають системі«бібліотека» стійкість і закінченість. Ці підсистеми і зв'язки між нимивластиві будь-якій бібліотеці до тих пір, поки вона існує в своїй власнійякості.
Бібліотекає не лінійною (число зв'язків рівне n — 1) і не замкнутою (число зв'язківспівпадає з числом елементів), а контактно-променевою системою, оскільки в нійчисло зв'язків більше числа елементів. Оскільки в цій моделі існує шлях, щодозволяє з будь-якої крапки пройти до будь-якої іншої по тому єдиному напряму,який вказаний стрілкою, то це означає, що бібліотека є зв'язаний граф, Іншимисловами, бібліотека — жорстка система; включення або виключення хоч би одногоелементу, порушення сталих зв'язків означало б її перетворення в якісно іншусистему.
/>
Мал.2. Сутнісна системна модель бібліотеки (другий контур)
/>
Мал.3. Сутнісна двоконтурна системна модель бібліотеки
Недивлячись на це, бібліотека не є закритою системою. Закритою називаєтьсясистема, що функціонує ізольовано від зовнішнього середовища, в яке нічого непоступає «на вході» (ні у матеріальному, ні енергетичному, ні вінформаційному відношенні) і яка нічого не видає «на виході».Бібліотека ж як соціальна система за своєю природою не може бути закритою. Навпаки,породжена суспільством і що вислужує його, вона не чужа його запитам і чуйнореагує на них. Взаємодія бібліотеки із зовнішнім середовищем має двостороннійхарактер. Основні параметри («на вході») кожною з чотирьох підсистемпершого контура задаються умовами зовнішнього середовища, видозмінюються впроцесі їх взаємодії і «на виході» надають дію на середовище, щопородило їх.
Оскількикожен елемент (підсистема) бібліотеки як системи має зовнішні вхідні івитікаючі зв'язки, то виявляється, що ця система має в своєму розпорядженнічотири елементарні входи і виходи. Оскільки елементи зв'язані між собою,сигнал, що приймається одним елементом, надає дію на всі інші, таким чином, насистему в цілому. Так, надходження в бібліотеку документа з новим змістом(вхідний зв'язок до елементу Д) диктує бібліотекареві необхідність сповіщенняпро нього користувача, вимагає місця на полиці і належних умов зберігання. Врезультаті використання документа міняється інформаційний тезаурус користувачаі його подальша поведінка. Необхідність вирішити якусь нову задачу можерозглядатися як зовнішній сигнал до елементу П. Будучи перетвореним в запит,він вимагає від бібліотекаря пошуку потрібного документа, технічних засобівйого доставки і т.д. То або інше технічне нововведення, що з'явилося в бібліотеці(вхідний зв'язок до елементу МТУ), може змінити технологію бібліотечногопроцесу, надати додаткові зручності користувачеві, дозволить придбати новийвигляд документів і т.д. Так же активно впливають на функціонування бібліотекиі негативні зовнішні імпульси. (Докладніша взаємодія елементів внутрішнього ізовнішнього середовищ розглядається в розділі 6.)
Оскількибібліотеку утворює єдність фонду, контингенту користувачів, персоналу,матеріально-технічної бази на першому рівні і їх моделей на другому іподальших, то нею є і окрема установа, і комплекс таких установ (централізованабібліотечна система), і його частина (наприклад, пункт бібліотечногообслуговування, бібліобус), і особисті збори документів — адже в кожному з цихінститутів присутня вказана єдність елементів. Рішення ж про те, які самедокументи, користувачі і т.п. повинні бути в тій або іншій бібліотеці, залежитьвід конкретно-історичних умов.бібліотека фонд користувач
3. ПЕРШИЙ КОНТУР СУТНІСНОЇ СИСТЕМНОЇ МОДЕЛІ БІБЛІОТЕКИ 3.1 Підсистема «Бібліотечний фонд»
Виникненнябібліотечного фонду зумовлене об'єктивно самим ходом розвитку світовоїцивілізації. Як було відмічено в розділі 1.2, прагнення людства зберегти свійсоціальний досвід і передати його новим поколінням привело до створенняпродуктів фіксації інформації, що отримали останнім часом узагальнювальну назву«документ». У міру розвитку суспільства потрібно було не тількифіксувати знання за допомогою документів, але і збирати в одному місці самі цідокументи і забезпечувати їх зберігання протягом всього часу, поки вонипредставляють суспільний інтерес. Оскільки в процес це використання духовніцінності, як правило, не знищуються, в світі відбувається процес їхбезперервного накопичення. Інакше кажучи, з'являється сукупність документів абобібліотечний фонд. Зараз бібліотечний фонд визначається як систематизованасукупність документів, відповідних завданням, типу, профілю бібліотеки, а такожінформаційним потребам її користувачів і призначена для використання ізберігання документів протягом всього часу, поки вони представляють дляабонентів реальну або потенційну користь.
Такимчином, функція пам'яті людства, що задається фонду людством або, в поняттяхсистемного підходу, зовнішнім середовищем властива йому спочатку, генетично.Дану зовнішньосистемну функцію БФ називають кумулятивною. Технологічно цяфункція реалізується у виявленні, зборі і зберіганні необхідних документів,термін зберігання яких залежить від часу, протягом якого вони представляютьреальну або потенційну цінність. Усередині системи «бібліотека» БФвиконує функцію початкової фундаментальної основи, на якій базується вся їїдіяльність (табл. 1).
Таблиця1
ЗОВНІШНІІ ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ ПІДСИСТЕМ СИСТЕМИ «БІБЛІОТЕКА»Назва підсистеми Зовнішня функція підсистеми Внутрішня функція підсистеми Бібліотечний фонд Кумулятивна Початкової фундаментальної основи Контингент користувачів Утилітарна Ціль існування і розвитку системи Бібліотечний персонал Представницька Управлінська Матеріально-технічна база Матеріально-об'єктна Матеріального середовища|середа| бібліотечної діяльності.
Основубібліотечного фонду в різні історичні періоди складали ті види документів, якіу той час були найбільш поширеними. Свого часу це були і глиняні таблички, іпапірус-ре свити, і рукописні книги. З початком ери Гуттенберга друкарськакнига на багато сторіч майже повністю витіснила з фондів бібліотеки інші видидокументів. Аж до кінця 1970-х років було широко (поширено переконання, що бібліотечнийфонд породжується книгою (у широкому сенсі цього слова), оскільки він тодіформувався майже виключно творами друку. З розширенням в другій половині XX в.видового спектру документів почав мінятися і склад бібліотечних фондів, в якіразом з творами друку стали включатися і інші види документів, зокремаграмплатівки, аудіокасети, слайди, відеофільми, електронні, зокремамультимедійні, документи. Еволюція видового складу фондів бібліотек і їх«тимчасовий стан дозволили зробити вивід, що системоутворюючим елементом БФ єдокумент.
Поняття«документ» вимагає особливих обмовок. Зі всього різноманіття вбібліотеці збираються лише документи портативні (нестаціонарні, мобільні), якправило, неавтентичні (тобто що несуть інформацію не своїм носієм, а зафіксованоюна нім знаковий-кодовою системою), такі, що виконують початкову функціюактуальною, оперативною, а не ретроспективній (як архів або музей) пам'яті;первинні, документологічні, концептографічні (на відміну від органунауково-технічної інформації).
Коженз видів документів, складових бібліотечний фонд, володіє певними достоїнствамиі недоліками. Так, твори друку поки володіють чисто технічними перевагами передаудіовізуальними і машиночитабельними документами. Вони легко переносяться ізаймають мало місця, мають відносно невелику вагу і «працюють» безшуму. Інформацію з них кожен може засвоювати відповідно до своєї швидкостісприйняття. Вони дозволяють у будь-який момент «зупинити» мить,неодноразово повернутися до потрібного місця. Книгу можна використовувати безспеціальних пристосувань, в слушний час і в будь-якій територіальній крапці.
Аудіовізуальнідокументи, у свою чергу, володіють такими достоїнствами, яких не має книга:безпосередній запис і автентичне відтворення зображення, звуку робить їх незаміннимджерелом інформації. Укладена в них інформація засвоюється без спеціальноїпідготовки — уміння читати, часто — без знання мов і т.д. Цими перевагамиаудіовізуальних документів перед книгою і пояснюється їх стрімкий розвитокостанніми роками.
Щебільше переваг у цифрових оптичних дисків, якими почали формувати бібліотечніфонди. Немає сумніву, що з часом некнижкові види документів перевершать книгипо всіх технічних характеристиках. Разом з тим одночасне співіснування всіхвідомих форм запису необов'язкове. Якщо новий спосіб фіксації інформаціївиявляється в усіх відношеннях краще колишнього, він в історично короткітерміни витісняє застарілу форму. Так відбулося, наприклад, з глинянимитабличками, папірусом. Магнітні бобіни були витиснені компакт-диск касетами, атих, у свою чергу, зараз тіснять оптичні диски, кінострічка поступилася місцемвідеострічці, яку витісняє з відеоринку цифровий запис зображення і звуку наоптичних дисках.
Необхіднийзбалансований підхід до формування БФ різними видами документів з урахуваннямїх дієвої ролі в інформаційному потенціалі суспільства. Недопустима нінедооцінка, ні переоцінка якого б то не було їх вигляду. Принципово наяких-небудь інші характеристики документа, який може бути представлений у фондібібліотеки, обмежень не накладається ні з погляду галузі знання, ні з поглядуматеріальної конструкції, носія, способів запису і т.д. Ці обставинизумовлюють, з одного боку, безуспішність численних спроб теоретичнообгрунтувати історичну приреченість бібліотек як спеціальних інститутів, а зіншої — зобов'язують бібліотекарів уважно стежити за появу» все нового виглядудокументів і оперативно включати їх до своїх фондів.
Питанняпро необхідність концентрації в одному місці безлічі документів набуваєособливої гостроти в умовах інформатизації суспільства, коли потрібнаінформація може бути викликана на екран дисплея з територіально видалених базданих. При тому, що територіальному розноситься діахронного (базового) і синхронного(відтвореного) документа створюється враження зникнення його самого, а з ним ібібліотеки як документний-комунікаційної системи. Але це не більше ніж ілюзія,оскільки і документ, і комунікація зберігаються, видозмінюються лише їх форми.При трансляції документа існує і місце його постійного знаходження, тобтонайчастіше бібліотека — суспільна або особиста, і бібліотекар — посередник міждокументом і користувачем. Міняється лише форма посередництва. Якщо в роліхранителя і або посередника виступає сам користувач, що володіє методамипошуку, відбору, організації і зберігання потрібних йому документів, має місцеповернення до особистої бібліотеки, здійснене на якісно новій професійній ітехнічній основі. 3.2 Підсистема «Контингент користувачів»
Збірі зберігання документів є важливою, але зовсім не кінцевою метою діяльностібібліотеки як соціального інституту. Поява документа іманентно припускалавиникнення користувача, якому цей документ адресований. Документи, щоакумулюють запас знань, можуть повернути ці знання суспільству тільки через людину,що сприймає і переробляє зміст документів і що таким чином реалізовує їхінформаційну цінність. )более того, історично виникнувши як наслідок розвиткузнань, документ так же історично перетворюється на необхідну умову їх розвитку.В результаті виникає діалектична єдність виробництва і споживання документів. Усвою чергу, творча діяльність людини, включаючи процес підготовки до неї(освіта), опосередкує документами, починаючи від букваря і кінчаючи літературоюрізного ступеня складності. Отже, обидва елементи системи «документ —користувач» об'єктивно необхідні один одному.
Єдністьабонента і документа має діалектичний характер, воно ніколи не доходить дототожності. Навпаки, у відносинах між ними спостерігається діалектичнасуперечність. Як джерело інформації документ полярно протилежний користувачеві— споживачеві цієї інформації. У нім міститься те, чого немає, але що може бутипривнесене в свідомість користувача (з тим або іншим ступенем повноти або[рекватності). Поки зберігається ця протилежність, зберігається і самовідношення «документ — абонент», а як тільки воно знімається, зникаєі зв'язок. З свого боку, і новий документ створюється лише тоді, коли той, що єне відображає нових знань, що з'явилися в суспільстві. Таким чином, розвитоквзаємин між елементами «документ — користувач» здійснюється поспіралі, у відповідності законом піднесення потреб.
Уміру розвитку суспільства росте, з одного боку, число документів, а з іншої —число користувачів. Так в суспільстві з'являється контингент користувачів (КП),тобто об'єднання фізичних і юридичних осіб, що мають споріднені інформаційніпотреби. Соціальне призначення — використання зосереджених в бібліотечномуфонді документів. Звідси і початкова зовнішньосистемна функція підсистеми КП — утилітарна. Вона утілюється в обслуговування користувачів необхідними нимдокументами. Усередині бібліотеки підсистема КП виконує функцію сенсу, цілііснування і розвитку системи (табл. 4.1).
Системоформуючимелементом підсистеми БП є користувач. У вітчизняному бібліотекознавстві дотеперішнього часу не досягнуто повну термінологічну єдність у визначенні осіб;що користуються бібліотекою. У XX в. найбільш широкого поширення набув термін«читач». Тривалий час його застосування було виправдане, оскількикористувач бібліотеки був в першу чергу пов'язаний з книгою. Але останнім часомз'явилися ряд нового вигляду документів які неможливо читати, їх необхіднослухати, дивитися, і це значно звузило сферу застосування поняття«читач».
Нарубежі 1950—1960-х років з'явився термін «споживач інформації», який,не дивлячись на громіздкість, вигідно відрізнявся від терміну «читач»більшою широтою змісту. Під ним можна мати на увазі як осіб, що користуютьсябібліографічними, документними і інформаційними послугами, так і власнеспоживачів інформації.
Разомз поняттями «читач» і «споживач інформації» отримай!розповсюдження і термін «абонент». Він був навіть названий як системоформуючимелемент КП. Ю.Н. Столярів припускав, що слові? «абонент» отримаєвизнання як узагальнювального, оскільки позбавлена недоліків, властивихтермінам «читач» і «споживач інформації». Проте це неузгоджується з міжнародною термінологічною системою, і у зв'язку з цим поняттяне отримало широкого поширений в бібліотекознавстві.
Найбільшприйнятним як узагальнювальний є термін «користувач». Він володієвсіма достоїнствами поняття «абонент» і позбавлений недоліків понять«читач» і «споживач інформації». Запропонований термінвідображає суть діяльності бібліотеки як соціального інституту — використаннянакопиченого інформаційною потенціалу. При цьому він не зв'язанийбезпосередньо, на відміну від поєднання «споживач інформації», з якимби то не було видом послуг, що надаються бібліотекою, і припускає задоволенняяк документних, так і бібліографічних і власне інформаційних потреб. У терміні«користувач», як і «абонент», немає акценту на способісприйняття інформації, тобто він допускає використання раю особистих видівдокументів. Запропонований термін на відміну від слів «читач» і«абонент» не пов'язаний з якою б то не було формою обслуговування іпередбачає як безпосереднє, так і користування бібліотекою. Крім того, слово«користувач» відповідає англійському «user». Ці вирази па світили широкерозповсюдження в зарубіжному бібліотекознавстві і закріплені у ряді міжнароднихі зарубіжних стандартів.
Яккористувачі виступають фізичні і юридичні особи. Крім того, для задоволенняінформаційних потреб не посередня присутність в бібліотеці користувача зовсімне обов'язково, а при обслуговуванні юридичної особи воно явно неможливе.Фізична особа вимушена відвідувати бібліотеку, щоб скористатися документом намісці (у читальному залі) або тимчасово узяти його з собою. Якщо розглядативикористання бібліотечного фонду в стерво бібліотеки як вимушену необхідність,стає ясно, що бібліотекар покликаний шукати можливості її усунення.Американські бібліотекарі ще в XIX в. образно порівнювали бібліотеку зводопроводом, що задовольняє потребу у воді прямо на будинку, підкреслюючи,таким чином, що абонементи і читальні зали — тимчасові (випадкові, акцидентні)структури в організаційній системі бібліотеки. Дійсно, вони підлягаютьвідмиранню у міру розвитку можливостей бібліотеки обслуговувати користувача втому місці, яке йому переважно. До теперішнього часу це завдання вирішуєтьсярівним чином сімейним абонементом, доставкою документів додому окремимкористувачам або їх групам, задоволенням бібліографічних запитів по телефону іт.п. Зараз за допомогою електронних біології зберігання і доставки документівБП дістав можливість надати КП доступ до документів в будь-якому зручному длякористувача місці за межами бібліотеки, в першу чергу на роботі або удома убудь-який час доби і в будь-який день тижня, включаючи вихідні і святкові.
Впровадженнятакого стилю обслуговування, при якому бібліотекар не бачить читача своїмиочима, приводить до панічних уявлень про прийдешнє відмирання бібліотеки вінформаційному суспільстві, тоді як саме завдяки новим технічним можливостямстає реальні повсюдне повноцінне задоволення запитів користувачів. Дане баченнясуті бібліотечного обслуговування повністю погоджує з приведеною вищеперспективою розвитку БФ. У інформаційномусуспільстві повністю збережуться основоположні принципи формування фонду іобслуговування користувачів, проте організація і технологія того і іншогоякісно міняються.