Зміст
Вступ
1. Узагальнена структурна схемаінформаційної системи та алгоритми її роботи
2. Проект бази даних
2.1 Інфологічне проектування
2.1.1 Інформаційне дослідженняпредметної області
2.1.2 Розробка інфологічної моделіпредметної області
2.2 Даталогічне проектування
2.2.1 Вибір типу моделі даних
2.2.2 Розробка композиційної системибази даних
2.2.3 Розробка логічної схеми бази даних
2.2.4 Розробка фізичної схеми базиданих
3. Інтерфейс користувачаінформаціїної системи
4. Програмні додатки (схемиалгоритмів і програм), які реалізують пункт меню
5. Запити на мові SQL
5.1 Структура бази даних
5.2 Запити до бази даних і відповідіна них
6. Операції реляційної алгебри
7. Презентація курсового проекту
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Система управління базами даних та ІС, що побудовані на доступі йпублицації БД надає вам можливість контролювати завдання структури і опис своїхданих, роботу з ними і організацію колективного користування цією інформацією.СУБД також істотно збільшує можливості і полегшує каталогізацію і веденнявеликих об'ємів в численних таблицях інформації, що зберігається.
Microsoft Access, за за допомогою якої буде вирішуватися предметнаобласть — це функціонально повна реляційна СУБД. В ній передбачені всінеобхідні вам засоби для визначення і обробки даних, а також для управлінняними при роботі з великими об'ємами інформації. Що стосується легкостівикористовування, то Microsoft Access вчинив тут справжній переворот, і багатохто для створення своїх власних баз даних і додатків звертається саме до нього.
СУБД включає три основні типи функцій: визначення (завдання структури іопис) даних, обробка даних і управління даними. Всі ці функціональні можливостіповною мірою реалізовані в Microsoft Access. В практиці, як правило, необхідновирішувати і задачі з використанням електронних таблиць і текстових процесорів.Наприклад, після підрахунку або аналізу даних необхідно їх представити увигляді певної форми або шаблону. У результаті користувачу доводитьсякомбінувати програмні продукти для отримання необхідного результату. В цьомузначенні все істотно спростять можливості, що надаються Microsoft Access. MicrosoftAccess також дуже зручно інтегрується з технологією MDI – інтеграцією вікон, щовспливають у Windows. Та майже саме Microsoft Windows побудована за допомогоюцієї технології. Ця технологія буде розглянута на прикладі побудови системименю. В даної курсової роботі предлагається розглянути ці можливості.
1. Узагальнена структурна схемаінформаційної системи та алгоритми її роботи
Дано:
1. Предметнаобласть – БД „Кафедра”, об’єкти предметної області – таблиці БД „Кафедра”,згідно варіанту 37
2. СУБД – MSAccess
3. Операційнаплатформа MS Windows XP
4. Користувачибази даних
5. Форма ізміст запитів до БД
6. Тип базиданих – локальна з централізованим управлінням, багатокористувальницька
ІС“Кафедра” призначена для отримання інформації про фактичний рух студентськихгруп, співробітників кафедри у деякому вищому навчальному закладі.
Мета розв’язаннязадачі – своєчасне отримання документів, що засвідчують фактичний стан студентськихгруп, співробітників кафедри у деякому вищому навчальному закладі у будь якиймомент часу, а також операції руху предметних ресурсів, які були проведені узазначений термін.
В курсової роботібудемо розробляти:
1. Інфологічнумодель предметної області „Кафедра” в загальному проектному представленні набазі ER-моделі („сутність-зв’язок”).
2. Логічну(концептуальну) схему бази даних на базі інфологічної моделі предметної областіі композиційної схеми БД з застосуванням ручної процедури побудови логічноїсхеми БД.
3. Інтерфейскористувача інформаційної системи.
4. Програму намові Pascal згідно розробленого інтерфейсу.
5. Розробитизапити на мові SQL до бази даних відповідно варіанту.
6. Виконатиоперації реляційної алгебри об’єднання (R = R1 U R2), перетину (R = R1 ∩R2) і декартового добутку (R = R1 x R2) будь яких двох відношень логічної схемибази даних.
7. Презентаціюкурсового проекту в Power Point.
Задача „Кафедра” виникаєу тому разі, коли уповноважена особа кафедри навчального закладу хоче побачити,які кадрові та інші операції відбувалися по кафедрі за деякий період. При цьомунеобхідно видати паперовий документ, якій є офіційним підтвердженням проведенихдії. Тому така задача повинна бути автоматизована на кафедрі вищого навчальногозакладу.
Ця задачавирішується при керуванні такими об’єктами:
- АРМ робітника кафедри;
- АРМ оператора кафедри.
/>
Рис.1. Інформаційна схема предметної області.
Інформаційна система – сукупність апаратних, програмних, інформаційних таінших засобів, які використовуються при розвязуванні даної прикладної задачі.
Банк даних – різновід інформаційної системи в котрому реалізуєтьсяфункція централізованого зберігання і накопичення інформації, яка організованав одну, або декілька баз даних.
База даних – поіменована структурована сукупність даних, які відносятьсядо певної предметної області, організованих по відповідним правилам, щопередбачає загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежновід запитів користувача.
Апаратні засоби – засоби, за допомогою яких відбуваються запити таотримуються відповіді; також місце зберігання інформації.
Апаратні засоби – це технічні засоби і операційна система.
СУБД – це комплекс мовних і програмних засобів, які призначені длястворення, супроводження і використання БД користувачами.
Словник даних – компонент БД, який є призначеним для централізованогозберігання інформації про:
- структуриданих;
- взаємозвязкиміж файлами БД;
- типиданих і формати їх представлення;
- кодизахисту даних.
Обмін даних ІС в БД при виборі даних:
1.Взаємодія користувача з базою даних за допомогою додатку.
2.Додаток формує запит з яким звертається до СУБД.
3.СУБД використовує словник даних, визначає місце розміщення необхіднихданих в базі і звертається до операційної системи.
4.Операційна система зчитує з бази даних необхідні дані і розміщує їх всистемний буфер.
5.Перетворені дані СУБД пересилає з системного буферу у додатки ісігналізує про закінчення операції.
6.Результат вибору даних з відповідної області додатку зображується наекрані терміналу.
Обмін даних ІС із БД при виборі даних (рис.2)
/>/>
Рис.2.
Алгоритм обробки даних за допомогою СУБД зображений на рис.3.
/>/>Рис.3.
Під час роботи з документом або електронною таблицею ви звичайно повністювільні у визначенні вмісту документа або кожного елементу таблиці. В текстовомуредакторі така гнучкість необхідна для того, щоб помістити ту або іншуінформацію в потрібне місце на сторінці, а в електронній таблиці ви повиннімати нагоду берегти початкові дані, проводити необхідні обчислення і представлятирезультати в потрібному вигляді. Ця гнучкість забезпечує успішне рішення щодоневеликих, добре сформульованих задач. Але коли електронна таблиця міститьдекілька сотень рядків, а документи складаються із багатьох сторінок, топрацювати з ними стає досить важко. Із зростанням обсягу даних ви можете знайтиобмеження, що перевищені чи встановлені електронною таблицею або текстовимредактором або ж взагалі вичерпані можливості комп'ютерної системи. Якщо вирозробляєте документ або електронну таблицю, які призначені для іншихкористувачів, то стає важко (або навіть неможливо) проконтролювати введеннянових і використовування вже введених даних. Наприклад, коли в електроннійтаблиці в одної комірці повинна зберігатися дата, а в іншій — грошовенадходження, користувач чисто випадково може їх переплутати. Крім того, якщовам знадобиться працювати не тільки з цифровою або текстовою інформацією, виможете знайти, що ваша електронна таблиця не може працювати з інформацією,представленою у вигляді малюнка або звуку.
СУБД дозволяє задати типи даних і способи їх зберігання. Ви також можетезадати критерії (умови), які СУБД надалі використовуватиме для забезпеченнявірності введення даних. В найпростішому випадку умова на значення повиннагарантувати, що ви не введете випадково в числове поле буквений символ. Іншіумови можуть визначати область або діапазони допустимих значень ваших даних. Всамих вчинених системах ви можете задати відносини між сукупностями даних (щозвуться таблицями або файлами) і покласти на СУБД забезпечення сумісності абоцілісності даних. Наприклад, можна примусити систему автоматично перевірятивідношення введених замовлень до конкретних книг.
Microsoft Access надає вам максимальну свободу в завданні типу даних:текст, числові дані, дати, час, грошові значення, малюнки, звук, документи,електронні таблиці. Ви можете задати також формати зберігання (довжина рядка,точність представлення чисел і дати часу) і надання цих даних при виведенні наекран або друк. Для упевненості, що в базі даних зберігаються тільки коректнізначення, можна задати умови на значення різного ступеня складності.
Оскільки Microsoft Access є сучасним додатком Windows, ви можетевикористовувати всі можливості DDE (Dynamic Data Exchange, динамічний обмінданими) і ОLЕ (Оbject. Linking and Embedding, зв'язок і упровадження об'єктів).DDE дозволяє здійснювати обмін даними між Access і будь-яким іншим підтримуючимDDE додатком. В Access ви можете за допомогою макросів або Access Basicздійснювати динамічний обмін даними з іншими додатками. OLE є більш витонченимзасобом Windows, яке дозволяє встановити зв'язок з об'єктами іншого додатку абоупровадити які-небудь об'єкти в базу даних Access. Такими об'єктами можуть бутикартинки, діаграми, електронні таблиці або документи з інших підтримуючих ОLЕдодатків Windows.
Microsoft Access може працювати з великим числом найрізноманітнішихформатів даних, включаючи файлові структури інших СУБД. Ви можете здійснюватиімпорт і експорт даних з файлів текстових редакторів або електронних таблиць.За допомогою Access можна безпосередньо — обробляти файли Рагаdох, dВАSE III, dВАSЕ IV, FохРго і ін. Можна також імпортувати дані з цих файлів в таблицюAccess .
СУБД дозволяє працювати з даними, застосовуючи різні способи. Наприклад,ви можете виконати пошук інформації в окремій таблиці або створити запит зскладним пошуком по декількох зв'язаних між собою таблицях або файлах. Задопомогою однієї єдиної команди можна відновити зміст окремого поля абодекількох записів. Для читання і коректування даних ви можете створитипроцедури, що використовують функції СУБД. У систем багато кого є розвинутіможливості для введення даних і генерації звітів.
В Microsoft Access для обробки даних таблиць використовується могутнямова SQL (Structured Query Language — Структурована мова запитів).Використовуючи її, ви можете виділити з однієї або декількох таблиць необхіднудля вирішення конкретної задачі інформацію. Access значно спрощує задачуобробки даних. Щоб примусити Microsoft Access вирішувати ваші задачі, вамабсолютно не вимагається знати мову SQL. При будь-якій обробці даних здекількох таблиць використовує одного разу задані вами зв'язки між таблицями.Ви можете сконцентрувати свої зусилля на рішенні інформаційних проблем, незатрачувавши сил на побудову складної системи, яка відстежує у вашій базі всізв'язки між структурами даних. В Microsoft Access є також простий і в той жечас багатий можливостями засіб графічного завдання запиту — так званий «запитза зразком» (QBE, query example), яке використовується для завдання даних, необхідних для вирішення деякої задачі. Використовуючи для виділення іпереміщення елементів на екрані стандартні прийоми роботи з мишею в Windows ідекілька клавіш на клавіатурі, ви можете буквально за секунди побудувати доситьскладний запит.
В світлі вищесказаного дляавтоматизації рішення задач нам необхідна могутня реляційна СУБД і системарозробки додатків. Практично всі існуючі СУБД мають засоби розробки додатків,які можуть бути використаний програмістами або кваліфікованими користувачамипри створенні процедур для автоматизації управління і обробки даних. На жаль,багато систем розробки додатків для створення процедур вимагають знання деякоїмови програмування, наприклад С або XBase. Не дивлячись на всю їх силу ібагатство засобів, для успішного їх використовування від вас потрібна наявністьпевної професійної підготовки і досвіду роботи з ними. На щастя, є засоби, щодозволяють легко проектувати і створювати додатки для роботи з базами даних беззнання мови програмування. Робота в Microsoft Access починається з визначенняреляційних таблиць і їх полів, які міститимуть дані. Відразу після цього ви задопомогою форм, звітів і макросів зможете визначати дії над цими даними.
Форми і звіти можнавикористовувати для завдання форматів виведення даних на екран і додатковихобчислень. Що в цьому випадку міститься у формах і звітах формати і інструкціїпо проведенню обчислень відокремлені від даних (що знаходиться в таблицях), такщо можна мати повну свободу дій у використовуванні даних, не міняючи при цьомусамі дані — достатньо створити додаткову форму або звіт, використовуючи ті жсамі дані. Якщо довестися автоматизувати деякі дії, то для встановленнязв'язків між певними формами і звітами або для виконання певних дій як відгукна деяку подію (наприклад, зміна даних в деякому полі форми) можна безособливих зусиль створити макроси. Якщо будуть потрібно більш витончені засоби,наприклад бібліотечні утиліти Windows, можна написати процедуру на AccessBasic.
2. Проект бази даних.
2.1 Інфологічнепроектування
Надзвичайноважливим і відповідальним етапом проектування як ІС, так і БД є передпроектнастадія, на якій проводиться співбеседа з виконавцями робіт, тобто на кафедрівищого навчального закладу, що підлягає автоматизації.
Власне вони вперспективі будуть користувачами ІС та БД.
У процесіпроектування БД, як і при проектуванні ІС, потрібно дотримуватися принципівсистемної єдності розвитку, сумісності, стандартизації. Завдання створенняєдиної системи БД для великої установи неймовірно складе. Виняток становлятьпорівняно невелики підприємства і установи.
Різні підрозділиустанови можуть використовувати різні позначення для одних і тих самих елементівданих і по різному організують процес оброблення цих даних. Поетапневпровадження ІС на підприємстві за таких обставин зводиться до трудоміського тахворобливого процесу узгодження розробок локальних ІС різних підрозділів.
Сферазастосування БД має визначатися незалежно від будь-якої прикладної задачі вмежах певної ПС, а при зміні меж ПС повинна видбивати інформаційні потребиякмога більших підрозділів установи. Іншими словами, БД має бути універсальною,придатною для розв’язання багатьох прикладних задач і відкритою для подальшогонарощування її структури.
БД потрібна бутиприсуща цілістність. Цілістність БД – це властивість, що дає змогу зберігатипевні обмеження значень даних при всіх модифікаціях БД.
Упроекті Mіcrosoft Access мається можливість забезпечити цілісність даних вопераціях вставки, відновлення і видалення багатьох записів шляхом створенняприєднаної форми, що використовує пакетні транзакции.
Пакетнітранзакции гарантують, що інформація в базі даних завжди залишиться погодженої,навіть у тому випадку, коли єдина логічна операція містить у собі безлічоперацій бази даних. Mіcrosoft Access і SQL Server розглядають усі бази даних умежах транзакции як одну одиницю обробки. По визначенню, транзакция абобезпечно виконується цілком з відображенням усіх результуючих змін у базіданих, або відкочується зі скасуванням усіх змін у базі даних. Погодженість іможливість відновлення транзакций бази даних гарантується навіть у випадку збоюсистеми і при складних відновленнях, виконуваних декількома користувачами.
Безпакетної транзакции кожен запис зберігається в базі даних незалежно від інших,що робить скрутним підтримку цілісності даних в одній логічній операції. Задопомогою пакетної транзакции можна забезпечити двох можливостей: у єдинійлогічній операції або всіх змінах виконуються, або ніякі зміни не вносяться вбазу даних на сервері.
При відновленні форми в пакетної транзакции можливі триситуації.
1) Завершення. Після внесення змін у кілька записів усізаписи зберігаються й успішно обновляються на сервері бази даних. Всі обновленізаписи знову синхронізуються, щоб одержати нові значення полів, щообчислюються, значення за замовчуванням і інші дані, що генеруються сервером.Положення запису, порядок сортування і застосовуваних фільтрів залишаютьсянезмінними.
2) Відкіт. Після внесення змін у кілька записів робитьсяспроба зберегти всі записи, але має місце відмовлення у виконанні транзакции.Сервер бази даних повертає помилку для однієї чи декількох записів, таку якпорушення чи обмеження блокування. Однак усі відкладені зміни данихзалишаються у формі, що дозволяє виправити помилку і заново зберегти запис, неповторюючи всіх змін.
3) Скасування для всіх записів. Після внесення змін у кільказаписів у меню Запису вибирається команда Скасувати всі записи. MіcrosoftAccess ігнорує всі зміни і повертає форму і дані до стану перед початкомпакетної транзакции. Ніякі зміни на сервер не надходять.
Удала розробка бази даних забезпечує простоту її підтримки.Дані варто зберігати в таблицях, причому кожна таблиця повинна міститиінформацію одного типу, наприклад, зведення про працівників кафедри. Тодідосить буде обновити конкретні дані, такі як адреса чи телефон, тільки водному місці, щоб обновлена інформація відображалася у всій базі даних.
Вірно спроектована база даних звичайно містить різноманітнізапити, що дозволяють відображати потрібну інформацію. У запитах можевиводитися підмножина даних, наприклад, перелік спеціальностей кафедри, чикомбіновані дані з декількох таблиць, наприклад, зведення про працівниківкафедри спільно зі зведеннями про розклад занять.
2.1.1 Інформаційне дослідження предметної області
Після створення вбазі даних окремих таблиць по кожній темі необхідно вибрати спосіб, яким СУБД MіcrosoftAccess буде знову поєднувати зведення таблиць. Першою справою варто визначитизв'язки між таблицями. Після цього можна створити запити, форми і звіти дляодночасного відображення зведень з декількох таблиць.
Полючи в шостьохтаблицях повинні бути скоординовані таким чином, щоб відображати зведення проодне й те саме замовлення. Ця координація здійснюється шляхом встановленнязв'язків між таблицями. Зв'язок між таблицями встановлює стосунки міжспівпадаючими значеннями в ключових полях, звичайно між полями, що маютьоднакові імена в обох таблицях. У більшості випадків із ключовим полем однієїтаблиці, що є унікальним ідентифікатором кожного запису, зв'язується зовнішнійключ іншої таблиці. Наприклад, для зв'язування співробітників лабораторіїкафедри із відповідальним майном, за які вони відповідають, варто створитизв’язок між полями «ПІБ».
2.1.2 Розробка інфологічної моделі предметної області
Завданняконцептуального інфологічного проектування полягає в одержанні логічної моделіБД у термінах об’єктів ПС та зв’язків між ними, що не залежить від конкретноїСУБД й узагальнює інформаційні вимоги потенційних користувачів ІС. Розрізняютьдва основні методи концептуального інфологічного проектування: низхіднепроектування (метод формулювання та аналізу сутностей) і висхідне проектування(метод синтезу атрибутів). Ці методи недостатньо формалізовані, єдиних правилвикористання їх не існує.
Найпридатнишимдля практичного застосування є перший метод. Він складається з двох етапівпроектування БД: ідентифікації та моделювання локальних інформаційних структур.
БД у вигляділокальних ER-діаграм і побудови глобальної інформаційної моделі – глобальної ER-діаграми.
Локальніінформаційні структури відповідають локальним задачам.
Проектуванняглобальної інфологічної моделі даних полягає в інтеграції локальнихінформаційних структур, здобутих на попередньому етапі. При об’єднаннілокальних інформаційних структур у глобальну використовують поняття –ідентичність, агрегація, узагальнення. Усі вони однаковою мірою належать дотипів сутностей або об’єктів ПС та їхніх атрибутів, зв’язків між об’єктами ПСта їхніх атрибутів
Розробляємотільки в одному Загальному представленні на базі ER-моделі (модель„сутність-зв’язок”). В зв’язку з тим, що предметна область не складна –виділяємо тільки одне локальне уявлення.
1. Формуємосутності (об’єкти ПС)
1) Начальниккафедри
2) Лабораторія
3) Співробітникилабораторії
4) Майно
5) Технічнеобслуговування
2. Формуємоатрибути сутностей
Аналізуємозв’язки між сутностіми.
Встановимо такизв’язки в своєму проектуванні бази даних: науково-викладницький склад можевикладати багато навчальних дисциплін, одна навчальна група має один напрямпідготовки, викладач може викладати і викладає в декількох навчальних групах, анавчальна група вивчає декілька навчальних дисциплін.
1. Аналізуємо зв’язки міжсутностями
/>
Рис.4.
Складемо схемуінфологічної моделі ПО
/>/>/>
Рис.5.
Відношення, щостворені на підставі реляційної моделі даних характеризуються властивостями:
1. В таблицівідсутні рядки з однаковими значеннями.
2. Відношеннямає домени, або стовпці, значення яких відповідає атрибутам, або назвамстовпців.
3. Кожнийатрибут має унікальне і’мя
4. Порядокслідування рядків в таблиці довільний.
Кожне відношенняявляється динамічною моделлю деякого об’єкту предметної області. Для отриманняінформації з відношення необхідно мати засоби маніпуляції даними.
Існують 3 типизасобів маніпуляції даними:
1 тип – реляційнаалгебра,
2 тип – реляційнезчислення зі змінними кортежами
3 тип – реляційнезчислення зі змінними доменами.
Операціїреляційної алгебри ми розглянемо пізніше на прикладі нашої бази даних.
2.2 Даталогічне проектування.
2.2.1 Вибір типу моделі даних
Тип моделі данихв нас – реляційний. Також MS Access – це реляційна офісна програма, що допомагаєрозробляти реляційні БД, тобто БД, що влючають в себе декілька повязаних міжсобою таблиць за допомогою ключьових полів. Кожне поле таблиці в реляционноймоделі містить визначені фактичні дані по сутностях (об'єктам), як наприклад,конкретні зведення про співробітників лабораторії (посада, освіта, телефон), чизведення про технічне обслуговування майна лабораторії (дата обслуговування, видобслуговування і т.п.). Для автоматизації рішення задач нам необхідна могутняреляційна СУБД і система розробки додатків. Практично всі існуючі СУБД маютьзасоби розробки додатків, які можуть бути використаний програмістами абокваліфікованими користувачами при створенні процедур для автоматизації управлінняі обробки даних. На жаль, багато систем розробки додатків для створенняпроцедур вимагають знання деякої мови програмування, наприклад С або XBase. ВMS Access програмувати можна за допомогою макросів, що ми продемонструємо упрактичній частині курсового проекту.
2.2.2 Розробка композиційної системи бази даних
Етапконцептуального моделювання – це побудова опису ПО в термінах деякої формальноїмови. На підставі змістовного опису ПО, побудованого в результаті виконанняетапу аналізу, будується строгий формальний опис інформаційного забезпеченняПО, що автоматизується.
Концептуальнемоделювання призначене для інтегрованого опису інформаційного забезпечення ПО,що автоматизується не залежно від її спрійняття окремими користувачами й відспособів її реалізації в комп’ютерній системі.
Композиційнасхема – це проміжний елемент при переході від інфологічної схеми до логічноїсхеми бази данних.
Результатомкомпозиції являється логічна схема відношень реляційної бази даних.
Відобразимо насхемі всі транзитивні залежності, після цього можемо розробити кінцеву схемувідношень перед побудовою логічної (концептуальної) схеми бази даних „Кафедра”.
/>
Рис.6.
Розробимокомпозиційну схему в який будуть відсутні транзитивні залежності (рис.7), післячого на підставі цієї схеми будемо розробляти логічну (концептуальну) схемубази даних.
/>
Рис.7.
Перевіримопобудовану композиційну схему на відсутність протирічь (рис.8)
/>
Рис.8.
Логічні ітимчасові протиріччя в БД відсутні, таблиці БД поділяти не рекомендується.
2.2.3 Розробка логічної схеми бази даних
Логічнепроектування – це розробка логічної структури системи баз даних. Відстранив всілогічні і тімчасові протиріччя, ми отримали логічну схему бази даних „Кафедра”(рис.9).Начальник кафедри № кафедри Назва кафедри Назва факультету Корпус Телефон 1 Кріптографії Інформаційних систем 1 345-76-65 2 ТСП Інформаційних систем 1 659-45-32 3 Зв'язку Зв'язку 2 876-56-43 4 Експлуатації Експлуатації систем 3 659-69-87 5 Комп'ютерних наук Кибернетиці 4 564-65-11 Лабораторія Код лабораторії № кафедри В/звання ПІБ начальника лабораторії Телефон 11 1 Магистр Абель П.С. 345-98-19 21 2 к.т.н. Бабич Р.О. 659-64-44 31 3 Магистр Бубка П.Р. 876-86-27 41 4 к.т.н. Валин К.Д. 659-88-79 51 5 Магистр Ганин Н.Л. 564-67-77
Співробітники лабораторії ПІБ № кафедри Посада Освіта Телефон Абель П.С. 1 Завлаб Вища 345-98-19 Бабин К.П. 3 Лаборант Середня 876-86-27 Бабич Р.О. 2 Завлаб Вища 659-64-44 Бубка П.Р. 3 Завлаб Вища 876-56-43 Валин К.Д. 4 Завлаб Вища 659-88-79 Волин Н.Г. 2 Лаборант Середня фахова 659-35-55 Врубель А.Т. 1 Лаборант Середня фахова 345-78-67 Вунин Ш.Б. 4 Лаборант Середня 659-34-43 Ганин Н.Л. 5 Завлаб Вища 564-67-77 Гунин К.П. 5 Лаборант Середня 564-11-22 Майно Інв.№ Рік випуску Відповідальний 101 01.02.1999 Абель П.С. 102 01.03.2008 Абель П.С. 103 15.03.2008 Врубель А.Т. 104 21.04.2008 Врубель А.Т. 201 18.02.2008 Бабич Р.О. 202 23.03.2008 Бабич Р.О. 203 24.01.2008 Волин Н.Г. 204 14.02.2008 Волин Н.Г. 301 12.01.2008 Бубка П.Р. 302 23.02.1993 Бубка П.Р. 303 21.02.2008 Бабин К.П. 304 25.04.1995 Бабин К.П. 401 12.03.1997 Валин К.Д. 402 17.05.2008 Валин К.Д. 403 24.04.1998 Вунин Ш.Б. 404 18.08.2007 Вунин Ш.Б. 501 25.04.1999 Ганин Н.Л. 502 30.12.2007 Ганин Н.Л. 503 21.02.2000 Гунин К.П. 504 30.01.2008 Гунин К.П. Технічне обслуговування Дата Інв.№ майна Вид обслуговування 05.05.1999 101 Гарантийне 27.06.2003 403 Профілактичне 24.08.2003 503 Профілактичне 30.03.2004 401 Профілактичне 27.04.2005 302 Профілактичне 23.05.2005 304 Профілактичне 18.09.2006 501 Профілактичне 09.12.2007 101 Профілактика 30.01.2008 404 Гарантийне 18.02.2008 203 Гарантийне 26.02.2008 504 Гарантийне 16.03.2008 201 Гарантийне 22.03.2008 303 Гарантийне 23.03.2008 502 Гарантийне 25.03.2008 204 Гарантийне 02.04.2008 102 Гарантийне 20.04.2008 103 Гарантийне 22.04.2008 202 Гарантийне 25.04.2008 201 Гарантийне 26.04.2008 301 Гарантийне 15.05.2008 104 Гарантийне 20.05.2008 402 Гарантийне
Рис.9.
Тепер на підставілогічної моделі ми бачимо, що нормалізація здійснена вірно.
2.2.4 Розробка фізичної схеми бази даних
Таким чином,остаточна схема бази даних „Кафедра” виглядає так, як це зображено на рис.10.
/>
Рис.10.
Схема даних маєзв’язки типу „Один-до-багатьох”.
3. .Інтерфейс користувача інформаціїної системи
Інтерфейскористувача – це зручний засіб спілкування з даними який дозволяє швидкозробити певну дію не використовуя ніяких особових команд.
Схема алгоритмудоступу до БД і меню наведена на рис.11.
/>/>
Рис.11. Схемаалгоритму.
Інтерфейс задопомогою технології MDI у Windows реалізується наступним чином (рис.12):
/>
Рис.12.
Меню „Файл” маєпідменю „Знищити об’єкт” (деяку таблицю).
Меню„Редагування” має підменю „Додати новий запис”, „”Знищити запис”, „На останнійзапис”.
Меню „Сервіс” маєпідменю „Доступ до даних” (відкриття сторінки доступу до даних через Інтернет).
Меню „Вихід”здійснює вихід з інформаційної системи зі збереженням усіх даних.
4. Програмні додатки, які реалізують пункт меню
Модуль реалізаціїменю у вікнах MDI наведений у лістингу 1.
Лістинг 1
unit MainFrm;
interface
uses
WinTypes,WinProcs, Classes, Graphics, Forms, Controls, Menus,
StdCtrls,Messages, Dialogs, SysUtils, ComCtrls,
ToolWin, ExtCtrls, Buttons, ImgList;
type
TMainForm =class(TForm)
mmMain:TMainMenu;
OpenDialog:TOpenDialog;
mmiFile:TMenuItem;
mmiExit:TMenuItem;
N3: TMenuItem;
mmiOpen:TMenuItem;
mmiNew:TMenuItem;
mmiWindow:TMenuItem;
mmiArrangeIcons:TMenuItem;
mmiCascade:TMenuItem;
mmiTile:TMenuItem;
mmiCloseAll:TMenuItem;
tlbMain:TToolBar;
ilMain:TImageList;
tbFileOpen:TToolButton;
{ File EventHandlers }
proceduremmiNewClick(Sender: TObject);
proceduremmiOpenClick(Sender: TObject);
proceduremmiExitClick(Sender: TObject);
{ Window EventHandlers }
proceduremmiTileClick(Sender: TObject);
proceduremmiArrangeIconsClick(Sender: TObject);
proceduremmiCascadeClick(Sender: TObject);
proceduremmiCloseAllClick(Sender: TObject);
public
{ User definedmethods }
procedureOpenTextFile(EditForm: TForm; Filename: string);
procedureOpenBMPFile(FileName: String);
procedure Open MDBFile(RTFForm:TForm; FileName: string);
procedureSetToolBar(AToolBar: TToolBar);
end;
var
MainForm:TMainForm;
implementation
uses MDIBmpFrm,MdiEditFrm, MdiRtfFrm, FTypForm;
const
{ Defineconstants to represent file name extensions }
BMPExt ='.BMP'; // Bitmapped file
TextExt ='.TXT'; // Text file
RTFExt = '.MDB'; // File BD
{$R *.DFM}
procedureTMainForm.mmiNewClick(Sender: TObject);
begin
{ Determine thefile type the user wishes to open by calling the
GetFileTypefunction. Call the appropriate method based on the
retrieved filetype. }
case GetFileTypeof
mrTXT:OpenTextFile(nil, ''); // Open a text file.
mrMDB: OpenMDBFile(nil,''); // Open an MDB file.
mrBMP:
begin
{ Set thedefalt filter for OpenDialog1 for BMP files. }
OpenDialog.FilterIndex := 2;
mmiOpenClick(nil);
end;
end;
end;
procedureTMainForm.mmiOpenClick(Sender: TObject);
var
Ext: string[4];
begin
{ Call theappropriate method based on the file type of the file
selected fromOpenDialog1 }
ifOpenDialog.Execute then
begin
{ Get the file'sextension and compare it to determine the
file type theuser is opening. Call the appropriate method and
pass in the filename. }
Ext :=ExtractFileExt(OpenDialog.FileName);
ifCompareStr(UpperCase(Ext), TextExt) = 0 then
OpenTextFile(ActiveMDIChild,OpenDialog.FileName)
else ifCompareStr(UpperCase(Ext), BMPExt) = 0 then
OpenBMPFile(OpenDialog.FileName)
else ifCompareStr(UpperCase(Ext), MDBExt) = 0 then
Open MDBFile(ActiveMDIChild,OpenDialog.FileName);
end;
end;
procedureTMainForm.mmiExitClick(Sender: TObject);
begin
Close;
end;
{ Window EventHandlers }
procedureTMainForm.mmiTileClick(Sender: TObject);
begin
Tile;
end;
procedureTMainForm.mmiArrangeIconsClick(Sender: TObject);
begin
ArrangeIcons;
end;
procedureTMainForm.mmiCascadeClick(Sender: TObject);
begin
Cascade;
end;
procedureTMainForm.mmiCloseAllClick(Sender: TObject);
var
i: integer;
begin
{ Close all formsin revers order as they appear in the
MDIChildrenproperty. }
for i :=MdiChildCount — 1 downto 0 do
MDIChildren[i].Close;
end;
{ User DefinedMethods }
procedureTMainForm.OpenTextFile(EditForm: TForm; FileName: string);
begin
{ If EditForm isof a TEditForm type, then give the user the option
of loading thefile contents into this form. Otherwise, create a
new TEditForminstance and load the file into that instance }
if (EditForm nil) and (EditForm is TMdiEditForm) then
if MessageDlg('Loadfile into current form?', mtConfirmation,
[mbYes, mbNo], 0)= mrYes then
begin
TMdiEditForm(EditForm).OpenFile(FileName);
Exit;
end;
{ Create a newTEditForm and call its OpenFile() method }
withTMdiEditForm.Create(self) do
if FileName '' then
OpenFile(FileName)
end;
procedureTMainForm.OpenMDBFile(MDBForm: TForm; FileName: string);
begin
{ If MDBForm isof a TMDBForm type, then give the user the option
of loading thefile contents into this form. Otherwise, create a
new TMDBForminstance and load the file into that instance }
if (MDBForm nil) and (MDBForm is TMdiMDBForm) then
ifMessageDlg('Load file into current form?', mtConfirmation,
[mbYes, mbNo], 0)= mrYes then begin
(MDBForm asTMdiMDBForm).OpenFile(FileName);
Exit;
end;
{ Create a new TMDBFormand call its OpenFile() method }
with TMdiMDBForm.Create(self)do
if FileName '' then
OpenFile(FileName);
end;
procedureTMainForm.OpenBMPFile(FileName: String);
begin
{ Create a newTBMPForm instances and load a BMP file into it. }
withTMdiBmpForm.Create(self) do
OpenFile(FileName);
end;
procedureTMainForm.SetToolBar(AToolBar: TToolBar);
begin
if (MDIChildCount= 1) and (AToolBar = nil) then
tlbMain.Parent :=self
else begin
tlbMain.Parent :=nil;
if not (AToolBar= nil) then
AToolBar.Parent:= self;
end;
end;
end.
Контрольнийприклад роботи випливаючого меню наведено на рис.13.
/>
Рис.13.
Для доступу до БДв локальній мережі та через інтернет розроблена сторінка доступу до даних, якаможе бути розміщена на сервері.
/>
Поперше нижскористатися пунктами випливаючого меню, необхідно закрити форму (кнопка„Закрити форму”), яка зявляється автоматично при відкритті БД „Кафедра”, так якменю демонструє команди на прикладі цієї форми.
5. Запити на мові SQL. Структура бази даних
5.1 Структура БД„Кафедра” наведена на наступному рис.14.
/>
Рис 14.
5.2 Запити до бази даних і відповіді на них
Запит на вибіркуз БД інформації, для заповнення таблиці за №групи1 та №групи5 мовою SQL:
SELECT [Base1].[№ кафедри], [Base 1].[№ групи 1], [Base 1].[№ групи 5]
FROM [Base 1]
WHERE ((([Base1].[№ групи 1]) Like «C*#») AND (([Base 1].[№ групи 5]) Like«C*#»));
Запит 1 у режимітаблиці (рис.15):
/>
Рис.15.
Запит 2 з використаннямвнутрішнього підзапиту мовою SQL:
TRANSFORMFirst([Base 1].[№ групи 1]) AS [First-№ групи 1]
SELECT [Base1].[№ кафедри], First([Base 1].[№ групи 1]) AS [Итоговое значение № групи 1]
FROM [Base 1]
GROUP BY [Base1].[№ кафедри]
PIVOT [Base 1].[№групи 2];
Запит з використаннямвнутрішнього підзапиту у режимі таблиці (рис.16):
/>
Рис.16.
Запит 3 про №груп 1 і 5 і відповідних їм шифрів і назв спеціальностей, якщо задані № кафедр3 і 5 мовою SQL:
SELECT[Спеціальна кафедра].[№ групи], [Спеціальна кафедра].№кафедри, [Спеціальністьпідготовки].ШифрСпеціальності, [Спеціальність підготовки].НазваСпеціальності
FROM[Спеціальність підготовки] INNER JOIN [Спеціальна кафедра] ON [Спеціальністьпідготовки].ШифрСпеціальності = [Спеціальна кафедра].ШифрСпеціальності
WHERE((([Спеціальна кафедра].[№ групи]) Like «C0*») AND (([Спеціальнакафедра].№кафедри)=3 Or ([Спеціальна кафедра].№кафедри)=5)) OR ((([Спеціальнакафедра].[№ групи]) Like «C4*»));
Запит 3 у режимітаблиці (рис.17):
/>
Рис.17.
Четвертий запитпро усі записи, що впорядковані по полю — № кафедри мовою SQL:
SELECT [Base1].[№ кафедри], [Base 1].[№ групи 1], [Base 1].[№ групи 2], [Base 1].[№ групи3], [Base 1].[№ групи 4], [Base 1].[№ групи 5], [Спеціальнакафедра].НазваКафедри
FROM [Base 1]INNER JOIN [Спеціальна кафедра] ON [Base 1].[№ кафедри] = [Спеціальнакафедра].№кафедри
GROUP BY [Base1].[№ кафедри], [Base 1].[№ групи 1], [Base 1].[№ групи 2], [Base 1].[№ групи3], [Base 1].[№ групи 4], [Base 1].[№ групи 5], [Спеціальнакафедра].НазваКафедри
ORDER BY [Base1].[№ кафедри];
Четвертий запит урежимі таблиці (рис.18):
/>
Рис.18.
6. Операції реляційної алгебри
Операціїреляційної алгебри об’єднання (R = R1 U R2) і перетину (R = R1 ∩ R2) накладаютьдодаткові умови на схеми початкових відношень.
Декартовийдобуток (R = R1 x R2) не накладає ніяких додаткових умов на схеми початковихвідношень, тому ця операція допустима для будь яких двох відношень бездодаткових умов.
Base1Спеціальна кафедра № кафедри Назва кафедри ПІБ начальника кафедри 1 Кріптографії Король О.С. 2 ТСП Богуш С.В. 3 Зв'язку Бойко О.В. 5 Комп'ютерних наук Палій М.М.
Base2Спеціальна кафедра № навчального корпусу № курсу 1 С1 2 С0 2 С2 4 С4
Base3Спеціальна кафедра № кафедри Назва кафедри ПІБ начальника кафедри № навчального корпусу № курсу 1 Кріптографії Король О.С. 2 С0 3 Зв'язку Бойко О.В. 2 С2 5 Комп'ютерних наук Палій М.М. 4 С4 2 ТСП Богуш С.В. 1 С1 2 ТСП Богуш С.В. 1 С1 1 Кріптографії Король О.С. 2 С0 3 Зв'язку Бойко О.В. 2 С2 5 Комп'ютерних наук Палій М.М. 4 С4 1 Кріптографії Король О.С. 2 С0 5 Комп'ютерних наук Палій М.М. 4 С4 3 Зв'язку Бойко О.В. 2 С2 2 ТСП Богуш С.В. 1 С1 3 Зв'язку Бойко О.В. 2 С2 2 ТСП Богуш С.В. 1 С1 1 Кріптографії Король О.С. 2 С0 5 Комп'ютерних наук Палій М.М. 4 С4 5 Комп'ютерних наук Палій М.М. 4 С4 2 ТСП Богуш С.В. 1 С1 3 Зв'язку Бойко О.В. 2 С2 1 Кріптографії Король О.С. 2 С0
Презентація курсового проекту з ефектами анімації пороботі з ІС „Кафедра” додана до курсового проекту у файлі „Кафедра37.ppt”.
Висновки
В даної курсовоїроботі було розроблено:
1. Інфологічнумодель предметної області „Кафедра” в загальному проектному представленні набазі ER-моделі („сутність-зв’язок”).
2. Логічну(концептуальну) схему бази даних на базі інфологічної моделі предметної областіі композиційної схеми БД з застосуванням ручної процедури побудови логічноїсхеми БД.
3. Інтерфейскористувача інформаційної системи.
4. Програму намові Pascal згідно розробленого інтерфейсу.
5. Запити на мовіSQL до бази даних відповідно варіанту.
6. Операціїреляційної алгебри об’єднання (R = R1 U R2), перетину (R = R1 ∩ R2) ідекартового добутку (R = R1 x R2) будь яких двох відношень логічної схеми базиданих.
7. Презентаціюкурсового проекту в Power Point.
При практичном опрацюванні курсового проекту ми побачили, що MS Access — це не тільки могутня, гнучка і проста у використовуванні СУБД, але і системадля розробки працюючих з базами даних додатків. За допомогою Access ви можетестворити додаток, що працює в середовищі Windows і повністю відповідне вашимпотребам по управлінню даними. Використовуючи запити, ви можете вибирати іобробляти в таблицях інформацію, що зберігається. Можна створювати форми длявведення, перегляду і оновлення даних, а також використовувати Access длястворення як простих, так і складних звітів. Форми і звіти «успадковують»властивості базової таблиці або запиту, так що в більшості випадків вивказуєте формати, умови на значення і деякі інші характеристики даних тількиодин раз. До числа наймогутніших засобів Access відносяться засоби розробкиоб'єктів - Майстри, яких ви можете використовувати для створення таблиць,запитів різних типів форм і звітів, а також кнопок і інших атрибутіввбудованого Visual Basic, просто вибравши за допомогою миші потрібні опції. Щобповністю автоматизувати роботу вашого додатку, за допомогою макросів Access вилегко зв'яжете дані з формами і звітами. Ви можете створити більшістьдодатків, не написавши ні єдиного рядка програми, але якщо вам необхідностворити щось вже дуже витончене, то на цей випадок Microsoft Access надаємогутню мову програмування - Microsoft Access Basic.
І, нарешті, всі ці засоби дозволяють створювати додатки, що працюють нетільки з базою даних Access, але і з іншими найпоширенішими базами даних. Вашдодаток може працювати безпосередньо з файлами dBASE, з базами даних Раrаdох, FохРrо і будь-якою базою даних, підтримуючих ОDВС. Ви зможете такожлегко імпортувати дані з текстових файлів, документів текстових процесорів іелектронних таблиць (і експортувати дані в них).
Microsoft Accessмає безліч областей застосування: на малому підприємстві; в роботі законтрактом, коли ви розробляєте прикладні програми за замовленням абовиступаєте в ролі консультанта; у великих корпораціях, коли ви виступаєте вролі координатора виробничих інформаційних систем і навіть у сфері домашньогозастосування.
Списоквикористаної літератури
1. ХаритоноваИ.А., Михеева В.Д. Microsoft Access 2000: Разработка приложений. – СПб.: БХВ,2000. – 832 с.
2. РобинсонС. Microsoft Access 2000: — СПб.: Издательский дом Питер, 2002. – 512 с.
3. ВейскасДж. Эффективная работа с Microsoft Access 2000: СПб.: Питер-Пресс, 2002. –1040 с.
4. ДженнингсР. Использование Microsoft Access 2000: Специальное издание. — Издательский дом«Вильямс», 2002. – 1152 с.
5. СправкаMicrosoft Access 2002.//Корпорация Microsoft (Microsoft Corporation), — 2001.
6. СправкаMicrosoft Power Point 2002.//Корпорация Microsoft (Microsoft Corporation), — 2001.
7. СитникВ.Ф. та ін. Основи інформаційних систем – К.: КНЕУ, 2001
8. БерезаА.М. Основи створення інформаційних систем – К.: КНЕУ, 2001
9. Информационныесистемы в экономике. Под редакцией профессора В.В.Дика – М.: Финансы истатистика, 1996
10. СмирноваГ.Н, Сорокин А.А., Тельнов Ю.Ф. Проектирование экономических информационныхсистем – М.: Финансы и статистика, 2003