Особливості говіркового мовлення Житомирської області

ЗМІСТ
ВСТУП
ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностейсередньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя
ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти
2.1 Свята
2.1.1 Релігійні свята
2.1.2 Родинні свята
2.2 Господарство
2.2.1 Тваринництво
2.2.2 Рослинництво
2.3 Будівництво
2.4 Одяг
2.5 Розповіді про минуле
ЧАСТИНА 3. Питальники
3.1 Меблі та інші хатні речі
3.2 Їжа, напої
3.3 Господарство
3.3.1 Рослинництво
3.3.2 Тваринництво
3.4 Весілля
ЧАСТИНА 4. Словник
ВИСНОВКИ

Вступ
Українськадіалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології,філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядніуявлення, моральні цінності народу.
Діалекти, цеджерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумахсіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливусистему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному,синтаксичному.
Окремо вартовідмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії українськоїмови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовоюі не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогуреконструювати, як говорили наші пращури.
Власне,найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малихсоціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Аджев їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.
Актуальність діалектологічної практикизумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної СередньоїНаддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.
Мета діалектологічної практики –зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирськоїобласті.
Для досягненняпоставленої мети слід розв’язати такі завдання:
– ознайомившись з живимдіалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;
– записати зв’язні текстиговіркового мовлення фонетичною транскрипцією;
– записати діалектніматеріали за спеціальними питальниками;
– укласти словник діалектноїлексики.
Об’єкт дослідження – лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.
Предметом єнайменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв;хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництвахати та одягу.
Джерельною базою фактичного матеріалу послужилипольові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалупроводився за двома запропонованими та трьома спеціально складенимипитальниками протягом 2 тижнів – з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населенихпунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.
Діалектний матеріалзбирався експедиційним методом, для опрацювання матеріалу використаноописовий, і частково лінгвогеографічний методи, а також дослідницькіприйоми аналізу звукового потоку.
Практичне значення роботи визначається тим, щозафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системидосліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнськогодіалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах зукраїнської діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних,етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов.
Ружин – селище міського типу,розташоване на березі річки Роставиці, центр Ружинського району Житомирськоїобласті. Колись був волосним центром, потім Ружин належав до Сквирського повітуКиївської губернії, за першим адміністративно-територіальним поділом вРадянському союзі – Ружин відносився до Вчорайшанського району.
Населення Ружина – 5200,до найближчої залізничної станції в с. Чорнорудка – 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир – 110 км.
Знайдені археологічнізнахідки засвідчують, що 7 тисяч років тому регіон був заселений трипільцями,2,5 тисяч років тому – разом з іншими територіями, потрапив під вплив ВеликоїСкіфії. На території Ружинщини частково збереглись залишки Змієвих Валів.
Згодом на цих територіяхмешкало слов’янське плем’я уличів, що ще 50 років після того як князь Олег ставдо влади зберігало свою незалежність, а після поразки уличі мігрують до Дунаю,територію захоплюють печеніги, і лиш в 1036 році, з остаточною перемогою надпеченігами землі Ружинщини входять до складу Київської Русі, тому з прийняттямхристиянства тут ще довго зберігалися язичницькі звичаї.
На місці Ружиназ’являється містечко-укріплення Скоргородок, згодом воно отримує назву Щербів.Кримське ханство спустошило землі Ружинщини, в Щербові залишився лише одинотаман і 13 замкових слуг.
У 1581 році з’являєтьсяперший представник роду Ружинських – Кирик Євстафійович Ружинський. Йомуподарували маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопив ближніміста і перейменував Щербів в Ружин.
Ружинська сотня у складіПаволоцького полку брала участь у національно-визвольній війні. ПісляАндрусівського перемир’я Ружинщина відійшла до складу Польщі, під керівництвомЙосипа Будаковського утворилося Ружинське князівство.
В 1817 році при ЕміліїКаліновській в Ружині було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.
З початку 20-х років 20ст у всіх селах Ружинщини були відкриті польські і єврейські школи. 1922 року вРужин прибула комуна реемігрантів з США і Канади «Новий світ», але невдовзізначна частина розчарувалась і повернулась назад, ті, хто залишився булиреорганізовані у колгосп. У 1941 році територія Ружинщини була окупованафашистами. Частина населення організувала партизанські загони, інша поповнилалави ОУН. 1943 року територію Ружинщини було звільнено від фашистів. В 1954 вРужині з’явився перший телевізор.
Сьогодні в Ружині єпоштове відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, вРужинському районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод іверхівянський сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходитьсямаєток Ганської, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинській школіпевний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружині в післявоєнні роки жив ВасильЗемляк, працюючи кореспондентом в Житомирській газеті.
Крилівка — селоРужинського району, Житомирської області. Населення – 480. Відстань донайближчої залізничної станції в с.Чорнорудка – 27 км, до районо центра стм. Ружин – 10 км, до м. Житомира – 120 км.
В селі діють церква (вприміщенні колишнього дитячого садка), школа, сільський будинок культури,фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.

ЧАСТИНА 1.
Характеристикадіалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східногонаріччя
Південно-східні діалекти,які лежать в основі національної української літературної мови, рядом своїхознак збігаються з нею, проте серед їхніх характерних рис є й такі, якими вонивідрізняються від літературної мови. Водночас сукупністю ознак ці діалектипротиставляються, з одного боку, південно-західним, а з другого — поліськимдіалектам.
Загалом, говірка Ружина йКрилівки наближена до літературної мови, але присутній ряд особливостей нафонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.
Зона кордону міжПівденно-східні,південно-західним, поліським діалектам, говірками, тому містить в собіявища, притаманні різним регіонам України.
Фонетичні ознаки:
· етимологічні [о],[е] в новозакритих складах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціяхзаступаються [і], перед яким звичайно пом’якшуються попередні приголосні,включаючи й випадки перед [і] (пóт’'і̃м,к'í̃н', на̃ливájeiш та ін.);
·  фонема [а]будь-якого походження зберігається, зокрема відповідно до давнього [ę]послідовно виступає [а] з пом'якшенням попереднього приголосного (пjат',дас'ат', м’і̃с'ац' та ін.);
· ненаголошена [е]зближується у вимові і реалізується у вимові як [еи] або навіть [и]та іноді [еі] (пеичé̃мо̃, не̃исé̃мо̃,гов’íjеiс': а та ін.);
· ненаголошене [о]перед наступним складом з наголошеним [у], [і] набирає відтінку [у], тобтозазнає помірного “укання”, проте явище відбито непослідовно (та ін.);
· дзвінкіприголосні в кінці слів і всерединіперед глухими, к правило, зберігають свою дзвінкість (аж, jiжте, на̃зáд, зáраз )
· повнадиспалаталізація [р’], що не властиво південно-східному наріччю; явищехарактерне для поліських діалектів (грújeіш, в’íру, бурáк )
· наявнеальвеолярне [л.] (будувáл·и, гл·ú̃на, м’і̃сúл·и)
· вживаєтьсявставне [л] після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІ ос. мн. терпер. і простого майбутн. часу (станоўл'ájут',садóўл'ат' )
· широко вживаєтьсявставний [н] (мн'á̃та, мн'á̃со, с'í̃мн'а̃)
· тверда вимовашиплячих (пеичéш,пáриш, чаркáми)
Морфологічні ознаки:
· у іменниках І відміни м'якої групи вдав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни м'якої групи в місц. відм.однини виступає закінчення -і (на колгóсп’і, од рóзпис'і, бáт'кºов’іта ін.);
· іменники жін.роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однинимають закінчення -оjу, -еjу (чáркºоjºу, вá̃н'кºоjºута ін.), проте в частиніпівденно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на м'я­кийприголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjузамість -еjу (сáд͡жºоjºута ін.)
· прикметники, дієприкметники,порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член­нустягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як м'яка, так і напівм'якавимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда (тверд'і', шти'р’і,гарн'і̃та ін.)
· досить чіткерозрізнення прикметників твердої і м'якої груп (раби́ĭ,харо́шиĭ, та ін.),
· числівники один,чотири виступають здебільшого у формі jíден, штúри,що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне дляпівденнно-західних діалектів;
· широке вживанняформ предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного[н] (до jóго, за jóго та ін.);
· наявний інфінітивна -ти або на -т' з перевагою суфікса -ти (ходúти— ходúт', робúти — робúт', носúти — носúт'та ін.;)
· дієслова Ідієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], звідповідними шиплячими (хóжу, вóжу, та ін.);
· дієслова Ідієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто маютьстягнені (усічені) форми (зна, гра та ін.);
· у дав.відм.однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. (даўjіjí грóші та ін.);
· вживаються формиумовного способу типу (ходúў би, ходúла б та ін.);
· відповідно доприйменника-префікса від виступає од (при̃нé̃слиод хреиста́)
· іменники ІІвідміни в множині мають наголос на флексії (коуровú,бабú, калиткú та ін.).
Синтаксичні ознаки:
· обмеженевживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставнимисполучниками та, но;
· полісемантичністьсполучника що, який вживається як у підрядних реченнях місця, так і возначальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃хрешчé̃ни̃кºу, jе такáшºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу/ шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃инºу̃вáла);
наявністьневластивих літературній мові форм типу дві дівчаті, і день додоми нема.
діалектичнийговірка текст мовлення транскрипція

ЧАСТИНА 2.Репрезентативні діалектні тексти
 
2.1 Свята
 
2.1.1Релігійні свята
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
Великдень
/пáскºурºóблат' jак / нºу̃ пеичé̃мºо̃/ паскú ц'і пеичé̃мºо̃ // пºотºó̃мне̃исé̃мºо̃ св’атúти / ĭде̃мўже // тºо в пjáтни̃ц′ºу такé // нºу̃рºозчи̃н'á̃jºу т'íстºо // jак рºозчи̃н'á̃jºy / беирºý / др’íж’:і/ мºу̃кá / сáхар / оул'íjі тºудúл'º:ý/ шчºоб вºо̃нú̃ бºулúтак’í пºохºóж’і на̃ пасºочкú / такéздºóбне̃ рºóбл'ºy т'íстºо // вºо̃нºó̃тºод'í висхºóд͡ жºуje / кладºý jºогºóв хвºóрмºо̃чки // вºо̃нºó̃п’ідхºóдит' шче в хвºóрмºо̃чках / а тºод'íўже садºóвл'ºу jа jºогºó ў дºухºóўкºу// рá̃н'ше пеиклá jа в печ’í // зáрапеич’í не̃имá // а пºотºó̃м ўже вит'агájeiш і вºо̃нú̃ охºолºодájºyт' / jіх обливájеiш // так сáмºо̃ĭ хл'іб пеичéш ў пеич’í // краша̃нкúкрáси̃мºо̃ / хтºо в цибºýл'і/ хтºов пºорºошкºý/ хтºо jак // y пºорºошкºý вºо̃нú̃ли̃н'á̃jºyт' // д'íти оубмºý̃рзºуjºyц': а/ т'і jáĭц′а оубмºý̃рзан'і̃/т'і об: ирájºyт' // a в цибºýл'і вºо̃нú̃так'í гáрн'і̃ чеирвºó̃̃н'і̃і харºóш’і // лºушпú̃̃н': а̃ з цибºýл'ки/ на̃ливájeiш jºогºó / вºо̃нºó̃де̃н' стºójiц': а / пºотºó̃м ўже крáсиш // пºóт'і̃мĭдéмºо св’атúти ў цéрквºу / пºóт'і̃мприхºóди̃мºо̃ врá̃нц'і з цéрквиўже в пjат' часºóв і тºоп'íрºуўже на̃зивájец': а гºов’í̃н': а̃ / це ўже гºов’íjеiс': а ўдºó̃ма̃ //це jiсú св’ачé̃не̃ / а тºод'í ўже jiсú все / шчºо ўже ва̃мта̃м трéба тºод'í jiсú / мн'á̃сºота̃м // а дºо пáски пºоўнºó̃стjºyjºy п’іст // хтºо мºó̃жепºóстити / пºóстит' ц′íлиĭ п’іст // ізáраз ос'ºó цеĭ п’іст такúĭ сá̃ми̃ĭос'ºó бºув з чºотúрна̃дц'атºогºо пºодвáц': ат' вºóс'ме̃ // такúĭ jак і на̃ веилúкде̃н'/ шчºо не̃ мºó̃жна̃ jìсти не̃ мн'á̃сане̃ рúби н'і̃чºóгºо // це стрºóгиĭп’іст на̃зивájец': а // так сá̃мºо̃ ĭ на̃пáскºу // пºóстиш // на̃чинá̃jеиц': ап’íст ўже цеĭ // от вºо̃нá̃ не̃ мºóжепºóстити / вºо̃нá̃ не̃ пºóстит'// а jа пºóшчºу / jа ц′íлиĭ п’іст пºóшчºудºо паски // ja т'íкиjĩм та̃м оул'íjºy/ оул'íjºy jа jĩм // мн'á̃са jа не̃ jĩм / jа дºо сá̃мºо̃ji паски // пºорºос'áкºóл′ºут' кáжºут' jак же це так / ви jºогºóне̃ jíли / нá̃шºож jºогºó тºод'í гºодºувáти // a jа кажºý / бºýдºуjìсти ўже на̃ пáскºу// ja ўже тºод'í рºозгºоув’íjºyс'а/тºод'í jа бºýдºуjìсти // нºу̃ тºоне̃ jiжте / в мé̃не̃кáжºут' д'іўчáта // jaкшчºó ви так / тºо не̃ jíжте // нºу̃ тºови jíжте/ кажºý / jа не̃ бºýдºу // вºо̃нú̃сºóб’і jiд'áт'те мн'á̃сºо / а jа сºоб’í jĩм п’існé̃ // ja ж не̃ ўми̃рájºу / живºý ж //тра шчºоб орга̃н'í̃зм привикáў дºо вс'ºóгºоі дºо п’існºó̃гºо і дºо жúрнºо̃гºо// жúрнºо̃гºо тºóже багáтºо jíсти не̃и мºóжна̃//
Трійця
/тр’íĭц'аце ў чéрўн'і̃ // та̃м тºóже // тр’íĭц'аце св’áт'ат' з'íл′: е // хатú ўстеил'ájºут'// це на̃зивájец': а татáрс'ке з'іл′: е // і д'ітéĭу jºó̃мºу̃ кºупáли/ вºо̃нºó̃харашºó / jак і нºó̃гибºол'áт' пáриш jiх // гºóлºовºу мú̃jeiш/дºýже харашºó / шчºоб гºолºовá не̃бºол'íла / цим ужé свачé̃ни̃м з'íл′:eм // д'ітéĭ ма̃лé̃н'кихкºупájеш / вºо̃нºó̃ так гáрнºо̃пáхне̃ / ĭ гºóлºовºу мú̃jeiш вºонºó гáрнºопáхне̃ / бºо вºо̃нºó̃ такé /харºóше такé ĭ зáпах // і вºо̃нºó̃пºол′éзне̃// пºокºупáлас'а / пºо̃мú̃ла гºóлºовºуци̃м з'íл': ачкºом / вúсºушила jºогºó/ пºов’íсила і знºо̃ў мú̃jeiс': а / грújeіш вºóдºу і знºо̃ўми̃jeіш // харашºó тºод'í/ вºóлºос не̃ вилáзит' і харашºó//
Різдво
/a на̃ р’іздвºó так сá̃мºо̃пеиклú хл'іб знºо̃ў / з чаркá̃ми̃ //на̃зивájец': а кни̃шí / тºо паска / а тºо кни̃ш// чáркºоjºу вирºобл'ájеш // тºо кни̃шна̃зивájец': а різдв’а̃нú̃ĭ // кºол'адºýjºyт' / кºол'áдки вс'áк’і// хтºо jакí знá̃jе// на̃ нºó̃виĭ гºод вºорºóтазн'і̃мá̃ли хлºóпц'і де д'іўчáта бºулú// нºу̃ тепéр же бачиш / вºо̃нú̃ не̃ĭдºут' тºудú де je д'іўчáта таĭ зн'і̃мá̃jºут'т'і вºорºóта / а ĭдºут' дºо старúх бабíв// нá̃шºо // та бáба пºостáвила на̃пр’і̃м’é̃рсºоб’í вºорºóта // вºо̃нú̃п’ішлú jiх зн'á̃ли / хтºоjiĭ jiх при̃не̃исé// кºолúс' де д’íўчи̃на̃ je і тºо не̃ зн'і̃мá̃ли/ п’ід'іпрºýт' чи та̃м шºос' такегºó // нºу̃зн'і̃мá̃ли це не̃ зн'і̃мá̃ли / шчºодес' пºоза̃нºó̃с'ат' / аж дºо дрºýгºоji хáти чи шче кºудúс'/ такºóгºо не̃ бºýлºо //
Святого Андрія
/на̃ а̃ндрéjад'іўчáта схºóд'ац': а і хлºóпц'і прихºóд'ат'// вáри̃м варé̃ни̃ки / печºýт' па̃мпºýшки/ в’íшаjºут' ц'ºу калатºý // оцé такúĭобúчаĭ бºуў // т'і jíдºут' т'і мá̃ст'ат' сáд͡ жºоjºу пºо лºóб’і/а тºоĭ кáже ўкºуснºý̃ / тºоĭ кáжеjа писнºý̃ //оцé такúĭ бºуў обúчаĭ // a jак веиснá̃ пºочи̃нá̃jеіц': атºо сп’івájºут' гºолºодарá д'іўчáта //a зáраз / зáраз ц'ºóгºо не̃мá̃ //зáраз на̃чнú шчºос' сп’івáти / чи там шºо //скáжºут' оцé ўже пºо̃на̃пивáлис'а таĭсп’івájºут' // ме̃н'í̃ кºолúс' бºулºóз д'áд'кºо̃м вá̃н'кºоjºу // в’і̃нже ж кºолúс' рá̃н'ше пиў / зáраз в’і̃н ўже̃не̃ пje // a тºов’і̃н рá̃н'ше рºобúў на̃ трáхтºор’і/ таĭ вúпje // таĭприĭдé дºодºó̃ми̃ // трáхтºорана̃ кºолгºóсп’і пºостáвит' / а са̃м приĭдéдºодºó̃ми̃ // не̃ знá̃jе де в’і̃нтºóгºо трáхтºора д'ів // ўже ĭде шºукáтитрáхтºора ма̃рºýшка / кºудá ти ĭдеш// кºудá ти ĭва̃н ідéш / трáхтºор на̃кºолгºóсп’і // jа тºоб’í не̃ в’íрºу// і це ĭде а jа ĭдºуз хвéрми // стр’ічájºу jºогºó так отºóна̃ сел'í // д'íдºу вá̃н'ка кºудáтºо ви̃ ĭдéте // і ма̃рºýшка ж з:áд'іза ни̃м шкºутил'гájе // а jа ĭдºу з хвéрми // кºудáтºо ви ĭдéте / кáт'ºy jа jĩм не̃ в’íрºу /jа т'íки тºоибíв’íрºу // jакшчºó ти ме̃н'í̃ скáжеш де мі̃ĭтрáхтºор / jа зрáзºу веиртájºус'аз тºобºójºу дºодºó̃ми̃ // кáжºуд'íдºу вá̃н'ка / трáхтºор ваш на̃ тáбºор’істºоуjíт' // ў стратºý/ все jак не̃ мºó̃жебºýти / закрúтиĭ / кáжºу // ви jºогºóпºостáвили / закрúли / ĭде̃м дºодºó̃ми̃// ĭде̃м // вертájе̃iмс'а з ни̃м дºодºó̃ми̃ / ĭдºу// кáже / jа бºýдºузавºóдити / ти бºýдеш вивºодити / бºýде̃мсп’івáти / бºýде̃м / а ма̃рºýшка вертájеіц': ана̃зáд і каже / бºóже / дºóбре шчºо тиме̃н'í jºогºó хºоч привеилá// ĭде // в’і̃н завºóдит' /а jа вивºóд͡ жºу // на̃ дрºýгиĭде̃н' кáжºут' / кáт'а на̃пилáс'а так з вá̃н'кºоjºу// сп’івáла // а jа з хвéрми ĭдºу // так кáжºут' сп’івáлашчºо кºудú // вá̃н'ка завºóдит' / а вºо̃нá̃/ кáжºут' / вивºóдит' // пºотºó̃мприĭшлú ў хáтºу / с'íли ў хáт'і// сп’івájе̃ім// jа тºоб’í скажºý/ jа так кºó̃нчилашкºóлºу / тºо jа бíл'ш’іст' хºодúлa на̃ хвéрмºу̃ //jа кºорºовú дºоjíла // jа мá̃лºо такé// а вºо̃нú̃ тºо хºодúли жáти ĭвjазáти // а jа н'ẽ // jа це хºодúла тºут на̃хвéрмºу / а пºотºó̃м л'íтºо хºодúлана̃ кирп’íчни̃ĭ завºод // кирп’íч вирºобл'áли// та̃м бºулá // a ўдºó̃ма̃ / тºо так / с'íjали жúтºо / пше̃инú̃ц'ºy // y бáби jаўдºóхи / бáба пºос'íje жúтºо ĭ пше̃инú̃ц'ºy самá ўже не̃ мºó̃же// гºукájе ме̃нé̃ / кáт'ºу пºо̃мºо̃жúжúтºо жáти // ĭдºу /жнºу̃ // ĭва̃нприĭдé / це jijí си̃н // jа жнºу̃ / а в’і̃н складájе / вjáже ĭ складájе //а зáраз ўже jºогºó не̃ с'íjºyт' // н'і̃хтºóн'і̃ч’ºó не̃ с'íje //
 
2.1.2Родинні свята
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
Народження дитини
/так сá̃мºо̃бºулú рºодú̃ни̃ jак і зáраз рºодú̃ни̃// прихºóд'ат' на̃ рºодú̃ни̃ кºолúс'// ідéш на̃ рºодú̃ни̃ беирéшхºустú̃нºу̃ // нá̃шºос' брáлиjáĭц'а // ja не̃ знá̃jºу нá̃шºоjiх брáли // a на̃ шºó jiх брáли / jа не̃ знá̃jºу //бºо кºолúс' jак jа бºýла шчºо це рºодúла цих д'ітéĭ/ дºо мé̃не̃ прихºóдили бабú та ĭмá̃ти прихºóдила і бáба мºо̃já прихºóдила // бºовºо̃нá̃ ў мé̃не̃ бºулá за бáбºуза д'íт'ми̃ // прихºóдили // б’ілé̃н'ка такáхºустú̃на̃ // при̃нºó̃сили у вºýзликºуjáĭц'а // a нá̃шºо т'і jáĭц'а // на̃ шºó вºо̃нú̃// ja jiх так не̃ рºозпúтºувала/ вºо̃нú̃ ме̃ин'í̃ не̃ рºозказáлидл'а чºóгºо вºо̃нú̃ // зáраз тºóжеідºýт' / але jак та̃м ідºýт' / хтºо jак іде // a хтºо стар’íшиĭ знá̃jе/ тºоĭ ĭде // a мºо̃лºод'ºóж ідé так ужé п’ішлúтаĭ п’ішлú // cид'íли сп’івáли теĭ усé / ºоцé такéрºобúли на̃ рºодú̃на̃х //
Хрестини
/a христú̃ни̃ так сá̃мºо̃// пºохреистúли / при̃нé̃ли од хрестá// пéрших кºу̃м’í̃в jак’í шé̃нºо̃пéрших хрешчé̃ни̃к’ів хрúст'ат' п’ідн'і̃мá̃jºут'на̃ўрá // цеĭ кºу̃м уже з кºу̃мºó̃jºушчºо вºо̃нú̃ пºо пéршºо̃мºу̃/ шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу// ста̃нºó̃вл'ат' мºо̃гºoрúч // п’і̃дн'і̃мá̃jºут'jiх дºогºорú // шчºо даjéте / мºо̃гºорúч// мºо̃гºорúч зна̃чúт' // ста̃нºó̃вл'ат'та̃м л'íтрºу гºор’íлки / там ви̃нºóе/ шчºо та̃м уже стáвит' в’і̃н на̃ цеĭ мºо̃гºорúч/ а кºу̃мá̃ свºоjé і тºод'í ўже с'ідájºут'та гºул'ájºут' вºо̃нú̃ // ўже кºу̃мú̃угºошчájºут' і це вºо̃нú̃ с'ідájºут'і гºул'ájºyт' // двºójе брáликºолúс' кºу̃мí̃ў / зáра берºýт'чéтверºо // ос'ºó ў нá̃д'і це с'ºóдн'і̃вºо̃нú̃ хреистúли тºо чéтверºобºулºó кºу̃мí̃ў / бºо двºójед'ітéĭ //
Похорон
/на пºóхºорºо̃нўже так // прихºóдит' п’éўча сп’івájºут' / нºу̃мºó̃л'ац': а / нºо̃ це ми̃ кáже̃мсп’івájºут' // сп’івájºут' пºохºорºó̃н':і̃п’існ'í̃ // прºовºод͡ жájе̃м ў остá̃н'º: у̃пºут' і сп’івájе̃мºо̃ п’íсн'ºу̃ ц'ºуjак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти / тºоўже тºоуд'í ми̃ сп’івájе̃м п’íсн'ºу̃/ остá̃н': а̃ пºут' остá̃н': а̃ пºут'остá̃н': а̃jа дºорºóга / остá̃н': а̃пºут' остá̃н': а̃ пºут' од р’íднºогºопºорºóга // ужé jак ви̃нºó̃с'ат'ме̃рц'á з хáти // а так шºó ми̃ / н'і̃ч’ºó/ це ўже рі̃дн'á̃ та̃м плáче / випрºовºод͡ жáти шкºодá/ бºо ўмé̃рлºо тºо шкºодá // не̃исºýт'на̃ цвú̃ндар / опºускájºут' ў já̃мºу̃//
Весілля
/свáд'ба //jак тºо кáжºут' / гºул'аjºут' // мºо̃лºодúĭідé дºо мºо̃лºодºóji // тºод'í тºоĭ р’ідіде с'ºyдú / од мºо̃лºодºóji р’ід ідé тºудú // cтарºостú / свáшки ĭдºут'забирájºут' од мºо̃лºодºóгºо р’ід іĭдºут' дºо мºо̃лºодºóji // a пºотºó̃м ужеўвéчеир’і забирájºут' мºо̃лºодºýі ведºýт' дºо мºо̃лºодºóгºо //це ўже такúĭ бºуў обрáд // це бºулºó ўсºубºóтºу / а ў не̃ид'íл'ºуўже прихºóд'ат' так сá̃мºо̃ од рºóзпис'ібºо ж у не̃ид'íл'ºy ĭдºут' сºоб’í дºорºóзпис'і // ў сºубºóтºу хºóдит'клúкат' мºо̃лºодá / а ў не̃ид'íл'ºукºолúс' свáд'ба на̃чи̃нá̃лас' / а зáрана̃чи̃нá̃jец': а ў сºубºóтºу / а тºоуд'íна̃чи̃нá̃лас'а ў не̃д'íл'ºу / а ў пºо̃не̃ид'íлºокце ўже за пºо̃не̃ид'íлºок // а зара ўжене̃ид'íл'а за пºо̃не̃ид'íлºок// ўже ў сºубºóтºу гºул'ájºут' / а ўпjатнú̃ц'ºy хºóд'ат' клúкат' // нºу̃ ў пºо̃не̃ид'íлºокужé jакшчºó остá̃н':ºо̃гºо жé̃ни̃т'чи од: аjé дºóчкºу остá̃н'º:ỹ зá̃м’і̃ж / знá̃чит'плеитºýт' так'í в’і̃нкú з жúта/ на̃кладájºут' на̃ гºóлºовºу / мá̃теириĭ бáт'кºов’і і це ўже вивºóз'ат' jiх із пºодв’íрjа // вивºóз'ат'/ пºовéзли пºокºупáли jiх із цú̃ми̃в’і̃нкá̃ми̃ / тºод'í при̃нºó̃с'ат'ц'і в’і̃нкú кладºýт' на̃ пºодв’íрji та̃м на̃ чºó̃мºу̃// кладºýт' на̃ рад'ºýшкºу ц'і в’і̃нкúі вс'і пºо̃мºо̃лºóт'ат' // пºо̃мºо̃лºотúли/ а пºотºó̃м не̃сºýт' на гºорºóді с'íjºyт' / рºозс'íjали це все шчºо на̃мºо̃лºотúли// садºóўл'ат' jiх на̃ гіл':áкºу і везºýт' вºолºочúти/ завºолºочúли / дºоп’íрºу с'ідájºут'за ст'іл і дáл'ше прºодºолжájºут' пúти //оцé так'í кºолúс' обрáди бºулú //jaк ужé ĭде мºо̃лºодá од рºóзпис'і/ от зáраз ужé в на̃с пеиреиjмá̃jºут'мá̃лºо / а кºолúс' пеиреиjмá̃jºут'/ста̃нºо̃ўл'ájºут' хлºóпц'і ст'іл'ц'á/ на̃ ст'ілéц' кладºýт' хл'íб // мºо̃лºоуд'íп’ідхºóд'ат' уклºо̃н'á̃jºуц': а дºоц'ºóгºо хл'íба/ а ўже збºóкºу дрºужкúсп’івájºут' / рºозстºуп’íтеис'а вºорºогúне̃ переихºóд'те дºорºогú / хаĭпрºоĭдé гºоспºóд' сад / благºослºовúт'ус'íх на̃с // тºод'í ўже вºо̃нú̃дºогºовºорájºуц': а / старºостú дºогºовºорájºуц': а// мºо̃гºорúч хºóчте хлºóпц'і /знáчит' мºо̃гºорúч / забирájºут' // виĭдéте з нá̃ми̃ пºо мºо̃гºорúч// вºо̃нú̃ од: аjºýт' jĩм мºо̃гºорúчі вºо̃нú̃ сºоуб’í ĭдºут'і та̃м гºул'ájºут' // y на̃с хºовájºут'мºо̃лºодºý // óбшеим приĭшлúўже од рºóзпис'і / ўвéчеирі та̃нц'ºý'jºут' та̃нц'ºý'jºут' ўже вéч’ір //пºо̃тºó̃м ўз'ав стáршиĭ укрáў ц'ºумºо̃лºоудºý і схºовáў // же̃н'í̃хдºóлже̃ин ітú шºукáти // кáжºут'/ jак це ти та̃нц'ºyвáў / шчºо ў тéбемºо̃лºоудºý ўкрáли // де виjijí схºовáли // ўже в’і̃н хºóдит' jijí шºукájе // не̃имá̃jе// нºу̃ шºукáĭ / ми̃ тºоб’í далú/а ти тепéр шºукáĭ/ нºу̃ ўже jак знáĭде / привеидé/ тºо в’і̃н jijí на̃ рºукáх нºó̃сит' і та̃нц'ºyje / це все кáжºут' усé// пºотºó̃м с'ідájºут' за ст'іл / стáршиĭбºоjáри̃н /абºомé̃ншиĭ бºоjáри̃н крадé тºýхвл'а // кáжºут'вихºóд'те ўже з: а стºолá // а н'е̃в’éста кáжеjа не̃ п'ідºýбºо jа бºóса // jaк бºóса // ўкраў хтºос'тºухвл'á // знá̃чит' дºóлже̃инстáршиĭ бºоjáри̃н вúкºупити тºýхвл'а/ шчºоб мºо̃лºодá ўзºýлас' // oцé так'í ше тºóже/ jак кáжºут' / бºулú// мºо̃лºодúĭ тéшч’і нºó̃гимú̃je // óпши̃м це ўже ў сºубºóтºуўвéчеир’і з'ат' тéшч’і мú̃je нºó̃ги/ і та̃м шºуткºýjºyт' / та̃м ўже обстºупájºут'і та̃м мú̃jºyт' нºó̃ги //з'ат' тéшчºу садºóвит' на̃ стºýлºо/ста̃нºóвит' тáзика / і на̃ливájе тºудúвºодú і пºó̃мі̃ж вºóдºу гºорíлки// рве бºурjá̃н // кáжºут' / крºопúви/ не̃ бºýдºут' нºó̃ги бºол'íтиі шарºýje тéшч’і ўже ц'і нºó̃ги / мú̃jeз усéji сúли // вúкрºути// берé рºушнúк витирájе // пºотºó̃музºувájе тºýхл'і / кладé ўже ў тºýхвл'ігрºóші і jiдé̃н тºýхвел' пºотºó̃мў дрºýгиĭ / т'і тºýхл'і jijí ўже пºозакидáje/ а ў цих вºо̃нá̃ ўже та̃нц'ºýje // ўвéчеир’і п’íсл'авс'ºóгºо ўзºýли тéшчºу ўже тºод'íзавºóд'ат' мºо̃лºодºý ў шалáш / чита̃м кºолúс' у хáт'і бºулú свáд'би //захºóдит' у хатºý с'ідájе за ст'іл / і тºутужé чи дрºужкú чи сватú / хтºо та̃м ужéсп’івájе п’існ'í̃ / оĭ ідú ідú мá̃тидºо дºочкú збирáти з дºочкú бúндºочки// мá̃ти ўже ĭде не̃исé платºóкшчºоб на̃пнºý̃ти мºо̃лºодºý// зн'і̃мá̃jе в’і̃нºó̃к цеĭ і на̃пинá̃jеўже jijí платкºóм // і тºоп’íрºу сп’івájºут'// jaк отºó ў пºоне̃ид'íлºок / тºосп’івájºут' / св’атúĭ пºо̃не̃д'íлкºу/ ти спºóртиў на̃м д'íўкºу / ў кºомºóр’іп’ід пºолúцеиjºу / зрºобúў jijí мºо̃лºодúцеиjºу// це такºý п’íсн'ºу̃ сп’івájºут' //теĭ мá̃ти на̃пи̃нá̃jе jijí хºýсткºоуjºуі так jijí на̃пú̃н'ºу̃jºyт' і це шчитájец': а мºо̃̃лºодúц'а// cватú / рºóдич’іўбирájºуц': а зáмі̃ст' цих мºо̃лºодúх/з т'ºýл'і хватºý такºý рºóбл'ат'/ в’і̃нкá рºóбл'ат' і отºó на̃кладájºут'// чºолºов’і́́к убирájеіц': а за н'е̃в’éстºу / а ж’í̃нкаўбирájец': а за мºу̃жикá // це ос'ºó у вáл'іjак це ми̃ бºулúна̃ свáд'б’і /тºо та̃м хлºóпц'і пºоўбирáлис'а// оксá̃на̃ бºулá / це мºо̃já пле̃имé̃н: и̃чказа мºу̃жикá / а тºоĭ убрáўс'а за н'ẽв’éстºу // на̃мºо̃стúлигрºýд'і / на̃клá̃ли jºо̃умºý̃/ такúĭ шºýтливиĭ хлºóпец' бºуў //ўбрáли і пºовéзли ц'ºу мá̃т'ір бºо цеж остá̃н'º: о̃гºо вºо̃нá̃ ўжежи̃нú̃ла // пºовéзли аж тºудú / на̃сéлишче ў ставºóк кºупáти // бáт'ка ĭмá̃ти // кажºý / вºолºóд'а / ўбирáĭс'/ бºо пºовезºýт' кºупáти // та ви шºо //пºобáчиш / шºо пºовезºýт' // п’ішлú дºов’íт'і ц'ºóгºо / jак тиб’í сказáти / cºó̃ндрикºовºогºо/ ўз'áли прицéпа од ма̃шú̃ни̃ // в’і̃ндаў / в’і̃н jĩм рºозр’ішúў / кáже беир’íт'прицéпа / ва̃м бºýде лéгше на̃ прицéпºов’івéзти // в’і̃н леигé̃н'киĭ // а ви ж гºуртºóм// залигájете / с'ºудú / кáже ўстрºó̃ми̃тетакºóгºо дрºучкá / приўjаж’íт' jºогºóпрºóвºолºокºоjºу / шчºоб ва̃м дºоўгé̃н'кºобºулºó / вас же бºýдºут' пºога̃н'á̃ти// в’і̃н jĩм рºозкáзºуje ци̃м хлºóпц'а̃м// вºо̃нú̃ jºогºó ўз'áли / прикрºутúли/ с'ºудú вз'алú ўчеипúли два мºо̃тºузкú/ тºоĭ за дúшл'а т'á̃не / а т'і два збºóкºу/ тºоĭ леигé̃н'кºо і дºo нºо̃вºострºоjé̃н'і̃jаі аж дºо сéлишча на̃ стаў // пºовезлú / jак пºоскидáли з грéбл'іў стаў / а тéплºо ж / пºокºупáлис'а приjíхали на̃зáд // кáжевс'ºо ўже пºокºупáлис'а / так шчºо стаў тºоп’íрºумºо̃гºорúч // стáўл'ат' мºо̃гºорúчі с'ідájºут' дáл'ше цеĭ // тºо це jа ж кажºý / так’і це шчºотак рºóбиш і на̃ свáд'б’і так’í хвºóкºусиодпáл'ºyjºyт' // хтºо л'ºýбит' / да // а je тºутот це гáл'і / ма̃рºýс'і бºо̃ндарчºýкбáт'кºо бºуў / пºокºóĭни̃ĭ ўже/ а бºуў живúĭ // а гáл'а ц'а ўже остá̃н:'а̃/ jijí вºо̃нá̃ од: авáла зá̃мºу̃ж// кажºý дºо ма̃рºýс'і / ма̃рºýс'ºу/ бºýдºут' ж ўзáўтра вас кºупáти / тебéĭ jiвá̃на̃ // oĭ кáт'ºy / а jа там гºотºóвила //кáт'ºy не̃ч’іпáĭте jºогºó // кажºý ни̃ пеиреиживáĭ// бºýде все ў нºó̃рм’і̃ / jiвá̃н не̃ такúĭўже дºурнú̃ĭ чºолºов’íк // ти кажºýўбирáĭс'а // вºо̃нá̃ п’ішлá та̃мужé ў старé ўбирájеіц': а // а jа кажºý/ jiвá̃н / це такúĭобúчаĭ це кажºý трéба // це шчитáĭшчºо ти ўже остáн́'º: у̃ дºóчкºуод: аjéш // тра вас ужé вúвезти з пºодв’íрjа //а мºо̃лºод'í хаĭ ужé тºут хаз'аĭнºý̃jºyт'// a вас старíх ужéтре вúвезти / а вºо̃нú̃ шчºоб вас дºогл'адáли// тºо тра / кажºý / шчºоб ти ўбрáўс'а ў старé/ ў старºý одéжºу бºо пºовезºýт'вас кºупáти // харашºó // п’ішºóў ўд'íвс'аў старºý одéжºу // пºокá ма̃рºýс'авд'íлас' // jiвá̃нужé гºотºóвиĭ / п’ідпеирéзаниĭ/ о / перéвеслºо̃м п’ідпеиреизáўс'аі ўд'іўс'а // на̃ чºó̃мºу̃̃ бºýдетевéзти / хлºóпц'і привéзли сúл'нºо̃ дºóўгºугил':áкºу такºý з jáвºора / такá рáсна̃/ jiвá̃н с'ідájез:áд'і / а ма̃рºýс'а сперéд'і / ма̃рºýс'аце ўже пºога̃н'á̃jе / ск’íл'ки та̃м дºостáвºу вéзли / та̃м же близé̃н'кºо /везºýт' / привéзли jiх на̃ грéбл'ºy / з грéбл'і jiх ў ставºóк скрájºукú̃нºу̃ли / та̃м же не̃ гл'íбºокºо/ jiвá̃н ше пºоплúваўпºо стáвºу / вúл'ізли / веиз'íт' теипéрна̃зáд / с'ºýди ж вéзли // вез'íт' / бºоне̃ пºолºýчите н'і̃ч’ºó / садºóўл'ат'на̃зáд на̃ ц'ºу гил':áкºу // вºонú̃мºó̃крі і везºýт' на̃гºóрºу/ привéзли / вºо̃нú п’ішлú переўд'íлис'а/ дºоп’íрºу // ме̃н'í̃ ма̃рºýс'акáже jак ти jºогºóўб’ідúла // ja дºýма̃лашºо ўс'ºо / кажºý в’і̃н спºокºóĭни̃ĭчºолºов’íк / шºо ти кажºý так цеигºó/ так бºулºó харашºó пºогºул'áли//
 
2.2 Господарство
 
2.2.1Тваринництво
Інформатор:Гаврилюк Надія Півонівна, 1954 р. н., освіта 8 класів.
Доглядза коровою
/ў сáми̃ĭперéд з теил'áтка ма̃лé̃н'кºогºо дºогл'адájºут'кºорºóвºу // випºójºуjºут' / вºо̃нºó̃рºостé два гºóди / три // хºóдит' теилúчкºоjºу/ п’ісл'а jіjí парºýjºут' / і тºоуд'íўже кºорºóва // нºу̃ / кºормá̃ /jак’í та̃м jíсти jім давáти // нºу̃ с'і́́̃нºо̃/ĭ бºур’áк / і тºоўч // ўсе такé пºовú̃нº: о̃бºýти / шºоб кºорºóва jºогºójíла // jак ужé кºорºóва тéлиц': а // jетакé шºо са̃мá̃ тéлиц': а / jе такé шºотрºóшки тре пºо̃ма̃гáт' // отеилúлас'а // ў сá̃ми̃ĭпеирéд трéба/ шºоб вºо̃нá̃ облизáла теил'áткºо / а тºод'íўже та̃м обсºóхне̃ вºо̃нºó̃два три часá прºоĭдé /та ĭ тºоп’íрºупºускáти jºогºó дºо кºорºóви// і та̃м пºускájºут' jºогºó чéрезп’jат / чéрез ш’іст' часºóў / пºускájºут'це теил'áткºодºо кºорºóви / шºоб вºо̃нºó̃с:áлºо // пºотºó̃м уже п’івгºóда/ два три м’í̃с'ац'і тре давáти jºо̃мºý̃мºо̃лºокºó / шºоб вºо̃нºó̃с:áлºо / тºо тºод'í крáшче і телúчка/ гет' і бичºóк чи телúчка / вºонºó ж крáшче̃ин'ке теил'áткºо тºод'í// тºо такúĭ дºóгл'ад за кºорºóвºоjºу//
Доглядза свинями
/а засвú̃н'ми тºóже такé // ос'ºó бáчиш/ дивú / jак’í б’íгаjºут' ма̃лéн'к’і //ск’íл'ки та̃м вºо̃нú̃ // кºóлºосви̃нºо̃мá̃тки вºо̃ни́́̃ пºовú̃н':і̃бºýти два м’í̃с'ац'і / тºод'í отлºучájеш// і вºо̃нú̃ ўже тºод'í / даjéш jі̃мта̃м / нºу̃ вºо̃нú̃ ўсе ж jід'áт' /пºорºос'áткºо ўсе ж jіст' // та сá̃ма̃ тºоўч/ бºур’áк даjéш // л'íтºом жеж і крºопúвºу/ ĭ бºур’а̃нú̃ ц'і ўс'áк’і / ĭ л’ºуцéрка// сá̃мºо̃ лºýч: е л’ºуцéркºупºорºос'áта̃м давáти / вºо̃нá̃сá̃ма̃ вигºодн'í̃ша / ў ні̃ĭ сá̃мºо̃б’íл'ше б’ілкá // це сá̃ме̃ лºýч: е давáти// а ма̃лé̃н'ким тºо крºопúвºу // рºóбит'привúўки jі̃м пºорºос'áтка̃м // ос'ºójак ос'ºó опºорºосúлас' сви̃н'á̃/ тºо на трéт'іĭ де̃н' рºобл'áт' привúвкºу/ шче чéрез дес'ат' де̃н' опjат’ рºобл'áт' привúвкºума̃лé̃н'ким / шºоб вºо̃нú̃ бºулúтак’í / цºупк’íш’і / шºоб крáшч’і бºулú//
Доглядза конем
/дºóгл'адза кºо̃нé̃м такúĭ сá̃ми̃ĭjак і за кºорºóвºоjºу // кºорºóва нºó̃сит'дéв’jат' м’í̃с'ац'іў / а кºо̃н'á̃ка нºó̃сит'дв’і̃нá̃дц'ат' // тºóже так сá̃мºо̃парºýjºут' з лºошáти // і вºо̃нá̃нºó̃сит' дв’і̃нá̃дц'ат' м’í̃с'ац'іў/ і так сá̃мºо̃ ж вºо̃нá̃ рºóдит'та jак і кºорºóва // і вºо̃нá̃ сºоб’іта̃м с: е / тºу цúц'кºу хºóдит' // так сá̃мºо̃/ так’í сá̃мºо̃ кºо̃рмú̃ тºоже// бºур’áк обºов’jазкºóвºо кºо̃н'á̃ц'іпºолºóже̃нºо̃ / с'í̃нºо̃/ сºолºó̃ма̃ // це ўсе пºолºóже̃нºо̃// кºо̃н'á̃̃ка ўсе так сá̃мºо̃jіст' // а дºóгл'ад за кºо̃н'á̃кºоjºутакúĭ jак за кºорºóвºоjºу // т'íкишºо це кºо̃н'á̃ки не̃ трéба в чéреидºу вигºó̃ни̃ти/ але кáже̃н де̃н' вигºó̃н'а̃т' на̃пасºовúс'кºо // де̃н' пасéц': а на̃ пºóл'ічи де вºо̃нá̃ та̃м //
Колгосп
/шºоми̃ рºобúли // ўрá̃нц'і прихºóди̃м// ў сá̃ми̃ĭ перéд рºоздаjé̃м jíсти/ мú̃ли кºорºовú / пºостºоjá̃нº: о̃мú̃ли кºорºовú // рºоздáли jíсти/ пºо̃мú̃ли кºорºовú / згºорнºý̃лигні̃ĭ / і сідájе̃мºо̃ дºоjíти // прºохºóдит'дºóĭка / два часá чи ск’íл'ки // нºу̃ ўна̃с же бºýлºо пºо двáц': ат' пjат’ кºор’íв/ ми̃ jіх дºоjíли // хтºо рºукáми трºóхи/ jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас' / тºо рºукá̃ми̃дºоjíли // бºулºó // тºоўч // пºодºоjíли/ ĭдé̃м пºо тºоўч // рºоздавáли тºовчнºосúли / так’í веилúк’і бºочкúбºулú / нºо̃сúли тºудú вºóдºуĭ кºолºотúли це // відрºó на̃ дв’і кºорºóви// брáгºу jакºýс' вºозúли / такé jаквºо̃нºó̃ тºовч вáре̃ине̃ вºо̃нºó̃бºулºó // тºóже кºорºовá̃мце давáли // jакшºó ўрá̃нц'і тºовч / тºоўвéчеир’і брáга //це ми̃ ўрá̃нц'і так пºопºóрали / ўвéчеир’і / опjáт' такºóсá̃мºо̃̃ прихºóди̃мºо̃ /опjáт' рºоздаjé̃м jíсти // чи с́ілºóс// jак л'íтºо̃м / тºо зеилéна мá̃са/ а зи̃мºó̃jºу ўже загºотºóвле̃ни̃ĭс́ілºóс// тºóже пºорºоздавáли с́ілºóс/ пºоза̃м’і̃тáли / згºорнºýли гні̃ĭ/ і вже підгºотºовл'ájе̃мºо̃ все дºо дºójºу// ў піўс'ºó̃мºо̃гºо це в на̃с бºулаўвéчеир’і дºоĭ// ў піўс'ºó̃мºо̃гºо с'íли дºоĭт'// пºодºоjíли // тел'áта теж бºулú // це жми̃ / кºорºовú теилúлис'а / ше ĭтеил'áта дºогл'адáли// там дºогл'адáли ми̃ теил'áта тºóже// так прац'ºувáли / т'ажелºó прац'ºувáли //т'ажелºó / бºо двáц': ат' пjат’ кºор’íў / абºулºó ўсе ўрºучнºý̃ // це т'іл'ки шºокºорºовú // тºод'і ж не̃̃ бºулºóвсе ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºо̃ // пjатнá̃ц': ат'кºор’ів / ўсе ўрºучнºý̃ рºобúли / … ви̃нºó̃силина̃дв’íр рºукá̃ми̃ / гн'і̃ĭ на̃кидáлина̃ вºозú / вивºóзили / хºуражéри бºýли/ вивºóзили хлºóпц'і на̃дв’íр / вºозúлигнºо̃jаркú // тºоўч нºо̃сúли чéрезувес' кºолгºóсп з дрºýгих бºудú̃нк’ів// ўсе бºулºó ўрºучнºý̃ // ў с'і̃мдес'áтихрºокáх ўже ў на̃с пºостáвили ц'ºу ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºу̃рºобºóтºу / до́́ĭкºу ме̃ха̃н'і̃зºóва̃нºу̃// тºоп’íрºу ми̃ ўже стáли хºот' рºукá̃ми̃не̃ дºоĭт' // а тºо це рºукá̃ми̃ / терºукá̃ми̃ //
Інформатор: ПоліщукГалина Іллівна, 1944 р. н., освіта 5 класів.
Качки
/дві бáби жилºóпід ºоднú̃м на̃крит':á̃м // однá̃бáба мá̃ша / д′ід стеипá̃н //ота бáба стеипа̃нú̃на̃ звáлас'а// ц'а стеипа̃нú̃на̃ деиржáлаж / хтºос' jіĭ дав качú̃н'і̃х jájец'/ вºо̃нá̃п’ідсúпала під ц'ºу квºóчкºу //… тºут вºо̃нú̃хатú такºовºó на̃д крájе̃м хáтатак стºоjáла // вºо̃нá̃ такá ц'а кºýркап’ішлá // вºо̃нú̃ ц'і каче̃ин'á̃та/ вºо̃нá̃ веилá веилáдºо сих п’ір/ вºо̃нú̃ чеирвjакúзбирáли збирáли збирáли ц'і каче̃ин'á̃тка// і дºо стаўкá де брúла зараз/ та̃м мºý̃раше не̃ бºулºó // і вºо̃нú̃ ў ставºóк// вºо̃нá̃ кричúт' ц'а кºýрка // хтºос'на̃гºукáўс'а мá̃ртºу/ чи бáби стеипа̃нú̃ни̃/чи мáрти/ б’іжú забеирú ц'ºогºó// а бºуло́́ однºó̃ кºурчá // вºо̃нá̃п’ішлá з цим кºурчá̃м забрáла/ а каче̃ин'á̃татак п’ішлú на̃ став і ўс'ºо // і вºо̃нá̃кáже̃ин вéч’ір хºодúла jіх ўстр’ічáлаjак вºо̃нú̃ вихºóд'ат' із стáвºудºодºó̃мºу̃ / ĭ вºо̃нú̃jшлú // пºопрºóбºуĭ / хáта бºулá/ і бáба жилá із дíдºо̃м // і бáба са̃мá̃жилá //
 
2.2.2Рослинництво
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
/зáра не̃ сíjºyт' на̃ гºорºóдах / а тºо сíjaли жúтºо пше̃инú̃ц′ºy // на̃ хл′іб / мºо̃лºотúли// зáра ja не̃ знá̃jºу чи пеичé т'ºóт′a гáл'а жúтні̃ĭ хліб / бºо не̃имáжúта // а ў т'ºóт'і нá̃д′і je жúтºо // вºо̃нá̃на̃ гºорºóд′і пºосíjaла / кáже кºусºóчºокпºосíjºy дл'а сéбе шчºоб бºулºó// це мºó̃на̃ пºосíjaти / це харашºó // jºогºó змºо̃лºотúў // жúтºо мºó̃на дáжеспеитл′ºувáти // везéш на пúтел' і пúтел'пºускáje // веизéш пше̃нú̃ц′ºy так сáмºо̃̃ ĭ жúтºо // т′íки п’íсл'асвºогºó жúта / сúплеш пше̃инú̃ц′ºy // жúтн'а̃ мºу̃кáвúĭшла / пше̃инú̃чнºу̃ти засúпала // і висипáje тиб’í з пше̃инú̃ц′i б’íла мºу̃кáі з жúта б’íла мºу̃кá // тºо спечúхл′іб із жúтн'ºо̃ji мºу̃кú і спечú з цéji б’íлºоji / шºо ти спеитл'ºувáўз пше̃инú̃ц′і // тºо тºоĭ б’іл′íшиĭхл′іб jaк із ц'ºóгºо// да // ў на̃с кºолúс' сестрá пеиклáкºóржики // на̃пеичé цих кºóржик'іву печ’í // при̃нºó̃сит' на̃ пºóле/ на̃ бºуракú // ў на̃с ж’і̃нкú тºóжебрáли ў пºóле // та пиер’іжéчки беирé/ а та кºóржики беирé дºо мºо̃лºокá// кáжне̃ спеклºó сºоб’í у тºóрбºу// шºоб бºулºó шºо вз′áти // прихºóд′aт' / а вºо̃нá̃кáже / д′іўчáта // нºу̃ ў вас не̃ так’íкºóржики / пºокºýшаĭтемºо̃jí // мºо̃ji з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // та̃мж’í̃нºо̃чка кáже клáва // аĭ с′é̃н'ºу̃ // jaк’í ж вºо̃нú̃з теji жúтн'ºо̃ji мºу̃кú / чºóрн′і̃// ти в’із'мú̃ пºокºýшаĭ/ jaк’í дºóбр’імºо̃jí кºóржики// вºо̃нú в’із'мºý̃т' / jaк’í ж тºо вºо̃нú̃дºóбр’і з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // вºо̃нú̃ ж дºý̃ма̃ливºо̃нá̃ ж не̃ б’íла / а такá жúтн'а̃чºóрна̃ // jaк у мли̃н′í̃змºо̃лºóла // теĭ jaк’í ж вºо̃нú̃/ чºóрн′і̃ // а це ж на̃ пúтел' вºозúли// jaк вºонú рºозлºо̃мú̃ли// рºозлºо̃мú̃ли свºóгºо пир’іжкáдúўл'ац': а і рºозлºо̃мú̃ли jіjí пир’іжкá дúўл'ац': а // тºо кáжºут'/ оĭ с′ẽн' / тºо твºоjí пир’іжкú б’іл′іш’íjaк нá̃ш’і // а вºо̃нá̃кáже ja ж ва̃м кажºý/ ви пºокºýшаĭте мºо̃jí пир’іжкú / а тºод′íсвºоjí бºýдете jíсти // це з жúтн'ºо̃ji мºу̃кú // це ja кáже спеитл'ºувáлажúтн'ºу̃ мºукºý / тºо кºудúпше̃инú̃чн'і̃ĭмºу̃ц′í дºо жúтн'ºо̃ji // jaк спеитл'ºувáла мºу̃кºý// пºоjíxаў ми̃кºóла спитл'ºувáўі прив’íз // і хºорºóш’і пирºогú і хл′ібдºужé гáрни̃ĭ б’íлиĭ // о / тºо тепéр і ми̃ бºýдемтак // нºо̃ кáже / jaк бºýдеите жúтºо вéзти / бер’íт'з сºобºójºy хºоч два м’і̃шéчкипше̃инú̃ц′і / шчºоб ви за свºоjí̃м жúтºо̃мзасúпали //
 
2.3Будівництво
Будівництво хати
/нºу̃ jaк хáтºу бºудºувáл·и // бºудºувáл·и з самºóji гл·ú̃ни̃ // м’і̃сúл·и так’í зам’í̃сиздºорºóв’і із сºолºó̃мºо̃jºy / тºод'і вирºобл'áли так’í… хºодúлипºо т′і̃м бºолºóт′і / зам’í̃шºувал·и jºогºó // зрáзºу м’і̃сúли нºо̃гá̃ми̃/а пºотºó̃м ўже к’í̃н'ми̃ стáли м’і̃сúти/ а тºод'í л'ºýди с′ідájºут' крºугºóм цéji за̃м’í̃си // хºóд′aт' прºóс'ат' шºоб хтºоприĭшºóў ўже на̃ це ма̃ст'í̃н′:ã // с′ідájºут' на̃ўкрºугúтаĭ викáчºуjºyт' так’í балáбºухи / вáл'кина̃ ни̃х казáли // і рºобúл·и на̃ хáтºу цеĭ п’ідмºý̃рºок // а тºод′íл'áпал·и такé // ст′і̃нºý̃клáл·и // клáл·и ст′і̃нºý̃// де̃н' пºоклáл·и вºо̃нºó̃ пºосºóхлºо// пºотºó̃м на̃ дрºýгиĭ де̃н' знºо̃ў такé сá̃ме̃збирájºут' / чи та̃м чéрезтúжде̃н' / чи чéрез ск’íл'ки на̃ дрºýгиĭ раз збирájºут' // знºо̃ў так сá̃мºо̃рºóбл'ат' за̃м’í̃са // такé сáме рºóбл'ат'// і знºо̃ў кл·адºýт' / цúмивáл'ками складájºут'/ і так три читúри рáзи // так’í ст′í̃ни̃зрºóбл'ат' / а тºод′і̀ викида̀jºут' верха̀ // беру̀т'лºо̃мá̃ки так’і дºóўгі // обт′íсºуjºyт' на̃ свºол·ºокѝ // кл·аду̀т' свºолºокѝна̃ ха̀тºу // а тºод′í викидájºут' крºóкви // теĭ отакé от на̃ верхá // пºотºó̃мкрújºут' // отºóшчас крújºут' шúхвеирºом/ а тºо сºолºó̃мºо̃jºy крúли // теĭтак рºобúли // а рºобúли шеĭпрá̃мºо̃ у за̃м’í̃т / дереив’á̃на̃ хáта на̃зивáлас'// вºо̃нá̃ з дéрева рºобúлас'/ але ºобмá̃шчºувалиjіjí тºóже гл·ú̃нºо̃jºy // стáвили стºоуўпú// стáвили стºоºуўпú пºо бºокáх //закладáли так’í лºо̃мá̃ки / на̃зивáлис'вºо̃нú̃ за̃м’í̃т // закл·адáли цеĭ за̃м’í̃т // і теĭ за̃м’í̃т пере̃имá̃шчºувалигл·ú̃нºо̃jºy // пºоклáли однºý̃ за̃м’і̃тú̃нºу̃/ за̃ма̃стúли / зал'áпали jіjí гл·ú̃нºо̃jºy // пºóт′і̃м знºо̃ў пºоклáлиі аж дºо верхá // а тºод′і jaк ўже обма̃стúли ўсі ц′іст′í̃ни̃ // jix обт′áли/ пºори'івн'á̃л·и і тºод′í на̃чи̃нá̃jºут' ўже стéл'ºу /стéл'ºу скадájºут' // з дºóшчºок // в кºóгºо je дºóшки / з дºошчºóк// ў кºóгºо не̃имá̃jе дºóшчºок/ крºугл'акú так’í кладºýт' // така крºýгл·а не̃грºýба / лºо̃мá̃катакá // кл·адºýт' од свºóлºокадºо свºóлºока пºо ўсíĭхáт′і // і тºóже гл·ú̃нºо̃jºy м’í̃ша̃нºо̃jºy закидájºут' закидájºут'закидájºут' // закидáли/ рºозріўн'á̃ли // а пºотºó̃м ўже ў хáтізсеирéди̃ни̃ / тºóже п’ідмá̃шчºуют'підмá̃шчºуют'/ так п’ідт′aгájºут' гл·ú̃нºо̃jºy // і вºо̃нá̃ висихáje / а тºод′í знºо̃ўзбирájºут' тºоулºоукºý/ мá̃ст'aт' ст′í̃ни̃// підт′áгºуjºyт' // дºóшчеичкатакá // і дºóшчечками ріўн'á̃jºyт' шºоб бºулú р’íўні̃ ст′í̃ни̃р’íўна̃ стéл'а // а тºод′í переитирájºут' пºолºóвºоjºy / гл·ú̃на̃ ĭ пºоулºóва / переитирájºут' jºогºó і б’íл'ат'// рºобºóти багáтºо //
Інформатор:Бойко Марія Степанівна,
1928р. н., освіта 3 класів.
Покриття хати
/оцé зáраж ў мé̃не̃ хáта / т′íл'ки ми̃ jіjí переикрúли // та̃м леижáт'отак’í крºóкви // дºо цих крºóкв’ів прибит'іотáк’і бáлºочки // оцé мºо̃лºóтишжúтºо / вjáжеш так’í кºул'íі оцé вjaжеиш і за оц′ºy бáлºочкºу пришивájeiш // пришúли / пºотºó̃мос'ºó jiднá бáлка прибúта/ прибúта дрºýга / тºод′í вjáжеиш ц′і с'ºудúж // шчºоб цеĭ кºул' на̃кривáўц'ºóгºо // шºоб уже jaк дºóшч / шчºоб вºо̃нºó̃зб’ігáлºо пºо jідн'í̃ĭ сºолºóм’і̃ тºудú/ ўже вºо̃нºó̃ на̃ хáтºу не̃б’іжúт' // так ушивáли // ушúли ўс'ºу хáтºу// верхá викладájºут'так сá̃мºо̃ / сн′і̃пºóчки так’íвjáжºут' одр’ізájºут' і викладájºут' так jiдé̃н на̃ дрºýгиĭ /jiдé̃нна̃ дрºýгиĭ пºотºó̃мна̃ верх / шчºоб ц′і сн′і̃пºóчки не̃рºозjiж:áлис'а / кºолúс'хºодúли на̃ пºóле вибирáли переĭ і тºоĭкºóре̃н' тºогºó периjºý / бáт'кºопривезé кºýпºу ц’ºóгºо пир’іjºý / тºудú вилкá̃ми̃ на̃т′і сн′і̃пºóчки вúкладºут' ц'ºогºóверхá шчºоб jºогºó не̃з′ірвáлºо / в’íтер не̃ скú̃нºу̃ў// оцé так ушивáли // отак’í бºулú хатúп′ід сн′і̃пкáми //
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
Як будували піч
/тºóжетакºó обмºу̃рºóвºуjºyт' такé / і на̃сипájºут' тºудá гл·ú̃ни̃ // збивájºут' jіjí // збивájºут'/ збивájºут' / а тºодíстéл'ат' так’í крºугú / жил'íзн'і̃ так’íкрºугú // пºостáвили ц′і крºугú і на̃ц′і крºугú на̃кладájºут' кирп’íч // рá̃н'ше не̃ бºулºóтакºóгºо кирп’ічá / тºо цéгла такáсир’íўка із зимл'í // цéгла такá вирºобл'á̃на̃/ вúсºуше̃на̃ // і з цéji сир’íўки складájºут' / складájºут' складájºут'/ за̃мá̃шчºуjºyт' // вºо̃нºó̃висихáje / тºод'í ц′ікрºугú викидájºут' теĭ ўжé мºу̃рºýjºyт' ди̃мºохºóда/ рºóбл'ат' // теĭ це так вихºóдит'п’іч //
Інформатор:Бойко Марія Степанівна,
1928р. н., освіта 3 класи.
Як піч будували
/п’іч з к’ірп’ічáбºудºувáли // oтáк мºу̃рºýjºyт' такºóгºо барабàна /і це та̃м отºóчºутºóк змá̃шчºуjeш / а та̃м ужé чер’і̃н'á̃на̃бивájеш глú̃нºо̃jºу / теĭ такпеклú хл'íб // чирí̃н' / пºóза чир’í̃н'заспájеш глú̃ни̃ / а тут кºó̃ми̃на̃збºудºувáў / таĭ п’ішºóў ўверх // з кирп’ічáпрºóстºо змºу̃рºóва̃ни̃ĭ/ таĭ усé // а збºóкºу леижáнка //кºолúс' с'íjали кºо̃нºó̃пл'і // мºо̃чúли/ теĭ бjºyт' на̃ битéл'н'ºỹ // на̃ тéрни̃ц'ітрºут' теĭ тéjºу/ кºострúцеиjºупáл'ат' у грºýб’і / у леижá̃нц'і //запалили / на̃гр’íли лежá̃нку // в печ’í та̃ксамºо пáл'ат' // хл'іб пеиклú // зáраз дрºóвами/ а тºод'í пеиклú сºолºó̃мºо̃jºу// сºолºó̃ми̃ на̃стеилúли ў хáт'і// зáраз кºоўр’í // хºóдиш // а тºо сºолºó̃мºу̃рºозстеилúли на̃ земл'í / теĭ вс'і спл'ат'// теĭ так бºулºó // кºолúс' це такé бºулºó/ а зараз // кºолúс' і тел'áта ў хáт'і бºулúма̃лé̃н'к'і // зи̃мá / отéлиц': а кºорºóва/ то тел'á ў хáтºу // хºóдиш / дúвис': ашчºоб не̃ на̃п’íс'алºо н'і̃чºó // азáраз / зáраз ужé вс'ºо // л'ºýди не̃пºотр’íбн'і // jaк у хáт'і пºокºóĭ / тºо л'ºýдине̃ипºотр’íбн'і //
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
2.4Одяг
Одяг
/хтºо ў чºó̃мºу̃бáчиў ў тºó̃мºу̃ ĭхºодúў // хаĭ вáл'а рºозкáжеў чºóмºу вºо̃нá̃ хºодúла //шúла jіjí шарºовáри // кºупл'áл·а бájºу і самá шúла jiĭ шарºовáри // пºошújºу // бºóбпкºуjaк це кáжºут' на̃ jºóгºо / це такéна̃ пºоjaскºóв’і j заст'ºобájeц': а // тºод′í казáлибºóбпка // теĭ такхºодúли // пал'тºó такé бºулºó/ тºóже пºолсºукºóн: е̃ // такé шºобшчас хºодúти / jºогºóб н′і̃хтºó на̃ сéбе не̃ ўз′аў //ўзºувáти / шúли сам′í вáл'а̃нки рºукá̃ми̃// пºóт′ім кºупл'áли т′і галºóш’і/ а не̃имá̃ галºóш’іў / обр’ізáлиjaк’í ризи̃н'á̃кита стрºо̃мл'áли т′і вáл'а̃нки // теĭ так хºодúл·и // ўже jaк ja ўже бºулá тºо ўс'áкºогºо бºулºó// бºулºó одн′í̃ вáл'а̃нки на̃двºох // бºувáje два на̃ однºý̃ нºó̃гºу // взºýjeш такºóгºо ĭ такºóгºо // теĭ так хºодúл·и // а ja хºодúла ў шкºóлºу // ўже бºуўгрºýде̃н' м’í̃с'ац' / ўже мºо̃рºóз бºуў / а ja хºодúл·а бºóса ў шкºóлºу// ідºý ў шкºóлºу / а нºó̃ги так’íсú̃н′і̃ jaк ў гºóлºуба// тºут жилá ўчúтеил'ка // хºодúл·а ja чéрез jіjí пºодв’íрjа ў шкºóлºу // тºогºукáла ме̃инé̃ дºо хáти /тºо далá ме̃ин′í̃ свºоjí тºýхл′і ітак’í капрºó̃нºо̃в’і па̃нчºóхи// це так ў тºýхл'ах тих хºодúла пºошт′íдºо сáмºогºо р’іздвá // так хºодúли //кºухвáĭка такá // хºóдишхºóдиш / пºорвáлас' на̃ лицé / вивертájeіш на̃вúвºор’іт на̃дрºýгºу стºóрºонºу і хºóдиш// ґºýд͡ з′і з лºо̃ма̃чºóк/ ст′íсºували так’í дºовгé̃н'к’і ц′ілºо̃ма̃чкú / тºут переир’ізájºут' / такºó рºóбл’ат'такºý ка̃нá̃ўкºу і так пришивájºут' // так заст′ібáлис'а/і так хºодúл·и //
Інформатор:Бойко Марія Степанівна,
1928р. н., освіта 3 класи.
Одяг
/кºухвáĭка/ чºóбºоти к’íрзºов’і / оце такé бºулºó// не̃ бºулºó цих сапºóжк’іў / оцúх тáпºочºокне̃ бºулºó // л'íтºо бºóс'і хºодили// ĭдéш на̃ пºóле / пºодеирéшнºó̃ги стернé̃jºу / шчºо стрáшнºо̃дивúтис'/ аж крºоў jºyшúт' із ни̃х // a тепéр взºýт'і іне̃пºотр’íбн'і // oцé так’í ширºóк’і сп’ідни̃ц′íна̃ ж’і̃нкáх // з пºолºотнá̃ шили // ў кºóгºобºулá ма̃тéр’іjа / тºо шúли із ма̃тéр’іji // a хтºо / тºо шиў / пºолºотн'á̃на̃сп’іднú̃ц'а ºокрáша̃на̃ ў бºузи̃нºý̃// oц'ігºóх кв’íтºокна̃рвºýт' / на̃дºýшат' і це тºудúўкú̃нºу̃т'/ шчºоб вºо̃нá̃ не̃б’íла бºулá // пºокрасúли і оцé хºóд'ат'// це крáша̃н'і̃ сп’ідни̃ц′í // тºо шúлиз пºолºотнá̃ / пºолºотн'á̃н'і̃бºулú ĭ сºорºочкú пºолºотн'á̃н'і̃/ вишивáли пºолºотн'á̃н'і̃ сºорºочкú/ бºулú так’í з дºóвги̃ми̃̃ рºукавá̃ми̃вúшит'і // тºут пºóлики вúшит'і тºут вúшитºо// так’í бºулú // ў с'é̃н'і̃ шче мá̃ла̃бºýти вишита // н'е̃ /не̃мá̃ // ма̃рú̃нºу̃вºо̃нú̃ ўбрáли ў тºу сºорºóчкºу/ шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃инºу̃вáла// вúшита сºорºочка / вúшита кºóхта // а зáразне̃имá̃ // мºó̃же б л'ºýдишче пºовишивáли / хтºо ше мºó̃же вúшити/ мºó̃же б вúшили // ja б jºогºó вúшила/ та не̃ бáчºу/ і ў очкáх ужé не̃ бáчºу// кºолúс' шúли глáдjºy/ і хрéстикºо̃м шили// хрéстикºо̃м вишивájºут' // так’í ц'і пºоликúпºовишúваjºут' / шºо кºудú / тºут такºýме̃рéжшкºу // харºóше такé бºулºó// jак кºолúс' ºоцéгºуцºýл'с'ке // jaк ўл'íзеиш у ц'і гºорºóди / так не̃имá̃кºолú //
Інформатор: КузмінчукКатерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.
 
2.5 Розповіді про минуле
Розповідь провійну
/нºу̃ ja тºо мºó̃жºурºозказáти jaк ў на̃с ў сеил′íтºут бºулá перестр’éлка // ja ц′ºy знá̃jºу // заĭшлúн′í̃мц′і с'ºудú дºо нас // нá̃ш’іотºо бºулú пºо ц'іĭгºýjлиц′і/де це ми̃ живéм // jaк ў на̃с на̃зивáли крáсн′і̃ // а н′í̃мц′ібºул·ú там на тіĭ гºор’í/ там де т'ºóт′a гáлка живé // і т′ізв’íдси с'ºудú стрил'ájºyт' на̃ на̃с // а тºутсéлишче̃м ідºýт' тá̃нки // ĭдºут'і ĭдºут' і ĭдºут' // кáжºут' ўже заĭшлú крáсн′і̃ // ja ше ма̃лá бºулá// л'ºýди зб’ігáлис'а ĭб’íгли/ ĭ дºо кºýч’і/ĭ ў л'ºох дес' хºовáлис’а// ў jãмú̃ хºовáлис'а// шºоб не̃пºобúлºо // с'ºудú це дºона̃с на̃б’íглºо ў л'ºох такºогºó л'ºудéĭ / шºо не̃ бºул·ºó де пºовернºý̃тис'а// заĭшºóў одú̃нкрáсни̃ĭ цеĭ у цеĭл'ºох // таĭ кáже / бºóже/л'ºýди дºóбр’і / шºо ви рºóбите // с'ºудáна̃зб’ігáлис'а ў однé̃ м’í̃сце // тºуткáже / с'ºудá jaк кú̃не̃ / пºокáзºуje гра̃нá̃тºу / jaк кú̃не̃ такºýштºýчкºу // од вас тºут н′і̃чºóгºон′і̃кºóгºо не̃ остá̃не̃ц:'а// рºозхºóд'тес'а і хºоувáĭтес' дес' так пºо̃мé̃нш/ пºо̃мé̃нш л'ºудéĭшºоб бºул·ºó // рáзºо̃мтак багáтºо л'ºудéĭтак не̃ схºóд'тес' // одбирáли / забирáли ўсе/ ікºорºовú забирáли/ і кºурéĭ забирáл·и / вир’ізáл·и // це ja такéзнá̃jºу // пºотºó̃мўже ў вºóĭнºу̃ л'ºýдиі гні̃ĭ на̃ плéчах нºо̃сúли// рºознºó̃сили пºо пºóл′і // бикáми/ кºорºовá̃ми̃ орáли / сíjaли // забирáл·и ў л'ºудеĭ кºорºовú і не̃ од: авáли// забрáли // ў мé̃не̃ забрáли / ў дрºýгºоji забрáли / спарºувáлиjix дºокºýпи / запраглúў jaрмºó̃ і рºóбл'ат'нú̃ми̃ // с'íjºyт' / орºýт' // тºоце ja прºо вºóĭнºу̃ знá̃jºу / шчºо це в на̃с уселі бºулºó // хатú пал·úли / ос'ºо не̃идалéкºоод на̃с спалúли хáтºу // чéрез дºорºóгºуоце ў нá̃ст′і / де це нá̃д'ка ц′a с′é̃н'чĩна̃ живé // спал·úл·и хáтºу // а ц′іўже кра́̃сн′і / хтºо на̃дºоjíл·ºо вºоjºyвáти / тºо хºовáлис'аў хатáх ў л'ºудеĭ // хтºоў скрú̃н'ºу̃ ўл′íзе / шахв’íв не̃бºулºó / а бºулá скрú̃н'а̃ // ўскрú̃н'ºу̃ ўл′íзе схºовájeіц:'а // од н′í̃мц′іўхºовáл·ис'а / шºоб ужéне̃ пºобúл·и //тºод′í ўже л'ºудéĭбагáтºо ў на̃с забрáл·и на̃ цеĭ фрºонт// і не̃ пºовеиртáлис'а ц′і л'ºýди/ пºобúли // ў мé̃не̃ два д′áд'ки тºод′íўбúл·ºо / забрáли і ўбил·ºо// ºодú̃н тºо ме̃нé̃ ше з хáти ви̃нºóсиўу л'ºох // покáзºуваў jaк’í тá̃нки jдºут' // jºогºó т′íкизабрáли /тºо в’і̃н за б’íлºу цéрквºу тºудáдес' ĭшºов / теĭ та̃м jºогºó вбúл·и //
Інформатор:Бойко Марія Степанівна,
1928року народження, освіта 3 класи.
/в’і̃н знаўшчºо це тºутºó пºохºóдит' / а тºутже ў на̃с бºуў ма̃газú̃н тºут / де зáразц′а чºу̃мá̃чка живé / тºут бºуў ма̃газúн// в’і̃н знаў дºо ма̃газúна ĭти/ на̃зáд веиртáтис' і ў гºýличкºус'ºудú / ў ма̃кºогºóн′іўкºу / деми̃ хºодúли пºо вºóдºу і на̃ переигºó̃ні̃ўкºузахºóдиў са̃м // шчºодн'á̃ // а тºо шºос'jºомºý ўлíзлºоў гºóлºовºу / ві̃н вúĭшºоўз ц'ºóгºо ма̃газúна / не̃ пішºóўу ц′ºy стºóрºо̃нºу̃шчºо дºодºó̃ми̃ // а п’ішºóў та̃мгºýличка je такá / мºó̃жекºолúс' хºодúла // таĭгет' аж тºудú дºо клºýба вúĭшºоў і та̃м кºóлºоклºýба хºодúў ц′íлиĭ де̃н' / де в’і̃н та̃м бºуў / бºогjºогºó знá̃je / н′і̃хтºó не̃знá̃je // і де̃н'дºодºó̃ми̃ не̃мá̃ // нºу̃ja дºý̃ма̃jºу мºó̃же в’і̃нп’ішºóў на̃ переигºó̃н′і̃ўкºу/ в’і̃н уже jaк вúпjе / такºóгºо пºом′í̃р’і шºо знá̃je / так в’і̃н на̃ переигºó̃н′і̃ўкºузаĭдé теĭ там ўдºó̃ма̃мºó̃же спáти // не̃мá̃// д′іўчáтаўже пºозбирáлис'а / ма̃рºýс'а ĭ с′е̃н'а̃/ п’ішлú ў клºуб // ўвéчер’і // і д′ід кºóлºоклºуба хºóдит' // н′і̃хтºó ў н'ºó̃гºоне̃ питáje ч’ºов’і̃н хºóдит' / а в’і̃н не̃ знá̃je / кºудú ĭти // ўже та̃м мºó̃же бºуўдес' трºóшки пjá̃ни̃ĭ / тºо ўже дºо вéчºора вºо̃нºó̃вúĭшлºо ж // а в’і̃н не̃зна̃ў кºудá ĭти // марºýс'акáже // jaк ja пºобáчила / ja гет' аж зл'акáлас' // ч’ºоце цеĭ д'ід тºут // дºо ц'ºóгºод′íда /ч’ºо ви тºут // а в’і̃н кáже прá̃мºо̃гет' аж такúĭ рºозвºолнºó̃ва̃ни̃ĭ // ja не̃ знá̃jºу кºудú дºодºó̃ми̃ ĭти // тºо завеидú ме̃нé̃// привºóдит’ ма̃рºýс'а та̃м з ки̃мс' не̃знá̃jºу / д′íда// тºо ў дéв’aт' чи ў піўдеис'áтºогºо вéчºора// дºóбре шчºо вºо̃нá̃ на̃ jºóгºо на̃здр’íлас'// а jaкбú не̃ на̃здр’íлас'/ тºо не̃ знá̃jºу де б в’і̃н бºуў // мºó̃же дес' ўпаў талежáў би // а кºолúс' ĭде̃нраз ĭшºоў / не̃ пішºóўна̃ бéреизі на̃ цеĭгºорºóд на̃ на̃ш // а п’ішºóў ў такиĭ прамúĭгºорºóд чиĭс' // бºоў на̃с такá ширºóка стéжка бºулá на̃гºорб // в’і̃н на̃ тºу стéжкºу пришºóў/ вúĭшºоў на̃гºóрºу// і в’ірáнда стºоjíт'// заĭшºóў ў в’ірá̃ндºуі л′іг // але ж на̃ переигºó̃н′і̃ўц′і/ шºо знá̃jºут'jºогºó // гáл'абºулá // кача̃нá̃ ўже не̃ бºулºó/ качá̃н ужé ўмер / гáл'а бºулá // кáже/ ja одчи̃н'á̃jºy двéр’і / леижúт' кáже // нºу̃дºý̃ма̃jºу /це ж ти пjá̃ни̃ĭ / не̃ бºýдºу бºудúти/ хаĭ трºóхи пºолеижúт'// п’ішлá там шºос' трºóхи пºохºодúла/ прихºóжºу / ше леижúт' // обзивájºус' дºо н'ºó̃гºо// чºогºó ви приĭшлúу мºо̃jºý в’ірá̃ндºу //ач’ºо ти дºо мé̃не пристáла / ja в свºоjíĭв’ірá̃нд′і //
Інформатор:Пилипчук Наталія філімонівна, 1921 р. н., освіта 3 класи.

ЧАСТИНА 3. Питальники
 
3.1 Мебліта інші хатні речі
 
1. Стілецьфабричного виготовлення зі спинкою: стºулºо.
2. Табуретка,стілець без спинки з квадратним сидінням: ст΄ілец΄,ос΄л΄í̃н.
3. Ослін, лава увигляді довгої дошки без спинки і бокових билець, на чотирьох ніжках: ла́ва.
4. Лава, довгаширока дошка (або кілька дошок, часто вздовж усієї стіни) на стояках, із спинкоюі поруччям: лава
5. Стільниця, верхнядошка, кришка стола: ст΄іл΄нú̃ц'а.
6. Шухляда, висувнаскринька в столі: шºухл΄ада.
7. Ліжко: л'і́жкºо.
8. П’іл – дошки настелені соломою.
9. Постіль: пºостел΄.
10. Мисник, шафа зполицями для посуду і продуктів: мú̃сник.
11. Полиця,горизонтально закріплена на стіні дошка для зберігання чого-небудь: пºолиц΄а
12. Скриня,великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового),коштовних предметів та ін.: скрú̃н'а̃.
13.  Шафа для одягу: шафа.
14. Чемодан: чамаjдá̃н.
15. Годинник: часи.
16. Годинник-будильник:бºуд΄іл΄н΄і̃к.
17. Дзеркало: д͡зеркалºо, зеркалºо.
18. Подушка дляспання: пºодºушка.
19. Маленька подушка–jaс΄ік.
20. Наволочка, чохоліз тканини на подушку: нá̃вºолºочка.
21. Напірник, мішок уякий насипають пір’я на подушку: нá̃сипки.
22. Солом’яник,матрац, набитий соломою: реалія відсутня.
23. Рядно, домотканегрубе полотнище з різнокольорових поперечних смуг для покриття ліжка: раднºó̃.
24. Одіяло бавовняне:реалія відсутня.
25. Тепле одіяло наваті: одіjaлºоватне̃.
26. Простирадло: прºости̃н΄á̃,рaднºо́.
27. Рушник: рºушнú̃к.
28. Клейонка,тканина, покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить їїводонепроникною: кл΄іjºó̃нка.
29. Занавіска на вікна:ф΄ірá̃ нка.
30. Колиска,підвішена на чотирьох мотузках до стелі:кºолиска.
31. Вервечка, одна змотузок, на яких підвішують колиску: вервечка, уч’іпка.
32. Мотузка, тягнучиза яку, гойдають колиску: слово відсутнє.
33. Колиска,дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленимипланками, завдяки чому вона може погойдуватися): л΄ºул΄ка.
34. Пристрій, задопомогою якого немовлят привчають стояти: стºоjачка.
35. Пристрій, задопомогою якого дітей вчать ходити: реалія відсутня.
36. Вазон, кімнатнарослина, що вирощується в горщику: вазºó̃н.
37. Праска: праска.
38. Качалкаі рºубел΄: – пристрій, що в давнину використовувався замість праски.
39. Прасуватипраскою: гладити.
40. Прилад для биттямух у вигляді шматка шкіри, гуми, закріпленого на довгій ручці: хлºопаўка,л΄апка, лапаўка.
41. Віник, міцнозв’язаний жмуток лозин, гілок для підмітання підлоги: в’іни̃к.
42. Віник знерозкритого цвіту очерету (більш мякий): мет΄ілка, м΄ітелка.
43. Старий стертийвіник: драпач.
44. Мітла,великий віник, звичайно на довгому дерев’яному держаку для підмітання подвір’я:м’і̃тла.
45. Гасова лампа: керºосú̃но̃вал΄á̃мпа, ґазºова л΄á̃мпа.
46. Бляшаний ковпачокна машинці гасової лампи: реалія відсутня.
47.  Скло в гасовоїлампи — ка̃н΄кет
48. Каганець,невеличкий світильник, що складається з ґнота та посудини, в яку наливаєтьсяолія, лій чи гас: кага̃нé̃ц΄.
49. Резервуар лампи,в який наливають гас: реалія відсутня.
50. Ліхтар,освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом: фºо̃нá̃р,хвºо̃нá̃р.
51. Довга тонкатріска, що використовувалася у давнину для освітлення хати: тр΄іска,скалка, шчепка.
52. Гас: керºосú̃н.
53. Сірник: сиірнú̃к.
54. Запальничка,невеликий кишеньковий прилад для запалювання вогню: зажигалка.
55.  Сковорода – шкºурºуда.
56.  Глечик – гладишка,гладучшик.
 
3.2 Їжа, напої
1. Їжа, те, щовживають для харчування (загальна назва): jі́жа.
2. Значення слова"стра́ва". Страва – рідка їжа.
3. Перше, ранковевживання їжі: сн'і̃дá̃нºо̃к.
4. Підвечірок,споживання їжі після обіду перед вечерею: п’ідвеч’і́рºок.
5. Си́тни̃ĭ — який, маючи багато поживнихречовин, добре насичує (про їжу, страви). Лише стосовно їжі, але не окремоїстрави.
6. Друге, денневживання їжі: об’і́д.
7. Заквашуватитісто: розчи̃н'á̃тихл'і́б.
8. Квас: квас.
9. М’яка частинахліба та хлібних виробів: мjа́киш.
10. Глевкий,недопечений хліб: глевки́ĭ, зака́лец' на палец'.
11. Скибка,відрізаний ножем шматок печеного хліба: окра́jец'.
12. Перший шматокхліба, відрізаний від цілої хлібини: ц'ілу́шка.
13. Останній шматокхліба: пºотили́чни̃к.
14. Перепічка,приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді: пере́п’ічка.
15. Вид білого хлібаз загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладутьсир): реалія відсутня.
16. Бублик: кала́ч.
17. Прісний пиріг зсиром, гарбузом чи іншою начинкою: пр'і́сни̃ĭ пир'і́г.
18. Начинка дляпирогів: начи́нка.
19. Вареник,невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром,картоплею, ягодами та ін: варе́ник.
20. Оладка: мли̃нé̃ц'.
21. Налисник, тонкиймлинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру: на̃л'і́сни̃к.
22. Суп: кул'і́ш.
23. Картопляний супбез круп –jу́шка.
24. Бульйон(наприклад, курячий): реалія відсутня.
25.  Перша страва зовочів, обов’язкове додавання буряків і помідорів: бºоршч.
26. Затірка, страва,зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою: заті́рка.
27. Лемішка, страва згусто запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією абомаслом: ле̃м’í̃шка.
28. Мамалига, каша зкукурудзяного борошна: реалія відсутня.
29. Галушки, страва зрізаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці: галºушки́.
30.  Локшина, виріб зпрісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва,приготована з цього виробу: лºо́кши̃на̃.
31. Знімати, обчищатишкірку зі старої картоплі: об: ира́ти.
32. Обчищати шкірку змолодої картоплі: шкребти́.
33. Лушпайки зістарої картоплі: лºушпаĭки́.
34. Картопляне пюре:тºо́пта̃нка.
35. Оладка з тертоїкартоплі: картºопл'á̃ни̃ки.
36. Холодець: хºолºоде́ц'
37. Поребрина,передня частина туші з ребрами, м’ясо з ребрами: пºор'ібрú̃на̃, пºор'і́бр'а.
38. Печеня, м’яснастрава, запечене або смажене м’ясо: печé̃н'а̃, смажé̃н'а̃.
39. Готувати їжу(м’ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води: жа́рити.
40. Шкварка,висмажений шматочок сала: шква́рка.
41. Шкварка звнутрішнього сала: ви́шкварºок.
42. Підлива, рідкаприправа до страви, соус: бºул'jºо̃нчик.
43. Домашня кров’янаковбаса: крºов’á̃нка.
44. Тваринний жир(загальна назва): са́лºо.
45. Смалець, жир,вироблений зі свинячого сала :смá̃лец'
46. Внутрішній жир: зд'ір.
47. Олія, жир,вироблений із соняшникового насіння :ол'íjа.
48. Осад від олії: хºуз, фºуз.
49. Яєчня: смажé̃н'а̃.
50. Засмажка(звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку,запаху та ін.: зажа́рка.
51. Додавати дострави засмажку: смачи́ти, дºури́ти.
52. Куштувати,з’їдати або випивати трохи чого-небудь для проби: прºóбºу̃вати.
53. Пісний (простраву), такий, в якому відсутні м’ясні і молочні продукти: пр'і́сни̃ĭ.
54. Сушені фрукти,ягоди: сºуши̃нá̃.
55. Узвар, солодкарідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот: узва́р.
56. Цукерка: цºуке́рка.
57. Свіжовидоєнемолоко: те́пле мºо̃лºо̃кºо́.
58. Кип’ятити молоко.Кип’ятити, якщо довго: пра́жити.
59. Зсідатися прикип’ятінні (про несвіже молоко): згºу́рбитис'а, скип’і́тис'а
60. Кисляк, загуслекисле молоко: кисл'а́к.
61. Сироватка зкоров’ячого молока: сирºо́ватка.
62. Сир, продукт,одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки: сир.
63. Сметана: сметá̃на̃.
64. Ряжанка, пряжененезбиране молоко, заквашене сметаною: ра́жа̃нка.
65. Коричнева чикремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі: шкºу́рка.
66. Горілкадержавного виробництва – каз'ºó̃нка.
67. Самогон- само̃гó̃нка,бур'ачишча, спºопере́чни̃х.
68. Перша горілка – перва́к.
69. Остання – в’і́тка,сиву́ха, не̃дºог’í̃н.
70. Оселедець: оселе́дец'.
71. Плямкати, чавкатипід час жування: ц'á̃мкати.
72. Ковток, те, що заодин раз ковтають: кºовтºо́к.
73. Дуже повільноїсти – н'á̃мл'ати.
74. Пожадливо йбагато пити: дºу́длити, ґºо́л'ґати.
75. Шматок чогосьїстівного (напр., хліба): кусºо́к.
76. Недоїдений абонадкушений шматок чого-небудь їстівного: ку́се̃̃н'.
77. Недоїдені решткияблука, груші: гриз'ак, огри́зºо̃к, качá̃н.
78. Пліснява (назастоялому молоці, різних квашеннях): цв’іл', пл'і́сн'а̃ва.
79. Отрута: отра́ва,тр'і́ĭка.
80. Той, хто курить,курець: ку́рец'.
81. Торбинка длятютюну, яку затягують мотузочкою: кали́тка.
82. Люлька, приладдля паління: л'ºу́л'ка.
83. Цигарка: пап’ірºо́са.
84. Залишокнедокуреної або викуреної цигарки: недºо́кºурºок, недºо́палºок.
85.  Білий амур: кача́лка.
86.  Окунь:диркºý̃н.
87.  Гречаники: кºуц′ºурºу́би, па́з′і.
88. Страва зцукрового буряка і житньої муки :д͡жºур.
 
3.3Господарство
 
3.3.1Рослинництво
1. Кукурудза: кºукºурºу́за.
2. Плоди кукурудзи: кача̃нú̃.
3. Картопля: картºо́пл'а, картºо́пл'і (одн.).
4. Морква: мºо́рґва.
5. Кущкартоплі: кºущ, кºорч.
6. Зелене листя ігілки картоплі: картºоплú̃н': а̃.
7. Сухе листя ігілки картоплі: бади́л': а.
8. Буряк: бара́к,бараки́, бура́к.
9. Листябуряка: ги́чка.
10. Значенняслова качá̃н: плід кукурудзи, серединка капусти.
11. Соняшник:сºоjа́шни̃к.
12. Голівкасоняшника: гºолºова́.
13. Насіннясоняшника: зерн'á̃та, д͡ зерн'á̃та.
14. Внутрішнячастина насінини: ка́шка.
15. Кріп: укрºо́п.
16. Зав’язіогірків: пу́пjа̃нки.
17. Квітка беззав’язі: пустºоцв’і́т.
18. Гарбуз: гарбºуза́.
19. Рядки: радки́.
20. Спосібвисадження окремими кущами: кºу́башки.
21. Бур’ян: бºурá̃н.
22. Рвати бур’янруками: пºолºо́ти.
23. Пристрій длязнищення буряну: са́па.
24. Лопата длякопання: за́ступ.
25. Древко заступа: держа́к.
26. Вирівнювати землюпісля орання: вºолºочи́ти, скºорºоди́ти.
27. Пристрій дляволочіння: бºорºо̃нá̃.
28. Стручки: стрºучки́.
29. Порічки: пºорі́чки, шпºорі́чки.
30. Полуниці: клºубн'í̃ка.
31. Дика яблуня: ди́чка.
32. Дика груша: гни̃ли́чка.
33. Велика гілкадерева: гил': а́ка.
34. Редиска: ре́д'ка.
35. Грудки землі: грºу́д': а.
36. Пристрій дляобробки землі, схожий на лопату, але вужчий: кºопа̃нú̃ц'а, кºопа̃нú̃чка.
37. Точити косу: ма̃нта́чити.
38. Частина городу,що знаходиться у низині: бе́р’іг.
39. Яблуня: jа́блºу̃н'а̃, jа́блºу̃н'̃і.
40. Груша: грºу́ша, грºушки́.
41. Слива: сли́ва,сливки́.
42. Абрикос: абрикºо́са, абрикºо́си.
43. Механізм дляподрібнення рослин: с'ічка́рн'а̃.
44. Кропива: крºопи́ва.
45. Маленькі ягідки,н-д смородини: бºу́бка, бºубки́.
46. Розгалуженарослина: мú̃чка.
47. Чоловіча рослинаконоплі: плºоск'í̃н'.
48. Жіноча рослинаконоплі: матерú̃нка.
49. Механізм длязбирання зернових: кºо̃мба́ĭ, кºо̃мба́jі.
50. Стебла, гілки виткої, повзучої абосланкої рослини (про родину гарбузових: огºудú̃н': а̃.
51. Бутон: бºу́бл'ах.
 
3.3.2Тваринництво
1. Яккликати курей :т΄ºу т΄ºу т΄ºу.
2. Яккликати курчат :ц΄іп ц΄іп ц΄іп.
3. Яккликати качок :тас΄ тас΄тас΄.
4. Яккликати каченят :пºул΄а пºул΄а пºул΄а,пºул΄ пºул΄ пºул΄.
5. Яккликати гусей :с΄ºу с΄ºу с΄ºу,гºу́си гºу́си гºу́си.
6. Яккликати гусенят :пºул΄а пºул΄а пºул΄а,пºул΄ пºул΄ пºул΄.
7. Яккликати індиків :дºу̃н΄ дºу̃н΄дºу̃н΄, т΄ºу̃н.
8. Яккликати котів :киц΄ киц΄, кц кц кц.
9. Яккликати корів :ми̃н΄ ми̃н΄.
10.  Яккликати коней :кºос΄ кºос΄.
11.  Яккликати овець :бац΄ бац΄ бац΄, бас΄ бас΄бас΄.
12.  Яккликати собак :н΄а̃ н΄а̃ н΄а̃,н΄а̃х н΄а̃х н΄а̃х.
13.  Яккликати свиней :кºуц΄ кºуц΄ кºуц΄.
14.  Як гнатикурей :киш а киш.
15.  Як гнатигусей :ги́л΄а ги́л΄а.
16.  Як гнатикотів :кºотºу, кºоцºу.
17.  Як гнатикорів :геĭ, геĭ п’ішла́j, нºо̃.
18.  Як гнатиконей :но̃, н: о̃.
19. Як гнатиовець :бир, а бир.
20.  Курка,що водить курей :квºочка.
21.  Бутиквочкою :квºоктати, квºокче.
22.  Дітикурки :кºурчата, ц'і́пки.
23.  Кластияйця під квочку :п’ідтсипати.
24.  Будова,в якій живе пес :бºуда, кºуча.
25.  Півень :п’іве̃н’.
26.  Процесзапліднення півнем курки :тºоптати.
27. Відро длядоїння корови :діjнú̃чка, діjнú̃ц'а.
28.  Місце вхліві для корови :ст΄іjлºо.
29.  Місце вхліві для свиней :кºуча, ста̃нºó̃к.
30.  Місце вхліві для курей :с΄ідалºо.
31.  Ємкістьз якої їсть корова :jасла.
32.  Ємкістьз якої їсть кінь :опалки.
33.  Ємкістьз якої їсть свиня :кºоритºо.
34.  Вбиватисвиню для їжі :кºолºоти.
35. Вим’якорови :вú̃м’а̃.
36.  Прив’язуватикорову для випасання :приепи̃енá̃ти.
37. Засіб дляприв’язування у вигляді залізної палиці :прикºоре̃н΄.
38. Корова зчорними плямами :чºорнºо̃раба.
39.  Корова зрудими плямами :червºо̃нºо̃раба.
40.  Сірамасть курки :зºозул΄аста.
41.  Зіпсованеяйце :бутý̃н.
42.  Гніздокурки :кºублºо.
43.  Багатокорів :стадºо.
44.  Багатоконей :табºý̃н.
45.  Багатоовець :отара.
46.  Багатогусей :табºý̃н.
47.  Сільськаотара корів для випасання :чеиреида́.
48.  Кабандля запліднення :кнºур.
49.  Кабандля їжі :кабá̃н.
50.  Народитителя :отелитиес΄а.
51.  Народитипоросят :опºорºоситиес΄а.
52.  Народитилоша :приевеисти лºоша.
53.  Народитиягнят :окºотитиес΄а.
54.  Народженіягнята :окºот.
55.  Вагітнакорова :т΄іл΄на̃.
56.  Вагітнакобила :жеребна̃.
 
3.4Весілля
 
1. Дівчина,що досягла шлюбного віку: д'і́ўка.
2. Хлопець,що досяг шлюбного віку: па́рубºок.
3. Дівчина зпосагом до сватання: на̃ вида̃н':í̃.
4. Дівування:д'івºувá̃н': а̃.
5. Парубкування:парºубкºувá̃н': а̃.
6. Незаміжнійчоловік, холостяк: бºоби́л'.
7. Особи, щойшли сватати дівчину: старºости́.
8. Обрядовийхліб на сватанні: хл'іб.
9. Дівчинаперіоду сватання: д'і́ўка засва́тана.
10. Парубокперіоду сватання: па́рºубºок.
11. Відмовитипід час сватання: гарбºуза́ оде́ржати.
12. Закріпленняостаточної згоди на шлюб: дºо́гºов’ір.
13. Обрядвиторговування нареченої: пере́ĭми̃.
14. Дівчатазбоку нареченої: дрºу́жки.
15. Хлопцізбоку нареченої: дºру́жби.
16. Дівчатазбоку нареченого: св’іти́лки.
17. Хлопцізбоку нареченого: бºоjа́ри, марша́лки.
18. Матинареченого для нареченої: свекрºу́ха.
19. Батьконареченої для нареченого: свекр.
20. Наречений,для батьків нареченої: з'ат'.
21. Матинареченої для нареченого: те́шча.
22. Батьконареченої для нареченого: тест'.
23. Наречена,для батьків нареченого: нев’і́стка, jатрºо́ўка.
24. Сестранареченої для нареченого: зºови́ц'а.
25. Братнареченої для нареченого: шºура́к.
26. Дружинабрата: братºова́.
27. Чоловік,прийнятий у дім дружини: приĭмá̃к.
28. Нареченийпід час весілля: мºо̃лºоди́ĭ.
29. Нареченапід час весілля: мºо̃лºода́.
30. Хліб, зяким запрошують гостей зі сторони нареченого: кала́ч.
31.  Хліб зяким запрошують гостей зі сторони нареченої: шишки́.
32. Посаг: при́да̃не̃.
33. Жінки, щовиготовляють коровай: кºорºова́ĭни̃ц'і.
34. Жінки, щовиготовляють весільні страви: кºухºова́рки, перев’íдни̃ц'і(жартома).
35. Нижнячастина короваю: п’ідºо́шва.
36. Коровай: кºорºова́ĭ.
37. Віник,яким замітають в печі, перед тим як садити коровай: пºо̃ме̃лºо́.
38. Прикрасикороваю: шишки́.
39. Людина,що замінює когось з відсутніх батьків: пºоса́д͡же̃ни̃ĭ.
40. Батько навесіллі: вес'і́л'ни̃ĭ ба́т'кºо.
41. Мати навесіллі: вес'і́л'на̃ мá̃ти.
42. Значення«свашка»: будь-яка представниця іншого роду, сва́шка.
43. Батькинареченої для батьків нареченого і навпаки: свати́.
44. Урочистареєстрація шлюбу: рºосп’іс'.
45. Весільнедерево: г’і́л'це.
46. Подарункидля молодих: переп’і́ĭ.
47. Жартівливіпереспівування дружок і світилок: пересп’іўки, те́рки.
48. Стрічки: бú̃ндºочки.
49. Довга фата: ве́л'і̃н.
50. Обрядгостювання молодої у матері наприкінці весілля: сва́ши̃ни̃.

ЧАСТИНА 4. Словник1
андре́й, андрій. 2
арца́б, дерев ′яна коробка дверей чи вікон 3
бала́бºуха, валька. 4
бара́к, бºура́к, буряк. 5
бал′іjа, велика залізна ємкість для води 6
беста́рка, ємкість для перевезення зернових 7
битºó̃н, бідон. 8
бл′аха, жесть 9
бºоби́л', холостяк. 10
бреке́т, вугілля. 11
бºу́бл'ах, бутон. 12
бºу́рта, круте узбіччя. 13
бºуте́л′ка, пляшка. 14
варн′á̃гати, варнякати 15
васи́л′ки, волошки 16
ве́л'і̃н, довга фата. 17
верх, дах 18
вече́ра, вечеря. 19
в’ід: ихнºý̃ти, відпочити 20
в’ірjете, тин 21
в’і́тка, остання горілка. 22
вигó̃н'ºу̃вати, виганяти. 23
вилка́, вила 24
висхºо́д͡жºувати, сходити. 25
вºо́ĭна̃, війна. 26
вºоз′до́, ось (тут) 27
вºондºогºо́, он (там) 28
врé̃мjа, час 29
всерé̃мjа, увесь час 30
вºу́гºол, кут 31
гарбºуза́, гарбуз. 32
гарбузºо́виĭ, гарбузо́в’іх, гарбузовий 33
герºу́сиха, зіпсована крупа 34
гет', навіть. 35
гил': а́ка, гілляка. 36
ги̃ндича́та, маленькі індики 37
гл′ад′і́ти, дивитися 38
гладки́ĭ, товстий 39
гладºу́чшик, глечик. 40
гºод, рік. 41
гºора́, горище. 42
гºорºобча́чиĭ, горобиний. 43
гриз'ак, огризок. 44
грºу́ба, вагітна 45
грºу́д': а, грудки землі. 46
грºу́ша, грºушки́- Н.в. мн. 47
гºука́ти, кликати. 48
гºу́лиц'а, вулиця. 49
гºу̃ма̃ки́, гумові чоботи. 50
ґºо́л'ґати, швидко пити. 51
дармºó̃jід, велике сито. 52
две́ри, двері 53
де́ре̃н, терен 54
де́рти, етап обробки коноплі 55
д͡жºур, страва з житньої муки і цукрового буряка. 56
д͡зелé̃ни̃ĭ, зелений 57
диви́, дивись. 58
диркºý̃н, окунь. 59
дºо́бриĭ, смачний 60
дºодºó̃ми̃, додому. 61
дºоп’і́рºу, щойно. 62
драгл′ºува́ти, виймати кісточки з ягід (вишень, сливок) 63
дра́пач, старий віник. 64
дрºочи́ти, дражнити 65
дрºучºо́к, дрючок. 66
дºури́ти, додавати до страви засмажки. 67
дºуша́, людина 68
жа́рити, смажити. 69
жижу́жка, різновид кропиви. 70
жил′і́зні̃, залізні. 71
жир, М.в. на жиру́, жир 72
жºоўтл′ак, старий огірок 73
зажига́лка, запальничка. 74
залига́ти, запрягти. 75
зам’í̃т, частина будівлі. 76
запа́рºувати, запарювати. 77
запºорºо́ше̃ни̃ĭ, запилений 78
за́ра, заря. 79
засла́бнºу̃ти, захворіти 80
згºу́рбитис'а, згорнутися молоку. 81
зе́ркалºо, дзеркало 82
зºоз̃ºул΄аста, сіра масть курки. 83
зра́зºу, відразу. 84
зºупа́, дуже солона вода 85
jав’ір, jавор’і́, явір 86
jак, ніж. 87
jáс΄ік, маленька подушка. 88
jатрºо́ўка, невістка. 89
jа́шни̃ĭ, ячмінний 90
jiвá̃н, іван. 91
jiдé̃н, один. 92
jºо́шта, суміш агруса й смородини 93
кага́т, рів 94
ка́жне̃, кожне. 95
калата́, калита. 96
кá̃ме̃ра, круг для купання 97
ка̃н΄ке́т, скло для гасової лампи. 98
ка̃нтºо́ра, контора 99
картºо́пл'а, картºопл'і́- форми однини. 100
кача́лка, білий амур. 101
ква́ша̃н′і̃, квашені. 102
керºосú̃н, гас. 103
кирпа́к, невміла людина 104
кирп’і́ч, цегла. 105
кºол′ідºо́р, коридор 106
кºолºо́вºорºотºок, прялка 107
кºолºоти́ти, розмішувати. 108
кºо̃мба́ĭ, комбайн. 109
кºопера́ц′іjа, магазин 110
кºопе́ц′, хижий птах. 111
кºопис́тка, палиця для розмішування 112
кºорºо́л′, кріль. 113
кºорºола́ц′киĭ жук, колорадський жук. 114
кºорºова́рн′а, коровник 115
кºостру́л′а, каструля. 116
краси́ти, фарбувати. 117
кра́ша̃нка, краша̃нки́, крашанки 118
кре́пкиĭ, міцний 119
крºопи́ва, кропива. 120
кругºó̃м, навкруги. 121
ку́башки, спосіб висадження окремими кущами. 122
кºужºу́х, кожух 123
кºу́з′ка, жук 124
кºукºурºу́за, кукурудза. 125
ку́пл′а̃ни̃ĭ, куплений 126
кºусºо́чºок, шматочок. 127
кºухва́ĭка, фуфайка. 128
кºуц′ºурºу́би, гречаники. 129
л'ал'ки́, молоді качани кукурудзи. 130
л′а́па̃на̃ ха́та, хата з глини 131
лисапе́да, велосипед. 132
листºо́чºок, лавровий лист. 133
лºо̃мá̃ка, шматок дерева продовгуватої форми, дошка 134
л′ºуце́рка, люцерна 135
лу́ч: иĭ, кращий 136
лºушпаjки́, лушпиння. 137
ма̃ĭбу́т′, мабуть 138
ма̃н′é̃жка, манжет 139
ма̃рша́лки, хлопці збоку нареченого. 140
ма̃тери́ Р.в. одн. 141
ма̃те́р′іjа, тканина. 142
мú̃кати, етап обробки коноплі 143
ми̃рша́виĭ, дрібний 144
м’і̃шá̃нка, суміш жита і пшениці на полі. 145
мн′á̃кºо, м′яко 146
мн′á̃тка, м′ята 147
мо̃тузºо́к, мотузка. 148
мºолºодé̃н′ка, (про страву) легка 149
мó̃на̃, можна 150
на̃гºука́тис'а, покликати. 151
на̃дºуши́ти, начавити. 152
на̃здр’і́ти, зустріти. 153
на̃крит': а́, дах. 154
на̃л'і́сни̃к, налисник. 155
на̃пú̃на̃ни̃ĭ, одягнутий в хустку. 156
на̃пи̃нá̃ти, на̃пнºу́ти, одягати на голову хустку. 157
на̃прада́ти, напрядати 158
на̃с′і̃н′º:ó̃ва, картопля для висадження 159
н'á̃мл'ати, повільно їсти. 160
нá̃чиĭ, інакший. 161
нºó̃чви, велика ємкість для води 162
обмºý̃рзу̃ватис′, забруднюватись. 163
обºо́чи̃на̃, узбіччя 164
обра́д, обряд. 165
од, від. 166
од: аjу́т′, віддають. 167
од′:іл′а́тис′а, відділятися. 168
окра́ша̃ни̃ĭ, пофарбований. 169
онý̃чка, ўнý̃чка, ганчірка. 170
ос′ºо́, ось. 171
отлºуча́ти, відлучати. 172
охºолºода́ти, холонути. 173
очки́, окуляри. 174
пап’ірºо́виĭ, паперовий 175
па́сºок, пояс. 176
переĭ, пирій. 177
п’івгºо́да, півроку. 178
п’ідºожда́ти, почекати 179
пле̃имé̃н: и̃чка, племінниця. 180
пºо, після. 181
пºовирºо́стати, повиростати. 182
пºокá̃м’і̃ст, поки. 183
пºокºо́ĭ, спокій. 184
пºокºо́ĭни̃ĭ, покійний. 185
пºоку́шати, спробувати. 186
пºо́лик, верхня частина рукава сорочки. 187
пºолºо́пати, потріскати 188
пºо̃ма̃га́т', допомагати. 189
пºó̃но̃ч’і, темно. 190
пºопли́вати, поплавати. 191
пºопрºо́бºуĭ, уяви. 192
пºорºохи́, пил 193
пºосе́д′іти, посидіти. 194
пºосºо́хлºо, висохло. 195
пºосте л΄, постіль. 196
пºотºó̃м, потім. 197
пºотили́чни̃к, отсанній шматок хліба. 198
пºоўнºó̃стjºyjºy, повністю. 199
пра́жити, кип’ятити молоко. 200
пра́сти, прясти 201
приви́ўка, щеплення. 202
прикºо́ре̃н΄, пристрій для прив’язування у вигляді залізної палиці . 203
примé̃рз′а̃нºо̃, примерзло 204
прице́п, причеп. 205
прºо́вºолºока, дріт. 206
прºо́стºо, прямо 207
ра́днºо, рядно. 208
рад′ºу́шка, рядюшка. 209
ра́жа̃нка, ряжанка. 210
ра́ска, ряска 211
ра́снºо, рясно. 212
ре́д'ка, редиска. 213
риже́ĭ, сільськогосподарська рослина 214
рихтºува́ти, готувати 215
рºоби́ти, працювати. 216
рºоди́ти, народжувати. 217
рºозступ’і́теис′а, розійдіться. 218
са́д͡жа, сажа. 219
садºовити, садºо́влу, садити, саджу. 220
свºо́лºок, свºолºоки́, балка 221
сви̃н′á̃ча, дрібна картопля 222
сид′іти, (стосовно хати) жити, перебувати 223
си́л′нºо̃, дуже. 224
си́пл′ºут, сиплять. 225
сир’і́ўка, цеглина з землі. 226
сілºо́с, силос. 227
с′і̃мн′á̃, сім’я. 228
сла́б’іс′т′, хвороба 229
сли́ва, сливки́ — Н.в. мн. 230
смажé̃н'а̃, печеня. 231
смºо̃ктºу̃нé̃ц′, льодяник 232
сºоjа́шни̃к, соняшник. 233
спеире́д′і, попереду. 234
спеитл′ºува́ти, молотити зерно. 235
сп’іднú̃ц′а, сп’ідни̃ц′і́ — Н.в. мн. 236
спºокºо́ĭни̃ĭ, спокійний. 237
спºопере́чни̃х, самогон. 238
спºо́ртити, зіпсувати. 239
с: а́ти, смоктати. 240
станºови́ти, ставити. 241
стар′і́, стар′і́х — Р.в. мн. 242
старºости́ — Н.в. одн. 243
степºо́к, невелика територія в селі вкрита травою. 244
стºоjачка, пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти. 245
стºу́лºо, стілець. 246
страт, лад. 247
стр′іча́ти, зустрічати. 248
та́ка̃нºо̃, тільки-но. 249
такºогºо́, так. 250
тá̃нºо̃, тільки. 251
тиб’і́, тобі. 252
ти́чка, кілок 253
т′ºо́т′a, тітка. 254
тºо́же, також. 255
тºоп’і́рºу, тоді. 256
тºо́пта̃нка, картопляне пюре . 257
тºор'і́к, минулого року 258
тºоўч, дерть. 259
тра, треба. 260
тра́пºочка, ганчірка. 261
тра́хтºор, трактор. 262
тр'і́ĭка, отрута. 263
трºо́шки, трішки. 264
тºутºо́, тут. 265
тºухве́л′, черевик. 266
усп’і́ти, встигнути 267
уч’íпка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску. 268
учºо́ба, навчання 269
ўбра́ти, вдягнути. 270
ўвс′акºовºо, по-різному 271
ўд′і́тис′а, вдягнутися. 272
ўза́ўтра, завтра. 273
ўкºуснºý̃ти, вкусити. 274
ўрé̃мjа, урé̃мjа, телевізійні новини 275
ўрºушнý̃, вручну 276
ўсá̃ми̃ĭ пере́д, спочатку. 277
ўс′ºо, все. 278
ўстр’іча́ти, зустрічати. 279
хвата́, фата. 280
хва́тка, підсак 281
хве́рма̃, ферма. 282
хв’і́ртка, фіртка 283
хвºо́кºус, фокус. 284
хво̃нá̃р, ліхтар. 285
хвºор, хвороба 286
хвºо́рма̃, Р.в. хворм′іў, форма 287
хлºо́паўка, мухобойка. 288
хºолºо́дне̃, холодець 289
хт′і́ти, хотіти 290
хºуз, осад від олії. 291
цвú̃ндар, цвинтар. 292
це́ĭгºод, цьогоріч 293
цебрºо́, велике відро. 294
цеигºо́, це. 295
ци́бати, стрибати 296
ц'ілºу́шка, перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини. 297
ц'і́пки, курчата. 298
ц'ý̃мкати, плямкати, чавкати під час жування . 299
час, година. 300
ча̃ма̃jдá̃н, валіза. 301
червºо̃но̃ра́ба, корова з рудими плямами. 302
чºорнºо̃ра́ба, корова з чорними плямами. 303
чºо́хºол, низ рука сорочки 304
чºутºо́к, трохи. 305
шарºува́ти, терти. 306
шé̃нºо̃, лише. 307
шкл′а́нка, склянка 308
шклºо, скло 309
шкºорú̃нка, скоринка. 310
шкºу́рка, плівка, що виникає на молоці, пряженому жару в печі. 311
шкºурºуда́, сковорода. 312
шл′апа́к, перестиглий опеньок 313
шºо́хвер, водій 314
шпарºува́ти, замащувати щілини 315
шпºори́ш, спориш. 316
шпºор′і́чки, порічки. 317
штахве́ти, паркан. 318
шºу́тливиĭ, жартівливий. 319
шче́ли̃ни̃, щілини

ВИСНОВКИ
1. Загалом обстежено 2населених пункти Житомирської області – смт. Ружин та с. Крилівка Ружинськогорайону.
2. Інформаторамидобиралися типові носії говірки. Переважно це люди старші за 65 років, зпочатковою або неповною середньою освітою, що не виїжджали на довго за межісела.
3. Основу аналізованогоматеріалу становлять понад 300 лексичних одиниць середньонаддіпрянських говорів.Деякі лексеми з тим же значенням вживаються в інших українських говорах,оскільки досліджена територія знаходиться на прикордоннісередньонадніпрянського, волинського та подільського говорів, також окремі рисиговірки перегукуються з поліськими говорами. Багато з них є загальнонародними інормативними, проте значна їх кількість має фонетичні і морфологічнівідмінності.
Основними рисамидослідженої говірки на фонетичному рівні є:
· помірне «укання»;
· повнадиспалаталізація [р’]
· наявнеальвеолярне [л.]
· широко вживаєтьсявставний [н]
На морфологічному ровні:
· числівники один,чотири виступають здебільшого у формі jíден, штúри
· широке вживанняформ предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного[н]
· дієслова Ідієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], звідповідними шиплячими
· відповідно доприйменника-префікса від виступає од
На синтаксичному рівні:
· обмеженевживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставнимисполучниками та, но;
· полісемантичністьсполучника що, який вживається як у підрядних реченнях місця, так і возначальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃хрешчé̃ни̃кºу, jе такáшºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу/ шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃инºу̃вáла);
наявністьневластивих літературній мові форм типу дві дівчаті, і день додоми нема.
Зібраний та проаналізованийматеріал становить велику цінність для дослідження взаємовпливу різнихговіркових масивів та загалом середньонаддіпрянського говору.