Динамические модели макроєкономики в бюджетной сфере

КУРСОВА РОБОТА з дисциплни Математичн методи дослдження економки на тему Динамчн модел макроекономки у бюджетнй сфер Дисциплна Математичн методи дослдження економки ЗАВДАННЯ на курсову роботу 1. Тема роботи Динамчн модел макроекономки у бюджетнй сфер 2. Вихдн дан для роботи Статистичн дан, лтературн джерела, перодичн видання 3.

Змст розрахунково-пояснювально записки 1. Провести дослдження математичних методв, як застосовуються в бюджетнй сфер. 2. Зробити прогноз дохдно частини бюджету Донецько област на наступний рк. 3. Розрахувати модель оптимзац податково системи з метою збльшення надходжень до бюджету. РЕФЕРАТ Пояснювальна записка курсово роботи 36 стор 10 рис 8 табл 5 джерел. Об кт дослдження показники бюджету Донецько област,

Украни. Цль роботи застосувати економко-математичний апарат для бюджету Донецько област. Методи дослдження декомпозицйний аналз, трендовий аналз, просте експоненцйне згладжування. Коротка анотаця В робот був проведений аналз снуючих моделей, як застосовуються на макроекономчному рвн у сфер бюджету як державного, так мсцевих. Бльш детально були розглянут модел, як стосуються дохдно частини бюджету. Була розглянута модель оптимзац податково системи, за допомогою яко можна збльшити

податков надходження до бюджету адже податки головним джерелом наповнення бюджету. Проаналзована модель на основ криво Лафера, яка вдобража залежнсть бюджетних надходжень вд рвня податково ставки. Був виконаний прогноз доходно частини бюджету Донецько област на наступний рк. Змст стор.Вступ51. Економчна сутнсть державного мсцевих бюджетв62. Математичн модел макроекономки у бюджетнй сфер10 2.1.

Економетрична модель впливу податково полтики держави на бюджетний дефцит виробництво2. Модель оподаткування143. Динамчн модел макроекономки, пов язан з бюджетом практичне втлення1. Прогнозування бюджетних доходв на основ декомпозицйного аналзу2. Економетрична модель криво бюджетних надходжень26Висновки35Лтература36 Вступ Макроекономка безпосередньо повязана з математикою статистикою, широко використову методи економко-

математичного моделювання, що перетворю у точну науку. Це да змогу перейти вд кльксного до яксного аналзу економчних процесв та явищ. Макроекономка форму науков уявлення про функцонування економки на нацональному рвн. Аналзуючи основн фактори наслдки макроекономчного розвитку, ця наука водночас пропону певн методи активного впливу на обкт свого дослдження. Макроекономчн модел використовуються в систем макроекономчного аналзу.

Цей аналз дуже важливий для економки будь-яко крани. В данй робот будуть розглянут макроекономчн модел бюджетно сфери як на рвн держави, так на мсцевому рвн. Особлива увага буде придлена податковй полтиц держави, тому що займають найбльшу питому вагу у структур доходв. Можна сказати, що макроекономка визнача матеральний рвень життя населення, а застосування макроекономчних моделей да змогу визначити оптимальн для держави напрями макроекономчно полтики, тобто

ц модел можуть вплинути на наше життя. Це визнача актуальнсть дано курсово роботи. 1. Економчна сутнсть державного мсцевих бюджетв Перед тим як використовувати економетричн модел в бюджетнй сфер, треба мати теоретичне пдрунтя про поняття державного мсцевого бюджетв, х дохдну видаткову частини, про структуру, а також про фактори, що впливають на значення тих чи нших складових доходв чи видаткв бюджету. Державний бюджет найдйовшим механзмом здйснення фнансово полтики держави.

У доходах бюджету вдображаться податкова полтика держави, а у видатках проритетн напрями вкладень коштв. Держава використову бюджет для здйснення територального, внутршньо - мжгалузевого розподлу перерозподлу ВВП з метою вдосконалення структури суспльного виробництва забезпечення соцальних гарантй населенню. В умовах формування ринкових вдносин бюджетна система ма надавати фнансову пдтримку щодо роздержавлення демоноползац галузей господарства, забезпечення соцального захисту населення.

Основн напрями бюджетно полтики визначаються Верховною Радою Украни в спецальнй постанов, яка ма назву бюджетно резолюц. З державного бюджету Украни до бюджету Автономно Республки Крим, бюджетв областей, мст Кива Севастополя може передаватись частина доходв у вигляд процентних вдрахувань вд загальнодержавних податкв, зборв обовязкових платежв, як справляються на цй територ, або дотацй субвенцй.

Розмр цих вдрахувань затверджуться Верховною Радою Украни в Закон про Державний бюджет Украни на вдповдний рк за поданням Президента Украни з урахуванням економчного, соцального, природного екологчного стану вдповдних територй. До проекту Закону про Державний бюджет Украни Кабнет Мнстрв Украни дода технко-економчне обрунтування вдрахувань, дотацй субвенцй бюджетам

Автономно Республки Крим, областей, мст Кива Севастополя. Кошти державного бюджету Украни витрачаються лише на цл та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет Украни. У державному бюджет Украни Передбачаться резервний фонд Кабнету Мнстрв Украни у розмр до 2 вд обсягу видаткв державного бюджету

Украни Для фнансування невдкладних витрат у народному господарств, соцально-культурних та нших заходв, що не могли бути передбачен пд час затвердження державного бюджету Украни. Понад передбачен видатки утворються оборотна касова готвка в розмр до 2 загального обсягу видаткв бюджету. Вона може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривв ма бути вдновлена у тому самому роц до розмрв, установлених пд час затвердження державного бюджету

Украни. Збалансовансть бюджетв, як входять до складу бюджетно системи Украни, необхдною умовою фнансово-бюджетно полтики. Перевищення доходв над видатками становить надлишок, перевищення видаткв над доходами дефцит бюджету. При визначенн розмру дефциту бюджету кредити позики в джерело доходв не враховуються. Граничний розмр дефциту джерела його покриття визначаються вдповдно

Верховною Радою Украни, Верховною Радою Автономно Республки Крим, Радами народних депутатв пд час затвердження вдповдних бюджетв. Дефцит бюджету покриваться за рахунок внутршнх державних позик, позик ноземних держав та нших фнансових нституцй. Ршення про залучення позик до державного бюджету Украни в кожному конкретному випадку прийма Верховна

Рада Украни. У цлому частка загальнодержавного бюджету в державному бюджет Украни досить значна. Це да пдстави говорити про високий рвень централзац в розподл та перерозподл фнансових ресурсв. У курсовй робот буде проведений аналз дохдно частини мсцевого бюджету на приклад Донецько област. Тому треба з ясувати, що таке мсцевий бюджет як складов входять до його дохдно частини. В бюджетному кодекс наведене таке визначення мсцев бюджети - бюджет

Автономно Республки Крим, обласн, районн бюджети, бюджети районв у мстах та бюджети мсцевого самоврядування. Мсцевий бюджет мстить в соб надходження витрати на виконання повноважень органв влади Автономно Республки Крим, мсцевих державних адмнстрацй та органв мсцевого самоврядування. Ц надходження витрати складають диний баланс вдповдного бюджету. До доходв, що закрплюються за бюджетами мсцевого самоврядування та враховуються при визначенн обсягв

мжбюджетних трансфертв, належать так податки збори обовязков платеж 1 податок з доходв фзичних осб у частин, визначенй статтею 65 цього Кодексу 2 державне мито в частин, що належить вдповдним бюджетам 3 плата за лценз на провадження певних видв господарсько дяльност та сертифкати, що видаються виконавчими органами вдповдних рад 4 плата за державну рестрацю субктв пдпримницько дяльност, що справляться виконавчими органами вдповдних рад 5 плата за торговий патент на здйснення деяких видв пдпримницько дяльност за

винятком плати за придбання торгових патентв пунктами продажу нафтопродуктв автозаправними станцями, заправними пунктами, що справляться виконавчими органами вдповдних рад 6 надходження адмнстративних штрафв, що накладаються виконавчими органами вдповдних рад або утвореними ними в установленому порядку адмнстративними комсями 7 диний податок для субктв малого пдпримництва у частин, що належить вдповдним бюджетам. Податки збори обовязков платеж, зазначен вище, складають кошик доходв, що закрплюються за

бюджетами мсцевого самоврядування та враховуються при визначенн обсягв мжбюджетних трансфертв. Тепер, маючи теоретичне пдрунтя, можна провести дослдження встановити, як економетричн модел снують в бюджетнй сфер, коли вони використовуються як результати можна одержати на х основ. 2. Математичн модел макроекономки у бюджетнй сфер Розглянемо деклька моделей. 2.1. Економетрична модель впливу податково полтики держави на бюджетний

дефцит виробництво Розглянемо модель залежност податково полтики держави на показники бюджету. В практичнй частин роботи на основ ц методики зробимо розрахунки на основ статистичних даних. Проаналзумо вплив на робтникв споживачв макроекономчно полтики, а саме податково полтики держави. Вдомо, що збльшення податкв на виробника пдвищу витрати, отже, пдвищуються цни, що змщу криву агреговано пропозиц породжуючи, таким чином, скорочення обсягв виробництва.

Отже, податки вдграють роль дестимулятора виробництва вд збльшення податкв програють споживач, котр змушен платити бльш високу цну за менший обсяг продукту, виробник, дохд якого скорочуться. Дестимулююча функця податкв повинна бути добре усвдомленою, а звльнення вд податкв може використовуватись як засб стимулювання виробникв. Це особливо суттвим у використанн механзму пльгового оподаткування пдпримств фрм, що актуальним вигдним для крани, коли необхдно пдтримати у певному сектор економки високу нвестицйну

активнсть. З погляду макрорегулювання важливо вдшукати рацональний компромс мж прагненням будь-яко держави поповнити вчну нестачу в скарбниц негативним ефектом збльшення податкв на виробництво, та й загалом на економчну активнсть. Загальним принципом полтики оподаткування узгодження не лише з поточними фскальними цлями, а й з перспективами розвитку макроекономки. Якщо економка перебува на пднесенн, длова активнсть високою, ставки вдсотка у реальному вираженн невеликими,

то податки можуть пдвищуватись. У фаз пднесення обсяги оподаткування бажано пдвищувати для охолодження перегрто економки. Навпаки, якщо економка на спад, то висок податки лише пдсилюють негативн тенденц поглиблюють рецесю. Взамозвязки мж ставкою оподаткування надходженнями до бюджету очевидними. Не менш очевидним хнй нелнйний звязок. Залежнсть загального обсягу податкових надходжень вд ставки оподаткування формалзуться як крива Лаффера, сутнсть яко проста.

Податков надходження, виражен, наприклад, у частках вд ВВП, подають як нелнйну, неперервну, диференцйовану криву Lt, задану на вдрзку 0, 1, на якому вдкладаються ставки оподаткування. Для t 0 значення Lt дорвню нулю, що означа вдсутнсть податкових надходжень, якщо ставка оподаткування нульовою чи коли виробництво вдсутн. Якщо ставка t 1, то податкв також нема, давно помчено, що рацональн

податки можна збирати як завгодно довго, а конфскувати можна лише один раз. Вдомо теорема Ролля, що неперервна гладка функця Lt, яка набува рвних значень на кнцях фксованого нтервалу, досяга свого максимуму в деякй точц, котра лежить у середин цього нтервалу де Lt функця Лаффера обсяг податкових надходжень у частках вд ВВП t ставка оподаткування. Теоретично дослдження криво

Лаффера на максимум дозволя обчислити оптимальне значення ставки оподаткування, котре гаранту максимальн надходження грошових коштв до бюджету. Звичайно, побудова й аналз функц Лаффера вимага ретельного збору даних, дентифкац ц криво для кожно конкретно економки. З бльш загального погляду оподаткування частиною проблеми фнансування бюджетного дефциту. Вдомо, що зростання державних витрат стимулю зростання виробництва. ншими словами, за певних умов конкурентно

економки режиму низько нфляц дефцит бюджету ма стимулююче значення. Бюджет може мати позитивне сальдо, профцит чи буде бездефцитним у фаз пднесення економчного циклу, навпаки мати дефцит у його нижнй фаз. Регулювання бюджетного дефциту залежить вд його природи способу фнансування. Стандартний аналз причин дефциту здйснються шляхом побудови бюджету цлковито зайнятост, котрий вдповда на запитання про те, чи дефцит наслдком недостатнього оподаткування за фксованих державних

витрат, а чи спаду економчно активност. Припустимо, що крива Лаффера показу, що ставка оподаткування знаходиться недалеко вд оптимального значення, а за замни фактичного випуску на потенцйний дефцит вдповдно замнються профцитом. У такй ситуац природно припустити, що причиною дефциту недостатнй обсяг виробництва. Отже, якщо в цьому випадку збльшувати ставку оподаткування в умовах спаду виробництва, то результатом

буде, наймоврнше, поглиблення рецес. Треба зазначити, що популярне прагнення збалансування бюджету, взагал кажучи, не виправданим. Бюджет, у якому доходи дорвнюють витратам, не нейтральним, а стимулю зростання виробництва. Однак зростання виробництва, коли уряд забезпечу збалансований бюджет, мнмальним. Неефективнсть такого бюджету можна пояснити нервнстю мультиплкаторв його доходу витрат, що можна пролюструвати на простй модел рвноваги для ринку товарв послуг. Нехай реальний ринок, чи ринок товарв послуг, перебува

у рвноваз в розумнн того, що агрегований дохд F дорвню обсягам агрегованих витрат Е. У лнйнй модел реального ринку Кейнса цни не впливають на поведнку системи, а сукупне споживання вважаться функцю доходу YD Y-T, де податки стягуються фксованими С С0сY - Т. У точц рвноваги реального ринку для податкв, що не залежать вд рвня доходу, ма мсце рвнсть проста скалярна форма 1 - cY C0 - cT I G, за заданих екзогенно, тобто поза моделлю, значень нвестицй

державних витрат , G 0 рвноважне значення реального доходу дорвню Y s-1C0 - cT I G, s 1 - c. У досить малому окол точки рвноваги для ринку товарв послуг, згдно з теоремою про наявну функцю, умови котро, як правило, вважаються такими, що виконуються, сну функця YYG,T, тобто рвноважний дохд параметрично залежить вд державних витрат податкв G T вдповдно Для дано модел реакця рвноважного доходу на змну бюджетних витрат дорвню а реакця рвноважного

доходу на змну податкв за фксованих обсягв витрат Ц реакц обчислюються диференцюванням рвняння за вдповдними аргументами. Фскальна полтика, яка поляга у змн обсягв державних урядових витрат обсягв податкв, виклика змни рвноважного доходу на величину котра для дано модел записуться так dY s-1dG s-1cdTs-1 dG - cdT. Рвноважний дохд залишиться незмнним dY 0, якщо обcяги податкв прирости збльшаться бльше нж обсяги прирости державних витрат, тобто dG cdT . Отже, нейтральним щодо рвноважного доходу бюджет з позитивним сальдо

профцитом. Навпаки, в умовах рвност прироств обсягв податкв урядових витрат, тобто збалансованого бюджету dGdTdG, рвноважний дохд зростатиме, але в мнмально допустимих обсягах, що показу рвнсть s-1dG - s-1cdG dG. У цьому випадку мультиплкатор збалансованого бюджету дорвню одиниц dYdG 1, а це означа, що збалансоване зростання доходв витрат сприя зростанню реального доходу, але у пропорц лише 11. Отже, збалансований бюджет насправд не нейтральним нейтральною полтикою щодо доходу, а стимулом, хоча

мнмальним, до виробництва. Тому збалансований бюджет виявляться хоча й найменш ефективним, але засобом щодо стимулювання виробництва, а не нструментом скорочення виробництва. 2.2. Модель оподаткування Оскльки дохдна частина бюджету залежить головним чином вд податкових надходжень, буде доцльним розглянути у цй робот економетричну модель оподаткування. Розглянемо модель мультиплкатора з оподаткування.

Припустимо, що оподаткування лнйною функцю доходу. Т Та -фY, 0 t 1, тод загальна система рвнянь, що опису мульпплкаор, ма вигляд Cta bYd, t-1 It hYt-1 I0 ДI0 I YorYt Ydt Ct It Gt де d рвень знецнювання, r трансферн платеж, Gt урядов витрати, Ct споживання, It нвестиц. Дана система закрита. Для закрито системи характерн бльш жорстк умови стабльност.

YtabYt-1 d- Ta rYt-1 r, Yta bYt-1 -bd- bTa brYt-1 br, Yt b-brYt-1 a- bd - bTa br a-bd Ta - t, Yt Ab-br a bd Ta r1 b1 r без нвестицй, YtabY - d-TarYt-1rhYt-1I0ДI0, YtabYt-1 - bd - bТa brYt-1 br hYt-1 I0, Yt Ab1 r h a I0 ДI G B-Ta - d r1 - b1 - r - h, Yt Ab br a G bTa d r 1 b1 r, де b b r 1 без нвестицй b1 - r h 1 з

нвестицями b 1 h 1- r без нвестицй b 1 h 1 r з нвестицями. Мультиплкатор з оподаткуванням менший мультиплкатора без оподаткування. Уведення оподаткування робить модель бльш стабльною. 3. Динамчн модел макроекономки, пов язан з бюджетом практичне втлення У данй частин курсово роботи будуть представлен втлення моделей на практиц.

3.1. Прогнозування бюджетних доходв на основ декомпозицйного аналзу Етапи виконання роботи 1. Постановка завдання прогнозування. 2. Переврка ряду на наявнсть тенденц. 3. Переврка ряду на наявнсть сезонних коливань. 4. Вибр модел для прогнозування сезонних коливань. 5. Розрахунок сезонно складово. 5.1. Розрахунок ковзко середньо.

5.2. Розрахунок центровано ковзко середньо. 5.3. Розрахунок оцнки сезонно складово. 5.4. Розрахунок середнх арифметичних значень сезонност для кожного кварталу. 5.5. Переврка рвност 0 суми середнх оцнок сезонно складово. 6. Розрахунок десезоналзованого У. 7. Розрахунок тенденц. 8. Розрахунок випадково складово. 9. Прогнозування бюджетних доходв на 2005 рк, переврка точност прогнозу.

1. Постановка завдання прогнозування. Необхдно проаналзувати наведену множину даних - доходну частину бюджету Донецько област за 20 кварталв табл. 3.1 та встановити, чи можна виявити тенденцю. Якщо стйка тенденця дйсно сну, потрбно використати побудовану модель для прогнозування показника у наступних кварталах. Таблиця 3.1.1. Вихдн дан для прогнозування Рк, кварталПерод tБюджетн доходи по кварталах, тис.грн.2000 р 1 кв.1680,22 кв.27013 кв.3703,44кв.4697,32001

р 1 кв.5520,42 кв.64783 кв.7590,14 кв.8536,72002 р 1 кв.9612,12 кв.10578,13 кв.11650,14 кв.12620,92003 р 1 кв.13763,42 кв.147623 кв.15812,64 кв.16780,12004 р 1 кв.17942,72 кв.18955,33 кв.191001,44 кв.20951,3 2. Переврка ряду на наявнсть тенденц. Спочатку перевримо, що кожний рвень ряду мстить тенденцю. Використамо для цього критерй Фостера Стюарта. S 9, d 5 5,195t12,26893311,677t22,19394522,279tта бл.2,101 t1 tтабл гпотеза про наявнсть тенденц в середньому пдтверджуться. t2 tтабл гпотеза про наявнсть тенденц

в дисперс даних вдносно середнього пдтверджуться. Тобто тенденця сну. 3. Переврка ряду на наявнсть сезонних коливань. Переконамося, що присутн сезонн коливання. Рис. 3.1.1. Доходи бюджету Донецько област по кварталах З даграми бачимо попередньо, що для кожного року у квартал присутнй пк значень, а на квартал припада спад значень. Щороку ц пки спади повторюються, тобто присутн сезонн коливання.

4. Вибр модел для прогнозування сезонних коливань. Дал треба обрати модель для прогнозування сезонних коливань. Амплтуда сезонних коливань практично не змнються, це свдчить на користь адитивно модел. Модель можна представити так У Т S Е, де У фактичне значення доходв бюджету, Т трендове значення, S сезонна вараця, Е помилка випадкова складова.

5. Розрахунок сезонно складово. 5.1. Розрахунок ковзко середньо. Визначимо середнй рвень доходв бюджету у кожному квартал Сервис - Анализ данных - Скользящая средняя. Одержане значення вже не мстить сезонно складово, тому що явля собою середнй обсяг доходв за рк табл. 3.2 5.2. Розрахунок центровано ковзко середньо. Ковзк середн треба центрувати, щоб вони вдносились до тих же

нтервалв часу, що вихдн дан табл. 3.2 5.3. Розрахунок оцнки сезонно складово. Модель адитивного типу, тому для розрахунку оцнки сезонно складово треба зменшити У на центровану ковзку складову табл. 3.2 Таблиця 3.1.2. Розрахунок ковзко середньо, центровано ковзко середньо, оцнки сезонно складово. КварталПерод tКовзка середня за 4 кварталиЦентрована ковзка середняОцнка сезонно складово

Y-TSE11 22 33 675,527,944695,475627,6569,6515655,52558 5,6125-65,212526599,775551,375-73,375375 71,45542,762547,337548531,3566,7375-30,0 37519554,225586,7525,35210579,25604,775- 26,675311594,25634,212515,8875412615,367 6,1125-55,2125113653,125719,412543,98752 14699,1759,6252,375315739,725801,937510, 6625416779,525848,5125-68,4125117824,358 96,27546,425218872,675941,27514,02531991 9,875 420962,675 Сер.арифм.688,6578 5.4. Розрахунок середнх арифметичних значень сезонност для кожного кварталу табл. 3.3 5.5. Переврка рвност 0 суми середнх оцнок сезонно складово. Сума не 0, тому треба коригувати кожне значення. Розрахумо середн арифметичне суми середнх оцнок сезонно складово вднмемо його вд кожного значення табл. 3.3.

Отримане скориговане значення копюмо 5 разв 5 рокв. Це стовпець S табл. 3.4 Таблиця 3.1.3. Розрахунок середньо оцнки сезонно складово скориговано сезонно складово. КварталВсього оцнка по кварталахСередня оцнка сезонно складовоСкоригована сезонна складова150,5512,637513,595312-83,65-20, 9125-19,95473101,787525,4468826,404694-8 4,0125-21,0031-20,0453Сума-3,831250Кор 0,95781 6. Розрахунок десезоналзованого У. Модель адитивного типу, тому треба вдняти з стовпця У стовпець S табл. 3.4 Таблиця 3.1.4. Сезонна компонента десезоналзований

У. КварталS Сезонна компонентаДесезоналзований Y113,59531666,60472-19,9547720,9547326,4 0469676,99534-20,0453717,3453113,5953150 6,80472-19,9547497,9547326,40469563,6953 4-20,0453556,7453113,59531598,50472-19,9 547598,0547326,40469623,69534-20,0453640 ,9453113,59531749,80472-19,9547781,95473 26,40469786,19534-20,0453800,1453113,595 31929,10472-19,9547975,2547326,40469974, 99534-20,0453971,3453 7. Розрахунок тенденц. На основ десезоналзованих значень доходу бюджету Донецько област побудумо даграми з рзними типами лнй тренду лнйна, логарифмчна, полномальна, ступнна, експоненцйна. На кожнй з даграм вдобразимо рвняння коефцнт апроксимац

R2. Знайдемо Т розрахункове в рвняння з даграми, де полномальний тренд, пдставимо значення перодв вд 1 до 20. Результати в таблиц 3.5. Рис.3.1.2. Доходи бюджету без врахування сезонно складово, лнйний тренд. Рис 3.1.3. Доходи бюджету без врахування сезонно складово, логарфмчний тренд. Рис. 3.1.4. Доходи бюджету без врахування сезонно складово, полномальний тренд. Рис. 3.1.5. Доходи бюджету без врахування сезонно складово, ступнний тренд.

Рис. 3.1.6. Доходи бюджету без врахування сезонно складово, експоненцальний тренд. Найбльш яксний тренд полномальний R2 0,8692 бльше за всх близиться до 1. 8. Розрахунок випадково складово. E Y T S табл. 3.5. Таблиця 3.1.5. Т розрахункове, випадкова складова. Полномальний трендT2,8158x2 - 39,731x 729,97 КварталПерод tTрасч. трендове значенняEEЕ211693,0548-26,450126,4501169 9,608522661,771259,1834959,183493502,685 33636,119240,8761140,876111670,85744616, 0988101,2465101,246510250,8615601,71-94, 905394,905319007,01826592,9528-94,998194

,998119024,64137589,8272-26,131926,13189 682,875548592,3332-35,587935,587891266,4 9819600,4708-1,966111,9661133,8655982106 14,24-16,185316,18531261,9643311633,6408 -9,945499,94548798,91272412658,6732-17,7 27917,72789314,278113689,337260,4674960, 467493656,317214725,632856,3218956,32189 3172,155315767,5618,6353118,63531347,274 9416815,1188-14,973514,97349224,20531178 68,309260,7954960,795493696,091218927,13 1248,1234948,123492315,87319991,5848-16, 589516,58949275,21114201061,67-90,324790 ,324698158,549211137,387891,435658629,73 221218,735231305,715241398,327 9. Прогнозування бюджетних доходв на 2005 рк, переврка точност прогнозу. MAD ср. абс.помилка44,57178MSE ср.квадр.помилка2931,487Yсередн716,85520 вд

Yсередн143,371Середня абсолютна помилка не перевищу 20 вд Y середнього, але середня квадратична помилка перевищу 20 вд Y середнього. Тому прогноз виконати можна, але йому не можна довряти. Прогноз на наступний рк виконамо так. До розрахованих на 21-24 пероди трендових значень додамо вдповдну сезонну складову. Y21розр.1150,982Y22розр.1198,781Y23розр.

1332,12Y24розр.1378,281Загальна сума доходв у 2005 роц5060,164 Отже, ми бачимо, що на 2005 рк передбачалося отримати так суми доходв у 1 квартал 1150,98 млн.грн у 2 квартал 1198,78 млн.грн у 3 квартал 1332,12 млн.грн у 4 квартал 1378,28 млн.грн. Всього планувалося отримати доходв на суму 5060,16 млн.грн. Але наш аналз був ретроспективним, тобто ми розрахували доходи на основ даних попереднх рокв на рк,

що вже минув. У 2005 роц фактично було одержано доходв на суму 3717,7. Це значення вдрзняться вд отриманого нами на основ декомпозицйного аналзу, але ми встановили, що нашому прогнозу довряти не можна, тому що MSE 20 Yсеред. Отже, у цьому пункт був зроблений прогноз доходв мсцевого бюджету Донецько област з урахуванням сезонних коливань. Але точнсть прогнозу незадовльна довряти йому не можна.

3.2. Економетрична модель криво бюджетних надходжень Важливий напрям сучасних економчних дослджень моделювання податкових взамовдносин в умовах становлення ринково економки в укранському економчному середовищ. Модельн дослдження дозволяють отримати певн чисельн параметри, за якими можна обрунтувати прийняти правильне ршення при трансформац податково полтики з метою наближення взамовдносин податково системи

з економчним середовищем до бльш рацональних. Оптимальнсть податкових взамовдносин може оцнюватись на основ результатв модельних дослджень, як рунтуються на використанн де так звано криво Лаффера. Згдно з нею, обсяг бюджетних надходжень не буде пропорцйний рвню податкового навантаження при високому податковому навантаженн обсяг надходжень зменшуться внаслдок деструктивних процесв в економчнй дяльност субктв господарювання. Криву бюджетних надходжень визначають у вигляд залежност

FFx, яка ма вигляд Fx xбdNe-xв, 1 де б - коефцнт податково прогрес в- коефцнт згасання економчно активност при введенн сукупно номнально податково ставки х dVn частина валового внутршнього продукту ВВП, вироблена окремим дючим пдпримством протягом року V - ВВП, вироблений протягом аналзованого пероду економкою крани п - кльксть дючих пдпримств N - кльксть пдпримств у державному рестр. Сукупна номнальна податкова ставка х визначаться помсячно

незалежним чином з статистичних даних про доходи зведеного бюджету Украни в розрз окремих податкв за формулою , 2 де xi номнальна податкова ставка на i-й вид податку наприклад, для ПДВ в 1999 р. ця величина складала 0,20, податку на прибуток пдпримств - 0,30 т.д Для окремих видв податкв наприклад, акцизного збору в якост номнально податково ставки використовуться вдношення бюджетних надходжень вд даного виду податку до бази оподаткування, яка оцнються незалежним

чином Fi - мсячн бюджетн надходження вд окремого виду податку F сумарн мсячн бюджетн надходження. Можна показати, що оптимальна сукупна номнальна податкова ставка x0, за яко досягаться максимум бюджетних надходжень, визначаться рвнянням x0 бв. Критерй оптимальност податково системи може бути сформульований так податкова система оптимальною, якщо сукупна номнальна податкова ставка х, якою характеризуються взамовдносини податково системи з економчним

середовищем, дорвню податковй ставц x0, що вдповда максимуму криво бюджетних надходжень. У протилежному випадку ц взамовдносини характеризуються слабким х x0 або надмрним х x0 податковим навантаженням на економчне середовище отже, слд розробляти комплекс правових, економчних та фнансових заходв, як дозволили б зробити рзницю х- x0 мнмальною. Як бачимо, для визначення x0 нам слд визначити параметри а та в криво бюджетних надходжень. Для цього представимо рвняння 1, врахувавши економчний змст величин, що входять

до нього, у вигляд системи рвнянь FV xб, 4 V лe-xв. 5 Для побудови криво бюджетних надходжень можна використати систему лнйно-логарифмчних рвнянь, з яких економетричними методами визначаються невдом параметри б, в, л. Робочими були рвняння, подан у вигляд ln FV бlnx, 6 ln Fx бlnx lnл lnв. 7 Для практичного розрахунку використовуться, в кнцевому варант, трикроковий метод

найменших квадратв. Процедура розрахунку будуться наступним чином. Визначаються щомсячн номнальн сукупн податков ставки х, яким протиставлять вдповдн мсячн значення доходв консолдованого бюджету та мсячн значення валового внутршнього продукту. На основ першого рвняння системи 6 методом найменших квадратв визначаться параметр б. Аналзуючи рвняння 6, можна помтити, що параметр а визначаться через вдношення

FV. Це означа, що в даному випадку несуттвими нфляцйн процеси, отже, ндекс-дефлятор можна не враховувати. Для уточнення параметра в, як правило, сну покрокова терацйна процедура з послдовним вдкиданням пар точок, що мають найбльше вдхилення вд теоретично залежност в плюсовий та мнусовий бк. Стартова ситуаця зображена на рис. 3.2.1. Рис. 3.2.1. Залежнсть величини вдношення доходв бюджету до ВВП в

Укран в 1999 р. вд номнально сукупно податково ставки х в логарифмчних координатах та теоретичне представлення ц залежност прямою початкова тераця Змни параметра а, середньоквадратичиого значення а та коефцнта кореляц r при почергових терацях показан в табл. 3.2.1 з яко видно, що на початковому етап значення а 0,706 з значенням коефцнта кореляц 0,45. Це значення низьке для впевнено дентифкац величини а. Подальш терац змнюють величину а до 0,703, значення коефцнта кореляц в останнй процедур досягло 0,82.

Останн вказу на високий рвень взамозвязку мж статистичними даними, використаними для визначення а в третй терац. Таблиця 3.2.1. Змни параметра а, середньоквадратичного значення у та коефцнта кореляц r в почергових терацях Номер терацауr10,7060,1490,4520,6970,1000,3630 ,7030,0640,82 Наступним завданням було визначення коефцнта в з використанням результатв дослдження а. Коефцнт в рис. 2.2 визначався за рвнянням 7, значення б для його розрахунку було взято рвним 0,703.

Рис. 3.2.2. Статистична залежнсть величини lnF - а lпх вд сукупно номнально податково ставки х та теоретичне представлення ц залежност прямою початкова тераця Промжн значення коефцнта в при здйсненн процедури його послдовного уточнення наведено в табл. 2.2. Необхдно вдмтити, що при розрахунках в також враховувався ндекс-дефлятор для вдповдних перодв 1999 р. Мсячн значення ндекса-дефлятора розраховувались як значення ланцюгового ндекса-дефлятора вартсть бюджетних надходжень приводилась до першого счня названого року.

Таблиця 3.2.2. Змни параметра в, середньоквадратичного значення у та коефцнта кореляц r в почергових терацях Номер терацвуr18,400,1680,48213,750,1190,79311 ,510,0090,81 Як видно, початкове значення коефцнта в рвне 8,40, причому коефцнт кореляц низьким не дозволя впевнено стверджувати про суттвий взамозвязок мж взятими статистичними даними. В наступних терацях коефцнт кореляц зроста, в третй процедур уточнення його величина досягла значення 0,81,

значення в 11,51. При побудов лнйно-логарифмчних залежностей здйснювався тест Гольдфельда-Квандта на предмет дослдження гетероскедастичност збурень. Отриман результати показали, що рзниця в дисперсях пддапазонв не статистично значимою. На рис. 3.2.3 зображено розрахована крива бюджетних надходжень для укрансько економки в 1999 р. та пдносне мсцезнаходження на цй кривй статистичних мсячних бюджетних надходжень.

Легко бачити, що в 1999 р. крива бюджетних надходжень у вибраних координатах визначалась параметрами б 0,703, в 11,51, розрахованими з вдносною похибкою близько 10. В цй систем координат максимум знаходиться при х0 0,061, в той час як середн значення дючо сукупно номнально податково ставки х 0,139. Вдхилення вд оптимуму в бк високих податкових ставок рвне 0,078. Отже, в 1999 p згдно з модельними уявленями, для досягнення оптимуму бюджетних надходжень необхдно було

зменшити номнальн податков ставки в рзних видах податкв приблизно вдвч. Рис. 3.2.3. Крива залежност доходв консолдованого бюджету Украни вд сукупно номнально податково ставки в 1999 р. Ромбами вдмчено статистичн мсячн надходження до бюджету Аналогчн дослдження нами зроблен для кожного з рокв пероду 1993-1999 pp.

В табл. 3.2.3 наведен результати обчислень основних параметрв взамод нацонально податково системи з економчним середовищем Украни величини розрахованих параметрв а, в, величини середнх за рк дючих номнальних податкових ставок xдюче та оптимальних ставок х0, середнх мсячних доходв надходжень бюджету, приведених до х вартост на 1 счня вдповдного року Fcep та оптимальних мсячних доходв бюджету Fo, що вдповдають максимуму криво бюджетних надходжень.

В цй таблиц розраховано також вдповдн вдхилення вд оптимуму як за сукупними номнальними податковими ставками, так за доходами бюджету. Таблиця 3.2.3. Динамка змни параметрв б, в криво бюджетних надходжень, значень х0, xдюче, Дx xдюче - х0, а також величин бюджетних надходжень Fo, Fceр ДF F0 - Fcер. в перод 1993-1999 pp. Рокибвxдючех0ДxFo млн.грн.Fceр. млн.грн.ДF млн.грн.ДFFсер.19930,7782,290,2260,339-0 ,1123,3133,1380,180,05719940,5963,500,26 10,1700,091120,91113,547,380,06519950,64 79,510,2340,0680,1661162,84552,46610,381

,10519960,65012,510,2290,0510,1784752,27 2111,182641,091,25119970,7206,340,1980,1 140,0852296,26,2051,20245,040,11919980,6 5110,250,1410,0630,0782721,672088,40633, 240,30319990,70311,510,1390,0610,0773312 ,942562,13750,810,293 З таблиц видно, що найбльшого значення в було досягнуто в 1996 р. Враховуючи економчний змст параметра в, можна сказати, що в цьому роц були наявн так умови господарювання, коли навть незначне збльшення податкового пресу призводило до суттвого погршення економчного стану господарюючих обктв вони змушен були припиняти роботу.

Можна помтити також, що в динамчних рядах параметрв а та в з загального контексту випадають значення цих параметрв у 1997 р. Можна припустити, що спостережуваний факт може бути зумовлений суттвими змнами у податковому законодавств, як прийшлися саме на цей перод часу. Це, зокрема, змни, повязан з оподаткуванням прибутку пдпримств. Абсолютн значення дючих величин х протягом аналзованого пероду змнювались в межах 0,139 0,261, причому

помтне зменшення значень цього динамчного ряду спостергаться на меж 1996 та 1997 рокв. Це зменшення може бути повязане з виведенням Пенсйного фонду Украни з консолдованого бюджету. Проте важливою нформаця не стльки про абсолютн значення сукупно номнально податково ставки в розглянутий перод, скльки про динамку змни величини вдхилення Дх середньо за рк дючо номнально податково ставки вд оптимально податково ставки, яка вдповда максимуму

криво бюджетних надходжень. Залежнсть Дх Дxt, а також економетричний прогноз ц величини на 2000, 2001 роки показан на рис. 3.2.4. Рис. 3.2.4. Динамка змни величини вдхилення середньорчно дючо сукупно номнально податково ставки вд оптимально у перод 1993 1999 pp. 1 та прогноз ц величини на 2000, 2001 роки 2 Легко бачити, що тльки в 1993 р. економка Украни працювала при дючй ставц, яка була меншою за оптимальну рзниця

Дх хдюче - х0 була вдмна. Отже, в цьому роц була потенцйно сприятлива ситуаця для економчних перетворень з точки зору невисокого податкового навантаження. Вже в 1994 р. ситуаця змнилась кардинально величина Дх зросла по вдношенню до попереднього року на 20,3 вдсоткових пунктв економка працювала при високих податкових ставках. У 1994 р. сукупна номнальна податкова ставка стала вищою за оптимальну на 9,1, у 1995р на 16,6, у 1996р на 17,8. В подальшому темпи змни вдхилення

Дх хдюче - х0 вд оптимуму дещо уповльнюються, ця величина в 1997 р. прийма значення 8,5, 1998р 7,8, 1999 р 7,7. Отже, в перод 1994-1999 рр. економка Украни працювала в режим високих податкових ставок. В якост статистичних даних, як можуть бути використан для прогнозу на 2000, 2001 роки, взято величини Дх за останн пять рокв. Прогноз зроблено на основ допущення логарифмчно лнйно часово залежност величини Дх ln Дx a bt. Методом найменших квадратв отримано значення а -1,51 b -0,24 коефцнт детермнац модел

склав 0,78. Прогнозн величини для 2000 2001 рокв вдповдно рвн Дх 5,3 0,2 Дх 4,2 0, 3. З отриманих даних можна також оцнити ДF Fоптим. Fсер. в перод 1993 1999 pp. Часова залежнсть ДF- ДFt показана на рис. 2.5. Рис. 3.2.5. Динамка змни вдношення величини вдхилення оптимальних вд середньомсячних бюджетних надходжень до величини отриманих надходжень у перод 1993 1999 pp.

Як бачимо, оптимзаця податково системи приведення дючо сукупно податково номнально ставки до оптимально в 1993 р. могла б збльшити бюджетн надходження на 5,7, в 1995 р на 110,5, в 1996 р на 125,1. Протягом останнх трьох рокв така оптимзаця змогла б покращити бюджетн показники не бльше, нж на 30 . Наприклад, в 1999 р. при наявност оптимально податково ставки в бюджет надйшло б не 2562,13 млн грн а на 29,3 бльше, тобто 3312,94 млн грн. Проведене економко-математичне моделювання залежност бюджетних

надходжень вд сукупно номнально податково ставки да критерй, за яким можна обрунтувати управлнськ ршення щодо розробки комплексу органзацйно-правових заходв та часового графка х виконання з метою зменшення податкового навантаження на субкти господарювання. Такий критерй може бути одним з основних складникв системи пдтримки прийняття ршень щодо реформування податково системи в умовах нестабльно економки. Висновки

В робот був проведений аналз снуючих моделей, як застосовуються на макроекономчному рвн у сфер бюджету як державного, так мсцевих. Бльш детально були розглянут модел, як стосуються дохдно частини бюджету. Була розглянута модель оптимзац податково системи, за допомогою яко можна збльшити податков надходження до бюджету адже податки головним джерелом наповнення бюджету. Проаналзована модель на основ криво Лафера, яка вдобража залежнсть бюджетних надходжень вд рвня податково

ставки. Був виконаний прогноз доходно частини бюджету Донецько област на наступний рк. Лтература 1. Равкович Макроекономчне прогнозування. К. КНЕУ, 2003. 2. Лондар С.Л. Економетря засобами MS Excel. К. Видавництво вропейського унверситету, 2004. 3. Матвйчик А.В. Аналз та прогнозування розвитку фнансово-економчних систем з використанням теор

нечтко логки. Монографя. К. Центр навчально лтератури, 2005. 4. Втлинський В.В. Моделювання економки. К. КНЕУ, 2003. 5. Кочура .В Косарв В.М. Моделювання макроекономчно динамки. К. Центр навчально лтератури, 2003.