ПЛАН1. Роль інформації у діяльності ОВС2. Інформаційне забезпечення ОВС та напрями йогоздійснення3. Інформаційна система ОВС4. Шляхи оптимізації інформаційного забезпеченняОВС
ВСТУП
Сучаснийетап розвитку суспільства і становлення України як суверенної державихарактеризується нечуваним зростанням ролі управління, ускладненням ірозширенням його завдань у всіх сферах людської діяльності, які з успіхомрозв'язуються на засадах нового інформаційно-методичного забезпечення.Висококваліфіковане, раціонально збалансоване та організоване управління набазі сучасного інформаційного забезпечення у зовнішній і внутрішній політицідержави та системі державного господарювання, зокрема, в правоохороннійдіяльності, організації боротьби зі злочинністю та профілактиці правопорушеньвиступає нині надійною запорукою успіху, законності, прогресу та правопорядку.
Такимчином, на сучасному етапі розвитку України спостерігається необхідністьвивчення сутності інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ, тому щовоно є одним із гарантів та способом забезпечення ефективності бротьби зізлочинністю, захисту прав і свобод українського суспільства в цілому й окремихйого членів. Адже не слід збувати давню мудрість: „Попереджений – значитьозброєний”.
Сутьдосліджуваного питання торкається не тільки особливості інормаційногозабезпечення ОВС України, але й систематизації даних в єдину інформаційнусистему, створення та вдосконалення якої є необхідною умовою діяльностіправоохоронних органів України.
Темоюданої курсової роботи з навчальної дисципліни «Управління в ОВС України » є«Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи йогооптимізації ». Мета даної роботи полягає в розгляді питання про інформаційногозабезпечення органів внутрішніх справ та вивченні джерел відповідногозаконодавства, ознайомленні з поняттям інформації, розгляді інформаційноїсистеми МВС. Необхідним для повноти вивчення ролі інформаційного забезпеченняорганів внутрішніх справ є розгляд та аналіз його недоліків та пошук шляхівоптимізації інформаційної роботи. Відмітимо, що без інформації неможливездійснення усіх функцій управління: аналітичної роботи, планування, наданнядопомоги, контролю, кадрового забезпечення. Інформаційна робота приводить інформацію до виду,придатного для використання при здійсненні цих функцій управління. Організаціяінформаційної роботи підвищує її ефективність. Значення інформаційної роботивизначається важливістю інформації. У ОВС України інформація — це систематизовані знання про станзлочинності, практику протидії правопорушенням, організацію роботи правоохоронних органів.
Завданнямданої роботи, насамперед, є систематизація знань про становлення й розвитокінформаційного забезпечення ОВС України, спроба аналізу основних основнихнапрямів його здійснення. Завданням є, також, простежування еволюційногорозвитку інформаційних підсистем.
Актуальністьтеми «Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхийого оптимізації» і поставленого в ній питання про важливість інформації вроботі правоохоронних органів полягає в тому, що проблеми отримання тараціонального її застосування, з огляду на прогресивний науково-технічнийпрогрес, належать до числа найскладніших і ключових. Необхідною умовою науковоїпраці є теоретичне осмислення цих проблем. І це особливо важливо, тому щозлочинність, як і всі соціальні явища, має здатність безупинно розвиватися, вбираючив себе новітні світові наукові досягнення, виробляється адекватними реаліямижиття та отримує складний характер. Цей факт зумовлює потребу вдосконаленняінформаційно-методичного забезпечення.
Методомдослідження даного питання є вивчення літератури, присвяченої обраній темі,систематизація й узагальнення отриманих знань. Також ми використовуємо методпорівняльного аналізу, що дозволить повною мірою оцінити основні положеннядосліджуваного питання й зробити відповідні висновки.
РОЗДІЛ І. Роль інформації у діяльності ОВС
Перш,ніж почати розгляд сутності інформаційного забезпечення органів внутрішніхсправ, ми повинні дослідити поняття „інформація”.
Згідноіз ст.1 закону України «Про інформацію» під інформацією слід розумітидокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, щовідбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Ізвищевказаного поняття можна сформулювати висновок про те, що інформація в ОВС –це відомості, які відображають стан злочинності, охорони громадського порядкута умови зовнішнього середовища, характеризують сили та засоби, а також,результати діяльності ОВС [6, с.134].
Поняття„інформація” в соціальній сфері за своїм значенням найближче підходить допонять „дані”, „відомості” з усіма притаманними їм властивостями: вірогідність,повнота, первинність, вторинність, старіння тощо. Згідно до коментованих статейзакону України «Про інформацію» під комп'ютерною інформацією розуміютьсяне самі дані, а форма їх представлення у машинному вигляді, тобто сукупністьсимволів яка зафіксована у пам'яті комп'ютера, або на машинному носії (дискеті,оптичному, магнітооптичному диску, магнітній смузі або іншому матеріальномуносії). Прирозгляді справ слід враховувати, що за певних обставин й фізичні поля можутьвиступати носіями інформації [10, с.5]. За джерелами отримання інформації її поділяють на первинну івторинну, за формою фіксації — на документальну і недокументальну; за способомпередачі – на ручну та механізовану; за способом обробки – на вихідну таоброблену.
Безінформації немає процесу управління, без неї неможливо сформулювати ціліуправління, оцінити ситуацію, визначити проблеми, спрогнозувати розвиток подій,підготувати управлінські рішення, проконтролювати їх виконання. Сфера охорониправопорядку є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійноговдосконалення, взаємодії правоохоронних структур, що можливе тільки приналежному інформаційному забезпеченні [4, с.240].
Уцьому плані варто навести точку зору Р.А. Калюжного, з якою ми повністюпогоджуємося. Він, зокрема, вважає, що при організації системи інформації ворганах внутрішніх справ необхідно враховувати ряд вимог, реалізація якихзабезпечує її ефективність, а саме: інформація має бути, по-перше, необхідною;по-друге, достатньою; по-третє, мінімальною; по-четверте, вірогідною; по-п'яте,надійною; по-шосте, сучасною; по-сьоме, оперативною, по-восьме, систематичною,по-дев’яте такою, яка може використовуватися для машинної обробки, тобтомінімально формалізованою і з максимальною уніфікацією носіїв інформації. Нажаль, на практиці ці вимоги виконуються далеко не завжди. Так, загалом, відомо,що без необхідної вірогідності інформації про об'єкт управління не можнадостатньо професійно, грамотно і ефективно організувати його роботу, навітьвикористовуючи і найсучасніші та найбільш досконалі методи управління.Підвищення вірогідності інформації при цьому можна здійснити, наприклад, зарахунок скорочення ланок опрацювання, підвищення відповідальності завірогідність даних, більш широкого впровадження сучасних технологічних засобівтощо [13, с.172].
Відмітимо,що чим складніше та масштабніше завдання постає перед ОВС, тим відповідно івищі критерії оцінки до інформації яка стосується його: її аналізу та захисту.Захист інформації розглядається як діяльність, спрямована на запобігання витокуінформації з обмеженим доступом (інформації, що складає таємницю ), а також позапобіганню різноманітного роду несанкціонованих і небажаних умисних впливів наінформацію та її носії, тобто діяльність, спрямована на захист інформації [6,с. 130].
Адже,без добре налагодженої інформаційної роботи ОВС перевага завжди буде на боцізлочинців, які зможуть вільно вибирати час та місце вчинення злочину та матинеобмежені можливості для цього. Інформаційно-аналітична робота – невід’ємнаскладова управлінської діяльності на всіх рівнях функціонування ОВС. Цестосується в першу чергу боротьби зі злочинністю. Hе знаючи реального станусправ на місцях, не можливо попередити негативні тенденції, оперативно керуватисилами та засобами, вчасно надавати підпорядковуваним органам та підрозділамнеобхідну допомогу, впливати на організацію та кінцевий результат їх роботи [12, c. 258]. Самеінформаційна робота є самостійною функцією управління правоохоронних органів.Це сукупність суворо регламентованих операцій, що проводяться над інформацією іїї носіями. Доскладу таких операцій входять збір, підготовка, обробка даних. У свою чергу,збір містить у собі фіксацію і передачу даних. Підготовка поєднує приймання,редагування, формалізацію даних. Обробка складається із введення, збереженняданих, обробки масивів інформації [8, c. 53].
Інформаційнаробота має потребу в її організації. Організація інформаційної роботи — це впливна дану роботу з метою її оптимізації, тобто одержання найбільш ефективного результату при найменших зусиллях івитратах. Інформаційна робота плюс її організація складають поняттяінформаційного забезпечення. Інформаційна робота — складова частина інформаційноїсистеми, який притаманні наступні компоненти: люди (персонал), інформація,технічні засоби, методи, процедури збору та перетворення інформації [4, c. 3].
Підводячипідсумки по розглянутому питанню, можемо сформулювати висновок про те, щовизначення змісту й обсягу початкової інформації, необхідної для здійсненняефективного управління органами внутрішніх справ, має велике значення дляфункціонування усієї інформаційної системи, оскільки, наявність вказаноїінформації дозволяє визначити перспективи змін обсягу роботи органів внутрішніхсправ, зробити висновки про те, на яких ділянках роботи мають бути зосередженіосновні зусилля органів внутрішніх справ, які регіони, об'єкти й галузіекономіки вимагають більшого профілактичного впливу, як найбільш раціональнорозподілити сили і засоби ОВС, як їх використати, які корективи потрібновносити у форми і методи їх роботи.РОЗДІЛ ІІ. Інформаційне забезпечення ОВС танапрями його здійснення
Розглядаючистан, проблеми та стратегію розвиток інформаційного забезпечення органіввнутрішніх справ, слід зауважити, що основи існуючого інформаційногозабезпечення органів внутрішніх справ України було закладено ще у 70-х роках таорієнтоване в напрямі інформаційної підтримки оперативно-службової діяльностіпідрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той часдосягалося загальною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудовивідображали притаманний для того періоду рівень розвитку технічних засобів ідосягнень технології. Поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна базазагальновідомчих інформаційних підсистем органів внутрішніх справ поступовоперестала відповідати вимогам сучасності.
Інформаційнезабезпечення управління органами внутрішніх справ України є одним із провіднихпитань, що вирішуються на сучасному етапі розвитку правоохоронних органівУкраїни.
Постійнациркуляція різноманітної інформації між складовими частинами системи органіввнутрішніх справ, між системою ОВС у цілому і її навколишнім середовищем єобов'язковим атрибутом управління органами внутрішніх справ. Тільки завдякиінформаційним процесам система органів внутрішніх справ може ефективно впливатина зовнішнє її оточення, направляти свою діяльність на успішне вирішеннязавдань, що стоять перед нею, здійснювати координацію між її складовимичастинами [4, с. 301].
Інформаційнезабезпечення органів внутрішніх справ являє собою органічну єдність роботи щодовизначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійсненняуправління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання,систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосуваннярізноманітних методів, методик і технічних засобів.
Інформаційнезабезпечення управління органами внутрішніх справ передбачає створення передумовдля комплексного вирішення завдань, що стоять перед органами внутрішніх справ,надання суб'єктами управління ОВС науково обгрунтованої інформації дляефективного виконання управлінських функцій.
Управлінняорганами внутрішніх справ здійснюється у двох напрямках: 1) зовнішньому — длязабезпечення впливу системи органів внутрішніх справ на стан правопорядку удержаві шляхом виконання основних функцій ОВС (охорона громадського порядку,попередження і розкриття шочинів, розшук злочинців, провадження дізнання іпопереднього розслідування у кримінальних справах, забезпечення виконаннявироків, підтримання паспортного режиму, боротьба із пожежами, забезпеченнядорожнього руху); 2) внутрішньому — для створення оптимального режиму роботисамої системи органів внутрішніх справ (планування, організаціяінформаційно-аналітичної роботи, підбір, розміщення, виховання і навчаннякадрів, раціональне використання сил і засобів, статистична звітність, контрольза виконанням рішень, фінансово-економічна діяльність тощо [3, с.161].
Нормативно-правовубазу системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ Українискладають: Конституція України, закони України: «Про міліцію»;«Про оперативно-розшукову діяльність»; «Про державну статистикув Україні»; «Про інформацію»; «Про дорожній рух»;«Про державну таємницю»; «Про захист інформації вавтоматизованих системах»; «Про корупцію», кримінальний ікримінально-процесуальний кодекси України, накази МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ Українита інші документи, що регламентують засади використання інформації у боротьбізі злочинністю.
Всистемі МВС України нормативно-правове регулювання передбачає використаннятрьох груп нормативно-правових документів: а) закони України, укази ПрезидентаУкраїни, постанови Кабінету Міністрів України; б) накази та розпорядженняМіністра внутрішніх справ, рішення колегії міністерства; в) накази керівництваГУМВС, УМВС, УМВСТ [10, с. 6].
Режимзахисту інформації встановлюється: відносно відомостей, віднесених до державноїтаємниці – уповноваженими органами на підставі закону України «Продержавну таємницю»; відносно конфіденційної документованої інформації –власником інформаційних ресурсів на основі існуючого та чинного законодавстваУкраїни [13, c. 173].
Правила єдиного обліку злочинів та осіб, що їх вчинили, поширюються на всіоргани внутрішніх справ та прокуратури. У зв'язку з цим Генеральна прокуратураУкраїни та МВС розробили документи первинного статистичного обліку, єдині длявсіх органів дізнання, попереднього розслідування й прокуратури, які набраличинності з 1 січня 1996 р. 21 грудня 1995 р. було затверджено інструкції«Про єдиний облік злочинів» та «Про порядок заповнення таподання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, рухукримінальних справ і протоколів про злочини». 28 липня 1994 р.Міністерство юстиції України затвердило Інструкцію по судовій статистиці. Нинідіють нові інструкції, затверджені 26 березня 2002 р. спільним наказомГенеральної прокуратури України, Служби безпеки України, МВС України, Державноїподаткової адміністрації України та Міністерства юстиції України [9, c. 45].
ВІнструкції про порядок заповнення та подання документів первинного облікузлочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ і протоколів прозлочини, затвердженій наказом Генерального прокурора України і Міністравнутрішніх справ України від 21 грудня 1995 р. № 22/835 вказано, що первиннийоблік в органах прокуратури і внутрішніх справ здійснюється шляхом заповненнятаких облікових документів:· статистична картка на виявлений злочин (форма1);· статистична картка про наслідки розслідуваннязлочину (форма 1.1);· статистична картка про результати відшкодуванняматеріальних збитків; та вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2);· статистична картка на особу, яка вчинила злочин(форма 2);· статистична картка про рух кримінальної справи(форма 3);· статистична картка на злочин, за вчинення якогоособі пред'явлено обвинувачення (форма 4);· довідка про наслідки розгляду кримінальноїсправи судом (форма 6);
· форма журналу обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, яківчинили злочин[9, c.46].
Цідокументи первинного обліку є підставою для складання статистичної звітності, івносити до них будь-які доповнення та зміни забороняється, оскільки вони єдинідля всіх органів внутрішніх справ та прокуратури.
Документипервинного обліку про нерозкриті злочини не знищуються, а зберігаються успеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу. Статистичні карткизаповнюються прокурорами, слідчими та органами дізнання при порушенні ірозслідуванні кримінальної справи негайно після прийняття рішення у справі,після чого їх направляють до обліково-реєстраційного підрозділу ОВС. У додатку до Інструкціїнаведено «Пам'ятку слідчим та працівникам органів дізнання по наданню УОІ(ВОІ) обліково-реєстраційних документів по кримінальних справах і матеріалах,протокольному провадженню». За законність взяття особи на облік несутьвідповідальність працівники органів внутрішніх справ, які оформляють обліковукартку. Порядок взяття на облік особи, злочину, події, речових доказів та іншихоб'єктів інформації визначається вищезгаданою інструкцією[13, c. 170].
Документипервинного статистичного обліку підлягають зберіганню в обліково-реєстраційнихпідрозділах протягом року після складання на їх підставі звіту про злочинністьі осіб, які вчинили злочини в минулому році, за умови, що за справами,направленими зі обвинувальним висновком до суду, в обліково-реєстраційнийпідрозділ надійшла з суду статистична довідка про результати судового розглядукримінальної справи (за формою 6). Накопичуючи дані для інформаційної системи,працівники органів внутрішніх справ повинні виходити з того, що правовимипідставами взяття особи на облік є: протокол затримання підозрюваного;постанова слідчого, органу дізнання, прокурора про обрання заходупроцесуального примусу — взяття під варту; протокол затримання підозрюваного;постанова слідчого, дізнання прокурора про запобіжний захід — попереднєув'язнення, підписка про невиїзд; постанова про притягнення особи як обвинуваченого;вирок або ухвала суду; рішення органу внутрішніх справ про адміністративнувідповідальність; інформація НЦБ Інтерполу про іноземців, що розшукуються натериторії України [10, с. 7].
Якбачимо, в Україні завдяки нормативно визначеному порядку єдиного облікуздійснюється реєстрація злочинів та осіб, які їх вчинили, і, в ідеалі,вводяться у статистичну звітність стовідсоткові дані про зареєстровані злочини.Чого нескажеш про деякі інші країни світу. На підтвердження зазначеного вище наведемодекілька прикладів. Наприклад, у США дані офіційної кримінальної статистикимістяться в Єдиних звітах про злочинність (Uniform Crime Reports — UCR): поліція повідомляє прозлочини. А саме, у США немає в цілому обов'язкової та всеохоплюючоїстатистичної звітності про стан злочинності, як це визначено і практикується вУкраїні та інших країнах СНД і світу [6, с. 107].
Основнимизавданнями функціонування системи інформаційного забезпечення ОВС вважаються:забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному,систематизованому та зручному для користування вигляді співробітниками тапідрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшукузлочинців; збір, обробка та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової,оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної, і контрольної інформації дляоцінки ситуації та прийняття обгрунтованих оптимальних рішень на всіх рівняхдіяльності ОВС; забезпечення динамічної та ефективної інформаційної взаємодіїусіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державнихустанов; забезпечення захисту інформації. Органи внутрішніх справ користуються й іншимінформаційним забезпеченням. За доступністю його можна поділити на відкрите ізакрите забезпечення. Відкрите – це забезпечення зовнішного загальногокористування, наприклад, обласні адресно-довідкові картотеки (адресні бюро), азакрите — обмеженого користування, наприклад, оперативно-довідковакартотека джерел інформації, призначене тільки для певної категоріїпрацівників, допущених до оперативно-розшукової діяльності. Окремі служби МВСстворюють свої специфічні інформаційні системи, які забезпечують функціональнудіяльність структури. Такі системи мають Головне управління пожежної охорони,Державна служба охорони, Медичне управління і деякі інші. За широтою охопленнярозрізнюють комплексні й галузеві інформаційні системи. Комплексні забезпечуютьінформацією всю систему управління, галузеві – окремі функції управління.
Такимчином, ми бачимо, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являєсобою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якостіінформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодораціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення таобробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик ітехнічних засобів [3, c. 161].
Данаінформаційна робота ОВС регулюється такими нормативно-правовими документами,як: а) закони України, укази Президента України, постанови Кабінету МіністрівУкраїни; б) накази та розпорядження Міністра внутрішніх справ, рішення колегіїміністерства; в) накази керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Важливе значення вборотьбі зі злочинністю взагалі також має вищезгаданий облік злочинів та осіб,що їх вчинили, в органах внутрішніх справ (ОВС), прокуратури й суді.РОЗДІЛ ІІІ. Інформаційна система ОВС
РозділІнформація збирається через інформаційні системи «Інформаційна система, — підкреслюють В.Т.Жигалов та Л.М. Шимановська, — це система, яка призначена длязбирання, передачі, обробки, зберігання і надання інформації, необхідної дляпроцесу управління, за допомогою якої здійснюється комунікація між суб’єктом таоб’єктом управління [3, c. 159].
Управлінняорганами внутрішніх справ як у зовнішньому, так і внутрішньому напрямкугрунтується на власній інформаційній системі, елементами якої є:
а)зосередження у відповідних інформаційних масивах (банках даних) відомостей,необхідних для здійснення основних функцій органів внутрішніх справ іуправління структурними підрозділами системи ОВС; б) джерела отримання цихвідомостей і схеми потоків інформації; в) засоби обліку, зберігання і переробкиінформації; г) канали зв'язку і передачі інформації, персонал суб'єкта іоб'єкта управління, що забезпечує діяльність інформаційної системи ОВС.
Головнамета інформаційної системи полягає в тому, щоб на підставі зібраних початковихданих отримати похідну, підсумкову інформацію, яка буде складати основу дляпідготовки управлінських рішень у системі органів внутрішніх справ [2, с. 35].
Інформація,необхідна для здійснення управління органами внутрішніх справ, накопичується,обробляється і зберігається в єдиному інформаційному масиві (банку даних).
Системаінформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистемпевних обліків, побудованих з урахуванням дотримання та забезпеченнязагальновизначених та обов'язкових вимог: нормативно-правової бази,організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів, навчання таперепідготовки кадрів; комп'ютерних, програмних, телекомунікаційних засобів татехнологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Основноюметою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України євсебічна інформаційна підтримка діяльності ОВС у боротьбі зі злочинністю наоснові комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних таінших заходів. Формування загальновідомчих та галузевих інформаційнихпідсистем, які складають основу системи інформаційного забезпечення ОВС,здійснюється згідно з такими принципами: функціонального призначення.нормативно-правової забезпеченості; фактичності даних; доцільності впровадженнята експлуатації; нарощення та ровитку [13, с. 173].
Інформаційніпідсистеми як складові частини системи інформаційного забезпечення, призначенідля збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямківобліків і орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, маютьзагальновідомчий характер і належать до загальновідомчих інформаційних систем.
Належністьінформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципамитериторіальності, специфіки використання та обсягом інформації, якаобробляється. Перший рівень – центральний, інтегрує інформаційні підсистеми ОВСзагальновідомчого значення та галузевих служб МВС України. На центральномурівні інтегрується інформація, що використовується при аналізі, плануванні,прийнятті рішень та проведенні в межах України оперативно-розшукових, слідчихта інших спеціальних заходів по боротьбі зі злочинністю. До складуінформаційних обліків першого рівня входять: а) банки кримінологічноїінформації про надзвичайні події, нерозкриті тяжкі та резонансні злочини,викрадені, загублені та вилучені предмети, знаряддя скоєння злочинів, речовідокази, осіб таких категорій: особливо-небезпечних рецидивістів; гастролерів;оголошених у розшук; організаторів і членів злочинних угруповань, кілерів;засуджених за злочини, пов'язані з наркотиками, торгівців наркотичнимиречовинами, схильних до вчинення злочинів, які посягають на інтереси держави;безвісти зниклих; невпізнаних трупів та невідомих хворих; б) банкоперативно-довідкової інформації, що містить дані алфавітного тадактилоскопічного обліків раніше засуджених осіб; в) банк статистичноїінформації, що містить дані про стан злочинності та результати боротьби з нею;г) банк спеціальної інформації; д) банк паспортної реєстрації громадян; е) банкз інформацією про зареєстрований автотранспорт; є) банк з інформацією прозареєстровану вогнепальну зброю; ж) банки даних адміністративно-управлінськогопризначення; з) банки даних спеціалізованого призначення галузевих служб; и)банки даних архівів та спеціальних фондів [5, с. 8].
Другийрівень – регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовимизагальновідомчих інформаційних підсистем, і використовуються службами ГУМВС, УМВС,УМВСТ. У складі банків даних регіонального рівня інтегрується інформація, яканадходить з міськрайлінорганів, має регіональний характер та містить дані пронадзвичайні події, злочини та адміністративні правопорушення, підприємства,організації та установи, зареєстрований автомототранспорт, вогнепальну тагазову зброю, викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання,осіб криміногенних категорій; обліки адресних бюро, оперативно-довідкових ідактилоскопічних картотек, адміністративно-управлінського та спеціальногопризначення, галузевих служб, архівів та спецфондів.
Третійрівень – територіальний, охоплює інформаційні обліки, що є складовимизагальновідомчих інформаційних підсистем і які використовуються в міських,районних та лінійних ОВС, спеціалізованих підрозділах міліції.
З1985 р. в органах МВС почав формуватися єдиний автоматизований банк даних(АБД), у якому до цього часу зосереджується інформація, необхідна дляздійснення органами внутрішніх справ основних функцій та управління підрозділамисистеми МВС.
Автоматизований банкданих в Україні функціонує на трьох рівнях: державному, обласному та нарівні місцевих органів [3, c. 163].
Основнимибанками даних обчислювального рівня є „АБД область”, АІС „АПРА”, АІС „Автомобіль”.
«АБД- область» включає в себе інформацію: про осіб, які схильні до скоєння злочинівабо представляють інший оперативний інтерес для ОВС (біографічні дані,прикмети, спосіб скоєння злочину); дані статистико-аналітичного характеру; пронерозкриті злочини (спосіб скоєння, предмет злочинного посягання, час, місце);кримінальні справи та прийняті за ними процесуальні рішення; про предмети зіндивідуальними номерами або особливостями (автомототранспорт, зброя,радіоприймачі, годинники тощо), що були викрадені, вилучені, виявлені; промисливську і спортивну зброю, яка знаходиться у користуванні громадян таорганізацій; інформація дактилотек, фото- та відеотек.
В АІС«АПРА» зосереджено інформацію про осіб та скоєні ними адміністративнихправопорушення. АІС «Автомобіль» містить у собі відомості про зареєстрованіавтомобілі та їх власникові.
Головнимбанком даних державного рівня є «АБД Центр», що вміщує інформацію про осіб(особливо небезпечних рецидивістів, «гастролерів», бродяг оголошених уміждержавному розшуку), тяжкі нерозкриті злочини та викрадення [3, c. 164].
Привикористанні існуючих автоматизованих масивів можна одержати таку інформацію:про наявність відомостей на особу, що перевіряється, на якому обліку вонаперебуває (перебування у розшуку, під адміністративним наглядом), чи є вонаособливо небезпечним рецидивістом, бродягою; про біографічні відомості, клички,специфічні прикмети зовнішності, способи скоєння злочинів, злочинні зв'язки,якщо такі дані закладено; про можливу причетність до скоєння нерозкритих злочинів(за даними специфічними прикметами, характерним способом скоєння злочинів таін.); про скоєння особою, яка перевіряється, адміністративних правопорушень;про наявність у особи, яка перевіряється, мисливської зброї, автотранспортнихзасобів; про викрадення автотранспортних та механізованих засобів; пронерозкриті злочини, тяжкі нерозкриті злочини (спосіб скоєння, предметзлочинного посягання, час, місце); яким органом внутрішніх справ розшукуютьсявикрадені та вилучені номерні речі, зброя, автомототранспортні засоби; проналежність автомототранспортних засобів; іншу оперативно-облікову тастатистико-аналітичну інформацію.
Великіобсяги інформації накопичено у банках даних локальних обчислювальних мереж МВС України. Перша локальнаобчислювальна мережа МВС України була впроваджена у 1991 р., її користувачамистали керівництво МВС та провідні служби управління [5, с.7].
Обсягиі характер даних залежить від оперативної обстановки, соціальної та економічноїспецифіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.
Насьогодні інформаційна мережа являє собою сукупність локальних обчислювальнихмереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційнусистему.
Локальнамережа кожної галузевої служби є автономною і може функціонувати самостійно.Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються тасупроводжуються відповідними службами апарату міністерства. Доступ до баз данихздійснюється безпосередньо з робочих місць працівників.
Наданий час у кожному без винятку органі дізнання працюють найбільш розповсюдженіавтоматизовані бази даних (у подальшому – АБД): „РВВС", „ЖРЗПЗ" (до2004 р. – „КОЗП"), „Особа", у кожному підрозділі ДАІ (МРЕВ, ДАІ)працюють автоматизовані інформаційні системи (у подальшому – АІС): Національнаавтоматизована база даних „Автомобіль", „Угон", „Державнийномер", „Документ", „Дорожньо-транспортна пригода",„Техогляд", „СНД — Інтерпол", „Митниця", „Адмінпрактика", єтакож і локальні АІС — такі як „Штрафний майданчик", „Арешт", воперативних підрозділах також є свої різноманітні оперативно-розшукові тапрофілактичні бази даних. Треба зазначити, що й у неоперативних службах існуютьсвої облікові системи. Наприклад, у дозвільній системі – база про номернийоблік зброї, у паспортній службі — база даних про втрачені паспортні документи,у службі міліції громадської безпеки — система обліку адміністративнихправопорушень тощо. Також існують і різні статистичні обліки. Слід додати, щобільшість автоматизованих баз даних та інформаційних систем (практично завинятком баз оперативного обліку) мають відповідну „вертикаль", кудиканалами електронної пошти (або каналами мережі Інтернет) підпорядкованіпідрозділи передають усю накопичену інформацію [3, с. 166] .
Длячергових частин органів внутрішніх справ розроблено автоматизовану системуоперативного інформування, яка являє собою комплекс інформаційних, програмних,технічних, організаційних засобів, що призначені для збору, зберігання, контролюта видачі інформації в Черговій частині [2, с. 32].
Інформаційнімасиви автоматизованої системи оперативного інформування чергових МВСвикористовуються для: централізованого збору, обробки та зберігання відомостейпро зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни заяви іповідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України;отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточнийабо інший день; аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, якідозволяють виявити основні тенденції динаміки як окремих видів, так і всієїзлочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії; видачіінформації державним органам, керівництву та галузевим службам МВС у формах: а)оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділахвнутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстрованізаяви та результати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами застаном обліково-реєстрованої дисципліни; організації розкриття злочину погарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оперативноїінформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі»тощо, пов'язаних із задачею «Заява»); видачі добового звіту про злочини таподії в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статистичноїінформації у табличному та графічному видах); отримання інформації від черговихчастин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку дляоперативних управлінських рішень [3, с. 167].
ВУправлінні оперативної інформації МВС України та УМВС областей, а також уміських, районних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюється кримінальнареєстрація осіб та інших об’єктів, що становлять оперативний інтерес тасприяють розкриттю злочину.
Збірінформації для автоматизованого банку даних про об'єкти кримінальної реєстраціїздійснюється за допомогою єдиних карток збору інформації усіх рівнів.
Важливемісце в системі інформаційного забезпечення управління органами внутрішніхсправ займають канализв'язку і передачі інформації. В даний час в системі органів внутрішніх справстворено телекомунікаційні системи для здійснення звязку і передачі інформаціїз банку даних.
Так,для безпосереднього звернення в «АБД Центр» з УМВС областей та міськрайвідділіввикористовуються підсистема «Телеграф» і підсистема обробки запитів потелефонних каналах зв'язку. Система «Телеграф» дозволяє проводити обробкузапитів в «АБД Центр» за такими напрямками: а) підсистема «Особа»; б) підсистема„Номерні речі”; в) підсистема „Автомобіль”.
Водному запиті можна перевіряти до 30 осіб, речей, зброї та автотранспортнихзасобів. Правила набору запитів містяться у відповідних інструкціях, які є увсіх інформаційних управліннях УМВС областей України. Абонентом системи«Телеграф» може стати будь-який орган внутішніх справ, обладнаний звичайнимтелеграфним апаратом, персональним комп'ютером із спеціальним адаптером [3, c. 170].
Дляздійснення зв'язку і передачі інформації в системі органів внутрішніх справвикористовується електронна пошта, телеграф, письмовий зв'язок, особистезвернення працівника ОВС [5, с. 3].
Підсумовуючивищесказане, відмітимо, що за масштабом інформаційні системи, як зазначалосьраніше, поділяються на загальнодержавні в межах МВС України, регіональні(обласні) в межах УМВС області (на транспорті) і місцеві (міські, районні) вмежах УМВС міста, району. Зокрема, принцип дії розглянутої системиінформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ заснованийсаме на кримінальній реєстрації. Для всіх видів інформаційного забезпеченняважливе значення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформації,її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційномузабезпеченні управління органами внутрішніх справ є ефективне використанняінформації для прийняття управлінських рішень та їх реалізації.РОЗДІЛ ІV. Шляхи оптимізації інформаційногозабезпечення ОВС
/>Стрімкий розвиток інформаційних технологій у світовому просторіпризвів до активного їхнього використання у боротьбі зі злочинністю. Основними тенденціямирозвитку інформаційних систем у правоохоронній сфері є: удосконалення форм таметодів управління системами інформаційного забезпечення; централізація таінтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх інформаційнихтехнологій для ведення кримінологічних та криміналістичних обліків; широкевикористання ефективних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованихзасобів захисту інформації; налагодження ефективного обміну кримінологічноюінформацією на міждержавному рівні [2, c. 32].
Вважаємоза доцільне, розглянути основні недоліки, що існують сьогодні у сферіінформаційного забезпечення, до яких вінесено: незадовільнематеріально-технічне та програмне забезпечення органів внутрішніх справ(відсутність дійових програмних розробок, технічних можливостей, каналівпередачі інформації, відсутність засобів захисту обчислювальної техніки);недостатня поінформованість населення: відсутність висвітлення в центральних тамісцевих засобах масової інформації діяльності територіальних органів і підрозділівОВС, відсутність публікацій відкритих матеріалів щодо роботи, спрямованої напротидію злочинності.
Аналіз стануінформатизації, наведений в Концепції розвитку системи інформаційногозабезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 — 2000 роки, показав, щоіснуючі банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідковогопризначення, розробка і впровадження яких були здійснені наприкінці 80-х тапочатку 90-х рр., в чималій мірі застаріли й не виконують покладенихна них функцій. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяєвизначити їх основні недоліки: неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банківданих; дублювання збирання ібагаторазова переробка однакових даних різними галузевими службами і на різнихрівнях; багаточисельність танедосконалість первинних облікових документів; слабкий інформаційний зв'язок міжобліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими і довідковими фондами різнихслужб;відсутність реальної та належної інформаційної взаємодії між зацікавленимиорганами, департаментами й установами (тривалість очікування відповіді назапит, у зв'язку з чим виключається оперативність дій в екстремальнихситуаціях); недостатняповнота і вірогідність даних; несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службовоїінформації через недосконалість технології подання відомостей в банки даних іслабкого використання сучасних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку; практикувсілякого роду укриття злочинів від державної статистичної звітності(перекваліфікація злочину з більш тяжкого на менш тяжкий, безпідставні відмовив порушенні кримінальних справ та їх призупинення, неприйняття повідомлень прозлочини тощо), що призводить до викривлення реального стану справ; застарілістьтехнічних комплексів МВС, УМВС України в областях, переважна більшість якихвиробила свій ресурс; недосконалість організаційно-кадрового забезпеченняінформаційних підрозділів МВС, УМВС в областях та в галузевих службах;нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвитокінформаційної системи; недосконалість та неврегульованість нормативно-правовоїбази інформаційних банків даних [11, с. 255].
Причиницього полягають, з одного боку, у недоліках постановчих розробок систем, і зіншого – у відірваності конкретних споживачів інформації (практичнихпрацівників органів внутрішніх справ) від банків даних, неможливості чинезручності безпосереднього доступу до інформації, і як наслідок – їхнезацікавленості в підтримці інформаційних підсистем в якісному та актуальномустані.
Потребуєреорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке наданому етапі не відповідає сучасним вимогам. Відсутність відповіднихпідрозділів у міськрайлінорганах, невизначеність підходу до їх створення вгалузевих службах, необхідність введення нових підрозділів для обробкиспеціальної інформації – основні питання, які необхідно вирішувати приреорганізації організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів [7, с.108].
Втім,були відмічені і певні позитивні зрушення, пов’язані з проявом тенденціївикористання персональної комп'ютерної техніки. А саме: загальне підвищеннярівня комп'ютерної грамотності працівників міліції; збільшення перелікукомп'ютерних інформаційних обліків; поширення «географії» використання сучаснихзасобів комп'ютерної техніки в діяльності усіх ланок ОВС; розвиток технологійбезпаперової обробки інформації; створення компютерної мережі обмінуінформацією [13, с. 172].
Стратегіярозвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційногозабезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційнупідтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні наоснові комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних таін.
Стратегіярозвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системиінформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошеновсебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі іззлочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, відповідними знаннями танавиками у цій галузі.
Важливодбати пропідготовку майбутніх фахівців, впроваджувачів сучасних технологій умайбутньому. Курсанти (слухачі) в процесі навчання або при проходженні практикимають отримати цілісне уявлення про склад інформаційних підсистем, їх практичнезастосування, технологію збору, зберігання, обробки та використання інформації.Обов’язкове й набуття навиків практичної роботи з інформаційними підсистемами.
Постійнезагострення криміногенного стану в Україні висуває вимоги докорінногополіпшення інформаційного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ уборотьбі із злочинністю, створення принципово нової системи, яка має поєднувативсі накопичені та наново створювані масиви оперативно-розшукового призначення вєдину інформаційно-обчислювальну мережу органів внутрішніх справ України. Цясистема дозволяє здійснювати обмін необхідною інформацією на всіх рівняхуправління, від МВС до будь-якого підрозділу міліції та іншого відомства.Наприклад, у нашій країні поки що немає єдиного центру, який збирав би йаналізував інформацію від всіх відомств, що ведуть боротьбу з тероризмом. Томустворення такого центру може забезпечити створення єдиної бази даних, яка будедоступна в реальному часі усім відомствам, організаціям і службам, що дозволитьрозширити їхні можливості щодо протидії тероризму. Аналіз інформативно-правовоїбази свідчить що про чималий потенціал взаємовідносин між СБУ та МВС, якийтреба використати для успішної боротьби з тероризмом. Одним із прикладів такоївзаємодії можна назвати створення спільного інтерактивного банку даних протерористів та осіб, що їм симпатизують, що дає змогу оперативно розвязуватизавдання щодо профілактики тих чи інших осіб [12, с. 225].
Досвідвикористання комп'ютерних інформаційних систем і технологій в правоохороннійсфері свідчить, що основними тенденціями їх розвитку та удосконалення є:удосконалення форм та методів керування системами інформаційного забезпечення;централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніхкомп'ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних обліків;розбудова та широке використання ефективних та потужних комп'ютерних мереж;застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації; налагодженняефективного взаємообміну інформацією на міждержавному рівні.
Розвитокнауки, техніки, введення у дію новітніх технологій, розбудова суспільства назасадах демократії обумовлює зміни й у роботі органів внутрішніх справ,і, насамперед, тих їхніх підрозділів, які тісно співпрацюють з населенням. Такихзмін вимагала робота дільничних інспекторів міліції. Детальне вивчення умов їхроботи, спільне обговорення проблем і шляхів їх вирішення з галузевимифахівцями органів внутрішніх справ підштовхнуло керівництво Юридичної академіїМВС України (м. Дніпропетровськ) до розробки проекту „Електронне робоче місцедільничного інспектора міліції". Програма вже апробується в деякихрайонних відділах м. Дніпропетровська і дала перші позитивні результати.
Боротьбазі злочинністю постає пріоритетним напрямком міжнародної правоохоронноїдіяльності ОВС України. Зважаючи на інтеграцію України у світовеспівтовариство, яке рухається у напрямку загальної інформатизації, пропонуємозосередити увагу на інформаційному чиннику підвищення ефективності управлінняміжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Аналіз відомчихнормативно-правових актів, наукової літератури та практичного досвідупрацівників ОВС України дозволяє дійти до наступних висновків. По-перше, уПрограмі інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000-2005 роки неприділяється належна увага питанню інформаційного забезпечення міжнародноїправоохоронної діяльності. По-друге, у Проекті створення інтегрованоїінформаційно-аналітичної системи органів внутрішніх справ України на 2000-2005роки до складу системи входить лише інформаційна підсистема НЦБ Інтерполу вУкраїні, яка здійснює інформаційну підтримку управління міжнародноюправоохоронною діяльністю ОВС України. Що стосується практиків, то вони стурбованітаким становищем і, з свого боку, вкрай зацікавлені у відповідних науковихконцепціях інформаційного забезпечення та науковому супроводженні управлінняміжнародною правоохоронною діяльністю ОВС України. Безумовно, це потребуєподальших спільних зусиль багатьох науковців та практичних працівників у ційсфері [7, c. 107].
Томувважаємо, що завдання першочергової розробки та впровадження єдиної політикиінформаційного забезпечення усіх напрямків діяльності ОВС України, у тому числіі міжнародної правоохоронної діяльності, має усвідомлюватися не тількикерівництвом МВС України, але й окремими працівниками, що здійснюють міжнароднудіяльність.
Такимчином, варто вказати на найбільш оптимальні шляхи вирішення завдань сучасногоінформаційного забезпечення має бути досягнуто за рахунок: впровадження єдиноїполітики інформаційного забезпечення; створення багатоцільових інформаційнихпідсистем діяльності ОВС; удосконалення організаційно-кадрового забезпеченняінформаційних підрозділів; інтеграції та систематизації інформаційних обліківОВС на всіх рівнях; розбудови інформаційної мережі; створення умов дляефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їх повноти,вірогідності, актуальності та безпеки; переоснащення інформаційних підрозділівсучасною потужною комп'ютерною технікою; поширення мережі комп'ютерних робочихмісць користувачів інформаційних підсистем; подальшої комп'ютеризаціїінформаційних обліків; впровадження сучасних інформаційних технологій.
ВИСНОВОК
Мибачимо, що основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніхсправ України були закладені ще у 70-х роках ХХ ст.та орієнтовані в напряміінформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбізі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальноюцентралізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманнийдля того періоду рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології.Проте, поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна базазагальновідомчих інформаційних підсистем органів внутрішніх справ пересталавідповідати сучасності.
Сьогодніми чуємо численні дискусії та пропозиції з приводу необхідності реформування тавдосконалення системи інформаційного забезпечення ОВС України.
Роблячивисновки й підбиваючи підсумок даній роботі, відзначимо, що наявністьінформації є невід’ємним гарантом ефективності функціонування правоохороннихорганів, зокрема, їх протидії злочинності.
Звертаючиувагу на орієнтири нашої країни, одним із яких є побудова демократичноїдержави, ми не можемо недооцінити реальний рівень здатності державних структурвиконувати свої завдання. Ці завдання виконуються відповідно до чинногозаконодавства України.
Такимчином, на основі аналізу норм правових актів можна зробити такі висновки:
По-перше,наявність інформації в підрозділах ОВС дозволяє визначити перспективи змінобсягу роботи органів внутрішніх справ, зробити висновки про те, на якихділянках роботи мають бути зосереджені основні зусилля органів внутрішніхсправ, які регіони, об'єкти й галузі економіки вимагають більшогопрофілактичного впливу, як найбільш раціонально розподілити сили і засоби ОВС,як їх використати, які корективи потрібно вносити у форми і методи їх роботи.
По-друге,ми бачимо, що інформаційне забезпечення органів внутрішніх справ являє собоюорганічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації,необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональноїорганізації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформаціїшляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів.
По-третє,практика боротьби зі злочинністю переконливо свідчить про суттєву, а в багатьохвипадках пріоритетну роль системи інформаційного забезпечення органіввнутрішніх справ як ланки, що зумовлює ефективність роботи правоохороннихструктур. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримкуорганів внутрішніх справ у розкритті і попередженні злочинів, установленні ірозшуці злочинців, надає багатоцільову статичну, аналітичну та довідковуінформацію.
По-четверте,приходимо до висновку, що процес запровадження в органах внутрішніх справінформаційних технологій тільки набирає сили і не є досконалим, однак тіпозитивні зміни, що відбуваються останнім часом, та визначені перспективнінапрямки допоможуть здолати всі перешкоди в інформаційному забезпеченнідіяльності органів внутрішніх справ і підвищити ефективність протидіїзлочинності.
ЛІТЕРАТУРА1. Про інформацію: Закон України від 02 жовтня1992р. № 48, ст.651, станом на 06 квітня 2000 р. № 27, ст. 213.2. Бабаскін В.В., Жалгунова С.А. Проблемні питанняінформаційного забезпечення діяльності ОВС // Науковий вісник ЮА МВС. – 2005. — № 3. – С.32-38.3. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України:Підручник. – Харків, 1998. –780с.4. Державне управління: Навч. посіб./Мельник А.Ф., ОболенськийО.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю.; За ред. А.Ф. Мельник. -К.: Знання-Прес,2003. – 343 с.5. Інформаційні підсистеми ОВС України.- www.
naiau.kiev.ua/biblio/books/Kriminal inform/tema 3/htm.6. Ковалів М.В. Інформаційно-аналітична робота вОВС // Проблеми інформаційного забезпечення діяльності практичних підрозділівОВС та впровадження інформаційних технологій в навчальний процес. – Львів,2004. – С. 126-134.7. Леженіна О.І. Аналіз та напрями розвиткуінформаційного забезпечення міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України:організаційно-правовий аспект // Право і безпека. – К., 2002. — №4. – С.106-108.8. Лисюченко В. П., Ольховик П.В. Теоріяуправління органами внутрішніх справ: Навч. Посібник. – К.: ПАЛИВОДА А. В.,2004. – 128с.9. Навроцька Н.Г. Правова статистика: Навчальнийпосібник. – К.: Знання, 2007. – 280 с.10. Нормативно-правове забезпечення системи інформаційногозабезпечення ОВС України. www.pravo.vuzlib.net/book_n046_page_40.html11. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніхсправ. -Сімферополь: Таврія, 2004. – 564 с.12. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвідборотьби: посібник; За ред. Я.Ю. Кондратьєва, В.В. Романюта. – С.257-254.13. Фролова О.Г. Про сучасне інформаційно-методичнезабезпечення управління в ОВС // Держава і право. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 171-176.