ЗМІСТ: Вступ
1. Органи виконавчої влади яксуб’єкти адміністративного права
1.2. Системаорганів виконавчої влади України
1.3. ПовноваженняПрезидента України в сфері виконавчої влади
1.4. КабінетМіністрів України і його повноваження
1.5. Центральніоргани виконавчої влади
1.6. Місцевіоргани виконавчої влади
2. Правове регулюванняінформаційного забезпечення органів виконавчої влади3. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади таорганів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації
3.1. Загальні засади висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобамимасової інформації
3.2. Інформаційні служби органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування
3.3. Форми і порядок висвітленнядіяльності органів державної влади та орагнів місцевого самоврядування вУкраїні аудіовізуальними засобами масової інформації3.4. Порядок висвітлення діяльності органів державноївлади та органів місцевого самоврядування в україні друковим засобамимасової інформації
ВисновокСписок використаної літератури
В С Т У П
Органивиконавчої влади – це організація, яка, будучи частиною державного апаратумає свою структуру, компетенцію, територіальний масштаб діяльності, утворена відповідно до законодавства, наділена правом виступати за дорученням держави,покликана в порядку виконавчої і розпорядницької діяльності здійснюватиповсякденне керівництво господарськими, соціально-культурними,адміністративно-політичними сферами, займатися міжгалузевими управліннями.
Адміністративна правоздатність і дієздатність органів виконавчої влади виникає одночасно з їх утворенням і визначенням компетенції; припиняється в зв’язку зїх скасуванням.
Адміністративно-правовий статусоргану виконавчої влади як статус колективного суб’єкта складається з таких блоків (складових частин):
· Цільовий(включає норми про мету, завдання, функції, принципи діяльності);
· Організаційно-структурний(включає правові приписи, що регламентують: порядок утворення, реорганізації іліквідації; структуру; лінійну і функціональну підпорядкованість);
· Компетенційний – як сукупність владних повноважень і підвідомчості (компетенція і галузі планування, контролю тощо).
Характерні риси органіввиконавчої влади. Органи виконавчої влади:
· Здійснюютьвиконавчо-розпорядницьку діяльність;
· Наділеніоперативною самостійністю;
· Мають, якправило, постійні штати;
· Утворюютьсявищими органами;
· Підзвітні і підконтрольні вищим органам виконавчої влади.
Відповідні закони, положення,статути, інструкції і інші нормативні акти визначаються і закріплюютьутворення, структуру, порядок діяльності і компетенцію органів виконавчоївлади (їх завдання, функції, права й обов’язки, форми і методи діяльності).
1. Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
Органивиконавчої влади України класифікуються:
1. за підставами утворення. Уцьому розумінні органи виконавчої влади підрозділяються на органи, утворенняяких передбачено Конституцією України (Кабінет Міністрів України,)міністерства, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державніадміністрації місцевих органів виконавчої влади і органи, утворені розпорядницьким порядком (урядові органи державного управління – департаменти,служби, інспекції, головні управління, управління, відділи тощо);
2. за характером компетенціїоргани виконавчої влади поділяються на органи загальної, галузевої,міжгалузевої і змішаної компетенції;
3. за масштабом ітериторіальною діяльністю органи виконавчої влади поділяються на вищі, центральні, між територіальні і місцеві;
4. за порядком вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на колегіальні і єдиноначальні;
5. за джерелом фінансуванняоргани виконавчої влади поділяються на бюджетні, госпрозрахункові і змішаногофінансування.
1.1. Система органів виконавчоївлади України
Система органів виконавчої владиУкраїни юридично закріплена в Конституції й інших нормативних актах України.
Місце органіввиконавчої влади в системі й основи їх правового положення визначаютьсяКонституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, ЗаконамиУкраїни: “Про столицю України – місто-герой Київ” від 5 січня 1999 р., “Промісцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. та іншими нормативнимиактами, у тому числі положеннями про конкретні міністерства, інші центральніоргани і органи місцевих державних адміністрацій.
У систему органів виконавчоївлади України і в їх повноваження входять: Президент України, вищий виконавчийорган – Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, органивиконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
1.2. ПовноваженняПрезидента України в сфері виконавчої влади
Не будучи формально главоювиконавчої влади, Президент України активно впливає на діяльність органіввиконавчої влади України. Відповідно до ст. 106 Конституції України ПрезидентУкраїни здійснює такі повноваження в сфері виконавчої влади:
· звертається з щорічними і позачерговим зверненнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
· призначаєза згодою Верховної Ради України Прем’єр-міністр України; припиняє повноваження Прем’єр-міністра і приймає рішення про його відставку;
· призначає за поданням Прем’єр-міністра України членів КАБІНЕТУ Міністрів України,керівників інших центральних органів виконавчої влади України і їхніх заступників, а також глав місцевих державних адміністрацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах;
· утворює,реорганізує і ліквідує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства йінші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
· скасовуєакти Кабінету Міністрів України й акти Ради Міністрів Автономної РеспублікиКрим;
· очолюєРаду національної безпеки й оборони України;
· видаєукази і розпорядження;
1.3. Кабінет Міністрів України і його повноваження
Конституція України регламентуєсклад Кабінету Міністрів України, порядок його формування, мету, основні напрямки діяльності, повноваження, стосунки з Президентом і Верховною РадоюУкраїни.
Кабінет Міністрів України — вищий колегіальний орган України, що очолює систему виконавчої влади України і видає адміністративно-правові акти (постанови і розпорядження) від свогоімені.
Відповідно до ст… 116 і 117Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює такі повноваження:
· забезпечує:державний суверенітет і економічну самостійність України, здійсненнявнутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законівУкраїни, актів Президента;
· вживає заходів для забезпечення прав і свобод громадян;
· забезпечуєпроведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; політикив сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки ікультури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
· розробляєі здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного,соціального і культурного розвитку України;
· забезпечує рівні умови розвитку усіх форм власності;
· здійснює керівництво об’єктами державної власності відповідно до закону;
· розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання;
· направляєі координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, а такожздійснює інші функції, визначені Конституцією і законами України.
1.4. Центральні органи виконавчої влади
Відповідно до Указу Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. У системуцентральних органів виконавчої влади входять міністерства, державні комітети(державні служби) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним(провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності.Керівництво міністерством здійснює міністр, Міністр, як член Кабінету Міністрів України, особисто відповідає за розроблення і впровадженняПрограми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, направляє і координує діяльність інших органіввиконавчої влади з питань, що належать до його ведення.
Державний комітет (державнаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого направляє і координує. Прем’єр-міністр України або один з віце-прем’єр міністрів чиміністрів. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України ізабезпечує їх реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управлінняв цій сфері, а також міжгалузеву координацію і функціональне регулювання зпитань, що належать до його ведення. Державний комітет (державну службу) очолює її голова.
Центральний орган виконавчоївлади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією і законодавством України особливі завдання і повноваження, щодо нього може бути встановленоспеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності,підзвітності, а також призначення і звільнення керівників і розв’язання іншихпитань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолю його голова.
Усі центральні органи виконавчоївлади діють на підставі положень, затверджених Президентом України.
Статус керівників центральнихорганів виконавчої влади і їх заступників установлюється положенням про ціоргани. Не допускається прирівнювання будь-яких посад в органах виконавчоївлади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.
Керівника центрального органу виконавчої влади і його заступників призначає на посаду Президент України заподанням Прем’єр-міністра України. Повноваження керівника і його заступників нацих посадах припиняє Президент України.
Кількість працівників іструктуру центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник.
Колегію центрального органувиконавчої влади і її склад затверджує Кабінет Міністрів України заподанням керівника центрального органу виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України вмежах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, можеутворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби,інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного органу виконавчої влади (наприклад, державний департамент залізничного транспорту вскладі Міністерства транспорту України тощо).
Урядові органи державногоуправління здійснюють:
· управлінняокремими підгалузевими сферами діяльності;
· контрольно-наглядовіфункції;
· регулятивніі дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
Керівників урядових органів державного управління затверджує на посаді і звільняє з посади КабінетМіністрів України за поданням керівника відповідного центрального органувиконавчої влади.
Положення про урядовий органдержавного управління затверджує Кабінет Міністрів України.
Керівники центральних органіввиконавчої влади видають накази.
1.5. Місцеві органи виконавчої влади
У систему місцевих органіввиконавчої влади як суб’єктів адміністративного права України входять: РадаМіністрів Автономної Республіки Крим, обласні і районні державні адміністрації,а також державні адміністрації міст Києва і Севастополя.
Організація, повноваження іпорядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначаються Конституцією і законами України.
Місцеві державні адміністраціїпідзвітні і підконтрольні Радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними Радами, а також підзвітні і підконтрольні органам виконавчоївлади вищого рівня.
Глави місцевих державнихадміністрацій приймають лише один правовий акт – розпорядження. Глава керує діяльністю місцевої державної адміністрації на основі єдиноначальності.
Органами галузевої іміжгалузевої компетенції (структурних підрозділів) місцевих державних адміністрацій є головні управління, управління і відділи, на чолі якихперебуває “начальник” чи “завідувач”. Вони підкоряються главі місцевоїдержавної адміністрації і вищому галузевому чи міжгалузевому органу виконавчої влади. Керівники структурних підрозділів місцевих державнихадміністрацій видають накази.
2. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади
Право на інформацію забезпечується:
обов’язком органів державної влади, а також органів місцевогоі регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийнятірішення;
створенням у державних органах спеціальних інформаційнихслужб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ доінформації;
вільним доступом суб’єктів інформаційних відносин достатистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цьогодоступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їхсхоронності, що визначаються законодавством; створенням механізму здійсненняправа на інформацію;
здійсненням державного контролю за додержанням законодавства проінформацію;
встановленням відповідальності за порушення законодавства проінформацію.
Адміністративна інформація (дані) — це офіційнідокументовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, щовідбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя ізбираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державноївлади (за винятком органів державної статистики), органами місцевогосамоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконанняадміністративних обов’язків та завдань, що належать до їх компетенції.
Система адміністративної інформації (даних), повноваженняорганів, які займаються діяльністю, пов’язаною із збиранням та використаннямадміністративних даних, їх джерела та режим встановлюються відповідно дозаконодавства.
Інформація державних органів та органів місцевого ірегіонального самоврядування — це офіційна документована інформація, якастворюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судовоївлади, органів місцевого і регіонального самоврядування.
Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі актиУкраїни, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, актиПрезидента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державнихорганів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.
Інформація державних органів та органів місцевого ірегіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
опублікування її в офіційних друкованих виданнях абопоширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;
опублікування її в друкованих засобах масової інформації абопублічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;
безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно,письмово чи іншими способами);
надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
Джерела і порядок одержання, використання, поширення тазберігання офіційної інформації державних органів та органів місцевого ірегіонального самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи.
Законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав,свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, немають юридичної сили.
Правова інформація — це сукупність документованих абопублічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію,юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з нимита їх профілактику тощо.
Джерелами правової інформації є Конституція України, іншізаконодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди,норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти,повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерелаінформації з правових питань.
З метою забезпечення доступу дозаконодавчих та інших нормативних актів всім громадянам держава забезпечуєвидання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після набрання нимичинності.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантуєвсім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу доінформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерелодержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб’єкт правана інформацію може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Забороняється вилучення друкованих видань, експонатів,інформаційних банків, документів із архівних, бібліотечних, музейних фондів тазнищення їх з ідеологічних чи політичних міркувань.
Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації,журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масовоїінформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача,попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли такавимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб’єкта авторського права і(або) суміжних прав на неї), та/або як накладення заборони (крім випадків, колитака заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формітиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органівмісцевого самоврядування, їх посадових осіб заборонена.
Забороняються втручання у формах, не передбаченихзаконодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками)і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів,контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників(співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади абоорганів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метоюпоширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимоїінформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформаціїпро них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевогосамоврядування або їх посадових осіб.
Забороняються створення будь-яких органів державної влади,установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійсненняконтролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.
Умисне перешкоджання законній професійній діяльностіжурналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійнихобов’язків, за критику, здійснювані посадовою особою або групою осіб запопередньою змовою, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно доКримінального кодексу України.
Повноваження органів державної влади з питань діяльностізасобів масової інформації визначаються виключно Конституцією та законамиУкраїни.3. Порядок висвітлення діяльності органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масовоїінформації
3.1. Загальні засади висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобамимасової інформації
Засоби масової інформації України відповідно дозаконодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади таоргани місцевого самоврядування зобов’язані надавати засобам масової інформаціїповну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні службиорганів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечуватижурналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України“Про державну таємницю”, не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їхвиробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власнедослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати. Розрив чизмішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобумасової інформації або журналістом не допускається.
Право висвітлення і коментування діяльності органів державноївлади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Українігарантується Конституцією, цим Законом, іншими законами України.
Акредитація журналістів і технічних працівників засобівмасової інформації при органах державної влади та органах місцевогосамоврядування здійснюється в цих органах шляхом їх реєстрації на підставіофіційного подання засобу масової інформації до відповідного органу державноївлади чи органу місцевого самоврядування або за заявою журналіста і технічногопрацівника з пред’явленням ними відповідних документів, що підтверджують їхпрофесійний фах, або рекомендації професійного об’єднання журналістів.
Орган, при якому акредитовано журналіста і технічногопрацівника, заздалегідь інформує їх про важливі заходи, плани, організаційносприяє виконанню ними професійних обов’язків.
Порядок допуску журналістів і технічних працівників доприміщення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, доступудо інформації та їх документів і технічних засобів визначається законодавствомУкраїни і з урахуванням загального режиму (регламенту) роботи цього органу,умов і можливостей, які він має реально. Про цей порядок заздалегідьповідомляється акредитованим журналістам і технічним працівникам; їм видаєтьсяпосвідчення (перепустка) на право входу в приміщення органу державної влади чиоргану місцевого самоврядування. У разі порушення цього порядку акредитованимжурналістом або технічним працівником засобу масової інформації їх акредитаціяможе бути припинена за рішенням органу державної влади чи органу місцевогосамоврядування, при якому вони акредитовані. Письмове повідомлення іззазначенням підстав припинення акредитації вручається журналісту чи технічномупрацівнику засобу масової інформації і таке ж повідомлення одночаснонадсилається до засобу масової інформації, в якому вони працюють. Журналіст,технічний працівник, редакція засобу масової інформації, який вонипредставляють, можуть оскаржити це рішення органу державної влади чи органумісцевого самоврядування в судовому порядку.
Мова поширення інформації про діяльність органів державноївлади та органів місцевого самоврядування визначається відповідно доКонституції України та Закону України “Про мови в Україні”. У разі поширенняофіційної інформації іншими мовами органи державної влади та органи місцевогосамоврядування забезпечують автентичний переклад з державної мови на іншу мову,на якій поширюється ця інформація. Засобам масової інформації забороняєтьсясамостійний переклад офіційної інформації з державної мови на іншу мову.
Порядок фінансування засобів масової інформації повисвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначаєтьсяв договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування іредакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобівмасової інформації.
Недержавні засоби масової інформації висвітлюють діяльністьорганів державної влади та органів місцевого самоврядування на умовах,передбачених в укладеній між цими органами і редакціями засобів масовоїінформації угоді. Якщо така угода не укладена, то редакція недержавного засобумасової інформації має право самостійно, відповідно до законодавства України,висвітлювати діяльність органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, визначаючи у своєму статуті джерела фінансування витрат на цевисвітлення.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування вмежах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на висвітлення їхдіяльності, формують замовлення засобам масової інформації на:
створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події,що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органівмісцевого самоврядування;
проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність;
організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- ірадіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації;
створення та поширення інформації, авторських матеріалів продіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядуванняроз’яснювального характеру;
запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Видатки на фінансування засобів масової інформації щодовисвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевихбюджетах окремо.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування усвоїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєїдіяльності засобами масової інформації.
3.2. Інформаційні службиорганів державної влади та органів місцевого самоврядування
Інформація про діяльність органів державної влади та органівмісцевого самоврядування може отримуватися засобами масової інформації від цихорганів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібранапрацівниками засобів масової інформації.
Інформаційні служби (інформаційні управління,інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління іцентри громадських зв’язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе звідповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевогосамоврядування збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформаціюпро діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації, крімвипадків, передбачених Законом України “Про державну таємницю”.
Для висвітлення діяльності органів державної влади та органівмісцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовуватитакі форми підготовки та оприлюднення інформації: випуск і поширення бюлетенів(спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників,експрес-інформації тощо;
проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв’юз керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування дляпрацівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;
підготовка і проведення теле- і радіопередач;
забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформаціїкерівників або інших відповідальних працівників органів державної влади таорганів місцевого самоврядування;
створення архівів інформації про діяльність органів державноївлади та органів місцевого самоврядування;
інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечатьзаконодавству України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядуваннямають право засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальнихзасобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і вмежах коштів, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів на висвітленняїх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються назабезпечення функціонування цих органів.
Інформаційні агентства, створені в Україні відповідно до ЗаконуУкраїни “Про інформаційні агентства”, мають право на поширення інформації продіяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Інформаційні агентства України, незалежно від їх виду,відповідно до Конституції України і Закону України “Про інформаційні агентства”на договірних засадах збирають, обробляють, створюють, готують до поширенняофіційну інформацію про діяльність органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, випускають і розповсюджують інформаційну продукцію продіяльність цих органів. Державні інформаційні агентства систематично інформуютьгромадськість про діяльність органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, перебування вищих посадових осіб у робочих поїздках по Україні,а також про візити офіційних державних делегацій і вищих посадових осіб в іншікраїни, прийом зарубіжних офіційних делегацій і посадових осіб інших держав.
На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України,Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України та ГоловиКонституційного Суду України державні інформаційні агентства зобов’язаніпередавати тексти їх екстрених виступів та заяв з важливих питань державногожиття.
3.3. Формиі порядок висвітлення діяльності органів державної влади та орагнів місцевогосамоврядування в Україні аудіовізуальними засобами масової інформації
Порядок і форми обов’язкового висвітлення діяльностіВерховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконаннядержавного замовлення) визначаються окремою Постановою Верховної Ради Українина кожну поточну сесію Верховної Ради України.
Національна телекомпанія України і Національна радіокомпаніяУкраїни висвітлюють діяльність Президента України як безпосередньо, так ішляхом оприлюднення офіційної інформації, отриманої від Прес-служби ПрезидентаУкраїни.
Обов’язковому висвітленню в аудіовізуальних засобах масовоїінформації підлягають: звернення Президента України з посланнями до народу тащорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє тазовнішнє становище України; участь Президента України в офіційних заходах, щопроводяться в державі; ведення переговорів та укладання міжнародних договорівУкраїни при здійсненні керівництва зовнішньоекономічною діяльністю держави;репортажі про офіційні візити в інші країни та прийоми делегацій і посадовихосіб з інших держав; участь у пленарних засіданнях Верховної Ради України, взасіданнях Кабінету Міністрів України, в робочих нарадах з представникамиорганів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; виданіПрезидентом України укази і розпорядження; робочі поїздки по країні та інше.
У засобах масової інформації висвітлюються засідання КабінетуМіністрів України, на яких розглядаються питання, що належать до йогоконституційних повноважень; видані постанови і розпорядження, заяви КабінетуМіністрів України та Прем’єр-міністра України; наради з широкого коласоціально-економічних та регіональних питань; візити офіційних урядовихделегацій України за кордон, їх участь у міжнародних форумах, а такожперебування в Україні офіційних іноземних урядових делегацій; проведеннязагальнодержавних і міжнародних заходів, організація яких покладається наКабінет Міністрів України.
Інформація про діяльність Кабінету Міністрів України,центральних і місцевих органів виконавчої влади здійснюється у формі офіційнихповідомлень, репортажів, коментарів та інтерв’ю членів Кабінету МіністрівУкраїни і керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади,прес-конференцій, брифінгів, “круглих столів”, щотижневих інформаційниханалітичних передач.
Рішення про повну теле- і радіотрансляцію або розширенийтеле- і радіозвіт про засідання Кабінету Міністрів України чи проведення іншихважливих державних заходів, організація яких покладається на Кабінет МіністрівУкраїни, приймає Прем’єр-міністр України не пізніш як за добу до часу теле- ірадіотрансляції, за винятком окремих непередбачених надзвичайних ситуацій, колителе- і радіотрансляція здійснюється негайно.
Діяльність місцевих органів виконавчої влади висвітлюєтьсярегіональними телерадіоорганізаціями. Місцеві органи виконавчої влади укладаютьвідповідні угоди на висвітлення їх діяльності з регіональнимителерадіоорганізаціями за рахунок місцевих бюджетів.
Висвітлення діяльності судів загальної юрисдикції України таКонституційного Суду України здійснюється аудіовізуальними засобами масовоїінформації на засадах укладених між ними угод та з урахуванням специфіки роботицих судів.
Висвітлення діяльності районних і обласних рад, Київської таСевастопольської міських рад здійснюється на засадах замовлень чи укладенихугод з відповідними державними або недержавними телерадіоорганізаціями.
На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України,Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, ГоловиКонституційного Суду України Національна телекомпанія України і Національнарадіокомпанія України зобов’язані надавати їм позачергово прямий ефір дляекстрених офіційних виступів. Фінансування витрат на ці заходи поза квотою часуздійснюється з державного бюджету.
Державні аудіовізуальні засоби масової інформаціїзагальнодержавного рівня зобов’язані оперативно забезпечувати в межахдержавного замовлення поширення таких теле- і радіопередач: відкриття першогозасідання сесії Верховної Ради України нового скликання, а також висвітленнядіяльності Верховної Ради України в порядку і формах, визначених окремоюпостановою Верховної Ради України на кожну поточну сесію Верховної РадиУкраїни; (Абзац другий частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 133-XIV від 30.09.98)
звернень Президента України до народу України та йогощорічних і позачергових послань до Верховної Ради України, заяв Верховної РадиУкраїни, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України та КонституційногоСуду України;
церемонії складення присяги народові новообраним ПрезидентомУкраїни на урочистому засіданні Верховної Ради України;
відкриття першого засідання новосформованого КабінетуМіністрів України.
Державні телерадіоорганізації зобов’язані забезпечитирозповсюдження цих передач у регіонах, на які вони здійснюють мовлення.
Національна телекомпанія України і Національна радіокомпаніяУкраїни включають до інформаційних програм у день, коли відбувалася відповіднаподія, повідомлення про:
особливо актуальні рішення Верховної Ради України, ПрезидентаУкраїни, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, КонституційногоСуду України;
звернення і послання Президента України, заяви Верховної РадиУкраїни, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України та КонституційногоСуду України;
міжнародні контакти та переговори в Україні і за кордономПрезидента України, Голови Верховної Ради України, делегацій Кабінету МіністрівУкраїни, офіційні візити парламентських делегацій, глав іноземних держав таурядів до України;
прес-конференції, важливі зустрічі з громадянами та виступиПрезидента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України,Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України;
інші суспільно значимі факти діяльності органів державноївлади України;
важливі факти діяльності органів місцевого самоврядування.
Інформаційні служби органів державної влади та органівмісцевого самоврядування самостійно або за допомогою Національної телекомпаніїУкраїни і Національної радіокомпанії України здійснюють відео- та аудіозаписизасідань Верховної Ради України, офіційних заходів за участю ПрезидентаУкраїни, засідань Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України,Конституційного Суду України. Для таких записів встановлюється безстроковийрежим зберігання у державних архівах. Записи заходів закритого типуздійснюються та зберігаються відповідно до вимог законодавства України.
Відео- та аудіозаписи про діяльність органів державної владита органів місцевого самоврядування, що зберігаються в державних архівах,можуть використовуватися громадянами України і журналістами відповідно доЗакону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи” та ЗаконуУкраїни “Про державну таємницю”.
Норми цієї статті не обмежують права акредитованихжурналістів і технічних працівників здійснювати власний відео- та аудіозапис назасіданнях, нарадах, інших офіційних заходах для власних архівів.
Державні аудіовізуальні засоби масової інформації в процесіформування програмної політики повинні передбачати в інших програмах всебічне іоб’єктивне інформування населення про принципи державного устрою, основнінапрями внутрішньої і зовнішньої політики України, роботу органів державноївлади та органів місцевого самоврядування, позиції депутатських груп і фракційу Верховній Раді України, окремих народних депутатів України, про програмудіяльності Кабінету Міністрів України, розгляд справ і розв’язання спорівсудами.
Для висвітлення діяльності органів кожної із гілок державної владита органів місцевого самоврядування в Україні в обсягах державного замовленняНаціональній телекомпанії України і Національній радіокомпанії Українивідводиться три відсотки від річного обсягу часу загальнонаціонального каналу,на якому здійснюється мовлення. У разі проведення спільних заходів цих органівквота часу для їх висвітлення розподіляється порівну.
Розміщення державного замовлення на аудіо- івідеоінформаційну продукцію про діяльність Верховної Ради України, ПрезидентаУкраїни та Кабінету Міністрів України забезпечується Національною радою Україниз питань телебачення і радіомовлення.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовленняздійснює контроль за дотриманням порядку, форм і стандартів мовлення.3.4. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в українідруковим засобами масової інформації
Діяльність Верховної Ради України, Президента України,Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчоївлади, Верховного Суду України, Конституційного Суду України висвітлюється вдрукованих засобах масової інформації загальнодержавної та зарубіжної сферирозповсюдження на умовах, визначених у договорах між органами державної влади іредакціями цих друкованих засобів масової інформації.
У друкованих засобах масової інформації регіональної імісцевої (обласні, міські, районні) сфери розповсюдження оприлюднюютьсявідомості про діяльність органів державної влади, що спеціально готує інадсилає їм державне інформаційне агентство (ДІНАУ) за рахунок коштів,виділених у державному бюджеті на зазначені цілі.
Діяльність місцевих органів державної влади та органівмісцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональноїта місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цимиорганами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.
Закони України, постанови Верховної Ради України, укази тарозпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України,рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові актипублікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках,інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформаціївідповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднюватиофіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядуваннявідповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодоюміж цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.
Для висвітлення діяльності органів державної влади та органівмісцевого самоврядування, виступів народних депутатів України, депутатівсільських, селищних, районних, міських і обласних рад у державних друкованихзасобах масової інформації, що фінансуються відповідно за рахунок державногоабо місцевих бюджетів, відводиться не більше 20 відсотків газетної площікожного номера. У недержавних друкованих засобах масової інформації відомостіпро діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування,виступи депутатів усіх рівнів можуть друкуватися на договірних засадахвідповідно до законодавства України.
Висновок
Особи, винні в порушенні законодавства України про порядоквисвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування засобами масової інформації, несуть дисциплінарну, цивільно-правову,адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавстваУкраїни.
Порушеннями цього Закону вважаються всі допущені в процесівисвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядуваннязасобами масової інформації відступи від його норм та положень, а такожпорушення, зазначені в статті 47 Закону України “Про інформацію”, статті 34Закону України “Про інформаційні агентства”, статті 41 Закону України “Продруковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” та статті 46 ЗаконуУкраїни “Про телебачення і радіомовлення”.
Спори, які виникають у зв’язку з порушеннями порядкувисвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування засобами масової інформації, вирішуються судом, іншими державнимиорганами у межах їх компетенції та відповідно до порядку, встановленогозаконодавством України.
Список використаноїлітератури
1. В.В.Копєйчиков. Правознавство. — К.: Юринком Інтер, 1999.
2. Конституція України — основаподальшого розвитку законодавства: Зб.наук.прац.- Вип.2. — К.: Ін-тзаконодавства Верховної Ради України, 1997.- 320с.
3. Укази Президента України:“Про систему центральних органів виконавчої влади”, “Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” та “Про склад Кабінету МіністрівУкраїни” від 15 грудня 1999 р.
4. Закон України “Про державнувиконавчу службу” від 24 березня 1998 р. // ВВР. – 1998. — № 36-37.
5. Закон України “Проінформацію” від 2 жовтня 1992 р. // ВВР. – 1992. — №48.
6. Авер’янов В.Б. Органивиконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юрі, 1997.
7. Адміністративне право. / Заред. Ю.П. Битяка. – х., 2002.
8. Бахрах Д.Н. Административноеправо: Учебни к для вузов. – М.: Издательство БЭК, 1996. – 368 с.
9. Зеленчук І.А. Конспект лекційпо адміністративному право буржуазних держав (навчальна розробка). – К., 1968.
10. БеленчукИ.А. Административное право Украины: Учебное пособие. – К.: Изд-во Академииадвокатуры Украъны, 2001. – 148 с.
11. ГолосніченкоІ.П. Правова система суверенної України й адміністративне право. // правоУкраїни. – 1992. — № 1.
12. ГолосніченкоІ.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття), 1998.
13. ОвсянкоД. М. Адміністративне право: Навчальний посібник. – М.: Юрист, 1996.
14. ПавловськийР.С. Адміністративне право: Підручник. – К.: Вища школа, 1986.
15. Правовасистема України: теорія і практика. – К.: 1993.
16. СамсоновВ.Н. Адміністративне законодавство: Поняття, зміст, реформа. – Х.: Основи,1991.
17. ТихомироваЮ.А. Курс адміністративного права і процесу. – М.: Юринформцентр, 1998.
18. ЮсуповВ.А. Теорія Адміністративного права. – М.: Юридична література, 1985.