Інфляція в Україні, причини виникнення, наслідки, методи боротьби з нею

Миколавський державний гумантарний унверситет м.Петра Могили Факультет комп ютерних наук Кафедра економки Аналтична робота на тему нфляця в Укран, причини виникнення, наслдки, методи боротьби з нею Виконала ст. 201 групи Аджубей Ю.В. Переврив Кузьменко Б.П. Миколав 2003 Змст Вступ 3 Суть iнфляцi та причинитеоретичний аспект 5

Причини нфляцйних процесв в Укран 1991-2000 рр 10 Загальна характеристика факторв виникнення нфляц в Укран в 1991-1995 рр 10 Шок пропозиц та залежнсть вд зовншнх енергоносв 13 Невиважена грошова емся 14 Перехд вд експансйно до рестрикцйно полтики. Причини наслдки 16 Долоризаця економки, валютна полтика в Укран та проблеми нфляц 19 нш нфляцйн фактори 21 Грошова реформа 1996 р. та показники нфляц в 1996-2000

рр 21 Висновок 26 Список використано лтератури 29 Вступ нфляця як специфчна яксть паперових грошей вдома вже багато столть. Ще у 18 ст. з явилася велика кльксть наукових робт, в яких розглядалась залежнсть мж клькстю золота, србла в вроп, ростом цн та розвитком виробництва. Бльшсть авторв стверджували, що цни не обов язково зростають, коли для забезпечення бльших обсягв виробництва використовуються додатков обсяги србла та золота. хоч сама по соб кльксть грошей не ма абсолютно някого

економчного значення, процес збльшення клькост грошей в обгу може може значно впливати на виробництво. Найбльш яскравими представниками доктрини Грош стимулюють торгвлю були так зван паперово-грошов меркантилсти Джон Лоу з його працею Аналз грошей та торгвл 1705, Якоб Вандермет- Грош вдповдають всм речам1734, пскоп Беркл- Вопрошающий 1737, що робили висновок, що повзуча нфляця може сприяти економчному зростанню, припускаючи

при цьому наявнсть постйно ринково нервноваги. Протилежн погляди на ц реч можна знайти у Кантльона в Нарис про природу торгвл1755, що перевернув грошовий аналз з голови на ноги, показавши, що вплив зростання клькост грошей на цни та доходи залежить вд способу попадання готвкових грошей в економку. Велику увагу придляв проблем нфляц Ркардо, який вважав, що конвертовансть паперових грошей забезпечу автоматичний контроль за надлишковою емсю грошово одиниц або паперово-грошовою нфляцю.

Джон Стюарт Млль повторював стосовно нфляц основн положення Ркардо. Докази Юма-Кантльона про позитивний вплив на виробництво бльшо клькост грошей вн заперечував, стверджуючи, що в подбнй ситуац доходи одних перекриваються збитками нших. Надзвичайно цкавими ствердження Кейнса по проблемам нфляц, який розгляда останню як такий стан економки, коли крива сукупного попиту перетина криву сукупно пропозиц в точц доходу, що перевищу рвень останнього

в умовах повно зайнятост. Ц положення стали вихдною базою дискус 50х рокв ХХ ст в основу яко лягла так зв. крива Фллпса, про яку ми розповмо пзнше. Монетаризм, змнивши кейнсанськ теор у 80х рр. вже не просто включа проблеми нфляц в макроекономчну теорю. Проблеми нфляц стають найважлившою складовою частиною останньо. Пд нфляцю- пише М. Фрдмен, -я розумю стйке та безперервне зростання цн, що завжди всюди виступа як

грошовий феномен, викликаний надмрною масою грошей по вдношенню до випуску продукц. Ствреджуться, що причини нфляц - у сфер обгу, а тому допускаться обмеження впливу держави на процеси суспльного виробництва. Паралельно з середини 60х рр. у свтовй економчнй науц формуться новий напрям у дослдженн нфляц. Його представники виходять з необхдност комплексного аналзу явищ грошово сфери вивчення тсного переплетння грошових та загальноекономчних факторв росту цн.

Звдси виплива, що незалежно вд того, як причини початковими мпульсами, будь-яке пдвищення цн виклика необхднсть пдвищення обсягв грошово маси, навпаки. Часто зростання гррошово маси виступа вже не як причина росту цн, а як його похдна. Причини та наслдки нфляц змнюються мсцями, тому всляке зростання цн виклика пдсилення нфляц ста тим самим нфляцйним. Згдно з цю теорю, нфляця, особливо в умовах перехдно економки, зумовлються багатьма

процесами, що вдбуваються в сфер грошового обгу та безпосередньо в суспльному виробництв. Де б не розпочалася дя нфляцйних факторв- у виробництв, у сфер державних фнансв, у грошово-кредитнй сфер- нфляцйне зростання цн супроводжуться збльшенням абсолютним чи вдносним грошово маси. Спочатку воно вдбуваться в активному обгу за рахунок зменшення нагромаджень, а потм зроста загальна маса грошей. Переповнення каналв обгу грошовою масою знецню грошову одиницю.

Саме розгляду нфляцйних процесв, зокрема чинникв, що спричиняють нфляцю, в перехдних економках буде присвячено цю роботу. Ми розглянемо ц чинники в д на приклад Украни та розвитку нфляц в межах протягом 1991-1998 рр. Проте, перед тим як ми безпосередньо пререйдемо до аналзу фактичних показникв, коротко огляньмо ключов поняття з теор нфляц. 1. Суть iнфляцi та причинитеоретичний аспект

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i основною проблемою в тих краiнах, що розвиваються. Дамо чiтке визначення цьому економiчному процесу. Пiд iнфляцiю, як правило, розумiють будь-яке знецiнення грошовоi одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликаться. Це, звичайно, не означас, що пiдвищуються обов язково всi цiни.

Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцii деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватися. Iнфляцiя виникас в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувасться пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер.

У цьому разi уряд зобов язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору. Протилежним до iнфляцii поняттям дефляцiя, яка ма мiсце тодi, коли загальний рiвень цiн пада. Дефляцiя траплялася вкрай рiдко в кiнцi ХХ ст. Пiдтримувана дефляцiя, коли цiни постiйно падають протягом декiлькох рокiв, як правило, асоцiються

з перiодами глибоко депресii. Тепер ми можемо розглянути рзн види нфляц . За формами виявлення розрзняють подавлену приховану нфляцю- коли знецнення грошей вдбуваться без вдкритого росту цн. Цни утримуються на фксованому рвн за допомогою адмнстративних заходв. Якщо попит перевищу товарообг в 2 р це означа, що рвень отоварення грошово одиниц не перевищу 50, тобто вона знецнються. Така нфляця незмнною супутницею планово економки в колишньому

СРСР в кнц 80х товарне забезпечення кожного карбованця отримано зарплати коливалося в межах 40-60 коп а в 1991 р. товарна конвертовансть знизилася до 28 коп. Основною формою вияву тако нфляц загострення дефциту, коли купвельна спроможнсть грошей пада у зв язку з неможливстю придбати потрбн товари. ншою формою подавлено нфляц приховане пдвищення цн, що виявляться в погршенн якост товару при незмннй цн, вимиванн товарв дешевого асотрименту, продаж старих товарв пд

новою маркировкою вдповдно за бльш високими цнами. Прихована нфляця також проявляться в наявност незадовльненого попиту, представленого вимушеними заощадженнями, що утворилися через те, що покупц не можуть знайти необхдн товари. Офцйно регульован цни прориваються на чорному ринку. Динамка цих цн вдносним вираженням приховано нфляц.

Тому приховану нфляцю часто називають адмнстративною, народжену адмнстративними цнами. вдкриту- нфляцю, що виявляться безпосередньо в рост цн За темпами нфляц розрзняють повзучу- темпи яко не перевищують 10 на рк галопуючу- темпи росту цн досягають 10-100 на рк гпернфляцю- рчн темпи приросту цн перевищують 100 в рамках гпернфляц видляють бльш вузьке поняття супергпернфляц, при якй темпи росту цн досягають 50 та бльше на мсяць. Аналiз виявляс декiлька харакерних рис гiперiнфляцii.

По-перше, реальний попит на грошi, вимiрюваний як вiдношення запасу грошей до рiвня цiн, падас дуже рiзко. По-друге, вiдноснi цiни стають дуже нестабiльними. За нормальних умов зарплата робiтника майже не змiнються менш нiж на 1 в мiсяць. В умовах гiперiнфляцii реальна заробiтна плата може знижуватись в середньому на третину протягом одного мiсяця. Дуже вiдчутним вплив гiперiнфляцii на розподiл багатства.

Знецiнення грошей руйну заощадження населення, пiдриваючи економiчну свободу суспiльства. Цi iнтенсивнi коливання у вiдносних цiнах i реальнiй зарплатi, збiднення населення iлюструють головну втрату вiд iнфляцii. На щастя, гiперiнфляцiя трапляться досить рiдко. Вона мас мiсце переважно пiд час вiйн чи в перiоди, що йдуть за вiйнами i революцiями. Гiперiнфляцiя сучасного перiоду характерна для краiн, що здiйснювали революцiйний перехiд вiд соцiалiзму

до ринковоi економiки в Польшi цiни зростали бiльш як на 1000 щороку в 1989-1990 рр За факторними формами нфляц теоря грошей розрзня багато видв, серед яких ключове мсце належить нфляц попиту й iнфляцi витрат У першому випадку iнфляцiю виклика надлишок грошей, доходiв й попиту. Iнфляцiя попиту спостерiгасться, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит.

Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн. На першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту сукупноi пропозицii значно вiдстас вiд свого потенцiйного рiвня за умови повноi зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюсться тим, що iснус велика кiлькiсть незалучених у виробництво

трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн. Поступово зростання попиту пiдштовхус розвиток сукупноi пропозицii до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому iх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починасться зростання цiн, тобто iнфляцiя. Iнфляцiю, що виникас на другому вiдрiзку кривоi сукупноi пропозицii, називають передчасною, тому що

вона починасться до появи повноi зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у краiнi. Подальше зростання сукупного попиту пiдштовхус сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обсягу виробництва, зображеного на мал.1 третiм вiдрiзком. На цьому вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт досягас свого максимуму, i тому подальше збiльшення сукупного попиту зумовлюс iнфляцiю, яку називають вже чистою на вiдмiну вiд передчасноi. Слiд зазначити, що покриття дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-

грошовоi емiсii с одним з найважливiших чинникiв iнфляцii попиту, оскiльки зростання пропозицii грошей збiльшус сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, пiдвищус рiвень цiн. Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицii, спостерiгасться в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцii, тобто середнi витрати за данного обсягу виробництва. Збiльшення витрат на одиницю продукцii в економiцi скорочус прибутки й обсяг продукцii, який може бути

запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшусться сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищус рiвень цiн. Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцii витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi. Одним iз джерел iнфляцii витрат c рiзкi порушення шоки пропозицii.

Пiд рiзким порушенням шоком пропозицii розумiсться подiя, зовнiшня по вiдношенню до функцiонування вiтчизняноi економiчноi системи скажiмо, пiдвищення цiн на iмпорт або несприятливi погоднi умови, що збiльшус очiкуваний фiрмами середнiй рiвень цiн на фактори виробництва. Отже, ми розглянули, з теоретично точки зору, рзномантн види нфляц, що виникають за тих чи нших обставин. Тепер настав час згадати основн причини цього виникнення. х, перш за все необхдно шукати в деформац

грошового обгу. Так, нфляця виника, коли центральний банк крани проводить неврну грошову полтику, випускаючи в обг незабезпечену товаром масу грошей. Припустимо, що економiчна система знаходиться у станi рiвноваги й експерти розраховують на таку стабiльнiсть у майбутньому. Але, виходячи iз полiтичних мiркувань, наприклад, в зв язку з наближенням президентських виборiв, уряд, щоб догодити виборцям, вирiшу збiльшити виплати з державного бюджету, знизити податки й негайно розпочати

реалiзацiю проектiв для створення нових робочих мiсць. Зрозумiло, що зростання реального обсягу виробництва й скорочення безробiття, досягнуте адмiнiстрацiю президента, зробить неабиякий вплив на результати виборiв. Отже, складаться проект нереально розширеного державного бюджету на рiк виборiв. Як тiльки цi плани почнуть реалiзовуватись, економiчна система вийде iз стану рiвноваги.

Дiйсно, спочатку реальний обсяг виробництва зросте, безробiття скоротиться, а пiдвищення рiвня цiн при цьому буде незначне. Але, вже у наступному роцi зарплата, цiни на ресурси й фактори виробництва почнуть iнтенсивно зростати. По мiрi того, як фiрми будуть пристосовувати своi очiкування до нових умов, зростуть не тiльки цiни на товари та послуги, але й вiдбудеться скорочення обсягiв виробництва, супроводжуване зростанням безробiття. нший варант виникнення нфляц може бути викликаний державними займами в

Центральному банку. При достатньо низьких темпах нфляц, наслдки можуть виявитись важкими. На приклад, держава позича певну суму в Центральному банку, зобов язавшись повернути повернути через рк з вдсотками та викону сво зобов язання. Проте одразу ж звертаться в Центральний банк за новим кредитом. Подбна полтика продовжуться з року в рк, хоча грош час вд часу повертаються в Центральний банк, кредитна емся очевидна. Виника нфляця при активних процесах млтаризац в держав,

при високому рвн моноползац ринкв, пд впливом зовншнх факторв ростом свтових цн, на чому ми детальнше зупинимось трохи нижче. Чим би не була спровокована iнфляцiя, вона знецiнюс доходи бюджету й супроводжусться його дефiцитом. Крiм бюджетного дефiциту iнфляцiя обов язково супроводжусться нерiвномiрним зростанням цiн й, звiдси, порушенням господарчих зв язкiв, гонкою цiн мiж окремими галузями економiки й хвильоподiбним поширенням зростання цiн по районах держави й галузям.

У станi iнфляцiйно нестабiльностi орiнтацiя лише на регулювання з боку спiввiдношення попит-пропозицiя може призвести до затяжних криз з повiльним перiодом стабiлiзацii i оздоровлення економiки. Про це свiдчить досвiд розвитку капiталiстичних краiн часiв вiльноi конкуренцii. Як бачимо, iнфляцiя дуже небезпечною для економiки, порушуючи макроекономiчну стабiльнiсть. Тому антиiнфляцiйна державна полiтика займа одне з головних мiсць серед засобiв державного регулювання

економiки. Ключовий момент сучасноi iнфляцii розвинутих економчних систем поляга в тому, що вона розвиваться як iнерцiйна, i зупинити надзвичайно важко. Тобто iнфляцiя ма властивiсть залишатися стабiльною, поки економiчна ситуацiя не змусить ii пiдвищитись або впасти. Нас же цкавить специфка нфляцйних процесв в перехднй економц, чому буде присвячено наступний роздл роботи. Так, ми детально зупинимось на розгляд та аналз чинникв нфляц в укранськй держав, оскльки ц

процеси досить показовими для перехдних економк. 2. Причини нфляцйних процесв в Укран 1991-2000 рр. 2.1 Загальна характеристика факторв виникнення нфляц в Укран в 1991-1995 рр. Як свдчать дан таблиц 1, нфляцйн процеси протягом 1991 1993 рр набули в Укран найвищих темпв серед нших пострадянських держав.

Пояснити це можливо не лише станом структурно розбалансованост економки, нерацональним спввдношенням галузей, продукуючих на виробничий та споживчий ринки. нфляцйн процеси в Укран були спричинен х багатофакторним характером, об ктивними негараздами перехдно економки, в том числ значною мрою залежнстю вд зовншнього енергопостачання. Таблиця 1. ндекс споживчих цн кран СНД, 1991 1994 рр, у до попереднього року.

Економчна доповдь Президента Украни, 1994 рк, стр. 53. Крани1991199219931994Азербайджан21210391 2131880Блорусь199107112902321Казахстан17 9161517581977Киргизстан2111891294378Молд ова21412091284586Рося2002609940303Таджик стан21310072236339Туркменстан21387017312 814Узбекстан19751513321650Украна39021001 0256501 За данними Кабнету Мнстрв Украни у 1994- 1995 рр. нфляця в Укран приблизно на 86 визначалась збльшенням обсягв грошово маси швидкстю обгу та на 14 зниженням обсягв

виробництва Насправд цей вплив бльш багатобчним глибоким. Вн д також через спввдношення попиту пропозиц, експорту й мпорту, валютний курс тощо. Серед чинникв та факторв нфляц в укранськй економц слд назвати наступн невиважена первинна емся структурн перекоси у матеральному виробництв та цновй полтиц затратнсть економки та непродуктивн витрати окремих виробництв значна руйнаця товаропродукуючо сфери та неефективнсть безготвково системи розрахункв вд

мне сальдо зовншньо торгвл та неконтрольований експорт доларизаця економки. Швидке поглиблення нфляц вд приховано до гпернфляц протягом 1991-1993рр, було зумовлено, з одного боку, вкрай незадовльною структурою виробництва, його низькою ефективнстю, паднням темпв росту, а потм абсолютних обсягв виробництва, а з ншого нарощуванням дефциту державного бюджету з зменшенням надходження доходв та збереженням на попередньому рвн або зростанн державних витрат.

Результатом цього стала безперервна емся, а рчн темпи нфляц становили у 1992 роц - 1308,0 у 1993 роц - 4834,9 у 1994 роц - 992,0 у 1995 роц -253,5 Безперечно, вищезгадан зростаючий попит та витрати виробництва чинниками нфляц в Укран. Пороте цкаво подивитись яким саме чином на яких часових промжках впливали вони на розвиток нфляцйних процесв. Подивимося на розвиток укрансько економки протягом 1991-1995 рокв через призму класичних чинникв

нфляц. Найбльш висок темпи нфляц в Укран припадають на 1993 р коли цни зросли за рк у 102,6 разв при середньомсячному рвн нфляц 47,1 типова гпернфляця Економчна доповдь Президента, 1994 рк Треба одразу ж зазначити, що погляди рзних економств на проблему розвитку та причин нфляц в Укран не однозначн. Одн основною причиною нфляцйних процесв 1991-93 рр. називають дю зовншнх факторв, зокрема рзке зростання цн на енергонос з 1991 по 1994 рр. цни на нафту зросли у 146 тис. разв,

на газ- у 64,2 тис. раза. Внутршн укранськ цни на вуглля за цей перод зросли в 90,7 тис. разв Економчна доповдь Президента, 1995 рк Вдповдно вони вважають, що початковою для нашо економки була нфляця витрат, бо перодичне випереджаюче пдвищення цн на енергонос було мпульсом для загального зростання цн та нфляц. Пдвищення пдпримствами цн на власну продукцю з метою покриття зростаючих витрат давало поштовх для подальшого розвитку нфляцйних процесв. Незважаючи на зростаючу грошову емсю, виникла нестача оборотних

засобв пдпримтсв для розрахункв з своми постачальниками криза неплатежв- за данними СБРР за 1992р. неплатеж в Укран становили 40 загального ВВП та видач заробтньо платн. Склалася типова кумулятивна нфляцйна спраль зарплата-цни рст цн веде до збльшення витрат, що вимагало збльшення грошово маси нового витка росту цн. Таким чином прослдковувалост переплетння нфляц витрат та попиту.

Т.Т. Ковальчук та М.М. Коваль у свой статт Основн чинники та фактори нфляц в Укран Фнанси Украни, 7 1998 рк. наполягають на тому, що основною в Укран стала нфляця попиту, спричинена перш за все надмрною емсю з боку держави. В даннй робот ми спробумо поднати обидва пдходи, оскльки, на мою думку, розподл нфляцйних процесв на типи досить умовним, особливо коли мова йде про перехдну економку. найбльш доречним буде сказати, що

нфляцйн процеси, спричинен цлим розматтям факторв, дйсно являли собою переплетння нфляц витрат та попиту, що значно ускладнювало проведення антинфляцйно полтики. Отже проаналзумо фактори, що спричинили нфляцйн процеси в нашй держав 2.2 Шок пропозиц та залежнсть вд зовншнх енергоносв Серед факторв нфляц в Укран неможливо не назвати шок пропозиц- рзке зростання свтових цн, зокрема на енергонос, сировину,

комплектуюч. Украна як крана з гпертрафованою економчною системою надмрна частка базових галузей, незначна чатска виробництва, що безпосередньо працю на споживчий ринок, вдповдно залежнсть вд постачання паливних та сировинних матералв, що пережила тяжк процеси полтично та суспльно трансформац, пала жертвою рзкого коливання цн на енергонос. Порушення постачання енергоносв в Украну, енергозалежнсть вд зовншнх надходжень нафти та газу, передусм, з

Рос та Туркменстану призвели до зростання цн на енергоресурси на внутршньому ринку та до зростання зовншньо заборгованост. Так, станом на 1 счня 1994 року кредиторами Украни були 11 республк колишнього СРСР. При цьому заборговансть перед Росю становила 79,3 була найбльшою. Проти 1993 року значно зрс борг Туркменстану. Станом на 1 жовтня 1995 року кредиторська заборговансть

Украни переважала заборговансть дебторв на 22,6 трлн. крб. Заборговансть перед Росю становила 87,7 перед Туркменстаном -10,6 залишалась знову ж таки найбльшою серед нших кредиторв. Станом на 1 жовтня 1995 року основними статтями мпорту Украни були газ, нафта та продукти переробки, паливо мнеральне, х питома вага становила 54,8 вд загального обсягу мпорту, у тому числ газ природний- 31,9 Економчна доповдь

Президента, 1994 рк Залежнсть Украни вд зовншнього постачання енергоносв пдвищуться внаслдок поглиблення дефциту власних енергетичних ресурсв. В Укран станом на 1 жовтня 1995 року зниження виробництва основних паливно-енергетичних ресурсв проти вдповдного пероду 1994 року становило електроенерг- 8,0 нафти, включаючи газ конденсат- 5,8 вуглля- 7,7 . 2.3 Невиважена грошова емся нфляця попиту генеруться шляхом швидшого зростання попиту над пропозицю.

Факторами нфляц попиту можуть бути пдвищення виробничого споживчого попиту внаслдок збльшення обсягв державного фнансування виробництва, соцальних видаткв заробтно плати. Все це призводить до пдвищення сукупного попиту в економц. Якщо у вдповдь не вдбудеться пдвищення пропозиц, то зростання попиту компенсуться пдвищенням рвня цн. Рвень нфляц зросте. Додаткова емся з боку держави веде до утворення так зв. нфляцйного розриву

М.Фрдмен якщо в економку викидаться певна сума грошей, не забезпечених товаром, то цей розрив компенсуться ростом цн вдповдно посиленням нфляц. За повдомленням Мнстерства статистики Украни, емся грошей за 1993 рк збльшилася у 25 разв становила 123 трлн. карбованцв, у тому числ за четвертий квартал 7,5 трлн. крб а лише за грудень 3,8 трлн- крб Фнанси Украни, 7 1998 рк Збльшення суми незабезпеченнх товарною масою грошей в укранськй економц було

пов язане з покриттям готвкового попиту, бюджетними дотацями, кредитуванням виробникв та споживачв включаючи явних банкрутв. Тльки у першому квартал 1993р. для пдтримки АПК було надано майже 1 трлн. крб пльгових кредитв та 3 трлн. крб. фнансово допомоги. Протягом 1993 р. монетарна маса збльшилась 3 26 до 47,2 трлн. крб тобто у 1,8 разв. Авторитет укранських купоно-карбованцв, випущених на початку 1992 р замсть росйського рубля, було пдрвано.

Адже в 1992 р. псля введення в обг купоно-карбованця його неофцйний курс до росйського рубля становив 1 10. Це було зумовлено тим, що в обгу була мала кльксть карбованцв, х висока купвельна спроможнсть сприяла нагромадженню останнх. За счень- лютий 1993 року в обг було випущено 43,0 млрд, крб. За той же перод до кас банкв надйшло лише 21,0 млрд. крб. Виникла потреба у готвкових грошах для сплати заробтно плати, пенсй, стипендй.

Це питання було виршено шляхом додатково емси грошей. Грошов емс в укранськй економц 1992 1993 рр. були нфляцйним фактором ще й тому, що сприяли паднню валютного курсу нацонально грошово одиниц вдносно ноземних валют. Це, у свою чергу, призвело до того що укранський карбованець не виконував класичних грошових функцй. Бльш сильна ноземна валюта витсняла нацональн грош.

В економц панували бартерн операц. 2.4 Перехд вд експансйно до рестрикцйно полтики. Причини наслдки Гпервисок темпи нфляц у 1993 роц, яка супроводжувалася паднням обсягв виробництва, товарообороту, каптальних вкладень, погршенням стану державних фнансв тощо, призвели до кризи грошово-кредитно системи Украни. Виконуючи функц Центрального банку держави Нацональний банк Украни ма спрямовувати сво д на регулювання обсягв грошово маси в обгу, сталост нацонально

валюти, обсягв кредитування, рвня процентних ставок. Саме ц моменти становлять суть грошово-кредитного регулювання макроекономчного стану держави. До 1993 р. держава керувалася експансйною фскальною полтикоюполтика пдвищення сукупного попиту шляхом збльшення державних витрат та зменшення чистого обсягу податкових надходжень, що включала пряме державне регулювання цн на вуглля, газ, електоренергю, контроль за формуванням цн на нафтопродукти, що реалзовувалиись

на територ Украни пдтримку АПК шляхом пльгових тарифв на електроенергю, пальне, газ жорстке встановлення граничних рвнв рентабельност та торгвельних надбавок на продукти харчування та лки встановлення траноспортних тарифв на перевезення продовольчих товарв, преси, н. зниження цн та тарифв на ряд товарв та послуг для населення паливо, житлово-комунальн послуги, тощо за рахунок державних дотацй. Надмрний рвень нфляц у 1993 р. змусив уряд та НБУ докорнно змнити свою полтику.

Грошово-кредитну полтику було змнено з експансйно на жорстку рестрикцйну. У 1994 роц монетарна полтика НБУ будувалася, орнтуючись на приборкання нфляц. Ще наприкнц 1993 року було запроваджено ряд заходв по стримуванню зростання грошово маси в обгу. Якщо у IV квартал 1993 року середньомсячн темпи нфляц становили 66,4 , то в квартал 1994 року темпи нфляц було знижено до 12,4 , а в II квартал до 5,0 .

У 1995 роц темпи нфляц продовжували знижуватися з 21,2 у счн до 4,6 у серпн з традицйним для Украни осннм пдвищенням у вересн до 14,1 та 9,1 у жовтн. За десять мсяцв 1995 року ндекс нфляц склав 253,5 . При цьому продовольч товари подорожчали у 2,2 раза або 218,1 , непродовольч товари у 3 раза або 203,6 . Платн послуги зросли у 5,5 раза або 549,8 Економчна доповдь

Президента, 1995 рк Зниження темпв нфляц створило пдставу до зменшення облково ставки НБУ, що теж одним з нструментв грошово-кредитно полтики. Незважаючи на те, що вже в счн 1994 року рвень нфляц стотно знизився з 90,8 у грудн 1993 року до 19,2 в счн 1994 року, НБУ утримував облкову ставку на рвн 20,0 на мсяць з середини 1993 року. Починаючи з счня 1994 року, рвень позичкового процента набув позитивного значення, яке збергалося до

жовтня 1994 року. Нарешт, з лютого 1994 року позитивного значення набув рвень депозитного процента, що стимулювало прискорене зростання депозитних вкладв за перш три квартали вони зросли бльш як у 4,3 раза Урядовий кур р, 160, 15.10.1994. За умов рестрикцйно кредитно полтики це призвело до випереджаючого зростання залишкв вльних коштв комерцйних банкв на кореспондентських рахунках в НБУ за три квартали вони зросли приблизно в 20 разв.

Полтика дорогих грошей сприяла нагромадженню населенням грошей, зменшенню швидкост х обгу. Беручи до уваги позитивн результати впроваджувано полтики, слд визнати, що вона мала тактичний характер. Рестриктивна полтика або полтика стримання, яка базуться на заходах по скороченню видаткв бюджету, обмеженню грошово емс та позичкового процента, здатна стримати пков навантаження темпв нфляц, впровадження дозволило досягнути зовншнього зменшення темпв нфляц, проте глибинн причини не було лквдовано.

Саме тому подальше додержання жорстко монетарно полтики призвело до ряду негативних наслдкв. У комерцйних банкв виникли серйозн проблеми з розмщенням залучених та власних фнансових ресурсв що цкаво, чим бльш обсяги фнансових ресурсв мав банк, тим стотнш проблеми вн мав з х розмщенням. Якщо до цього часу банки обслуговували, головним чином, посередницько-торгов структури пд висок вдсотки на короткий термн часу, то тепер у банкв наявн масиви фнансових ресурсв стали вищими, нж потреби х клнтв.

За цих умов потрбна була переорнтаця на промисловсть та нвестицйн програми. Але внаслдок х низько ефективност, занепаду виробництва, суцльних неплатежв та заборгованост в економц цей варант був недоступний. Вльн, але дорог грош не знайшли свого повного застосування. В умовах подвйного запасу лквдност банквсько системи вона потрапила в кризовий стан. Платжна криза загрожувала банкрутством пдпримствам

Украни. Ц негативн процеси протягом 1995 року призвели до появи пропозицй подальшого здйснення понад встановлених Нацональним банком Украни лмтв, додатково грошово-кредитно емс. Жорстка монетарна полтика сприяла лквдац певних проявв нфляц. Але, на жаль, вона не лише не лквдувала, а й сприяла активзац такого нфляцйного чинника, як спад виробництва посилення стагфляц - нфляцйного процесу, який супроводжуться паднням обсягв виробництва.

Падння обсягв виробництва збергалося на пдпримствах усх провдних галузей. Найбльшим воно залишалося в легкй промисловост, промисловост будвельних матералв та машинобудуванн металообробц. Отже, можна зробити висновок, що просте обмеження грошово маси хоча и гальму динамку цн, але водночас гнтить виробництво, не дозволя розрвати ланцюг боргових зобов язань. В укранськй економц склалася парадоксальна ситуаця, коди поряд з нфляцю виник реальний дефцит грошей,

тобто дефляця. Розвивалася платжна криза. Саме тому держава ма здйснити перехд до прямо бюджетно пдтримки зкремих виробництв, як вдповдають приортетам структурно полтики як взмоз за тако пдтримки вийти на рвень ефективного господарювання. 2.5 Долоризаця економки, валютна полтика в Укран та проблеми нфляц Ще одню проблемою, що провоку нфляцю в нашй держав, стало пралельне обертання разом з нацональною валютою сильно ноземно, точнше долара.

Аналз структури грошово маси свдчить про зростання питомо ваги ноземно валюти. Станом на 1.08.1994 року питома вага нацонально валюти становила 86,5 , ноземно валюти- 13,5 . Станом на 1.01.1995 р. вдповдно- 68,6 31,4. Вплив ноземно валюти тим сильнший, чим нтенсивнший темп падння валютного курсу. У подбних умовах ноземна вльноконвертована валюта дал залишаться одним з найпривабливших засобв збергання

грошей. Адже, незважаючи на зменшення темпв нфляц, валютний курс продовжу зростати. За даними Мнстерства статистики Украни, протягом 1995 року постйно зроста обсяг витрат населення на купвлю ноземно валюти перший квартал 16,80 трлн. крб. другий квартал 32,86 трлн. крб. третй квартал 59,60 трлн. крб. за дев ять мсяцв 1995 року 109,30 трлн. крб. Паралельно продовжували збльшуватися суми коштв, розмщених на рахунках у банках за межами

Украни. Якщо станом на 1.01.1995 р. залишок зазначених валютних коштв становив 23573,9 тис. дол. США, то на 1.07.1995 р. ц суми зросли до 62297,1 тис. дол. США. Пдвищення попиту на вльноконвертовану валюту сприя зростанню валютних курсв, пдвищенню нфляцйних очкувань, виклика недовру до нацональних грошей. А це, з одного боку, знову ж таки, одним з факторв нфляцйних процесв, а з ншого, свдчить, що в Укран серед факторв нфляц можна назвати також нфляцйн адаптивн

очкування процес залежност рвня пропозиц вд очкуваного рвня цн на фактори виробництва, який грунтуться на попередньому нфляцйному досвд. Треба також зазначити, що рвень валютного курсу нацонально грошово одиниц до ноземних валют може виступати як у вигляд нфляцйного, так антинфляцйного фактора. Низький курс нацонально валюти здорожчу мпорт та здешевлю за межами крани експорт товарв. Це призводить до зростання цн на мпортован товари.

Тому пряма залежнсть мж нфляцйними процесами та обсягом чистого експорту рзниця мж експортом та мпортом. Низький валютний курс здорожчу мпорт здешевлю експорт. Таким чином, за умов зниження валютного курсу нацонально грошово одиниц обсяг чистого експорту зроста. За умов стрмкого падння валютного курсу нацонально валюти об ктивно необхдним було запровадження адмнстративного регулювання валютного курсу укранського карбованця та призупинення валюти бржових торгв.

Оправданим часткове державне регулювання валютного курсу- захд, який виклика особливо гостр дискус. В умовах стабльно розвинуто економки обмнн курси безперечно повинн обумовлюватися спввдношенням попиту пропозиц. Але економка Украни потребу тимчасового протекцонстського захисту. Слд зазначити, що снування значного розриву мж регульованим офцйним курсом комерцйним негативно вплива на обсяги експорту, сприя залишенню валютно виручки вд експорту на рахунках ноземних банкв.

2.6 нш нфляцйн фактори Економсти видляють й нш фактори, що провокують нфляцю. Наприклад, пропонуючи зменшення дефциту бюджету за рахунок скорочення державних видаткв, слд враховувати, що зниження бюджетних витрат не зумовлю вдповдного прямого зменшення грошово маси та нфляц. Скорочення дотацй сприя збльшенню витрат пдпримств населення. Внаслдок цього пдвищуються оптов цни на вуглля, метали тощо.

А це, в свою чергу, посилю тиск у напрям пдвищення виробничих витрат. Державн витрати повинн обгрунтовано скорочуватися по всьому ланцюгу вдтворювання у всх ланках економки. Вкрай важливо нарощувати надходження доходв завдяки бльш повному облку оподатковуванню господарських операцй та шляхом зростання виробництва реалзац продукц. Паралельно з цим доцльно залучати якомога бльше ненфляцйних ресурсв фнансування бюджетного дефциту,

насамперед, за рахунок випуску деклькох рзновидв державних цнних паперв. Фактором нфляц також пдвищення цн на продукцю економчних суб ктв у вдповдь на збльшення ставок податкв, що рвнозначно збльшенню витрат виробництва, про як ми говорили вище. 2.7 Грошова реформа 1996 р. та показники нфляц в 1996-2000 рр. У вдповдност до Наказу Президента, постанови Кабнету

Мнстрв та Нацонального Банку з 1 по 16 вересня 1996 року в Укран було проведено грошову реформу введено в загальний обг дину нацональну одиницю- гривню. Проте, до цього, добре вдомим наказом Президента Украни Про реформу грошово системи Украни 7 листопада 1992 р. було запроваджено купоно-карбованц на замну рубля та започатковано вихд нашо держави з рубльово зони.

Ще ранше, в счн 1992 р в обг було випущено тимчасову валюту- купоно-карбованц. Поста питання, скльки ж грошових реформ було проведено в Укран та основ чого вони проводились. Я погоджуюсь з багатьма спецалстами, що вважають, що в Укран грошова реформа проводилась на протяз 5 рокв та включила в себе 3 основн етапи впровадження тимчасово перехдно валюти- купоно-карбованцв в готвковий обг- счень 1992р. впровадження купоно-карбованцв в безготвковий

обг- листопад 1992 р. випуск у загальний обг постйно нацонально валюти- гривн- вересень 1996 р. Останнй, третй етап реформи було здйснено шляхом деномнац- зменшення в 100 000 разв всх цнових показникв та одночасно всх складових грошово маси. В результат нова грпошова одиниця виявилась в 100 000 разв бльшою вд попередньо, у стльки ж разв зросли масштаби цн, купвельна спроможнсть та валютний курс гривн порвняно з карбованцем. Однак при цьому спввдношення мж товарною та грошовою масою в обгу не змнилося.

Основоною з передумов введення гривн вважають певною мрою успшне проведення рестрикцйно грошово-кредитно полтики, що призвела до зниження рвня нфляц. Якщо в 1994 р. рвень роздрбних цн зрс у 5 разв, то в 1995 р лише у 2,8 рази. У 1996 роц, напередодн реформ, темпи нфляц склали у травн, червн- 1, серпн- 5,7, у вересн- 2 Фнанси Украни, 2, 1997 . Проте потрбно пам ятати про негативн сторони сильного тиску з боку держави, зокрема утримання обмнного

курса валюти на певному рвн, про що говорилося вище. Цни споживчого ринку за 9 мсяцв 1998 р. зросли на 6,2, що на 0,5 нижче вд вдповдного показника попереднього року 6,7. Рвень нфляц у вересн становив 3,8. Це найвищий рвень нфляц з початку 1998 року. Славнозвсна криза в Рос у вересн цього року не минула й укрансько гривн, курс рзко впав, що ще раз довело величезну залежнсть укрансько економчно системи вд зовншнього постачання, зокрема росйських енергоносв.

На брж спостергалось значне перевищення попита над пропозицю доларв, причинами чого слугували посилення нфляцйних та девальвацйних очкувань у зв язку з можливою емсю ОВДП, поява на ринку гривневих ресурсв завдяки операцям Нацонального Банку. Рст попиту на долар примусив НБУ скористатися перевренними способами регулювання ринку новими цльовими адмнстративними обмеженнями.

З 12 листопада було введено деталзацю цлей купвл готвково валюти комерцйними банками. При цьому метою цього заходу визначалося обмеження продажу доларв тльки для обмнних пунктв, необмежуючи при цьому заявки для нших цлей. Тому це обмеження не повинно було стотно вплинути на доступ клнтв банкв до твердо валюти. Перш тижн листопада довели, що тепер не можна сподватись на швидку та значущу лберзацю ринку, оскльки з додаткових антикризових заходв було виключено три життвоважлив для банквсько та фнансово

системи в цлому аспекти вльна купвля-продаж валют наданя НБУ стаблзацйних кредитв комбанкам використання ОВДП в якост обов язкових резервв. Рвень нфляц в Укран за пдсумками 9-ти мсяцв 2000р. зросте до 20. Ця цифра вдповдатиме рвню нфляц, зафксованому за весь минулий рк, повдомив кивський голова Олександр Омельченко. Загалом, за його словами, за пдсумками 2000 року нфляця зросте до 30.

Це призведе до того, що наприкнц року курс гривн впаде до 6 грн за долар. В. Ющенко пдкреслив, що в листопад через ускладнення фнансово ситуац на ближнх валютних ринках, включаючи Росю, пройшла тотальна девальваця нацональних валют цих кран. У зв язку з цим Украна ма прийняти невдкладн заходи, що означа подальшу рестрикцйну полтикцу уряду. Тому протфельн нвестиц у вигляд держзобов язань залишаються непривабливими для банкв та х клнтв, а

нфляцйн очкування вдповдно високими. Розрив мж офцйним та срим курсом гривн посилються, що може призвести до ново хвил девальвац нацонально одиниц Украни. За даними Держкомстату, нфляця в Укран зростання цн споживчого ринку у лютому 200р. поточного року становила 3,3 тод як у счн - 4,6. Так що прогноз Мнстерства економки вдносно зниження темпв у лютому до 2 не виправдався. ндекс споживчих цн у счн-лютому поточного року становив 108,1, тод як за аналогчний перод 1999 року

- 102,5 1998 року - 101,5. Рвень нфляц в Укран в 1999 роц становив 19,2, в 1998 роц - 20. За прогнозами уряду, в 2000 роц вона становитиме 15,9. Поволi, але дедалi впевненiше, долар пiшов вгору. Спочатку банкiри тiльки натякали i чекали. Потiм почали активнiше скуповувати валюту на мiжбанкiвському ринку. Деякi з буйних любителiв знiмати вершки зi збитого панiкою мiжбанкiвського валютного ринку наважувалися

навiть на розгойдування гривньо-доларового човна, викидаючи в днi iнтервенцi Нацонального банку сво валютнi резерви на ринок. Як результат подiбно давно забуто активностi - долар дешевшав, розкуповувався, ставав дефiцитом i знову пiдiймався, але вже на дещо вищу позначку. НБУ, в боротьбi за святу справу змiцнення нацiонально грошово одиницi, вiдновив практику масованого продажу валюти за офiцiйним курсом. Мета подiбних iнтервенцiй, напевне, дати зрозумiти всiм i кожному

- серйозних змiн на валютному ринку допущено не буде. Нацональний банк не обходять висловлювання експертiв комерцiйних банкiв про те, що на ринку складаться стiйка тенденцiя збiльшення попиту на валюту i його переважання над пропозицiю. Позицiя НБУ проста i лаконiчна i, за словами начальника управлiння валютних операцiй НБУ Миколи Мельничука, ма приблизно такий вигляд Нацiональний банк не бачить на сьогоднi жодних ознак

того, що найближчим часом станеться iстотне падiння курсу гривнi щодо долара США. Але якраз значнi соцiальнi виплати бюджетникам i можуть ще бiльш пiдхльоснути зростання долара. Тим бiльше, що Нацональний банк не розясню свох планiв щодо змiцнення гривнi за нинiшнього зростання долара на мiжбанку. Можливо, сво надi урядовцi повязують з досить великими валютними резервами, накопиченими за тривалий перiод вiдносного спокою на мiжбанкiвському ринку.

Жирок, на думку деяких незалежних експертiв, становить до 1,2 млрд. доларiв, i збирався вiн довгих 8 мiсяцiв. Накопичити його НБУ вдалося завдяки дебартеризацi та ефективному вибиванню платежiв до бюджету. Але чи вистачить запасу До кiнця року уряд ма виплатити зовнiшнiх зобовязань на суму 550 млн. доларiв. У разi постiйно пiдтримки курсу гривнi шляхом валютно iнтервенцi Нацональний банк може опинитися, за словами тих же експертiв, з голим торсом перед амбразурою.

Без поповнення валютних запасiв на кiнець року у нього залишиться запас не бiльше нж 700 млн. гривень. Цього вочевидь замало. Зовнiшнi чинники У заокеанських друзiв з МВФ, на чию допомогу розраховував уряд, також непримностi на роботi. х критикують за розбазарювання коштiв i вкладення х в крани, що дуже погано розвиваються, на довгi роки. Звiсно, коли тебе лають, важко бути любязним з кимось третiм.

Ось МВФ взяв i скоротив термiни надання кредитiв з 3,25-5 рокiв до 2,25-4 i пiдняв вiдсоткову ставку по вже виданих довготривалих кредитах. Цей чинник також гра, поза сумнiвом, не на змiцнення гривнi. Подолати зовнiшнi чинники i переконати фiнансистiв у стабiльностi позицi гривнi - надзавдання для премра Вiктора Ющенка та його мiнiстрiв. I тут наразi не ясно, чи вдасться уряду утримати цiни на нафтопродукти вд подальшого зростання i розкрутити ноземних друзiв на термiновi позики.

Внутрiшнi проблеми Мiнiстр фiнансiв Iгор Мiтюков свою власну стабiльнiсть вже продемонстрував. Отримавши запевнення президента Украни в його крайнiй необхiдностi на нинiшнiй мiнiстерськiй посадi для нормального закiнчення процесу ухвалення нового бюджету. Загалом, майже поетично человек сидит на стуле, а вокруг летают пули. Можливо, що в разi ухвалення бюджету-2001 до кiнця року успiшного завершення переговорiв з мiжнародними

фiнансовими органiзацiями стiйкi позицi мiнiстра фiнансiв понад три роки на цьому посту ще бiльше змiцняться. Про що варто задуматися Мiнфiну, то це про взаморозумiння з Нацональним банком. Мнстерство вже усвiдомило, що без НБУ йому летiти як з одним крилом, i борги з ОВДП 72 млн. гривень були погашен. Тiльки ось постраждальцi ПУМБ, АППБ Аваль, Укрсоцбанк, банк

Хрещатик i деякi iншi, як, втiм, i минульцi навряд чи тепер скоро захочуть мати справу з ОВДП. Надто вже нервова справа. Крiм того, виплати з ОВДП означають появу зайво гривнi на мiжбанку, що також саме зараз не на користь стабiльностi курсу. Висновок Як ми могли побачити, нфляцйн процеси в Укран з часу отримання нею незалежност й до сьогодншнього моменту були спричинен цлим комплексом факторв. Не подляючи погляди деяких економств, що наголошують

на однозначност чинникв, що викликали нфляцю в нашй держав надлищкова емся або ж рст свтових цн, ми вважамо доцльним розглядати ц фактори в систем, оскльки х визначення досить умовним, а в економчних системах перехдного типу одн чинники нфляц переростають або дють паралельно з ншими нфляця попиту та витрат, а нод причини та наслдки цього процесу мняються мсцями кумлятивна спраль зарплата-цни-нфляця. Серед основних факторв, що спричинили нфляцю в Укран, починаючи з 1991 р. необхдно зазначити наступне

полтичн трансформац 1991-1992 рр що фактично спровокували рзкий економчний спад, хоча його глибинн причини назрвали давно корнилися не в полтичнй, а в суто економчнй, виробничй сферах. розбалансовансть економчно системи, надмрна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо на споживача . значна залежнсть укрансько економчно системи вд зовншнього постачання, зокрема енергоносв, як наслдок величезн втрати вд росту цн на мпортн в основному росйськ енергонос у 1991р. надлишкова емся

НБУ, що викликала нфляцйний розрив, загострення економчно ситуац та гпернфляцю, пк яко припада на 1993р. некоректна грошово-кредитна полтика з боку держави. Експансйна полтика з державним регулюванням цн на енергонос, пдтримки через тарифи на паливо, електроенергю та газ АПК, наданням державних дотацй у транспортнй, житлово-комунальнй сферах не призвела до очкуваних результатв була замнена на рестрикцйною грошово-кредитною полтикоювстановлено низьк кредитн стел для

банкв, пдвищено норми обов язкового резерву. Проте рестрикцйна полтика дозволила подолати певн прояви нфляц, так зв. пки, однак не знищила ключов чинники. При рзкому рост заощаджень у комерцйних банкв виникла фактична нестача обгових коштв, криза неплатежв, стагфляця, що знову пдштовхувало державу до ново емс. надмрна долоризаця економки, коли паралельно з напцональною валютою функцону нша долар. Рост попиту на долар пдрива довру до власно грошово одиниц,

посилю адаптивн очкування, сприя переливу капталу з крани на закордонн рахунки. Як результат криза неплатежв, низька нвестицйна активнсть, бартеризаця економки. Жорстке регулювання валютного курсу нацонально грошово одиниц з боку держави мало позитивн наслдки в короткостроковому план, проте заважало розвитку вдкритих ринкових вдносин у довгостроковй перспектив. затягування грошово реформи, що умовно розтягнулася на 5 рокв 1992-1996рр та навряд чи може бути названа

завершеною на данному етап. Реформа, що включила в себе три основн етапи введення купоно-карбованцв в готвковий обг счень 1992р введення купоно-карбованцв в безготвковий обг листопад 1992р введення дино нацонально валюти- гривн в загальний обг вересень 1996р. через деномнацю в 100 000 разв всх складових грошово маси частково сприяли зменшенню темпв нфляц та вдродженню доври до нацонально валюти. Проте як довела остання криза у вересн 1998р. запровадження гривн ще не означало утворення незалежно,

оздоровлено, самостйно функцонуючо за ринковими механзмами грошово системи в Укран. Значна залежнсть Украни вд ринкв сусдв, зокрема Рос, сприя сьогодн посиленню нфляцйних очкувань, новому витку долоризац економки та паднню курсу нацонально валюти, який за деякими прогнозами у другому пврчч сягне 4- 10грн.1 дол. Ан деталзаця цлей придбання доларв комерцйними банками, введена в листопад цього року, ан нш рестрикцйн

термнов антинфляцйн заходи, прийнят урядом у зв язку з зазначеною фнансовою кризою, поки що не збльшили нтерес нвесторв до портфельних нвестицй за рахунок держазобов язань, та не зменшили адаптивн очкування населення. Важливу роль в стаблзац економчно ситуац та приборканн нфляцйних процесв в економках перехдного пероду вдгра держава. Серед основних стаблзуючих заходв мають бути регулювання системи оподаткування зниження податкв стимулювання виробництва розвиток ринку цнних паперв обмеження бартерних операцй вдмова

НБ вд прямого кредитування бюджетного дефциту та неперспективних пдпримств пдпримств-банкуртв запровадження комерцйних платжних нструментв чеки, векселя виплата заборгованостей по зарплатам, н. Саме вд реалзац цих та нших заходв залежить успшний розвиток т чи ншо крани та нтеграц в свтове суспльство в якост рвноправного члена. Список використанно лтератури 1. Економкс, Кемпбелл Р. Макконнел, Стенл Л.Брю, К. 1993 2.

Економкс, С.Фшер, Д. Дорнбуш, Р. Шмаленз, М. 1993 3. Основи економчно теор, А.Гальчинський, П. щенко, Ю. Палкн, К 1995 4. Про зв язок нфляц та монетарно маси, В. Прсняков, Фнанси Украни, 4 1997, стр. 20-33. 5. Основн чинники та фактори нфляц в Укран, Ковальчук

Т Коваль М Фнанси Украни, 10 1998. 6. Проведення грошово реформи, Фнанси Украни, 2 1997. 7. Урядовий кур р. 160, 15.10.1994 8. На валютному ринку знову неспокйно. Що очку гривню, Компаньон, 47, 29 листопада 1998, стр. 36-39 9. Монетарна полтика та грошова реформа в Укран, В.Ющенко, Економка Украни та шляхи подальшого реформуванняматерали всеукрансько наради економств,

К 1995, стр. 126-128 10. Економчна доповдь Президента Украни, 1994 рк 11. Економчна доповдь Президента Украни, 1995 рк 12. Бюлетень НБУ, 10-1998 13. Економчна деградаця Украни, День, 3 березня 1998. 14. Економка перехдного пероду, ред. Радава, Бузгална, М 1995 15. The competetiveness of countries in transition during their economic depression

and recovery, Slovenia 1998.